731 lines
87 KiB
Plaintext
731 lines
87 KiB
Plaintext
|
\id ROM - Biblica® Open New Ukrainian Translation (New Testament and Psalms)
|
|||
|
\rem Copyright © 2022 by Biblica, Inc.
|
|||
|
\h Римлян
|
|||
|
\toc1 Послання до Римлян
|
|||
|
\toc2 Римлян
|
|||
|
\toc3 Рим.
|
|||
|
\mt1 Послання до Римлян
|
|||
|
\ie
|
|||
|
\c 1
|
|||
|
\s1 Привітання
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 1 Павло, раб Ісуса Христа, покликаний \add бути\add* апостолом і обраний, щоб звіщати Добру Звістку Бога,
|
|||
|
\v 2 яку Він сповістив раніше через Своїх пророків у Святих Писаннях.
|
|||
|
\v 3 Це \add Звістка\add* про Його Сина, Який за тілом був нащадком Давида,
|
|||
|
\v 4 а за Духом святості був визнаний Сином Божим у силі через воскресіння з мертвих, – про Ісуса Христа, Господа нашого.
|
|||
|
\v 5 Через Нього ми отримали благодать і апостольство, щоб заради Його імені \add привести\add* до послуху віри всі народи,\f + \fr 1:5 \ft Або: \fqa щоб заради Його імені \+add проповідувати\+add* послух віри серед усіх народів.\f*
|
|||
|
\v 6 серед яких і ви, покликані Ісуса Христа.
|
|||
|
\b
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 7 Усім, хто в Римі, улюбленим Божим, покликаним святим.
|
|||
|
\b
|
|||
|
\p Благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і від Господа Ісуса Христа.
|
|||
|
\b
|
|||
|
\s1 Бажання Павла відвідати Рим
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 8 Насамперед я дякую моєму Богові через Ісуса Христа за всіх вас, бо про вашу віру говорять у всьому світі.
|
|||
|
\v 9 Бог, Якому я служу моїм духом, звіщаючи Добру Звістку Його Сина, є моїм свідком, що я завжди памʼятаю про вас і
|
|||
|
\v 10 постійно прошу у своїх молитвах, щоби з волі Божої мені вдалося нарешті прийти до вас.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 11 Прагну побачити вас, щоб розділити з вами якийсь духовний дар для вашого зміцнення,
|
|||
|
\v 12 щоб ми підбадьорили одне одного своєю спільною вірою – вашою й моєю.
|
|||
|
\v 13 Не хочу, брати, щоб ви не знали, як багато разів я планував прийти до вас, аби мати якийсь плід серед вас, як і серед інших народів, але досі мав перешкоди.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 14 Я боржник перед еллінами\f + \fr 1:14 \ft Еллінами називали прихильників античної культури і носіїв грецької мови.\f* й варварами, перед мудрими й неосвіченими.
|
|||
|
\v 15 Саме тому я прагну звіщати Добру Звістку і вам у Римі.
|
|||
|
\s1 Сила Доброї Звістки
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 16 Я не соромлюся Доброї Звістки Христа\f + \fr 1:16 \ft Деякі рукописи не містять цього слова.\f*, оскільки вона є силою Божою для спасіння кожного, хто вірить, – спочатку юдея, а потім і язичника.
|
|||
|
\v 17 Адже в ній відкривається праведність Божа з віри у віру,\f + \fr 1:17 \ft Або: \fqa через віру до віри.\f* як написано: «А праведник житиме вірою».\f + \fr 1:17 \ft \+xt Див. Ав. 2:4\+xt*.\f*
|
|||
|
\s1 Гнів Божий на грішників
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 18 Бо гнів Божий відкривається з неба проти усякої безбожності та неправедності людей, які своєю неправедністю придушують істину.
|
|||
|
\v 19 Бо те, що можна знати про Бога, очевидно для них, адже Бог відкрив їм.
|
|||
|
\v 20 Від створення світу невидимі якості Бога – Його вічна сила й божественна природа – були чітко зрозумілі у творінні, так що \add люди\add* не мають виправдання,
|
|||
|
\v 21 оскільки вони, знаючи Бога, не прославили Його як Бога й не дякували Йому, але їхні думки стали марними, а їхні нерозумні серця охопила темрява.
|
|||
|
\v 22 Називаючи себе мудрими, вони стали нерозумними
|
|||
|
\v 23 й проміняли славу нетлінного Бога на образи, подібні до смертної людини, птахів, тварин і плазунів.\f + \fr 1:23 \ft \+xt Див. Пс. 105:20\+xt*.\f*
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 24 Тому Бог віддав їх у гріховні бажання їхніх нечистих сердець, щоб вони самі між собою осквернили свої тіла.
|
|||
|
\v 25 Вони проміняли Божу істину на неправду та поклонялися й служили творінню, а не Творцеві, Який є навіки благословенний. Амінь.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 26 Через це Бог віддав їх ганебним бажанням. Їхні жінки проміняли природні стосунки на неприродні.
|
|||
|
\v 27 Так само й чоловіки відмовилися від природних стосунків із жінками й розпалилися пристрастю один до одного. Чоловіки з чоловіками роблять безсоромні вчинки й отримують самі в собі належне покарання за свої збочення.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 28 Оскільки вони не вважали за потрібне пізнати Бога, то Бог віддав їх \add їхньому\add* розпусному розуму, щоб вони робили те, чого не годиться робити.
|
|||
|
\v 29 Вони сповнені всякої неправди, зла, жадібності та розпусти, сповнені заздрощів, убивств, чвар, обману та злоби. Вони поширюють плітки та
|
|||
|
\v 30 наклепи, ненавидять Бога, вони нахабні, зарозумілі та хвалькуваті, вигадують, як зробити зло, не шанують батьків.
|
|||
|
\v 31 У них немає розуміння, вони не виконують обіцянок, не мають любові та милосердя.
|
|||
|
\v 32 Хоча вони знають праведний наказ Божий про те, що всі, хто робить такі речі, заслуговують на смерть, вони не тільки продовжують їх робити, але й схвалюють тих, хто \add це\add* робить.
|
|||
|
\c 2
|
|||
|
\s1 Божий справедливий суд
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 1 Отже, людино, яка засуджуєш інших, ти не маєш виправдання, бо, судячи іншого, ти засуджуєш саму себе, адже робиш саме те, що засуджуєш.
|
|||
|
\v 2 А ми знаємо, що Бог справедливо судить тих, хто так робить.
|
|||
|
\v 3 Людино, невже ти вважаєш, що, засуджуючи інших за вчинки, які ти сама робиш, уникнеш Божого суду?
|
|||
|
\v 4 Чи, може, ти зневажаєш багатство Його доброти, поблажливості та довготерпіння й не усвідомлюєш, що доброта Бога веде тебе до покаяння?
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 5 Власною впертістю й нерозкаяним серцем ти накликаєш на себе гнів на день гніву й виявлення справедливого Божого суду.
|
|||
|
\v 6 «Він відплатить кожному за його вчинками»:\f + \fr 2:6 \ft \+xt Див. Пс. 61:13; Пр. 24:12\+xt*.\f*
|
|||
|
\v 7 тим, хто з наполегливістю в добрих ділах шукає слави, честі й безсмертя, Він подарує життя вічне,
|
|||
|
\v 8 а для тих, хто через самолюбство відкидає істину та слідує за неправдою, буде гнів та лють.
|
|||
|
\v 9 Страждання й лихо буде для кожної людської душі, яка чинить зло, – спочатку для юдеїв, а потім для язичників.
|
|||
|
\v 10 А кожному, хто чинить добро, буде слава, честь і мир – спочатку юдеям, а потім язичникам.
|
|||
|
\v 11 Адже Бог неупереджений.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 12 Усі, хто згрішив без Закону, без Закону й загинуть, і всі, хто згрішив у Законі, за Законом будуть засуджені.
|
|||
|
\v 13 Бо не ті, хто слухає Закон, праведні перед Богом, а ті, хто виконує Закон, будуть виправдані.
|
|||
|
\v 14 Коли язичники, які не мають Закону, діють за своєю природою згідно з Законом, вони є законом для себе, хоча не мають Закону.
|
|||
|
\v 15 Вони показують, що діло Закону написане в їхніх серцях, про що свідчить їхнє сумління й думки, які то звинувачують, то виправдовують одна одну.
|
|||
|
\v 16 \add Це виявиться\add* того дня, коли Бог, згідно з моєю Доброю Звісткою, судитиме таємні \add думки та вчинки\add* людей через Ісуса Христа.
|
|||
|
\s1 Юдеї та Закон
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 17 Тож, якщо ти називаєш себе юдеєм, покладаєшся на Закон і хвалишся Богом;
|
|||
|
\v 18 якщо ти знаєш \add Його\add* волю і, навчений Законом, розумієш, що краще;
|
|||
|
\v 19 якщо ти переконаний, що ти – поводир для сліпих, світло для тих, хто в темряві,
|
|||
|
\v 20 наставник для нерозумних, учитель для немовлят,\f + \fr 2:20 \ft Або: \fqa учитель неосвічених.\f* бо в Законі маєш втілення знання та істини,
|
|||
|
\v 21 тоді чому ж ти, навчаючи інших, не навчаєш себе? Чому, проповідуючи проти крадіжок, сам крадеш?
