Загрузить файлы ''

2021-03-14 00:10:50 +00:00 · 2021-03-14 00:10:50 +00:00 · 1d48e7087a
parent c8f4a0a588
commit 1d48e7087a
48 changed files with 596 additions and 420 deletions
--- a/01-GEN.usfm
+++ b/01-GEN.usfm
@ -0,0 +1,8 @@
+\id GEN
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
+\h Буття
+\toc1 Перша книга Мойсеєва: Буття
+\toc2 Буття
+\toc3 1М
+\mt Буття
--- a/02-EXO.usfm
+++ b/02-EXO.usfm
@ -0,0 +1,8 @@
+\id EXO
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
+\h Вихід
+\toc1 Друга книга Мойсеєва: Вихід
+\toc2 Вихід
+\toc3 2М
+\mt Вихід
--- a/03-LEV.usfm
+++ b/03-LEV.usfm
@ -1,6 +1,8 @@
 \id LEV
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
 \h Левит
 \toc1 Третя книга Мойсеєва: Левит
 \toc2 Левит
 \toc3 3М
-\mt1 Левит
+\mt Левит
--- a/04-NUM.usfm
+++ b/04-NUM.usfm
@ -1,6 +1,8 @@
 \id NUM
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
 \h Числа
 \toc1 Четверта книга Мойсеєва: Числа
 \toc2 Числа
 \toc3 4М
-\mt1 Числа
+\mt Числа
--- a/05-DEU.usfm
+++ b/05-DEU.usfm
@ -1,6 +1,8 @@
 \id DEU
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
 \h Повторення Закону
 \toc1 Пƅята книга Мойсеєва: Повторення Закону
 \toc2 Повторення Закону
 \toc3 5М
-\mt1 Повторення Закону
+\mt Повторення Закону
--- a/06-JOS.usfm
+++ b/06-JOS.usfm
@ -1,6 +1,8 @@
 \id JOS
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
 \h Ісус Навин
 \toc1 Книга Ісуса Навина (Книга Єгошуї)
 \toc2 Ісус Навин
 \toc3 Нав
-\mt1 Ісус Навин
+\mt Ісус Навин
--- a/07-JDG.usfm
+++ b/07-JDG.usfm
@ -1,6 +1,8 @@
 \id JDG
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
 \h Книга Суддів
 \toc1 Книга Суддів
 \toc2 Книга Суддів
 \toc3 Суд
-\mt1 Книга Суддів
+\mt Книга Суддів
--- a/08-RUT.usfm
+++ b/08-RUT.usfm
@ -1,6 +1,8 @@
 \id RUT
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
 \h Рут
 \toc1 Книга Рут
 \toc2 Рут
 \toc3 Рут
-\mt1 Рут
+\mt Рут
--- a/09-1SA.usfm
+++ b/09-1SA.usfm
@ -1,6 +1,8 @@
 \id 1SA
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
 \h 1 Самуїлова
 \toc1 Перша книга Самуїлова (або Перша книга царів)
 \toc2 1 Самуїлова
 \toc3 1Сам
-\mt1 1 Самуїлова
+\mt 1 Самуїлова
--- a/10-2SA.usfm
+++ b/10-2SA.usfm
@ -1,6 +1,8 @@
 \id 2SA
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
 \h 2 Самуїлова
 \toc1 Друга книга Самуїлова (або Друга книга царів)
 \toc2 2 Самуїлова
 \toc3 2Сам
-\mt1 2 Самуїлова
+\mt 2 Самуїлова
--- a/11-1KI.usfm
+++ b/11-1KI.usfm
@ -1,6 +1,8 @@
 \id 1KI
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
 \h 1 царів
 \toc1 Перша книга царів
 \toc2 1 царів
 \toc3 1Цар
-\mt1 1 царів
+\mt 1 царів
--- a/12-2KI.usfm
+++ b/12-2KI.usfm
@ -1,6 +1,8 @@
 \id 2KI
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
 \h 2 царів
 \toc1 Друга книга царів
 \toc2 2 царів
 \toc3 2Цар
-\mt1 2 царів
+\mt 2 царів
--- a/13-1CH.usfm
+++ b/13-1CH.usfm
@ -1,6 +1,8 @@
 \id 1CH
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
 \h 1 хроніки
 \toc1 Перша книга хроніки
 \toc2 1 хроніки
 \toc3 1Хр
-\mt1 1 хроніки
+\mt 1 хроніки
--- a/14-2CH.usfm
+++ b/14-2CH.usfm
@ -1,6 +1,8 @@
 \id 2CH
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
 \h 2 хроніки
 \toc1 Друга книга хроніки
 \toc2 2 хроніки
 \toc3 2Хр
-\mt1 2 хроніки
+\mt 2 хроніки
--- a/15-EZR.usfm
+++ b/15-EZR.usfm
@ -1,6 +1,8 @@
 \id EZR
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
 \h Ездра
 \toc1 Книга Ездри
 \toc2 Ездра
 \toc3 Езд
-\mt1 Ездра
+\mt Ездра
--- a/16-NEH.usfm
+++ b/16-NEH.usfm
@ -1,6 +1,8 @@
 \id NEH
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
 \h Неемія
 \toc1 Книга Неемії
 \toc2 Неемія
 \toc3 Неем
-\mt1 Неемія
+\mt Неемія
--- a/17-EST.usfm
+++ b/17-EST.usfm
@ -1,6 +1,8 @@
 \id EST
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
 \h Естер
 \toc1 Книга Естер
 \toc2 Естер
 \toc3 Ест
-\mt1 Естер
+\mt Естер
--- a/18-JOB.usfm
+++ b/18-JOB.usfm
@ -1,6 +1,8 @@
 \id JOB
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
 \h Йов
 \toc1 Книга Йова
 \toc2 Йов
 \toc3 Йов
-\mt1 Йов
+\mt Йов
--- a/19-PSA.usfm
+++ b/19-PSA.usfm
@ -330,7 +330,7 @@
 \v 13 Вони розкрили на мене пащі свої, як лев, що шматує й ричить.
 \v 14 Я став, немов вода розлита, всі кості мої вийшли з суглобів; серце моє, як віск, розтопилося в нутрі моєму.
 \v 15 Сила моя висохла, мов череповина, і язик мій прилип до піднебіння, бо Ти звів мене до пороху смертного.
-\v 16 Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, вони прокололи руки мої і ноги мої.
+\v 16 Бо пси оточили мене… обліг мене натовп злочинців, вони прокололи руки мої і ноги мої.
 \v 17 Я міг би полічити всі кості мої; вони дивляться і роблять з мене видовище.
 \v 18 Вони ділять ризи мої між собою і кидають жереб на одяг мій.
 \v 19 А Ти, Господи, не віддаляйся! Сило моя, поспіши на допомогу мені.
@ -640,7 +640,7 @@
 \v 5 Смердять та гниють рани мої з глупоти моєї.
 \v 6 Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний.
 \v 7 Бо стегна мої ранами вкриті, і нема здорового місця на тілі моїм.
-\v 8 Я знемігся і занепав; я ридаю від стогона серця свого...
+\v 8 Я знемігся і занепав; я ридаю від стогона серця свого…
 \v 9 Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе.
 \v 10 Сильно тріпочеться серце моє, залишила мене моя сила, і світло очей моїх, — нема вже й того в мене.
 \v 11 Друзі мої й мої приятелі від моєї рани стали здаля, а ближні мої поставали осторонь.
@ -801,7 +801,7 @@
 \v 2 Прекрасна країна, відрада всієї землі, - гора Сіон, на її північних околицях місто Царя великого.
 \v 3 Бог у світлицях Своїх знаний як захисник.
 \v 4 Бо царі ось зібрались, ішли вони разом,
-\v 5 як побачили, то здивувались, полякалися й розпорошилися...
+\v 5 як побачили, то здивувались, полякалися й розпорошилися…
 \v 6 Обгорнув їх там страх, немов біль породіллю:
 \v 7 Ти розбив східним вітром кораблі Фарсиса.
 \v 8 Про що чули ми, те й побачили в місті Господа сил небесних, у місті Бога нашого: Бог укріпляє його навіки.
@ -922,7 +922,7 @@
 \v 11 Чинять вони зло одне одному й не зникає з вулиць їх лукавство та зрада.
 \v 12 Бо ж не ворог лихословить мене, — я переніс би, і не ненависник мій величається наді мною, я б сховався від нього.
