User._uk_der/67-REV.usfm

\id REV
\usfm 3.0
\ide UTF-8
\h Обƅявлення
\toc1 Обƅявлення св. Івана Богослова
\toc2 Обƅявлення
\toc3 Об
\mt Обƅявлення
\c 1
\p
\v 1 Обƅявлення Ісуса Христа, яке дав Йому Бог, щоб показати рабам Своїм, що має незабаром статися. І Він послав і показав через ангела Свого слузі Своєму Іоанну,
\v 2 який засвідчив Слово Боже, і свідчення Ісуса Христа, і що він бачив.
\v 3 Блаженний, хто читає і хто слухає слова цього пророцтва та додержується написаного в ньому, бо час близький.
\v 4 Іоанн — семи церквам, що в Асії: благодать вам і мир від Того, Хто є і був і має прийти, і від семи духів, які є перед престолом Його,
\v 5 і від Ісуса Христа, Котрий є свідок вірний, первісток з мертвих і Володар царів земних. Йому, Хто полюбив нас і обмив нас від гріхів наших кровƅю Своєю
\v 6 і зробив нас царями і священиками Богу і Отцю Своєму, Йому слава і влада на вічні віки. Амінь.
\v 7 «Ось Він іде з хмарами, і побачить Його всяке око, і ті, що прокололи Його, і заридають перед Ним всі племена землі». Так, амінь!
\v 8 «Я є Альфа і Омега, початок і кінець, — говорить Господь, — Котрий є і був, і має прийти, Вседержитель».
\v 9 Я, Іоанн, брат ваш і співучасник у скорботі і в царстві, і в терпінні Ісуса Христа, був на острові, який називається Патмос, за Слово Боже і за свідчення Ісуса Христа.
\v 10 Я був у дусі в день недільний, і чув за собою гучний голос, ніби трубний, який говорив:
\v 11 «Я є Альфа і Омега, Перший і Останній; те, що бачиш, запиши в книгу і пошли церквам, які є в Асії: до Ефесу, і до Смірни, і до Пергаму, і до Фіатири, і до Сарди, і до Філадельфії, і до Лаодикії».
\v 12 І я оглянувся, щоб побачити, хто говорив зі мною; і, оглянувшись, я побачив сім золотих світильників,
\v 13 а посеред семи світильників, подібного до Сина Людського, одягненого в довгу одежу і підперезаного попід груди золотим поясом.
\v 14 Голова Його і волосся були білі, як вовна, як сніг, а очі Його, як полумƅя вогняне;
\v 15 а ноги Його, як мідь, ніби в печі розпалена, а голос Його, як шум вод багатьох.
\v 16 І Він мав у правиці Своїй сім зір, а з уст Його виходив гострий з обох боків меч, а лице Його, як сонце, сяюче в силі своїй.
\v 17 І коли я побачив Його, то впав до ніг Його, як мертвий. І Він поклав на мене праву руку Свою і сказав мені: «Не бійся! Я — Перший і Останній;
\v 18 і живий; і був мертвий. І ось живий на віки вічні, амінь! І маю ключі пекла і смерті.
\v 19 Напиши, що ти бачив, і що є, і що буде після цього.
\v 20 Таємниця семи зір, які ти бачив у правиці Моїй, і семи золотих світильників є така: сім зір — це ангели семи церков, а сім світильників, що ти бачив — це сім церков.
\c 2
\p
\v 1 «Ангелові церкви в Ефесі напиши: ‘так говорить Той, Хто держить сім зір у правиці Своїй, Хто ходить посеред семи золотих світильників: 
\v 2 знаю діла твої і працю твою, і терпіння твоє, і те, що ти не можеш зносити розпутних; і ти випробував тих, які називають себе апостолами, а вони не такі й знайшов, що вони лжеці;
\v 3 ти багато зазнав і маєш терпіння, і в імƅя Моє трудився і не знемагав.
\v 4 Але маю проти тебе: ти залишив першу любов свою.
\v 5 Отож, памƅятай, з якої висоти ти впав, і покайся, і твори перші діла, а якщо не так, скоро прийду до тебе і зрушу світильник твій з місця його, якщо не покаєшся.
\v 6 Між іншим, те в тебе добре, що ти ненавидиш діла Ніколаїтів, які і Я ненавиджу.
\v 7 Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить церквам. Переможцеві дам їсти від дерева життя, яке посеред раю Божого’».
\v 8 «А ангелові церкви в Смирні напиши: ‘так говорить Перший Останній, Котрий був мертвий і ожив: 
\v 9 знаю діла твої, і скорботу твою, і убогість, але ти багатий! І лихомовство тих, що говорять про себе, що вони іудеї, а вони не такі, але зборище сатани.
\v 10 Не бійся нічого, що тобі треба буде витерпіти. Ось диявол буде кидати декого з вас у вƅязницю, щоб випробовувати вас, і ви будете мати скорботу десять днів. Будь вірний до смерті, і Я дам тобі вінець життя.
\v 11 Хто має вухо, хай чує, що Дух говорить церквам; переможець не зазнає шкоди від другої смерті’».
\v 12 «І ангелові церкви в Пергамі напиши: ‘так говорить Той, Хто має гострий з обох боків меч: 
\v 13 знаю діла твої, і що ти живеш там, де престол сатани, і що ти зберігаєш імƅя Моє, і не відрікся від віри в Мене навіть у ті дні, коли у вас, де живе сатана, був убитий Мій вірний свідок Антипа.
\v 14 Але маю дещо проти тебе, тому що є в тебе там ті, які тримаються вчення Валаама, який навчив Валака спокусити синів Ізраїлевих їсти ідольські жертви та чинити перелюби.
\v 15 Так і в тебе є ті, які тримаються вчення Ніколаїтів, котре Я ненавиджу.
\v 16 Тому покайся! А якщо не так, то Я незабаром прийду до тебе і воюватиму з ними мечем уст Моїх.
\v 17 Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить церквам: переможцеві дам їсти сокровенну манну і дам йому білий камінь, а на камені написане нове імƅя, котрого ніхто не знає, крім того, хто одержує його’».
\v 18 «І ангелові церкви у Фіатирі напиши: ‘так говорить Син Божий, Який має очі, як полумƅя вогняне, а ноги подібні до міді.
\v 19 Я знаю діла твої і любов, і служіння, і віру, і терпіння твоє, і що останні діла твої більші, ніж перші.
\v 20 Та маю дещо проти тебе, що ти попускаєш жінці Єзавелі, яка називає себе пророчицею, навчати і вводити в оману рабів Моїх, чинити розпусту і їсти ідоложертівне.
\v 21 І Я дав їй час покаятися в розпусті своїй, та вона не покаялася.
\v 22 Ось Я кину її на ложе страждань, і любодіючих з нею, у велику скорботу, якщо не покаються в ділах своїх.
\v 23 І дітей її покараю смертю, і всі церкви зрозуміють, що Я Той, Хто випробовує серця і думки, і дам кожному з вас в залежності діл ваших.
\v 24 Вам же та іншим, котрі в Фіатирі, говорю Я, які не мають учення цього і не знають так званих глибин сатанинських, кажу, що не накладу іншого тягаря на вас.
\v 25 Але те, що маєте, держіть міцно, аж поки Я прийду.
\v 26 А хто перемагає і виконує Мою волю до кінця, тому дам Я владу над язичниками.
\v 27 І буде пасти їх жезлом залізним; і як посуд глиняний, вони покрушаться, так само як і Я отримав владу від Мого Отця.
\v 28 Я дам йому зорю досвітню.
\v 29 Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить церквам’».
\c 3
\p
\v 1 «І ангелові церкви в Сардах напиши: ‘це говорить Той, Хто має сім Духів Божих і сім зір: Я знаю діла твої, ти маєш імƅя ніби живий, а ти мертвий.
