6.8 KiB
47. Павло та Сила у Филипах
Коли Савл подорожував Римською імперією і проповідував про Христа, його стали називати римським імʼям — «Павло». Якось Павло та його друг Сила вирушили до міста Филипи, щоб проповідувати там про Ісуса Христа. Вони вийшли за місто до річки, де віруючі збиралися для молитви. Серед присутніх була одна жінка на імʼя Лідія, яка торгувала дорогими тканинами. Лідія любила Бога і поклонялася Йому.
Бог відкрив серце Лідії для розуміння проповіді Павла, і вона повірила в Ісуса. Павло та Сила хрестили Лідію та її сімʼю. Після цього Лідія запросила апостолів до себе додому і запропонувала їм зупинитися в неї. Вони погодилися.
Павло та Сила часто зустрічалися з людьми у місці, де віруючі збиралися для молитви. Якось, коли вони йшли туди, вони зустріли одну рабиню, одержиму злим духом, який передбачав людям майбутнє. Цими передбаченнями вона заробляла багато грошей для своїх господарів.
Ця рабиня щодня ходила слідом за Павлом і Силою та кричала: «Ці люди – слуги Всевишнього Бога. Вони вказують вам шлях до спасіння!» Це повторювалося день за днем, і врешті Павлу це набридло.
Одного дня, коли рабиня знову почала кричати, Павло повернувся до неї і сказав злому духу, який був у ній: «В імʼя Ісуса, вийди з неї!» І той одразу ж вийшов із рабині.
Господарі рабині сильно розлютилися. Вони зрозуміли, що без цього злого духа їхня рабиня не може передбачати майбутнє. А це означало, що без її передбачень вони не отримають свій прибуток.
Господарі рабині привели Павла та Силу до римських начальників та звинуватили їх у тому, що вони підбурюють повстання в місті. До цих звинувачень також приєднався великий натовп людей. За наказом суддів, апостолів побили палицями, а потім кинули до вʼязниці.
Павла та Силу посадили в ту частину вʼязниці, де було найбільше варти, а ноги їм забили у деревʼяні колодки. Близько опівночі Павло та Сила молилися й співали, прославляючи Бога.
Раптом стався сильний землетрус. Усі двері вʼязниці широко відчинилися, і з усіх вʼязнів поспадали кайдани.
Наглядач вʼязниці прокинувся й побачив, що всі двері вʼязниці відчинені. Він подумав, що всі вʼязні втекли, і злякався, що його стратять за втечу увʼязнених, тому вирішив убити себе. Павло побачив це і закричав: «Стривай! Не шкодь собі! Ми всі тут».
Наглядач затремтів від страху, підійшов до Павла та Сили і вивів їх із вʼязниці. Потім він запитав: «Що я повинен зробити, щоб спастися?» Павло відповів: «Вір у Господа Ісуса, і спасешся ти та весь твій дім». Наглядач відвів Павла та Силу до себе додому та промив їм рани. Там Павло розповів про Ісуса всім, хто був у домі.
Наглядач вʼязниці та весь його дім повірили в Ісуса, і Павло їх хрестив. Потім наглядач нагодував Павла та Силу, і всі в домі раділи, що повірили в Бога. А Павло та Сила повернулися до вʼязниці.
Наступного дня, коли судді дізналися, що Павло — римський громадянин, вони наказали звільнити Павла та Силу і просили їх піти з Филипів. Павло та Сила відвідали Лідію та інших друзів, після чого пішли з міста. Вчення про Ісуса поширювалося, і Церква продовжувала зростати.
Павло та інші керівники церкви подорожували багатьма містами, проповідували та навчали людей про Ісуса, писали в різні церкви багато листів для підбадьорення та настанови віруючих. Деякі з цих листів увійшли в Біблію.
Біблійна історія з Дії 16:11-40