|
|||
|
\v 22 Чому, говорячи не чинити перелюбу, сам чиниш перелюб? Чому, відчуваючи огиду до ідолів, ти грабуєш \add їхні\add* храми?\f + \fr 2:22 \ft Або: \fqa грабуєш Храм.\f*
|
|||
|
\v 23 Ти хвалишся Законом, а зневажаєш Бога, порушуючи Закон.
|
|||
|
\v 24 Як написано: «Через вас імʼя Бога зневажається серед язичників».\f + \fr 2:24 \ft \+xt Див. Іс. 52:5\+xt*.\f*
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 25 Обрізання має користь, якщо ти дотримуєшся Закону, але якщо ти порушник Закону, твоє обрізання стало необрізанням.
|
|||
|
\v 26 Тож, якщо необрізаний дотримується заповідей Закону, чи не буде його необрізання вважатися обрізанням?
|
|||
|
\v 27 Тому необрізаний від народження, виконуючи Закон, судитиме тебе – того, хто, маючи написаний \add Закон\add* та обрізання, порушує Закон.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 28 Бо юдей не той, хто показує це зовні, і обрізання не те, що зовні, на тілі.
|
|||
|
\v 29 А юдей це той, хто є ним усередині, і обрізання – це обрізання серця за Духом, а не за буквою \add Закону\add*. \add Такій людині\add* хвала не від людей, а від Бога.
|
|||
|
\c 3
|
|||
|
\s1 Вірність Бога
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 1 Отже, яка перевага юдеїв і яка користь від обрізання?
|
|||
|
\v 2 Велика – з усякого погляду! Перш за все їм були довірені Слова Божі.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 3 А що, як деякі з них були невірними? Чи їхня невірність знищить вірність Бога?
|
|||
|
\v 4 Зовсім ні! Бог правдивий, навіть якщо кожна людина неправдива. Як написано:
|
|||
|
\q1 «Тому Ти справедливо виконуєш Свій вирок,
|
|||
|
\q2 бездоганно здійснюєш Твій суд».\f + \fr 3:4 \ft \+xt Див. Пс. 50:6\+xt*.\f*
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 5 Але якщо наша неправедність виявляє праведність Божу, що нам казати? Хіба Бог несправедливий, коли виявляє гнів? (Я говорю по-людському.)
|
|||
|
\v 6 Зовсім ні! Інакше як Бог судитиме світ?
|
|||
|
\v 7 Але якщо Божа істина через мою неправду збільшилася на Його славу, чому мене ще судять як грішника?
|
|||
|
\v 8 І чому деякі наклепники стверджують, що ми говоримо: «Робімо зло, щоб вийшло добро»? Справедливий суд на таких!
|
|||
|
\s1 Ніхто не є праведним
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 9 Що ж тоді? Чи є в нас якась перевага? Зовсім ні! Бо ми вже довели, що і юдеї, і язичники – усі під владою гріха.
|
|||
|
\v 10 Як написано:
|
|||
|
\q1 «Праведного жодного немає!
|
|||
|
\q2
|
|||
|
\v 11 Немає жодного, хто розуміє,
|
|||
|
\q2 нікого, хто шукає Бога.
|
|||
|
\q1
|
|||
|
\v 12 Усі як один збочили з дороги,
|
|||
|
\q2 зіпсувалися;
|
|||
|
\q1 немає того, хто робив би добро,
|
|||
|
\q2 жодного немає».\f + \fr 3:12 \ft \+xt Див. Пс. 13:1-3; Пс. 52:2-4\+xt*.\f*
|
|||
|
\q1
|
|||
|
\v 13 «Гортань у них – відкрита могила,
|
|||
|
\q2 язиками вони кажуть неправду».\f + \fr 3:13 \ft \+xt Див. Пс. 5:10\+xt*.\f*
|
|||
|
\q1 «Отрута аспидова на губах у них».\f + \fr 3:13 \ft \+xt Див. Пс. 139:4\+xt*.\f*
|
|||
|
\q2
|
|||
|
\v 14 «Їхні вуста наповнені прокляттям і гіркотою».\f + \fr 3:14 \ft \+xt Див. Пс. 9:28\+xt*.\f*
|
|||
|
\q1
|
|||
|
\v 15 «Їхні ноги поспішають проливати кров;
|
|||
|
\q2
|
|||
|
\v 16 на їхніх дорогах – руїна та нещастя,
|
|||
|
\q1
|
|||
|
\v 17 і дорога миру їм не відома».\f + \fr 3:17 \ft \+xt Див. Іс. 59:7-8\+xt*.\f*
|
|||
|
\q2
|
|||
|
\v 18 «Немає страху Божого перед їхніми очима».\f + \fr 3:18 \ft \+xt Див. Пс. 35:2\+xt*.\f*
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 19 Але ми знаємо: усе, що говорить Закон, він говорить тим, хто під Законом, щоб усякі вуста замовкли й увесь світ був відповідальний перед Богом.
|
|||
|
\v 20 Тому ніхто не буде виправданий перед Ним ділами Закону, бо через Закон \add приходить лише\add* пізнання гріха.
|
|||
|
\s1 Праведність через віру
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 21 Але тепер, незалежно від Закону, була виявлена праведність Божа, про яку свідчать Закон і Пророки.
|
|||
|
\v 22 Ця праведність Божа дається через віру в Ісуса Христа\f + \fr 3:22 \ft Або: \fqa вірність Ісуса Христа.\f* всім, хто вірує, адже не існує різниці.
|
|||
|
\v 23 Бо всі згрішили й позбавлені слави Божої,
|
|||
|
\v 24 але виправдані даром, Його благодаттю, через відкуплення в Христі Ісусі.
|
|||
|
\v 25 Бог призначив Його \add місцем\add* примирення\f + \fr 3:25 \ft Місце, яке первосвященник кропив кровʼю у День Спокути для прощення гріхів. \+xt Див. Лев. 16:13-16\+xt*.\f* через віру,\f + \fr 3:25 \ft Або: \fqa жертвою примирення через віру.\f* щоб в Його крові показати Свою праведність. У Своєму довготерпінні Бог залишав \add безкарними\add* гріхи, вчинені в минулому,
|
|||
|
\v 26 щоб нині показати Свою праведність і справедливість, виправдовуючи тих, хто вірить в Ісуса.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 27 Де ж тоді те, чим би хвалитися? Скасоване! Через який Закон? \add Законом\add* дій? Ні, через Закон віри.
|
|||
|
\v 28 Бо ми вважаємо, що людина може бути виправдана вірою, без діл Закону.
|
|||
|
\v 29 Хіба Бог є Богом тільки юдеїв? Чи Він не є Богом і язичників? Так, і язичників.
|
|||
|
\v 30 Насправді є лише один Бог, Який виправдовує через віру як обрізаних, так і необрізаних.
|
|||
|
\v 31 Чи ми скасовуємо Закон вірою? Зовсім ні! Навпаки, ми утверджуємо Закон.
|
|||
|
\c 4
|
|||
|
\s1 Авраам виправданий вірою
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 1 Що ж, скажемо, здобув Авраам, наш праотець за тілом?
|
|||
|
\v 2 Якщо Авраам був виправданий через діла, він має похвалу, але не перед Богом.
|
|||
|
\v 3 Бо що каже Писання? «Авраам повірив Богові, і це було зараховано йому як праведність».\f + \fr 4:3 \ft \+xt Див. Бут. 15:6\+xt*.\f*
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 4 Тепер тому, хто працює, плата зараховується не як благодать, а як належне.
|
|||
|
\v 5 Однак тому, хто не працює, але вірить у Того, Хто виправдовує нечестивого, його віра зараховується як праведність.
|
|||
|
\v 6 Так само говорить і Давид, коли називає блаженною людину, яку Бог вважає виправданою без діл:
|
|||
|
\q1
|
|||
|
\v 7 «Блаженний той,
|
|||
|
\q2 чиї беззаконня прощені,
|
|||
|
\q2 чиї гріхи покриті!
|
|||
|
\q1
|
|||
|
\v 8 Блаженна та людина,
|
|||
|
\q2 якій Господь не залічить її гріха».\f + \fr 4:8 \ft \+xt Див. Пс. 31:1-2\+xt*.\f*
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 9 Це благословення лише для обрізаних чи також і для необрізаних? Ми говоримо: «Авраам повірив Богові, і це було зараховано йому як праведність».
|
|||
|
\v 10 Коли було зараховано? Після обрізання чи до обрізання? Це було до обрізання, а не після обрізання!
|
|||
|
\v 11 Він прийняв обрізання як знак, як печатку праведності через віру, яку мав ще необрізаним. Так він міг стати батьком усіх, хто вірить, але не був обрізаний, щоб і їм також була зарахована праведність.
|
|||
|
\v 12 Він також є і батьком обрізаних, що не лише обрізані, але й наслідують віру, яку мав наш батько Авраам до його обрізання.
|
|||
|
\v 13 Адже не через Закон Авраам та його нащадки отримали обітницю, що він буде спадкоємцем світу, а через праведність віри.
|
|||
|
\v 14 Бо якщо нащадками є ті, хто \add дотримується\add* Закону, то віра стає даремною й обітниця скасована.
|
|||
|
\v 15 Закон викликає гнів, адже там, де немає Закону, немає і його порушення.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 16 Тому обітниця є від віри, щоб вона була з благодаті й була гарантована всім нащадкам – не лише тим, хто дотримується Закону, а й тим, хто вірить, як Авраам, який є батьком усіх нас.