\v 2 Пильнуй і зміцнюй інше, близьке до смерті, бо Я не знайшов діл твоїх досконалих перед Богом.
\v 3 Памƅятай, що ти прийняв і чув, і зберігай, і покайся. Коли ж ти не будеш пильнувати, то Я прийду на тебе, як злодій, і ти не будеш знати, котрої години прийду на тебе.
\v 4 Але ти маєш кілька людей в Сардах, які не опоганили одеж своїх. Вони будуть ходити зі Мною в білому одязі, бо вони достойні.
\v 5 Переможець зодягнеться в білу одежу, і Я не викреслю імƅя його з книги життя, а визнаю імƅя його перед Отцем Моїм і перед ангелами Його.
\v 6 Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить церквам’».
\v 7 «І ангелові церкви у Філадельфії напиши: ‘це говорить Святий, Істинний, Хто має ключ Давидів, Котрий відчиняє, — і ніхто не зачинить, зачиняє — і ніхто не відчинить: 
\v 8 знаю діла твої: ось, Я відчинив перед тобою двері, і ніхто не може зачинити їх; хоч малу ти маєш силу, але Слово Моє зберіг і не зрікся імені Мого.
\v 9 Ось, Я зроблю, що із сатанинського зборища, що себе називають іудеями, а ними не є, а обманюють, — ось, Я зроблю те, що вони прийдуть і поклоняться тобі в ноги і пізнають, що Я полюбив тебе.
\v 10 І як ти зберіг слово терпіння Мого, то і Я збережу тебе від години спокуси, яка має прийти на весь світ, щоб випробувати тих, які живуть на землі.
\v 11 Ось, прийду скоро: тримай, що маєш, щоб ніхто не забрав вінця твого.
\v 12 Переможця зроблю стовпом у Храмі Бога Мого, і він уже не вийде звідти; і напишу на ньому імƅя Бога мого і імƅя міста Бога Мого — Новий Єрусалим, що сходить з неба від Бога Мого; і імƅя Моє нове.
\v 13 Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить церквам’»
\v 14 «І ангелові церкви в Лаодикії напиши: ‘так говорить Амінь, вірний і правдивий Свідок, Початок творіння Божого: 
\v 15 знаю діла твої, що ти ні холодний, ні гарячий. Якби ж ти був холодний або гарячий!
\v 16 Оскільки ти теплий і не холодний, і не гарячий, то Я виплюну тебе з уст Моїх.
\v 17 Бо ти кажеш: ‘Я багатий, розбагатів і не маю потреби ні в чому’, але не знаєш, що ти нещасний, і мізерний, і убогий, і сліпий, і голий.
\v 18 Раджу тобі купити в Мене золото, очищене вогнем, щоб тобі збагатитися, і білу одежу, щоб одягтися. щоб сорому наготи твоєї не видно було; і маззю для очей помаж очі твої, щоб бачити.
\v 19 А кого Я люблю, того і докоряю і караю. Будь же ревний і покайся!
\v 20 Ось стою при дверях і стукаю: якщо хто почує голос Мій і відчинить двері, — Я до нього ввійду і буду вечеряти з ним, а він зі Мною.
\v 21 Переможцеві дозволю сісти зі Мною на престолі Моїм, як і Я переміг і сів з Отцем Моїм на престолі Його.
\v 22 Хто має вухо, нехай чує, що Дух Говорить церквам’».
\c 4
\p
\v 1 Після цього я глянув, і ось відчинені двері на небі, і той же голос, який я чув, ніби звук труби, що говорив зі мною, сказав: «Зійди сюди, і Я покажу тобі, що має статись після цього».
\v 2 І в ту ж мить я був у дусі: і ось престол стояв на небі, а на престолі — Сидячий.
\v 3 І Сидячий був подібний виглядом до каменя яспіса і сардиса, а райдуга навколо престолу, видом подібна до смарагду.
\v 4 А навколо престолу — двадцять чотири престоли, а на престолах я бачив двадцять чотири старці, які сиділи, і одягнені в білий одяг, і мали на головах своїх золоті вінці.
\v 5 А від престолу виходили блискавки, громи і голоси; і сім світильників вогняних горіли перед престолом, які є сім Духів Божих.
\v 6 І перед престолом море скляне, подібне до кришталю, а серед престолу і навколо престолу — чотири тварини, повні очей спереду і ззаду.
\v 7 Перша тварина була подібна до лева, друга тварина подібна до теляти, третя тварина мала лице, як людина, а четверта тварина подібна до летячого орла.
\v 8 І кожна з чотирьох тварин мала по шість крил, а навколо, і навіть під крилами, повно очей. І вдень і вночі істоти не перестають говорити: «Свят, свят Господь Бог Вседержитель, Хто був, є і гряде!»
\v 9 І щоразу коли тварини складають славу, честь і подяку Тому, Хто сидить на престолі і живе віки вічні,
\v 10 двадцять чотири старці падають перед Сидячим на престолі, і поклоняються Тому, Хто живе віки вічні, і складають вінці свої перед престолом, говорячи:
\v 11 «Достойний Ти, Господи, прийняти славу, і честь, і силу, бо Ти створив усе, і все з Твоєї волі існує і створене!»
\c 5
\p
\v 1 І бачив я в правиці Сидячого на престолі книгу, написану зсередини і зовні, запечатану сімома печатями.
\v 2 І бачив я ангела сильного, проголошуючого гучним голосом: «Хто достойний відкрити книгу і зняти печаті її?»
\v 3 І ніхто ні в небі, ні на землі, ні під землею, не міг розкрити книгу, ані заглянути в неї.
\v 4 І я багато плакав, що не знайшлося нікого достойного розкрити і читати цю книгу, і навіть глянути в неї.
\v 5 І один із старців сказав мені: «Не плач, ось Лев з коліна Іуди, корінь Давидів, переміг, і може розкрити книгу і зняти сім печатей з неї».
\v 6 І я глянув, і ось серед престолу і чотирьох тварин і серед старців стоїть Агнець, наче заколений, що має сім рогів і сім очей, які є сім Духів Божих, посланих на всю землю.
\v 7 І Він підійшов і взяв книгу з правиці Сидячого на престолі.
\v 8 І коли Він узяв книгу, то чотири тварини і двадцять чотири старці впали ниць перед Агнцем, маючи кожен з них гуслі і золоті чаші, повні фіміаму, які є молитви святих.
\v 9 І співають нову пісню, говорячи: «Ти достойний взяти книгу і зняти печаті з неї, бо Ти був заколений, і Кровƅю Своєю викупив нас Богові, з усякого племені, і язика, і люду, і народу.
\v 10 І зробив нас царями і священиками, щоб ми служили Богові, і ми будемо царювати на землі».
\v 11 І я бачив і чув голос багатьох ангелів навколо престолу і тварин і старців; і число їх було десятки тисяч по десять тисяч і тисячі тисяч,
\v 12 які говорили гучним голосом: «Достоїн Агнець заколений прийняти силу, і багатство, і премудрість, і міць, і честь, і славу і благословення!»
\v 13 І всяке створіння, яке на небі, і на землі, і під землею, і на морі, і все, що в них, чув я, як співало: «Благословення і честь, і слава, і сила Сидячому на престолі і Агнцеві на віки вічні!»
\v 14 І чотири тварини говорили: «Амінь». І двадцять чотири старці впали ниць і поклонились Тому, Хто живе віки вічні.
\c 6
\p
\v 1 І я бачив, що Агнець зняв першу із семи печатей, і я почув, як одна з чотирьох тварин ніби громовим голосом сказала: «Підійди!»
\v 2 Я глянув, і ось кінь білий, а на ньому вершник, який мав лук, і вінець був даний йому; і він вийшов, як переможець, і щоб перемогти.
\v 3 І коли Він зняв другу печать, я почув, як друга тварина сказала: «Підійди!»
