\v 1 Книга родоводу Ісуса Христа, сина Давида, сина Авраама:
\b
\li1
\v 2 Авраам був батьком Ісаака,
\li1 Ісаак був батьком Якова,
\li1 Яків був батьком Юди та його братів,
\li1
\v 3 Юда був батьком Фареса та Зари від Тамари,
\li1 Фарес був батьком Есрома,
\li1 Есром був батьком Арама,
\li1
\v 4 Арам був батьком Аммінадава,
\li1 Аммінадав був батьком Наасона,
\li1 Наасон був батьком Салмона,
\li1
\v 5 Салмон був батьком Воаза від Рахав,
\li1 Воаз був батьком Овіда від Рут,
\li1 Овід був батьком Єссея,
\li1
\v 6 Єссей був батьком Царя Давида.
\b
\li1 Давид був батьком Соломона від Урієвої \add вдови\add*,
\li1
\v 7 Соломон був батьком Ровоама,
\li1 Ровоам був батьком Авії,
\li1 Авія був батьком Аси,
\li1
\v 8 Аса був батьком Йосафата,
\li1 Йосафат був батьком Йорама,
\li1 Йорам був батьком Осії,
\li1
\v 9 Осія був батьком Йотама,
\li1 Йотам був батьком Ахаза,
\li1 Ахаз був батьком Езекії,
\li1
\v 10 Езекія був батьком Манасії,
\li1 Манасія був батьком Амоса,
\li1 Амос був батьком Йосії,
\li1
\v 11 Йосія був батьком Єхонії та його братів під час переселення у Вавилон.
\b
\v 12 Після переселення у Вавилон
\li1 Єхонія був батьком Салатиїла,
\li1 Салатиїл був батьком Зоровавеля,
\li1
\v 13 Зоровавель був батьком Авіюда,
\li1 Авіюд був батьком Еліакима,
\li1 Еліаким був батьком Азора,
\li1
\v 14 Азор був батьком Садока,
\li1 Садок був батьком Ахіма,
\li1 Ахім був батьком Еліюда,
\li1
\v 15 Еліюд був батьком Елеазара,
\li1 Елеазар був батьком Маттана,
\li1 Маттан був батьком Якова,
\li1
\v 16 Яків був батьком Йосифа, чоловіка Марії, від якої народився Ісус, названий Христом.
\b
\v 17 Отже, від Авраама до Давида всього було чотирнадцять поколінь, від Давида до переселення у Вавилон – чотирнадцять поколінь і від переселення у Вавилон до Христа – чотирнадцять поколінь.
\s1 Народження Ісуса Христа
\p
\v 18 Народження Ісуса Христа відбулося так: Марія, Його мати, була заручена з Йосифом. Перед їхнім одруженням виявилося, що вона вагітна від Святого Духа.
\v 19 Але Йосиф, її чоловік, був праведним і, не бажаючи зганьбити Марію, вирішив таємно відпустити її.
\p
\v 20 Коли ж він про це думав, зʼявився йому уві сні ангел Господній та сказав: «Йосифе, сину Давида, не бійся взяти Марію, дружину свою, бо зачате в ній – від Духа Святого.
\v 21 Вона народить Сина, і ти назвеш Його Ісус\f + \fr 1:21 \ft У перекладі з давньоєврейської означає «Господь спасає».\f*, бо Він спасатиме народ Свій від його гріхів».
\p
\v 22 Усе це сталося, щоби сповнилось сказане Господом через пророка:
\v 7 Тоді Ірод таємно покликав мудреців та довідався в них про час, коли зʼявилася зірка.
\v 8 І, надіславши їх до Віфлеєма, сказав: «Ідіть та добре розвідайте про Дитя, а коли знайдете, то сповістіть мене, щоб я також прийшов та поклонився Йому».
\p
\v 9 Вислухавши царя, вони пішли. І ось зірка, яку бачили на сході, ішла перед ними, доки не зупинилася над місцем, де було Дитя.
\v 10 Побачивши зірку, вони дуже зраділи.
\v 11 Коли увійшли в дім, побачили Дитя з Марією, Його матірʼю, і, впавши ниць, вони поклонилися Йому; потім відкрили свої скарбниці й піднесли Йому дари: золото, ладан та смирну.
\v 12 І, отримавши застереження уві сні, щоб не верталися до Ірода, вони повернулися іншою дорогою до своєї країни.
\s1 Втеча до Єгипту
\p
\v 13 Коли ж вони пішли, ангел Господній зʼявився уві сні Йосифові й сказав: «Встань, візьми Дитя та Його матір і втікай до Єгипту. Залишайся там, доки я не скажу, бо Ірод шукатиме Дитя, щоб убити Його».
\p
\v 14 Йосиф піднявся вночі, узяв Дитя та Його матір і пішов до Єгипту.
\v 15 Він залишався там до смерті Ірода, щоб збулося сказане Господом через пророка: «З Єгипту Я покликав Мого Сина».\f + \fr 2:15 \ft \xt Див. Ос. 11:1\xt*.\f*
\v 16 Коли Ірод побачив, що мудреці його обманули, то дуже розлютився й наказав повбивати у Віфлеємі та всіх його околицях усіх хлопчиків віком від двох років і менше, згідно з часом, про який дізнався від мудреців.
\v 19 Після смерті Ірода ангел Господній зʼявився Йосифові уві сні в Єгипті
\v 20 та сказав: «Встань, візьми Дитя та Його матір та йди в землю Ізраїльську, бо вмерли ті, що бажали забрати життя Дитини».
\p
\v 21 Тоді він встав, узяв Дитя та Його матір і прийшов до землі Ізраїльської.
\v 22 Але, почувши, що в Юдеї царює Архелай замість свого батька Ірода, \add Йосиф\add* побоявся йти туди і, попереджений уві сні, пішов у землю Галілейську.
\v 23 Прибувши туди, оселився в місті, яке називалося Назарет, аби збулося сказане через пророків, що Він буде названий Назарянином\f + \fr 2:23 \ft Можливо, Матвій говорить про нащадка з роду Давидового. \xt Див. Іс. 11:1\xt*.\f*.
\v 4 Іван же мав одяг із верблюжої шерсті й шкіряний пояс довкола стегон. Його їжею була сарана та дикий мед.
\v 5 Тоді приходили до нього \add мешканці\add* Єрусалима, усієї Юдеї та всієї околиці Йордану
\v 6 й були охрещені Іваном у річці Йордані, визнаючи свої гріхи.
\p
\v 7 Але побачивши багатьох фарисеїв та садукеїв, які приходили охреститися, він сказав їм: «Роде гадючий! Хто порадив вам тікати від гніву, що наближається?
\v 8 Чиніть же плоди, достойні покаяння,
\v 9 і не думайте говорити в собі: „Наш батько – Авраам!“ Бо кажу вам: Бог може з цього каміння створити дітей для Авраама!
\v 10 Уже й сокира лежить біля коріння дерев! Кожне дерево, яке не приносить доброго плоду, зрубають та вкидають у вогонь.
\p
\v 11 Я хрещу вас водою на покаяння, але після мене йде Сильніший за мене, Якому я не достойний нести сандалії. Він буде хрестити вас Духом Святим та вогнем.
\v 12 У Його руці лопата, і Він ретельно очистить Свій тік і збере Свою пшеницю до житниці, а полову спалить у невгасимому вогні».
\s1 Хрещення Ісуса
\p
\v 13 Тоді прийшов Ісус із Галілеї до Йордану, щоб Іван охрестив Його.
\v 14 Іван же стримував Його, кажучи:
\p ―Це мені треба хреститися в Тебе, а Ти йдеш до мене?
\p Тоді \add Іван\add* дозволив Йому \add охреститися\add*.
\p
\v 16 Тільки-но Ісус був охрещений, Він одразу вийшов із води, і ось небеса розкрилися Йому, і Він побачив Духа Божого, Який сходив на Нього, як голуб.
\v 18 Коли \add Ісус\add* проходив біля Галілейського моря, то побачив двох братів: Симона, якого звали Петром, та Андрія, його брата, які закидали сіті в море, оскільки були рибалками.
