See in Reader
Загрузить файлы в «/»
This commit is contained in:
Samuel Kim
parent
fcd40de387
commit
89d8aace15
|
|
@ -0,0 +1,67 @@
|
|||
# 1. Створення світу
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ось як усе було на початку і як усе зʼявилось. За шість днів Бог створив Всесвіт і все, що в ньому. В перший день Бог створив Землю. Земля була темною та пустою, тому що Бог ще нічого на ній не створив. Тільки Божий Дух був над водою.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тоді Бог сказав: «Нехай буде світло!» — і зʼявилося світло. Бог побачив, що світло — це добре, і назвав його «день». Він відділив світло від темряви, і назвав темряву «ніч». В перший день творіння, Бог створив Землю та світло.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
На другий день творіння Бог сказав: «Нехай буде купол над водою!» — і купол зʼявився. Бог назвав його «небо».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
На третій день Бог сказав: «Нехай води зберуться разом і зʼявиться суша!» Він назвав сушу «земля», а воду назвав «море». І подивився Бог на Своє творіння і побачив, що це добре.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Потім Бог сказав: «Нехай на землі зростають дерева та різноманітні рослини!» І сталося так. Подивився Бог на Своє творіння і побачив, що це добре.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
На четвертий день творіння Бог сказав: «Нехай будуть на небі світила». І зʼявилися на небі: сонце, місяць та зірки. Бог створив їх для освітлювання землі і для того, щоб можна було відрізняти день від ночі, рахувати роки та споглядати пори року. І подивився Бог на Своє творіння і побачив, що це добре.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
На пʼятий день Бог сказав: «Нехай наповниться вода живими істотами, а в небі літають птахи». Так створив Бог усіх тварин, що плавають у воді, і всіх птахів. І подивися Бог на них і побачив, що це добре, та благословив їх.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
На шостий день творіння Бог сказав: «Нехай будуть на суші тварини всіх видів!» — і сталося так, як Він сказав. Одні тварини були домашніми, інші були дикими, а треті повзали по землі. Бог подивився на них і побачив, що це добре.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Потім Бог сказав: «Створімо людей схожими на Нас, за Нашою подобою. Нехай вони мають владу, щоб керувати Землею та всіма тваринами».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог узяв ґрунт, сформував із нього людину та вдихнув у неї життя. Імʼя цієї людини було Адам. Потім Бог насадив великий сад, у якому Адам мав змогу жити. Бог помістив його там, щоб він доглядав сад.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Посеред саду Бог насадив два особливих дерева — дерево життя й дерево пізнання добра та зла. Бог дозволив Адаму їсти плоди з усіх дерев в саду, крім плодів дерева пізнання добра та зла. Він сказав Адаму, що якщо той зʼїсть плід із цього дерева, то помре.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Потім Бог сказав: «Недобре людині бути самотньою. Адам потребує помічника». Бог привів до Адама тварин, щоб Адам дав їм назви. Але жодна з тварин не могла стати Адаму помічником.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тоді Бог навів на Адама глибокий сон. Коли той спав, Бог узяв одне з його ребер, зробив з ребра жінку та привів її до Адама.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли Адам побачив жінку, він сказав: «Врешті-решт! Вона така ж, як я!» Нехай називається жінкою, тому що створена від ребра чоловіка». Ось чому чоловік залишає батька та матір і стає одним цілим зі своєю дружиною.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після того, як Бог створив чоловіка та жінку за Своєю подобою, Він благословив їх і сказав: «Нехай у вас буде багато дітей та онуків! Наповнюйте Землю». Бог подивився на все, що Він створив, та побачив, що це добре. Він був дуже задоволений. Все це сталося в шостий день творіння.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
До сьомого дня Бог вже закінчив всю Свою роботу. Він благословив сьомий день і зробив його святим, тому що в цей день Він закінчив творити. Так був створений Всесвіт і все, що в ньому.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Буття 1-2_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,51 @@
|
|||
# 2. У світі зʼявляється гріх
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Адам та його дружина жили щасливо в чудовому саду, який Бог створив для них. Вони ходили без одягу та не соромилися, тому що в світі ще не було гріха. Вони часто гуляли садом та спілкувалися з Богом.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Але в саду був змій. Він був дуже хитрий. Змій спитав у жінки: «Це правда, що Бог не дозволив вам їсти плоди з дерев у саду?»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Жінка відповіла: «Бог дозволив нам їсти плоди з будь-якого дерева, окрім дерева пізнання добра та зла. Він сказав нам: ‘Якщо ви зʼїсте плід із цього дерева чи хоча б доторкнетеся до нього, то помрете!ʼ»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Змій відповів жінці: «Неправда! Не помрете. Бог знає, що як тільки ви зʼїсте цей плід, ви станете подібними до Нього і зможете розуміти, що є добром і що є злом».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Жінка побачила, що плід гарний та має апетитний вигляд. Вона зажадала стати мудрою, тому зірвала плід та зʼїла. Потім вона дала його своєму чоловіку, і він теж зʼїв.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Раптом Адам та його дружина побачили все інакше і усвідомили, що вони голі. Вони спробували прикритися листям та пошили з нього повʼязки на стегна.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Повіяв прохолодний вітер, і Адам з дружиною почули, як Бог ходить садом. Вони сховалися від Бога. Тоді Бог гукнув чоловіка: «Адаме, де ти?» Адам відповів: «Я почув, як Ти ходиш садом, та злякався, бо я голий. От я і сховався».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог спитав: «Хто сказав тобі, що ти голий? Чи не їв ти з дерева плід, який Я заборонив тобі їсти?» Адам відповів: «Жінка, яку Ти дав мені, дала мені їсти». Тоді Бог спитав жінку: «Навіщо ти це зробила?» Жінка відповіла: «Це змій спокусив мене».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тоді Бог сказав змію: «Проклятий ти! Тепер ти будеш повзати на животі та їсти землю. Ви з жінкою будете ворогами. І ваші нащадки будуть ворогами один одному. Ти пораниш нащадка жінки в пʼяту, а він розібʼє твою голову».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Потім Бог сказав жінці: «Я зроблю твою вагітність нестерпною і твої пологи дуже болісними. Ти будеш бажати свого чоловіка, а він буде тобою керувати».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Потім Бог сказав чоловіку: «Ти послухав свою дружину і не послухав Мене. Тепер земля проклята, і тобі доведеться завзято працювати, щоб здобувати її плоди. Потім ти помреш, і твоє тіло повернеться в землю». Чоловік дав своїй дружині імʼя Єва, що означає «та, що дає життя», бо вона мала стати матірʼю всіх людей. Бог дав Адаму та Єві одяг зі шкіри тварин.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Потім Бог сказав: «Тепер люди, як і Ми, знають що є добром та що є злом, і не можна дозволити, щоб вони їли плоди з дерева життя та жили вічно». Тому Бог вигнав Адама і Єву з саду та поставив біля входу в сад могутніх ангелів, щоб ніхто не міг їсти плоди з дерева життя.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Буття 3_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,68 @@
|
|||
# 3. Потоп
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Минуло багато років. Число людей у світі збільшилося. Люди були дуже злими та жорстокими. Вони геть зіпсувалися, тому Бог вирішив знищити весь світ потопом.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Серед усіх людей Бог був задоволений лише Ноєм, бо той був праведною людиною серед грішних людей. Бог розповів Ною, що вирішив зробити потоп на Землі, і тому Ной має побудувати величезний корабель.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Цей величезний деревʼяний корабель повинен бути довжиною 140 метрів, шириною 23 метри та висотою 13,5 метрів, з трьома рівнями, безліччю відсіків, дахом та вікном. Ной, його родина та тварини всіх видів, які живуть на суші, мали врятуватися від потопу на цьому кораблі.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ной послухався Бога. Він зі своїми трьома синами збудував корабель саме так, як сказав йому Бог. Будівництво корабля тривало багато років, бо він був величезний.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог наказав Ною взяти достатню кількість їжі для себе, своєї родини та тварин. Коли все було готове, Бог сказав Ною, що настав час йому, дружині та трьом синам з дружинами увійти на корабель. Їх було восьмеро.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог також наказав Ною взяти з собою на корабель самця і самку кожної тварини та кожного птаха, щоб врятувати їх від потопу, а також узяти сім самців і сім самок тварин, яких дозволено приносити в жертву. Коли всі вони були в середині корабля, Бог Сам зачинив за ними двері.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Потім почався дощ, який йшов безперервно сорок днів та сорок ночей. Дощ лив з неба, і з землі теж струменіла вода. Все на Землі покрилося водою, навіть найвищі гори.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Всі люди та тварини, які жили на суші, загинули. Але всі, хто був на кораблі, врятувалися від загибелі.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після того як дощ припинився, корабель плавав водою пʼять місяців. Потім вода почала спадати. Одного разу корабель зупинився на вершині гори, хоч Земля все ще була вкрита водою. За три місяці стало видно вершини гір.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Минуло ще сорок днів, і Ной випустив ворона, щоб зрозуміти, чи не висохла вода. Ворон літав навколо, шукаючи сухої землі, але не міг знайти.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Потім Ной випустив голуба, але він теж не міг знайти суху землю і повернувся до Ноя. Через тиждень Ной знову випустив голуба, і той повернувся з гілкою оливи у дзьобі! Вода спадала, і на Землі знову почали рости рослини!
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ной почекав ще тиждень і випустив голуба втретє. Цього разу голуб знайшов собі місце, де сісти, і не повернувся. Земля висихала!
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Через два місяці Бог сказав Ною: «Тепер ти зі своєю родиною та всіма тваринами можеш вийти з корабля. Нехай у вас народиться багато дітей та онуків! Наповнюйте Землю!» Після цього Ной із родиною вийшли з корабля.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Потім Ной побудував жертовник та приніс у жертву декілька тварин із тих видів, які дозволялося приносити в жертву. Бог був задоволений цією жертвою і благословив Ноя та його родину.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог сказав: «Навіть хоча люди з дитинства грішать, Я обіцяю більше ніколи не проклинати землю через їхні злі вчинки та не нищити світ потопом».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
На знак Своєї обіцянки Бог створив першу веселку. Він сказав, що кожного разу, коли на небі буде зʼявлятися веселка, Він буде згадувати про те, що обіцяв більше не робити потоп на Землі.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Буття 6-9_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,39 @@
|
|||
# 4. Завіт Бога з Аврамом
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Минуло багато років після потопу. У світі знову було багато людей. ЛЮди були злими і грішили проти Бога та одне одного, як і до потопу. В той час усі люди розмовляли однією мовою. І хоча Бог наказав людям розселитися по всій Землі, вони, навпаки, зібралися разом та почали будувати місто.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Люди були дуже пихатими. Вони не бажали слухатися Бога та жити так, як Він наказав. Крім того, вони почали будувати високу вежу до самого неба, щоб прославити своє імʼя та не розселятися по всій Землі. Бог побачив, що якщо люди будуть і надалі працювати над своїм злим задумом, то зроблять набагато більше гріхів.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тоді Бог замінив спільну мову людей на безліч різних мов і розселив людей по всьому світу. Місто, яке вони почали будувати, назвали Вавилон, що означає «змішаний».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Минуло сотні років, і Бог звернувся до чоловіка, якого звали Аврам. Бог сказав йому: «Залиш свою країну та родичів і йди в землю, яку Я вкажу тобі. Я благословлю тебе, і від тебе буде великий народ. Я звеличу твоє імʼя. Я благословлю тих, хто благословляє тебе, і прокляну тих, хто проклинає тебе. Всі народи на Землі будуть благословенні через тебе».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Аврам послухався Бога. Він узяв свою дружину Сару, всіх слуг та все, чим володів, і пішов до Ханаану — землі, на яку вказав йому Бог.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли Аврам прийшов до Ханаану, Бог сказав йому: «Подивися навколо. Я дам тобі всю цю землю, і твої нащадки будуть володіти нею вічно». Тоді Аврам оселився в цій землі.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Там був чоловік на ім'я Мелхиседек — священик Всевишнього Бога. Одного разу Аврам зустрівся з Мелхиседеком після того, як визволив свого племінника з полону. Мелхиседек благословив Аврама і сказав: «Нехай Всевишній Бог, Володар неба і землі, благословить Аврама!» Після цього Аврам дав Мелхиседеку десяту частку всього свого володіння.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Минуло багато років, але Аврам і Сара не мали спадкоємців. Бог знову звернувся до Аврама і пообіцяв йому сина та нащадків, як зірок на небі. Аврам повірив словам Бога, і Бог оголосив його праведним за те, що він повірив Його обіцянці.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Потім Бог уклав завіт з Аврамом. Зазвичай завіт укладається між двома людьми, які домовляються виконувати зобовʼязання один перед одним. Цього разу Сам Бог уклав завіт з Аврамом і дав обіцянку, що у Аврама народиться син, який буде його спадкоємцем. Коли Бог укладав цей завіт, Він також обіцяв дати нащадкам Аврама землю Ханаан. Потім Бог уві сні показав Авраму, що станеться з його нащадками. Після цих подій минуло багато часу, але у Аврама так і не народився син.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Буття 11-15_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,43 @@
|
|||
# 5. Обіцяний син
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Минуло десять років, як Аврам і його дружина Сара прийшли до Ханаану, але вони так і не мали дітей. Тоді Сара сказала Авраму: «Через те що Бог не дозволив мені мати дітей, а я вже занадто стара, щоб народжувати, то ось тобі моя служниця Аґар. Лягай з нею в ліжко, щоб вона народила мені дитину».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Аврам так і вчинив. Аґар завагітніла і стала зневажати Сару. Тоді Сара звинуватила в цьому Аврама. Згодом Аґар народила хлопчика, і Аврам дав йому імʼя Ізмаїл. Коли Ізмаїлу було тринадцять років, Бог знову звернувся до Аврама.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог сказав: «Я – Всемогутній Бог. Я укладу з тобою завіт». Коли Аврам почув Бога, то вклонився Йому до землі. Бог продовжив: «Я дам тобі й твоїм нащадкам землю Ханаан. Твої нащадки будуть володіти цією землею, і Я буду їхнім Богом. Ти маєш обрізати кожного хлопчика та кожного чоловіка у своїй родині».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
«У твоєї дружини Сари народиться син. І це буде той самий син, якого Я обіцяв тобі. Дай йому імʼя Ісак. З ним Я укладу Свій завіт, і від нього буде великий народ. Від Ізмаїла теж буде великий народ, але Мій завіт буде з Ісаком». Потім Бог змінив імʼя «Аврам» на «Авраам», що означає «батько багатьох». Бог також змінив імʼя «Сара» на «Сарра», що означає «дочка царя».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
В той день Авраам обрізав всіх хлопчиків та чоловіків зі свого дому. Приблизно через рік, коли Аврааму було сто років, а Саррі девʼяносто, вона народила Аврааму сина. Вони дали йому імʼя Ісак, як і сказав їм Бог.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли Ісак був ще дитиною, Бог вирішив випробувати віру Авраама. Бог сказав йому: «Візьми твого єдиного сина Ісака і принеси його у жертву для Мене». Авраам знову послухався Бога та зібрався приносити в жертву свого сина.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли Авраам з Ісаком ішли туди, де мали принести жертву, Ісак запитав: «Батьку, в нас є дрова для жертвоприношення, а де ж ягня?» Авраам відповів: «Бог дасть нам ягня для жертви».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли вони дійшли до місця принесення жертви, Авраам звʼязав свого сина Ісака і поклав його на жертовника. Він уже збирався вбити сина, коли Бог сказав йому: «Стій! Не чіпай хлопчика! Тепер Я знаю, що ти боїшся Мене, бо не пошкодував для Мене єдиного сина!»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
І тут Авраам побачив барана, який заплутався в кущах неподалік. Це Бог дав їм барана, щоб вони принесли його в жертву замість Ісака. Авраам з радістю приніс барана в жертву.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тоді Бог сказав Аврааму: «За те, що ти готовий був віддати Мені все, навіть єдиного сина, Я обіцяю благословити тебе! У тебе буде нащадків більше, ніж зірок на небі. За те, що ти послухався Мене, Я благословлю через тебе всі народи світу!»