\v 4 І вийшов другий кінь, червоний, і сидячому на ньому дано було взяти мир від землі, і щоб убивали один одного; і дано було йому великий меч.
\v 5 І коли Він зняв третю печать, Я почув третю тварину, що сказала: «Підійди!» Я глянув, і ось кінь вороний, а на ньому вершник, який мав вагу в руці своїй.
\v 6 І я почув голос посеред чотирьох тварин, який говорив: «Мірка пшениці — за динарій, і три мірки ячменю — за динарій, оливи ж і вина не шкодуй!
\v 7 І коли Агнець зняв четверту печать, я почув голос четвертої тварини, яка сказала: «Підійди!»
\v 8 І я глянув, і ось кінь блідий, а на ньому вершник, якому імƅя — Смерть; і слідом за ним йшло Пекло. І дана йому влада над четвертою частиною землі: вбивати мечем, і голодом, і мором, і земними звірями.
\v 9 І коли Він зняв пƅяту печать, я побачив під жертовником душі убитих за Слово Боже, і за свідчення, яке вони мали.
\v 10 І вони закричали гучним голосом, говорячи: «Доки, Господи, Святий і Істинний, не судиш і не мстиш за кров нашу тим, що живуть на землі?»
\v 11 І дано було кожному з них білий одяг, і сказано їм, щоб вони заспокоїлись ще на короткий час, доки і співробітники їхні і брати їхні, котрі будуть убиті, як і вони, доповнять число.
\v 12 І коли Він зняв шосту печать, я глянув, і ось стався великий землетрус, і сонце стало тьмяним, як волосяниця, а місяць став, наче кров;
\v 13 і зірки небесні попадали на землю, як смоковниця обсипає недозрілі плоди свої, коли потрясе нею сильний вітер.
\v 14 І небо зникло, як сувій згорнувшись; і всяка гора і острів зрушились з місць своїх.
\v 15 І царі земні, і вельможі, і багаті, і тисячоначальники, і сильні, і всякий раб, і всякий вільний сховались у печери та в ущелини гір;
\v 16 і кажуть горам і скелям: «Упадіть на нас і закрийте нас від лиця Сидячого на престолі, і від гніву Агнця,
\v 17 бо прийшов великий день гніву Його, і хто може встояти?»
\c 7
\p
\v 1 А після цього я бачив чотирьох ангелів, які стояли по чотирьох сторонах світу, тримаючи чотири вітри землі, щоб вітер не дув ні на землю, ні на море, ні на яке дерево.
\v 2 І бачив я іншого ангела, котрий сходив від сходу сонця, і мав печать Бога живого. І скрикнув він гучним голосом до чотирьох ангелів, котрим дано шкодити землі і морю, кажучи:
\v 3 «Не шкодьте ні землі, ні морю, ні деревам, аж поки не покладемо печаті на чолах рабів Бога нашого».
\v 4 І чув я число попечатаних: попечатаних було сто сорок чотири тисячі від усіх колін синів Ізраїля.
\v 5 З племені Іудиного попечатано дванадцять тисяч; з племені Рувимового попечатано дванадцять тисяч; з племені Гадового попечатано дванадцять тисяч;
\v 6 з племені Асирового попечатано дванадцять тисяч; з племені Неффалимового попечатано дванадцять тисяч; з племені Манассіїного попечатано дванадцять тисяч;
\v 7 з племені Симеонового попечатано дванадцять тисяч; з племені Левіїнового попечатано дванадцять тисяч; з племені Іссахарового попечатано дванадцять тисяч;
\v 8 з племені Завулонового попечатано дванадцять тисяч; з племені Йосипового попечатано дванадцять тисяч; з племені Веніамінового попечатано дванадцять тисяч.
\v 9 Після цього я глянув, і ось велика кількість людей, якої ніхто не міг перелічити, з усіх народів, і племен, і колін, і язиків, стояла перед престолом і перед Агнцем у білому одязі, з пальмовим віттям в руках своїх.
\v 10 І викликували вони гучним голосом, говорячи: «Спасіння в Богові нашому, сидячому на престолі, і Агнцеві!»
\v 11 І всі ангели стояли навколо престолу і старців і чотирьох тварин, і вони впали перед престолом долілиць і поклонились Богові,
\v 12 говорячи: «Амінь! Благословення, і слава, і премудрість, і подяка, і честь, і сила, і міць Богові нашому на віки вічні! Амінь».
\v 13 І один зі старців промовив до мене: «Хто ці, що одягнені в білий одяг? Звідки вони прийшли?»
\v 14 А я сказав йому: «Господарю, ти знаєш!» І він сказав мені: «Це ті, що, переживши велике горе, обмили одежі свої і вибілили їх в крові Агнця.
\v 15 Тому вони тут перед престолом Божим і служать Йому в храмі Його вдень і вночі. І Сидячий на престолі буде жити в них.
\v 16 Вони вже не будуть мати ні голоду, ні спраги, і не буде палити їх сонце, і ніяка спека.
\v 17 Бо Агнець, Який посеред престолу, буде пасти їх і водити їх до живих джерел води; і витре Бог усяку сльозу з очей їхніх».
\c 8
\p
\v 1 І коли Він зняв сьому печать, настало мовчання на небі, приблизно на півгодини.
\v 2 І я бачив сім ангелів, котрі стояли перед Богом, і дано було їм сім труб.
\v 3 І інший ангел прийшов і став перед жертовником, тримаючи золоту кадильницю; і дано йому було багато фіміаму, щоб він поклав його з молитвами всіх святих на золотий жертовник, що перед престолом.
\v 4 І піднявся перед Богом дим фіміаму, разом з молитвами святих, від руки ангела.
\v 5 І взяв ангел кадильницю, наповнив її вогнем з жертовника і кинув на землю: і постали голоси, і громи, і блискавиці, і землетрус.
\v 6 І сім ангелів, котрі мали сім труб, приготувались трубити.
\v 7 Перший ангел затрубив, і стався град і вогонь, змішані з кровƅю, і впали на землю: і третя частина дерев згоріла, і вся зелена трава згоріла.
\v 8 Другий ангел затрубив, і ніби велика гора, палаюча вогнем, була вкинена в море: і третя частина моря стала кровƅю,
\v 9 і вмерла третя частина живої тварі, що в морі, і третя частина кораблів загинула.
\v 10 Третій ангел затрубив, і впала велика зірка з неба, палаючи, як смолоскип, і впала на третю частину рік і на джерела вод.
\v 11 Імƅя цій зорі «Полин»; і третя частина вод стала як полин, і багато людей померло від вод, бо вони стали гіркі.
\v 12 Четвертий ангел затрубив, і уражена була третя частина сонця і третя частина місяця, і третя частина зірок так, що потьмарилась третя частина їх, і третя частина дня була без світла, так само, як і ніч.
\v 13 І бачив я і чув одного ангела, котрий летів посеред неба і говорив гучним голосом: «Горе, горе, горе тим, що живуть на землі від звуків труб інших ангелів, котрі будуть трубити!»
\c 9
\p
\v 1 Пƅятий ангел затрубив, і я побачив зірку, що впала з неба на землю, і дано було їй ключ від колодязя безодні.
\v 2 Вона відчинила колодязь безодні, і вийшов дим з колодязя, як дим з великої печі; і сонце і повітря затьмарилося від диму з колодязя.
\v 3 І з диму вийшла сарана на землю, і дано було їй силу, яку мають земні скорпіони.
\v 4 І було сказано їй, щоб вона не шкодила траві земній, і ніякій зелені, і ніякому дереву, а тільки тим людям, котрі не мають печаті Божої на чолах своїх.
\v 5 І не було дозволено їй вбивати тих людей, а тільки мучити їх пƅять місяців; а муки від неї подібні до мук від скорпіона, коли ужалить людину.