 \v 13 А то ж ти, чоловіче, мені рівня, друг мій і близький мій,
-\v 14 з котрим насолоджувались ми бесідою, ходили до Божого дому серед бурхливого натовпу...
+\v 14 з котрим насолоджувались ми бесідою, ходили до Божого дому серед бурхливого натовпу…
 \v 15 Нехай поглине їх смерть, нехай зійдуть вони до шеолу живими, бо зло в їхнім мешканні, у їхній середині!
 \v 16 А я кличу до Бога, і Господь спасе мене.
 \v 17 Увечорі, вранці й опівдні я скаржусь і зітхаю, і Він почує голос мій.
@ -1271,7 +1271,7 @@
 \v 6 І тепер вони всю оздобу в ньому за один раз розбили сокирами і молотками.
 \v 7 Вони вогнем спалили Твою святиню, осквернили оселю імені Твого.
 \v 8 У своїм серці вони сказали: «Ми винищимо їх усіх!» Вони спалили в країні всі місця Божих зборів.
-\v 9 Ми не бачимо наших знамен; нема вже пророка, і нема між нами того, хто знає, аж доки це буде...
+\v 9 Ми не бачимо наших знамен; нема вже пророка, і нема між нами того, хто знає, аж доки це буде…
 \v 10 Боже, як довго гнобитель буде глумитися? Чи вічно буде ворог ганьбити імƅя Твоє?
 \v 11 Чому стримуєш руку Твою й правицю Твою? Простягни руку Свою і знищ їх.
 \v 12 Але Ти, Боже, — мій цар віддавна; Ти чиниш спасіння посеред землі.
@ -1291,8 +1291,8 @@
 \v 1 Прославляємо Тебе, Боже, прославляємо, бо близьке Твоє імƅя! Оповідають про чудеса Твої.
 \v 2 «Коли прийде призначена година, Я буду судити справедливо.
 \v 3 Земля хитається і всі мешканці її, та стовпи її зміцнюю Я.
-\v 4 Я сказав зухвалим: ƅКиньте зухвалістьƅ, а нечестивим: ƅНе підіймайте рога!
-\v 5 Не підносьте рога свого догори, не говоріть твердошийно!ƅ»
+\v 4 Я сказав зухвалим: ‘Киньте зухвалість’, а нечестивим: ‘Не підіймайте рога!
+\v 5 Не підносьте рога свого догори, не говоріть твердошийно!’»
 \v 6 Ніхто ні зі сходу, ні із заходу або з пустині, не може підвищити людину.
 \v 7 Бо лише Бог суддя: Він одного понижує, а другого підвищує.
 \v 8 В руці Господа чаша, яка піниться від вина, повна вина заправленого! Він наливає з неї; усі ж беззаконні землі висосуть та випƅють лиш дріжджі її.
@ -1411,7 +1411,7 @@
 \c 79
 \p
 \v 1 Боже, язичники ввійшли в спадщину Твою, осквернили святий храм Твій, обернули Єрусалим в руїну!
-\v 2 Трупи Твоїх рабів вони віддали на поживу для птаства небесного, тіло Твоїх богобійних — звірині земній...
+\v 2 Трупи Твоїх рабів вони віддали на поживу для птаства небесного, тіло Твоїх богобійних — звірині земній…
 \v 3 Немов воду, кров їхню кругом Єрусалиму проливали, — і не було кому ховати їх.
 \v 4 Ми стали посміховищем для сусідів наших, наругою і соромом для всіх, що навколо нас.
 \v 5 О Боже, доки будеш гніватися на нас? Назавжди? Доки буде гнів Твій палати, як вогонь?
@ -1596,7 +1596,7 @@
 \v 23 Я розібƅю перед лицем його ворогів його і знищу тих, котрі ненавидять його.
 \v 24 І вірність Моя, і милість Моя з ним; імƅям Моїм піднесеться доля його.
 \v 25 Накладу на море руку його і на ріки — правицю його.
-\v 26 І він буде кликати до Мене: ƅТи мій Отець, мій Бог і скеля спасіння могоƅ.
+\v 26 І він буде кликати до Мене: ‘Ти мій Отець, мій Бог і скеля спасіння мого’.
 \v 27 І Я зроблю його первістком, найвищим над царями землі.
 \v 28 Навіки збережу милість Мою до нього, і завіт Мій з ним незмінний.
 \v 29 І продовжу до віку рід його, й престол його, як дні неба.
@ -1634,7 +1634,7 @@
 \v 7 Бо від гніву Твого ми гинемо, і від обурення Твого ми жахаємося.
 \v 8 Ти поклав провини наші перед Собою, таємне наше перед світлом обличчя Свого!
 \v 9 Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили ми літа свої, мов звук.
-\v 10 Днів віку нашого — сімдесят років, а як при силі — вісімдесят років: і гордість їхня — праця й марнота; час швидко минає, і ми відлітаємо...
+\v 10 Днів віку нашого — сімдесят років, а як при силі — вісімдесят років: і гордість їхня — праця й марнота; час швидко минає, і ми відлітаємо…
 \v 11 Хто знає силу гніву Твого, і хто може боятися лютості Твоєї, як повинен боятися?
 \v 12 Навчи нас так лічити дні наші, щоб набути серце мудре!
 \v 13 Зглянься, Господи. Доки? Змилосердся над рабами Твоїми!
@ -1935,7 +1935,7 @@
 \v 3 Блаженні, хто за правосуддя дбає і повсякчас творить справедливість.
 \v 4 Згадай, о Господи, про мене в благоволінні до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм,
 \v 5 щоб бачити мені щасливу долю вибраних Твоїх, радіти веселощами Твого народу, хвалитись спадщиною Твоєю.
-\v 6 Нагрішили ми, як і батьки наші, провинилися, вчинили беззаконня...
+\v 6 Нагрішили ми, як і батьки наші, провинилися, вчинили беззаконня…
 \v 7 Батьки наші не вважали на чуда Твої в Єгипті, не памƅятали про численні Твої добродійства і збунтувалися проти Всевишнього біля Червоного моря.
 \v 8 Та Він спас їх, заради імені Свого, і щоб показати Свою силу.
 \v 9 Він кликнув на море Червоне — і висохло, і Він повів їх через морські глибини, немов по пустині!
@ -1962,7 +1962,7 @@
 \v 30 Тоді встав Фінеас та й розсудив, — і зараза припинилась.
 \v 31 І йому пораховано це в праведність, із роду в рід, по вічні віки.
 \v 32 Вони також розгнівили Бога біля вод Мериви, і через них Мойсей зазнав лиха.
-\v 33 Бо духа його засмутили, і він говорив нерозважно устами своїми...
+\v 33 Бо духа його засмутили, і він говорив нерозважно устами своїми…
 \v 34 Вони не знищили ті народи, про котрих Господь їм говорив,
 \v 35 а самі змішувалися з язичниками і приймали їхні звичаї.
 \v 36 Вони служили їхнім ідолам, а ті стали пасткою для них.
@ -2470,7 +2470,7 @@
 \v 1 З глибини я взиваю до Тебе, Господи!
 \v 2 Господи, почуй голос мій! Нехай вуха Твої будуть чулі на голос благання мого!
 \v 3 Якщо, Господи, будеш зважати на беззаконня, — хто встоїть, Владико?
-\v 4 Та в Тебе прощення, щоб мали страх перед Тобою...
+\v 4 Та в Тебе прощення, щоб мали страх перед Тобою…
 \v 5 Я надіюсь на Господа, має надію душа моя, і слова Його я чекаю.
 \v 6 Душа моя чекає на Господа більше, ніж сторожа чекає ранку; так, більше, ніж сторожа чекає ранку.
 \v 7 О Ізраїлю, надійся на Господа, бо з Господом милість, і велике визволення з Ним.
@ -2613,7 +2613,7 @@
 \v 1 Господи, визволь мене від злої людини; захисти мене від насильника,
 \v 2 що в серці своїм замишляють злі речі, що війни щодня викликають!
 \v 3 Слова їхні жалять, немов отруйні змії; гадюча отрута в устах їхніх.
-\v 4 Бережи мене, Господи, від рук нечестивого; захисти мене від насильника, що задумали стопи мої захитати...
+\v 4 Бережи мене, Господи, від рук нечестивого; захисти мене від насильника, що задумали стопи мої захитати…
 \v 5 Горді сховали на мене тенета та шнури, розтягли сітку при стежці, сільце розмістили на мене!
 \v 6 Я сказав Господеві: «Ти — Бог мій! Почуй голос мого благання,Господи».