|
|||
|
\v 17 Як написано: «Я зробив тебе батьком багатьох народів».\f + \fr 4:17 \ft \+xt Див. Бут. 17:5\+xt*.\f* \add Він є нашим батьком\add* перед Богом, в Якого він повірив, Який повертає життя мертвим і кличе те, чого немає, як те, що вже існує.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 18 Всупереч надії, він повірив з надією, що стане батьком багатьох народів, як йому було сказано: «Такими \add чисельними\add* будуть твої нащадки».\f + \fr 4:18 \ft \+xt Див. Бут. 15:5\+xt*.\f*
|
|||
|
\v 19 Його віра не ослабла, хоча він і розумів, що його тіло змертвіле (йому було близько ста років) і що утроба Сари змертвіла.
|
|||
|
\v 20 Він не похитнувся \add через\add* невірство у Божу обітницю, але зміцнився вірою й віддав славу Богові,
|
|||
|
\v 21 будучи цілком упевненим, що Той, Хто пообіцяв, спроможний \add це\add* виконати.
|
|||
|
\v 22 Ось чому «це було зараховано йому як праведність».
|
|||
|
\v 23 \add Слова\add* «йому було зараховано» були написані не тільки щодо нього,
|
|||
|
\v 24 але й для нас, бо \add віра\add* має бути зарахована й нам, що віримо в Того, Хто воскресив Ісуса, Господа нашого, з мертвих.
|
|||
|
\v 25 Він був виданий \add на смерть\add* за наші гріхи й воскрес для нашого виправдання.
|
|||
|
\c 5
|
|||
|
\s1 Примирення з Богом
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 1 Тому, виправдані вірою, ми маємо мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа,
|
|||
|
\v 2 через Якого ми вірою отримали доступ до цієї благодаті, в якій зараз перебуваємо й радіємо з надії на славу Божу.
|
|||
|
\v 3 Але не тільки з цього, ми також радіємо у своїх стражданнях, бо знаємо, що страждання породжують терпіння,
|
|||
|
\v 4 терпіння – стійкість, а стійкість – надію.
|
|||
|
\v 5 І надія не засоромить \add нас\add*, адже Божа любов влилася в наші серця через Духа Святого, Який був нам даний.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 6 Бо коли ми були ще безсилі, Христос у призначений час помер за нечестивих.
|
|||
|
\v 7 Адже навряд чи хтось помре за праведника; хіба що за добру \add людину\add*, можливо, хтось i зважиться померти.
|
|||
|
\v 8 Але Бог виявив Свою любов до нас тим, що Христос помер за нас, коли ми були ще грішниками.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 9 Тим більше тепер, виправдані Його кровʼю, ми врятуємося від \add Божого\add* гніву.
|
|||
|
\v 10 Адже якщо, будучи ворогами, ми примирилися з Богом через смерть Його Сина, то тим більше тепер, примирившись, ми будемо спасенні через Його життя.
|
|||
|
\v 11 І не тільки це, ми радіємо в Бозі через Господа нашого Ісуса Христа, через Якого ми тепер отримали примирення.
|
|||
|
\s1 Адам і Христос
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 12 Отже, як гріх увійшов у світ через одну людину, а через гріх – смерть, так само смерть перейшла до всіх людей, бо всі згрішили.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 13 Гріх же був у світі ще до Закону, але гріх не зараховується там, де немає Закону.
|
|||
|
\v 14 Однак смерть панувала від Адама до часу Мойсея навіть над тими, хто не згрішив через непокору, як Адам, який є прообразом Того, Хто мав прийти.
|
|||
|
\v 15 Але дар благодаті не такий, як провина \add Адама\add*. Бо якщо через провину однієї \add людини\add* багато \add людей\add* загинуло, то наскільки більшою є благодать Божа і дар через благодать однієї людини – Ісуса Христа, які щедро вилились на багатьох.
|
|||
|
\v 16 І дар не такий, як осуд, що прийшов через гріх \add Адама\add*. Адже суд за один гріх приніс засудження, але дар благодаті приніс виправдання від багатьох провин.
|
|||
|
\v 17 Бо якщо через гріх \add Адама\add* запанувала смерть, то тим більше ті, хто отримає повноту благодаті й дар праведності, царюватимуть у житті через Одного – Ісуса Христа.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 18 Отже, як один злочин призвів до засудження всіх людей, так через один праведний вчинок\f + \fr 5:18 \ft Павло говорить про смерть Ісуса Христа.\f* для всіх людей прийшло виправдання, яке дає життя.
|
|||
|
\v 19 Бо так само, як через непослух однієї людини багато людей стали грішниками, так і через послух Одного багато \add людей\add* стане праведними.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 20 Закон же прийшов, щоб збільшився переступ\f + \fr 5:20 \ft Або: \fqa гріх.\f*. Але там, де збільшився гріх, збільшилась і благодать,
|
|||
|
\v 21 щоб, як гріх запанував через смерть, так і благодать могла запанувати через праведність для вічного життя через Ісуса Христа, Господа нашого.
|
|||
|
\c 6
|
|||
|
\s1 Хто помер для гріха, житиме в Христі
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 1 Що ж скажемо? Чи продовжимо грішити, щоб благодать примножилася?
|
|||
|
\v 2 Зовсім ні! Якщо ми померли для гріха, то як можемо далі жити в ньому?
|
|||
|
\v 3 Хіба ви не знаєте, що всі ми, що були хрещені в Христі Ісусі, були хрещені в Його смерть?
|
|||
|
\v 4 Тож ми були поховані з Ним через хрещення в смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих через славу Отця, так і ми жили оновленим життям.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 5 Бо якщо ми обʼєдналися з Ним такою ж смертю, як Його, ми, безумовно, будемо обʼєднані з Ним таким же воскресінням.
|
|||
|
\v 6 Ми знаємо, що наша стара людина була розіпʼята з Ним, щоб гріховне тіло було знищене і ми не були більше рабами гріха,
|
|||
|
\v 7 бо той, хто помер, звільнений від гріха.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 8 І якщо ми померли з Христом, то віримо, що й житимемо з Ним.
|
|||
|
\v 9 Бо ми знаємо, що Христос, воскреснувши з мертвих, більше не вмирає, смерть уже не панує над Ним.
|
|||
|
\v 10 Адже Він помер один раз заради гріха; але \add тепер\add* живий і живе для Бога.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 11 Так і ви вважайте себе мертвими для гріха, але живими для Бога в Ісусі Христі, нашому Господі.
|
|||
|
\v 12 Не дозволяйте гріху панувати у вашому смертному тілі, щоб ви не слухалися його пожадливостей,
|
|||
|
\v 13 і не віддавайте жодної частини ваших тіл гріху як знаряддя неправедності, а скоріше віддайте себе Богові, як воскреслі з мертвих, і всі ваші тіла віддайте як знаряддя праведності.
|
|||
|
\v 14 Адже гріх уже не пануватиме над вами, бо ви не під Законом, а під благодаттю.
|
|||
|
\s1 Раби праведності
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 15 Що тоді? Чи будемо грішити, бо ми не під Законом, а під благодаттю? Зовсім ні!
|
|||
|
\v 16 Хіба ви не знаєте, що коли віддаєте себе комусь у рабство на послух, то стаєте рабами того, кому підкоряєтесь: чи то гріха, що веде до смерті, чи то послуху, що веде до праведності?
|
|||
|
\v 17 Але дякувати Богові, що ви, хоча й були рабами гріха, від щирого серця послухалися того роду навчання, якому віддали себе.
|
|||
|
\v 18 Ви були звільнені від гріха й стали рабами праведності.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 19 Я говорю по-людському через вашу людську обмеженість. Бо як раніше ви віддали частини вашого тіла на служіння нечистоті й беззаконню, щоб чинити беззаконня, так тепер віддайте себе на служіння праведності, що веде до святості.
|
|||
|
\v 20 Коли ви були рабами гріха, ви були вільні від праведності.
|
|||
|
\v 21 Яку ж користь ви мали тоді від учинків, за які тепер соромитесь? Ці вчинки призводять до смерті!
|
|||
|
\v 22 Але тепер, коли ви звільнені від гріха й стали Божими рабами, маєте плід ваш, що веде до освячення, а в кінці – до вічного життя.
|
|||
|
\v 23 Бо плата за гріх – смерть, а дар Божий – це вічне життя в Ісусі Христі, нашому Господі.
|
|||
|
\c 7
|
|||
|
\s1 Звільнення з-під Закону
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 1 Хіба ви не знаєте, брати (звертаюся до тих, хто знає Закон), що Закон має владу над людиною, поки вона живе?
|
|||
|
\v 2 \add Скажімо\add*, заміжня жінка за Законом привʼязана до свого чоловіка, поки він живий, але коли чоловік помирає, вона звільняється від Закону, який повʼязував її з чоловіком.
|
|||
|
\v 3 Тож якщо вона за життя свого чоловіка одружиться з іншим, її називають перелюбницею. Коли ж її чоловік помирає, вона звільняється від Закону й, вийшовши заміж за іншого чоловіка, не буде перелюбницею.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 4 Так і ви, брати мої, померли для Закону через тіло Христа, щоб належати Іншому – Тому, Хто воскрес із мертвих, щоб ми могли приносити плід Богові.