\v 20 Вони ж відразу залишили сіті та пішли за Ним.
\p
\v 21 Потім пішов далі й побачив двох інших братів: Якова, сина Зеведеєва, та Івана, його брата. Вони сиділи в човні разом зі своїм батьком Зеведеєм та лагодили сіті. \add Ісус\add* покликав і їх.
\v 22 Вони відразу залишили човен та свого батька й пішли за Ісусом.
\s1 Ісус зцілює хворих
\p
\v 23 \add Ісус\add* ходив по всій Галілеї, навчаючи в їхніх синагогах та проповідуючи Добру Звістку Царства \add Небесного\add*. Він зцілював усі хвороби та недуги в народі.
\v 24 Звістка про Ісуса розійшлася по всій Сирії. До Нього приводили всіх хворих і тих, що страждали на різні недуги, а також біснуватих, епілептиків та паралізованих, і Він зціляв їх.
\v 25 Великі натовпи з Галілеї, Десятимістя, Єрусалима, Юдеї та з-за Йордану йшли за Ним.
\c 5
\s1 Нагірна проповідь
\p
\v 1 Побачивши натовп, \add Ісус\add* зійшов на гору; коли Він сів там, Його учні підійшли до Нього.
\v 2 Тоді Він відкрив Свої уста й навчав їх, кажучи:
\v 13 Ви – сіль землі. Але якщо сіль втратить солоність, то чим повернути її смак? Вона вже не придатна ні до чого, хіба що викинути її на вулицю, щоб її топтали люди.
\v 17 Не думайте, що Я прийшов знищити Закон або Пророків. Я прийшов не знищити, але сповнити.
\v 18 Бо істинно кажу вам: доки не мине небо та земля, ні одна йота й ні одна риска Закону не мине –усе здійсниться.
\v 19 Якщо хтось порушить одну з цих найменших заповідей та навчатиме так людей, той буде названий найменшим у Царстві Небесному, а хто буде виконувати \add заповіді\add* та навчатиме так \add людей,\add* той буде названий великим у Царстві Небесному.
\v 20 Бо кажу вам: якщо ваша праведність не перевершить \add праведності\add* книжників та фарисеїв, то ніяк не увійдете до Царства Небесного.
\v 21 Ви чули, що було сказано людям у давнину: „Не вбивай!“\f + \fr 5:21 \ft \xt Див. Вих. 20:13\xt*.\f* Якщо хтось вбʼє, підлягає суду.
\v 22 Але Я кажу вам: кожен, хто гнівається на свого брата, підлягає суду. І кожен, хто скаже своєму братові: „Нікчема!“ – підлягає суду Синедріона. А той, хто скаже: „Дурень!“ – підлягає вогню Геєни.
\v 25 Примирися швидко зі своїм супротивником, поки ти з ним у дорозі, щоби противник не віддав тебе судді, а суддя – помічнику, і той не кинув тебе до вʼязниці.
\v 26 Істинно кажу тобі: не вийдеш звідти, поки не заплатиш усе до останнього кодранта.\f + \fr 5:26 \ft Найменша бронзова римська монета, дорівнює 64-й частині динарія.\f*
\v 27 Ви чули, що було сказано: „Не чини перелюбу!“.\f + \fr 5:27 \ft \xt Див. Вих. 20:14\xt*.\f*
\v 28 Але Я кажу вам: кожен, хто дивиться на жінку з пожадливістю, уже вчинив перелюб у своєму серці.
\v 29 Якщо твоє праве око спокушає тебе, вирви його та викинь від себе. Бо краще для тебе втратити одну з частин твого тіла, аніж щоб усе тіло було кинуте в Геєну.
\v 30 І якщо твоя права рука спокушає тебе, відрубай її та викинь від себе. Бо краще втратити одну з частин твого тіла, аніж щоб усе тіло йшло до Геєни.
\v 31 Було сказано: „Хто розлучається зі своєю дружиною, нехай дасть їй лист про розлучення“.\f + \fr 5:31 \ft \xt Див. Повт. 24:1\xt*.\f*
\v 32 Але Я кажу вам: кожен, хто розлучається зі своєю дружиною, – за винятком статевої розпусти, – той штовхає її до перелюбу. І той, хто одружується з розлученою, чинить перелюб.
\v 33 Ви чули також, що було сказано людям у давнину: „Не клянись неправдиво, а виконуй перед Господом свої обітниці“.\f + \fr 5:33 \ft \xt Див. Лев. 19:12\xt*.\f*
\v 34 Але Я кажу вам: не кляніться взагалі, ні небом, бо воно є Божим престолом,
\v 35 ні землею, бо вона є підніжжям Його ніг, ні Єрусалимом, бо це місто великого Царя.
\v 36 Не кляніться й своєю головою, бо не можете жодної волосини зробити білою або чорною.
\v 37 Слово ж ваше нехай буде: так – так, ні – ні. А все, що більше за це, – від лукавого.
\v 43 Ви чули, що було сказано: „Люби ближнього свого та ненавидь свого ворога“.\f + \fr 5:43 \ft \xt Див. Лев. 19:18\xt*.\f*
\v 44 Але Я кажу вам: любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто вас проклинає, робіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто кривдить та переслідує вас,
\v 45 щоб ви були синами вашого Небесного Отця. Адже Він наказує Своєму сонцю сходити над злими й над добрими та посилає дощ на праведних і на неправедних.
\v 46 Якщо ви любите тільки тих, хто любить вас, яку нагороду маєте? Хіба митники не так само роблять?
\v 47 І якщо ви вітаєте тільки ваших братів, що незвичайного робите? Хіба так не роблять і язичники?
\v 48 Отже, будьте досконалі, як і Отець ваш Небесний є досконалим.
\v 1 Стережіться: не чиніть вашої праведності\f + \fr 6:1 \ft Деякі рукописи містять слова: \fqa добрих вчинків.\f* перед людьми, щоб вони вас бачили. Бо не будете мати жодної винагороди від вашого Небесного Отця.
\v 2 Отже, коли даєш милостиню, не сурми перед собою, як це роблять лицеміри в синагогах та на вулицях, щоб їх прославляли люди. Істинно кажу вам: вони вже отримують свою винагороду.
\v 3 Коли ж ти даєш милостиню, нехай твоя ліва рука не знає, що робить права,
\v 4 щоб твоя милостиня була таємна. Тоді твій Отець, Який бачить таємне, віддасть тобі явно.
\v 5 Коли молитесь, не будьте як лицеміри, які люблять стояти й молитися в синагогах та на перехрестях вулиць, щоб їх бачили люди. Істинно кажу вам: вони вже отримують свою винагороду.
\v 6 Ти ж, коли молишся, увійди у свою кімнату та, зачинивши двері, помолися твоєму Отцю таємно. Тоді твій Отець, Який бачить таємне, віддасть тобі явно.
\v 7 Коли молитесь, не говоріть багато, як язичники, які думають, що завдяки своїй багатослівності будуть вислухані.
\v 8 Тож не будьте схожими на них, бо Отець ваш знає, які ви маєте потреби, перш ніж ви попросите в Нього.
\v 16 Коли ви постите, не будьте, як лицеміри, які сумують та виснажують свої обличчя, щоб показати людям, що вони постять. Істинно кажу вам: вони вже отримують свою винагороду.
\v 17 Ти ж, коли постиш, намасти свою голову та вмий своє обличчя,
\v 18 щоб твій піст показувати не людям, а лише Отцеві, Який бачить таємне. І твій Отець, Який бачить таємне, віддасть тобі.
\v 22 Світлом для тіла є око. Тому якщо твоє око буде здорове, то все твоє тіло буде наповнене світлом.
\v 23 Але якщо твоє око буде лихе, то й все тіло буде в темряві. Отже, якщо світло, яке в тобі, – це темрява, то наскільки ж велика \add ця\add* темрява!
\v 24 Ніхто не може служити двом господарям, бо одного ненавидітиме, а другого любитиме, або одним буде нехтувати, а іншому буде відданим. Не можете служити Богові та багатству.