 \v 7 Господи, Боже мій, — сило мого спасіння, — Ти захищаєш мою голову в день бою.
@ -2630,7 +2630,7 @@
 \v 3 Постав, Господи, сторожу біля вуст моїх; охороняй двері губ моїх.
 \v 4 Не дай нахилятися серцю моєму до речі лихої, — щоб не чинити діла лихі з людьми, які беззаконня творять, — та щоб не бути мені учасником ласощів їхніх.
 \v 5 Нехай карає мене праведник, бо це милість, а докорить мені, — це олива на голову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.
-\v 6 Їхні судді по скелі розкидані, та слова мої вчують, бо приємні вони...
+\v 6 Їхні судді по скелі розкидані, та слова мої вчують, бо приємні вони…
 \v 7 Як хтось оре й шматує землю, так кості наші розкидані над пащею шеолу.
 \v 8 Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе надіюсь; не відкинь душі моєї.
 \v 9 Збережи мене від западні, яку приготовили для мене, і від тенет злочинців.
@ -2648,8 +2648,8 @@
 \p
 \v 1 Господи, вислухай молитву мою, почуй моє благання і помилуй мене; у правді Своїй обізвися до мене.
 \v 2 І на суд не вступай з рабом Своїм, — бо ніхто з живих не виправдається перед Тобою.
-\v 3 Ворог переслідує душу мою, топче живую мою до землі... Посадив мене в темряву, як мерців цього світу!
-\v 4 Дух мій тривожиться в мені, камƅяніє в нутрі моїм серце моє...
+\v 3 Ворог переслідує душу мою, топче живую мою до землі… Посадив мене в темряву, як мерців цього світу!
+\v 4 Дух мій тривожиться в мені, камƅяніє в нутрі моїм серце моє…
 \v 5 Я згадую дні давні, я роздумую про всі діла Твої і міркую про чудові діла Твої.
 \v 6 Я простягаю руки мої до Тебе; моя душа, як спрагла земля, жадає Тебе.
 \v 7 Дай мені негайно відповідь, Господи, бо я занепадаю духом; не відвертайся від мене, бо для мене це рівнозначне смерті.
--- a/21-ECC.usfm
+++ b/21-ECC.usfm
@ -1,6 +1,8 @@
 \id ECC
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
 \h Екклезіяст
 \toc1 Книга Екклезіястова (або Проповідника)
 \toc2 Екклезіяст
 \toc3 Екл
-\mt1 Екклезіяст
+\mt Екклезіяст
--- a/22-SNG.usfm
+++ b/22-SNG.usfm
@ -1 +1,8 @@
 \id SNG
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
+\h Пісня над піснями
+\toc1 Пісня над піснями
+\toc2 Пісня над піснями
+\toc3 Пісн
+\mt Пісня над піснями
--- a/23-ISA.usfm
+++ b/23-ISA.usfm
@ -1 +1,8 @@
 \id ISA
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
+\h Ісая
+\toc1 Книга пророка Ісаї
+\toc2 Ісая
+\toc3 Іс
+\mt Ісая
--- a/24-JER.usfm
+++ b/24-JER.usfm
@ -1 +1,8 @@
 \id JER
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
+\h Єремія
+\toc1 Книга пророка Єремії
+\toc2 Єремія
+\toc3 Єр
+\mt Єремія
--- a/25-LAM.usfm
+++ b/25-LAM.usfm
@ -1 +1,8 @@
 \id LAM
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
+\h Плач Єремії
+\toc1 Плач Єремії
+\toc2 Плач Єремії
+\toc3 Плач
+\mt Плач Єремії
--- a/26-EZK.usfm
+++ b/26-EZK.usfm
@ -1 +1,8 @@
 \id EZK
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
+\h Єзекіїль
+\toc1 Книга пророка Єзекіїля
+\toc2 Єзекіїль
+\toc3 Єз
+\mt Єзекіїль
--- a/27-DAN.usfm
+++ b/27-DAN.usfm
@ -1 +1,8 @@
 \id DAN
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
+\h Даниїл
+\toc1 Книга пророка Даниїла
+\toc2 Даниїл
+\toc3 Дан
+\mt Даниїл
--- a/28-HOS.usfm
+++ b/28-HOS.usfm
@ -1 +1,8 @@
 \id HOS
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
+\h Осія
+\toc1 Книга пророка Осії
+\toc2 Осія
+\toc3 Ос
+\mt Осія
--- a/29-JOL.usfm
+++ b/29-JOL.usfm
@ -1 +1,8 @@
 \id JOL
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
+\h Йоїл
+\toc1 Книга пророка Йоіла
+\toc2 Йоїл
+\toc3 Йоіл
+\mt Йоїл
--- a/30-AMO.usfm
+++ b/30-AMO.usfm
@ -1 +1,8 @@
 \id AMO
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
+\h Амос
+\toc1 Книга пророка Амоса
+\toc2 Амос
+\toc3 Ам
+\mt Амос
--- a/31-OBA.usfm
+++ b/31-OBA.usfm
@ -1 +1,8 @@
 \id OBA
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
+\h Овдій
+\toc1 Книга пророка Овдія
+\toc2 Овдій
+\toc3 Овд
+\mt Овдій
--- a/32-JON.usfm
+++ b/32-JON.usfm
@ -1 +1,8 @@
 \id JON
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
+\h Йона
+\toc1 Книга пророка Йони
+\toc2 Йона
+\toc3 Йона
+\mt Йона
--- a/33-MIC.usfm
+++ b/33-MIC.usfm
@ -1 +1,8 @@
 \id MIC
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
+\h Михей
+\toc1 Книга пророка Михея
+\toc2 Михей
+\toc3 Мих
+\mt Михей
--- a/34-NAM.usfm
+++ b/34-NAM.usfm
@ -1 +1,8 @@
 \id NAM
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
+\h Наум
+\toc1 Книга пророка Наума
+\toc2 Наум
+\toc3 Наум
+\mt Наум
--- a/35-HAB.usfm
+++ b/35-HAB.usfm
@ -1 +1,8 @@
 \id HAB
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
+\h Авакум
+\toc1 Книга пророка Авакума
+\toc2 Авакум
+\toc3 Ав
+\mt Авакум
--- a/36-ZEP.usfm
+++ b/36-ZEP.usfm
@ -1 +1,8 @@
 \id ZEP
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
+\h Софонія
+\toc1 Книга пророка Софонії
+\toc2 Софонія
+\toc3 Соф
+\mt Софонія
--- a/37-HAG.usfm
+++ b/37-HAG.usfm
@ -1 +1,8 @@
 \id HAG
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
+\h Огій
+\toc1 Книга пророка Огія
+\toc2 Огій
+\toc3 Ог
+\mt Огій
--- a/38-ZEC.usfm
+++ b/38-ZEC.usfm
@ -1 +1,8 @@
 \id ZEC
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
+\h Захарія
+\toc1 Книга пророка Захарія
+\toc2 Захарія
+\toc3 Зах
+\mt Захарія
--- a/39-MAL.usfm
+++ b/39-MAL.usfm
@ -1 +1,8 @@
 \id MAL
+\usfm 3.0
+\ide UTF-8
+\h Малахії
+\toc1 Книга пророка Малахії
+\toc2 Малахії
+\toc3 Мал
+\mt Малахії
--- a/41-MAT.usfm
+++ b/41-MAT.usfm
@ -40,7 +40,7 @@
 \v 3 Коли цар Ірод почув це, то стривожився, і весь Єрусалим з ним.
 \v 4 І, зібравши всіх первосвящеників і книжників народних, випитував у них, де має народитися Христос.
 \v 5 Вони ж відповіли йому: «У Віфліємі Іудейському, бо так написано пророком:
-\v 6 ƅІ ти, Віфлієме, земле Іудина, нічим не гірший між князівствами Іудиними, бо з тебе вийде Вождь, Котрий буде пасти народ Мій Ізраїляƅ».
+\v 6 ‘І ти, Віфлієме, земле Іудина, нічим не гірший між князівствами Іудиними, бо з тебе вийде Вождь, Котрий буде пасти народ Мій Ізраїля’».
 \v 7 Тоді Ірод покликав таємно мудреців і випитав у них про час, коли зƅявилася зоря.
 \v 8 І послав Їх у Віфлієм, кажучи: «Ідіть і розвідайте докладно про Немовля, а як знайдете, сповістіть мене, щоб і я пішов поклонитись Йому».