\v 6 У ті дні люди будуть шукати смерті, але не знайдуть її; і будуть бажати вмерти, та смерть утече від них.
\v 7 А вигляд сарани був подібний до коней, приготовлених до битви, а на головах їхніх, ніби вінці, схожі на золоті, а обличчя їхні, як обличчя людські.
\v 8 І волосся в неї — як волосся в жінок, а зуби в неї були, як у левів.
\v 9 На ній були броні, ніби броні залізні, а шум від крил її, як шум колісниць і багатьох коней, які біжать на битву.
\v 10 У неї були хвости, як у скорпіонів, і в хвостах її були жала; вона ж мала силу шкодити людям пƅять місяців.
\v 11 І мала вона царя над собою, ангела безодні, котрому імƅя по-єврейськи Аваддон, а по-грецьки Аполліон.
\v 12 Одне горе пройшло, і ось ідуть за ним ще два горя.
\v 13 Шостий ангел затрубив, і я почув один голос з чотирьох рогів золотого жертовника, що стояв перед Богом,
\v 14 і говорив шостому ангелові, котрий мав трубу: «Звільни чотирьох ангелів, звƅязаних при великій річці Євфраті».
\v 15 І чотири ангели були звільнені, які були приготовлені на час, і на день, і місяць, і рік, для того, щоб умертвити третю частину людей.
\v 16 Число війська кінного було двісті мільйонів, і я чув число його.
\v 17 І я бачив коней у видінні, і сидячих на них, котрі мали броні вогняні, і гіацинтові, і сірчані, а голови в коней, як голови левƅячі, а з ротів їхніх виходив вогонь, дим і сірка.
\v 18 Від цих трьох покарань: від вогню, диму і сірки, що виходили з ротів їхніх, померла третя частина людей.
\v 19 Бо сила коней була в їхніх ротах і в їхніх хвостах, а хвости їхні подібні до змій, і вони мали голови, якими вони шкодили.
\v 20 А решта людей, котрі не вмерли від цих покарань, далі не розкаялись в ділах рук своїх, щоб не поклонятися демонам та ідолам золотим, і срібним, і мідним, і камƅяним, і деревƅяним, які не можуть бачити, ні чути, ні ходити;
\v 21 і не розкаялись вони у вбивствах своїх, ні в чародійствах своїх, ні в розпусті своїй, ні в крадіжках своїх.
\c 10
\p
\v 1 І бачив я іншого, сильного ангела, котрий сходив з неба, одягнений у хмару, і райдуга була над головою його, а обличчя його, як сонце, і ноги його, як стовпи вогняні.
\v 2 І була в руці в нього книжка розкрита. І поставив він праву ногу свою на море, а ліву на землю;
\v 3 і викрикнув гучним голосом, як рикає лев; і коли він викрикнув, тоді сім громів заговорили голосами своїми.
\v 4 І коли сім громів заговорили голосами своїми, я хотів був писати, але почув голос з неба, що говорив до мене: «Затай те, що говорили сім громів, і не записуй того».
\v 5 І ангел, котрого я бачив, що стояв на морі і на землі, підняв руку свою до неба,
\v 6 і клявся Живучим на віки вічні, Котрий створив небо і все, що на ньому, землю і все, що на ній, і море і все, що у ньому, що часу вже більше не буде;
\v 7 а в ті дні, коли проголосить сьомий ангел, коли він затрубить, тайна Божа звершиться, так як Він благовістив рабам Своїм, пророкам.
\v 8 І голос, який я чув з неба, знову заговорив до мене і сказав: «Піди, візьми розкриту книжку з руки ангела, який стоїть на морі і на землі!»
\v 9 І я пішов до ангела і сказав йому, щоб він дав мені книжку. Він сказав мені: «Візьми і зƅїж її, і вона буде гірка в череві твоєму, але в устах твоїх — солодка, як мед».
\v 10 І я взяв книжку з руки ангела і зƅїв її, і була вона в устах моїх солодкою, як мед, коли ж зƅїв її, то гірко стало в череві моєму.
\v 11 І сказав він мені: «Тобі належить знову пророкувати про народи, племена, язики і про царів багатьох».
\c 11
\p
\v 1 І дано мені тростину, подібну до жезла, і сказано: «Встань і зміряй храм Божий і жертовник, і тих, що поклоняються в храмі.
\v 2 А зовнішній двір храму залиши і не заміряй його, бо він відданий язичникам. І святе місто вони зневажатимуть сорок два місяці.
\v 3 І Я дам двом свідкам Моїм, і вони будуть пророкувати тисячу двісті шістдесят днів, одягнені у волосяницю.
\v 4 Це дві маслини і два світильники, що стоять перед Богом землі.
\v 5 І якщо хтось захоче вчинити їм шкоду, то вогонь вийде з уст їхніх і знищить ворогів їхніх; і якщо хтось захоче скривдити їх, тому належить бути вбитому.
\v 6 Вони мають владу зачинити небо, щоб не йшов дощ в дні пророкування їхнього, і мають владу над водами, перетворювати їх у кров, і уражати землю всякими карами, коли тільки схочуть.
\v 7 А коли вони закінчать своє свідчення, то звір, що виходить з безодні, битиметься з ними і переможе їх, і вбƅє їх.
\v 8 І трупи їхні будуть лежати на вулиці великого міста, яке духовно зветься Содом і Єгипет, де і Господь наш був розпƅятий.
\v 9 І багато з народів і колін та язиків і племен будуть дивитися на їхні трупи три з половиною дні, і не дозволять покласти їхні трупи в гроби.
\v 10 І ті, що живуть на землі, будуть радіти цьому та веселитися і пошлють дари один одному, бо ці два пророки мучили тих, що живуть на землі.
\v 11 Та після трьох з половиною днів, увійшов у них дух життя від Бога, і вони обоє стали на ноги свої; і страх великий напав на тих, котрі дивились на них.
\v 12 І почули вони сильний голос з неба, що говорив їм: «Зійдіть сюди!» І вони зійшли на небо на хмарі, і вороги їхні дивились на них.
\v 13 І в той же час стався великий землетрус, і десята частина міста впала, і загинуло під час землетрусу сім тисяч імен людських, а інші охоплені були жахом і віддали славу Богові Небесному.
\v 14 Друге горе минуло; ось, йде скоро третє горе.
\v 15 І сьомий ангел затрубив, і залунали на небі гучні голоси, говорячи: «Царство світу стало царством Господа нашого і Христа Його; і Він буде царювати на віки вічні!»
\v 16 І двадцять чотири старці, які сидять перед Богом на своїх престолах, упали долілиць і поклонилися Богові,
\v 17 кажучи: «Дякуємо Тобі, Господи, Боже, Вседержителю, Котрий є, і був, і йдеш, що Ти прийняв Свою велику силу і воцарився!
\v 18 І розлютилися язичники; і прийшов гнів Твій і час мертвих судити і дати нагороду рабам Твоїм: пророкам і святим, і тим, що бояться імені Твого, малим і великим, і погубити тих, які губили землю».
\v 19 І розкрився храм Божий на небі, і зƅявився ковчег завіту Його в храмі Його; і сталися блискавки, і голоси, і громи, і землетрус, і великий град.
\c 12
\p
\v 1 І зƅявилось велике знамення на небі: жінка, одягнена в сонце, і під ногами її місяць, а на голові її вінець з дванадцяти зірок.
\v 2 Вона мала в утробі, і кричала від болю і мук родів.
\v 3 І зƅявилось інше знамення на небі: ось, великий червоний дракон, з сімома головами і десятьма рогами, і на головах його сім вінців.
\v 4 Хвіст його зволік третину зір з неба і кинув їх на землю. Дракон цей став перед жінкою, яка мала родити, щоб, коли вона народить, пожерти її немовля.
\v 5 І породила вона немовля чоловічої статі, котрому належить пасти всі народи залізним жезлом; і було піднесене її дитя до Бога і престолу Його.