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Буття 16-22_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,31 @@
|
|||
# 6. Бог піклується про Ісака
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Минав час. Авраам дуже постарів, а його син Ісак став дорослим. Тоді Авраам відправив свого слугу до краю, де мешкали його родичі, щоб той знайшов Ісаку дружину.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог зробив так, що слуга прийшов до Ревеки. Вона була дочкою племінника Авраама.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ревека погодилася залишити свою родину та поїхала зі слугою до Ісака. Як тільки вона приїхала, Ісак одразу одружився з нею.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Минуло багато часу. Авраам помер, і Бог благословив його сина Ісака, відповідно до завіту, який Він уклав з Авраамом. У цьому завіті Бог обіцяв, що в Авраама буде незліченна кількість нащадків. Але Ревека, дружина Ісака, не мала дітей.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісак молився за Ревеку, і Бог дав їй завагітніти близнюками. Ще не народжені близнюки боролися один з одним. Тоді Ревека спитала у Бога: «До чого це мені?».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог відповів Ревеці: «Ти народиш двох синів. Їхні нащадки будуть двома різним народами. Ці народи будуть боротися один з одним. Але народу, який буде від старшого сина, доведеться підкоритися народу, який буде від молодшого».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли настав час, Ревека народила близнюків. Старший син народився рудим і весь був покритий волоссям. Йому дали імʼя Ісав. А молодший син народився одразу після Ісава, тримаючи його за пʼяту. Йому дали імʼя Яків.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Буття 24:1-25:26_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,43 @@
|
|||
# 7. Бог благословляє Якова
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Брати дорослішали. Ісав полюбляв полювати, а Якову більше подобалося сидіти вдома. Ісак більше любив Ісава, а Ревека – Якова.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Одного разу Ісав повернувся з полювання дуже голодним і попросив у Якова їжу, яку той приготував. Яків відповів: «Спочатку пообіцяй, що віддаси мені право вважатися первістком». Ісав пообіцяв. Після цього Яків дав йому їжу.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісак хотів дати своє благословення Ісаву, але замість цього благословив Якова, тому що Ревека з Яковом обманули його. Яків одягнув одяг Ісава і обернув шию та руки в хутро козенят. У такий спосіб він видав себе за Ісава, коли прийшов до батька. Ісак був вже старий і майже не бачив, тому не помітив омани.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Яків прийшов до Ісака та сказав йому: «Я – Ісав. Я прийшов, щоб ти благословив мене». Коли Ісак доторкнувся до хутра козеняти та відчув запах одягу, він подумав, що це Ісав, і благословив Якова.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісав зненавидів Якова за те, що він оманою отримав благословення, яке призначалося для нього. Тому Ісав вирішив, що після смерті батька вбʼє Якова.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Але Ревека дізналася про задум Ісава, і вони з Ісаком відправили Якова в далекий край, до родичів Ревеки.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Яків прожив там багато років. За цей час він одружився, і у нього народилося дванадцять синів та одна донька. До того ж Бог зробив його дуже заможним.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Двадцять років Яків жив далеко від рідного дому, а потім вирішив повернутися до Ханаану разом з усією своєю сімʼєю, слугами та худобою.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Яків дуже боявся Ісава, бо думав, що той усе ще бажає вбити його. Тому він відправив Ісаву в подарунок велику кількість худоби. Слуги привели тварин до Ісава і сказали: «Твій раб Яків дарує тобі цих тварин. Він і сам незабаром прийде».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Однак Ісав вже не бажав вбивати Якова. Навпаки, він зрадів, коли побачив його. Після цього брати мирно жили в Ханаані. Потім, коли Ісак помер, Яків з Ісавом поховали його. Обіцянки завіту, який Бог уклав з Авраамом, перейшли від Ісака до Якова.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Буття 25:27-35:29_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,63 @@
|
|||
# 8. Бог рятує Йосипа та його сімʼю
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Минуло багато років. Яків постарів, а його діти стали дорослими. Одного разу Яків відправив свого улюбленого сина Йосипа відвідати старших братів, які пасли отару.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Брати ненавиділи Йосипа за те, що він був улюбленцем батька, а також за сни, в яких Йосип бачив себе їхнім паном. Коли Йосип прийшов до своїх братів, то вони схопили його та продали работоргівцям.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Перш ніж повернутися додому, брати Йосипа розірвали його одяг і вимазали козиною кровʼю. Потім вони показали цей одяг батькові, щоб він подумав, що Йосипа роздер дикий звір. Яків дуже засмутився через те, що його улюблений син загинув.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Работоргівці забрали Йосипа до Єгипту. На той час Єгипет був великою та могутньою країною, розташованою вздовж ріки Ніл. Работоргівці продали Йосипа як раба заможному єгипетському урядовцю, якого звали Потіфар. Але Бог благословляв Йосипа. Він був добрим слугою і мав успіх у всьому, що робив для свого пана.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Йосип сподобався дружині Потіфара. Вона намагалася спокусити його, але він відмовлявся чинити такий гріх проти Бога. Вона розсердилася й облудно звинуватила Йосипа в тому, що він її спокушав. Тоді Йосипа заарештували та посадили у вʼязницю. Але навіть у вʼязниці він залишався вірним Богу, і Бог його благословляв.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Через два роки Йосип все ще знаходився у вʼязниці, хоча був невинний. Якось вночі фараону (так єгиптяни називали своїх царів) наснилося два сни, які дуже занепокоїли його. Жоден радник фараона не зміг пояснити йому сенс цих снів.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог дав Йосипу спроможність тлумачити сни. Тому фараон наказав привести до нього Йосипа з вʼязниці. Йосип зміг розтлумачити ці сни. Він сказав фараону: «Бог дасть сім років врожаю, а потім сім років голоду».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Йосип справив на фараона таке враження, що фараон зробив його другою людиною після себе в Єгипті.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Протягом семи років врожаю Йосип запасав у містах Єгипту зерно, яке збирали з полів навколо цих міст. Зерна уродило так багато, що його неможливо було порахувати. Коли настали сім років голоду, Йосип почав продавати це зерно людям, і тому в них було достатньо їжі.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Голод був суворим не тільки в Єгипті, але й у Ханаані, де жив Яків зі своєю родиною.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тому Яків відправив старших синів до Єгипту купити зерно. Коли брати прийшли до Йосипа за зерном, він побачив їх і впізнав, але вони не впізнали його.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Йосип захотів випробувати своїх братів і переконатися, що вони змінилися на краще. Коли Йосип зрозумів, що брати змінилися, то сказав їм: «Я ваш брат Йосип! Не бійтеся! Ви зробили зло, коли продали мене в рабство, але Бог перетворив це зло на добро! Приходьте жити в Єгипет. Я подбаю про вас і ваші сімʼї».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли брати Йосипа повернулися додому, вони розповіли своєму батькові Якову, що його улюблений син Йосип все ще живий. Яків був щасливий.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Незважаючи на те, що Яків був дуже старий, він переїхав до Єгипту з усією своєю родиною, і вони оселилися там. Перед смертю Яків благословив кожного свого сина.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Обіцянки завіту, які Бог дав Аврааму, перейшли до Ісака, потім до Якова і до його дванадцяти синів та їхніх нащадків, які стали дванадцятьма племенами Ізраїлю.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Буття 37-50_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,63 @@
|
|||
# 9. Бог закликає Мойсея
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після смерті Йосипа всі його родичі залишилися в Єгипті. Вони та їхні нащадки жили там впродовж багатьох років та мали багато дітей. Їх називали ізраїльтянами.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Минули сторіччя. Ізраїльтян стало дуже багато. Єгиптяни вже забули Йосипа та все, що він зробив для них. Ізраїльтян стало настільки багато, що єгиптяни почали їх боятися. І фараон, який у той час панував над Єгиптом, зробив ізраїльтян рабами.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Єгиптяни змушували ізраїльтян будувати багато будівель та навіть цілі міста. Життя ізраїльтян стало нестерпним через тяжку роботу. Але, незважаючи на це, Бог благословляв їх, і в них народжувалося ще більше дітей.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли Фараон побачив, що в ізраїльтян народжується багато дітей, він наказав своєму народові вбивати всіх новонароджених ізраїльських хлопчиків, кидаючи їх у річку Ніл.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тоді в однієї ізраїльтянки народився хлопчик, і вона тривалий час приховувала немовля.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли приховувати хлопчика стало неможливо, мати поклала його в кошик і залишила в очереті на річці Ніл, щоб врятувати його від смерті. Його старша сестра спостерігала за тим, що з ним буде.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
У цей час дочка фараона прийшла до Нілу, щоб скупатися. Вона помітила кошик і зазирнула всередину. Коли вона побачила немовля, то їй стало шкода його. Тоді старша сестра немовляти підійшла до дочки фараона та запропонувала їй найняти годувальницю-ізраїльтянку. Дочка фараона погодилася і, сама того не усвідомлюючи, найняла в годувальниці матір немовляти. Коли хлопчик підріс і вже не потребував материнського молока, мати повернула його дочці фараона, і та всиновила його та дала йому імʼя Мойсей.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Мойсей виріс. Якось він побачив, як один єгиптянин побиває раба-ізраїльтянина. Мойсей спробував врятувати того чоловіка, бо він був з ним із одного народу.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Мойсей озирнувся і, переконавшись, що навколо нікого немає, вбив єгиптянина, а потім закопав його тіло в пісок. Але хтось усе ж таки бачив, що вчинив Мойсей.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Про вчинок Мойсея почув навіть сам фараон. Він наказав убити Мойсея, але той втік із Єгипту до пустелі, і воїни фараона не змогли його там знайти.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
У пустелі, далеко від Єгипту, Мойсей став пастухом. Він одружився з жінкою із того краю, і в них народилося двоє синів.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Мойсей доглядав та пас овець свого тестя. Одного разу, коли він випасав отару, він побачив кущ, який палав і не згорав. Мойсей підійшов ближче, щоб роздивитися це диво. Коли він наблизився до палаючого куща, то Бог звернувся до нього: «Мойсею, зніми своє взуття! Ти стоїш на святій землі».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Потім Бог сказав: «Я побачив страждання Свого народу. Я відправлю тебе до фараона, щоб ти вивів ізраїльтян із Єгипту, де вони зараз перебувають у рабстві. Я дам їм землю Ханаан – землю, яку Я обіцяв Аврааму, Ісаку та Якову».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Мойсей запитав: «А якщо народ захоче дізнатися, хто послав мене? Що мені сказати їм?» Бог відповів: «Я ТОЙ, ХТО Я Є. Скажи їм: ‘ТОЙ, ХТО Є, послав мене до васʼ. І ще скажи їм: ‘Я – Яхве, Бог ваших пращурів, – Авраама, Ісака та Якова. Це Моє імʼя навікиʼ».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Мойсей боявся й не хотів іти до фараона, тому що говорив нерозбірливо. І Бог послав Мойсею на допомогу його брата Аарона.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з: Вихід 1-4_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,51 @@
|
|||
# 10. Десять покарань
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог попередив Мойсея, що фараон відмовиться відпускати ізраїльтян із Єгипту. Мойсей та Аарон пішли до фараона й сказали йому: «Так говорить Бог Ізраїля: ‘Відпусти Мій народ!ʼ». Але фараон не послухався їх. Він не лише не відпустив ізраїльтян на волю, але навпаки змусив їх працювати ще більше.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Мойсей та Аарон приходили до фараона багато разів, але фараон увесь час відмовлявся відпускати народ. Тому Бог навів на Єгипет десять жахливих покарань. У такий спосіб Бог покарав фараона та показав йому та всьому Єгипту, що Він сильніший за фараона та всіх богів Єгипту.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Перше покарання було таким: Бог перетворив воду ріки Ніл на кров. Але фараон не відпустив ізраїльтян.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Потім Бог наслав на Єгипет безліч жаб. Фараон благав Мойсея позбавити від них Єгипет. Але після того як по молитві Мойсея всі жаби вимерли, фараон став ще більш жорстким серцем і не захотів відпускати ізраїльтян із Єгипту.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Далі Бог покарав Єгипет безліччю мошок, але фараон продовжував упиратися. Потім Бог покарав Єгипет безліччю мух. Фараон покликав Мойсея та Аарона і сказав їм, що якщо вони зупинять це покарання, то ізраїльтяни зможуть піти з Єгипту. Мойсей помолився, і Бог звільнив Єгипет від мух. Але серце фараона знову стало жорстоким, і він не відпустив ізраїльський народ.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тоді Бог послав смертельну хворобу на всіх домашніх тварин єгиптян. І знову серце фараона стало жорстоким, і він не відпустив ізраїльтян.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після цього Бог наказав Мойсею кинути попіл із печі у повітря перед фараоном. Коли Мойсей зробив це, у єгиптян зʼявилися хворобливі виразки на шкірі, а в ізраїльтян — ні. Бог зробив серце фараона ще жорстокішим, і той знову не відпустив ізраїльський народ.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Потім Бог послав град, який знищив більшу частину врожаю єгиптян і вбив усе живе, що знаходилося просто неба. Фараон покликав Мойсея з Аароном і сказав їм: «Я згрішив. Помоліться Богу, щоб град припинився, і я вас відпущу». Мойсей помолився, і град припинився.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Але фараон знову згрішив і зробив своє серце ще більш жорстоким. Тому він знову не відпустив ізраїльтян.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тоді Бог навів на Єгипет сарану. Вона зʼїла весь урожай, який залишився неушкодженим після граду.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Потім Бог послав темряву, яка тривала три дні. Було так темно, що єгиптяни не мали змогу вийти з будинків. А там, де мешкали ізраїльтяни, було ясно.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Навіть після цих девʼяти покарань фараон все ще відмовлявся відпускати ізраїльтян із Єгипту. Оскільки фараон не хотів слухатися Бога, Бог вирішив наслати ще одне, останнє покарання. Воно мало змусити фараона погодитися відпустити ізраїльтян.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з: Вихід 5-10_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,35 @@
|
|||
# 11. Пасха
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог знову послав Мойсея з Аароном до фараона, щоб вони сказали йому відпустити ізраїльтян. Вони попередили фараона, що якщо той не відпустить ізраїльтян, то Бог убʼє в Єгипті всіх первістків чоловічої статі: як у людей, так і у тварин. А коли фараон почув це, то все одно не повірив Богу та ослухався Його.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
На Єгиптян чекало жорстоке покарання. Але для первістків ізраїльтян Бог приготував шлях спасіння. Кожна сімʼя повинна була вибрати ягня без вад і заколоти його.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог наказав ізраїльтянам узяти кров цього ягняти і помазати нею одвірки своїх будинків, а мʼясо засмажити на вогні і швидко зʼїсти разом із хлібом, випеченим без закваски. Також Бог сказав їм, щоб вони були готові піти з Єгипту після того, як зʼїдять мʼясо та хліб.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ізраїльтяни все зробили так, як наказав їм Бог. Опівночі Бог пройшов Єгиптом і вбив кожного первістка чоловічого роду.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
У будинках всіх ізраїльтян на одвірках була кров, і Бог пройшов повз ці будинки. Всі, хто знаходився в них, були в безпеці. Вони врятувалися завдяки крові ягняти.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Фараон не повірив Богу і не послухався Його, тому Бог покарав увесь Єгипет і вбив усіх первістків єгиптян.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Кожен єгипетський первісток чоловічої статі помер: від первістка людини, увʼязненої у вʼязниці, до первістка фараона. По всьому Єгипту люди голосили від сильного горя.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тієї ночі фараон покликав Мойсея з Аароном і сказав: «Зберіть усіх ізраїльтян і негайно йдіть із Єгипту!» Єгиптяни теж вимагали, щоб ізраїльтяни негайно пішли геть.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з: Вихід 11:1-12:32_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,59 @@
|
|||
# 12. Вихід
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ізраїльтяни радісно виходили з Єгипту. Вони вже не були рабами, і тепер вони йшли в землю, яку обіцяв їм Бог! Єгиптяни дали їм усе, чого вони просили, навіть золото, срібло та різні коштовності. Коли ізраїльтяни виходили з Єгипту, то деякі люди з інших народів теж увірували в Бога та приєдналися до них.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог завжди був з ізраїльтянами та спрямовував їхній шлях. Їм потрібно було тільки йти за Богом. Удень Бог ішов перед ними в стовпі хмари, а вночі — в стовпі вогню.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Минуло декілька днів. Фараон і його народ кинулися наздоганяти ізраїльтян, тому що передумали їх відпускати і забажали знову зробити їх своїми рабами. Бог зробив це для того, щоб усі побачили, що Він — Яхве, могутніший за фараона та всіх єгипетських богів.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли ізраїльтяни побачили, що за ними женеться єгипетське військо, вони зрозуміли, що опинилися в пастці між військом фараона та Червоним морем. Вони дуже злякалися і сказали Мойсею: «Краще б нам було залишитися рабами єгиптян, аніж померти в пустелі!»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Мойсей відповів ізраїльтянам: «Не бійтеся! Сьогодні Бог буде боротися за вас і врятує вас». Потім Бог сказав Мойсеєві: «Накажи народу йти до Червоного моря!»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
У цю мить стовп хмари, який вів ізраїльтян, перемістився і став між ними та єгиптянами. Вночі цей стовп став вогняним, і єгиптяни всю ніч не могли наблизитися до ізраїльтян.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог наказав Мойсею простягнути руку над морем. Мойсей послухався Бога, і тоді Бог спрямував на море вітер, який розвів воду ліворуч і праворуч так, що зʼявилася дорога через море.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ізраїльтяни пройшли через море сухою землею, а по обидва боки від них височіли стіни води.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Єгиптяни побачили, як ізраїльтяни тікають від них, і вирішили не спинятися, але далі гнатися за ними.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Вони кинулися за ізраїльтянами дорогою через море. Тоді колісниці єгиптян загрузли в мулі. Бог зчинив серед них переполох, і вони закричали: «Тікаймо! За ізраїльтян бореться Сам Бог!»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли всі ізраїльтяни перейшли через море на інший бік, Бог наказав Мойсею знову простягнути руку над водою. Мойсей так і зробив, і вода повернулася на своє звичайне місце та накотилася на єгиптян. І все єгипетське військо потонуло.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли ізраїльтяни побачили, що єгиптяни загинули, вони повірили Богу і визнали, що Мойсей є Божим пророком.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ізраїльтяни дуже раділи з того, що Бог врятував їх від смерті та рабства. Тепер вони мали змогу вільно служити Богу та підкорятися Йому! Святкуючи отриману свободу, ізраїльтяни багато співали й прославляли Бога за те, що Він урятував їх від єгипетського війська.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
На згадку про те, як Бог дав ізраїльтянам перемогу над єгиптянами і звільнив їх від рабства, Він наказав їм кожного року відзначати свято. Це свято назвали Пасхою. На свято Пасхи ізраїльтяни заколювали ягня, яке не мало вад, та їли його з хлібом, випеченим без закваски.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з: Вихід 12:33-15:21_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,63 @@
|
|||
# 13. Завіт Бога з Ізраїлем
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли Бог провів ізраїльтян через Червоне море, Він повів їх через пустелю до гори під назвою Сінай. Саме там Мойсей колись бачив палаючий кущ. Народ розташував свої намети біля підніжжя гори Сінай.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог сказав Мойсею та всьому народу Ізраїля: «Якщо ви будете коритися Мені, дотримуючись завіту, який Я укладаю з вами, то будете Моєю дорогоцінною власністю, царством священиків та святим народом».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог наказав Мойсею підготувати та освятити народ на третій день для зустрічі з Ним. Народ два дні готувався до цієї зустрічі. На третій день Бог прийшов на вершину гори Сінай. Його прихід супроводжувався громом, блискавкою, димом та гучним звуком труб. Бог покликав Мойсея, і той піднявся на гору.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
На горі Сінай Бог уклав завіт з народом і дав їм Десять Заповідей. Бог сказав: «Я — Яхве, ваш Бог. Я врятував вас від рабства в Єгипті. Не вклоняйтеся іншим богам».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
«Не робіть ідолів і не вклоняйтеся їм, бо Я, Яхве, маю бути вашим єдиним Богом. Не вживайте Моє імʼя без потреби. Памʼятайте, що субота – це святий день. Тому робіть усі ваші справи протягом шести днів, а сьомий день, суботу, присвячуйте відпочинку та роздумам про Мене».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