 \v 9 Вони ж вислухали царя і пішли. А зоря, яку вони бачили на сході, йшла перед ними, аж поки не прийшла і стала над місцем, де було Немовля.
@ -62,7 +62,7 @@
 \p
 \v 1 У ті дні прийшов Іоанн Хреститель і проповідував у пустині Іудейській,
 \v 2 промовляючи: «Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!»
-\v 3 Це ж той, про кого сказав пророк Ісайя, кажучи: «Глас волаючого в пустині: ƅПриготуйте дорогу для Господа, вирівнюйте стежки для Нього!ƅ»
+\v 3 Це ж той, про кого сказав пророк Ісайя, кажучи: «Глас волаючого в пустині: ‘Приготуйте дорогу для Господа, вирівнюйте стежки для Нього!’»
 \v 4 Сам же Іоанн мав одежу свою з верблюжого волосу і пояс шкіряний на крижах своїх, а поживою його була сарана та дикий мед.
 \v 5 Тоді люди приходили в пустиню до нього з Єрусалима, Іудеї і всієї околиці Йорданської
 \v 6 і хрестились в Йордані від нього, сповідаючи гріхи свої.
@ -82,13 +82,13 @@
 \v 1 Тоді Ісус був поведений Духом у пустиню, щоб диявол випробовував Його.
 \v 2 І постив Він сорок днів і сорок ночей, і наостанку зголоднів,
 \v 3 і приступив до Нього спокусник і сказав: «Якщо Ти Син Божий, — звели камінням цим стати хлібами».
-\v 4 Ісус же сказав: «Написано: ƅНе хлібом єдиним буде жити людина, а кожним словом, яке виходить з уст Божихƅ».
+\v 4 Ісус же сказав: «Написано: ‘Не хлібом єдиним буде жити людина, а кожним словом, яке виходить з уст Божих’».
 \v 5 Тоді диявол бере Його в святе місто і ставить Його на крилі храму,
-\v 6 та й каже Йому: «Якщо Ти Син Божий, то кинься вниз, бо написано: ƅВін звелить ангелам Своїм, щоб на руках понесли Тебе, щоб Ти не вдарився об камінь ногою Твоєюƅ».
-\v 7 Ісус відповів йому: «Ще написано: ƅНе спокушай Господа, Бога Твогоƅ».
+\v 6 та й каже Йому: «Якщо Ти Син Божий, то кинься вниз, бо написано: ‘Він звелить ангелам Своїм, щоб на руках понесли Тебе, щоб Ти не вдарився об камінь ногою Твоєю’».
+\v 7 Ісус відповів йому: «Ще написано: ‘Не спокушай Господа, Бога Твого’».
 \v 8 Знову диявол бере Його на височезну гору і показує Йому всі царства світу і славу їх,
 \v 9 та й каже Йому: «Це все дам Тобі, якщо, впавши, поклонишся мені».
-\v 10 Тоді Ісус відповів йому: «Геть від Мене, сатано! Бо написано: ƅГосподу, Богу твоєму, поклоняйся і Йому одному служиƅ».
+\v 10 Тоді Ісус відповів йому: «Геть від Мене, сатано! Бо написано: ‘Господу, Богу твоєму, поклоняйся і Йому одному служи’».
 \v 11 Тоді диявол залишив Його, і ось ангели приступили і служили Йому.
 \v 12 Коли Ісус почув, що Іоанна увƅязнено, перейшов в Галілею.
 \v 13 І, залишивши Назарет, прийшов і оселився в Капернаумі приморськім, в межах Завулона і Нефталима,
@ -126,29 +126,29 @@
 \v 18 Істинно кажу вам: доки небо і земля не минеться жодна йота, жоден значок в Законі не минеться, аж поки не збудеться все.
 \v 19 Отже, хто порушить одну з найменших цих заповідей і так навчить людей, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає і навчить, той буде великим у Царстві Небеснім.
 \v 20 Кажу вам: якщо праведність ваша не перевищить праведності книжників і фарисеїв, то не ввійдете в Царство Небесне.
-\v 21 Ви чули, що було сказано древнім: ƅНе вбивай, а хто вбƅє, той підлягає судуƅ.
-\v 22 А Я кажу вам: всякий, хто гнівається на брата свого без причини, підлягає суду. А хто скаже на брата свого: ƅнікчемнийƅ, підлягає верховному суду; а хто скаже: ƅдурнийƅ, підлягає пекельному вогню.
+\v 21 Ви чули, що було сказано древнім: ‘Не вбивай, а хто вбƅє, той підлягає суду’.
+\v 22 А Я кажу вам: всякий, хто гнівається на брата свого без причини, підлягає суду. А хто скаже на брата свого: ‘нікчемний’, підлягає верховному суду; а хто скаже: ‘дурний’, підлягає пекельному вогню.
 \v 23 Тому, коли ти принесеш дар свій до жертовника і згадаєш тут, що брат твій має щось проти тебе,—
 \v 24 залиш дар твій перед жертовником і піди примирись перше з братом твоїм, а тоді прийди і принеси дар твій.
 \v 25 Мирися з твоїм противником швидко, поки ти ще на дорозі з ним, щоб противник не віддав тебе судді, а суддя не віддав тебе слузі, щоб той не вкинув тебе у вƅязницю.
 \v 26 Істинно кажу тобі: не вийдеш звідти, поки не віддаси останнього гроша.
-\v 27 Чули ви, що було сказано: ƅНе чини перелюбуƅ.
+\v 27 Чули ви, що було сказано: ‘Не чини перелюбу’.
 \v 28 Я ж кажу вам, що всякий, хто гляне на жінку з пожадливістю, той уже вчинив перелюб з нею в серці своїм.
 \v 29 Коли праве око твоє спокушує тебе, — вирви його і кинь геть від себе, бо краще тобі, щоб загинув один з членів твоїх, а не все тіло вкинуте було в пекло.
 \v 30 І коли права рука твоя спокушує тебе, — відітни її і кинь геть від себе, бо краще тобі, щоб загинув один з членів твоїх, а не все тіло вкинуте було в пекло.
-\v 31 Також сказано: ƅХто розводиться з дружиною своєю, нехай дасть їй листа розвідногоƅ.
+\v 31 Також сказано: ‘Хто розводиться з дружиною своєю, нехай дасть їй листа розвідного’.
 \v 32 Я ж кажу вам: хто розводиться з дружиною своєю не з причини перелюбу, доводить її до перелюбу; і хто одружується з розведеною, — чинить перелюб.
-\v 33 Ще чули ви, що було сказано древнім: ƅНе клянись даремно, а виконуй перед Господом обітниці твої”.
+\v 33 Ще чули ви, що було сказано древнім: ‘Не клянись даремно, а виконуй перед Господом обітниці твої”.
 \v 34 Я ж кажу вам: не кляніться зовсім ні небом, бо воно престол Божий,
 \v 35 ні землею, бо вона підніжжя ніг Його, ні Єрусалимом, бо це місто Царя Великого;
 \v 36 не клянись ні головою твоєю, бо ні одної волосини не можеш зробити білою чи чорною.
 \v 37 Слово ваше нехай буде: так - так; ні - ні, а що більше того, те від лукавого.
-\v 38 Чули ви, що сказано: ƅОко за око і зуб за зубƅ.
+\v 38 Чули ви, що сказано: ‘Око за око і зуб за зуб’.
 \v 39 Я ж кажу вам: не противтесь злому. Коли вдарить тебе хто в праву щоку твою, підстав йому і другу.
 \v 40 А хто хоче судитись з тобою і взяти в тебе сорочку, віддай йому і верхню одежу.
 \v 41 І хто буде змушувати тебе йти з ним милю, йди з ним дві.
 \v 42 Хто просить в тебе — дай йому, а хто хоче позичити в тебе — не відвертайся від нього.
-\v 43 Чули ви, що сказано: ƅЛюби ближнього твого і ненавидь ворога Твогоƅ.
+\v 43 Чули ви, що сказано: ‘Люби ближнього твого і ненавидь ворога Твого’.
 \v 44 Я ж кажу вам: любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, робіть добро тим, котрі ненавидять вас і моліться за тих, хто кривдить і переслідує вас,
 \v 45 щоб бути вам синами Отця вашого Небесного, бо Він велить сонцю Своєму сходити над лихими і над добрими, і Він посилає дощ на праведних і неправедних.
 \v 46 Бо коли ви любите тих, хто вас люблять, то яка нагорода для вас? Хіба і митники не так само роблять?