\v 6 А жінка втекла в пустиню, де було приготовлене для неї місце від Бога, щоб там годували її тисячу двісті шістдесят днів.
\v 7 І виникла на небі війна: Михаїл і ангели його воювали проти дракона, а дракон і ангели його воювали проти них.
\v 8 Та не встояли, і не знайшлося вже місця для них на небі.
\v 9 І був скинутий великий дракон, древній змій, названий дияволом і сатаною, що зводить вселенну; він був скинутий з неба на землю, і ангели його були скинуті з ним.
\v 10 І я почув гучний голос на небі, який промовляв: «Тепер настало спасіння і сила і царство Бога нашого, і влада Христа Його, бо скинутий обвинувач братів наших, котрий обмовляв їх перед Богом день і ніч.
\v 11 Вони перемогли його кровƅю Агнця і словом свідчення свого; і не злюбили життя свого навіть до смерті.
\v 12 Отже, веселіться небеса, і ви, що живете на них! Горе тим, що живуть на землі і на морі, бо диявол зійшов до вас з великою люттю, знаючи, що небагато лишається йому часу.
\v 13 І коли дракон побачив, що скинено його на землю, то почав переслідувати жінку, котра народила дитя чоловічої статі.
\v 14 І було дано жінці два крила великого орла, щоб вона летіла в пустиню, в своє місце, далеко від змія, де будуть доглядати її протягом часу, часів і півчасу.
\v 15 І пустив змій за жінкою з пащі своєї воду мов ріку, щоб її течією волокти.
\v 16 Але земля допомогла жінці, і розкрила земля уста свої і проковтнула ріку, яку дракон пустив з пащі своєї.
\v 17 І розлютився дракон на жінку, і пішов, щоб вступити в бій з іншими від насіння ЇЇ, з тими, котрі виконують заповіді Божі і мають свідчення Ісуса Христа.
\v 18 І став я на піску морському
\c 13
\p
\v 1 і побачив звіра з сімома головами і десятьма рогами, що виходив з моря: на рогах його було десять вінців, а на головах його богохульні імена.
\v 2 Звір, якого я бачив, був подібний до барса, а ноги його, як у ведмедя, а паща його, як паща в лева; і дракон дав йому силу свою, і престол свій, і велику владу.
\v 3 І я бачив, що одна з голів його ніби смертельно ранена, але смертельна рана його зцілилась; і вся земля дивувалась, слідкуючи за звіром.
\v 4 І поклонилися драконові, котрий дав владу звірові, і поклонилися звірові, кажучи: «Хто подібний до звіра? Хто може змагатися з ним?»
\v 5 І дані були йому вуста, що говорили зухвало і богохульно; і була дана йому влада діяти сорок два місяці.
\v 6 І розкрив він уста свої для хули на Бога, щоб хулити імƅя Його і оселю Його, і тих, що живуть на небі.
\v 7 І дано йому було вести війну зі святими і перемогти їх; і дана була йому влада над всяким коліном, і народом, і язиком, і племенем.
\v 8 І поклоняться йому всі, що живуть на землі, імена яких не були записані в книзі життя Агнця, заколеного від створіння світу.
\v 9 Хто має вухо, нехай слухає!
\v 10 Той хто веде в полон, сам піде в полон; хто вбиває мечем, тому самому належить бути вбитому мечем. Ось тут терпіння і віра святих!
\v 11 І побачив я іншого звіра, який виходив із землі; він мав два роги, подібні до ягнячих, і говорив, як дракон.
\v 12 Він діє перед ним з усією владою першого звіра і примушує землю і все, що живе на ній, поклонятися першому звірові, у якого смертельна рана зцілилась.
\v 13 І робить великі знамення, так що навіть вогонь зводить з неба на землю перед людьми.
\v 14 І чудесами, які дано було йому творити перед звіром, він зваблює тих, що живуть на землі, кажучи їм, щоб вони зробили образ звіра, котрий має рану від меча і живий.
\v 15 І дано було йому вкласти дух в образ звіра, щоб образ звіра міг говорити і діяти так, щоб усі, хто не поклониться образові звіра, були вбиті.
\v 16 І він зробить так, що всім малим і великим, багатим і бідним, вільним і рабам, буде накладено тавро на правій руці їхній або на чолі,
\v 17 щоб ніколи нікому не можна було ні купувати, ні продавати, крім того, хто має тавро, імƅя звіра або число його імені.
\v 18 Тут мудрість. Хто має розум, нехай порахує число звіра, бо це число людське, а число його шістсот шістдесят шість.
\c 14
\p
\v 1 І я глянув, і ось Агнець стоїть на горі Сіоні, і з Ним сто сорок чотири тисячі, які мають імƅя Його і імƅя Отця Його написане на чолах їхніх.
\v 2 І почув я голос з неба, наче шум великих вод, наче гуркіт сильного грому; і почув я голос ніби гуслярів, які грають на гуслях;
\v 3 і вони співають нову пісню перед престолом, і перед чотирма тваринами і старцями; і ніхто не міг навчитися тієї пісні, крім цих ста сорока чотирьох тисяч відкуплених від землі.
\v 4 Це ті, котрі не осквернилися з жінками, бо вони непорочні; це ті, котрі йдуть услід за Агнцем, куди б Він не пішов. Вони викуплені з-поміж людей, як первістки Богові і Агнцеві.
\v 5 В устах їхніх нема лукавства; вони непорочні перед престолом Божим.
\v 6 І побачив я іншого ангела, котрий летів посеред неба, і він мав вічне Євангеліє, щоб благовістити тим, які живуть на землі: всякому народові, племені, язику і народності,
\v 7 і говорив він гучним голосом: «Бійтеся Бога і віддайте славу Йому, бо настав час суду Його. Поклоніться Тому, Хто створив небо, і землю, і море, і джерела вод».
\v 8 І другий ангел ішов слідом за ним, говорячи: «Упав, упав великий Вавілон, бо він напоїв усі народи шаленим вином розпусти своєї!»
\v 9 І третій ангел ішов слідом за ним, говорячи гучним голосом: «Хто поклоняється звірові і образові його, і приймає тавро на чоло своє чи на руку свою,
\v 10 той буде пити вино гніву Божого, вино не розбавлене, приготовлене в чаші гніву Його; і буде мучений у вогні і сірці перед святими ангелами і перед Агнцем.
\v 11 А дим мук їхніх буде здійматися на вічні віки. І не матимуть спокою ні вдень, ні вночі, ті, що поклоняються звірові і образові його, і ті, що приймають тавро імені його.
\v 12 Тут терпіння святих, які додержуються заповідей Божих і віри в Ісуса.
\v 13 І почув я голос з неба, який говорив мені: «Напиши: Віднині блаженні мертві, які вмирають у Господі». «Так, — говорить Дух, — вони відпочинуть від трудів своїх, бо діла їхні ідуть услід за ними».
\v 14 І поглянув я, і ось біла хмара, а на хмарі сидить подібний до Сина Людського, на голові Його золотий вінець, а в руці Його гострий серп.
\v 15 І другий ангел вийшов з храму і кликнув гучним голосом до Сидячого на хмарі: «Метни серп свій і жни, бо прийшла для тебе година жати, тому що жниво на землі дозріло!»
\v 16 І, Сидячий на хмарі, кинув серп свій на землю — і земля була пожата.
\v 17 І інший ангел вийшов з храму, що знаходиться на небі; він також мав гострий серп.
\v 18 І інший ангел, який має владу над вогнем, вийшов від жертовника і з великим криком кликнув до того, котрий мав гострий серп, говорячи: «Метни свій серп гострий і обріж грона винограду на землі, бо дозріли вже на ньому ягоди».
\v 19 І кинув ангел серп свій на землю, і обрізав виноград на землі, і кинув у велике чавило гніву Божого.