|
|||
|
\v 5 Бо коли ми жили, керуючись тілесними \add бажаннями\add*, гріховні пристрасті, \add виявлені\add* Законом, діяли в наших тілах, щоб приносити плід смерті.
|
|||
|
\v 6 Але тепер ми звільнилися від Закону, померли для того, що нас колись звʼязувало, щоб ми служили оновлені Духом, а не як у давнину – \add дотримуючись\add* букви \add Закону\add*.
|
|||
|
\s1 Закон і гріх
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 7 Що ж скажемо? Що Закон є гріхом? Зовсім ні! Якби не Закон, я не знав би, що таке гріх. Я не знав би, \add наприклад\add*, що таке пожадливість, якби Закон не сказав: «Не бажай».\f + \fr 7:7 \ft \+xt Див. Вих. 20:17; Повт. 5:21\+xt*.\f*
|
|||
|
\v 8 Проте гріх, скориставшись заповіддю, породив у мені всіляке бажання. Адже без Закону гріх мертвий.
|
|||
|
\v 9 Колись я жив без Закону, але коли прийшла заповідь, гріх ожив,
|
|||
|
\v 10 а я помер. Я виявив, що заповідь, яка мала б принести життя, насправді принесла смерть.
|
|||
|
\v 11 Адже гріх, скориставшись можливістю, наданою заповіддю, звабив мене й через неї вбив.
|
|||
|
\v 12 Отже, Закон святий і заповідь – свята, праведна й добра.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 13 Тож невже те, що добре, спричинило мені смерть? Зовсім ні! Навпаки, гріх, щоб виявитися гріхом, спричинив мою смерть через те, що добре. Так завдяки заповіді гріх став абсолютно грішним.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 14 Бо ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий \add у рабство\add* гріха.
|
|||
|
\v 15 Я не розумію, що роблю. Адже роблю не те, що хочу, а те, що ненавиджу.
|
|||
|
\v 16 Коли ж я роблю те, чого не хочу, я погоджуюся, що Закон добрий.
|
|||
|
\v 17 І це вже не я роблю, але гріх, що живе в мені.
|
|||
|
\v 18 Адже я знаю: у мені, тобто в моєму тілі, нічого доброго не живе, оскільки бажання робити добро є, але виконувати його не можу.
|
|||
|
\v 19 Бо не роблю добра, яке хочу, але роблю зло, якого я не хочу робити.
|
|||
|
\v 20 Тож якщо я роблю те, чого не хочу, це вже не я роблю, а гріх, який живе в мені.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 21 Отже, я знаходжу такий закон: коли я хочу робити добро, зло завжди поруч зі мною.
|
|||
|
\v 22 Бо за внутрішньою людиною я насолоджуюся Божим Законом,
|
|||
|
\v 23 але бачу, що в моєму тілі діє інший закон, який бореться проти закону мого розуму й робить мене вʼязнем закону гріха, який є в моєму тілі.
|
|||
|
\v 24 Нещасна я людина! Хто врятує мене від цього смертного тіла?
|
|||
|
\v 25 Тож \add нехай буде\add* подяка Богові через Ісуса Христа, нашого Господа!
|
|||
|
\p Отже, своїм розумом я є служителем Закону Божого, а тілом – закону гріха.
|
|||
|
\c 8
|
|||
|
\s1 Життя через Духа
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 1 Тому зараз немає осуду для тих, хто в Ісусі Христі,
|
|||
|
\v 2 бо Закон Духа життя через Ісуса Христа звільнив вас від закону гріха та смерті.
|
|||
|
\v 3 Оскільки \add сила\add* Закону була ослаблена через людське тіло, Бог послав Свого Сина в людському тілі, подібному до гріховного тіла, як жертву за гріх, і засудив гріх у тілі
|
|||
|
\v 4 для того, щоб справедливі вимоги Закону були виконані в нас, що живемо не за тілом, а за Духом.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 5 Ті, хто \add живе\add* за тілом, думають про тілесне; а ті, що за Духом, – про духовне.
|
|||
|
\v 6 Бо думки тіла – це смерть, а думки Духа – це життя і мир.
|
|||
|
\v 7 Розум, керований тілом, ворожий до Бога; він не підкоряється Божому Закону й не може цього зробити.
|
|||
|
\v 8 Ті, хто живе за тілом, не можуть догодити Богові.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 9 Але ви не тілесні, а духовні, якщо Дух Божий живе у вас. Якщо хтось не має Духа Христа, він Йому не належить.
|
|||
|
\v 10 Якщо ж Христос перебуває у вас, то, хоча ваше тіло й підлягає смерті через гріх, але Дух дає життя через праведність.\f + \fr 8:10 \ft Або: \fqa але дух живе через праведність.\f*
|
|||
|
\v 11 І якщо Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, живе у вас, то Він – Той, Хто воскресив Христа з мертвих, – оживить і ваші смертні тіла через Його Духа, Який живе у вас.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 12 Отже, брати, ми не є боржниками тіла, щоб жити за тілом.
|
|||
|
\v 13 Бо якщо живете за тілом, то помрете, але якщо ви Духом умертвляєте вчинки тіла, будете жити.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 14 Адже всі, кого веде Дух Божий, є дітьми Божими.
|
|||
|
\v 15 Бо Дух, Якого ви отримали, не робить вас рабами, щоб ви знову жили в страху, але ви отримали Духа всиновлення, яким кличемо: «\tl Авва\tl*, Отче!»
|
|||
|
\v 16 Сам Дух свідчить нашому духові, що ми є дітьми Бога.
|
|||
|
\v 17 Якщо ми діти, то й спадкоємці – спадкоємці Бога й співспадкоємці Христа, якщо ми насправді страждаємо разом із Ним, щоб із Ним розділити Його славу.
|
|||
|
\s1 Слава, яка нас очікує
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 18 Я вважаю, що наші нинішні страждання не варто порівнювати зі славою, яка буде виявлена в нас.
|
|||
|
\v 19 Адже творіння з нетерпінням чекає, коли виявляться діти Божі.
|
|||
|
\v 20 Бо творіння було піддане розчаруванню не за власним вибором, а з волі Того, Хто його підкорив, у надії,
|
|||
|
\v 21 що й саме творіння буде звільнене від рабства занепаду й отримає свободу й славу дітей Божих.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 22 Ми знаємо, що все творіння стогне й страждає донині.
|
|||
|
\v 23 Та не тільки воно, але й ми самі, що маємо завдаток Духа, стогнемо в собі, з нетерпінням чекаючи всиновлення та відкуплення нашого тіла.
|
|||
|
\v 24 Бо ми були спасенні надією. Але видима надія – це зовсім не надія. Хто сподівається на те, що вже бачить?
|
|||
|
\v 25 А якщо ми сподіваємось на те, чого не бачимо, тоді з терпінням чекаємо цього.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 26 Так само Дух допомагає нам у нашій слабкості. Бо ми не знаємо, за що і як маємо молитися, але Сам Дух заступається за нас невимовними зітханнями.
|
|||
|
\v 27 А Той, Хто досліджує наші серця, знає думки Духа, бо \add Дух\add* заступається за святих з волі Божої.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 28 Ми знаємо, що все працює на добро тих, що люблять Бога й що покликані згідно з Його наміром.
|
|||
|
\v 29 Адже кого Бог знав заздалегідь, тих і призначив наперед бути подібними до образу Свого Сина, щоб Він був Первістком серед багатьох братів.
|
|||
|
\v 30 І кого Він призначив наперед, тих Він покликав; кого покликав, тих і виправдав, і кого виправдав, тих і прославив.
|
|||
|
\s1 Любов Божа в Ісусі Христі
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 31 Що ж тоді скажемо на це? Якщо Бог за нас, хто проти нас?
|
|||
|
\v 32 Той, Хто не пощадив Свого Сина, але віддав Його за нас усіх, як же Він разом із Ним не подарує нам усього?
|
|||
|
\v 33 Хто буде обвинувачувати тих, кого Бог обрав? Бо саме Бог їх виправдовує.
|
|||
|
\v 34 Хто тоді їх засудить? Ісус Христос помер і воскрес. Він знаходиться праворуч від Бога й заступається за нас.
|
|||
|
\v 35 Хто відлучить нас від любові Христа? Чи страждання, чи утиски, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?
|
|||
|
\v 36 Як написано:
|
|||
|
\q1 «Однак заради Тебе нас убивають щодня,
|
|||
|
\q2 вважають нас за овець, призначених на заколення».\f + \fr 8:36 \ft \+xt Див. Пс. 43:23\+xt*.\f*
|
|||
|
\m
|
|||
|
\v 37 Але в усьому цьому ми маємо повну перемогу через Того, Хто полюбив нас.
|
|||
|
\v 38 Бо я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,
|
|||
|
\v 39 ні висота, ні глибина, ні інше якесь творіння не зможе відлучити нас від любові Божої, яка є в Ісусі Христі, нашому Господі.
|
|||
|
\c 9
|
|||
|
\s1 Печаль Павла за Ізраїль
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 1 Я кажу правду в Христі, не обманюю, і моє сумління підтверджує це через Святого Духа:
|
|||
|
\v 2 у мене в серці велика печаль і невпинний біль.