@ -186,7 +186,7 @@
 \v 28 І про одяг чого піклуєтесь? Погляньте на лілії польові, як вони ростуть: не працюють і не прядуть;
 \v 29 але кажу вам, що і Соломон в усій славі своїй не одягався так, як одна з них.
 \v 30 Коли ж траву польову, яка сьогодні є, а завтра кидають її в піч, Бог так одягає, то чи ж не краще буде одягати вас, маловіри?
-\v 31 Отже, не журіться, кажучи: ƅЩо нам їсти?ƅ Або: ƅЩо нам пити?ƅ Чи: ƅВ що одягатись?ƅ
+\v 31 Отже, не журіться, кажучи: ‘Що нам їсти?’ Або: ‘Що нам пити?’ Чи: ‘В що одягатись?’
 \v 32 Бо про все те язичники клопочуться, але Отець ваш Небесний знає, що вам все це потрібне.
 \v 33 Шукайте ж перш за все Царства Божого і правди Його, а все це додасться вам.
 \v 34 Тому не журіться про завтрашній день, бо завтра само про себе поклопочеться; кожний день має досить своїх турбот».
@ -195,7 +195,7 @@
 \v 1 Не судіть, щоб і ви не були осуджені.
 \v 2 Бо яким судом судите, таким і вас осудять; і якою мірою міряєте, такою відміряють і вам.
 \v 3 Чого дивишся на сучок в оці брата твого, а колоди у своєму оці не відчуваєш?
-\v 4 Або, як скажеш ти братові твоєму: ƅДай, вийму сучок з ока твогоƅ, коли колода у власному оці?
+\v 4 Або, як скажеш ти братові твоєму: ‘Дай, вийму сучок з ока твого’, коли колода у власному оці?
 \v 5 Лицеміре, спочатку вийми колоду з власного ока, а тоді будеш добре бачити, як вийняти сучок з ока брата твого.
 \v 6 Не давайте святого псам і не кидайте перел ваших перед свиньми, щоб вони не потоптали Їх ногами своїми і, обернувшись, не порозривали і вас.
 \v 7 Просіть, і буде дано вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам.
@ -212,9 +212,9 @@
 \v 18 Не може добре дерево родити плоди погані, ані дерево погане родити плоди добрі.
 \v 19 Всяке дерево, яке не родить плодів добрих, зрубують і вкидають у вогонь.
 \v 20 Отже, по плодах їхніх пізнаєте їх.
-\v 21 Не кожен, хто говорить до Мене: ƅГосподи! Господи!ƅ увійде в Царство Небесне, а той, хто виконує волю Отця Мого Небесного.
-\v 22 Багато хто буде казати Мені в той день: ƅГосподи! Господи! Чи ж не в Твоє імƅя ми пророкували? Чи ж не Твоїм імƅям демонів виганяли? І чи не Твоїм імƅям багато чудес творили?ƅ
-\v 23 І скажу їм тоді: ƅЯ ніколи не знав вас! Відійдіть від Мене, ви, що чинили беззаконняƅ.
+\v 21 Не кожен, хто говорить до Мене: ‘Господи! Господи!’ увійде в Царство Небесне, а той, хто виконує волю Отця Мого Небесного.
+\v 22 Багато хто буде казати Мені в той день: ‘Господи! Господи! Чи ж не в Твоє імƅя ми пророкували? Чи ж не Твоїм імƅям демонів виганяли? І чи не Твоїм імƅям багато чудес творили?’
+\v 23 І скажу їм тоді: ‘Я ніколи не знав вас! Відійдіть від Мене, ви, що чинили беззаконня’.
 \v 24 Отож, кожний, хто слухає слова Мої і виконує їх, подібний до чоловіка мудрого, який збудував дім свій на камені.
 \v 25 І полились дощі, і розлились ріки, і зірвалась буря і наперла на дім той, та він не впав, бо на камені був заснований.
 \v 26 А кожен, хто слухає слова Мої і не виконує їх, подібний до чоловіка необачного, який збудував дім свій на піску.
@ -263,7 +263,7 @@
 \v 2 І принесли до Нього розслабленого, що лежав на ношах. А Ісус, бачучи віру їхню, сказав розслабленому: «Дерзай, сину! Прощаються тобі гріхи твої!»
 \v 3 А деякі книжники почали говорити про себе: «Він Бога зневажає».
 \v 4 Ісус, знаючи думки їхні, сказав: «Чому ви думаєте лукаве в серцях ваших?
-\v 5 Що легше сказати: ƅпрощаються тобі гріхи!ƅ Чи сказати: ƅвстань і ходи!?ƅ
+\v 5 Що легше сказати: ‘прощаються тобі гріхи!’ Чи сказати: ‘встань і ходи!?’
 \v 6 Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи». Тоді каже розслабленому: «Встань, візьми ноші твої та й іди додому!»
 \v 7 І він встав і пішов додому.
 \v 8 Народ же, бачивши це, дивувався і прославляв Бога за те, що дав таку владу людям.
@ -271,7 +271,7 @@
 \v 10 І коли Ісус обідав у домі Матвія, поприходило багато митників і грішників і обідали з Ним і учнями Його.
 \v 11 Як фарисеї побачили, то спитали учнів Його: «Чому Учитель ваш їсть з митниками та грішниками?»
 \v 12 Ісус же, почувши це, сказав: «Не здорові потребують лікаря, а хворі.
-\v 13 Ідіть і навчіться, що значить: ƅмилосердя хочу, а не жертви!ƅ Я прийшов кликати не праведних, а грішних до покаяння».
+\v 13 Ідіть і навчіться, що значить: ‘милосердя хочу, а не жертви!’ Я прийшов кликати не праведних, а грішних до покаяння».
 \v 14 Тоді прийшли до Нього учні Іоаннові і питають: «Чому ми і фарисеї постимо часто, а учні Твої не постять?»
 \v 15 А Ісус відповів їм: «Чи можуть сини урочистості весільної сумувати, поки з ними жених? Але прийдуть дні, коли візьмуть жениха від них, тоді будуть постити.
 \v 16 Ніхто не пришиває нової латки до старої одежі, бо відірветься вона, і дірка стане ще гіршою.
@ -310,7 +310,7 @@
 \v 9 Не беріть з собою ні золота, ні срібла, ні мідяків до поясів ваших,
 \v 10 ні торбини в дорогу, ні одежі запасної, ні взуття, ні палиці, бо вартий робітник поживи своєї.
 \v 11 В яке місто чи село ввійдете, довідуйтесь, хто там є достойний, і там залишайтесь, доки не вийдете.
-\v 12 Як увійдете в дім, вітайте його, кажучи: ƅМир дому цьому!ƅ
+\v 12 Як увійдете в дім, вітайте його, кажучи: ‘Мир дому цьому!’
 \v 13 Коли дім буде достойний, то мир ваш зійде на нього; коли ж не буде достойний, то мир ваш вернеться до вас.
 \v 14 А хто не прийме вас і не буде слухати слів ваших, то, виходячи з дому того чи міста, обтрусіть порох з ніг ваших.
 \v 15 Істинно кажу вам: легше буде землі Содомській і Гоморській дня судного, ніж місту тому.
@ -346,22 +346,22 @@
 \v 1 І коли Ісус скінчив навчати дванадцятьох учнів Своїх, то пішов звідти навчати і проповідувати в містах їхніх.
 \v 2 Іоанн, прочувши у вƅязниці про діла Христові, послав двох учнів своїх
 \v 3 запитати Його: «Чи Ти Той, що має прийти, чи чекати нам іншого?»
-\v 4 Ісус сказав їм у відповідь: «Ідіть і скажіть Іоаннові про все, що ви чули і що бачили: 
+\v 4 Ісус сказав їм у відповідь: «Ідіть і скажіть Іоаннові про все, що ви чули і що бачили:
 \v 5 сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищаються, глухі чують, мертві воскресають і вбогим звіщається Добра Новина.
 \v 6 І блаженний той, хто не спокуситься через Мене».
 \v 7 Коли вони відійшли, Ісус почав говорити народові про Іоанна: «На що ви ходили дивитись у пустиню? Чи на тростину, яку вітер колише?
 \v 8 Та на що ж ходили ви дивитись? Може на чоловіка, одягненого в мƅяку одежу? Ті ж, що носять мƅяку одежу, перебувають в палатах царських.
 \v 9 На що ж ви ходили дивитись? На пророка? Так, кажу вам: більше, як на пророка.