\v 20 І потоптано ягоди у чавилі поза містом, і потекла кров з чавила, аж до кінських вуздечок, на віддаль тисячу шістсот стадій.
\c 15
\p
\v 1 І побачив я інше знамення на небі, велике і дивне: сім ангелів, котрі мали сім останніх покарань, якими закінчувався гнів Божий.
\v 2 І бачив я ніби скляне море, змішане з вогнем, і, стоячих біля моря, тих, які перемогли звіра, і образ його, і тавро його, і число імені його. Вони тримали в руках гуслі Божі,
\v 3 і співали вони пісню Мойсея, раба Божого, і пісню Агнця, говорячи: «Великі й дивні діла Твої, Господи, Боже Вседержителю! Праведні та істинні путі Твої, Царю святих!
\v 4 Хто не побоїться Тебе, Господи, і не прославить імені Твого? Бо Ти єдиний Святий; усі народи прийдуть і поклоняться перед Тобою, бо відкрилися суди Твої!»
\v 5 І після цього я глянув, і ось розкрився храм скінії свідчення на небі.
\v 6 І вийшли з храму сім ангелів, які мали сім покарань. Вони були одягнені в чисту і білу льняну одежу, і були підперезані попід груди золотими поясами.
\v 7 І одна з чотирьох тварин дала сімом ангелам сім золотих чаш, наповнених гнівом Бога, Котрий живе віковічно.
\v 8 І наповнився храм димом від слави Божої і від сили Його; і ніхто не міг увійти в храм, доки не скінчились сім покарань семи ангелів.
\c 16
\p
\v 1 І почув я гучний голос з храму, що говорив до семи ангелів: «Ідіть і вилийте сім чаш гніву Божого на землю!»
\v 2 Пішов перший ангел і вилив чашу свою на землю: і зробились тяжкі й огидні гнійні рани на людях, які мали знак звіра і які поклонялися образові його.
\v 3 Другий ангел вилив чашу свою в море: і зробилась кров, ніби мертвеця, і все живе загинуло в морі.
\v 4 Третій ангел вилив чашу свою в ріки і джерела вод: і зробилася кров.
\v 5 І почув я ангела вод, який говорив: «Праведний Ти, Господи, Котрий є, і був, і Святий, тому що так судив.
\v 6 За те, що вони проливали кров святих і пророків, і Ти дав їм кров пити, бо вони достойні того».
\v 7 І почув я іншого, що говорив від жертовника: «Так, Господи, Боже Вседержителю, істинні і справедливі суди Твої».
\v 8 Четвертий ангел вилив чашу свою на сонце: і дано було йому палити людей вогнем.
\v 9 І палила людей сильна спека, і вони хулили імƅя Бога, Котрий має владу над цими покараннями, але вони не покаялись, щоб віддати славу Йому.
\v 10 Пƅятий ангел вилив чашу свою на престол звіра: і царство його затьмилося, і вони кусали язики свої від болю,
\v 11 і хулили Бога Небесного за страждання свої і рани свої, і не розкаялися в ділах своїх.
\v 12 Шостий ангел вилив чашу свою у велику ріку Євфрат: і вода в ній висохла, щоб була готова дорога царям зі сходу сонця.
\v 13 І бачив я три нечисті духи, подібні до жаб, що виходили з уст дракона, і з уст звіра, і з уст лжепророка.
\v 14 Це — духи демонські, що творять знамення, вони виходять до царів землі усього світу, щоб зібрати їх на битву в той великий день Бога Вседержителя.
\v 15 «Ось, іду, як злодій; блаженний, хто пильнує і береже одежу свою, щоб не ходити нагим, щоб не побачили сорому його».
\v 16 І зібрали їх на місце, яке зветься по-єврейськи Армагеддон.
\v 17 Сьомий ангел вилив чашу свою на повітря: і пролунав гучний голос з храму небесного, від престолу, який сказав: «Звершилось!»
\v 18 І зчинилися блискавки, громи і голоси, і стався великий землетрус, якого не було відколи люди на землі. Такий землетрус! Такий великий!
\v 19 І місто велике розпалося на три частини, і міста народів попадали; і згадав Бог Вавілон великий, щоб дати йому чашу вина лютого гніву Його.
\v 20 І всякий острів зник, і гір не стало.
\v 21 І впав на людей великий град з неба, завбільшки як талант. І люди хулили Бога за покарання градом, тому що покарання було дуже тяжке.
\c 17
\p
\v 1 І прийшов один із семи ангелів, котрі мали сім чаш, і, говорячи зі мною, сказав мені: «Підійди, я покажу тобі суд над великою блудницею, яка сидить на багатьох водах.
\v 2 З нею блудодіяли царі земні, і жителі землі впивались вином її блудодіяння».
\v 3 І повів мене в дусі в пустиню, і я побачив там жінку, яка сиділа на звірові багряному, сповненому імен богохульних, в якого було сім голів і десять рогів.
\v 4 І жінка була одягнена в порфіру і багряницю, і була прикрашена золотом і коштовними каменями та перлами, і тримала золоту чашу в руці своїй, наповнену мерзотами і нечистотою свого блудодійства.
\v 5 І на чолі її було написано імƅя: «Таємниця. Вавілон великий, мати блудницям і мерзотам земним».
\v 6 Я бачив, що жінка була упоєна кровƅю святих і кровƅю свідків Ісусових, і, бачучи її, дивувався здивуванням великим.
\v 7 І сказав ангел мені: «Що ти так дивуєшся? Я скажу тобі таємницю жінки цієї і звіра, який носить її, і який має сім голів і десять рогів.
\v 8 Звір, якого ти бачив, був і нема його, і вийде з безодні і піде в погибель. І здивуються ті з живих на землі, імена яких не вписані до книги життя від початку світу, коли побачать, що звір був, і нема його, і зƅявиться.
\v 9 Тут розум, що має мудрість. Сім голів — це сім гір, на яких сидить жінка.
\v 10 І сім царів, з котрих пƅять упали, один є, а другий ще не прийшов, і коли він прийде, не довго йому бути.
\v 11 І звір, який був і якого нема, є восьмий, з числа сіми, і в загибель іде.
\v 12 І десять рогів, що ти бачив, є десять царів, котрі ще не одержали царства, але приймуть владу зі звіром, як царі, на одну годину.
\v 13 Вони мають одні думки і передадуть свою силу і владу звірові.
\v 14 Вони будуть вести битву з Агнцем, і Агнець переможе їх, бо Він Владика над владиками і Цар над царями, а ті, що з Ним, вони покликані, вибрані і вірні.
\v 15 І каже мені: «Води, що ти бачив, де сидить блудниця, то люди, і народи, і племена, і язики.
\v 16 А десять рогів, які ти бачив на звірові, вони зненавидять блудницю і розорять її, і роздягнуть її, і зƅїдять тіло її, і спалять її у вогні.
\v 17 Тому що Бог поклав їм на серце — виконати волю Його, і віддати царство їхнє звірові, доки не здійсняться слова Божі.
\v 18 А жінка, котру ти бачив, є велике місто, що царює над царями земними».
\c 18
\p
\v 1 Після цього я побачив іншого ангела, який сходив з неба. Він мав велику владу, і земля освітилася від слави його.
\v 2 І вигукнув він сильно, гучним голосом, говорячи: «Упав, упав Вавілон великий, блудниця! Він став оселею демонів і пристановищем усякому нечистому духові і сховищем усякій нечистій і огидній птиці.
\v 3 Бо лютим вином свого блудодіяння вона напоїла всі народи. Царі земні любодіяли з нею, і купці земні розбагатіли від великої розкоші її».
\v 4 І почув я інший голос з неба, який говорив: «Вийди від неї, народе Мій, щоб не бути вам учасниками в гріхах її, і щоб не зазнати покарань її,
\v 5 бо гріхи її досягли аж до неба, і Бог пригадав неправди її.
