uk_ts_uk_bible_tw/content/mourn/01.md

3.0 KiB
Raw Permalink Blame History

#скорбота _ _

Слово “скорбота” означає глибокий друк, горе. Дієслово “сумувати” означає горювати, оплакувати (зазвичай чиюсь смерть або якесь нещастя, втрату).

  • У багатьох культурах прийнято висловлювати скорботу публічно, показуючи, що людина глибоко засмучена і журиться про те, що сталося.
  • Ізраїльтяни та інші народи, згадані в Біблії, оплакували померлих, голосно голосячи і скрикуючи. Вони також одягали жалобний одяг (зазвичай це був одяг з грубих тканин або навіть лахміття), посипали себе попелом і їли найпростішу і грубу їжу (або взагалі не їли). Така поведінка показувала, що людина настільки журиться, що навіть не може думати про свій зовнішній вигляд та комфорт.
  • Іноді перед похороном родичі померлого наймали професійних плакальниць: ці жінки голосно ридали, стогнали і голосили протягом усієї церемонії похорону.
  • Як правило, жалоба померлого тривала сім днів, але могла продовжуватися більш тривалий час (до 30 днів, як під час жалоби за Мойсеєм і Аароном, і навіть до 70 днів, як під час жалоби за Яковом). Під час жалоби родичі померлого носили жалобний одяг.
  • У Біблії слово “скорботи” використовується також і в переносному значенні, коли йдеться про людину, яка скорботить про свої гріхи. Вираз “журитися за свої гріхи” означає “дуже шкодувати про зроблене”.

(Див. також: веретище, гріх)

Посилання на біблійний текст:

Дані про слово:

  • Номери Стронгу: H56, H57, H60, H5, 5, 9, 9 H6941, H6969, H7300, H8386, G23540, G28750, G36020, G39960, G39970