«Шануйте батька та матір. Не вбивайте. Не порушуйте подружню вірність. Не крадіть. Не кажіть неправду. Не жадайте чужої дружини, чужого будинку або будь-чого іншого, що належить іншим людям».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Весь народ погодився виконувати заповіді, які дав їм Бог. Всі погодилися належати одному Богу і поклонятися лише Йому.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог також наказав ізраїльтянам зробити величезний намет — Намет Зібрання. Він детально пояснив їм, як будувати його і що там має бути розташовано. До того ж Бог наказав їм зробити велику завісу, яка розділятиме намет на дві кімнати. Бог сказав, що Він прийде до кімнати, що за завісою, і оселиться в ній. До цієї кімнати дозволялося входити лише первосвященику.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог вибрав Собі священиками Мойсеєвого брата Аарона та його нащадків. Народ також мав побудувати жертовник і розмістити його перед Наметом Зібрання. Кожен, хто порушить Божий Закон, принесе до цього жертовника тварину в жертву Богу. Священик заколить її і спалить на жертовнику. Завдяки цій жертві людина стане чистою в очах Бога, тому що кров тварини покриє гріх людини і Бог більше не звертатиме уваги на цей гріх.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог дав народу багато інших постанов та правил поведінки. Бог обіцяв, що якщо народ виконуватиме Його постанови, то Він буде благословляти людей і захищати їх. Але якщо вони порушать ці постанови, то Бог покарає їх. Десять Заповідей Бог написав на двох камʼяних табличках. Він наказав Мойсею піднятися на гору Сінай і отримати від Нього ці таблички.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Багато днів провів Мойсей на горі Сінай, розмовляючи з Богом. Люди втомилися чекати на повернення Мойсея, тому вони принесли Аарону золото і попросили його зробити їм ідола, щоб поклонятися йому, а не Богу. Це був страшний гріх проти Бога.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Аарон узяв золото і зробив із нього ідола у вигляді теляти. Народ почав завзято поклонятися ідолу та приносити йому жертви. За цей гріх Бог дуже розгнівався на народ. Він сказав Мойсею, що хоче знищити їх. Але Мойсей помолився Богу, щоб Він зберіг життя народу. І Бог почув його молитву і не вбив людей.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Через деякий час Мойсей спускався з гори Сінай, тримаючи в руках дві таблички, на яких Бог написав Десять Заповідей. Коли він побачив ідола, то страшенно розлютився і розбив таблички.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Потім Мойсей спалив ідола і стер його на пил. Він кинув той пил у воду та змусив народ пити. Після цього Бог послав на людей лихо, і багато хто з них помер.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог наказав Мойсею зробити нові таблички замість тих, які він розбив. Мойсей так і вчинив. Він знову піднявся на гору і помолився, щоб Бог пробачив народ. Бог почув Мойсея, пробачив ізраїльтян і записав Десять Заповідей на двох нових камʼяних табличках. Мойсей спустився з гори з цими новими табличками, і після цього Бог повів ізраїльтян від гори Сінай до Обіцяної Землі.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з: Вихід 19-34_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,63 @@
|
|||
# 14. Поневіряння пустелею
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли Бог дав ізраїльтянам усі постанови та правила, які вони мали виконувати в завіті з Ним, то повів їх від гори Сінай. Бог ішов перед народом у стовпі хмари, а народ рухався слідом за Ним. Бог хотів привести їх до Обіцяної Землі під назвою Ханаан.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог обіцяв Аврааму, Ісаку та Якову, що дасть їм та їхнім нащадкам Обіцяну Землю, але на той час там було багато різних племен, яких називали хананеями. Вони не поклонялися й не корилися Богу, тому що в них були свої боги і вони робили багато злих учинків.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог сказав ізраїльтянам: «Коли ви ввійдете в Обіцяну Землю, то знищте всіх хананеїв. Не укладайте з ними союз і не вступайте з ними в шлюб. Ви маєте повністю знищити всіх їхніх ідолів. Якщо ви не зробите так, як Я вам сказав, то почнете поклонятися їхнім ідолам замість Мене».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли ізраїльтяни підійшли до Ханаанського кордону, Мойсей вибрав дванадцять чоловіків, по одному з кожного племені Ізраїля. Він послав цих людей оглянути землю, щоб дізнатися, яка вона. Вони також мали зʼясувати, які хананеї: сильні чи слабкі.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Дванадцять чоловіків сорок днів ходили Ханааном, а потім повернулися назад. Вони всі говорили народу: «Та земля дуже хороша і дає багато врожаю!» Але десять із них лякали народ: «Міста там дуже укріплені, а люди — просто велетні! Якщо ми на них нападемо, то вони, безперечно, убʼють нас!»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Два інших розвідники, Халев та Ісус, син Навина, сказали: «Це правда, що люди Ханаана високі та сильні, але ми зможемо їх перемогти! Бог боротиметься за нас!»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Проте народ не послухався Халева та Ісуса, сина Навина. Люди розлютилися на Мойсея та Аарона і сказали: «Навіщо ви привели нас у це жахливе місце? Краще б ми залишилися в Єгипті. Якщо ми ввійдемо в цю землю, ми загинемо в битві, а наші дружини та діти стануть рабами хананеїв». Народ захотів вибрати собі нового вождя, який повів би їх назад до Єгипту.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог почув слова народу і дуже сильно розгнівався. Він прийшов до Намету Зібрання і сказав: «Через те, що ви повстали проти Мене, весь народ буде поневірятися в пустелі. Всі люди від двадцяти років і старше помруть у пустелі й ніколи не ввійдуть у землю, яку Я вам даю. Тільки Ісус, син Навина, і Халев увійдуть в ту Обіцяну Землю».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли люди почули ці слова, вони пошкодували, що згрішили. Тож вони вирішили піти війною проти мешканців Ханаану. Мойсей їх попереджав, щоб вони не розпочинали війну з Ханааном, тому що Бог не піде з ними, але вони не послухалися Мойсея.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Через те що Бог не пішов з ізраїльтянами на цю битву, хананеї перемогли їх і вбили багатьох із них. Тоді ізраїльтяни відійшли від Ханаану і після цього сорок років поневірялися пустелею.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Протягом сорока років, що вони ходили пустелею, Бог піклувався про них. Він давав їм хліб з неба, який мав назву «манна». Протягом їхньої подорожі Бог зберігав їхній одяг та взуття від зношування.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог чудом давав ізраїльтянам воду зі скелі. Але, незважаючи на всі ці чудеса, народ скиглив і нарікав на Бога та на Мойсея. На відміну від них Бог, як і раніше, був вірний Своїм словам і ставився до нащадків Авраама, Ісака та Якова відповідно до Своїх обіцянок.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли у народу закінчилася вода, Бог наказав Мойсею: «Скажи цій скелі, щоб вона дала воду, і з неї потече вода». Але Мойсей перед усім народом ослухався Бога і двічі вдарив по скелі жезлом, а не промовив до неї. Із скелі потекла вода, і весь народ пив. Бог розгнівався на Мойсея і сказав йому: «Через те, що ти вчинив так, ти не ввійдеш в Обіцяну Землю!»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після сорока років поневірянь пустелею всі, хто не вірив Богу, померли. Тоді Бог знову привів народ до Обіцяної Землі й призначив нового вождя народу, тому що Мойсей вже постарів. Новим вождем став Ісус, син Навина, а Мойсею Бог пообіцяв, що в майбутньому Він пошле людям іншого пророка, подібного до Мойсея.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог наказав Мойсею піднятися на вершину гори, щоб побачити Обіцяну Землю. Однак увійти в цю землю Бог Мойсею так і не дозволив. Після цього Мойсей помер, і ізраїльтяни оплакували його тридцять днів, а Ісус, син Навина, став для них новим вождем. Він добре керував народом, тому що вірив Богу і слухався Його.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з: Вихід 16-17; Числа 10-14; 20; 27; Повторення Закону 34_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,55 @@
|
|||
# 15. Обіцяна Земля
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Врешті-решт настав час ізраїльтянам увійти в Обіцяну Землю — в Ханаан. Там було місто під назвою Єрихон. Воно було укріплене муром. Ісус, син Навина, послав до Єрихона двох розвідників. У тому місті жила повія на імʼя Раав. Вона сховала розвідників у своєму домі та пізніше допомогла їм втекти з міста. Вона зробила цей вчинок, бо вірила, що Бог ізраїльтян могутній. Розвідники пообіцяли захистити Раав та її родину, коли ізраїльтяни руйнуватимуть Єрихон.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Щоб увійти в Обіцяну Землю, ізраїльтяни мали перейти ріку Йордан. Бог сказав Ісусу, сину Навина: «Нехай першими йдуть священики». Як тільки вони увійшли в ріку Йордан, вода перестала текти і земля стала сухою. Тоді ізраїльтяни змогли перейти на інший берег ріки.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після того як народ перейшов ріку Йордан, Бог наказав Ісусу, сину Навина, готуватися до нападу на укріплене місто Єрихон. Для цього священики та воїни мали протягом шести днів обходити навколо міста один раз на день. І вони виконали це повеління Бога.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог також сказав, що на сьомий день ізраїльтяни мають обійти навколо міста сім разів. Після цього священики мають просурмити у роги, а народ має голосно закричати. Тоді стіни Єрихона впадуть, і вони захоплять місто. Ізраїльтяни так і зробили.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Як тільки вони виконали наказ, стіни Єрихона впали! Ізраїльтяни знищили в місті всіх, як і наказав їм Бог. Вони зберегли життя лише Раав та її родині, яка потім приєдналася до ізраїльського народу. Коли інші мешканці Ханаану почули по те, як ізраїльтяни знищили Єрихон, вони злякалася, що ізраїльтяни нападуть і на них.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог наказав ізраїльтянам не укладати союз із жодним з народів у Ханаані. Але один народ у Ханаані обманув Ісуса, сина Навина. То були ґівонітяни. Вони сказали, що живуть далеко від Ханаану і попросили Ісуса, сина Навина, укласти з ними союз. Ісус, син Навина, та інші керівники Ізраїлю уклали союз із ґівонітянами і не запитали Бога, чи правильно так чинити.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Через три дні ізраїльтяни дізналися, що насправді мешканці Ґівона живуть у Ханаані. Вони розгнівалися на ґівонітян за їхній обман, але продовжували дотримуватися мирної угоди, яку уклали з ними, тому що вони перед Богом обіцяли їм мир. Через деякий час про союз ґівонітян та ізраїльтян дізналися царі амореїв (іншого народу, що мешкав у Ханаані). Ці царі обʼєднали свої війська і разом напали на Ґівон. Тоді його мешканці звернулися по допомогу до Ісуса, сина Навина.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус, син Навина, зібрав ізраїльське військо, і вони йшли всю ніч на допомогу до ґівонітян. Рано-вранці вони зненацька натрапили на війська амореїв і напали на них.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Того дня Бог боровся за Ізраїль. Він навів переполох на амореїв і послав великий град, який вбив багатьох із них.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Крім того, Бог зупинив сонце на небі, щоб Ізраїль мав достатньо часу для остаточного знищення амореїв. Того дня Бог дав Ізраїлю велику перемогу.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після того як Бог знищив ці війська, багато інших народів Ханаану зібралися разом, щоб напасти на Ізраїль. Але ізраїльтяни на чолі з Ісусом, сином Навина, напали на них та знищили їх.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після цієї битви Бог дав кожному племені Ізраїлю власну частину Обіцяної Землі, а Ізраїлю дав мир на всіх його кордонах.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли Ісус, син Навина, постарів, він скликав увесь народ Ізраїлю, щоб нагадати ізраїльтянам про те, що вони обіцяли виконувати завіт, який Бог уклав із ними на горі Сінай. Вони пообіцяли залишатися вірними Богу і дотримуватися Його постанов.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Ісуса Навина 1-24_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,75 @@
|
|||
# 16. Судді
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після смерті Ісуса, сина Навина, ізраїльтяни перестали слухатися Бога та виконувати всі Його постанови та правила. Ізраїльтяни не вигнали з Ханаану народи, які там залишилися, і почали поклонятися їхнім богам замість істинного Бога Яхве. У ізраїльтян не було царя, тому кожний робив те, що вважав для себе за потрібне.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли ізраїльтяни протягом кількох років не слухалися Бога, то Він карав їх. Він дозволяв сусіднім народам правити над ними. Вороги перемагали ізраїльтян, грабували та знищували їхнє майно, багатьох із них вбивали. Врешті-решт після довгих років утисків ізраїльтяни каялися та просили Бога звільнити їх від ворогів. Так повторювалося багато разів.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Кожного разу, коли ізраїльтяни каялися, Бог рятував їх. Він давав їм суддю, який виступав проти ворогів та звільняв народ. Тоді в країні наставав мир, і суддя справедливо керував народом. Бог посилав багато різних суддів на допомогу ізраїльтянам. Одного з таких суддів Бог послав після того, як дозволив народу мідіянітян, що межував з ними та був їхнім ворогом, здобути перемогу над ізраїльтянами.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Протягом семи років мідіянітяни забирали в ізраїльтян весь урожай. Ізраїльтяни жили у постійному жаху та ховалися в печерах від мідіянітян. Врешті-решт вони звернулися до Бога і почали молити про спасіння.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
У той час жив один ізраїльтянин на імʼя Ґедеон. Якось, коли він ховався від мідіянітян і таємно молотив зерно, до нього прийшов ангел від Яхве і сказав йому: «Могутній воїне, з тобою Бог! Іди та врятуй Ізраїль від мідіянітян».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Батько Ґедеона мав жертовник, присвячений ідолу. Бог наказав Ґедеону зруйнувати цей жертовник і поставити жертовник Богу Яхве. Але Ґедеон боявся людей, тому він почекав, коли настане ніч, а тоді зруйнував жертовник ідолу і розбив його на частини. На місці зруйнованого жертовника Ґедеон побудував жертовник Богу і приніс на ньому жертву.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли вранці люди побачили, що жертовник зруйнований, вони дуже розлютилися і пішли до дому Ґедеона, щоб убити його. Але батько Ґедеона сказав: «Чому ви намагаєтеся захищати свого бога? Якщо він бог, то нехай захистить себе сам!» Коли люди почули ці слова, то вирішили не вбивати Ґедеона.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Незабаром мідіянітяни знову прийшли грабувати ізраїльтян. Мідіянітян було так багато, що їх неможливо було порахувати. Ґедеон скликав ізраїльтян, щоб вступити в бій з ворогами. Він попросив у Бога два знамення, щоб переконатися, що Бог насправді закликає його врятувати Ізраїль від мідіянітян.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Для першого знамення Ґедеон поклав на землю хутро вівці і попросив Бога, щоб вранішня роса була тільки на хутрі, а земля навколо залишилася сухою. Бог це зробив. Наступної ночі Ґедеон попрохав, щоб земля була вологою, а хутро сухим. Бог і це зробив. Ці два знамення переконали Ґедеона, що Бог дійсно обрав його врятувати Ізраїль від мідіянітян.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тож Ґедеон покликав до себе воїнів, і до нього прийшло 32 тисячі чоловік. Але Бог сказав йому, що тієї кількості воїнів забагато. Тоді Ґедеон відправив додому 22 тисячі чоловік, які боялися йти в бій. Однак Бог знов сказав Ґедеону, що людей все ще забагато. Тоді Ґедеон вибрав 300 воїнів, на яких йому вказав Бог, а решту відправив додому.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тієї ночі Бог сказав Ґедеону: «Спустися до табору мідіянітян і послухай, про що вони розмовляють. Коли ти це почуєш, тобі вже не буде страшно нападати на них». Вночі Ґедеон спустився до ворожого табору і почув, як один воїн-мідіянітянин розповідав іншому сон, в якому він бачив, як круглий хліб з ячменю прокотився по їхньому табору і зруйнував намет. Другий воїн сказав: «Цей сон точно означає, що військо Ґедеона розгромить наше військо!» Почувши це, Ґедеон поклонився Богу.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли Ґедеон повернувся до своїх воїнів, він сказав, що Бог віддає ворогів у їхні руки. Після цього Ґедеон дав кожному з них ріг, глиняний горщик і смолоскип. Вони пішли та оточили табір, в якому спали мідіянітяни. Триста воїнів Ґедеона тримали палаючі смолоскипи в горщиках, щоб вороги не бачили їхнього світла.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Усі воїни Ґедеона одночасно розбили горщики, і зненацька все навколо освітилося вогнем смолоскипів. Воїни засурмили та закричали: «Меч Яхве та Ґедеона!»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тоді Бог привів мідіянітян у сумʼяття, так що вони стали нападати і вбивати один одного. Ґедеон негайно покликав якнайбільше ізраїльтян, щоб вони прийшли і допомогли переслідувати ворогів. Ізраїльтяни вбили багатьох із них, а решту прогнали зі своєї землі. Того дня загинуло 120 тисяч мідіянітян, і Бог врятував Ізраїль!
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після перемоги народ хотів зробити Ґедеона своїм царем. Але Ґедеон не погодився, але натомість попросив у ізраїльтян золоті каблучки, які вони відібрали в мідіянітян. Тоді народ приніс Ґедеону багато золота.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
З цього золота Ґедеон зробив особливий одяг, схожий на одяг первосвященика, і залишив його у своєму рідному місті. Але народ почав поклонятися цьому одягу як ідолу. І коли Ґедеон постарів і помер, ізраїльтяни знову почали поклонятися ідолам. За це Бог покарав Ізраїль і дозволив ворогам перемогти їх. Врешті-решт ізраїльтяни знову попросили Бога про допомогу, і Бог послав їм іншого суддю.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Так повторювалося багато разів: ізраїльтяни грішили – Бог їх карав, вони каялися – і Бог посилав їм суддю, який їх рятував. Протягом багатьох років Бог давав ізраїльтянам багато суддів, які звільняли їх від ворогів.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Зрештою ізраїльтяни попросили в Бога царя, бо хотіли, щоб і в них було так, як у інших народів, – щоб вони мали царя, який би вів їх у бій. І хоча Богу це прохання не сподобалося, Бог все ж таки дав народу царя, якого він просив.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з: Суддів 1-3; 6-8; 1 Самуїла 1-10_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,59 @@
|
|||
# 17. Завіт Бога з Давидом
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Першим царем в Ізраїлі був Саул. Він був високим, вродливим і подобався народу. В перші роки свого правління Саул був добрим царем, але з часом зіпсувався й перестав слухатися Бога. Тому Бог вирішив замінити його і поставити іншого царя.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог обрав молодого ізраїльтянина, якого звали Давид, та підготував його на царя після Саула. Давид був пастухом з міста Віфлеєм. Коли Давид випасав отару свого батька, то іноді на них нападав лев або ведмідь, і Давид їх убивав. Давид був скромною і праведною людиною. Він довіряв Богу та слухався Його.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли Давид був ще юнаком, він бився з велетнем, якого звали Ґоліят. Ґоліят був дуже сильним і досвідченим воїном, майже три метри зросту! Але Бог допоміг Давиду вбити Ґоліята і врятувати Ізраїль. Давид став великим воїном і багато разів вів військо Ізраїлю на битву. Він подобався ізраїльтянам, і вони шанували його.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Народ так любив Давида, що цар Саул став заздрити йому та бачити в ньому суперника. Саул вирішив вбити Давида, і тому Давид утік до пустелі, де ховався від Саула та його воїнів. Одного разу Саул зі своїми воїнами шукав Давида. Він навіть увійшов до печери, де переховувався Давид, але не побачив його. Давид непомітно підійшов до Саула ззаду та відрізав край його одягу. Коли Саул уже відійшов від печери, Давид гукнув його та показав відрізаний край одягу в своїх руках. Тоді Саул зрозумів, що Давид міг убити його, щоб самому стати царем, але не зробив цього.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Через деякий час Саул загинув у битві, а Давид став царем Ізраїлю. Бог благословив Давида і зробив його успішним. Він був добрим царем, і народ любив його. Давид бився у багатьох битвах, і Бог допомагав йому перемагати ворогів Ізраїлю. Він завоював місто Єрусалим і зробив його своєю столицею, де він жив і правив країною. Давид був царем 40 років. За роки його правління Ізраїль став могутньою та багатою державою.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Давид хотів побудувати Храм, де всі ізраїльтяни мали б змогу поклонятися Богу та приносити Йому жертви. Бо до цього часу народ протягом 400 років поклонявся Богу в Наметі Зібрання, який збудував Мойсей, і там приносив Богу жертви.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
У той час жив один пророк на імʼя Натан. Бог послав його до Давида з такими словами: «Ти не збудуєш Мені цей Храм, тому що ти багато воював. Його збудує твій син. Але тебе Я щедро благословлю. Один із твоїх нащадків буде вічно правити Моїм народом!» Єдиний нащадок Давида, який може правити вічно, — це Месія. Месія – то Божий Обранець, Який врятує людей усього світу від їхніх гріхів.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли Давид почув слова Натана, то подякував і прославив Бога за те, що Він зробив йому, Давиду таку велику честь і дав йому так багато благословень. Давид не знав, коли Бог виконає те, що обіцяв. Але ми знаємо, що ізраїльтянам довелося довго чекати на прихід Месії — майже 1000 років.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Давид багато років справедливо правив своїм народом. Він слухався Бога, і Бог благословляв його. Але пізніше Давид учинив жахливий гріх перед Богом.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Якось Давид виглянув зі свого палацу і побачив вродливу жінку, яка купалася. Він не знав її, але спитав про неї своїх слуг, і йому сказали, що її звати Вірсавія.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Давиду слід було відвернутися і не дивитися на ту жінку, але натомість він наказав своїм слугам привести її до нього. Він провів із нею ніч, а потім відправив її додому. Але через деякий час Вірсавія надіслала Давиду звістку про те, що вона вагітна.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Вірсавія ж була одружена з чоловіком, якого звали Урія. Він був одним із найкращих воїнів Давида. Тоді Урія якраз бився на війні. Давид відкликав Урію з війни і наказав йому піти до дружини. Але Урія відмовився йти додому і відпочивати, доки інші воїни воюють. Тоді Давид відправив Урію назад на війну і наказав воєначальнику поставити його туди, де ворог бореться найсильніше, щоб Урія загинув. Так і сталося: Урія загинув у бою.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після смерті Урії Давид одружився з Вірсавією. Згодом вона народила йому сина. Бог дуже розгнівався на Давида за цей вчинок. Він послав до нього пророка Натана, щоб той розказав Давиду, який жахливий його гріх. Давид усвідомив це та покаявся у своєму гріху, і Бог пробачив його. Після цього Давид до кінця життя йшов за Богом і слухався Його, навіть у важкі часи.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Однак той син, якого народила Давиду Вірсавія, помер ще немовлям. Так Бог покарав Давида за його гріх. Ба більше, проти Давида повстали деякі члени його сімʼї, і так тривало аж до смерті Давида. Його влада дуже ослабла. Однак, незважаючи на гріх Давида з Вірсавією, Бог завжди залишався вірним Давиду і виконував те, що обіцяв йому. Згодом у Давида з Вірсавією народився ще один син, і вони дали йому імʼя Соломон.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з: 1 Самуїла 10; 15-19; 24; 31; 2 Самуїла 5; 7; 11-12_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,55 @@
