See in Reader
52 lines
6.5 KiB
Markdown
52 lines
6.5 KiB
Markdown
# 39. Ісус постає перед судом
|
||
|
||
|
||
|
||
Посеред ночі воїни привели Ісуса до будинку первосвященика, бо той хотів допитати Його. Петро йшов за ними, тримаючись на відстані. Коли воїни привели Ісуса до первосвященика, Петро залишився надворі й підійшов до вогнища, біля якого грілися слуги та вартові.
|
||
|
||
|
||
|
||
Тим часом старійшини єврейських племен та вчителі Закону розпочали суд над Ісусом у будинку первосвященика. Вони знайшли багато неправдивих свідків, які звинувачували Ісуса. Але їхні звинувачення суперечили одне одному, тому вони не змогли довести провину Ісуса. Сам же Ісус мовчав і нічого не говорив на Свій захист.
|
||
|
||
|
||
|
||
Зрештою первосвященик подивився прямо на Ісуса і запитав: «Скажи нам, чи Ти – Месія, Син живого Бога?»
|
||
|
||
|
||
|
||
Ісус відповів: «Так, Я – Месія, і ви побачите Мене, коли Я буду сидіти поруч із Богом під час Мого пришестя». Первосвященик розірвав на собі одяг, тому що слова Ісуса розлютили його. Він закричав: «Нам більше не потрібні свідки, які б казали нам, що зробив цей Чоловік! Ви самі чули, як Він сказав, що Він – Божий Син. Яке рішення ви ухвалите проти Нього?»
|
||
|
||
|
||
|
||
Всі, хто знаходився там, закричали у відповідь первосвященику: «Він заслуговує на смерть!» Вони завʼязали Ісусу очі, стали плювати в Нього, бити Його і насміхатися з Нього.
|
||
|
||
|
||
|
||
Тим часом Петро чекав надворі. Одна із служниць побачила його та сказала йому: «Ти теж був з Ісусом!» Але Петро це заперечив. Пізніше інша дівчина сказала йому те саме, і Петро знову заперечив. Зрештою якісь люди сказали: «Ми знаємо, що ти був з Ісусом, бо ви обидва з Галілеї».
|
||
|
||
|
||
|
||
Петро почав божитися та присягатися, що не знає Ісуса. Він сказав: «Клянуся, що Я не знаю Цього Чоловіка і не розумію, про що ви говорите!» В ту мить Ісус обернувся і подивився на Петра. Тоді Петро згадав, що казав йому Ісус: «Сьогодні вночі, перш ніж проспіває півень, ти тричі скажеш, що не знаєш Мене».
|
||
|
||
|
||
|
||
Петро пішов геть і гірко заплакав. На той час Юда, який зрадив Ісуса, дізнався, що Його хочуть стратити. Юда розкаявся, повернув гроші первосвященикам і старійшинам, а потім пішов і повісився.
|
||
|
||
|
||
|
||
В ті часи римським правителем у Юдеї був Пилат. Первосвященики і старійшини привели Ісуса до Пилата. Вони хотіли, щоб римський правитель засудив Ісуса на смерть. Пилат запитав Ісуса: «Ти — Цар юдеїв?»
|
||
|
||
|
||
|
||
Ісус відповів: «Ти вірно сказав. Однак Царство Моє не на землі. Якби воно було на землі, то Мої слуги билися б за Мене. Я прийшов на землю, щоб розповісти правду про Бога. Кожен, хто любить істину, слухає Мене». Пилат запитав: «Але що таке істина?»
|
||
|
||
|
||
|
||
Після розмови з Ісусом Пилат вийшов до натовпу і сказав: «Я не знайшов жодних підстав, щоб вважати, що цей Чоловік заслуговує на смерть». Але первосвященики, старійшини та натовп закричав: «Розіпни Його!» Пилат відповів: «Він не зробив нічого, в чому ви звинувачуєте Його». Але вони кричали ще голосніше. Тоді Пилат сказав утретє: «Він не винний!» У відповідь натовп закричав ще голосніше: «Розіпни Його!»
|
||
|
||
|
||
|
||
Побоюючись, що народ почне бунт, Пилат погодився з їхніми вимогами і наказав воїнам розіпʼяти Ісуса. Римські воїни побили Ісуса батогами. Після цього вони насміхалися з Нього й одягли на Нього царський одяг і терновий вінок. Вони казали: «Дивіться, ось Цар юдеїв!»
|
||
|
||
_Біблійна історія з Матвія 26:57-27:26; Марка 14:53-15:15; Луки 22:54-23:25; Івана 18:12-19:16_
|