\v 25 Тому Я кажу вам: не турбуйтеся про життя ваше – що будете їсти чи що будете пити, ні про тіло ваше – що будете вдягати. Хіба життя не більше за їжу, а тіло – за одяг?
\v 26 Подивіться на птахів небесних: вони не сіють, не жнуть і не збирають у сховище, і все ж ваш Небесний Отець їх годує. Наскільки ж ви цінніші за них?
\v 27 І хто з вас, турбуючись, може додати до свого зросту хоч один лікоть?
\p
\v 28 Чому турбуєтеся про одяг? Подивіться на польові лілії, як вони ростуть: не працюють і не прядуть.
\v 29 Та Я кажу вам: навіть Соломон у всій своїй величі не одягався так, як будь-яка з них.
\v 30 Якщо ж Бог польову траву, котра сьогодні є, а завтра буде кинута у вогонь, так одягає, хіба не краще Він одягне вас, маловіри?
\v 31 Не турбуйтеся кажучи: „Що ми будемо їсти?“, або: „Що ми будемо пити?“, чи: „У що зодягнемось?“
\v 32 Бо все це язичники шукають, але ваш Небесний Отець знає, що потребуєте цього.
\v 33 Шукайте найперше Царства Божого й праведності Його, а все це додасться вам.
\v 34 Не турбуйтеся про завтрашній день, бо завтрашній день турбуватиметься про себе сам. Вистачає дневі своєї турботи.
\v 21 Не кожен, хто говорить Мені: „Господи! Господи!“, увійде до Царства Небесного, а лише той, хто виконує волю Мого Небесного Отця.
\v 22 Багато хто буде казати Мені того дня: „Господи! Господи! Чи не Твоїм імʼям ми пророкували? Чи не Твоїм імʼям виганяли демонів? І чи не Твоїм імʼям робили багато чудес?“
\v 23 Тоді скажу їм: „Я ніколи не знав вас! Відійдіть від Мене ви, що чините беззаконня!“
\p ―Дивись, нікому не кажи про це, але йди, покажи себе священникові та принеси дар, який наказав Мойсей, їм на свідчення.\f + \fr 8:4 \ft \xt Див. Лев. 14:1-32\xt*.\f*
\p ―Господи, я не достойний, щоб Ти увійшов під мій дах, але скажи лише слово, і одужає мій слуга.
\v 9 Бо і я людина підвладна й маю під своєю владою воїнів. Кажу одному: «Іди!» –і він іде, а іншому: «Прийди!» –і він приходить, ірабу моєму: «Зроби це!» –і він робить.
\p
\v 10 Почувши це, Ісус здивувався та промовив тим, що йшли за Ним:
\p Тоді, піднявшись, наказав вітрам та морю, і настала велика тиша.
\p
\v 27 Люди дивувалися кажучи:
\p ―Хто ж Він такий, що вітри та море підкоряються Йому?
\s1 Звільнення двох одержимих
\p
\v 28 Коли \add Ісус\add* прийшов на другий берег \add моря\add*, у землю Гадаринську, Його зустріли двоє біснуватих, що вийшли з гробниць. Вони були дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою.
\p
\v 29 І ось вони закричали:
\p ―Що Тобі до нас, Сину Божий? Ти прийшов сюди, щоб мучити нас завчасно?
\p
\v 30 Неподалік від них паслося велике стадо свиней.
\v 31 Демони просили Ісуса, кажучи:
\p ―Якщо виганяєш нас, то надішли нас у це стадо свиней.
\v 2 І ось до Нього принесли паралізованого, що лежав на носилках. Побачивши їхню віру, Ісус сказав паралізованому: «Не бійся, сину! Прощаються тобі гріхи твої!»
\v 9 Коли Ісус повертався звідти, то побачив чоловіка, на імʼя Матвій, що сидів при збиранні мита, і сказав йому: «Іди за Мною!» Той, вставши, пішов за Ісусом.
\v 13 Ідіть же й навчіться, що значить: «Милосердя хочу, а не жертви».\f + \fr 9:13 \ft \xt Див. Ос. 6:6\xt*.\f* Бо Я прийшов покликати до покаяння не праведних, а грішників.
\v 16 Ніхто ж не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, бо латка з неї збіжиться та відірве з одежі, і діра стає ще більшою.
\v 17 Ніхто не наливає молодого вина в старі бурдюки, адже бурдюки розірвуться –і вино виллється, а бурдюки пропадуть. Молоде вино вливають у нові бурдюки –і збережеться й одне, і друге.
\s1 Зцілення однієї жінки та воскресіння доньки Яіра
\p
\v 18 Коли \add Ісус\add* казав їм це, ось прийшов один із керівників \add синагоги\add*, вклонився Йому та сказав: «Моя донька тільки що померла, але прийди та поклади на неї Свою руку –і вона оживе».
\p
\v 19 Піднявшись, Ісус з учнями пішли за ним.
\p
\v 20 І ось одна жінка, яка дванадцять років страждала на кровотечу, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одежі,
\v 21 бо вона говорила сама собі: «Якщо хоч доторкнуся до Його одежі, то одужаю!».
\v 35 Ісус ходив через усі міста та села й навчав у їхніх синагогах, проповідуючи Добру Звістку Царства \add Небесного\add*. Він зцілював усі хвороби та недуги.
\v 36 Побачивши людей, \add Ісус\add* змилосердився над ними, тому що вони були втомлені та безпорадні, як вівці, що не мають пастуха.
\v 5 Цих дванадцятьох Ісус надіслав та наказав їм: «На дорогу язичників не йдіть і в міста самарянські не входіть.
\v 6 А йдіть краще до загублених овець дому Ізраїля.
\v 7 Ідіть та проповідуйте кажучи: „Наблизилось Царство Небесне“.
\v 8 Хворих зцілюйте, мертвих воскрешайте, прокажених очищайте, демонів виганяйте. Даром отримали – даром давайте.
\p
\v 9 Не беріть ні золота, ні срібла, ні грошей до поясів своїх,
\v 10 ні торбини в дорогу, ні двох сорочок, ні взуття, ні палиці, бо робітник достойний своєї їжі.
\v 11 А коли увійдете в якесь місто чи село, дізнайтеся, хто в ньому достойний, і залишайтеся в нього, поки не вийдете.
\v 12 Зайшовши в дім, привітайте його, кажучи: „Мир цьому дому!“\f + \fr 10:12 \ft Деякі рукописи не містять слів: \fq кажучи: „Мир цьому дому!“\f*
\v 13 І якщо той дім дійсно достойний, мир ваш зійде на нього. Якщо ж недостойний, ваш мир повернеться до вас.
\v 14 А якщо хтось не прийме вас і не послухає ваших слів, то, виходячи з того дому або з того міста, обтрусіть пил зі своїх ніг.
\v 15 Істинно кажу вам: легше буде землі Содомській і Гоморрській у день суду, ніж тому місту.
\p
\v 16 Ось Я посилаю вас, як овець поміж вовків. Тому будьте мудрі, як змії, та невинні, як голуби.
\v 17 Стережіться людей, бо вони віддаватимуть вас до судів іу своїх синагогах битимуть вас.
\v 18 Поведуть вас до правителів та царів заради Мене, на свідчення їм та язичникам.
\v 19 Коли видаватимуть вас, не турбуйтеся, як і що казати, бо дано буде вам у той час, що казати:
\v 20 не ви будете говорити, а Дух Отця вашого промовлятиме через вас.
\p
\v 21 Брат видасть на смерть брата, а батько – дитину. Повстануть діти проти батьків та вбиватимуть їх.
\v 22 І всі будуть ненавидіти вас через імʼя Моє. Але хто витримає до кінця, той буде спасенний.
\v 23 Коли ж будуть вас переслідувати у цьому місті, тікайте до іншого. Істинно кажу вам: ви не закінчите \add обходити\add* всі міста Ізраїлю, як прийде Син Людський.
\p
\v 24 Учень не вищий за \add свого\add* вчителя, араб не вищий за свого господаря.
\v 25 Достатньо учневі стати, як його вчитель, ірабу стати, як його господар. Якщо господаря дому назвали Вельзевулом, то наскільки більше \add називатимуть так\add* Його домашніх.