|
|||
# 18. Розділене царство
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Цар Давид правив 40 років. Після його смерті правителем Ізраїлю став його син Соломон. Бог звернувся до Соломона та запитав, чого він хоче понад усе. Соломон попросив мудрості для керування народом. Богу це сподобалося, і Він зробив Соломона наймудрішою та найзаможнішою людиною у світі.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
В Єрусалимі Соломон збудував Храм, який хотів збудувати ще його батько Давид. Тому Давид ще за свого життя зібрав матеріали на будівництво. Тепер народ поклонявся Богу і приносив Йому жертви в Храмі, а не в Наметі Зібрання. Бог оселився в Храмі та був там поруч із Своїм народом.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Незважаючи на всю свою мудрість, Соломон не послухався Бога, але уклав шлюб із жінками з інших народів, хоча Бог це заборонив. Багато з цих жінок привезли з собою своїх богів і поклонялися їм. А коли Соломон постарів, то і він почав поклонятися їхнім богам.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
За це Бог розсердився на Соломона та сказав, що покарає його тим, що ізраїльський народ буде поділено на два царства. Та відбудеться це вже після смерті Соломона.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли Соломон помер, царем став його син Ровоам. Весь народ Ізраїлю зібрався разом, щоб визнати його за царя. Люди поскаржилися Ровоаму, що Соломон змушував їх виконувати багато важкої праці та сплачувати багато податків. Вони попросили Ровоама полегшити їхню працю.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Але Ровоам відповів на їхнє прохання дуже безглуздо: «Ви кажете, що мій батько Соломон змушував вас виконувати важку працю. У мене ви працюватимете ще важче, і вас каратимуть ще сильніше, ніж у нього!»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли народ почув ці слова, більшість із них повстали проти Ровоама. Десять племен Ізраїлю не захотіли залишатися під владою Ровоама та відмовилися вважати його своїм царем. З Ровоамом залишилося тільки два племені, які стали називатися царством Юди чи Юдеєю.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Інші десять племен обрали собі царем людину на імʼя Єровоам. Ці десять племен проживали в північній частині країни. Вони стали називатися царством Ізраїлю.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Цар Ізраїлю Єровоам виявився поганим царем. Він не підкорявся Богу, але спонукав народ жити в гріху. Єровоам встановив двох ідолів для свого народу, тому народ більше не ходив до Єрусалиму, що був на території Юдеї, і не поклонявся Богу в Храмі.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Царства Юдеї та Ізраїлю були ворогами і часто воювали одне з одним.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
У новому царстві Ізраїлю всі царі були поганими правителями. Багатьох із них убили інші ізраїльтяни, які також бажали стати царями та правити.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Всі царі та більшість жителів царства Ізраїлю поклонялися ідолам, а не Богу. Їхнє поклоніння часто супроводжувалося розпустою, а іноді навіть приношенням дітей у жертву ідолам.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Царі ж Юдеї були нащадками Давида. Деякі з цих царів були добрими людьми, керували країною справедливо і поклонялися Богу. Але більшість царів Юдеї були поганими правителями і поклонялися ідолам. Деякі з цих царів приносили своїх дітей у жертву лжебогам. Більшість юдеїв також поклонялися іншим богам, повстаючи проти Бога.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з: 1 Царів 1-6; 11-12_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,75 @@
|
|||
# 19. Пророки
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог неоднаразово посилав ізраїльтянам пророків. Пророки слухали слово Бога та передавали його людям.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
У часи правління царя Ахава в Ізраїлі жив пророк на імʼя Ілля. Ахав був поганою людиною. Він схиляв народ поклонятися лжебогу, якого звали Ваал. Ілля сказав Ахаву: «За поклоніння лжебогу Ізраїль буде покарано тим, що не буде ані дощу, ані роси, поки я не накажу, щоб знову пішов дощ». Коли Ахав це почув, він дуже розлютився на Іллю та вирішив вбити його.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тоді Бог наказав Іллі піти в пустинне місце і сховатися від Ахава. Ілля пішов до струмка, куди привів його Бог. Кожного дня вранці та ввечері ворони приносили Іллі хліб і мʼясо. Тим часом Ахав та його військо шукали Іллю, але не могли знайти.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Невдовзі струмок висох через те, що не було дощу. Тоді Ілля за наказом Бога пішов до сусідньої країни. Там мешкала одна бідна вдова з сином. У них майже закінчилася їжа, тому що в країні не було врожаю. Але вони дбали про Іллю, і Бог давав їм їжу — борошно та масло в їхніх посудинах не закінчувалися, поки Бог не дав дощ на землю. Тому, незважаючи на посуху та голод у країні, у них завжди була їжа. Це відбувалося протягом трьох років.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Нарешті, Бог повідомив Іллю про те, що знову дасть дощ. Бог наказав Іллі повернутися до Ізраїлю і піти до Ахава. Ілля прийшов до царя. Коли цар Ахав побачив його, то сказав: «А ось і той, хто накликав лихо на Ізраїль». Ілля сказав йому у відповідь: «Це ти накликав лихо на Ізраїль! Бо ти залишив істинного Бога Яхве і поклоняєшся Ваалу. Збери на горі Карміл усіх мешканців Ізраїлю та пророків лжебогів!»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ахав так і вчинив. Усі мешканці Ізраїлю зібралися на горі Карміл. Прийшли й люди, які говорили від імені Ваала. Це були пророки Ваала. Ілля сказав народу: «Як довго ви будете вагатися? Якщо Яхве – Бог, то поклоняйтеся Яхве! А якщо Ваал — Бог, то поклоняйтеся Ваалу!»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після цього Ілля сказав пророкам Ваала: «Заколіть бика, розріжте його на частини і покладіть на жертовник, але вогонь не запалюйте. Потім я зроблю те саме і покладу жертву для Бога на жертовник. Той Бог, що пошле вогонь на жертовник, і є істинним Богом». Пророки Ваала приготували жертву, але не розпалили вогонь.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Потім вони почали молитися своєму богу: «Почуй нас, о Ваале!» Цілий день вони молилися, кричали і навіть різали себе ножами, але Ваал не відповідав і не посилав вогонь.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Пророки Ваала молилися своєму ідолу впродовж усього дня. А вже надвечір вони припинили молитися. Тоді Ілля поклав на жертовник жертву для Бога. Він наказав людям лити воду на жертву із дванадцяти великих посудин доти, доки мʼясо, дрова і навіть земля навколо жертовника наскрізь не стали мокрими.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Потім Ілля промовив молитву: «О, Яхве, Бог Авраама, Ісака та Якова! Покажи нам сьогодні, що Ти Бог Ізраїлю, а я Твій слуга. Дай відповідь мені, і нехай ці люди дізнаються, що Ти є істинний Бог».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Відразу з неба зійшов вогонь і спалив мʼясо, дрова, каміння і навіть воду навколо жертовника. Коли люди побачили це, вони впали долілиць на землю і закричали: «Яхве — істинний Бог! Яхве — істинний Бог!»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тоді Ілля сказав: «Не дайте жодному пророку Ваала втекти!» І народ схопив пророків Ваала, відвів їх з того місця і вбив.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Потім Ілля сказав царю Ахаву: «Негайно повертайся додому, бо збирається на дощ». Невдовзі небо почорніло, і почалася сильна злива, адже посуха закінчилася, як і наказав Яхве. І це було підтвердженням того, що Яхве — істинний Бог.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли Ілля закінчив своє служіння на землі, Бог вибрав Своїм пророком людину на імʼя Єлисей. Через Єлисея Бог зробив багато чудес. Одне з чудес сталося з Нааманом, начальником ворожого війська. Нааман мав невиліковну хворобу шкіри. Коли він почув про Єлисея, то пішов до пророка і попросив зцілити його. Але Єлисей не вийшов до Наамана, а передав через свого слугу, щоб Нааман сім разів занурився в ріку Йордан.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Спочатку Нааман розгнівався і не захотів робити те, що сказав йому слуга, тому що Єлисей навіть не вийшов до нього. Але потім Нааман передумав, пішов до річки Йордан і сім разів занурився у воду. Коли він вийшов із води, Бог зцілив його.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після Єлисея Бог посилав народу Ізраїлю багато інших пророків. Усі вони говорили людям, щоб ті припинили поклонятися ідолам і почали поводитися з іншими людьми справедливо та милосердно. Пророки попереджали людей, що якщо вони не припинять робити зло і не почнуть слухатися Бога, то Бог їх судитиме й каратиме за їхню провину.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Але народ переважно не слухався Бога. Люди неодноразово жорстоко поводилися з пророками. Якось одного з пророків, якого звали Єремія, посадили в колодязь, який висох, і залишили там помирати. Він сидів у багні на дні колодязя, поки цар не зглянувся над ним і не наказав слугам витягти пророка, поки той живий. Люди ненавиділи Божих пророків, а деяких навіть убивали.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Незважаючи на цю ненависть, пророки продовжували передавати людям слова Бога. Вони попереджали людей, що Бог їх знищить, якщо вони не покаються, і закликали людей слухатися Бога. А ще пророки нагадували людям, що Бог обіцяв послати їм Месію.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з: 1 Царів 16-18; 2 Царів 5; Єремія 38_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,55 @@
|
|||
# 20. Полон і повернення
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Обидва царства, Ізраїль та Юдея, грішили проти Бога. Вони порушували завіт, який Бог уклав із ними на горі Сінай. Бог неодноразово посилав людям пророків, щоб вони каялися та знов починали поклонятися Йому, але вони не хотіли слухатися Його.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог покарав обидва царства за непослух, дозволивши ворогам знищити їх. У ті часи однією з найсильніших країн світу була Асирія. Асирійці поводилися з іншими народами вкрай жорстоко. Вони напали на Ізраїль та захопили його царство. Асирійці вбили багатьох людей, забрали всі коштовності та спалили велику частину країни.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Крім цього асирійці забрали всіх начальників, всіх майстрів, а також багатих людей та переселили їх до Асирії! В Ізраїлі залишилися лише найбідніші люди.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Потім асирійці заселили землю, де раніше було царство Ізраїлю, іншими народами. Ці народи наново відбудували зруйновані міста. Вони укладали шлюб з ізраїльтянами, що залишилися там. Нащадки ізраїльтян, які укладали шлюб з іншими народами, називалися самарітянами.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Мешканці Юдеї бачили, як Бог покарав ізраїльтян за те, що вони не вірили та не слухалися Його. Але вони все одно продовжували поклонятися ідолам та божествам хананеїв. Бог посилав пророків, щоб застерегти їх, але вони не бажали слухати.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Приблизно через 100 років після того, як асирійці зруйнували Ізраїль, Бог послав на Юдею вавилонського царя Навуходоносора. На той час Вавилон був могутньою імперією. Цар юдеї був змушений стати слугою Навуходоносора і щороку платити йому данину.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Однак через декілька років цар Юдеї повстав проти Вавилону. Тоді вавилоняни знов прийшли в Юдею та напали на неї. Вони захопили Єрусалим, зруйнували Храм і віднесли всі скарби міста та Храму з собою у Вавилон.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Воїни Навуходоносора покарали царя Юдеї за повстання. Вони вбили його синів у нього на очах, а потім йому самому викололи очі. Вони відвели царя до Вавилону, де він помер у вʼязниці.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Навуходоносор і його військо переселили до Вавилону майже всіх мешканців Юдеї і залишили тільки найбідніших, щоб вони оброблювали землю. Період, в який Божий народ вимушено жив за межами Обіцяної Землі, називається Вавилонським полоном.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Незважаючи на те, що Бог покарав Свій народ за гріхи і дозволив ворогам відвести його в полон, Бог не забув Свій народ, але памʼятав обіцянки, які Він їм дав. Бог і надалі піклувався про Свій народ і промовляв до нього через Своїх пророків. Бог обіцяв, що через 70 років ізраїльтяни знову повернуться в Обіцяну Землю.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Приблизно через 70 років цар Персії Кір розгромив Вавилон. Тепер замість Вавилонської імперії багатьма народами почала правити Перська імперія. У той період ізраїльтян стали називати юдеями. Більшість із них прожили все своє життя у Вавилоні. Залишилося лише декілька старих юдеїв, які ще памʼятали свою рідну землю.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Перська імперія була сильною, але перси, на відміну віж вавилонян, добре ставилися до підкорених народів. Незабаром після того, як Кір став царем Персії, він видав наказ, який дозволяв усім охочим юдеям покинути Персію і повернутися до Юдеї. Він навіть забезпечив їх усім необхідним для відновлення Храму! Отже, після 70 років у полоні невелика група юдеїв повернулася до міста Єрусалим.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли люди прийшли до Єрусалима, вони відновили Храм і мур навколо міста. Юдеї знову стали жити в Обіцяній Землі і поклонятися Богу в Храмі, хоча ними все ще правили перси.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з: 2 Царів 17; 24-25; 2 Хроніки 36; Ездра 1-10; Неємія 1-13_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,63 @@
|
|||
# 21. Бог обіцяє Месію
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли Бог створював світ, Він уже знав, що в майбутньому Він пошле Месію. Бог обіцяв це Адаму і Єві. Він сказав, що від Єви народиться нащадок, який розтрощить голову змія. Тим змієм був сатана. Він зʼявився у саду та обманув Єву. І коли Бог говорив про те, що нащадок Єви розтрощить голову змія, то Він мав на увазі, що Месія, Який прийде в майбутньому, завдасть цілковитої поразки сатані.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог обіцяв Аврааму, що через його нащадка благословляться всі народи світу. Бог здійснить це благословіння, коли в майбутньому пошле Месію, Який спасе від гріха багатьох людей з усіх народів світу.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог обіцяв Мойсею, що в майбутньому Він пошле іншого пророка, подібного до Мойсея. Так Бог укотре обіцяв послати Месію.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог також обіцяв царю Давиду, що один з його нащадків буде Месією. Бог сказав, що цей Нащадок буде Царем і буде вічно правити Божим народом.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Пророку Єремії Бог сказав, що укладе з людьми Новий Завіт. На відміну від Старого Завіту, який Бог уклав з Ізраїлем на горі Сінай, у Новому Завіті люди зможуть особисто знати Бога. Бог сказав, що вкладе Свої закони в людей та запише їх на їхніх серцях. Кожна така людина буде любити Бога і бажати дотримуватися Його законів. Він буде їхнім Богом, а вони будуть Його народом, тому що Бог простить гріхи людей і більше не звертатиме уваги на їхні гріхи. Цей Новий Завіт із людьми укладе Месія.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Божі пророки також звіщали про те, що майбутній Месія буде Пророком, Священиком і Царем. Пророк — це людина, яка чує слова Бога і передає їх народу. Обіцяний Богом Месія буде досконалим пророком. Він досконало чутиме Божі слова, розумітиме їх і навчатиме людей.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ізраїльські священики молилися Богу за народ та приносили жертви Богу від імені народу. Ці жертви приносили для того, щоб відвести Божу кару за гріхи людей. Люди приводили до священиків тварин без вад, а священики приносили їх у жертву Богу. Месія мав стати досконалим первосвящеником, який віддає Себе в досконалу жертву Богу. Це означає, що Месія буде без гріха і віддасть Себе в жертву, після якої жодні інші жертви за гріхи вже не будуть потрібні.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Кожен народ мав своїх царів і вождів. Вони не завжди слухалися Бога, але часто припускалися помилок. І якщо Давид правив лише ізраїльтянами, то Месія, нащадок Давида, буде правити всім світом. Його правління буде справедливим, мудрим та вічним!
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Божі пророки також розповідали про те, яким буде Месія. Так, пророк Малахія сказав, що перед приходом Месії прийде пророк Ілля і його служіння буде особливо важливим. Пророк Ісая писав, що Месію народить незаймана дівчина. А пророк Міхей говорив, що Месія народиться в місті Віфлеєм.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Пророк Ісая звістив наперед про те, що Месія буде жити в Галілеї, втішати засмучених людей і давати полоненим свободу. Месія також буде зцілювати хворих людей, навіть тих, які не чують, не бачать, не говорять і не ходять.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Крім того, пророк Ісая говорив, що люди будуть безпідставно ненавидіти Месію і відмовляться Його приймати. Пророки передбачували, що Месію зрадить близька людина. А пророк Захарія сказав, що ця людина отримає за зраду 30 срібних монет. Деякі пророки також говорили, що люди вбʼють Месію і вбивці кидатимуть жереб, щоб вирішити, кому дістанеться Його одяг.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Пророки розповідали і про те, як Месія помре. Ісая пророкував, що люди будуть плювати в Нього, висміювати і побивати. Вони простромлять Месію списом, і Він помре у страшних муках і стражданнях, хоча не зробив ніякого зла.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Пророки також говорили, що Месія буде людиною без гріха. Він буде досконалою людиною. Але Месія помре, тому що Бог покарає Його за гріхи всіх людей. Його смерть принесе мир між Богом та людьми. Тому, за Божим задумом, Месія мав померти.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Пророки також говорили про те, що Бог воскресить Месію з мертвих. Це підтверджує, що смерть і воскресіння Ісуса (а саме це імʼя дали Месії при народженні) були частиною Божого задуму для укладання Нового Завіту. Так Бог задумав спасти людей, які згрішили проти Нього.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог показував пророкам багато істин про Месію, але ніхто з них не застав Месію за свого життя. Після останнього пророцтва про Нього минуло понад 400 років, і у встановлений час Бог послав у світ Месію.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Буття 3; 12; Повторення Закону 18:15; 2 Самуїла 7; Псалом 16; 22; 35; 69; 41; Ісая 7:14; 9:1-7; 61; 53; 50:6; 59:16; Єремії 31; Даниїл 7; Міхей 5:2; Захарія 11:12-13; Малахія 4:5_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,31 @@
|
|||
# 22. Народження Івана
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
У минулі часи Бог говорив зі Своїми пророками, а вони передавали Його Слово народу. Але потім настали 400 років мовчання, коли Бог нічого не говорив людям. Після цього Бог послав ангела до священика, якого звали Захарій. Захарій та його дружина Єлисавета шанували Бога. Вони обидва були вже похилого віку та не мали дітей.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ангел прийшов до Захарії, коли той служив у Храмі, і сказав: «У твоєї дружини народиться син. Ти назвеш його Іван. Бог наповнить його Святим Духом. Іван підготує людей до приходу Месії!» Захарій відповів: «Як я можу знати, що це станеться? Адже ми з дружиною надто старі, щоб мати дітей!»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ангел відповів Захарії: «Я посланий Богом, щоб принести тобі цю добру звістку. Через те що ти мені не повірив, ти не зможеш говорити доти, доки не народиться дитина». І Захарія одразу ж втратив здатність говорити. Ангел пішов, а Захарія повернувся додому. Незабаром його дружина завагітніла.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли Єлисавета була на шостому місяці вагітності, той самий ангел несподівано прийшов до родички Єлисавети, яку звали Марія. Марія була незаймана, заручена з чоловіком на ім'я Йосип. Ангел сказав Марії: «Ти станеш вагітною і народиш Сина. Назви Його Ісус. Він буде Сином Всевишнього Бога і правитиме вічно».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Марія відповіла: «Як це може статися, адже я незаймана?» Ангел пояснив: «До тебе прийде Святий Дух, і Божа сила зійде на тебе. Тому Немовля буде святим, Він буде Божим Сином». І Марія повірила в те, що сказав їй ангел.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Незабаром після цього Марія пішла відвідати Єлисавету. Як тільки Марія привіталася з нею, дитина Єлисавети радісно заворушилася всередині неї. Святий Дух зійшов на Єлисавету, і вона зрозуміла, що перед нею стоїть мати майбутнього Месії. Жінки радісно дякували Богу за те, що Він для них зробив. Марія пожила в Єлисавети три місяці, після чого повернулася додому.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Через деякий час Єлисавета народила хлопчика. Захарія та Єлисавета назвали немовля Іваном, як їм наказав ангел. Тоді Бог знову дав Захарії здатність розмовляти. Захарія сказав: «Славлю Бога за те, що Він прийшов до Свого народу і допоміг йому! Ти, мій сину, будеш пророком Всевишнього Бога. Ти розповіси людям про те, як їм отримати прощення гріхів!»
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з: Луки 1_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,43 @@
|
|||
# 23. Народження Ісуса
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Марія була заручена з праведним чоловіком, якого звали Йосип. Коли Йосип дізнався, що Марія вагітна, то йому стало шкода її, і він вирішив таємно розірвати з нею заручини, щоб уникнути ганебного для неї розголосу. Однак ще раніше до нього уві сні прийшов ангел і заговорив із ним.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ангел сказав: «Йосипе, не бійся взяти Марію за дружину. Дитина, Яка всередині неї, — від Святого Духа. Марія народить Сина. Назви Його Ісус (що означає «Яхве спасає»), тому що Він спасе людей від їхніх гріхів.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Йосип узяв Марію як дружину в свій дім, але не спав із нею доти, доки вона не народила.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
В ті часи римський правитель вирішив перерахувати всіх людей в Ізраїлі. Він наказав, щоб кожен вирушив туди, звідки родом його пращури. Пращуром Марії та Йосипа був цар Давид, який народився у Віфлеємі, тому вони вирушили туди, і саме там Марія народила.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
У Віфлеємі для Марії та Йосипа не знайшлося будинку, де вони б мали змогу влаштуватися, окрім приміщення, в якому тримали тварин. Саме там Марія народила Немовля. Вона поклала Його у ясла, бо вони не мали колиски. Марія та Йосип дали Немовляті імʼя Ісус.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тієї ночі декілька пастухів на полі неподалік пильнували свої отари. Зненацька перед ними зʼявився сяючий ангел. Пастухи дуже злякалися, але ангел сказав: «Не бійтеся, я маю для вас добру звістку. У Віфлеємі народився Месія Господь!