|
|||
|
\v 3 Адже я бажав би бути проклятим \add і відлученим\add* від Христа заради моїх братів, моїх рідних за тілом,
|
|||
|
\v 4 тобто за народ Ізраїлю. Їм належить усиновлення, слава, заповіти, законодавство, служіння та обітниці.
|
|||
|
\v 5 Їхніми є патріархи й від них за тілом Христос – Бог над усіма, благословенний навіки! Амінь.
|
|||
|
\s1 Як Бог обирає
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 6 Але це не \add означає,\add* що Слово Боже не збулося. Адже не всі, хто походить з Ізраїлю, – це Ізраїль.
|
|||
|
\v 7 І не всі нащадки Авраама є його дітьми. Бо \add написано\add*: «Через Ісаака буде названо тобі нащадка».\f + \fr 9:7 \ft \+xt Див. Бут. 21:12\+xt*.\f*
|
|||
|
\v 8 Тобто не тілесні діти є дітьми Божими, а діти обітниці вважаються нащадками.
|
|||
|
\v 9 Бо ось якими були слова обітниці: «У призначений час Я повернуся, і у Сарри буде син».\f + \fr 9:9 \ft \+xt Див. Бут. 18:10, 14\+xt*.\f*
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 10 І не тільки це, але й Ревека \add отримала обітницю\add*, завагітнівши від нашого батька Ісаака.
|
|||
|
\v 11 Бо коли \add близнюки\add* ще не народилися й не зробили нічого доброго чи поганого (щоб намір Божий у вибранні залишився
|
|||
|
\v 12 не від учинків, але від Того, Хто кличе), їй було сказано: «Старший служитиме молодшому».\f + \fr 9:12 \ft \+xt Див. Бут. 25:23\+xt*.\f*
|
|||
|
\v 13 Як написано: «Якова Я полюбив, а Ісава зненавидів».\f + \fr 9:13 \ft \+xt Див. Мал. 1:2-3\+xt*.\f*
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 14 Що тоді скажемо? Невже Бог несправедливий? Зовсім ні!
|
|||
|
\v 15 Бо Він каже Мойсеєві:
|
|||
|
\q1 «Я помилую того, кого хочу помилувати,
|
|||
|
\q2 і зглянуся над тим, над ким хочу зглянутись».\f + \fr 9:15 \ft \+xt Див. Вих. 33:17\+xt*.\f*
|
|||
|
\m
|
|||
|
\v 16 Отже, це залежить не від того, хто хоче, і не від того, хто біжить, а від Божої милості.
|
|||
|
\v 17 Бо Писання говорить фараонові: «Я поставив тебе для того, щоб показати через тебе Мою силу й щоб імʼя Моє звіщалося по всій землі».\f + \fr 9:17 \ft \+xt Див. Вих. 9:16\+xt*.\f*
|
|||
|
\v 18 Отже, \add Бог\add* милує, кого хоче, і, кого хоче, робить черствим.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 19 Хтось мені скаже: «Чому тоді Він звинувачує? Бо хто здатний противитися Його волі?»
|
|||
|
\v 20 Але хто ти, людино, щоб сперечатися з Богом? Чи виріб скаже тому, хто його створив: «Чому ти зробив мене таким?»\f + \fr 9:20 \ft \+xt Див. Іс. 29:16; 45:9\+xt*.\f*
|
|||
|
\v 21 Хіба гончар не має влади над глиною, щоб із тієї ж глини зробити одну посудину для почесного вжитку, а іншу – для звичайного?
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 22 А що, коли Бог, бажаючи проявити \add Свій\add* гнів і виявити Свою силу, з великим терпінням щадив посудини гніву, підготовлені до знищення,
|
|||
|
\v 23 щоб виявити багатство Своєї слави посудинам Його милосердя, які Він заздалегідь підготував до слави, –
|
|||
|
\v 24 нам, покликаним не тільки з-поміж юдеїв, але й з-поміж язичників?
|
|||
|
\v 25 Як сказав у Осії:
|
|||
|
\q1 «Я назву Моїм народом не Мій народ
|
|||
|
\q2 і нелюбу – улюбленою»,\f + \fr 9:25 \ft \+xt Див. Ос. 2:23\+xt*.\f*
|
|||
|
\m
|
|||
|
\v 26 а також:
|
|||
|
\q1 «Там, де їм було сказано:
|
|||
|
\q2 „Ви не Мій народ“,
|
|||
|
\q2 їх будуть називати синами живого Бога».\f + \fr 9:26 \ft \+xt Див. Ос. 1:10\+xt*.\f*
|
|||
|
\m
|
|||
|
\v 27 Ісая проголошує про Ізраїль:
|
|||
|
\q1 «Навіть якщо кількість синів Ізраїля буде як морського піску,
|
|||
|
\q2 врятований буде лише залишок.
|
|||
|
\q1
|
|||
|
\v 28 Бо Господь швидко та остаточно
|
|||
|
\q2 виконає Своє Слово на землі».\f + \fr 9:28 \ft \+xt Див. Іс. 10:22-23\+xt*.\f*
|
|||
|
\m
|
|||
|
\v 29 І як сказав Ісая раніше:
|
|||
|
\q1 «Якби Господь Воїнств
|
|||
|
\q2 не залишив нам нащадка,
|
|||
|
\q1 ми б стали як Содом
|
|||
|
\q2 й були б подібні до Гоморри».\f + \fr 9:29 \ft \+xt Див. Іс. 1:9\+xt*.\f*
|
|||
|
\s1 Невіра Ізраїлю
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 30 Що тоді скажемо? Язичники, які не прагнули праведності, здобули її – праведність, яка походить від віри.
|
|||
|
\v 31 А Ізраїль, який шукав Закону праведності, не досягнув цього.
|
|||
|
\v 32 Чому? Тому що вони \add шукали\add* не вірою, а ділами Закону. Вони спіткнулися об камінь спотикання.
|
|||
|
\v 33 Як написано:
|
|||
|
\q1 «Ось я кладу на Сіоні Камінь спотикання
|
|||
|
\q2 і Скелю падіння,
|
|||
|
\q2 і той, хто вірить у Нього, не буде осоромлений».\f + \fr 9:33 \ft \+xt Див. Іс. 8:14; 28:16\+xt*.\f*
|
|||
|
\c 10
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 1 Брати, бажання мого серця й молитва до Бога за \add ізраїльтян\add* – про їхнє спасіння.
|
|||
|
\v 2 Бо я свідчу їм, що вони ревно ставляться до Бога, але без належного пізнання.
|
|||
|
\v 3 Оскільки, не знаючи Божої праведності й намагаючись встановити власну, вони не підкорилися Божій праведності.
|
|||
|
\v 4 Бо Христос є метою Закону\f + \fr 10:4 \ft Або: \fqa Бо Христос є завершенням Закону.\f* для виправдання кожного, хто вірить.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 5 Мойсей пише про праведність від Закону: «Людина, яка виконуватиме його настанови, буде жити ними».\f + \fr 10:5 \ft \+xt Див. Лев. 18:5\+xt*.\f*
|
|||
|
\v 6 Але про праведність від віри говорить: «Не кажи у своєму серці: „Хто зійде на небо?“\f + \fr 10:6 \ft \+xt Див. Повт. 30:12\+xt*.\f* (щоб привести Христа додолу)
|
|||
|
\v 7 або „Хто зійде в безодню?“\f + \fr 10:7 \ft \+xt Див. Повт. 30:13\+xt*.\f* (щоб Христа воскресити з мертвих)».
|
|||
|
\v 8 Але що каже \add Писання\add*?
|
|||
|
\q1 «Слово біля тебе,
|
|||
|
\q2 у твоїх устах і у твоєму серці».\f + \fr 10:8 \ft \+xt Див. Повт. 30:14\+xt*.\f*
|
|||
|
\p Це слова віри, яку ми проповідуємо.
|
|||
|
\v 9 Якщо ти визнаєш устами, що Ісус є Господом, і повіриш своїм серцем, що Бог воскресив Його з мертвих, то будеш спасенний.
|
|||
|
\v 10 Бо серцем віримо для виправдання, а устами проголошуємо для спасіння.
|
|||
|
\v 11 Як говорить Святе Письмо: «Кожен, хто вірить у Нього, не буде осоромлений».\f + \fr 10:11 \ft \+xt Див. Іс. 28:16\+xt*.\f*
|
|||
|
\v 12 Адже немає різниці між юдеєм та язичником: Той Самий Господь над усіма, щедро благословляє всіх, хто кличе Його,
|
|||
|
\v 13 бо «кожний, хто прикличе імʼя Господнє, буде спасенний».\f + \fr 10:13 \ft \+xt Див. Йоїл. 2:32\+xt*.\f*
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 14 Але як зможуть покликати Того, у Кого не повірили? І як зможуть повірити в Того, про Кого не чули? І як зможуть почути без проповідника?
|
|||
|
\v 15 І як будуть проповідувати, якщо їх не буде послано? Як написано: «Які гарні ноги тих, хто приносить Добру Звістку!»\f + \fr 10:15 \ft \+xt Див. Іс. 52:7\+xt*.\f*
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 16 Однак не всі сприйняли Добру Звістку. Бо Ісая каже: «Господи, хто повірив почутому від нас?»\f + \fr 10:16 \ft \+xt Див. Іс. 53:1\+xt*.\f*
|
|||
|
\v 17 Тож віра приходить від слухання, а слухання – через Слово Христа.