\p
\v 26 Не бійтеся їх, бо немає нічого захованого, що не відкрилося б, і нічого таємного, що не стало б відомим.
\v 27 Те, що Я кажу вам у темряві, говоріть при світлі, і те, що чуєте на вухо, проповідуйте з дахів.
\v 28 Не бійтеся тих, хто, вбиваючи тіло, не може вбити душі. Бійтеся більше Того, Хто може і душу, і тіло знищити в Геєні.
\v 29 Хіба два горобці не продаються за асарій?\f + \fr 10:29 \ft Дрібна монета, яка дорівнювала 116 частині динарія. Динарій був звичайною платою за робочий день.\f* Однак жоден із них не впаде на землю без відома Отця вашого.
\v 30 У вас же на голові навіть волосся пораховане.
\v 31 Отже, не бійтеся: ви набагато цінніші за горобців.
\p
\v 32 Кожного, хто визнає Мене перед людьми, і Я визнаю перед Моїм Небесним Отцем.
\v 33 Але кожного, хто зречеться Мене перед людьми, зрікусь і Я перед Моїм Небесним Отцем.
\p
\v 34 Не думайте, що Я прийшов принести мир на землю. Я прийшов принести не мир, а меч.
\v 37 Хто любитиме свого батька та матір більше, ніж Мене, той не достойний Мене, і хто любитиме сина або доньку більше, ніж Мене, той не достойний Мене.
\v 38 І хто не бере хреста свого й не йде за Мною, той не достойний Мене.
\v 39 Хто зберігає життя своє, той втратить його, а хто втратить його заради Мене, знайде його.
\v 11 Істинно кажу вам: серед народжених жінками ще не було більшого за Івана Хрестителя, але найменший у Царстві Небесному більший за нього.
\v 12 Від днів Івана Хрестителя й донині Царство Небесне здобувається силою, і хто докладає зусиль, той здобуває його.\f + \fr 11:12 \ft Або: \fqa Царство Боже піддається нападам, і жорстокі люди намагаються оволодіти ним.\f*
\v 13 Адже всі Пророки та Закон пророкували до Івана.
\v 14 І якщо хочете знати, він – Ілля, який має прийти.\f + \fr 11:14 \ft \xt Див. Мих. 4:5-6\xt*.\f*
\v 15 Хто має вуха, нехай слухає!
\p
\v 16 Із ким же Мені порівняти цей рід? Він подібний до дітей, котрі сидять на базарі та, звертаючись до інших,
\v 18 Прийшов Іван, який не їсть і не пʼє, а вони кажуть: „Має демона!“
\v 19 Прийшов Син Людський, Який їсть і пʼє, а вони кажуть: „Ось чоловік – ненажера й пʼяниця, приятель митників та грішників“. Однак мудрість виправдана її власними ділами».
\v 21 «Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Віфсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чудеса, які були у вас, то вони давно би покаялися в мішковині та попелі.
\v 22 Проте кажу вам: Тиру та Сидону легше буде в день суду, ніж вам.
\v 23 І ти, Капернауме,
\q1 чи будеш піднесений до неба?
\q2 Ні, ти до пекла зійдеш!\f + \fr 11:23 \ft Буквально: \fqa ти до царства мертвих зійдеш.\f*
\m Коли бу Содомі сталися чудеса, які сталися в тебе, він залишився б донині.
\v 24 Проте кажу вам: землі Содомській легше буде в день суду, ніж тобі».
\p ―Ви не читали, що зробив Давид,\f + \fr 12:3 \ft \xt Див. Лев. 24:8-9; 1 Сам. 21:1-6\xt*.\f* коли зголоднів він, а також і ті, що були з ним?
\v 4 Як увійшов у Дім Божий та зʼїв хліби покладання, котрі не дозволено було їсти ані йому, ані тим, хто був із ним, а тільки священникам?
\v 5 Абохіба ви не читали в Законі, що в Суботу в Храмі священники порушують Суботу й залишаються невинними?\f + \fr 12:5 \ft \xt Див. Вих. 20:8-10; Повт. 5:12-14\xt*.\f*
\v 6 Але Я кажу вам: тут щось більше, ніж Храм.
\v 7 Якби ви зрозуміли, що означає: «Милосердя хочу, а не жертви»,\f + \fr 12:7 \ft \xt Див. Ос. 6:6\xt*.\f* то не засуджували б невинних.
\p ―Кожне царство, розділене в собі, буде спустошене, і кожне місто чи дім, розділені в собі, не встоять.
\v 26 Якщо сатана виганяє сатану, то він розділився в собі самому. Як же тоді встоїть його царство?
\v 27 І якщо Я виганяю демонів Вельзевулом, то ким виганяють ваші сини? Тому вони будуть вашими суддями.
\v 28 Але якщо Я Духом Божим виганяю демонів, то прийшло до вас Царство Боже.
\p
\v 29 Або як може хтось увійти в дім сильного та забрати його майно, якщо спочатку не звʼяже сильного? Лише тоді пограбує його дім.
\p
\v 30 Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає.
\v 31 Тому кажу вам: усякий гріх та богохульство проститься людям, але богохульство проти Духа не проститься.
\v 32 І якщо хтось скаже слово проти Сина Людського, йому проститься, але якщо хтось скаже проти Святого Духа, не проститься йому ні в цьому віці, ні в майбутньому.
\p
\v 33 Або визнайте дерево добрим і плід його добрим, або визнайте дерево поганим і плід його поганим.\f + \fr 12:33 \ft Або: \fqa Якщо дерево добре, і його плоди будуть добрими; але якщо дерево гниле, то і його плоди теж будуть гнилі.\f* Бо дерево пізнається за плодом.
\v 34 Роде гадючий, як ви можете казати добре, будучи злими? Адже чим переповнене серце, те говорять вуста.
\v 35 Добра людина з доброї скарбниці виносить добро, а погана людина з лихого скарбу виносить зло.
\v 36 Кажу вам: за кожне пусте слово, яке скажуть люди, вони відповідатимуть у день суду.
\v 37 Бо з твоїх слів будеш виправданий і з твоїх слів будеш засуджений.
\p ―Рід лукавий та невірний шукає знамення, та не дасться йому знамення, хіба що тільки знамення пророка Йони.
\v 40 Адже так, як Йона\f + \fr 12:40 \ft \xt Див. Йона. 2:1\xt*.\f* був у череві кита три дні та три ночі, так буде й Син Людський у серці землі три дні та три ночі.
\v 41 Люди Ніневії\f + \fr 12:41 \ft \xt Див. Йона. 3:6-9\xt*.\f* встануть на суд із цим родом і засудять його, бо вони покаялись через проповідь Йони, а ось тут Хтось більший за Йону.\f + \fr 12:41 \ft Букв: \fqa щось більше за Йону.\f*
\v 42 Цариця Півдня\f + \fr 12:42 \ft \xt Див. 1 Цар. 10:1-13\xt*.\f* встане на суд із цим родом і засудить його, бо вона прийшла з далекого краю землі послухати Соломонову мудрість, а ось тут Хтось більший за Соломона.\f + \fr 12:42 \ft Буквально: \fqa щось більше за Соломона.\f*
\p
\v 43 Коли нечистий дух виходить із людини, то йде в місця безводні шукати відпочинку й, не знаходячи,
\v 44 каже: «Повернусь я у дім свій, звідки вийшов». І, повернувшись, знаходить його порожнім, заметеним та прибраним.
\v 45 Тоді він іде й бере з собою інших сімох духів, гірших за себе, і входять та живуть там. І для людини останнє стає гіршим за попереднє. Так буде і з цим злим родом.
\v 29 Він сказав: „Ні, щоб, виполюючи кукіль, не повиривали й пшениці“.
\v 30 Залиште, щоб обоє росли разом до жнив. А під час жнив я скажу женцям: „Зберіть спочатку кукіль та повʼяжіть його в снопи, щоб спалити, а пшеницю зберіть до моєї клуні“».