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ви знайдете Немовля, Яке лежить у яслах, загорнене у пелюшки». Несподівано небеса наповнилися ангелами, які славили Бога і говорили: «Слава Богу на небесах! А на землі мир і в людях Його добра воля!»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Потім ангели зникли. Пастухи залишили свої отари і пішли подивитися на Немовля. Незабаром вони прийшли до того місця, де був Ісус, і знайшли Його лежачим у яслах, як і казав ангел. Пастухи були дуже схвильовані. Вони розповіли Йосипу та Марії про те, що почули від ангелів про цю Дитиину. Потім пастухи повернулися на поля до овець, прославляючи Бога за все, що побачили і почули.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Далеко на сході жили мудреці. Вони вивчали зірки. Якось ті мудреці побачили на небі незвичайну зірку. Вони зрозуміли, що вона вказує на народження особливого єврейського Царя. Вони вирішили прийти і вклонитися Йому. Після довгої подорожі мудреці прийшли до Віфлеєма і знайшли дім, де жили Ісус і Його батьки.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли мудреці побачили Ісуса та Його матір, вони впали долілиць на землю та вклонилися Йому. Потім мудреці подарували Ісусу цінні подарунки і повернулися додому.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Матвія 1-2; Лука 2_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,39 @@
|
|||
# 24. Іван хрестить Ісуса
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Іван, син Захарії та Єлисавети, виріс та став пророком. Він жив у пустелі, носив одежу з верблюжої вовни та їв сарану й польовий мед.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Багато людей приходило до пустелі послухати Івана. Він проповідував їм: «Покайтеся у своїх гріхах, бо наблизилось Небесне Царство!»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Багато людей каялися у своїх гріхах, коли чули слова Івана, і він хрестив їх у річці Йордан. Приходили хреститися і багато релігійних вождів, але вони не визнавали своїх гріхів і не розкаювалися в них.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Іван говорив релігійним вождям: «Ви – отруйні змії! Покайтеся та змініться. Бог зрубає і кине у вогонь кожне дерево, яке не приносить гарного плоду». Багато людей вважали Івана пророком від Бога і шанували його. Іван виконав те, про що говорили пророки: «Дивись, Я пошлю перед Тобою Мого посланця, який приготує для Тебе шлях. Нехай усі долини піднімуться, гори понизяться, криві шляхи стануть прямими, а нерівні шляхи стануть рівними».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Деякі релігійні вожді запитували Івана: «Чи ти Месія?» Іван відповідав: «Я не Месія. Він прийде після мене. Він могутніший за мене, я навіть не гідний розвʼязати Його сандалі».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Наступного дня до Івана прийшов Ісус, щоб хреститися. Коли Іван побачив Його, то сказав: «Дивіться! Ось Боже Ягня, Яке бере на себе гріх цього світу».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тоді Іван сказав Ісусу: «Я не гідний хрестити Тебе. Це Ти мусиш мене хрестити». Але Ісус відповів йому: «Ні. Ти повинен хрестити Мене, бо так буде виконана Божа воля». Тоді Іван хрестив Його, хоча Ісус ніколи не грішив.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли Ісус після хрещення піднявся з води, на Нього з неба спустився Божий Дух у вигляді голуба. Тієї ж миті Бог промовив з небес: «Це Мій Син! Я люблю Його, і в Ньому Моя добра воля!»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог ще раніше говорив Івану про те, що так станеться: «На одного Чоловіка, Якого ти будеш хрестити, спуститься Святий Дух. Той Чоловік і є Божий Син». Ця історія показує нам, що є тільки один Бог, але в трьох особах. І коли Іван хрестив Ісуса, він чув голос Бога-Отця, бачив Бога-Святого Духа, а також бачив і чув Бога-Сина, Ісуса.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Матвія 3; Марка 1; Луки 3; Івана 1:15-37_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,35 @@
|
|||
# 25. Сатана спокушає Ісуса
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Одразу після хрещення Ісуса Дух Святий повів Його до пустелі. Ісус був там 40 днів та 40 ночей. Весь цей час Він постився, і наприкінці цих днів відчув сильний голод. Тоді до Ісуса підійшов сатана та почав спокушати Його.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Сатана сказав Ісусу: «Якщо Ти — Божий Син, то перетвори це каміння на хліб, щоб його можна було їсти!»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Але Ісус відповів сатані: «У Божому Слові написано: “Для того, щоб жити, людям потрібно не тільки їсти хліб, але і слухати все, що говорить їм Бог!”»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після цього сатана привів Ісуса на верхівку Храму і сказав: «Якщо Ти — Божий Син, кинься до низу, адже написано: “Бог накаже Своїм ангелам понести Тебе, щоб Твоя нога не вдарилася об каміння”».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Але Ісус не зробив того, до чого схиляв Його сатана. Він сказав: «Бог говорить усім: “Не спокушай Господа, твого Бога”».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Потім сатана привів Ісуса на дуже високу гору і показав Йому всі царства світу, їхню могутність і багатство. Сатана сказав Ісусу: «Я дам Тобі все це, якщо Ти впадеш долілиць на землю переді мною і вклонишся мені».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Але Ісус відповів: «Відійди від мене, сатано! Бог у Своєму Слові наказує народу: “Поклоняйтеся тільки Господу, вашому Богу. Тільки Йому служіть як Богу”».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус не зробив того, до чого схиляв Його сатана, і тому сатана відійшов від Нього. Після цього до Ісуса прийшли ангели і служили Йому.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Матвія 4:1-11; Марка 1:12-13; Луки 4:1-13_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,43 @@
|
|||
# 26. Ісус починає Своє служіння
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після того як сатана спокушав Ісуса, але не зміг Його спокусити, Ісус повернувся до Галілеї, — області, в якій Він мешкав. Святий Дух давав Йому велику силу. Ісус ходив Галілеєю від міста до міста і навчав людей. Усі дуже добре говорили про Нього.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Одного разу Ісус вирушив у місто Назарет, де пройшло Його дитинство. У суботу Ісус пішов у синагогу, місце молитви. Там Йому дали сувій зі словами пророка Ісаї, щоб Він прочитав уголос уривок із цієї книги. Ісус розгорнув сувій і почав читати.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Він прочитав уголос: «Бог дав Мені Свого Духа, щоб Я приніс бідним і нужденним людям добру звістку. Він послав Мене визволити вʼязнів, зробити сліпих зрячими і визволити пригноблених. Настав час, коли Господь буде проявляти до нас милість і допомагатиме нам».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після цього Ісус сів. Усі, хто там був, уважно дивилися на Нього. Вони знали, що уривок із Писання, який прочитав Ісус, стосується Месії. Ісус сказав: «Події, про які Я щойно вам прочитав, відбуваються зараз». Люди дуже здивувалися. «Хіба це не син Йосипа?» — говорили вони.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тоді Ісус сказав: «Істинна правда, що люди ніколи не приймають пророка в тому місті, в якому він виріс. За часів пророка Іллі в Ізраїлі було багато вдів. Але коли три з половиною роки не було дощу, Бог не послав Іллю до вдови з Ізраїлю, але послав його до вдови з іншого народу».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус продовжив: «І за часів пророка Єлисея в Ізраїлі було багато людей, які страждали від хвороб шкіри. Але Єлисей нікого з них не зцілив, окрім Наамана, воєначальника ворогів Ізраїлю». Люди, які слухали Ісуса, були євреями. Тому вони розлютилися, коли почули від Нього такі слова.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Мешканці Назарета схопили Ісуса та вивели Його із синагоги. Вони привели Його на край скелі, щоб скинути звідти і вбити Його. Але Ісус пройшов крізь натовп і пішов із Назарета.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після цього Ісус ходив по всій Галілеї. Навколо Нього збиралися величезні натовпи людей. Вони приводили до Нього багатьох хворих, сліпих, калік, глухих та німих, і Він зцілював їх.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
А ще до Ісуса приводили багатьох людей, одержимих злими духами. Ісус наказував злим духам виходити з них, і ті виходили. Злі духи часто кричали Ісусу: «Ти — Божий Син!» Але Він забороняв їм говорити про те, хто Він. Люди дуже дивувалися і прославляли Бога за силу та владу, які вони бачили в Ісуса.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
За Ісусом ходило багато людей, і деякі ставали Його учнями. Ісус обрав серед Своїх учнів 12 чоловіків, яких зробив Своїми особливими представниками. Він назвав їх «апостолами». Апостоли ходили з Ісусом і навчалися у Нього.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Матвія 4:12-25; Марка 1-3; Луки 4_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,47 @@
|
|||
# 27. Історія про доброго самарітянина
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Одного разу до Ісуса підійшов один учитель юдейського Закону, який хотів показати людям, що в Ісуса неправильне вчення. Він запитав у Ісуса: «Учителю, що я маю зробити, щоб успадкувати вічне життя?» У відповідь Ісус запитав його: «А що написано у Божому Законі?»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Той чоловік відповів: «У ньому сказано: ʺЛюби Господа, твого Бога, усім твоїм серцем, душею, силою та розумом. І люби твого ближнього, як самого себеʺ». Ісус сказав: «Ти вірно відповів! Якщо ти будеш так робити, то матимеш вічне життя».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Учитель Закону хотів показати людям, що живе правильно, і тому він запитав Ісуса: «А хто мій ближній?»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
У відповідь Ісус розповів йому таку історію: «Одного разу один єврей ішов із Єрусалима до Єрихона.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Дорогою на нього напали грабіжники. Вони відібрали все, що в нього було, побили його майже до смерті, і після цього втекли.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Незабаром цією ж дорогою йшов єврейський священик. Він побачив, що на дорозі лежить чоловік, але перейшов на інший бік дорог і пішов собі далі, полишивши побитого чоловіка без допомоги.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Потім тією дорогою йшов левит. Левити — це євреї з племені Левія, які служать у храмі. Він підійшов, подивився на побитого чоловіка і пішов собі далі, не надавши йому жодної допомоги.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після левита тією ж дорогою йшов чоловік із Самарії. На той час самарітяни та євреї ненавиділи одне одного і навіть не спілкувалися між собою. Самарітянин побачив на дорозі побитого чоловіка. І хоча він зрозумів, що цей чоловік — єврей, але все одно виявив до нього милосердя. Він підійшов до нього та перевʼязав його рани.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Потім самарітянин підняв побитого чоловіка, посадив його на свого віслюка і відвіз до готелю при дорозі. Там він продовжив доглядати його.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Наступного дня самарітянин мав іти далі. Він дав господарю готелю грошей і сказав: ʺПодбай про цього чоловіка. Якщо ти витратиш більше того, що я тобі дав, то я заплачу тобі, коли повернусяʺ».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус запитав учителя Закону: «Як ти вважаєш, хто з тих трьох був ближнім для чоловіка, якого пограбували та побили?» Вчитель відповів: «Той, хто виявив до нього милосердя і надав йому допомогу». Ісус сказав йому: «Іди й роби так само».
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з: Луки 10:25-37_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,43 @@
|
|||
# 28. Заможний та впливовий юнак
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Якось один заможний та впливовий юнак підійшов до Ісуса і запитав Його: «Добрий Учителю, що я маю зробити, щоб отримати вічне життя?» Ісус сказав йому: «Чому ти називаєш Мене ʺдобримʺ? Добрий лише Бог. Якщо ти хочеш мати вічне життя, виконуй Божі заповіді».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
«Які саме заповіді я маю виконувати?» — спитав юнак. Ісус відповів: «Не вбивай. Не порушуй подружньої вірності. Не кради. Не кажи неправду. Шануй батька та матір і люби свого ближнього, як самого себе».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Юнак сказав: «Я виконую всі ці заповіді з самого дитинства. Що мені ще потрібно зробити, щоб жити вічно?» Ісус подивився на нього з любовʼю і дав йому Свою відповідь.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус сказав: «Якщо ти хочеш бути досконалим, піди, продай усе, що маєш, а гроші роздай бідним. Тоді ти матимеш скарб на небесах. Потім приходь та йди слідом за Мною».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли юнак почув відповідь Ісуса, він дуже засмутився і пішов від Нього. Адже він був заможною людиною і не хотів віддавати все, що мав.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус сказав Своїм учням: «Багатій людині дуже важко увійти в Боже Царство! Легше верблюду пройти крізь вушко голки, ніж багатій людині ввійти в Боже Царство».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли учні почули ці слова Ісуса, вони були вражені. Вони запитали Його: «Хто ж тоді може спастися?»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус подивився на учнів і сказав їм у відповідь: «Людина не може сама себе спасти, але для Бога немає нічого неможливого».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тоді Петро запитав Ісуса: «Ми, Твої учні, залишили все, що мали, та пішли слідом за Тобою. Яка нагорода нам буде за це?»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус відповів: «Кожен, хто залишив оселі, братів, сестер, батька, матір, дітей чи майно заради Мене, отримає у 100 разів більше. А ще він отримає вічне життя. І багато перших будуть останніми, а останні — першими».
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Матвія 19:16-30; Марка 10:17-31; Луки 18:18-30_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,39 @@
|
|||
# 29. Історія про немилосердного слугу
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Якось Петро запитав Ісуса: «Учителю, скільки разів я маю пробачати моєму брату, коли він грішить проти мене? Сім разів?» Ісус відповів: «Не сім разів, а сімдесят разів по сім!» Він мав на увазі, що ми завжди повинні пробачати. Потім Ісус розповів таку історію:
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
«Боже Царство подібне до царя, який захотів, щоб його слуги виплатили йому всі свої борги. Один слуга мав величезний борг у сумі 200 000 річних заробітних плат.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Оскільки слуга не міг віддати цей борг, цар сказав: «Продайте в раби цю людину та її сімʼю, щоб сплатити борг».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тоді слуга впав перед царем навколішки і почав благати: «Будь ласка, потерпи ще, і я виплачу все, що винен тобі». Царю стало шкода слугу. Він простив йому весь борг і відпустив його.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли слуга вийшов від царя, він зустрів іншого слугу, який був винен йому гроші в сумі чотиримісячної заробітної плати. Слуга схопив свого боржника та сказав: «Віддай мені гроші, які ти мені винен!»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Боржник упав навколішки і став благати: «Будь ласка, потерпи ще, і я віддам тобі все, що винен». Але слуга кинув боржника до вʼязниці, поки той не віддасть увесь свій борг.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Інші слуги бачили, що сталося, і це їх засмутило. Вони підійшли до царя та розповіли йому все.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тоді цар покликав того слугу і сказав йому: «Ти злий слуга! Коли ти мене благав, я пробачив твій борг. І ти мав би вчинити так зі своїм боржником». Цар страшенно розлютився і кинув злого слугу до вʼязниці, поки той не поверне йому весь свій борг».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус сказав Своїм учням: «Так само зробить Мій Небесний Отець кожному з вас, якщо ви не будете пробачати братів від щирого серця».
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Матвія 18:21-35_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,39 @@
|
|||
# 30. Ісус годує пʼять тисяч чоловік
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус послав Своїх апостолів у різні селища, щоб вони проповідували та навчали людей про Боже Царство. Коли учні повернулися до Ісуса, вони розповіли Йому про все, що зробили. Ісус запропонував їм вирушити з Ним у тихе місце за озером, щоб трохи відпочити. Вони сіли в човен і вирушили на інший берег.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Натовп бачив, як Ісус та Його учні попливли на човні. Люди побігли вздовж озера, щоб дістатися іншого берега раніше за Ісуса. Тому коли Ісус і Його учні припливли, на них уже чекав величезний натовп людей.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
У цьому натовпі було понад 5000 чоловіків, а також чимало жінок і дітей. Ісус відчув велике співчуття до цих людей. Для Ісуса вони були неначе вівці, що не мали пастуха. Тому Він багато навчав їх і зціляв тих, хто був хворий.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Увечері учні сказали Ісусу: «Вже пізно. Відпусти людей, щоб вони могли піти до найближчих селищ і купити собі якоїсь їжі».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Але Ісус сказав учням: «Ви дайте їм їжу!» Учні у відповідь запитали: «Звідки ми достанемо стільки їжи? У нас лише пʼять хлібин та дві маленькі рибки».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тоді Ісус наказав учням розсадити людей на траві групами по 50 чоловік.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після цього Ісус узяв пʼять хлібин і дві риби, подивився на небо і подякував Богу за їжу.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Потім Ісус поділив на шматки хліб і рибу та дав Своїм учням, щоб вони роздали між людьми. Учні роздавали їжу, і вона не зменшувалася в кількості! Її вистачило на всіх людей, так що всі вони наїлися досхочу, але їжа все ще залишалася.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після цього учні зібрали залишки їжі і наповнили нею 12 кошиків. Ця їжа зʼявилася з пʼяти хлібин і двох риб, і це було чудо!
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Матвія 14:13-21; Марка 6:31-44; Луки 9:10-17; Івана 6:5-15_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,35 @@
|
|||
# 31. Ісус іде водою
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після того як Ісус нагодував великий натовп людей, Він наказав учням сісти в човен і переплисти на інший берег озера. Ісус відпустив людей додому, а Сам піднявся на гору, щоб помолитися. Там Він був на самоті і молився до пізньої ночі.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
У той час учні пливли в човні. Їм назустріч дув вітер, і тому вони до пізньої ночі змогли доплисти лише до середини озера.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тим часом Ісус закінчив молитися і пішов до учнів. Він ішов до їхнього човна прямо по воді.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли учні побачили Його, вони сильно злякалися, бо подумали, що це привід. Ісус побачив, що вони злякалися, і тому сказав їм: «Не бійтеся. Це Я!»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тоді Петро сказав Ісусу: «Вчителю, якщо це Ти, то накажи мені прийти до Тебе по воді». Ісус сказав йому: «Іди!»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Петро вийшов із човна і пішов по воді до Ісуса. Але коли він трохи пройшов, то відвів погляд від Ісуса та побачив, як сильно дме вітер і які довкола великі хвилі.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Петро злякався і почав потопати. Він закричав: «Учителю, врятуй мене!» Ісус одразу простягнув до нього руку і схопив його. Він сказав Петру: «Як мало в тебе віри! Чому ти завагався?»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після цього Петро та Ісус сіли в човен, вітер одразу ж затих, а вода стала спокійною. Учні були дуже здивовані. Вони вклонилися Ісусу і сказали: «Ти дійсно Божий Син!»
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Матвія 14:22-33; Марка 6:45-52; Івана 6:16-21_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,67 @@
|
|||
# 32. Ісус зцілює чоловіка, одержимого злими духами, і хвору жінку
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус та Його учні сіли на човен та поплили через озеро до країни, де жив гадаринський народ. Вони дісталися берега і вийшли з човна.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Там мешкав один чоловік, одержимий злими духами.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Він був настільки сильним, що ніхто не міг приборкати його. Люди багато разів накладали йому на руки й ноги кайдани, але він їх розбивав.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Цей чоловік жив серед могил. Він день і ніч кричав, ходив без одягу і часто різав себе камінням.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Він підбіг до Ісуса і опустився перед Ним навколішки. Злий дух у тій людині голосно закричав: «Чого Ти хочеш від мене, Ісусе, Сину Всевишнього Бога? Прошу, не муч мене!»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус звернувся до злого духа і наказав йому: «Вийди з цієї людини!» Потім Ісус запитав злого духа: «Як твоє імʼя?» Він відповів: «Моє імʼя Легіон, тому що нас багато».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Злі духи стали просити Ісуса: «Не висилай нас із цих місць!» Неподалік на пагорбі паслося стадо свиней. Злі духи просили Ісуса: «Будь ласка, дозволь нам поселитися в цих свинях!» Ісус їм дозволив.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
У тому стаді було близько 2000 свиней. Злі духи вийшли з людини і увійшли у свиней. Тоді все стадо кинулося з кручі вниз та втопилося в озері.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли пастухи, які пасли тих свиней, побачили, що трапилося, вони побігли до міста та розповіли всім про те, що зробив Ісус. Невдовзі люди з міста прийшли та побачили чоловіка, в якому раніше були злі духи. Він був одягнений та спокійний, і поводився, як звичайна людина.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Люди сильно злякалися та благали Ісуса піти з їхнього краю. Ісус увійшов у човен, а чоловік, в якому раніше були злі духи, благав Ісуса дозволити йому піти з Ним.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Але Ісус відповів йому: «Ні, Я хочу, щоб ти пішов до себе додому й розповів усім про те, що зробив для тебе Бог. Розкажи всім, як Бог помилував тебе».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Чоловік пішов і став розповідати всім про те, що зробив для нього Ісус. І всі, хто це чув, дуже дивувалися.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тим часом Ісус переправився на інший берег озера. Коли Він прибув туди, навколо Нього зібрався великий натовп. Людей було так багато, що біля Ісуса було дуже тісно. У цьому натовпі була одна жінка, яка 12 років страждала на кровотечу. Вона витратила всі свої гроші на лікарів, але вони не змогли її вилікувати, і стан її здоровʼя тільки погіршився.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Вона чула, що Ісус зцілив багатьох хворих людей, і подумала: «Напевно, якщо я тільки торкнуся одягу Ісуса, то зцілюся!» Тому вона підійшла ззаду й торкнулася Його одягу. Тієї ж миті в неї припинилася кровотеча.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус одразу відчув, що з Нього вийшла сила. Він обернувся й запитав: «Хто доторкнувся до Мене?» Учні відповіли: «Навколо Тебе багато людей. Вони постійно торкаються Тебе. Чому ж Ти запитуєш: “Хто доторкнувся до Мене?”».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Жінка затремтіла від страху, впала навколішки перед Ісусом і розповіла Йому про те, що вона зробила і як зцілилася. Ісус сказав їй: «Бог зцілив тебе за те, що ти вірила в Нього. Іди з миром».
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Матвія 8:28-34; 9:20-22; Марка 5; Луки 8:26-48_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,39 @@
|
|||
# 33. Історія про сіяча
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Одного разу Ісус був на березі озера. Великий натовп зібрався, щоб послухати Його. Людей було так багато, що Ісус вирішив сісти в човен і трохи відплисти від берега, щоб усі люди могли краще бачити й чути Його. Відпливши, Ісус почав навчати людей.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус розповів людям таку історію: «Один сіяч вийшов сіяти зерно. Коли він розкидав зерна, частина насіння випадково впала на дорогу. Прилетіли птахи і зʼїли це насіння.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Інші зерна впали на камʼянисту землю, де було мало ґрунту. Насіння на камʼянистій землі швидко проросло, але його коріння не мало змоги вкорінитися. Коли зійшло сонце і стало спекотно, паростки засохли та загинули.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Деякі зерна впали серед кущів із колючками. Це насіння почало проростати, але колючки заглушили його. Тому рослини, що виросли серед колючок, не дали жодного зерна.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Було і таке насіння, яке впало на добрий ґрунт. Воно виросло і вродило у 30, 60 і навіть 100 разів більше від того, що було посіяно. Хто хоче слідувати за Богом, нехай уважно слухає, що Я кажу!»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Учні не зрозуміли цієї історії, але коли вони залишилися наодинці з Ісусом, Він роз'яснив їм її суть: «Насіння — це Боже Слово. Дорога — це людина, яка чує Слово, але не розуміє його. І диявол викрадає в неї Слово, щоб вона не повірила та не спаслася.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Камʼяниста земля — це людина, яка чує Боже Слово і з радістю приймає його. Але коли вона стикається з життєвими труднощами, або коли інші люди змушують її страждати, то вона відходить від Бога і перестає довіряти Йому.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Земля з колючками — це людина, яка чує Боже Слово, але переймається різними клопотами і намагається заробити більше грошей та придбати багато речей. Через деякий час вона вже не здатна любити Бога, і те, чого вона навчилася з Божого Слова, вже не допомагає їй догоджати Богу. Така людина подібна до пшеничного стебла без насіння.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
А насіння в хорошому ґрунті подібне до людини, яка чує Боже Слово, вірить йому і завдяки цьому приносить плід».