|
|||
|
\v 18 Але я запитую: невже вони не чули? Навпаки!
|
|||
|
\q1 «По всій землі розходиться їхній голос,
|
|||
|
\q2 і до краю всесвіту – їхні слова».\f + \fr 10:18 \ft \+xt Див. Пс. 18:5\+xt*.\f*
|
|||
|
\m
|
|||
|
\v 19 Ще раз запитую: хіба Ізраїль не знав? Першим говорить Мойсей:
|
|||
|
\q1 «Я спонукаю вас до ревнощів через тих, хто не є народом;
|
|||
|
\q2 через народ, який не має розуміння, роздратую вас».\f + \fr 10:19 \ft \+xt Див. Повт. 32:21\+xt*.\f*
|
|||
|
\m
|
|||
|
\v 20 А Ісая сміливо каже:
|
|||
|
\q1 «Мене знайшли ті, хто не шукав;
|
|||
|
\q2 Я відкрив Себе тим, хто не питав про Мене».\f + \fr 10:20 \ft \+xt Див. Іс. 65:1\+xt*.\f*
|
|||
|
\m
|
|||
|
\v 21 А про Ізраїль він каже:
|
|||
|
\q1 «Цілий день Я простягав Свої руки
|
|||
|
\q2 до непокірного й впертого народу».\f + \fr 10:21 \ft \+xt Див. Іс. 65:2\+xt*.\f*
|
|||
|
\c 11
|
|||
|
\s1 Останок Ізраїля
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 1 Я запитую тоді: чи Бог відкинув Свій народ? Зовсім ні! Адже я сам ізраїльтянин, нащадок Авраама з роду Веніаміна.
|
|||
|
\v 2 Бог не відкинув Свого народу, який Він знав заздалегідь. Невже ви не знаєте, що пише Писання про те, як Ілля скаржився Богові на Ізраїль?
|
|||
|
\v 3 «Господи, вони вбили Твоїх пророків і зруйнували Твої жертовники. Я єдиний, хто залишився, і вони намагаються вбити мене».\f + \fr 11:3 \ft \+xt Див. 1 Цар. 19:10, 14\+xt*.\f*
|
|||
|
\v 4 І що ж йому відповів Бог? «Я зберіг для Себе сім тисяч мужів, які не схилили колін перед Ваалом».\f + \fr 11:4 \ft \+xt Див. 1 Цар. 19:18\+xt*.\f*
|
|||
|
\v 5 Так само й тепер є останок, обраний благодаттю.
|
|||
|
\v 6 І якщо благодаттю, то не за ділами, інакше благодать уже не була би благодаттю.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 7 І що ж? Того, чого так наполегливо прагнув народ Ізраїлю, він не отримав, але отримали обрані, а інші закамʼяніли,
|
|||
|
\v 8 як написано:
|
|||
|
\q1 «Бог дав їм дух затьмарення,
|
|||
|
\q2 щоб очі не бачили
|
|||
|
\q2 й вуха не чули,
|
|||
|
\q1 аж до цього дня».\f + \fr 11:8 \ft \+xt Див. Повт. 29:4; Іс. 29:10\+xt*.\f*
|
|||
|
\m
|
|||
|
\v 9 А Давид каже:
|
|||
|
\q1 «Нехай трапеза їхня стане для них пасткою та приманкою
|
|||
|
\q2 на спотикання й на відплату для них.
|
|||
|
\q1
|
|||
|
\v 10 Нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили,
|
|||
|
\q2 і нехай їхні спини будуть зігнуті назавжди».\f + \fr 11:10 \ft \+xt Див. Пс. 68:23-24\+xt*.\f*
|
|||
|
\s1 Спасіння язичників
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 11 Тож я запитую: чи вони спіткнулися, щоб упасти? Зовсім ні! Швидше через їхнє падіння спасіння прийшло до язичників, щоб спонукати їх до ревнощів.
|
|||
|
\v 12 Але якщо їхнє падіння є багатством для світу, а їхня втрата є багатством для язичників, то наскільки більші багатства принесе їхня повнота!
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 13 Звертаюся до вас, язичників, оскільки я, апостол язичників, звеличую своє служіння
|
|||
|
\v 14 у надії, що викличу ревнощі в моїх рідних, щоб рятувати декого з них.
|
|||
|
\v 15 Бо якщо їхнє відторгнення \add принесло\add* світові примирення, \add то що принесе\add* їхнє прийняття, як не воскресіння з мертвих?
|
|||
|
\v 16 Якщо закваска\f + \fr 11:16 \ft Буквально: \fqa Первісток.\f* свята, то й все тісто \add святе\add*; якщо корінь святий, то й гілки \add святі\add*.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 17 Якщо ж деякі гілки були відламані, а ти, дика оливко, була прищеплена серед них і тепер стала живитися з кореня та соку оливкового дерева,
|
|||
|
\v 18 не вихваляйся перед гілками. Якщо ж вихваляєшся, \add то памʼятай, що\add* не ти підтримуєш корінь, але корінь підтримує тебе.
|
|||
|
\v 19 Отже, скажеш: «Гілки були відламані, щоб я був прищеплений».
|
|||
|
\v 20 Добре. Але вони були відламані через невіру, а ти тримаєшся завдяки вірі. Не будь нахабним, але май страх.
|
|||
|
\v 21 Бо якщо Бог не пощадив природних гілок, Він не пощадить і тебе.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 22 Отже, зважай на доброту й суворість Бога: суворість до тих, хто відпав, але доброту до тебе, за умови, що ти залишишся в Його доброті. Інакше Він і тебе відріже.
|
|||
|
\v 23 І якщо вони не залишатимуться в невірі, то будуть прищеплені, адже Бог має силу їх знову прищепити.
|
|||
|
\v 24 Бо якщо ти, відрізаний від дикого за своєю природою оливкового дерева, всупереч природі був прищеплений до доброго оливкового дерева, то наскільки легше ці природні гілки будуть прищеплені до власного оливкового дерева!
|
|||
|
\s1 Ізраїль буде спасенний
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 25 Брати, щоб ви не вважали себе розумнішими, ніж ви є, я не хочу залишити вас у невіданні щодо цієї таємниці: зачерствіння спало на частину Ізраїлю, і так буде, поки не увійде повна \add кількість\add* язичників,
|
|||
|
\v 26 і таким чином увесь Ізраїль буде спасенний. Як написано:
|
|||
|
\q1 «Визволитель прийде із Сіону;
|
|||
|
\q2 Він відверне безбожність від Якова.
|
|||
|
\q1
|
|||
|
\v 27 І це Мій Завіт із ними,
|
|||
|
\q2 коли Я усуну їхні гріхи».\f + \fr 11:27 \ft \+xt Див. Іс. 59:20-21; 27:9; Єр. 31:33-34\+xt*.\f*
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 28 Щодо Доброї Звістки, то вони вороги задля вас, але щодо обрання, то вони улюблені через праотців,
|
|||
|
\v 29 адже Божі дари та Його покликання непохитні.
|
|||
|
\v 30 Так само як ви колись були неслухняні Богові, але тепер отримали милість через їхню непокірність,
|
|||
|
\v 31 так і вони нині стали непокірними, щоб через милосердя Боже до вас і вони могли отримати милість.
|
|||
|
\v 32 Адже Бог замкнув усіх у непокору, щоб помилувати всіх.
|
|||
|
\s1 Прославлення Бога
|
|||
|
\q1
|
|||
|
\v 33 О, глибино багатства, мудрості й знання Бога!
|
|||
|
\q2 Які незбагненні Його суди
|
|||
|
\q2 й недосліджені шляхи Його!
|
|||
|
\q1
|
|||
|
\v 34 «Хто пізнав задум Господа?
|
|||
|
\q2 Або хто був Його радником?»\f + \fr 11:34 \ft \+xt Див. Іс. 40:13\+xt*.\f*
|
|||
|
\q1
|
|||
|
\v 35 «Хто колись дав щось Богові,
|
|||
|
\q2 щоб Він мусив повернути?»\f + \fr 11:35 \ft \+xt Див. Йов 41:11\+xt*.\f*
|
|||
|
\q1
|
|||
|
\v 36 Адже все від Нього, через Нього й для Нього.
|
|||
|
\q2 Йому слава навіки! Амінь.
|
|||
|
\c 12
|
|||
|
\s1 Жива жертва
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 1 Тому я закликаю вас, брати, заради милості Божої принесіть свої тіла як живу, святу й приємну Богові жертву. \add Це буде\add* ваше духовне служіння.
|
|||
|
\v 2 Не підлаштовуйтесь під цей світ, але перемінюйтеся, оновлюючи ваш розум, щоб ви могли пізнати, що воля Божа добра, приємна й досконала.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 3 Через дану мені благодать я кажу кожному з вас: не будьте зарозумілі, а судіть про себе розумно, відповідно до віри, яку Бог розподілив кожному з вас.
|
|||
|
\v 4 Бо як одне тіло складається з багатьох частин і всі вони не мають однакової ролі,
|
|||
|
\v 5 так і ми, хоч нас і багато, утворюємо одне тіло в Христі, і кожен є частиною тіла одне одного.