\v 31 \add Ісус\add* розповів їм іншу притчу: «Царство Небесне подібне до гірчичного зерна, яке чоловік узяв та посіяв на своєму полі.
\v 32 Хоча воно і є найменшим серед усього насіння, але коли виростає, стає більшим за інші рослини й стає деревом, до якого прилітають птахи небесні та гніздяться на його гілках».
\v 33 \add Ісус\add* розповів їм ще іншу притчу: «Царство Небесне подібне до закваски, яку жінка взяла та поклала до трьох мір борошна,\f + \fr 13:33 \ft Приблизно 27 кілограмів.\f* доки все вкисло».
\v 58 І не зробив там багато чудес через їхнє невірʼя.
\c 14
\s1 Увʼязнення та смерть Івана Хрестителя
\p
\v 1 У той час тетрарх Ірод\f + \fr 14:1 \ft Ірод Антипа – син царя Ірода Великого, правитель Галілеї та Переї.\f* почув про Ісуса
\v 2 та сказав своїм слугам: «Це Іван Хреститель. Він воскрес із мертвих, і тому ці чудеса діються через Нього».
\p
\v 3 Бо Ірод, схопивши Івана, звʼязав його та посадив до вʼязниці через Іродіаду, дружину Филипа, свого брата,
\v 4 тому що Іван казав йому: «Не годиться тобі одружуватися з нею!»
\v 5 Ірод бажав би вбити його, але боявся народу, який вважав Івана пророком.
\p
\v 6 Коли святкували день народження Ірода, дочка Іродіади станцювала серед \add гостей\add* і сподобалася Іродові.
\v 7 За це він клятвою обіцяв дати їй усе, що вона тільки попросить.
\v 8 Вона ж, навчена своєю матірʼю, сказала: «Дай мені на блюді голову Івана Хрестителя».
\v 9 Цар засмутився, але через клятву й тих, що сиділи з ним за столом, наказав виконати її бажання.
\v 10 Він надіслав \add людей\add* до вʼязниці відрубати Іванові голову.
\v 11 Його голову принесли на блюді та віддали дівчині, а вона віднесла її своїй матері.
\v 12 Після того учні Івана прийшли, забрали його тіло та поховали, а потім прийшли та сповістили про це Ісуса.
\s1 Ісус годує пʼять тисяч
\p
\v 13 Коли Ісус почув це, то сів у човен та відплив звідти в пустинне місце, щоб бути на самоті. Але люди з різних міст, дізнавшись про це, пішли пішки за Ним.
\v 14 Вийшовши на берег, \add Ісус\add* побачив багато людей, змилосердився над ними та зцілив їхніх хворих.
\p
\v 15 Коли настав вечір, Його учні підійшли й сказали:
\p ―Тут пустинне місце, і година вже пізня, відпусти людей, щоби пішли в села та купили собі їжу.
\v 19 \add Ісус\add* наказав людям посідати на траву. Потім узяв пʼять хлібів та дві рибини, подивився на небо, благословив їх і, розломивши, дав хліби учням, а учні \add роздали\add* людям.
\v 20 Усі їли та наситилися, і назбирали дванадцять повних кошиків залишків.
\v 21 Тих, що їли, було близько пʼяти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок та дітей.
\s1 Ісус іде по воді
\p
\v 22 Відразу після цього \add Ісус\add* звелів учням сісти в човен та переплисти на другий бік раніше за Нього, поки Він відпустить людей.
\v 23 А відпустивши людей, \add Ісус\add* зійшов на гору, щоб помолитися на самоті. Коли настав вечір, Він залишився там один.
\v 24 Човен віддалився вже далеко від берега, і через супротивний вітер його почали кидати хвилі.
\p
\v 25 О четвертій сторожі ночі\f + \fr 14:25 \ft Тобто між третьою та шостою годинами.\f* \add Ісус\add* пішов до Своїх учнів, ідучи по воді.
\v 26 Побачивши, що Він іде по воді, учні жахнулись і з переляку закричали: «Це привид!»
\p ―А чому ж ви порушуєте заповідь Божу через ваш звичай?
\v 4 Адже Бог сказав: «Шануй батька та матір»,\f + \fr 15:4 \ft \xt Див. Вих. 20:12; Повт. 5:16\xt*.\f* а також: «Той, хто зневажає батька або матір, нехай буде покараний смертю!»\f + \fr 15:4 \ft \xt Див. Вих. 21:17; Лев. 20:9\xt*.\f*
\v 5 Ви ж говорите, що той, хто скаже батькові або матері: «Те, чим я міг би допомогти тобі, – дар Богові»,
\v 6 той \add може\add* не шанувати своїх батьків. Так ви скасували Слово Боже через свій звичай.
\v 7 Лицеміри, добре пророкував про вас Ісая, коли казав:
\v 29 Відійшовши звідти, Ісус пішов до Галілейського моря, зійшов на гору й сів там.
\v 30 І прийшло до Нього багато людей, які мали з собою кривих, сліпих, калік, німих та багатьох інших \add хворих\add*. Вони поклали їх біля Його ніг, і Він зцілив їх.
\v 31 Побачивши, що німі розмовляють, криві стають здоровими, каліки ходять і сліпі бачать, люди дивувались та прославляли Бога Ізраїлевого.
\p ―Блаженний ти, Симоне, сину Йони, що не тіло та кров відкрили це тобі, а Отець Мій Небесний.
\v 18 Я також кажу тобі: ти – Петро, і на цій скелі Я збудую Мою Церкву, і ворота пекла її не переможуть.\f + \fr 16:18 \ft Буквально: \fqa і ворота царства мертвих її не переможуть.\f*
\v 19 Я дам тобі ключі Царства Небесного; і те, що звʼяжеш на землі, буде звʼязане на небі, і те, що розвʼяжеш на землі, буде розвʼязане на небі.
\v 20 Тоді наказав учням, щоб нікому не казали, що Він – Христос.
\s1 Ісус звіщає Свою смерть та воскресіння
\p
\v 21 Відтоді Ісус почав пояснювати Своїм учням, що Йому належить іти до Єрусалима й багато страждати, бути відкинутим старійшинами, первосвященниками та книжниками, бути вбитим, але третього дня воскресне.
\p
\v 22 Тоді Петро, відкликавши Ісуса вбік, почав докоряти Йому, кажучи:
\p ―Нехай помилує Тебе Бог, Господи! Хай з Тобою цього ніколи не станеться!
\p
\v 23 \add Ісус\add* же, обернувшись до Петра, промовив:
\v 1 Через шість днів Ісус узяв із Собою Петра, Якова та його брата Івана й вивів їх на високу гору.
\v 2 Там Він преобразився перед ними: Його обличчя засяяло, мов сонце, а Його одяг став білим, як світло.
\v 3 І ось зʼявились їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ним.
\p
\v 4 Петро звернувся до Ісуса й сказав: «Господи, добре нам тут бути! Якщо бажаєш, зробимо тут три намети: один для Тебе, один для Мойсея та один для Іллі».
\p
\v 5 Коли він ще говорив, ось ясна хмара накрила їх, і з хмари промовив голос: «Це Син Мій улюблений, у Якому Моє вподобання. Його слухайте!»
\p
\v 6 Почувши це, учні впали долілиць, бо дуже злякалися.
\p
\v 7 Але Ісус підійшов та, доторкнувшись до них, сказав:
\p ―Ілля дійсно приходить для того, щоб відновити все.
\v 12 Але кажу вам: Ілля вже прийшов,\f + \fr 17:12 \ft \xt Див. Мал. 4:5-6\xt*.\f* та не впізнали його й вчинили з ним усе, що схотіли. Так само й Син Людський має постраждати від них.
\p ―Через ваше маловірʼя. Істинно кажу вам: якщо ви матимете віру, як гірчичне зерно, і скажете цій горі: «Перейди звідси туди!», – вона перейде. Нічого неможливого для вас не буде.
\v 21 Але цей рід \add демонів\add* виганяється лише постом та молитвою.\f + \fr 17:21 \ft Деякі ранні рукописи не містять цього вірша.\f*
\v 24 Коли вони прибули до Капернаума, прийшли до Петра ті, що збирали дводрахмову данину\f + \fr 17:24 \ft Податок, який кожен єврей повинен був сплачувати щороку. Він дорівнював двом динаріям – платі за два робочі дні.\f*, і запитали:
\p ―Ваш учитель платить дводрахмову данину?