-\v 10 Бо ж він той, про кого написано: ƅОсь посилаю Я ангела Мого перед Тобою, щоб приготувати дорогу Твою перед Тобоюƅ.
+\v 10 Бо ж він той, про кого написано: ‘Ось посилаю Я ангела Мого перед Тобою, щоб приготувати дорогу Твою перед Тобою’.
 \v 11 Істинно кажу вам: з народжених від жінок не було більшого від Іоанна Хрестителя, та найменший у Царстві Небеснім є більший від нього!
 \v 12 Від днів же Іоанна Хрестителя і досі Царство Небесне зусиллям здобувається, і хто вживає зусилля, — здобуває його,
 \v 13 бо всі пророки і Закон провіщали до Іоанна.
 \v 14 І якщо хочете знати, то він є Ілля, що має прийти.
 \v 15 Хто має вуха слухати, нехай слухає.
 \v 16 До кого уподібню рід цей? Він подібний до дітей, які сидять на ринку і, звертаючись до своїх товаришів,
-\v 17 кажуть їм: ƅМи грали вам на сопілках, а ви не танцювали; ми співали вам жалібні пісні, і ви не плакалиƅ.
-\v 18 Бо прийшов Іоанн, не їсть і не пƅє, і кажуть: ƅВ нім бісƅ.
-\v 19 Прийшов Син Людський, Який їсть і пƅє, і кажуть: ƅОсь чоловік, котрий любить їсти і пити, приятель митників та грішників. І виправдалася мудрість своїми діламиƅ».
+\v 17 кажуть їм: ‘Ми грали вам на сопілках, а ви не танцювали; ми співали вам жалібні пісні, і ви не плакали’.
+\v 18 Бо прийшов Іоанн, не їсть і не пƅє, і кажуть: ‘В нім біс’.
+\v 19 Прийшов Син Людський, Який їсть і пƅє, і кажуть: ‘Ось чоловік, котрий любить їсти і пити, приятель митників та грішників. І виправдалася мудрість своїми ділами’».
 \v 20 Тоді почав Він докоряти містам в яких явлено найбільше чудес Його, за те, що вони не покаялись:
 \v 21 «Горе тобі, Хоразіне! Горе тобі, Віфсаїдо! Коли б у Тирі і Сидоні сталися чудеса, які явлені були у вас, то давно б вони покаялися у волосяниці та в попелі.
 \v 22 Але ж кажу вам: Тиру і Сидону буде легше судного дня, ніж вам.
@ -381,7 +381,7 @@
 \v 4 Як він увійшов у дім Божий і їв хліби жертовні, яких не годилось ні йому їсти, ні тим, що були з ним, тільки одним священикам?
 \v 5 Або, хіба ви не читали в Законі, як по суботах священики в храмі порушують суботу, однак вони невинні?
 \v 6 Отже, кажу вам, що тут є Той, Хто більший від храму!
-\v 7 Коли б ви знали, що то значить: ƅмилості хочу, а не жертвиƅ, то ви б не осуджували невинних,
+\v 7 Коли б ви знали, що то значить: ‘милості хочу, а не жертви’, то ви б не осуджували невинних,
 \v 8 бо Син Людський — господар і суботи».
 \v 9 І, вийшовши звідти, Він увійшов у їхню синагогу.
 \v 10 І був там чоловік з сухою рукою. І спитали Ісуса, щоб звинуватити Його: «Чи годиться зціляти в суботу?»
@ -418,7 +418,7 @@
 \v 41 Ніневітяни стануть на суд з родом цим і осудять його, бо вони покаялись після проповіді Йони, а ось тут Більший від Йони.
 \v 42 Цариця південна встане на суд з родом цим і осудить його, бо вона прийшла з далекого краю землі послухати мудрість Соломонову, а ось тут Більший від Соломона.
 \v 43 Коли нечистий дух вийде з людини, то блукає місцями безводними, шукаючи спокою, і не знаходить.
-\v 44 Тоді каже: ƅВернуся в дім мій, звідки я вийшовƅ. І, прийшовши, знаходить дім порожнім, заметеним і прибраним.
+\v 44 Тоді каже: ‘Вернуся в дім мій, звідки я вийшов’. І, прийшовши, знаходить дім порожнім, заметеним і прибраним.
 \v 45 Тоді йде і бере з собою сім інших духів, лютіших від себе, і входять вони, і живуть там. І буває для людини тієї останнє гірше першого. Так буде з цим родом лукавим».
 \v 46 Коли Він ще говорив до народу, то мати і брати Його стояли надворі, бажаючи говорити з Ним.
 \v 47 І хтось сказав Йому: «Он мати Твоя і брати Твої стоять надворі, бажаючи говорити з Тобою».
@ -440,7 +440,7 @@
 \v 11 Тоді Він пояснив їм: «Тому, що вам дано знати таємниці Царства Небесного, а їм же не дано.
 \v 12 Бо хто має, тому дасться і примножиться, а хто не має, в того відніметься і те, що має.
 \v 13 Я тому говорю їм притчами, бо вони, дивлячись, не бачать, і, слухаючи, не чують і не розуміють.
-\v 14 І збувається над ними пророцтво Ісайї, яке говорить: ƅСлухом почуєте, та не зрозумієте; очима дивитись будете, та не побачитеƅ.
+\v 14 І збувається над ними пророцтво Ісайї, яке говорить: ‘Слухом почуєте, та не зрозумієте; очима дивитись будете, та не побачите’.
 \v 15 Бо затверділо серце народу цього, й вони вухами туго чують, і очі свої заплющили, щоб не побачити очима, і не почути вухами, і не зрозуміти серцем, і не навернутись, щоб Я зцілив їх.
 \v 16 Ваші ж очі блаженні, тому що бачать, і вуха ваші, тому що чують.
 \v 17 Бо по правді кажу вам, що багато пророків і праведників бажали бачити те, що ви бачите, і не бачили, та чути те, що ви чуєте, і не чули.
@ -453,10 +453,10 @@
 \v 24 Ще іншу притчу Він запропонував їм, кажучи: «Царство Небесне подібне до чоловіка, котрий посіяв добре насіння на ниві своїй.
 \v 25 Коли ж люди спали, прийшов ворог його, посіяв між пшеницею кукіль і пішов.
 \v 26 Коли ж зійшло збіжжя і показався колос, появився тоді і кукіль.
-\v 27 Прийшли слуги господаря і сказали йому: ƅПане, чи ж не добре насіння сіяв ти на полі твоїм? Звідки ж взявся кукіль?ƅ
-\v 28 Він же відповів їм: ƅЦе зробив чоловік — ворогƅ. Слуги запитали його: ƅЧи хочеш, щоб ми пішли і його випололи?ƅ
-\v 29 Він же відповів їм: ƅНі, щоб, виполюючи кукіль, ви не вирвали разом і пшениці.
-\v 30 Нехай ростуть разом до жнив, а в жнива я скажу женцям: зберіть перше кукіль і повƅяжіть в снопи, щоб їх спалити, а пшеницю зберіть у клуню моюƅ».
+\v 27 Прийшли слуги господаря і сказали йому: ‘Пане, чи ж не добре насіння сіяв ти на полі твоїм? Звідки ж взявся кукіль?’
+\v 28 Він же відповів їм: ‘Це зробив чоловік — ворог’. Слуги запитали його: ‘Чи хочеш, щоб ми пішли і його випололи?’
+\v 29 Він же відповів їм: ‘Ні, щоб, виполюючи кукіль, ви не вирвали разом і пшениці.
+\v 30 Нехай ростуть разом до жнив, а в жнива я скажу женцям: зберіть перше кукіль і повƅяжіть в снопи, щоб їх спалити, а пшеницю зберіть у клуню мою’».
 \v 31 Іншу притчу запропонував Він їм, кажучи: «Царство Небесне подібне до зерна гірчичного, яке чоловік взяв і посіяв на полі своїм.
 \v 32 Хоч воно найменше з усього насіння, але, як виросте, буває більше усіх злаків і навіть стає деревом, так що прилітає птаство небесне і ховається у віттях його».
 \v 33 Іншу притчу Він сказав їм: «Царство Небесне подібне до розчини, яку жінка бере і кладе на три мірки муки, аж поки не вкисне все».
@ -466,7 +466,7 @@
 \v 37 Він же пояснив їм: «Сіяч доброго насіння — це Син Людський,
 \v 38 а поле — це світ; добре насіння — це сини Царства, а кукіль — сини лукавого;
 \v 39 ворог, який посіяв їх, є диявол; жнива — кінець світу, а женці — це ангели.