|
|||
|
\v 6 Ми маємо різні дари згідно з наданою нам благодаттю. Якщо \add хтось має дар\add* пророкувати, \add хай пророкує\add* відповідно до віри,
|
|||
|
\v 7 якщо \add хтось має дар\add* служіння, \add хай\add* служить, якщо \add дар\add* навчати, \add хай\add* навчає,
|
|||
|
\v 8 якщо \add дар\add* підбадьорювати, \add хай\add* підбадьорює, якщо \add дар\add* допомагати, \add хай\add* допомагає зі щирістю; якщо \add дар\add* керівництва, \add хай робить це\add* старанно, якщо \add дар\add* виявляти милосердя, \add хай робить це\add* з радістю.
|
|||
|
\s1 Любов у дії
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 9 Нехай ваша любов буде щирою. Ненавидьте зло, тримайтеся добра.
|
|||
|
\v 10 Любіть одне одного по-братерськи. Шануйте одне одного більше, ніж самих себе.
|
|||
|
\v 11 У старанності не лінуйтеся, палайте духом, служачи Господеві.
|
|||
|
\v 12 Будьте радісними в надії, терплячими в скорботі та відданими в молитві.
|
|||
|
\v 13 Допомагайте святим у їхніх потребах. Прагніть завжди виявляти гостинність.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 14 Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте.
|
|||
|
\v 15 Радійте з тими, хто радіє, і плачте з тими, хто плаче.
|
|||
|
\v 16 Живіть у порозумінні одне з одним. Не будьте зарозумілі, але наслідуйте покірних. Не будьте мудрими у власних очах.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 17 Не відплачуйте нікому злом за зло. Дбайте про те, що є добрим в очах усіх людей.
|
|||
|
\v 18 Якщо можливо, наскільки це залежить від вас, живіть у мирі з усіма людьми.
|
|||
|
\v 19 Улюблені, не мстіть за себе, але залиште місце для \add Божого\add* гніву, бо написано: «Мені належить помста і відплата»,\f + \fr 12:19 \ft \+xt Див. Повт. 32:35\+xt*.\f* – каже Господь.
|
|||
|
\v 20 Тож:
|
|||
|
\q1 «Якщо твій ненависник голодний, нагодуй його хлібом;
|
|||
|
\q2 а якщо він спраглий, то дай йому напитися.
|
|||
|
\q1 Адже так ти збереш йому розжарене вугілля на голову».\f + \fr 12:20 \ft \+xt Див. Пр. 25:21-22\+xt*.\f*
|
|||
|
\m
|
|||
|
\v 21 Не дозволь злу перемогти тебе, але зло перемагай добром.
|
|||
|
\c 13
|
|||
|
\s1 Послух правителям
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 1 Кожна людина нехай підкоряється вищій владі, бо немає влади, крім тієї, яку встановив Бог. \add Влади\add*, які існують, були встановлені Богом.
|
|||
|
\v 2 Отже, той, хто противиться владі, противиться Божому порядку, а ті, хто противиться, накликають на себе суд.
|
|||
|
\v 3 Адже правителі не страшні для тих, хто чинить добрі діла, а для тих, хто чинить зло. Хочеш не боятися влади? Тоді роби те, що добре, й отримаєш похвалу від неї.
|
|||
|
\v 4 Бо \add правитель\add* – це служитель Бога тобі на добро. Але якщо будеш чинити зло, бійся, бо недаремно він носить меч. Він слуга Божий, месник, який приносить покарання тому, хто чинить зло.
|
|||
|
\v 5 Отже, потрібно підкорятися не лише через \add страх його\add* гніву, але й через сумління.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 6 Тому ви й платите податки, бо \add влада\add* – Божі слуги, які постійно зайняті своїми обовʼязками.
|
|||
|
\v 7 Віддайте всім належне: кому податок – податок, кому мито – мито, кому повагу – повагу, кому пошану – пошану.
|
|||
|
\s1 Любов до братів
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 8 Нікому нічого не будьте винні, окрім взаємної любові, бо хто любить іншого, той виконав Закон.
|
|||
|
\v 9 Адже заповіді: «Не чини перелюбу», «Не вбивай», «Не вкради», «Не бажай»\f + \fr 13:9 \ft \+xt Див. Вих. 20:13-15, 17; Повт. 5:17-19, 21\+xt*.\f* і будь-яка інша заповідь містяться в цьому слові: «Люби ближнього свого, як самого себе».\f + \fr 13:9 \ft \+xt Див. Лев. 19:18\+xt*.\f*
|
|||
|
\v 10 Любов не чинить ближньому зла. Тому любов – це і є виконання Закону.
|
|||
|
\s1 День повернення Христа близько
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 11 Тим більше ви знаєте, \add який це\add* час, що вже настала пора прокинутися від сну, бо наше спасіння ближче зараз, ніж коли ми повірили.
|
|||
|
\v 12 Ніч майже закінчилася, і наближається день. Тож відкиньмо діла темряви й зодягнімось у зброю світла.
|
|||
|
\v 13 Поводьмося пристойно, як удень, не в гульні та пияцтві, не в перелюбі та розпусті, не у сварках та заздрощах.
|
|||
|
\v 14 Але зодягніться в Господа Ісуса Христа і турботу про тіло не перетворюйте в пристрасть.
|
|||
|
\c 14
|
|||
|
\s1 Слабкі й сильні
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 1 Щиро приймайте слабкого у вірі, без суперечок про спірні думки.
|
|||
|
\v 2 Один вірить, що можна їсти все, а інший, слабкий у вірі, їсть лише овочі.
|
|||
|
\v 3 Той, хто їсть \add усе без розбору\add*, не повинен зневажати того, хто не їсть, а той, хто не їсть \add усього\add*, не повинен судити того, хто їсть, адже Бог його прийняв.
|
|||
|
\v 4 Хто ти, щоб судити чужого слугу? Його господар \add вирішує\add*, стоїть він чи падає. Але він буде стояти, бо Господь здатний підтримати його.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 5 Хтось вважає один день важливішим від іншого, а хтось вважає всі дні \add однаковими\add*. Нехай кожний тримається свого переконання.
|
|||
|
\v 6 Хто вважає один день \add особливим\add*, робить це для Господа. Хто їсть мʼясо, той робить це для Господа, бо дякує Богові; і хто не їсть, той теж робить це для Господа й дякує Богові.
|
|||
|
\v 7 Бо ніхто з нас не живе для себе й ніхто з нас не помирає для себе.
|
|||
|
\v 8 Якщо ми живемо, живемо для Господа, і якщо вмираємо, вмираємо для Господа. Отже, чи живемо, чи вмираємо, ми належимо Господеві.
|
|||
|
\v 9 Бо саме для цього Христос помер і воскрес, щоб бути Господом як мертвих, так і живих.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 10 Тоді чому ти осуджуєш свого брата? Або чому ти зневажаєш свого брата? Адже всі ми будемо стояти перед судом Божим.
|
|||
|
\v 11 Бо написано:
|
|||
|
\q1 «Як Я живу, – промовляє Господь, –
|
|||
|
\q1 так кожне коліно схилиться переді Мною
|
|||
|
\q2 і кожен язик визнає Бога».\f + \fr 14:11 \ft \+xt Див. Іс. 45:23\+xt*.\f*
|
|||
|
\m
|
|||
|
\v 12 Тож кожен із нас відповідатиме за себе перед Богом.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 13 Тому не будемо осуджувати одне одного. Краще постановіть не ставити жодної перешкоди чи спокуси братові.
|
|||
|
\v 14 Я знаю й повністю переконаний у Господі Ісусі, що нічого не є нечистим саме по собі. Але якщо хтось вважає щось нечистим, то для того це нечисте.
|
|||
|
\v 15 Якщо твій брат засмучений через твою їжу, то ти більше не дієш по любові. Не знищуй своєю їжею того, за кого помер Христос.
|
|||
|
\v 16 Не \add допускайте\add*, щоб зневажалося те добре, що у вас є.
|
|||
|
\v 17 Бо Царство Боже – це не їжа та пиття, а праведність, мир та радість у Святому Дусі,
|
|||
|
\v 18 бо кожен, хто служить Христу таким чином, той до вподоби Богові й шанований людьми.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 19 Отже, дбаймо про те, що веде до миру та взаємного збудування.
|
|||
|
\v 20 Не руйнуйте Божого діла заради їжі. Уся їжа чиста, але погано, якщо людина їсть так, що спричиняє цим комусь спотикання.
|
|||
|
\v 21 Краще не їсти мʼяса, не пити вина й не робити чогось, через що брат твій спотикається, спокушається чи слабне.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 22 Отже, віру, яку ти маєш, зберігай між собою і Богом. Блаженний той, хто не засуджує себе за власне рішення.
|
|||
|
\v 23 Але хто має сумніви, коли їсть, той вже засуджений, бо \add поводиться\add* не відповідно до віри, а все, що не від віри, – це гріх.\f + \fr 14:23 \ft Після цього вірша деякі рукописи містять текст – \+xt 16:25-27\+xt*.\f*
|
|||
|
\c 15
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 1 Ми, сильні, повинні нести немочі слабких, а не собі \add лише\add* догоджати.
|
|||
|
\v 2 Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро, для \add духовного\add* збудування.