\p
\v 25 Він відповів:
\p ―Так!
\p Коли ж Петро зайшов у дім, Ісус випередив його, запитавши:
\v 27 Але щоб не спокушати їх, іди до моря, закинь вудку й витягни першу рибу, яку впіймаєш. Відкривши їй рота, ти знайдеш статер.\f + \fr 17:27 \ft Грецька срібна монета вартістю чотири драхми. Грецька драхма дорівнювала римському динарію.\f* Візьми його та віддай їм за Мене й за себе.
\v 6 Якщо хтось спокусить одного з цих малих, що вірують у Мене, то для нього було б краще, якби йому повісили млинове жорно на шию й втопили у відкритому морі.
\v 7 Горе світові від спокус, бо спокуси повинні приходити, але горе тій людині, через яку приходить спокуса.
\v 8 Якщо твоя рука або нога спокушає тебе, відріж її та відкинь від себе: краще тобі увійти в життя покаліченим чи кульгавим, ніж, маючи дві руки або дві ноги, бути вкинутим у вогонь вічний.
\v 9 І якщо твоє око спокушає тебе, вирви його та відкинь від себе. Краще тобі увійти в життя однооким, ніж, маючи два ока, бути вкинутим у Геєну вогняну.
\v 12 Як ви вважаєте, якщо в одного чоловіка буде сто овець і одна з них заблукає, чи не залишить він девʼяносто девʼять на горах та не піде шукати заблудлу?
\v 13 І коли станеться, що знаходить її, істинно кажу вам: радітиме нею більше, ніж девʼяноста девʼятьма, які не заблукали.
\v 14 Так само й ваш Небесний Отець не бажає, щоб загинув хоч один із цих малих.
\v 15 Якщо твій брат згрішив проти тебе, іди та докори йому наодинці. Якщо він послухає, то ти повернув собі брата.
\v 16 Якщо ж не послухає, візьми з собою ще одного або двох, щоб устами двох або трьох свідків підтвердилось кожне слово.\f + \fr 18:16 \ft \xt Див. Повт. 19:15\xt*.\f*
\v 17 Якщо ж він відмовиться слухати, скажи Церкві. Якщо не послухається Церкви, нехай буде для тебе, як язичник і митник.
\v 23 Отже, Царство Небесне схоже на царя, який бажав розрахуватись зі своїми рабами.
\v 24 Коли почав розраховуватись, привели до нього одного, який був винен десять тисяч талантів\f + \fr 18:24 \ft Грошова одиниця, яка дорівнювала 6~000 динаріїв, а також міра ваги, що дорівнювала приблизно 34 кілограмам.\f*
\v 25 Оскільки він не мав, чим заплатити, господар наказав продати його, дружину, дітей та все його майно й заплатити \add борг\add*.
\v 28 Коли той раб вийшов, то зустрів одного зі своїх товаришів, який був винен йому сто динаріїв, схопив його та почав душити кажучи: «Віддай мені все, що винен!»
\p ―Хіба ви не читали, що Творець від початку «чоловіком та жінкою їх створив»?\f + \fr 19:4 \ft \xt Див. Бут. 1:27; 5:2\xt*.\f*
\v 5 І додав: «Тому залишить чоловік батька свого й матір свою і прилине до жінки своєї, і будуть двоє одним тілом».\f + \fr 19:5 \ft \xt Див. Бут. 2:24\xt*.\f*
\v 6 Тому більше не буде двох, а одне тіло. Отже, те, що Бог зʼєднав, людина хай не розʼєднує.
\p ―Не всі розуміють це слово, а лише ті, кому це дано.
\v 12 Бо є євнухи, які такими народилися, є євнухи, яких оскопили люди, і є євнухи, які оскопили себе самі заради Царства Небесного. Хто може зрозуміти, хай зрозуміє!
\p ―Чому питаєш Мене про добре? Ніхто не є Добрий, окрім Самого Бога.\f + \fr 19:17 \ft Або: \fqa Добрий тільки Один.\f* Але якщо бажаєш увійти в Життя, виконуй заповіді.
\p ―«Не вбивай», «Не чини перелюбу», «Не кради», «Не обманюй»,
\v 19 «Шануй батька та матір»,\f + \fr 19:18-19 \ft \xt Див. Вих. 20:12-16; Повт. 5:16-20\xt*.\f* «Люби ближнього свого, як самого себе».\f + \fr 19:19 \ft \xt Див. Лев. 19:18\xt*.\f*
\p ―Істинно кажу вам: у новому світі, коли Син Людський сяде на Свій престол слави, то й ви, котрі пішли за Мною, сядете на дванадцятьох престолах, судячи дванадцять племен Ізраїля.
\v 29 І кожен, хто залишив дім, братів, сестер, батька, матір, дружину, дітей і поля заради Мого імені, той отримає в сто разів більше і вічне життя у спадок.
\v 30 Багато перших будуть останніми, а останні – першими.
\v 1 «Царство Небесне подібне до господаря, який рано-вранці вийшов найняти робітників до свого виноградника.
\v 2 Погодившись із робітниками по одному динарію\f + \fr 20:2 \ft Динарій був звичайною платою за робочий день.\f* в день, він послав їх до свого виноградника.
\v 17 Прямуючи до Єрусалима\f + \fr 20:17 \ft Буквально: \fqa піднімаючись до Єрусалима. \ft Також і в \xt 20:17\xt*.\f*, Ісус узяв дванадцятьох учнів окремо й дорогою сказав їм:
\p ―Чашу Мою ви будете пити, і хрещенням, яким Я хрещуся, ви будете хрещені. Але щоб сидіти праворуч або ліворуч від Мене – не Мені це вирішувати: ці місця належать тим, кому приготовлені Моїм Отцем.
\v 10 Коли Він увійшов у Єрусалим, усе місто заворушилося питаючи: «Хто Він такий?»
\p
\v 11 Народ же казав: «Це Ісус, пророк із Назарета, що в Галілеї».
\s1 Очищення Храму
\p
\v 12 Ісус увійшов у Храм та вигнав усіх тих, хто продавав і купував у Храмі, перевернув столи тих, хто міняв гроші, та місця тих, хто продавав голубів.
\v 19 І, побачивши біля дороги смоковницю, підійшов до неї, але нічого, окрім листя, не знайшов. Тоді промовив до неї: «Нехай же повік не буде плоду від тебе!» І смоковниця відразу всохла.
\p ―Істинно кажу вам: якщо ви матимете віру й не будете сумніватися, то зробите не тільки те, що сталося зі смоковницею, але навіть якщо скажете цій горі: «Піднесися та кинься в море!» – станеться.
\v 22 Усе, про що попросите в молитві з вірою, отримаєте.
\v 28 «Як ви вважаєте? В одного чоловіка було двоє синів. Він прийшов до першого й сказав: „Сину, іди та попрацюй сьогодні в \add моєму\add* винограднику“.
\p ―Істинно кажу вам: митники та блудниці випереджають вас до Царства Божого.
\v 32 Прийшов Іван до вас дорогою праведності, і ви не повірили йому, а митники та блудниці повірили. Ви ж, навіть побачивши це, все одно не розкаялися й не повірили йому.
\v 33 Послухайте іншу притчу. Один чоловік-господар посадив виноградник, обвів його огорожею, вкопав у ньому давильню, збудував башту, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож.
\v 34 Коли настав час врожаю, він надіслав своїх рабів до виноградарів отримати свій прибуток.
\v 4 Тоді надіслав інших рабів сказати запрошеним: «Ось я приготував обід, моїх волів та вгодовану худобу вже забито, усе готове. Приходьте на весілля!»