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Матвія 13:1-23; Марка 4:1-20; Луки 8:4-15_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,43 @@
|
|||
# 34. Ісус навчає людей, розповідаючи їм різні історії
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус розповідав багато різних історій про Боже Царство. Наприклад, Він сказав: «Боже Царство подібне до гірчичного зерна, яке людина посадила на своєму полі. Ви знаєте, що гірчичне зерно — найменше з усього насіння.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Але коли гірчичне зерно виростає, воно стає вищим за всі кущі. Воно стає великим деревом, і навіть птахи прилітають і вʼють гнізда на його гілках».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус розповів ще одну історію: «Боже Царство подібне до закваски, яку жінка кладе в тісто. Закваска піднімає все тісто.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
А ще Боже Царство подібне до скарбу, що був захований у полі. Один чоловік знайшов цей скарб, і йому захотілося взяти його собі. Тому він знову закопав його, щоби ніхто не знайшов. А потім, радіючи знайденому, пішов, продав усе, що мав, і купив те поле, в якому був схований скарб.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ще Боже Царство подібне до торговця, який шукав бездоганних перлів. Коли він знайшов дорогоцінну перлину, то пішов і продав усе, що мав, і купив її».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
У натовпі, який ходив за Ісусом, були люди, які вважали себе праведними, тому що робили добрі діла. Вони зневажали тих, хто не робив добрих діл. Ісус розповів для них таку історію: «Два чоловіки ввійшли до храму помолитися. Один із них був службовцем, який збирав податки, а другий був фарисеєм.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Фарисей молився так: “Боже, дякую Тобі, що я не такий грішник, як інші люди: грабіжники, брехуни, зрадники, як оцей збирач податків.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Я пощуся двічі на тиждень, даю Тобі десяту частку від усіх своїх грошей та прибутків”».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
А збирач податків стояв осторонь від фарисея. Він навіть не наважувався підняти очі до неба, але бив себе кулаком у груди і молився: “Боже, благаю Тебе, помилуй мене, бо я грішник”».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус сказав: «Кажу вам, що Бог вважає праведним збирача податків, а не фарисея. Адже хто ставить себе вище за інших — той буде принижений, а хто ставить себе нижче за всіх — той буде звеличений».
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Матвія 13:31-46; Марка 4:26-34; Луки 13:18-21; 18:9-14_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,55 @@
|
|||
# 35. Історія про загубленого сина
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Одного разу Ісус навчав натовп людей, що зібралися послухати Його. Серед них були збирачі податків та інші люди, які не виконували закон Мойсея, і тому їх вважали грішниками.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Фарисеї та вчителі Закону побачили, що Ісус приязно спілкується з тими людьми, і тому вони обурилися і говорити один одному: «Він чинить неправильно, бо розмовляє з грішниками і навіть їсть разом із ними». Ісус почув їх і розповів їм таку історію:
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
«У одного чоловіка було два сини. Якось молодший син сказав йому: “Батьку, я хочу негайно отримати свою спадщину!” Тоді батько поділив своє майно між синами.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після цього молодший син забрав увесь свій спадок і вирушив у далеку країну, де витратив гроші на грішне непристойне життя.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Незабаром у тій країні почався сильний голод, а в нього не залишилося грошей навіть на їжу. Єдина робота, яку він зміг знайти, — це годувати свиней. Він був такий голодний, що радий був би їсти навіть корм для свиней, але йому цього не дозволяли.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Нарешті молодший син сказав собі: “Що я роблю? У мого батька багато слуг, і всі вони їдять досхочу, а я тут помираю від голоду. Повернуся до батька та буду просити його найняти мене в слуги”.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Отже, молодший син пішов назад у дім батька. Коли він був ще далеко, батько побачив його і відчув жалість до нього. Він побіг назустріч сину, кинувся йому на шию і поцілував його.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Син сказав: “Батьку, я згрішив перед Богом і перед тобою. Я більше не гідний називатися твоїм сином”.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
А батько сказав одному зі своїх слуг: “Негайно принесіть найкращий одяг і зодягніть мого сина! І персня подайте на руку йому, а на ноги сандалі. Потім заколіть відгодоване теля. Ми зробимо бенкет і будемо святкувати, тому що мій син був мертвий, а тепер живий! Він загубився, а тепер знайшовся!”
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
І всі почали святкувати. Через деякий час старший син повернувся з поля, де він працював. Почувши звуки музики й танців, він покликав одного із слуг та спитав, що там відбувається.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли старший син дізнався, що в домі свято тому, що повернувся його брат, він страшенно розсердився і навіть не зайшов у дім. Батько вийшов і почав благати його увійти, щоб відсвяткувати разом із ним повернення сина, але той відмовився.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Він сказав: “Усі ці роки я сумлінно працював на тебе. Я завжди слухався тебе, але ти ніколи не давав мені навіть маленького козеня, щоб я повеселився зі своїми друзями. А цей твій син розтринькав усі твої гроші на грішне непристойне життя. Тепер він повернувся додому, і ти заколов відгодованого теля, щоб відсвяткувати!”
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Батько відповів: “Сину, ти завжди зі мною, і все, що я маю, — твоє. Ми вчинили правильно, коли влаштували це свято. Тому що твій брат був мертвий, а тепер живий! Він загубився, а тепер знайшовся!”»
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з: Луки 15_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,31 @@
|
|||
# 36. Преображення
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Якось Ісус пішов на високу гору, щоб помолитися. Він узяв із Собою трьох Своїх учнів: Петра, Якова та Івана (це не той Іван, який хрестив Ісуса, але інший Іван, один із дванадцяти учнів Ісуса).
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли Ісус молився на горі, Його обличчя стало яскравим, як сонце. Його одяг став білим, як сніг, — таким білим, що жодна людина в світі так не вибілить.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
І раптом там, на горі зʼявилися Мойсей та пророк Ілля, які жили на землі сотні років тому. Вони говорили з Ісусом про те, що Він має невдовзі померти в Єрусалимі.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли Мойсей та Ілля розмовляли з Ісусом, Петро сказав Ісусу: «Нам тут дуже добре! Давайте зробимо три намети: один для Тебе, один для Мойсея і один для Іллі». Петро від переляку сам не розумів, що казав.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Петро ще не договорив, як на них опустилася сяюча хмара і оточила їх. Із хмари пролунав голос: «Це Мій Улюблений Син! Я задоволений Ним. Слухайте Його». Троє учнів сильно злякалися і впали долілиць на землю.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тоді Ісус підійшов, доторкнувся до них і сказав: «Не бійтеся! Встаньте!» Вони подивилися навколо, але не побачили нікого, крім Ісуса.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після цього Ісус із трьома учнями спустився з гори. Він сказав їм: «Нікому не розповідайте про те, що тут сталося. Незабаром Я помру, а потім повернуся до життя. Після цього ви зможете розповісти про це людям».
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Матвія 17:1-9; Марка 9:2-8; Луки 9:28-36_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,47 @@
|
|||
# 37. Ісус воскрешає Лазаря з мертвих
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
У ті часи жив один чоловік, якого звали Лазар. Він мав дві сестри — Марію та Марту. Лазар, Марта і Марія були близькими друзями Ісуса. Якось Ісусу повідомили, що Лазар тяжко хворий. Коли Ісус це почув, Він сказав: «Ця хвороба не закінчиться смертю Лазаря. Але завдяки їй люди прославлять Бога».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус любив Своїх друзів, але ще два дні провів у тому місці, де дізнався про хворобу Лазаря. Після цього Він сказав Своїм учням: «Повернімося до Юдеї». Але учні відповіли: «Учителю, нещодавно мешканці Юдеї хотіли вбити Тебе!» Ісус сказав: «Наш друг Лазар заснув, і Я маю пробудити його».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Учні Ісуса відповіли: «Учителю, якщо Лазар заснув, значить, йому стане краще». Тоді Ісус сказав їм прямо: «Лазар помер. І добре, що Мене там не було, бо тепер ви точно повірите в Мене».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли Ісус прийшов у селище, де жили його друзі, минуло вже чотири дні відтоді, як Лазар помер. Марта вийшла назустріч Ісусу і сказала: «Учителю, якби Ти був тут, мій брат не помер би. Але я вірю, що Бог дасть Тобі все, чого Ти у Нього попросиш».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус відповів: «Я – Воскресіння і Життя. Хто вірить у Мене, той буде жити, навіть якщо помре. Кожен, хто вірить у Мене, ніколи не помре. Чи віриш ти цьому?» Марта відповіла: «Так, Учителю! Я вірю, що Ти – Месія, Божий Син».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Потім прийшла Марія. Вона впала до ніг Ісуса і сказала: «Учителю, якби Ти був тут, то мій брат не помер би». Ісус запитав сестер: «Де ви поклали Лазаря?» Вони відповіли: «У гробниці. Іди і подивися». Ісус заплакав.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Гробниця була печерою, вхід до якої закривали великим каменем. Коли Ісус підійшов до гробу, Він сказав: «Відваліть цей камінь». Але Марта відповіла: «Вже смердить, бо він уже чотири дні, як у гробі».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус відповів: «Хіба не казав Я тобі, що якщо будеш вірити в Мене, побачиш Божу славу?» І люди відкотили камінь від входу до гробниці.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус подивився на небо і сказав: «Отче, дякую Тобі за те, що Ти чуєш Мене. Я знаю, що Ти завжди слухаєш Мене, але Я кажу це для того, щоб присутнім тут людям було легше повірити, що Ти послав Мене». Потім Ісус голосно сказав: «Лазарю, виходь!»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
І Лазар вийшов із гробниці! Він був загорнутий у похоронну тканину. Ісус сказав людям: «Зніміть з нього цю тканину, звільніть його!» Коли євреї побачили це чудо, багато з них повірили в Ісуса.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Але юдейські священики та фарисеї побоювалися, що весь народ почне вірити в Ісуса як у Месію. Тому вони зібралися разом, щоб скласти план, як убити Ісуса та Лазаря.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Івана 11:1-46_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,63 @@
|
|||
# 38. Ісуса зраджено
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Минуло три роки відтоді, як Ісус почав проповідувати та навчати народ. Він разом зі Своїми учнями відвідав багато міст і прийшов до Єрусалима. Наближався час Пасхи, і Ісус мав намір відсвяткувати її разом зі Своїми учнями. Щороку євреї святкували Пасху на згадку про те, як сотні років тому Бог врятував їхніх пращурів, коли вивів їх із єгипетського рабства. Напередодні свята Ісус сказав Своїм учням, що невдовзі Його вбʼють.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Одним із апостолів Ісуса був чоловік, якого звали Юда. Юда відповідав за скриню з пожертвами і часто крав звідти гроші. Після того як Ісус і Його учні прийшли до Єрусалима, Юда пішов до первосвящеників. Він запропонував видати їм Ісуса в обмін на гроші. Юда знав, що первосвященики не вважали Ісуса за Месію і хотіли вбити Його.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Вчителі Закону та старійшини єврейських племен на чолі з первосвящеником заплатили Юді 30 срібних монет за те, щоб він видав їм Ісуса. Все сталося так, як і говорили пророки в Писанні. Юда взяв гроші та пішов. Відтоді він почав шукати слушної нагоди, щоб зрадити Ісуса.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли Ісус святкував Пасху зі Своїми учнями, під час пасхальної вечері Він узяв хліб, розламав його і сказав: «Візьміть і їжте. Це Моє тіло, яке Я віддаю за вас. Робіть так на згадку про Мене». Так Ісус відкрив учням, що Він помре за них і віддасть Своє Тіло в жертву.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після цього Ісус узяв чашу з вином і сказав: «Візьміть і пийте! Це Моя кров Нового Завіту, яку Я проливаю, щоб Бог пробачив вам ваші гріхи. Робіть так на згадку про Мене».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Потім Ісус сказав учням: «Один із вас зрадить Мене». Учні здивувалися й почали питати, хто це зробить. Ісус сказав: «Зрадник той, кому Я дам цей шматок хліба». І Він дав хліб Юді.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Як тільки Юда взяв хліб, у нього увійшов сатана. Тоді Ісус сказав Юді: «Швидше роби те, що зібрався робити». Юда пішов до первосвящеників, щоб видати їм місце, де буде Ісус. Наставала ніч.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після вечері Ісус з учнями пішов на Оливну гору. Там Ісус сказав: «У цю ніч ви всі покинете Мене. Як сказано в Писанні: ʺПораню пастуха, і всі вівці розпорошатьсяʺ.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Петро відповів: «Навіть якщо всі залишать Тебе, я не залишу!» Тоді Ісус сказав Петру: «Сатана хоче володіти всіма вами. Я ж молився за тебе, Петре, щоб твоя віра не зменшилася. І все ж таки сьогодні вночі, перш ніж заспіває півень, ти тричі скажеш, що не знаєш Мене».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Петро відповів Ісусу: «Навіть якщо мені доведеться померти, я все одно ніколи не відречуся від Тебе!» Так само казали і всі інші учні.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після цього Ісус прийшов зі Своїми учнями до Гефсиманії. Він сказав їм молитися, щоб вони не спокусилися. Потім Він трохи відійшов від них, щоб помолитися на самоті.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус тричі молився так: «Отче, якщо це можливо, прошу Тебе, дозволь Мені не пити з цієї чаші страждання. Але якщо немає іншого шляху для прощення гріхів людей, тоді нехай все здійсниться так, як хочеш Ти!» Ісус був настільки схвильований, що Його піт капав на землю, наче краплі крові. Бог послав ангела, щоб зміцнити Його.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Кожного разу, коли Ісус повертався до Своїх учнів після такої молитви, Він знаходив їх сплячими. Коли Ісус повернувся втретє, Він сказав: «Прокиньтеся! Мій зрадник уже тут».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
У ту ж мить прийшов Юда з первосвящениками, начальниками храмової варти, старійшинами, воїнами та великим натовпом людей. Вони були озброєні мечами та палицями. Юда підійшов до Ісуса і сказав: «Вітаю, Вчителю», — і поцілував Його. Цим поцілунком Юда вказав озброєним людям на Ісуса, щоб вони Його схопили. Ісус запитав: «Юдо, ти зраджуєш мене поцілунком?»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли воїни схопили Ісуса, Петро вихопив свого меча і відрізав вухо слузі первосвященика. Але Ісус сказав: «Прибери меча! Я можу попросити у Свого Отця військо ангелів, щоб вони захистили Мене, але Я повинен слухатися Отця». Потім Ісус зцілив вухо слуги. Після цього Ісуса схопили, а всі Його учні розбіглися.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Матвія 26:14-56; Марка 14:10-50; Луки 22:1-53; Івана 18:1-11_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,51 @@
|
|||
# 39. Ісус постає перед судом
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Посеред ночі воїни привели Ісуса до будинку первосвященика, бо той хотів допитати Його. Петро йшов за ними, тримаючись на відстані. Коли воїни привели Ісуса до первосвященика, Петро залишився надворі й підійшов до вогнища, біля якого грілися слуги та вартові.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тим часом старійшини єврейських племен та вчителі Закону розпочали суд над Ісусом у будинку первосвященика. Вони знайшли багато неправдивих свідків, які звинувачували Ісуса. Але їхні звинувачення суперечили одне одному, тому вони не змогли довести провину Ісуса. Сам же Ісус мовчав і нічого не говорив на Свій захист.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Зрештою первосвященик подивився прямо на Ісуса і запитав: «Скажи нам, чи Ти – Месія, Син живого Бога?»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус відповів: «Так, Я – Месія, і ви побачите Мене, коли Я буду сидіти поруч із Богом під час Мого пришестя». Первосвященик розірвав на собі одяг, тому що слова Ісуса розлютили його. Він закричав: «Нам більше не потрібні свідки, які б казали нам, що зробив цей Чоловік! Ви самі чули, як Він сказав, що Він – Божий Син. Яке рішення ви ухвалите проти Нього?»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Всі, хто знаходився там, закричали у відповідь первосвященику: «Він заслуговує на смерть!» Вони завʼязали Ісусу очі, стали плювати в Нього, бити Його і насміхатися з Нього.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тим часом Петро чекав надворі. Одна із служниць побачила його та сказала йому: «Ти теж був з Ісусом!» Але Петро це заперечив. Пізніше інша дівчина сказала йому те саме, і Петро знову заперечив. Зрештою якісь люди сказали: «Ми знаємо, що ти був з Ісусом, бо ви обидва з Галілеї».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Петро почав божитися та присягатися, що не знає Ісуса. Він сказав: «Клянуся, що Я не знаю Цього Чоловіка і не розумію, про що ви говорите!» В ту мить Ісус обернувся і подивився на Петра. Тоді Петро згадав, що казав йому Ісус: «Сьогодні вночі, перш ніж проспіває півень, ти тричі скажеш, що не знаєш Мене».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Петро пішов геть і гірко заплакав. На той час Юда, який зрадив Ісуса, дізнався, що Його хочуть стратити. Юда розкаявся, повернув гроші первосвященикам і старійшинам, а потім пішов і повісився.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
В ті часи римським правителем у Юдеї був Пилат. Первосвященики і старійшини привели Ісуса до Пилата. Вони хотіли, щоб римський правитель засудив Ісуса на смерть. Пилат запитав Ісуса: «Ти — Цар юдеїв?»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус відповів: «Ти вірно сказав. Однак Царство Моє не на землі. Якби воно було на землі, то Мої слуги билися б за Мене. Я прийшов на землю, щоб розповісти правду про Бога. Кожен, хто любить істину, слухає Мене». Пилат запитав: «Але що таке істина?»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після розмови з Ісусом Пилат вийшов до натовпу і сказав: «Я не знайшов жодних підстав, щоб вважати, що цей Чоловік заслуговує на смерть». Але первосвященики, старійшини та натовп закричав: «Розіпни Його!» Пилат відповів: «Він не зробив нічого, в чому ви звинувачуєте Його». Але вони кричали ще голосніше. Тоді Пилат сказав утретє: «Він не винний!» У відповідь натовп закричав ще голосніше: «Розіпни Його!»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Побоюючись, що народ почне бунт, Пилат погодився з їхніми вимогами і наказав воїнам розіпʼяти Ісуса. Римські воїни побили Ісуса батогами. Після цього вони насміхалися з Нього й одягли на Нього царський одяг і терновий вінок. Вони казали: «Дивіться, ось Цар юдеїв!»
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Матвія 26:57-27:26; Марка 14:53-15:15; Луки 22:54-23:25; Івана 18:12-19:16_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,39 @@
|
|||
# 40. Ісуса розіпʼято
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після знущань і побиття батогами воїни повели Ісуса, щоб розіпʼяти Його на хресті. Вони змусили Ісуса нести хрест, на якому Він мав померти.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісуса привели до місця, яке мало назву Ґолґофа, що означає «Череп». Там Його руки та ноги прибили до хреста, і так Його розіпʼяли. Ісус глянув у небо і сказав: «Отче, пробач їх, бо вони не знають, що роблять». Коли воїни розіпʼяли Ісуса, вони прикріпили табличку над Його головою. За наказом Пилата, на табличці було написано «Цар юдеїв».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Воїни кидали жереб, щоб вирішити, кому дістанеться одяг Ісуса. Так виповнилося пророцтво з Писання, в якому було сказано: «Вони розділили мій одяг між собою і кидали про нього жереба».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Поруч з Ісусом воїни розіпʼяли двох розбійників і поставили їхні хрести по обидва боки від Нього. Один із розбійників почав глузувати з Ісуса, а другий сказав йому: «Хіба ти не боїшся, що Бог покарає тебе? Ми винні у своїх злочинах, але цей Чоловік невинний». Потім він сказав Ісусу: «Господи, будь ласка, згадай про мене, коли прийдеш у Своє Царство». Ісус відповів йому: «Вже сьогодні ти будеш зі Мною в раю».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Люди в натовпі, а також первосвященики, вчителі Закону та старійшини глузували з Ісуса. Вони говорили Йому: «Якщо Ти — Божий Син, то спустися з хреста і спаси Себе! Тоді ми повіримо в Тебе».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Опівдні на всій землі настала темрява, і так було аж до третьої години.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Біля третьої години Ісус голосно закричав: «Здійснилося! Отче, Я віддаю Мій Дух у Твої руки». Після цього Він опустив голову і помер. Раптом стався землетрус. А в Храмі величезна завіса, яка відокремлювала людей від Божої присутності, розірвалася навпіл: від верху й до самого низу.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Так Ісус Своєю смертю відкрив шлях для людей, щоб усі мали змогу приходити до Бога. Коли воїн, що охороняв Ісуса, побачив все, що сталося, він сказав: «Цей Чоловік справді був невинним! Він — Божий Син».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після смерті Ісуса два чоловіки прийшли до Пилата й попросили в нього тіло Ісуса. Це були член юдейської ради Йосип та фарисей Никодим. Вони вірили, що Ісус — Месія. Йосип та Никодим загорнули тіло Ісуса у тканину, віднесли до гробниці, яка була висічена в скелі, та поклали там. Потім вони закрили вхід до гробниці великим каменем.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Матвія 27:27-61; Марка 15:16-47; Луки 23:26-56; Івана 19:17-42_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,35 @@
|
|||
# 41. Бог воскресив Ісуса з мертвих
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після того як воїни розіпʼяли Ісуса, первосвященики і фарисеї прийшли до Пилата і сказали йому: «Цей брехун ще за життя стверджував, що через три дні Він воскресне з мертвих. Накажи поставити охорону біля гробниці на три дні, щоб Його учні не викрали тіло і не сказали народу, що Він воскрес із мертвих».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Пилат сказав: «Якщо ви вважаєте за потрібне, візьміть вартових і охороняйте гробницю». Вони пішли та запечатали камінь біля входу в гробницю і поставили там вартових, щоб ніхто не зміг викрасти тіло Ісуса.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після смерті Ісуса настала субота, а по суботах заборонялося працювати й робити будь-які справи, тому учні Ісуса не пішли до Його гробниці. А наступного дня після суботи, рано-вранці, декілька жінок вирішили піти до печери, де був похований Ісус. Вони приготували для Його тіла запашні мазі та ароматні олії.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Не встигли жінки дійти до гробниці, як стався сильний землетрус. Тієї миті з неба спустився ангел. Він відкотив камінь, що закривав вхід у гробницю, і сів на нього. Ангел сяяв яскраво, як блискавка. Вартові біля гробниці побачили його, злякалися і впали на землю, мов мертві.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли жінки прийшли до гробниці, вони теж побачили ангела. Та він сказав їм: «Не бійтеся! Я знаю, що ви шукаєте Ісуса, однак Його тут немає. Він воскрес із мертвих, як і казав! Подивіться у гробницю, і побачите самі». Жінки зазирнули в гробницю та побачили місце, де лежав Ісус. Його тіла там не було!