\v 6 Відплатіть їй так, як і вона відплатила вам, і вдвоє відплатіть їй за діла її; у чаші, в якій вона готувала вам вино, приготуйте їй подвійно.
\v 7 Скільки вона себе прославляла і жила в розкоші, стільки мук і горя завдайте їй, бо вона говорить у серці своєму: ‘Сиджу царицею, я не вдова, і я не побачу горя’.
\v 8 За те в один день кара на неї прийде, і смерть, і плач, і голод, і буде спалена вогнем, бо сильний Господь Бог, Котрий судить її».
\v 9 І царі земні, котрі блудодіяли з нею і розкошували з нею, будуть оплакувати її і голосити по ній, коли побачать дим від пожежі її.
\v 10 Стоячи здалеку від страху мук її та говорячи: «Горе, горе тобі, місто велике Вавілон, місто могутнє! Бо за одну годину прийшов суд твій!»
\v 11 І купці земні заплачуть і заридають за нею, бо ніхто не купує вже товарів їхніх:
\v 12 товарів золотих і срібних, і коштовних каменів і перлів, і віссону, і порфіри, і шовку, і багряниці, і всякого пахучого дерева, і всяких виробів зі слонової кості, і всяких виробів з дорогих дерев, з міді, заліза і з мармуру,
\v 13 кориці і фіміаму, і мірри, і ладану, і вина, і оливи, і борошна, і пшениці, і худоби, і овець, і коней, і колісниць, і рабів, і душ людських.
\v 14 І плодів, бажаних для душі твоєї, не стало у тебе, і все сите та блискуче відійшло від тебе, і ти вже не знайдеш його.
\v 15 Ті, що торгували цим всім і збагатилися від неї, стануть віддалік від страху мук її, плачучи і сумуючи,
\v 16 кажучи: «Горе, горе, місто велике, одягнене у віссон, і порфіру, і багряницю, прикрашене золотом і коштовним камінням та перлами!
\v 17 Бо за одну годину загинуло таке багатство!» І всі керманичі, і всі, хто плаває на кораблях, і моряки, і всі, хто торгує на морі, стали віддалік,
\v 18 і, бачучи дим від пожежі її, кричали, кажучи: «Яке ж місто подібне до міста великого?»
\v 19 І посипали попелом голови свої, і кричали, плачучи і ридаючи: «Горе, горе, місто велике, коштовностями якого збагатились всі, хто має кораблі на морі, бо опустіло за одну годину.
\v 20 Радій з цього небо і святі апостоли та пророки, бо за вас звершив Бог суд над ним».
\v 21 І один сильний ангел взяв камінь, подібний до великого жорна, і кинув у море, говорячи: «З такою швидкістю повержений буде Вавілон, велике місто, і вже не буде його.
\v 22 І голосу гуслярів, і співаків, і сопільників, і трубачів уже не буде більше чутно в тобі, і жодного митця і мистецтва не знайдеться в тебе, і шуму жорен уже не буде чутно в тобі.
\v 23 І світло світильника вже не засвітиться в тебе, і голосу жениха і нареченої вже не буде чутно в тобі, бо купці твої були вельможі землі, і чародійством твоїм були введені в оману всі народи землі.
\v 24 І в ньому знайдена кров пророків та святих, і всіх убитих на землі».
\c 19
\p
\v 1 Після цього я почув на небі гучний голос, ніби численного народу, який говорив: «Алілуя! Спасіння, і слава, і честь, і сила Господу нашому,
\v 2 бо істинні і справедливі суди Його, бо Він осудив ту велику любодійницю, яка розтлила землю любодійством своїм, і помстився за кров рабів Своїх, пролиту нею».
\v 3 І вдруге сказали: «Алілуя! І дим її здіймається на віки вічні».
\v 4 І двадцять чотири старці і чотири тварини упали і поклонилися Богові, Котрий сидить на престолі, кажучи: «Амінь! Алілуя!»
\v 5 І голос вийшов від престолу, говорячи: «Хваліть Бога нашого всі раби Його, і всі, що бояться Його, малі й великі!»
\v 6 І чув я ніби голос численного народу, і ніби шум багатьох вод, ніби голос громів сильних, що говорили: «Алілуя! Бо Господь, наш Бог Вседержитель воцарився!
\v 7 Радіймо і веселімся і віддаймо славу Йому, бо настав шлюб Агнця, і невіста Його приготувала себе.
\v 8 І дано було їй одягнутися у віссон чистий та світлий, бо вісон — то праведність святих».
\v 9 І сказав ангел мені: «Напиши: ‘Блаженні, покликані на шлюбну вечерю Агнця!’» І сказав мені: «Це істинні слова Божі!»
\v 10 І я впав до ніг його, щоб поклонитися йому, але він сказав мені: «Дивись, не роби цього. Я співслужитель тобі і братам твоїм, котрі мають свідчення Ісусове; Богу поклонись! Бо свідчення Ісусове є дух пророцтва».
\v 11 І побачив я небо відкрите, і ось кінь білий, і Сидячий на ньому називається Вірний і Істинний, Котрий праведно судить і воює.
\v 12 Очі в Нього, як полумƅя вогняне, і на голові Його багато діадем. Він мав імƅя написане, якого ніхто не знав, крім Його самого.
\v 13 Він був одягнений в одежу, обагрену кровƅю, а імƅя Йому: Слово Боже.
\v 14 І воїнства небесні їхали слідом за Ним на білих конях, одягнені у віссон білий та чистий.
\v 15 З уст же Його виходить гострий меч, щоб ним поражати народи; і Він Сам пасе їх залізним жезлом. Він топче точило вина лютості і гніву Бога Вседержителя.
\v 16 На одязі Його і на стегнах Його написано імƅя: «Цар царів і Володар володарів».
\v 17 І побачив я одного ангела, котрий стояв на сонці; і він викликнув гучним голосом, кажучи усім птахам, що літали серед неба: «Летіть, збирайтеся на велику вечерю Божу,
\v 18 щоб пожерти трупи царів, і трупи тисячоначальників, трупи сильних, трупи коней і тих, що сидять на них, трупи всіх вільних і рабів, малих і великих!»
\v 19 І побачив я звіра і царів земних і воїнства їхні зібрані, щоб воювати з Сидячим на коні, і з воїнством Його.
\v 20 І звір був схоплений, а з ним і лжепророк, котрий творив чудеса перед ним, якими він зводив тих, що прийняли ознаки звіра і поклоняються образові його. Вони обоє живими були вкинені в озеро вогняне, що горіло сіркою.
\v 21 А інші були убиті мечем, який виходив з уст Сидячого на коні, і всі птахи наситилися тілами їхніми.
\c 20
\p
\v 1 І побачив я ангела, який сходив з неба і мав ключ від безодні і великий ланцюг у руці своїй.
\v 2 І схопив він дракона, стародавнього змія, котрий є диявол і сатана, і звƅязав його на тисячу років;
\v 3 і вкинув його у безодню, і замкнув його, і поклав печать над ним, щоб не спокушував уже народи, доки не скінчиться тисяча років, а після цього він має бути звільнений на короткий час.
\v 4 І побачив я престоли і тих, які сиділи на них, котрим дано було судити, і душі обезглавлених за свідчення Ісуса і за Слово Боже, які не поклонились звірові, ні образові його, і не прийняли знаки на чоло своє чи на руку свою. Вони ожили і царювали з Христом тисячу років.
\v 5 Інші ж з померлих не ожили, поки не скінчиться тисяча років. Це — перше воскресіння.
\v 6 Блаженний і святий, хто бере участь у першому воскресінні; над ними друга смерть не має влади, але вони будуть священиками Бога і Христа, і будуть царювати з Ним тисячу років.
\v 7 Коли ж скінчиться тисяча років, сатана буде звільнений з вƅязниці своєї.