\v 24 ―Учителю, Мойсей сказав: «Якщо хтось помре, не маючи дітей, то нехай його брат одружиться з дружиною померлого та підніме нащадка своєму братові».\f + \fr 22:24 \ft \xt Див. Повт. 25:5\xt*.\f*
\v 14 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо ви поїдаєте доми вдів і лицемірно довго молитесь. За це отримаєте ще більшу кару.\f + \fr 23:14 \ft Деякі ранні рукописи не містять цього вірша.\f*
\v 15 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо ви подорожуєте морем та суходолом, щоб здобути хоча б одного наверненого; і коли це стається, робите його сином Геєни, вдвічі гіршим за вас.
\v 16 Горе вам, сліпі поводирі! Ви кажете: „Якщо хтось клянеться Храмом, то це нічого не значить, а якщо клянеться золотом Храму, то він звʼязаний присягою“.
\v 17 Ви безумні та сліпі! Адже що більше: золото чи Храм, який освячує золото?
\v 18 І \add ще ви кажете\add*: хто клянеться жертовником, це нічого не значить, а якщо клянеться даром, що на ньому, то він звʼязаний присягою.
\v 19 Сліпці! Що більше: дар чи жертовник, який освячує дар?
\v 20 Отже, хто клянеться жертовником, клянеться ним і тим, що на ньому.
\v 21 І хто клянеться Храмом, клянеться ним і Тим, Хто живе в ньому.
\v 22 І хто клянеться небом, клянеться престолом Божим і Тим, Хто сидить на ньому.
\v 23 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо ви даєте десятину з мʼяти, кропу та тмину, але знехтували найважливішим у Законі: справедливістю, милістю та вірою. І це належить робити, і тим не нехтувати.
\v 24 Сліпі поводирі, що відціджуєте комара, а ковтаєте верблюда.
\v 27 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо ви – як побілені гроби, які ззовні видаються гарними, а всередині повні кісток мерців та всякої нечистоти.
\v 28 Так і ви ззовні видаєтеся праведними людьми, а всередині повні лицемірства та беззаконня.
\v 33 Змії, поріддя гадюче! Як ви зможете уникнути суду Геєни?
\v 34 Ось тому Я посилаю до вас пророків, мудреців та книжників. Декого з них ви вбʼєте та розіпнете, а декого з них ви будете бити у ваших синагогах та гнати з міста до міста.
\v 35 І тому впаде на вас уся кров праведників, пролита на землі: від крові праведного Авеля до крові Захарії, сина Варахії, якого ви вбили між Храмом та жертовником.
\v 37 О, Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і закидуєш камінням посланих до тебе! Скільки разів Я бажав зібрати твоїх дітей, як квочка збирає своїх курчат під крила, але ви не захотіли!
\v 38 Ось ваш дім залишається порожнім.
\v 39 Бо кажу вам: віднині не побачите Мене, доки не скажете: „Благословенний Той, Хто йде в імʼя Господа!“»\f + \fr 23:39 \ft \xt Див. Пс. 117:26\xt*.\f*
\v 30 Тоді на небі зʼявиться знамення Сина Людського. І заголосять усі народи землі й побачать Сина Людського, Який приходить на хмарах небесних із великою силою та славою.\f + \fr 24:30 \ft \xt Див. Дан. 7:13-14\xt*.\f*
\v 31 Він надішле Своїх ангелів, і вони гучним звуком сурми зберуть Його обраних із чотирьох вітрів, від одного кінця неба до другого.
\v 14 Подібно як чоловік, який, вирушивши в подорож, покликав своїх рабів і роздав їм своє майно.
\v 15 Одному дав пʼять талантів,\f + \fr 25:15 \ft Грошова одиниця, яка дорівнювала 6~000 динаріям, а також міра ваги, що дорівнювала приблизно 34 кілограмам.\f* другому – два, іншому – один, кожному за його здібностями, і відразу вирушив.
\v 16 Той, що отримав пʼять талантів, негайно пішов, вклав їх у діло й заробив ще пʼять.
\v 17 Так само й той, що \add отримав\add* два, заробив ще два.
\v 18 А той, що отримав один, пішов і закопав у землю срібло свого господаря.
\v 19 Коли минуло багато часу, господар тих рабів повернувся, щоб розрахуватися з ними.
\v 20 Прийшов той, що отримав пʼять талантів, приніс інші пʼять талантів і сказав: «Господарю, ти мені доручив пʼять талантів, ось я заробив ще пʼять талантів».
\v 44 Тоді вони у відповідь скажуть: «Господи, коли ми бачили Тебе голодним, або спраглим, або чужинцем, або без одягу, або хворим, абоу вʼязниці й не послужили Тобі?»
\v 3 Тоді зібралися первосвященники та старійшини народу у дворі первосвященника, на імʼя Каяфа.
\v 4 І змовилися підступом схопити та вбити Ісуса.
\v 5 Але говорили: «Не у свято, щоб не сталося заворушення в народі».
\s1 Помазання Ісуса
\p
\v 6 Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого.
\v 7 Коли Він сидів за столом, до Нього підійшла жінка, яка принесла алебастровий глечик із дуже дорогим миром\f + \fr 26:7 \ft Запашне масло.\f*, і вилила його на голову Ісуса.
\v 8 Побачивши це, учні обурилися й сказали:
\p ―Навіщо така трата?
\v 9 Адже це миро можна було продати дорого та роздати бідним.
\p ―Той, хто опустить руку разом зі Мною в миску, той Мене зрадить.
\v 24 Син Людський, безумовно, іде, як про Нього написано, але горе тому чоловікові, через якого зраджено Сина Людського. Було б краще тому чоловікові не народжуватись.
\v 39 І, відійшовши трохи далі, Він упав долілиць та молився кажучи: «Отче Мій, якщо можливо, нехай ця чаша обмине Мене. Однак нехай буде не як Я хочу, а як Ти».
\v 47 Коли Він ще говорив, ось підійшов Юда, один із дванадцятьох, і з ним великий натовп із мечами та киями – від первосвященників та старійшин народу.
\v 48 Зрадник дав їм такий знак, кажучи: «Той, Кого я поцілую, це Він, арештовуйте Його!»
\v 52 Тоді Ісус сказав: «Поверни свого меча на його місце! Бо всі, хто береться за меч, від меча загинуть.
\v 53 Чи ти думаєш, що Я не можу просити Отця Мого надіслати зараз більше дванадцяти легіонів\f + \fr 26:53 \ft Легіон – частина римського війська, яка налічувала 6~000 воїнів.\f* ангелів?
\v 54 Але як тоді сповниться Писання, яке каже, що так має статися?»
\v 55 У той час Ісус звернувся до натовпу: «Ви вийшли проти Мене, як проти розбійника, з мечами та киями, щоб заарештувати Мене. Щодня Я сидів та навчав у Храмі, і ви не заарештовували Мене.
\v 56 Але все це сталося, щоб збулося Писання пророків».
\v 57 Ті, що схопили Ісуса, привели Його до первосвященника Каяфи, де зібралися книжники та старійшини.
\v 58 Петро ж ішов за Ісусом на відстані до двору первосвященника й, зайшовши всередину, сів разом зі слугами, щоб побачити, \add чим усе\add* скінчиться.
\p
\v 59 Первосвященники й весь Синедріон шукали неправдивого свідчення проти Ісуса, щоб засудити Його на смерть,
\v 60 але не знаходили, хоча прийшло багато лжесвідків. Наостанок прийшли двоє,
\v 61 які сказали:
\p ―Він говорив: «Я можу зруйнувати Храм Божий і за три дні відбудувати його».
\p
\v 62 Первосвященник, піднявшись, запитав Ісуса:
\p ―Нічого не відповідаєш на те, що вони свідчать проти Тебе?
\p
\v 63 Але Ісус мовчав.
\p Первосвященник запитав Його:
\p ―Заклинаю Тебе живим Богом, скажи нам: Ти – Христос, Син Божий?
\v 12 Коли первосвященники та старійшини звинувачували Його, Він нічого не відповідав.
\v 13 Тоді Пилат запитав Його:
\p ―Не чуєш, скільки проти Тебе свідчать?
\p
\v 14 Але Він не відповідав йому на жодне слово, так що намісник дуже здивувався.
\p
\v 15 На кожне свято намісник мав звичай відпускати народові одного з вʼязнів, якого вони бажали.
