Був чоловік на ім’я Лазар. У нього було дві сестри на ім’я Марія і Марта. Усі вони були близькими друзями Ісуса. Одного разу хтось сказав Ісусу, що Лазар був дуже хворий. Почувши це, Ісус сказав: «Ця хвороба не закінчиться смертю Лазаря. Натомість це змусить людей шанувати Бога».
Ісус любив своїх друзів, але він чекав там, де був, два дні. Після цих двох днів він сказав своїм учням: «Повернімося до Юдеї». «Але Учителю,— відповіли учні,— зовсім недавно тамтешні люди хотіли вбити Тебе!» Ісус сказав: «Наш друг Лазар заснув, і я повинен його розбудити».
Учні Ісуса відповіли: «Учителю, якщо Лазар спить, то йому стане краще». Тоді Ісус сказав їм прямо: «Лазар помер. Я радий, що мене не було, щоб ви повірили в мене».
Коли Ісус прибув до рідного міста Лазаря, Лазар уже чотири дні був мертвий. Марта вийшла назустріч Ісусу й сказала: «Учителю, якби ти був тут, мій брат не помер би. Але я вірю, що Бог дасть тобі все, що ти від Нього попросиш».
Ісус відповів: «Я є Воскресіння і Життя. Хто вірує в Мене, той житиме, хоч і помре. Кожен, хто вірить у мене, ніколи не помре. Ви вірите в це?» Марта відповіла: «Так, Учителю! Я вірю, що ти Месія, Син Божий».
Потім прийшла Марія. Вона впала до ніг Ісусаі сказала: «Учителю, якби ти був тут, мій брат не помер би». Ісус запитав їх: «Де ви поклали Лазаря?» Вони сказали йому: «У гробі. Приходь і подивись». Тоді Ісус заплакав.
Гробниця була печерою, перед її отвором привалений камінь. Коли Ісус прийшов до гробу, то сказав їм: «Відкотіть камінь». Але Марта сказала: «Він мертвий уже чотири дні. Буде неприємний запах».
Тоді Ісус подивився на небо і сказав: «Отче, дякую тобі, що ти мене почув. Я знаю, що ти завжди мене слухаєш, але я кажу це, щоб допомогти всім цим людям, які тут стоять, щоб вони повірили, що ти послав мене». Тоді Ісус закричав: «Лазарю, вийди!»
Так вийшов Лазар! Він все ще був загорнутий у могильний одяг. Ісус сказав їм: «Допоможіть йому зняти цей могильний одяг і відпустити його!» Через це чудо багато євреїв повірили в Ісуса.
See in Reader