-\v 40 Отож, як збирається кукіль і палиться вогнем, так буде наприкінці світу цього: 
+\v 40 Отож, як збирається кукіль і палиться вогнем, так буде наприкінці світу цього:
 \v 41 Син Людський пошле ангелів Своїх, і зберуть вони із Царства Його всі спокуси і тих, що чинять беззаконня,
 \v 42 та й вкинуть їх у піч вогненну; там буде плач і скрегіт зубів.
 \v 43 Тоді праведники засяють, як сонце в Царстві Отця свого. Хто має вуха слухати, нехай слухає.
@ -528,12 +528,12 @@
 \v 1 Тоді прийшли до Ісуса книжники і фарисеї з Єрусалиму і запитали:
 \v 2 «Чому учні Твої порушують переказ старших? Бо не миють рук своїх, коли хліб споживають».
 \v 3 Він же відповів їм: «А чому ви порушуєте заповідь Божу заради переказу вашого?
-\v 4 Бо Бог заповідав: ƅШануй батька і матірƅ, та: ƅХто злословить батька чи матір, нехай смертю помреƅ.
-\v 5 А ви кажете: ƅКоли хто скаже батькові або матері: дар Богові те, чим би ви хотіли скористатися від мене,ƅ
+\v 4 Бо Бог заповідав: ‘Шануй батька і матір’, та: ‘Хто злословить батька чи матір, нехай смертю помре’.
+\v 5 А ви кажете: ‘Коли хто скаже батькові або матері: дар Богові те, чим би ви хотіли скористатися від мене,’
 \v 6 той може і не шанувати батька свого або матір свою. Тож вашим переказом усуваєте заповідь Божу.
-\v 7 Лицеміри! Добре прорік про вас Ісайя, говорячи: 
-\v 8 ƅНаближаються до Мене люди ці устами своїми, і шанують Мене язиком своїм, серце ж їхнє далеко від Мене.
-\v 9 Та марно шанують Мене, навчаючи людським вченням і заповідям людськимƅ».
+\v 7 Лицеміри! Добре прорік про вас Ісайя, говорячи:
+\v 8 ‘Наближаються до Мене люди ці устами своїми, і шанують Мене язиком своїм, серце ж їхнє далеко від Мене.
+\v 9 Та марно шанують Мене, навчаючи людським вченням і заповідям людським’».
 \v 10 І, покликавши народ, сказав їм: «Слухайте і розумійте!
 \v 11 Не те, що входить в уста, осквернює людину, але те, що виходить з уст, осквернює людину».
 \v 12 Тоді учні Його підійшли і сказали Йому: «Чи знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?»
@ -567,8 +567,8 @@
 \c 16
 \p
 \v 1 Підійшли фарисеї та саддукеї і, спокушаючи Його, просили показати їм знамення з неба.
-\v 2 Він же сказав у відповідь: «Увечері ви кажете: ƅБуде погода, бо червоніє небоƅ.
-\v 3 А вранці: ƅСьогодні непогода, бо небо багрянеƅ. Лицеміри, розпізнати лице неба ви вмієте, а знамення часу не можете?
+\v 2 Він же сказав у відповідь: «Увечері ви кажете: ‘Буде погода, бо червоніє небо’.
+\v 3 А вранці: ‘Сьогодні непогода, бо небо багряне’. Лицеміри, розпізнати лице неба ви вмієте, а знамення часу не можете?
 \v 4 Рід лукавий і перелюбний знамення шукає, та знамення не дасться йому, крім знамення пророка Йони!» І, залишивши їх, відійшов.
 \v 5 Перепливши на другий бік, учні Його забули взяти хліба.
 \v 6 Ісус сказав їм: «Глядіть, остерігайтеся закваски фарисейської та саддукейської».
@ -576,7 +576,7 @@
 \v 8 Зрозумівши те, Ісус сказав їм: «Що ви міркуєте в собі, маловіри, що хліба не взяли?
 \v 9 Чи ще не розумієте і не памƅятаєте про пƅять хлібів на пƅять тисяч, і скільки кошів ви зібрали?
 \v 10 Ні про сім хлібів на чотири тисячі, і скільки кошів ви зібрали?
-\v 11 Як же не розумієте, що не про хліб сказав Я вам: ƅОстерігайтеся закваски фарисейської та саддукейськоїƅ».
+\v 11 Як же не розумієте, що не про хліб сказав Я вам: ‘Остерігайтеся закваски фарисейської та саддукейської’».
 \v 12 Тоді вони зрозуміли, що Він сказав остерігатися не закваски хлібної, а вчення фарисейського і саддукейського.
 \v 13 Прийшовши в країни Кесарії Филипової, Ісус запитав учнів Своїх: «За кого люди вважають Мене, Сина Людського?»
 \v 14 Вони ж відповіли: «Одні за Іоанна Хрестителя, другі за Іллю, інші за Єремію або за одного з пророків».
@ -615,7 +615,7 @@
 \v 17 Ісус сказав у відповідь: «О роде невірний і розбещений, доки буду з вами? Доки буду терпіти вас? Приведіть його до Мене сюди!»
 \v 18 І заборонив йому Ісус, і демон вийшов з нього, і отрок одужав у ту мить.
 \v 19 Тоді учні підійшли до Ісуса і на самоті запитали: «Чому ми не могли вигнати його?»
-\v 20 Ісус відповів їм: «Через невірƅя ваше. Бо істинно кажу вам: коли ви будете мати віру, як зерно гірчичне, і скажете горі цій: ƅПерейди звідси тудиƅ, то вона перейде; і нічого не буде неможливого для вас.
+\v 20 Ісус відповів їм: «Через невірƅя ваше. Бо істинно кажу вам: коли ви будете мати віру, як зерно гірчичне, і скажете горі цій: ‘Перейди звідси туди’, то вона перейде; і нічого не буде неможливого для вас.
 \v 21 Цей рід виганяється тільки молитвою і постом».
 \v 22 Коли вони перебували в Галілеї, Ісус сказав їм: «Син Людський буде виданий в руки людські,
 \v 23 і вбƅють Його, та третього дня Він воскресне». І вони дуже засмутились.
@ -650,14 +650,14 @@
 \v 23 Тому Царство Небесне подібне до царя, котрий захотів порахуватися з рабами своїми.
 \v 24 І коли він почав розраховуватися, привели до нього одного, котрий був винен йому десять тисяч талантів.
 \v 25 А як він не мав чим виплатити, то господар звелів продати його в рабство, і жінку його, і дітей, і все, що він мав, і заплатити.
-\v 26 Тоді раб той впав і, вклонившись цареві, благав: ƅПане, прошу потерпи ще трохи, все тобі віддам!ƅ
+\v 26 Тоді раб той впав і, вклонившись цареві, благав: ‘Пане, прошу потерпи ще трохи, все тобі віддам!’
 \v 27 Господар, змилосердившись над рабом тим, відпустив його і простив йому борг.
-\v 28 Раб же той вийшов і знайшов одного з товаришів своїх, котрий винен був йому сто динаріїв, і, схопивши його, душив, кажучи: Віддай мені, що винен!ƅ
-\v 29 Тоді товариш його впав до ніг його, благав його і говорив: ƅПотерпи на мені, і все віддам тобі!ƅ
+\v 28 Раб же той вийшов і знайшов одного з товаришів своїх, котрий винен був йому сто динаріїв, і, схопивши його, душив, кажучи: Віддай мені, що винен!’
+\v 29 Тоді товариш його впав до ніг його, благав його і говорив: ‘Потерпи на мені, і все віддам тобі!’
 \v 30 Але той не захотів, а пішов і посадив його у вƅязницю, доки не віддасть борг.
 \v 31 Коли товариші його побачили, що сталось, дуже засмутилися і пішли та й розповіли своєму господареві все, що сталося.
-\v 32 Тоді господар покликав його і сказав: ƅЗлий рабе, весь борг той я простив тобі, бо благав ти мене.
-\v 33 Чи не належало б тобі помилувати товариша твого, як і я помилував тебе?ƅ
+\v 32 Тоді господар покликав його і сказав: ‘Злий рабе, весь борг той я простив тобі, бо благав ти мене.
+\v 33 Чи не належало б тобі помилувати товариша твого, як і я помилував тебе?’
 \v 34 І, розгнівавшись, господар віддав його мучителям, доки не віддасть йому всього боргу.
 \v 35 Так і Отець Мій Небесний учинить з вами, якщо не простить кожен з вас від серця братові своєму провин його».