\v 16 Був тоді один відомий вʼязень, на імʼя Ісус\f + \fr 27:16 \ft Деякі рукописи не містять імені: \fq Ісус.\f* Варавва.
\v 17 Коли вони зібралися, Пилат запитав:
\p ―Кого з двох бажаєте, щоб я відпустив вам: Ісуса\f + \fr 27:17 \ft Деякі рукописи не містять імені: \fq Ісус.\f* Варавву чи Ісуса, Який називається Христом?
\v 18 Бо він знав, що через заздрощі видали Ісуса.
\p
\v 19 Поки Пилат сидів на місці для судді, його дружина надіслала до нього сказати: «Не роби нічого цьому Праведникові, бо сьогодні уві сні я багато страждала через Нього».
\p
\v 20 Але первосвященники й старійшини переконали людей, щоб просили відпустити їм Варавву й вбити Ісуса.
\p
\v 21 Намісник запитав:
\p ―Кого з цих двох хочете звільнити?
\p Вони відповіли:
\p ―Варавву!
\p
\v 22 Тоді Пилат звернувся до них:
\p ―А що мені робити з Ісусом, Який зветься Христом?
\p Вони всі сказали:
\p ―Хай буде розіпʼятий!
\p
\v 23 Він спитав:
\p ―Яке ж зло Він скоїв?
\p Але вони ще сильніше закричали:
\p ―Хай буде розіпʼятий!
\p
\v 24 Коли Пилат побачив, що нічого не може зробити й що заворушення в народі тільки зростає, він узяв воду та вмив руки перед натовпом, кажучи:
\p ―Я не винний в Його крові! Дивіться самі!
\p
\v 25 Увесь народ відповів:
\p ―Нехай Його кров буде на нас і на наших дітях!
\p
\v 26 Тоді Пилат відпустив їм Варавву, аІсуса наказав бичувати та віддав на розпʼяття.
\s1 Воїни знущаються з Ісуса
\p
\v 27 Після цього воїни намісника відвели Ісуса в преторію, де біля Нього зібрали всю когорту.
\v 28 Вони роздягли Його й накинули на Нього багряницю.
\v 29 Сплели та поклали на голову вінок із тернини, а в праву руку \add дали\add* тростину. І, вклонивши коліна перед Ним, глузували з Нього, кажучи: «Вітаємо Тебе, Царю юдеїв!»
\v 30 Потім вони плювали на Нього й, узявши тростину, били нею Ісуса по голові.
\v 31 Коли закінчили знущатися, зняли з Ісуса плащ, надягнули на Нього Його одяг і відвели на розпʼяття.
\s1 Розпʼяття Ісуса
\p
\v 32 Коли вони виходили, то зустріли чоловіка з Кирени, на імʼя Симон, і змусили його нести хрест Ісуса.
\v 33 Коли прийшли на місце, яке називалося Голгофа (що означає «місце Черепа»),
\v 34 дали Йому випити вина, змішаного з жовчю. Але, скуштувавши, Він не захотів випити.
\v 35 Розіпʼявши Ісуса, вони розділили між собою Його одяг, кидаючи жереб.
\v 36 А потім сіли там і стерегли Його.
\v 37 Над Його головою прибили напис, на якому була Його провина:
\pc \sc це ісус, цар юдеїв.\sc*
\p
\v 38 Тоді ж разом із Ним розіпʼяли і двох розбійників: одного – праворуч, а іншого – ліворуч від Нього.
\p
\v 39 Ті, що проходили повз, богохульствували проти Нього. Вони хитали головами
\v 40 й казали: «Ти ж збирався зруйнувати Храм і відбудувати його за три дні. Спаси Себе Самого. Якщо Ти Син Божий, то зійди з хреста!»
\p
\v 41 Первосвященники разом із книжниками та старійшинами також насміхалися з Нього, кажучи:
\v 42 «Інших рятував, аСебе не може врятувати! Якщо Він насправді Цар Ізраїля, то нехай зараз зійде з хреста, і ми повіримо в Нього!
\v 43 Він покладався на Бога, тож нехай тепер Бог врятує Його, якщо хоче. Адже Він казав: „Я Син Божий!“».
\p
\v 44 Розбійники, розіпʼяті разом із Ним, також насміхалися з Нього.
\s1 Смерть Ісуса
\p
\v 45 Від шостої години настала темрява по всій землі – аж до девʼятої години\f + \fr 27:45 \ft З дванадцятої до пʼятнадцятої години.\f*.
\v 47 Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: «Він кличе Іллю!»
\p
\v 48 Один із них одразу ж побіг, узяв губку, наповнив її кислим вином, настромив на тростину й дав Йому пити.
\v 49 А інші казали: «Облиш, побачимо, чи прийде Ілля спасти Його!»
\p
\v 50 Але Ісус, знову голосно скрикнувши, віддав духа.
\p
\v 51 І ось завіса в Храмі розірвалася надвоє зверху донизу, земля затряслася, і скелі розкололися.
\v 52 Гроби відкрилися, і багато тіл померлих святих воскресло.
\v 53 І, вийшовши з гробів після воскресіння Ісуса, увійшли до святого міста та явилися багатьом.
\p
\v 54 Коли сотник і ті, що з ним стерегли Ісуса, побачили землетрус і те, що сталося, вони дуже злякалися й сказали: «Цей \add чоловік\add* справді був Сином Божим!»
\p
\v 55 Там було багато жінок, які стояли поодаль і дивилися. Вони прийшли за Ісусом із Галілеї та служили Йому.
\v 56 Серед них були Марія Магдалина, Марія – мати Якова та Йосифа, і мати синів Зеведеєвих.
\s1 Поховання Ісуса
\p
\v 57 Коли настав вечір, прийшов багатий чоловік з Ариматеї, на імʼя Йосиф, який теж був учнем Ісуса.
\v 58 Він пішов до Пилата та попросив тіло Ісуса, і тоді Пилат наказав віддати тіло \add Йосифові\add*.
\v 59 Йосиф узяв тіло Ісуса, обгорнув у чисту льняну тканину
\v 60 й поклав до своєї нової гробниці, яку висік у скелі. До входу в гробницю привалив великий камінь.
\v 61 А були там Марія Магдалина та друга Марія, які стояли навпроти гробниці.
\s1 Варта біля гробниці
\p
\v 62 Наступного дня, що після дня Приготування, первосвященники та фарисеї зібралися разом у Пилата
\v 63 й сказали:
\p ―Володарю, ми пригадали, що Той обманщик, коли ще був живий, казав: «Через три дні Я воскресну!»
\v 64 Тож накажи стерегти гробницю до третього дня. Щоб Його учні, прийшовши, не вкрали Його й не сказали народові, що Він воскрес із мертвих. І останній обман буде гірший від першого.
\p
\v 65 Тоді Пилат відповів:
\p ―Ви маєте охорону, ідіть та охороняйте, як знаєте.
\p
\v 66 Вони пішли, поставили охорону біля гробниці та закріпили камінь печаткою.
\c 28
\s1 Воскресіння Ісуса
\p
\v 1 Після Суботи, на світанку першого дня тижня, Марія Магдалина та друга Марія прийшли подивитись на гробницю.
\p
\v 2 І ось стався великий землетрус, бо ангел Господній, зійшовши з неба, підійшов, відкотив камінь від гробниці та сів на нього.
\v 3 Його вигляд був, як блискавка, а одяг був білий, як сніг.
\v 4 Від страху охорона затремтіла перед ним і стала, як мертва.
\p
\v 5 Ангел сказав жінкам: «Не бійтеся! Я знаю, що ви шукаєте Ісуса, Який був розіпʼятий.
\v 6 Немає Його тут: Він воскрес, як і казав. Підійдіть та подивіться на місце, де Він лежав.
\v 7 Ідіть скоріше та скажіть Його учням, що Він воскрес із мертвих. Він іде перед вами в Галілею, там Його побачите. Ось я сказав вам».
\p
\v 8 Тоді жінки швидко відійшли від гробниці й зі страхом та великою радістю побігли й розповіли про все Його учням.