# 35. Історія про загубленого сина

![Frame 35-01](https://cdn.door43.org/obs/jpg/360px/obs-en-35-01.jpg)

Одного разу Ісус навчав натовп людей, що зібралися послухати Його. Серед них були збирачі податків та інші люди, які не виконували закон Мойсея, і тому їх вважали грішниками.

![Frame 35-02](https://cdn.door43.org/obs/jpg/360px/obs-en-35-02.jpg)

Фарисеї та вчителі Закону побачили, що Ісус приязно спілкується з тими людьми, і тому вони обурилися і говорити один одному: «Він чинить неправильно, бо розмовляє з грішниками і навіть їсть разом із ними». Ісус почув їх і розповів їм таку історію: 

![Frame 35-03](https://cdn.door43.org/obs/jpg/360px/obs-en-35-03.jpg)

«У одного чоловіка було два сини. Якось молодший син сказав йому: “Батьку, я хочу негайно отримати свою спадщину!” Тоді батько поділив своє майно між синами.

![Frame 35-04](https://cdn.door43.org/obs/jpg/360px/obs-en-35-04.jpg)

Після цього молодший син забрав увесь свій спадок і вирушив у далеку країну, де витратив гроші на грішне непристойне життя.

![Frame 35-05](https://cdn.door43.org/obs/jpg/360px/obs-en-35-05.jpg)

Незабаром у тій країні почався сильний голод, а в нього не залишилося грошей навіть на їжу. Єдина робота, яку він зміг знайти, — це годувати свиней. Він був такий голодний, що радий був би їсти навіть корм для свиней, але йому цього не дозволяли.

![Frame 35-06](https://cdn.door43.org/obs/jpg/360px/obs-en-35-06.jpg)

Нарешті молодший син сказав собі: “Що я роблю? У мого батька багато слуг, і всі вони їдять досхочу, а я тут помираю від голоду. Повернуся до батька та буду просити його найняти мене в слуги”.

![Frame 35-07](https://cdn.door43.org/obs/jpg/360px/obs-en-35-07.jpg)

Отже, молодший син пішов назад у дім батька. Коли він був ще далеко, батько побачив його і відчув жалість до нього. Він побіг назустріч сину, кинувся йому на шию і поцілував його.

![Frame 35-08](https://cdn.door43.org/obs/jpg/360px/obs-en-35-08.jpg)

Син сказав: “Батьку, я згрішив перед Богом і перед тобою. Я більше не гідний називатися твоїм сином”.

![Frame 35-09](https://cdn.door43.org/obs/jpg/360px/obs-en-35-09.jpg)

А батько сказав одному зі своїх слуг: “Негайно принесіть найкращий одяг і зодягніть мого сина! І персня подайте на руку йому, а на ноги сандалі. Потім заколіть відгодоване теля. Ми зробимо бенкет і будемо святкувати, тому що мій син був мертвий, а тепер живий! Він загубився, а тепер знайшовся!”

![Frame 35-10](https://cdn.door43.org/obs/jpg/360px/obs-en-35-10.jpg)

І всі почали святкувати. Через деякий час старший син повернувся з поля, де він працював. Почувши звуки музики й танців, він покликав одного із слуг та спитав, що там відбувається.

![Frame 35-11](https://cdn.door43.org/obs/jpg/360px/obs-en-35-11.jpg)

Коли старший син дізнався, що в домі свято тому, що повернувся його брат, він страшенно розсердився і навіть не зайшов у дім. Батько вийшов і почав благати його увійти, щоб відсвяткувати разом із ним повернення сина, але той відмовився.

![Frame 35-12](https://cdn.door43.org/obs/jpg/360px/obs-en-35-12.jpg)

Він сказав: “Усі ці роки я сумлінно працював на тебе. Я завжди слухався тебе, але ти ніколи не давав мені навіть маленького козеня, щоб я повеселився зі своїми друзями. А цей твій син розтринькав усі твої гроші на грішне непристойне життя. Тепер він повернувся додому, і ти заколов відгодованого теля, щоб відсвяткувати!”

![Frame 35-13](https://cdn.door43.org/obs/jpg/360px/obs-en-35-13.jpg)

Батько відповів: “Сину, ти завжди зі мною, і все, що я маю, — твоє. Ми вчинили правильно, коли влаштували це свято. Тому що твій брат був мертвий, а тепер живий! Він загубився, а тепер знайшовся!”»

_Біблійна історія з: Луки 15_