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ангел сказав жінкам: «Ідіть і розкажіть Його учням: “Ісус воскрес із мертвих! Він зустріне вас у Галілеї”».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Жінки дуже здивувалися та зраділи. Вони побігли до учнів Ісуса, щоб розповісти їм цю добру новину.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли жінки ще йшли дорогою, перед ними зненацька зʼявився Ісус. Вони впали перед Ним на землю і обійняли Його ноги. Ісус сказав: «Не бійтеся. Ідіть і скажіть Моїм учням, щоб вони йшли до Галілеї. Там вони побачать Мене».
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Матвія 27:62-28:15; Марка 16:1-11; Луки 24:1-12; Івана 20:1-18_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,47 @@
|
|||
# 42. Ісус повертається на небо
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Того дня, коли Бог воскресив Ісуса з мертвих, двоє Його учнів ішли до сусіднього міста. Дорогою вони розмовляли про те, що сталося з Ісусом і як вони сподівалися, що Він — Месія. Вони очікували, що Ісус звільнить Ізраїль, але натомість Ісуса вбили. Хоча жінки казали, що бачили Його живим. І учні не знали, чому тепер вірити.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли ці двоє учнів ішли та розмовляли, до них підійшов Ісус і пішов поруч із ними. Він спитав, про що вони розмовляють. Вони подумали, що Він чужинець, який не знає про події в Єрусалимі, і розповіли Йому про все, що сталося з Ісусом за ці кілька днів.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тоді Ісус почав пояснювати їм, що написано про Месію в Божому Слові. Здавна пророки говорили, що злі люди завдадуть Месії страждань та вбʼють Його. Також пророки говорили, що третього дня Месія воскресне.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Був уже вечір, коли учні прийшли до міста, де збиралися зупинитися. Тому вони запросили Ісуса залишитися на ніч, і Він увійшов із ними до будинку. Коли вони сіли вечеряти, Ісус узяв хліб, подякував Богу та розламав хліб. Тоді учні зрозуміли, що це Ісус. Але в ту ж мить Він зник і став невидимим для них.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тоді ці учні сказали один одному: «Це був Ісус! Ось чому ми з таким захопленням слухали, коли Він пояснював нам Боже Слово!» І вони негайно вирушили назад до Єрусалима. Коли вони туди прийшли, то сказали іншим учням: «Ісус живий! Ми бачили Його!»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Учні ще не закінчили свою розповідь, як раптом у кімнаті зʼявився Сам Ісус. Він сказав їм: «Мир вам!» Вони стривожилися, бо подумали, що бачать привида, але Ісус сказав: «Чого ви так стривожилися? Чому ви боїтеся? Чому ви не вірите, що це Я? Погляньте на Мої руки та ноги. Хіба привиди мають тіло?» І щоб довести їм, що Він не привид, Ісус попросив у них їжу. Вони дали Йому шмат печеної риби. Він узяв і почав їсти перед ними.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тоді Ісус сказав: «Я вас учив, що все написане про Мене в Божому Слові має виповнитися, і воно виповнилося». Потім Ісус розкрив їм розум, що вони могли розуміти Боже Слово. Він сказав: «Пророки ще здавна звіщали про те, що Я, Месія, постраждаю і помру, але на третій день воскресну з мертвих.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Пророки також писали, що Мої учні будуть проголошувати Божу звістку. Вони будуть закликати людей каятися всюди, починаючи з Єрусалима. Ви — свідки всього, що Я вам сказав, що зробив, і що зі Мною сталося».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Протягом наступних 40 днів Ісус багато разів зʼявлявся Своїм учням. Одного разу Він зʼявився натовпу, в якому було понад 500 чоловік! І ще багато разів Ісус доводив Своїм учням, що Він живий, і навчав їх про Боже Царство.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус сказав Своїм учням: «Бог дав Мені владу на небі та на землі. Тому Я кажу вам, щоб ви йшли та набували учнів у всіх народах. Хрестіть їх в імʼя Отця, Сина та Святого Духа. Ви повинні навчати їх виконувати все, що Я вам казав. І памʼятайте, що Я завжди буду з вами».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Через сорок днів після того, як Ісус воскрес із мертвих, Він сказав Своїм учням: «Залишайтеся в Єрусалимі, допоки Мій Отець не дасть вам силу. А дасть Він її, коли пошле вам Святого Духа». Після цього Ісус піднявся в небо, і хмара сховала Його від них. Тепер Ісус править усім, що існує, сидячи на троні праворуч від Бога на небесах.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Матвія 28:16-20; Марка 16:12-20; Луки 24:13-53; Івана 20:19-23; Дії 1:1-11_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,55 @@
|
|||
# 43. Виникнення Церкви
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після того як Ісус повернувся на небо, Його учні залишалися в Єрусалимі, як Він і наказав їм. Вони постійно збиралися разом для молитви.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Щороку через 50 днів після Пасхи євреї святкували свято жнив, яке називали Пʼятидесятницею. Євреї з усього світу збиралися в Єрусалимі, щоб святкувати це свято разом. У рік, коли Ісуса було розіпʼято і Він воскрес, Пʼятидесятниця настала майже через тиждень після того, як Ісус повернувся на небо.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
На свято Пʼятидесятниці всі віруючі були разом. Раптом будинок, у якому вони знаходилися, сповнився звуком, схожим на сильний вітер, і над їхніми головами зʼявилося щось, подібне до язиків полумʼя. Усі віруючі наповнилися Святим Духом і почали прославляти Бога іншими мовами. Вони не знали цих мов, але Святий Дух дав їм можливість ними говорити.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли люди в Єрусалимі почули цей шум, зібрався натовп. Усі хотіли подивитися, що відбувається. Люди, що зібралися, були з різних країн і говорили різними мовами, а учні Ісуса були з Галілеї, тому розмовляли тільки арамейською та грецькою. Але в цей день учні Ісуса говорили різними мовами, і люди були дуже здивовані, адже кожна людина в натовпі чула своєю рідною мовою радісну звістку про те, що зробив Бог.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Деякі люди з натовпу стали глузувати й говорити, що учні пʼяні, бо напилися вина. Але Петро голосно сказав їм: «Послухайте мене! Ці люди не пʼяні! Але зараз ви бачите те, про що говорив пророк Йоіл: “Бог сказав: ‘В останні дні Я рясно проллю Мій Дух на всіх людейʼ”.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Послухайте, ізраїльтяни! Цей Чоловік, Ісус зробив багато чудес і знамень, і тим самим підтвердив, що Він дійсно Той, за кого Себе видає. Він зробив багато чудес Божою силою. І ви про це знаєте, бо бачили все це. Але ви розіпʼяли Його!
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Хоч ви вбили Ісуса, Бог воскресив Його з мертвих. Так здійснилося пророцтво, в якому написано: “Ти не дозволиш Твоєму Святому гнити в могилі”. І ми є свідками того, що Бог повернув Ісуса до життя.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог-Отець дав Ісусу честь сидіти праворуч від Себе. А Ісус послав нам Святого Духа, як і обіцяв. Це Святий Дух робить усе те, що ви зараз бачите і чуєте.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ви розіпʼяли цього Чоловіка, Ісуса. Але знайте, що Бог зробив Його Месією і Господарем усього, що існує».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Люди, які слухали Петра, були глибоко зворушені його словами. Вони запитали Петра та інших учнів: «Браття, що нам робити?»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
І Петро відповів: «Усім вам потрібно отримати від Бога прощення гріхів. Тож нехай кожен із вас покається і хреститься в імʼя Ісуса Христа. Тоді Бог дасть вам дар Святого Духа».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Того дня близько 3000 чоловік повірили словам Петра. Вони покаялися в гріхах, були хрещені та приєдналися до церкви і стали учнями Ісуса.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Віруючі часто збиралися разом. Вони постійно слухали вчення апостолів, молилися та славили Бога. Вони разом їли й ділилися одне з одним усім, що мали. Усі в місті були про них гарної думки. І з кожним днем все більше людей ставало віруючими.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з: Дії 1:12-14; 2_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,39 @@
|
|||
# 44. Петро та Іван зціляють кульгавого чоловіка
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Якось Петро та Іван пішли до Храму. Біля воріт Храму сидів кульгавий чоловік та жебракував.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Петро подивився на кульгавого і сказав: «У мене немає грошей, щоб дати тобі. Але я дам тобі те, що маю. В імʼя Ісуса, встань і ходи!»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тієї ж миті Бог зцілив кульгавого. Чоловік почав ходити, стрибати та прославляти Бога. Люди у дворі Храму були дуже здивовані.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Швидко зібрався натовп людей, які хотіли побачити зціленого чоловіка. Петро сказав: «Не дивуйтеся, що цей чоловік здоровий. Це не ми зцілили його нашою силою чи праведністю, але Сам Ісус зцілив його Своєю силою, бо ми віримо в Нього.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Це ви вимагали від римського правителя вбити Ісуса. Ви вбили Того, Хто всім дає життя. Але Бог воскресив Його з мертвих. Ви не розуміли, що робите, але коли ви це робили, то здійснювалося те, про що говорили пророки: що Месія постраждає і помре. І Бог зробив так, щоб усе це сталося. Тож тепер покайтеся і поверніться до Бога, щоб Він омив ваші гріхи».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли священики та начальник храмової варти почули Петра та Івана, вони дуже розлютилися. Вони заарештували апостолів і посадили до вʼязниці. Але багато людей повірили в Боже Слово, яке говорив Петро. Число тих, хто повірив в Ісуса в той день, зросло до 5000 чоловік.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Наступного дня зібралися первосвященики, вчителі Закону та старійшини. До них привели Петра та Івана, а також людину, яка була кульгавою. Вони запитали Петра та Івана: «Якою силою ви зцілили цього кульгавого чоловіка?»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Петро відповів їм: Чоловік, який стоїть перед вами, зцілився силою Месії Ісуса. Ви розіпʼяли Ісуса, але Бог Його воскресив! Ви відкинули Його, але крім Нього немає іншого шляху спасіння. Спастися можна тільки через Ісуса!»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Усі присутні були вражені тим, як впевнено говорять Петро та Іван. Вони розуміли, що перед ними стоять прості неосвічені люди, але потім вони згадали, що бачили їх з Ісусом. Тоді священики та старійшини сказали Петру та Івану: «Ми вас покараємо, якщо ви продовжите говорити людям про того Чоловіка на імʼя Ісус». З цією погрозою вони відпустили Петра та Івана.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Дії 3-4:22_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,55 @@
|
|||
# 45. Степан та Пилип
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Церква зростала, і апостоли вибрали собі помічників для керування нею. Одним із них був чоловік на імʼя Степан, якого всі шанували. Він був сповнений силою і мудрістю Святого Духа і робив багато чудес. Через його проповіді багато людей ставали учнями Ісуса.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Якось, коли Степан навчав про Ісуса, юдеї з інших провінцій почали сперечатися з ним, але не могли протистояти його мудрості. Тоді вони змовилися і стали поширювати чутки, що Степан говорив образливі слова на Мойсея і Бога. Ці чутки розлютили старійшин і вчителів Закону. Вони схопили Степана і привели його до первосвященика. Туди також прийшли неправдиві свідки і казали неправду про Степана.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Первосвященик спитав Степана: «Ці люди кажуть правду про тебе?» Степан довго відповідав первосвященику, розповідаючи, як Бог творив багато чудес для ізраїльського народу з часів Авраама і до часів Ісуса, але народ не хотів слухатися Бога і чинив проти Його волі. Степан сказав: «Ви вперті та непокірні Богу люди! Ви відкидаєте Святого Духа, як і ваші предки відкидали Бога і вбивали Його пророків! Але ви вчинили гірше за них! Ви вбили Месію!»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли люди, що зібралися там, почули це, вони страшенно розлютилися, закрили вуха, голосно закричали та кинулися на Степана. Вони вивели його з міста і стали кидати в нього каміння, доки той не помер.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли Степана били камінням, він казав: «Ісусе, прийми мій дух!» Потім він став навколішки й голосно вигукнув: «Учителю, не звинувачуй їх у цьому гріху!» Після цих слів він помер.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
У ті дні багато хто в Єрусалимі почав переслідувати учнів Ісуса, і тому віруючі вимушені були тікати. Вони розійшлися по різних місцях в Юдеї та Самарії. Проте, незважаючи на переслідування, вони всюди проповідували про Ісуса.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ще одним із помічників апостолів був чоловік, якого звали Пилип. Він, як і більшість учнів, втік з Єрусалима. Пилип пішов у Самарію і проповідував там людям про Ісуса. Багато людей повірили йому і спаслися. Одного разу до Пилипа прийшов ангел від Бога і сказав йому піти в пустелю і пройти певною дорогою. Пилип пішов туди. Коли він ішов дорогою, то побачив чоловіка, що їхав на колісниці. Цей чоловік був поважним урядовцем з Етіопії. Святий Дух сказав Пилипу підійти й поговорити з цим чоловіком.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Тож Пилип підійшов до колісниці і почув, як етіоп читає Боже Слово. То були слова з книги пророка Ісаї: «Вони вели Його, як ягня на забій. І як ягня мовчить, так і Він не сказав жодного слова. Вони принизили Його, несправедливо засудили та відібрали у Нього життя».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Пилип запитав етіопа: «Чи ти розумієш, що читаєш?» Етіоп відповів йому: «Ні. Я не можу цього зрозуміти, якщо хтось мені не пояснить. Будь ласка, піднімися та сядь поруч. Ісая писав про себе чи про когось іншого?»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Пилип сів у колісницю і пояснив етіопу, що Ісая писав це пророцтво про Ісуса. Він також показав йому багато інших місць Божого Слова та передав йому Добру Звістку про Ісуса.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Так сталося, що Пилип та етіоп проїжджали повз водойму. Етіоп спитав: «Дивися, ось вода. Чи можу я тут хреститися?» Пилип відповів йому: «Якщо ти віриш від щирого серця, то можеш». Етіоп сказав у відповідь: «Так, я вірю, що Ісус — Божий Син». Потім він наказав зупинити колісницю.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Вони ввійшли у воду, і Пилип хрестив етіопа. Коли вони вийшли з води, Святий Дух раптом переніс Пилипа до іншого місця. Там Пилип продовжив розповідати людям про Ісуса.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
А етіоп продовжив шлях до дому. Він був щасливий від того, що дізнався про Ісуса.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Дії 6-8_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,43 @@
|
|||
# 46. Павло стає учнем Ісуса
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
У ті часи жив один чоловік, якого звали Савл. Він був проти вчення про Ісуса. Савл був присутній на тому місці, де кидали каміння в Степана, і охороняв одяг людей, які вбивали його. Потім Савл став переслідувати віруючих. Він ходив від дому до дому в Єрусалимі, хапав чоловіків та жінок і кидав їх до вʼязниць. Якось Савл прийшов до первосвященика і попросив у нього листа до синагоги Дамаска, щоб мати право там заарештовувати та відправляти до Єрусалима учнів Ісуса.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Отримавши такі листи, Савл вирушив до Дамаска. Коли він був неподалік міста, яскраве світло з неба осяяло все навколо, і Савл впав на землю. Він почув, як Хтось сказав: «Савле! Савле! Чому ти переслідуєш Мене?» Савл запитав: «Хто ти, Пане? Голос відповів: «Я – Ісус, Якого Ти переслідуєш!»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли Савл піднявся з землі, він втратив зір. Супутники Савла відвели його в Дамаск. Три дні він нічого не їв і не пив.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
У Дамаску жив учень Ісуса, якого звали Ананія. Бог сказав йому: «Іди до будинку, в якому зупинився Савл. Поклади на нього руки, щоб він знову міг бачити». Ананія сказав: «Учителю, я чув, що цей чоловік переслідує віруючих». Бог відповів йому: «Іди! Я обрав його, щоб він розповідав про Мене євреям та людям з інших народів. Він має багато страждати заради Мене».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ананія пішов до Савла, поклав на нього руки і сказав: «Ісус, Який явився тобі дорогою сюди, прислав мене, щоб ти знову міг бачити і щоб ти наповнився Святим Духом». Тієї ж миті до Савла повернувся зір, і Ананія хрестив його. Тоді Савл трохи поїв, і до нього повернулися сили.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Савл залишився на кілька днів із учнями Ісуса в Дамаску і проповідував юдеям у синагогах. Він казав: «Ісус — Божий Син!» Юдеї були дуже здивовані, тому що раніше Савл вбивав віруючих, а тепер він сам повірив в Ісуса! Савл сперечався з юдеями. Він доводив, що Ісус – Месія.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Через багато днів юдеї вирішили вбити Савла і склали план, як це зробити. Вони послали людей підстерігати за ним біля міської брами, щоб убити його. Але Савл почув про цей план, і друзі допомогли йому втекти. Одного разу вночі вони опустили його через міський мур у кошику. Після того як Савл втік із Дамаска, він продовжував проповідувати про Ісуса.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Савл пішов до Єрусалима, щоб зустрітися з апостолами, але вони боялися його, бо не вірили, що він став послідовником Ісуса. Тоді один віруючий, якого звали Варнава, привів Савла до апостолів. Він розповів їм, як Савл сміливо проповідував у Дамаску. Після цього апостоли прийняли Савла.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Деякі віруючі, які втікали від переслідувань в Єрусалимі, пішли до далекого міста Антіохії і проповідували там про Ісуса. Більшість людей в Антіохії не були євреями, але коли почули проповідь учнів Ісуса, теж стали віруючими. Це були перші люди, які не були євреями, але повірили в Ісуса як у Божого Сина. Варнава і Савл пішли до Антіохії, щоб більше розповісти новим учням про Ісуса та допомогти духовно зміцнити церкву. Саме в Антіохії віруючі в Ісуса вперше стали називатися «християнами».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Одного разу, коли учні Ісуса в Антіохії постилися й молилися, Святий Дух сказав їм: «Відокремте для мене Варнаву та Савла, щоб вони робили те, до чого Я їх покликав». Віруючі в Антіохії поклали руки на Варнаву та Савла і помолилися за них. Потім Варнава та Савл відправилися з Антіохії в подорож. Вони навчали людей з різних народів, і багато з них повірили в Ісуса.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Дії 8:1-3; 9:1-31; 11:19-26; 13-14_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,59 @@
|
|||
