Після смерті Ісуса, сина Навина, ізраїльтяни перестали слухатися Бога та виконувати всі Його постанови та правила. Ізраїльтяни не вигнали з Ханаану народи, які там залишилися, і почали поклонятися їхнім богам замість істинного Бога Яхве. У ізраїльтян не було царя, тому кожний робив те, що вважав для себе за потрібне.
Коли ізраїльтяни протягом кількох років не слухалися Бога, то Він карав їх. Він дозволяв сусіднім народам правити над ними. Вороги перемагали ізраїльтян, грабували та знищували їхнє майно, багатьох із них вбивали. Врешті-решт після довгих років утисків ізраїльтяни каялися та просили Бога звільнити їх від ворогів. Так повторювалося багато разів.
Кожного разу, коли ізраїльтяни каялися, Бог рятував їх. Він давав їм суддю, який виступав проти ворогів та звільняв народ. Тоді в країні наставав мир, і суддя справедливо керував народом. Бог посилав багато різних суддів на допомогу ізраїльтянам. Одного з таких суддів Бог послав після того, як дозволив народу мідіянітян, що межував з ними та був їхнім ворогом, здобути перемогу над ізраїльтянами.
Протягом семи років мідіянітяни забирали в ізраїльтян весь урожай. Ізраїльтяни жили у постійному жаху та ховалися в печерах від мідіянітян. Врешті-решт вони звернулися до Бога і почали молити про спасіння.
У той час жив один ізраїльтянин на імʼя Ґедеон. Якось, коли він ховався від мідіянітян і таємно молотив зерно, до нього прийшов ангел від Яхве і сказав йому: «Могутній воїне, з тобою Бог! Іди та врятуй Ізраїль від мідіянітян».
Батько Ґедеона мав жертовник, присвячений ідолу. Бог наказав Ґедеону зруйнувати цей жертовник і поставити жертовник Богу Яхве. Але Ґедеон боявся людей, тому він почекав, коли настане ніч, а тоді зруйнував жертовник ідолу і розбив його на частини. На місці зруйнованого жертовника Ґедеон побудував жертовник Богу і приніс на ньому жертву.
Коли вранці люди побачили, що жертовник зруйнований, вони дуже розлютилися і пішли до дому Ґедеона, щоб убити його. Але батько Ґедеона сказав: «Чому ви намагаєтеся захищати свого бога? Якщо він бог, то нехай захистить себе сам!» Коли люди почули ці слова, то вирішили не вбивати Ґедеона.
Незабаром мідіянітяни знову прийшли грабувати ізраїльтян. Мідіянітян було так багато, що їх неможливо було порахувати. Ґедеон скликав ізраїльтян, щоб вступити в бій з ворогами. Він попросив у Бога два знамення, щоб переконатися, що Бог насправді закликає його врятувати Ізраїль від мідіянітян.
Для першого знамення Ґедеон поклав на землю хутро вівці і попросив Бога, щоб вранішня роса була тільки на хутрі, а земля навколо залишилася сухою. Бог це зробив. Наступної ночі Ґедеон попрохав, щоб земля була вологою, а хутро сухим. Бог і це зробив. Ці два знамення переконали Ґедеона, що Бог дійсно обрав його врятувати Ізраїль від мідіянітян.
Тож Ґедеон покликав до себе воїнів, і до нього прийшло 32 тисячі чоловік. Але Бог сказав йому, що тієї кількості воїнів забагато. Тоді Ґедеон відправив додому 22 тисячі чоловік, які боялися йти в бій. Однак Бог знов сказав Ґедеону, що людей все ще забагато. Тоді Ґедеон вибрав 300 воїнів, на яких йому вказав Бог, а решту відправив додому.
Тієї ночі Бог сказав Ґедеону: «Спустися до табору мідіянітян і послухай, про що вони розмовляють. Коли ти це почуєш, тобі вже не буде страшно нападати на них». Вночі Ґедеон спустився до ворожого табору і почув, як один воїн-мідіянітянин розповідав іншому сон, в якому він бачив, як круглий хліб з ячменю прокотився по їхньому табору і зруйнував намет. Другий воїн сказав: «Цей сон точно означає, що військо Ґедеона розгромить наше військо!» Почувши це, Ґедеон поклонився Богу.
Коли Ґедеон повернувся до своїх воїнів, він сказав, що Бог віддає ворогів у їхні руки. Після цього Ґедеон дав кожному з них ріг, глиняний горщик і смолоскип. Вони пішли та оточили табір, в якому спали мідіянітяни. Триста воїнів Ґедеона тримали палаючі смолоскипи в горщиках, щоб вороги не бачили їхнього світла.
Усі воїни Ґедеона одночасно розбили горщики, і зненацька все навколо освітилося вогнем смолоскипів. Воїни засурмили та закричали: «Меч Яхве та Ґедеона!»
Тоді Бог привів мідіянітян у сумʼяття, так що вони стали нападати і вбивати один одного. Ґедеон негайно покликав якнайбільше ізраїльтян, щоб вони прийшли і допомогли переслідувати ворогів. Ізраїльтяни вбили багатьох із них, а решту прогнали зі своєї землі. Того дня загинуло 120 тисяч мідіянітян, і Бог врятував Ізраїль!
Після перемоги народ хотів зробити Ґедеона своїм царем. Але Ґедеон не погодився, але натомість попросив у ізраїльтян золоті каблучки, які вони відібрали в мідіянітян. Тоді народ приніс Ґедеону багато золота.
З цього золота Ґедеон зробив особливий одяг, схожий на одяг первосвященика, і залишив його у своєму рідному місті. Але народ почав поклонятися цьому одягу як ідолу. І коли Ґедеон постарів і помер, ізраїльтяни знову почали поклонятися ідолам. За це Бог покарав Ізраїль і дозволив ворогам перемогти їх. Врешті-решт ізраїльтяни знову попросили Бога про допомогу, і Бог послав їм іншого суддю.
Так повторювалося багато разів: ізраїльтяни грішили – Бог їх карав, вони каялися –і Бог посилав їм суддю, який їх рятував. Протягом багатьох років Бог давав ізраїльтянам багато суддів, які звільняли їх від ворогів.
Зрештою ізраїльтяни попросили в Бога царя, бо хотіли, щоб і в них було так, як у інших народів, – щоб вони мали царя, який би вів їх у бій. І хоча Богу це прохання не сподобалося, Бог все ж таки дав народу царя, якого він просив.
See in Reader