\v 8 І вийде спокушати народи, які знаходяться на чотирьох кутах землі, Гога і Магога, щоб зібрати їх на битву, а число їх, як пісок морський.
\v 9 І вийшли на широту землі, і оточили стан святих і місто улюблене; і зійшов вогонь з неба від Бога і пожер їх.
\v 10 А диявол, що зводив Їх, був укинутий в озеро вогненне і сірчане, де звір і лжепророк. Вони будуть мучитись день і ніч на віки вічні.
\v 11 І побачив я великий білий престол і Сидячого на ньому, від лиця Котрого втекли небо і земля, і не знайшлося місця для них.
\v 12 І побачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом, і книги були розкриті. І інша книга була розкрита, — книга життя. І судилися мертві згідно з написаним у книгах, згідно з ділами своїми.
\v 13 І море віддало мертвих, що були в ньому, і смерть і пекло віддали мертвих, які були в них, і судився кожний відповідно до вчинків своїх.
\v 14 І смерть і пекло кинуті в озеро вогненне. Вогненне озеро — це смерть друга.
\v 15 І хто не був записаним у книзі життя, той був кинутий в озеро вогненне.
\c 21
\p
\v 1 І побачив я нове небо і нову землю, бо перше небо і перша земля минули, і моря вже нема.
\v 2 І я, Іоанн, побачив святе місто, новий Єрусалим, який спускався з неба від Бога, приготований, як наречена, прикрашена для чоловіка свого.
\v 3 І почув я гучний голос з неба, який говорив: «Ось скінія Бога з людьми. І Він буде жити з ними, а вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними Богом їхнім.
\v 4 І витре Бог усяку сльозу з очей їхніх, і не буде вже смерті, ані смутку, ані плачу, ані болю, бо попереднє минуло».
\v 5 І Сидячий на престолі сказав: «Ось, творю все нове». І сказав мені: «Запиши, бо слова ці істинні і вірні».
\v 6 І сказав мені: «Звершилося! Я Альфа і Омега, Початок і Кінець. І дам Я спраглому з джерела води живої даром.
\v 7 Переможець успадкує все, і Я буду його Богом, а він буде Мені сином.
\v 8 Боязливих же і невірних, мерзотних і убивців, розпусників і чародіїв, ідолослужителів і всіх неправдомовців, — доля в озері, що палає вогнем і сіркою; це смерть друга».
\v 9 І прийшов до мене один з семи ангелів, у котрих було сім чаш, наповнених сімома останніми карами, і промовив до мене, кажучи: «Підійди, я покажу тобі жінку, наречену Агнця».
\v 10 І поніс він мене в дусі на велику й високу гору, і показав мені велике місто, святий Єрусалим, який спускався з неба від Бога.
\v 11 Він має славу Божу, а світло його було подібне до коштовного каменю, ніби каменю яспису кристаловидного.
\v 12 І він мав велику і високу стіну, і дванадцять брам, а на них дванадцять ангелів. На брамах написані імена дванадцяти колін синів Ізраїлевих:
\v 13 зі сходу три брами, з півночі три брами, з півдня три брами, із заходу три брами.
\v 14 А стіна міста мала дванадцять підвалин, а на них імена дванадцяти апостолів Агнця.
\v 15 Той, що говорив зі мною, мав золоту тростину, для вимірювання міста, і брам його, і стін його.
\v 16 Місто розташоване чотирикутником, і довжина його така ж, як і ширина; і виміряв він місто тростиною на дванадцять тисяч стадій; довжина і ширина і висота його рівні.
\v 17 І виміряв стіну його на сто сорок чотири лікті міри людської, яка міра і ангела.
\v 18 Стіна міста була побудована з яспису, а місто — із золота, чистого, немов прозоре скло.
\v 19 Підвалини стіни міста були прикрашені всяким коштовним камінням: перша підвалина — яспис; друга — сапфір; третя — халкидон; четверта — смарагд;
\v 20 пƅята — сардонікс; шоста — сердолік; сьома — хризоліт; восьма — берил; девƅята — топаз; десята — хризопрас; одинадцята — гіацинт; дванадцята — аметист.
\v 21 А дванадцять брам — дванадцять перлин: кожна брама була з однієї перлини. Вулиці міста — чисте золото, як прозоре скло.
\v 22 Храму ж я не бачив у ньому, бо Господь, Бог Вседержитель — храм його, і Агнець.
\v 23 І місто не має потреби ні в сонці, ні в місяці для освітлення свого, бо слава Божа освітила його, а світильник його — Агнець!
\v 24 Народи будуть ходити у світлі його, і царі земні до нього принесуть свою славу і честь.
\v 25 Брами його не будуть зачинятися вдень, а ночі там не буде.
\v 26 І принесуть до нього славу і честь народів.
\v 27 І не ввійде в нього ніщо нечисте і ніхто, відданий мерзоті і неправді, а тільки ті, котрі записані в книзі життя в Агнця.
\c 22
\p
\v 1 І він показав мені чисту ріку води життя, прозору, як кристал, що виходила від престолу Бога і Агнця.
\v 2 Серед вулиці його, і по той і по інший бік річки, — дерево життя, яке дванадцять раз приносить плоди, і дає кожного місяця плід свій. А листя дерева — для зцілення народів.
\v 3 І нічого вже не буде проклятого, а престол Бога і Агнця буде в ньому, і раби Його будуть служити Йому.
\v 4 І побачать лице Його, а імƅя Його буде на чолах їхніх.
\v 5 І ночі там не буде, і не будуть мати потреби ні у світильнику, ні у світлі сонця, бо Господь Бог освітлює їх; і будуть царювати на віки вічні.
\v 6 І він сказав мені: «Ці слова вірні й істинні; і Господь, Бог святих пророків, послав ангела Свого показати рабам Своїм те, чому належить бути невдовзі.
\v 7 Ось прийду скоро! Блаженний, хто додержує слова пророцтва книги цієї!»
\v 8 І я, Іоанн, бачив це і чув. І коли ж почув і побачив, то упав до ніг ангела, котрий показав мені це, щоб поклонитись йому,
\v 9 але він сказав мені: «Дивись, не роби цього, бо я співслужитель твій і братів твоїх пророків, і тих, хто додержується слів книги цієї. Богу поклонись!»
\v 10 І сказав мені: «Не запечатуй слів пророцтва книги цієї, бо час близько!
\v 11 Неправедний нехай ще чинить неправду; нечистий нехай ще оскверняється; праведний же нехай ще творить правду, і святий нехай ще освячується!
\v 12 Ось прийду скоро, і відплата Моя зі Мною, щоб віддати кожному згідно вчинків його.
\v 13 Я є Альфа і Омега, Початок і Кінець, Перший і Останній.
\v 14 Блаженні ті, котрі додержуються заповідей Його, щоб мати право доступу до дерева життя, і ввійти в місто воротами.
\v 15 А зовні — пси, і чародії, і розпусники, і убивці, і ідолослужителі, і всякий, хто любить і чинить неправду.
\v 16 Я, Ісус, послав ангела Мого засвідчити вам це в церквах. Я корінь і рід Давидів, Зоря ясна і досвітня».
\v 17 Дух і Наречена говорять: «Прийди!» І хто чує, нехай каже: «Прийди!» Хто спраглий, нехай прийде, і хто хоче, нехай бере воду життя даром!
\v 18 І я також свідчу всякому, хто чує слова пророцтва книги цієї: якщо хто додасть щось до цього, то накладе на того Бог покарання, про які написано в книзі цій.
\v 19 Якщо ж хто відійме щось від слів книги пророцтва цього, в того відійме Бог участь у книзі життя і в святому місті, і в тому, що написано в книзі цій.
\v 20 Хто свідчить це, каже: «Так, Я скоро прийду!» Амінь. Так, гряди, Господи Ісусе!
\v 21 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами. Амінь.