# 47. Павло та Сила у Филипах
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли Савл подорожував Римською імперією і проповідував про Христа, його стали називати римським імʼям — «Павло». Якось Павло та його друг Сила вирушили до міста Филипи, щоб проповідувати там про Ісуса Христа. Вони вийшли за місто до річки, де віруючі збиралися для молитви. Серед присутніх була одна жінка на імʼя Лідія, яка торгувала дорогими тканинами. Лідія любила Бога і поклонялася Йому.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог відкрив серце Лідії для розуміння проповіді Павла, і вона повірила в Ісуса. Павло та Сила хрестили Лідію та її сімʼю. Після цього Лідія запросила апостолів до себе додому і запропонувала їм зупинитися в неї. Вони погодилися.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Павло та Сила часто зустрічалися з людьми у місці, де віруючі збиралися для молитви. Якось, коли вони йшли туди, вони зустріли одну рабиню, одержиму злим духом, який передбачав людям майбутнє. Цими передбаченнями вона заробляла багато грошей для своїх господарів.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ця рабиня щодня ходила слідом за Павлом і Силою та кричала: «Ці люди – слуги Всевишнього Бога. Вони вказують вам шлях до спасіння!» Це повторювалося день за днем, і врешті Павлу це набридло.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Одного дня, коли рабиня знову почала кричати, Павло повернувся до неї і сказав злому духу, який був у ній: «В імʼя Ісуса, вийди з неї!» І той одразу ж вийшов із рабині.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Господарі рабині сильно розлютилися. Вони зрозуміли, що без цього злого духа їхня рабиня не може передбачати майбутнє. А це означало, що без її передбачень вони не отримають свій прибуток.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Господарі рабині привели Павла та Силу до римських начальників та звинуватили їх у тому, що вони підбурюють повстання в місті. До цих звинувачень також приєднався великий натовп людей. За наказом суддів, апостолів побили палицями, а потім кинули до вʼязниці.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Павла та Силу посадили в ту частину вʼязниці, де було найбільше варти, а ноги їм забили у деревʼяні колодки. Близько опівночі Павло та Сила молилися й співали, прославляючи Бога.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Раптом стався сильний землетрус. Усі двері вʼязниці широко відчинилися, і з усіх вʼязнів поспадали кайдани.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Наглядач вʼязниці прокинувся й побачив, що всі двері вʼязниці відчинені. Він подумав, що всі вʼязні втекли, і злякався, що його стратять за втечу увʼязнених, тому вирішив убити себе. Павло побачив це і закричав: «Стривай! Не шкодь собі! Ми всі тут».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Наглядач затремтів від страху, підійшов до Павла та Сили і вивів їх із вʼязниці. Потім він запитав: «Що я повинен зробити, щоб спастися?» Павло відповів: «Вір у Господа Ісуса, і спасешся ти та весь твій дім». Наглядач відвів Павла та Силу до себе додому та промив їм рани. Там Павло розповів про Ісуса всім, хто був у домі.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Наглядач вʼязниці та весь його дім повірили в Ісуса, і Павло їх хрестив. Потім наглядач нагодував Павла та Силу, і всі в домі раділи, що повірили в Бога. А Павло та Сила повернулися до вʼязниці.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Наступного дня, коли судді дізналися, що Павло — римський громадянин, вони наказали звільнити Павла та Силу і просили їх піти з Филипів. Павло та Сила відвідали Лідію та інших друзів, після чого пішли з міста. Вчення про Ісуса поширювалося, і Церква продовжувала зростати.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Павло та інші керівники церкви подорожували багатьма містами, проповідували та навчали людей про Ісуса, писали в різні церкви багато листів для підбадьорення та настанови віруючих. Деякі з цих листів увійшли в Біблію.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Дії 16:11-40_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,59 @@
|
|||
# 48. Ісус – це обіцяний Месія
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли Бог створив світ, все було досконалим. Гріха не було. Адам і Єва любили Бога і одне одного. На Землі не було ні хвороб, ні смерті. Бог задумав світ саме таким.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Але сатана обманув Єву, коли заговорив з нею через змія, і Адам з Євою згрішили проти Бога. Через те, що вони скоїли гріх, на Землі зʼявилася смерть, і відтоді люди почали вмирати.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Через цей гріх Адам і Єва стали ворогами Бога, які не бажають підкорятися Його волі. З того часу кожна людина, як нащадок Адама та Єви, народжується грішною. Вона не кориться Богу та Його волі. Між людьми та Богом втрачено мир. Але Бог завжди хотів повернути ті відносини, що були у Нього з людьми від самого початку.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог обіцяв, що Один із нащадків Єви розібʼє сатані голову, а сатана поранить Його в пʼяту. Це означало, що сатана вбʼє Месію, але Бог знову поверне Його до життя. І Месія назавжди зруйнує владу сатани. Через багато років Бог послав людям обіцяного Месію. Цим Месією був Ісус.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Задовго до народження Ісуса Бог наказав Ною побудувати корабель, щоб разом із своєю сімʼєю врятуватися від потопу, який Бог збирався послати на Землю. Бог вирішив покарати грішних людей і знищити їх водами потопу. Ной повірив Богу і збудував корабель. І тому врятувалися тільки Ной та його сімʼя. Так і сьогодні — кожна людина заслуговує на смерть, тому що вона грішна і непокірна Богу. Але Бог послав Ісуса, щоб спасти всіх, хто в Нього повірить.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Протягом сторіч священики приносили Богу жертви для очищення від гріхів. Принесення жертв допомагало людям усвідомити, що вони вчинили гріх і заслуговують на Боже покарання. Але жертви не могли звільнити людей від гріха раз і назавжди. Ісус зробив те, чого не могли зробити священики. Він віддав Своє життя і став єдиною жертвою, здатною остаточно забрати гріх кожної людини. Ісус прийняв на Себе покарання, яке мали отримати ми за наші гріхи. Тому Ісус є великим Первосвящеником.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли Авраам жив на Землі, Бог сказав йому: «Я благословлю через тебе всі народи Землі». Ісус був нащадком Авраама. І сьогодні через Авраама Бог благословляє людей з усіх народів, коли вони стають віруючими в Ісуса. Бог спасає їх від покарання за гріх і тепер вважає їх духовними нащадками Авраама.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Одного разу Бог наказав Аврааму принести в жертву власного сина Ісака. Авраам послухався Бога, і тому Бог дав йому барана для принесення в жертву замість Ісака. Ми всі заслуговуємо на смерть за наші гріхи, але Бог дав Ісуса в жертву, щоб Він помер замість нас. Ось чому ми називаємо Ісуса Божим Ягням.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли Бог послав останнє покарання на Єгипет, він наказав кожній ізраїльській родині заколоти ягня. Це допомогло ізраїльтянам уникнути покарання Єгипту — смерті перворідного сина у кожній сімʼї. Ягня мусило бути без вад. Потім вони мусили помазати його кровʼю одвірки своїх домів. Коли Бог побачив цю кров, то пройшов повз їхні доми і не вбив їхніх перворідних синів. Бог назвав цю подію Пасхою.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус ніколи не грішив і не був ні в чому винним, але Його вбили під час свята Пасхи, і тому Він подібний до Пасхального Ягняти. Коли хтось вірить в Ісуса, кров Ісуса стає платою за гріх цієї людини. Бог неначе проходить повз цю людину, не караючи її.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог уклав завіт із ізраїльтянами, тому що вони були народом, який Він вибрав для Себе. Але через Ісуса Бог уклав з людьми Новий Завіт, до якого можуть долучитися всі народи. Тепер будь-яка людина, що вірить в Ісуса Христа, приєднується до Божого народу через Новий Завіт.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Мойсей був великим пророком, який проповідував Боже Слово з величезною владою. Але Ісус — найбільший з усіх пророків. Він — Бог, і тому все, що Він робив і говорив, було діями і словами Самого Бога. Саме тому в Біблії Ісус названий Божим Словом.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог обіцяв царю Давиду, що Один із його нащадків буде вічно правити Божим народом. Цим Нащадком Давида є Ісус. Він — Божий Син та Месія, Який буде правити вічно.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Давид був царем Ізраїля, але Ісус — Цар усього Всесвіту! Він прийде знову і буде вічно правити Своїм Царством у мирі та справедливості.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з: Буття 1-3, 6, 14, 22; Вихід 12, 20; 2 Самуїла 7; Євреїв 3:1-6, 4:14-5:10, 7:1-8:13, 9:11-10:18; Обʼявлення 21_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,75 @@
|
|||
# 49. Бог уклав Новий Завіт
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Одного дня до дівчини на імʼя Марія прийшов ангел і повідомив її про те, що вона народить Божого Сина. Марія була незаймана, але на неї зійшов Святий Дух, і вона завагітніла. Марія народила Сина і назвала Його Ісус. Тому Ісус є і Богом, і Людиною.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус робив багато чудес, які доводили, що Він — Бог. Він ходив по воді та заспокоював бурі. Він зцілював хворих людей та виганяв злих духів. Ісус воскрешав мертвих і міг зробити з пʼяти хлібин та двох маленьких рибок стільки їжі, що можна було нагодувати більше 5000 чоловік.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус був великим Учителем. Все Його вчення було Істиною. Тому ми повинні виконувати те, що Він нам наказав, адже Він — Божий Син. Одне з головних вчень Ісуса — це любити інших людей так само, як себе.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Він також навчав, що важливо любити Бога більше, ніж усе своє майно.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус сказав, що краще увійти в Боже Царство, ніж мати всі багатства цього світу. Для того, щоб ти міг увійти в Боже Царство, потрібно, щоб Бог спас тебе від покарання за твої гріхи.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус сказав, що будуть люди, які приймуть Його, і Бог їх спасе. Але будуть і такі люди, які не приймуть Його. Ісус сказав, що деякі люди подібні до доброго ґрунту. Боже Слово, як зерно, падає на цей ґрунт і проростає. Такі люди приймають Ісуса, і Бог їх спасає. Але інші люди подібні до твердого ґрунту біля дороги. Боже Слово, як зерно, падає на цей ґрунт, але не проростає. Такі люди відкидають Ісуса. Вони відмовляються увійти до Його Царства.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус навчав, що Бог дуже любить усіх людей, навіть грішників. Він хоче пробачити та прийняти всіх як Своїх дітей.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Після того як Адам і Єва згрішили, всі їхні нащадки почали народжуватися грішниками. Всі люди грішать і залишаються далекими від Бога. Кожна людина від народження не кориться Богу та Його волі.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Але Бог настільки любить людей, що пожертвував Своїм єдиним Сином. Бог не покарає тих, хто вірить в Ісуса, і всі віруючі в Нього будуть жити з Ним вічно.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ти заслуговуєш на смерть, бо ти грішник. Було б правильно, щоб Бог покарав тебе за твої гріхи, але замість цього Він покарав Ісуса. Він поклав твою кару на Ісуса, коли Його розіпʼяли на хресті.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус ніколи не грішив, але поніс покарання за гріх, тому помер страшною смертю на хресті. Ісус став досконалою жертвою, щоб забрати твої гріхи та гріхи кожної людини у цьому світі. Ісус приніс Себе в жертву Богу за гріхи, тому Бог прощає навіть самий страшний гріх кожному, хто повірить в Ісуса.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Навіть якщо ти зробиш безліч добрих діл, це не спасе тебе від покарання за гріх. Ти нічого не зможеш зробити сам, щоб примиритися з Богом і стати Його другом. Натомість ти повинен повірити, що Ісус — Божий Син, що Він помер на хресті замість тебе, і що Бог Його воскресив. Якщо ти повіриш в це, то Бог простить усі твої гріхи.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог спасе кожного, хто вірить в Ісуса і визнає його своїм Господом. Але Він не спасе тих, хто в Нього не вірить. Не має значення, багатий ти чи бідний, чоловік чи жінка, старий чи молодий, і де ти живеш. Бог любить тебе і хоче, щоб ти вірив в Ісуса і щоб Він став твоїм Другом.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус закликає тебе вірити в Нього і прийняти хрещення. Ти віриш, що Ісус — Месія та єдиний Божий Син? Ти віриш, що ти — грішник і заслуговуєш на Боже покарання за свої гріхи? Ти віриш, що Ісус помер на хресті, щоб забрати твої гріхи?
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Якщо ти повіриш в Ісуса, будеш відкрито визнавати та говорити про те, що Він для тебе зробив, то станеш послідовником Христа. Сатана більше не зможе керувати тобою, і царство темряви не матиме влади над тобою. Але Сам Бог буде направляти тебе зі Свого Царства світла. Бог дасть тобі силу протистояти гріху в твоєму житті. Він вкладе в тебе новий, правильний спосіб життя.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Якщо ти повірив в Ісуса, то Бог пробачив твої гріхи завдяки жертві Ісуса. Тепер Бог називає тебе Своїм близьким другом, бо ти вже не ворог Йому.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Якщо ти тепер друг Бога і слуга Ісуса, і якщо Ісус — твій Господар, то ти захочеш виконувати все, чому Він тебе навчає. Але навіть коли ти повіриш в Ісуса, сатана все одно буде схиляти тебе до гріха. Сатана намагатиметься зробити з тебе невірного учня Ісуса. Але Бог завжди виконує те, що обіцяє. А Він обіцяв, що якщо ти визнаєш перед Ним свої гріхи, то Він пробачить тебе і дасть тобі силу боротися з гріхом.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бог хоче, щоб ти молився та вивчав Його Слово. Він також хоче, щоб ти поклонявся Йому разом з іншими послідовниками Ісуса. А ще ти повинен розповідати іншим людям про те, що Він для тебе зробив. Якщо ти будеш виконувати все, що наказує тобі Бог, то твоя дружба з Ним буде зміцнюватися.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Буття 3; Матвія 13-14; Марка 10:17-31; Луки 2; 10:25-37; 15; Івана 3:16; Римлян 3:21-26, 5:1-11; 2 Коринтян 5:17-21; Колосян 1:13-14; 1 Івана 1:5-10_
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,72 @@
|
|||
# 50. Ісус повернеться
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Протягом майже 2000 років все більше людей у всьому світі чують Добру Звістку про Ісуса Месію, і Церква продовжує зростати. Ісус обіцяв повернутися перед тим, як настане кінець цього світу. І хоча Він ще не повернувся, Він обовʼязково виконає Свою обіцянку і знову прийде на Землю.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Поки ми чекаємо на повернення Ісуса, Бог хоче, щоб ми шанували Його і проводили святе життя. Він також хоче, щоб ми розповідали іншим людям про Його Царство. Коли Ісус жив на землі, Він сказав: «Мої учні розкажуть Добру Звістку про Боже Царство людям у всьому світі, і після цього настане кінець».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Багато народів і досі не чули про Ісуса, хоча Ісус перед Своїм поверненням на небеса наказав Своїм учням розповідати Добру Звістку людям, які ніколи її не чули. Він сказав: «Ідіть і набувайте учнів у всіх народах!» Крім того, Він сказав: «Поля визріли для жнив. Жнив багато, а працівників мало. Тому просіть Бога, щоб Він вислав працівників на ці жнива». Це означає, що потрібно більше учнів, які б поширювали Добру Звістку.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ще Ісус сказав: «Слуга не більше, ніж його господар. Цей світ ненавидить Мене. І вас будуть ненавидіти, мучити і вбивати через Мене. І хоча в цьому світі ви будете страждати, залишайтеся сильними, адже Я переміг сатану, який править цим світом! Якщо ви залишитеся вірними Мені до кінця, то Бог вас спасе!»
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус розповів Своїм учням одну історію, щоб пояснити їм, що буде з людьми в кінці світу. Він сказав: «Один чоловік посадив у себе на полі добре насіння. Поки він спав, прийшов ворог і посіяв серед пшениці бурʼяни, а потім втік.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли рослини проросли, слуги того чоловіка запитали його: “Пане, ти посадив на цьому полі добре насіння. То звідки на ньому бурʼяни?” Господар відповів: “Це зробив один із моїх ворогів”.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Працівники запитали господаря: “Може нам вирвати ці бурʼяни?” Господар відповів: “Ні. Коли ви будете виривати бурʼяни, ви можете вирвати пшеницю. Зачекайте до жнив, і тоді ви зможете зібрати бурʼяни в купу і спалити їх. А пшеницю зберете в моє сховище для зерна”».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Учні не зрозуміли цю історію та попросили Ісуса пояснити їм її. Ісус сказав: «Людина, яка посадила добре насіння, — це Месія. Поле це світ. Добре насіння – це люди Божого Царства.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Бурʼяни — це люди, які служать сатані. Ворог людини, який посіяв бурʼяни, — це диявол. Жнива символізують кінець світу, а працівники — Божих ангелів.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли цьому світу настане кінець, ангели зберуть разом усіх людей, які служать дияволу, і кинуть їх у палаючий вогонь. Там буде плач та скрегіт зубів від жахливих страждань грішників. А праведні люди, які йшли за Ісусом, будуть сяяти, як сонце, у Царстві Бога, свого Отця».
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус обіцяв повернутися на землю перед кінцем світу. Він прийде так само, як і пішов: Він матиме фізичне тіло, і Він прийде з неба на хмарах. Під час повернення Ісуса всі віруючі в Нього, які вже померли, воскреснуть із мертвих і зустрінуться з Ним на небі.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ті віруючі, які ще житимуть у цьому світі, піднімуться в небо і приєднаються до інших віруючих, які воскресли з мертвих. Вони всі разом будуть там з Ісусом. Після цього Ісус назавжди житиме зі Своїм народом. Вони матимуть повний спокій назавжди, бо з ними буде Ісус.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус обіцяв дати вінець кожній людині, яка повірила в Нього. Такі люди вічно будуть правити з Богом над усім, що існує. Вони будуть жити у повному спокої.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Але тих, хто не вірить в Ісуса, Бог буде судити. Він кине їх до вогняного озера. Там вони будуть ридати і скреготати зубами. Їхні страждання будуть вічними. Вогонь, який ніколи не згасне, буде постійно палити їх, і черви ніколи не перестануть їх їсти.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Коли Ісус повернеться, Він повністю знищить сатану та його царство. Ісус кине сатану у вогняне озеро. Диявол буде вічно горіти там разом із тими, хто слухався його, а не Бога.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Оскільки Адам і Єва не послухалися Бога і принесли гріх у цей світ, Бог прокляв Землю, і колись їй настане кінець. Але потім Бог створить нове небо та нову Землю.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
Ісус та Його народ житимуть на новій Землі, і Він буде вічно правити всім. Ісус зітре всі сльози з очей людей. Ніхто більше не буде плакати, страждати чи сумувати. Люди не будуть хворіти та вмирати. Зла вже не буде. Ісус буде правити Своїм Царством справедливо та мирно. І Він назавжди залишиться зі Своїм народом.
|
||||
|
||||
_Біблійна історія з Матвія 13:24-42; 22:13; 24:14; 28:18; Івана 4:35; 15:20; 16:33; 1 Солунян 4:13-5:11; Якова 1:12; Обʼявлення 2:10; 20:10; 21-22_
|
||||
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,11 @@
|
|||
### Бути заохоченим!
|
||||
|
||||
Ми хочемо зробити ці біблійні історії без обмежень доступними _кожною мовою світу_, і ви можете допомогти! Це можливо — ми думаємо, що це може статися, якщо все тіло Христа буде працювати разом, щоб перекласти та поширити цей ресурс.
|
||||
|
||||
### Діліться безкоштовно
|
||||
|
||||
Надрукуйте стільки примірників цієї книги, скільки забажаєте, без обмежень. Усі цифрові версії є безкоштовними в Інтернеті, і завдяки відкритій ліцензії, яку ми використовуємо, ви навіть можете повторно публікувати Відкриті біблійні історії в будь-якій точці світу без сплати роялті! Дізнайтеся більше на сайті [openbiblestories.org](https://openbiblestories.org).
|
||||
|
||||
### Поширюйте!
|
||||
|
||||
Отримайте Відкриті біблійні історії у вигляді відео та програм для мобільних телефонів іншими мовами на сайті [openbiblestories.org](https://openbiblestories.org). На веб-сайті ви також можете отримати допомогу щодо перекладу на вашу мову Відкритих біблійних історій.
|
||||
|
|
@ -0,0 +1,54 @@
|
|||
---
|
||||
dublin_core:
|
||||
conformsto: 'rc0.2'
|
||||
contributor:
|
||||
- 'Elena'
|
||||
- 'Julya'
|
||||
- 'Natali Kim'
|
||||
- 'Allavi'
|
||||
- 'Samuel Kim'
|
||||
- 'Door43 World Missions Community'
|
||||
creator: 'Ukrainian Church'
|
||||
description: 'Відкриті Біблійні історії'
|
||||
format: 'text/markdown'
|
||||
identifier: 'obs'
|
||||
issued: '2022-08-22'
|
||||
language:
|
||||
direction: 'ltr'
|
||||
identifier: 'uk'
|
||||
title: 'українська мова'
|
||||
modified: '2022-08-22'
|
||||
publisher: 'Ukrainian Church'
|
||||
relation:
|
||||
- 'uk/tw'
|
||||
- 'uk/obs-tq'
|
||||
- 'uk/obs-tn'
|
||||
- 'uk/obs-sn'
|
||||
- 'uk/obs-sq'
|
||||
- 'ru/obs'
|
||||
- 'en/obs'
|
||||
- 'ru/tw'
|
||||
- 'ru/obs-tq'
|
||||
- 'ru/obs-tn'
|
||||
rights: 'CC BY-SA 4.0'
|
||||
source:
|
||||
-
|
||||
identifier: 'obs'
|
||||
language: 'ru'
|
||||
version: '7.2'
|
||||
subject: 'Open Bible Stories'
|
||||
title: 'Відкриті Біблійні історії'
|
||||
type: 'book'
|
||||
version: '9'
|
||||
checking:
|
||||
checking_entity:
|
||||
- 'Ukrainian Church'
|
||||
checking_level: '1'
|
||||
projects:
|
||||
-
|
||||
categories:
|
||||
identifier: 'obs'
|
||||
path: '.'
|
||||
sort: 0
|
||||
title: 'Відкриті Біблійні історії'
|
||||
versification:
|
||||
Loading…
Reference in New Issue