|
|||
|
\v 3 Бо і Христос не догоджав Собі, але, як написано: «Зневага тих, хто ганьбить Тебе, впала на Мене».\f + \fr 15:3 \ft \+xt Див. Пс. 68:10\+xt*.\f*
|
|||
|
\v 4 Усе, що було написано в минулому, написано для нашого навчання, щоб через терпіння та підбадьорення, яке дає Писання, ми мали надію.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 5 Нехай Бог, Який дарує терпіння та підбадьорення, дарує вам бути однодумними між собою, за прикладом Ісуса Христа,
|
|||
|
\v 6 щоб ви однією думкою й одним голосом прославили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 7 Тож приймайте одне одного так само, як Христос прийняв вас до слави Божої.
|
|||
|
\v 8 Бо я кажу вам: Христос став слугою обрізання для Божої істини, щоб підтвердити обітниці, дані патріархам,
|
|||
|
\v 9 і щоб язичники прославили Бога за Його милість. Як написано:
|
|||
|
\q1 «За це я славитиму Тебе серед народів, Господи,
|
|||
|
\q2 та імені Твоєму співатиму \add хвалу\add*».\f + \fr 15:9 \ft \+xt Див. 2 Сам. 22:50; Пс. 17:50\+xt*.\f*
|
|||
|
\m
|
|||
|
\v 10 І ще сказано:
|
|||
|
\q1 «Радійте, язичники, з Його народом!»\f + \fr 15:10 \ft \+xt Див. Повт. 32:43\+xt*.\f*
|
|||
|
\m
|
|||
|
\v 11 І знов:
|
|||
|
\q1 «Славте Господа, усі народи!
|
|||
|
\q2 Хваліть Його, усі племена!»\f + \fr 15:11 \ft \+xt Див. Пс. 116:1\+xt*.\f*
|
|||
|
\m
|
|||
|
\v 12 І знов Ісая каже:
|
|||
|
\q1 «Прийде Корінь Єссея
|
|||
|
\q2 і стане панувати над народами,
|
|||
|
\q2 на Нього народи покладуть усю надію».\f + \fr 15:12 \ft \+xt Див. Іс. 11:10\+xt*.\f*
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 13 Нехай Бог надії наповнить вас усією радістю й миром у вірі, щоб ви силою Святого Духа були наповнені надією.
|
|||
|
\s1 Павло – апостол язичників
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 14 Я переконаний, брати мої, що ви самі сповнені добра, наповнені всяким знанням і можете навчити одне одного.
|
|||
|
\v 15 І все ж я написав вам, подекуди сміливіше, щоб нагадати вам про деякі речі через дану мені Богом благодать
|
|||
|
\v 16 бути служителем Ісуса Христа для язичників, виконувати священницьке служіння й проголошувати Добру Звістку Божу, щоб язичники стали приношенням жертовним, приємним та освяченим Святим Духом.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 17 Отже, я маю, чим похвалитися в Ісусі Христі щодо служіння Богові.
|
|||
|
\v 18 Я б не наважився говорити ні про що, крім того, що Христос зробив через мене, – словом і ділом, – щоб привести язичників до послуху перед Богом через мої слова та вчинки,
|
|||
|
\v 19 а також силою ознак та чудес і силою Божого Духа. Отже, з Єрусалима й повсюди аж до Іллірика я повністю проголосив Добру Звістку Христа.
|
|||
|
\v 20 Моєю метою завжди було проповідувати Добру Звістку там, де Христос не був відомий, щоб не будувати на основі, закладеній кимось іншим,
|
|||
|
\v 21 як і написано:
|
|||
|
\q1 «Ті, кому про Нього не казали, побачать,
|
|||
|
\q2 і ті, хто не чув, зрозуміють».\f + \fr 15:21 \ft \+xt Див. Іс. 52:15\+xt*.\f*
|
|||
|
\m
|
|||
|
\v 22 Тому я неодноразово стикався з перешкодами на шляху до вас.
|
|||
|
\s1 Місіонерські плани Павла відвідати Рим
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 23 Але тепер, не маючи більше \add такого\add* місця в цих землях,\f + \fr 15:23 \ft Павло має на увазі місця, де ще не проповідувалась Добра Звістка.\f* я вже кілька років прагну відвідати вас.
|
|||
|
\v 24 Я планую зробити це, коли вирушу до Іспанії, і сподіваюся побачити вас під час проїзду, щоб ви допомогли мені в моїй подорожі туди, після того, як я деякий час насолоджуватимусь вашим товариством.
|
|||
|
\v 25 Однак тепер я їду до Єрусалима, щоб послужити там святим,
|
|||
|
\v 26 бо Македонія та Ахая були раді зібрати деяку пожертву для бідних серед святих в Єрусалимі.
|
|||
|
\v 27 Вони були раді це зробити, адже були їхніми боржниками. Як юдеї поділилися духовними благами з язичниками, так і язичники зобовʼязані послужити їм матеріально.
|
|||
|
\v 28 Отже, коли я це владнаю й переконаюся, що вони отримали цей дар, то вирушу в Іспанію й дорогою відвідаю вас.
|
|||
|
\v 29 Я знаю, що коли я прийду до вас, то прийду в повноті благословення Христа.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 30 Я закликаю вас, брати, через Господа нашого Ісуса Христа й через любов Духа, щоб ви разом зі мною молилися за мене до Бога,
|
|||
|
\v 31 щоб я був врятований від невіруючих в Юдеї і щоб моє служіння в Єрусалимі було до вподоби святим;
|
|||
|
\v 32 щоб я з радістю прийшов до вас, якщо на те воля Божа, і відпочив разом із вами.
|
|||
|
\v 33 Нехай Бог миру буде з усіма вами. Амінь.
|
|||
|
\c 16
|
|||
|
\s1 Особисті привітання
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 1 Я представляю вам нашу сестру Фіву, служницю церкви в Кенхреях.
|
|||
|
\v 2 Прийміть її в Господі, як личить святим, і допомагайте їй у всьому, у чому вона матиме потребу, бо вона була помічницею багатьом і мені також.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 3 Привітайте Прискіллу та Акилу, моїх співпрацівників у Христі Ісусі.
|
|||
|
\v 4 Вони готові були покласти свої голови заради мене. Не тільки я їм дякую, але й усі церкви язичників.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 5 Привітайте також церкву, яка збирається в їхньому домі.
|
|||
|
\p Привітайте мого улюбленого \add друга\add* Епенета, який першим навернувся до Христа в Азії.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 6 Привітайте Марію, яка багато працювала для вас.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 7 Привітайте Андроніка та Юнію, моїх родичів, які були зі мною у вʼязниці. Їх поважають серед апостолів, і вони раніше за мене увірували в Христа.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 8 Привітайте Амплія, мого улюбленого \add друга\add* в Господі.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 9 Вітайте Урбана, який працював разом зі мною в Христі, \add а також\add* і мого улюбленого \add друга\add* Стахія.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 10 Привітайте Апеллеса, чия вірність у Христі витримала випробування.
|
|||
|
\p Привітайте тих, хто належить до дому Аристовула.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 11 Привітайте Іродіона, мого родича.
|
|||
|
\p Привітайте тих із дому Наркіса, хто в Господі.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 12 Привітайте Трифену та Трифосу, які наполегливо працюють у Господі.
|
|||
|
\p Привітайте мою улюблену Персиду, яка багато працювала в Господі.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 13 Привітайте Руфа, обраного в Господі, і його матір, яка й мені була матірʼю.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 14 Привітайте Асинкрита, Флегона, Гермеса, Патрова, Гермаса та інших братів, які знаходяться з ними.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 15 Привітайте Філолога, Юлію, Нірея та його сестру, Олімпа та всіх святих, які з ними.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 16 Вітайте одне одного святим поцілунком.
|
|||
|
\p Усі Христові церкви вітають вас.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 17 Я закликаю вас, брати, остерігайтеся тих, хто спричиняє розбіжності й ставить на вашому шляху перешкоди, що суперечать вченню, яке ви прийняли. Уникайте їх.
|
|||
|
\v 18 Бо такі люди служать не нашому Господу Христу, а власному череву, і через своє красномовство й лестощі вони обманюють серця невинних.
|
|||
|
\v 19 Усі чули про ваш послух, тому я радію за вас, але хочу, щоб ви були мудрими в тому, що добре, і невинними в тому, що зле.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 20 Бог миру незабаром розчавить сатану під вашими ногами.
|
|||
|
\p Благодать Господа нашого Ісуса нехай буде з вами.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 21 Тимофій, з яким працюємо разом, надсилає вам привітання, як і Луцій, Ясон та Сосипатр, мої родичі.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 22 Я, Терцій, що записав цього листа, теж вітаю вас у Господі.
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 23 Гай, який гостинно приймає мене та всю церкву, надсилає вам привітання.
|
|||
|
\p Ераст, міський скарбник, і наш брат Квартус також надсилають вам привітання.
|
|||
|
\v 24 Благодать нашого Господа Ісуса Христа нехай буде з усіма вами! Амінь.\f + \fr 16:24 \ft Деякі ранні рукописи не містять цього вірша.\f*
|
|||
|
\b
|
|||
|
\s1 Закінчення листа
|
|||
|
\p
|
|||
|
\v 25 Тому, Хто здатний зміцнити вас відповідно до моєї Доброї Звістки та проповіді Ісуса Христа, згідно з відкриттям таємниці, прихованої споконвіку,
|
|||
|
\v 26 але тепер за наказом вічного Бога відкритої усім народам через Писання пророків, на послух вірі;
|
|||
|
\v 27 єдиному мудрому Богові через Ісуса Христа слава навіки! Амінь.
|