 \c 19
@ -697,18 +697,18 @@
 \v 1 Бо Царство Небесне подібне до господаря дому, котрий вийшов рано-вранці найняти робітників у виноградник свій.
 \v 2 І, домовившись з робітниками по динарію за день, послав їх у виноградник свій.
 \v 3 Вийшовши близько третьої години, він побачив інших, що стояли на торгу без діла.
-\v 4 І їм сказав: ƅІдіть і ви у виноградник мій, і що буде належати, дам вамƅ. Вони пішли.
+\v 4 І їм сказав: ‘Ідіть і ви у виноградник мій, і що буде належати, дам вам’. Вони пішли.
 \v 5 І знов він вийшов близько шостої і девƅятої години, і вчинив так само.
-\v 6 І коло години одинадцятої він знайшов інших, що стояли без діла, і говорить їм: ƅЧого стоїте тут цілий день без діла?ƅ
-\v 7 Вони кажуть Йому: ƅНіхто не найняв насƅ. Він говорить їм: ƅІдіть і ви у виноградник мій, і що буде вам належати, одержитеƅ.
-\v 8 Коли ж настав вечір, каже господар виноградинка управителеві своєму: ƅПоклич робітників і дай їм заробітну плату, почавши з останніх до перших.
+\v 6 І коло години одинадцятої він знайшов інших, що стояли без діла, і говорить їм: ‘Чого стоїте тут цілий день без діла?’
+\v 7 Вони кажуть Йому: ‘Ніхто не найняв нас’. Він говорить їм: ‘Ідіть і ви у виноградник мій, і що буде вам належати, одержите’.
+\v 8 Коли ж настав вечір, каже господар виноградинка управителеві своєму: ‘Поклич робітників і дай їм заробітну плату, почавши з останніх до перших.
 \v 9 І ті, що працювали з одинадцятої години, одержали по динарію.
 \v 10 Ті ж, що прийшли першими, думали, що вони одержать більше, але одержали і вони по динарію.
 \v 11 І, одержавши, вони нарікали на господаря,
-\v 12 говорячи: ƅЦі останні працювали одну годину, і ти зрівняв їх з нами, що перенесли тягар дня і спекуƅ.
-\v 13 Він же сказав у відповідь одному з них: ƅДруже, я не кривджу тебе; чи не за динарія ти домовився зі мною?
+\v 12 говорячи: ‘Ці останні працювали одну годину, і ти зрівняв їх з нами, що перенесли тягар дня і спеку’.
+\v 13 Він же сказав у відповідь одному з них: ‘Друже, я не кривджу тебе; чи не за динарія ти домовився зі мною?
 \v 14 Візьми своє і йди; я ж хочу і цьому останньому дати, те що й тобі.
-\v 15 Хіба ж я не вільний у своєму робити те, що хочу? Чи тому заздрісне око твоє, що я є щедрий?ƅ
+\v 15 Хіба ж я не вільний у своєму робити те, що хочу? Чи тому заздрісне око твоє, що я є щедрий?’
 \v 16 Так будуть останні першими, а перші — останніми, бо багато покликаних, а мало вибраних».
 \v 17 І, йдучи в Єрусалим, Ісус дорогою відкликав дванадцять учнів, і Сказав їм:
 \v 18 «Ось ми входимо в Єрусалим, і Син Людський виданий буде первосвященикам і книжникам, і засудять Його на смерть;
@ -734,7 +734,7 @@
 \v 2 сказавши їм: «Ідіть в село, яке перед вами, і ви зразу знайдете ослицю привƅязану і молодого осла з нею; відвƅяжіть і приведіть до Мене.
 \v 3 І як хто скаже вам що-небудь, скажіть, що вони потрібні Господеві; і зараз же пошле їх».
 \v 4 Все це сталося, щоб збулося сказане пророком, який говорить:
-\v 5 «Скажіть дочці Сіону: ƅОсь Цар твій іде до тебе, лагідний, сидячи на ослиці і молодому ослі, синові підƅяремної.ƅ».
+\v 5 «Скажіть дочці Сіону: ‘Ось Цар твій іде до тебе, лагідний, сидячи на ослиці і молодому ослі, синові підƅяремної.’».
 \v 6 Учні пішли і вчинили так, як звелів їм Ісус.
 \v 7 Привели ослицю і молодого осла, і поклали на них одежу свою, і Він сів на них.
 \v 8 І багато людей простелали одежу свою по дорозі, а інші ж різали віття з дерев і стелили по дорозі.
@ -742,36 +742,36 @@
 \v 10 А як Ісус увійшов у Єрусалим, все місто заворушилося, питаючи: «Хто це?»
 \v 11 Народ же говорив: «Це Ісус, Пророк з Назарету в Галілеї!»
 \v 12 Ісус, увійшовши в храм Божий, вигнав усіх продавців і покупців з храму і поперевертав столи грошомінам і ослони продавцям голубів.
-\v 13 І сказав їм: «Написано: ƅДім Мій домом молитви назветьсяƅ, а ви зробили його вертепом розбійників».
+\v 13 І сказав їм: «Написано: ‘Дім Мій домом молитви назветься’, а ви зробили його вертепом розбійників».
 \v 14 І приступили до Нього в храмі сліпі і криві, і Він зцілив їх.
 \v 15 А первосвященики і книжники, бачачи чудеса, які Він чинив, і дітей, що вигукували в Храмі: «Осанна Сину Давидовому», обурилися,
-\v 16 і сказали Йому: «Чуєш, що вони говорять?» Ісус відповів їм: «Так! Хіба ви ніколи не читали: ƅЗ уст немовляті грудних дітей Ти вчинив хвалу?ƅ»
+\v 16 і сказали Йому: «Чуєш, що вони говорять?» Ісус відповів їм: «Так! Хіба ви ніколи не читали: ‘З уст немовляті грудних дітей Ти вчинив хвалу?’»
 \v 17 І, залишивши їх, Він пішов геть з міста у Віфанію і там пробув ніч.
 \v 18 А вранці, повертаючись у місто, Він зголоднів;
 \v 19 і, побачивши при дорозі одну смоковницю, підійшов до неї, та нічого не знайшов на ній, крім самого листя, і говорить їй: «Нехай ніколи не буде плоду від тебе!» І смоковниця відразу ж всохла.
 \v 20 Бачучи це, учні здивувались і говорили: «Як це відразу всохла смоковниця?»
-\v 21 Ісус сказав їм у відповідь: «Істино кажу вам, якщо будете мати віру і не матимете сумніву, то не тільки вчините те, що зі смоковницею, але як і горі цій скажете: ƅЗрушся і ввергнись у море!ƅ, буде.
+\v 21 Ісус сказав їм у відповідь: «Істино кажу вам, якщо будете мати віру і не матимете сумніву, то не тільки вчините те, що зі смоковницею, але як і горі цій скажете: ‘Зрушся і ввергнись у море!’, буде.
 \v 22 І все, чого ви попросите в молитві з вірою, одержите».
 \v 23 І коли Він увійшов у храм і навчав, підійшли до Нього первосвященики і старійшини народу і запитали: «Якою владою Ти чиниш це? І хто дав Тобі таку владу?»
 \v 24 Ісус сказав їм у відповідь: «Запитаю і Я вас про одне; коли про те скажете Мені, то і Я вам скажу, якою владою це роблю.
-\v 25 Хрещення Іоаннове звідки було: з небес, чи від людей?» Вони ж міркували між собою: «Якщо скажемо: з небес, то Він скаже нам: ƅЧому ж ви не повірили йому?ƅ
+\v 25 Хрещення Іоаннове звідки було: з небес, чи від людей?» Вони ж міркували між собою: «Якщо скажемо: з небес, то Він скаже нам: ‘Чому ж ви не повірили йому?’
 \v 26 А як сказати: від людей, боїмося народу, бо всі вважають Іоанна за пророка».
 \v 27 І відповіли Ісусові: «Не знаємо». І Він сказав їм: «І Я вам не скажу, якою владою це роблю.
-\v 28 А як вам здається? В одного чоловіка було два сини; і він підійшов до першого і сказав: ƅСину, піди сьогодні попрацюй у винограднику моємуƅ.
-\v 29 Він же сказав у відповідь: ƅНе хочу!ƅ А після, розкаявшись, пішов.
-\v 30 І, підійшовши до другого, він сказав те саме. Цей сказав у відповідь: ƅІду, пане!ƅ Але не пішов.
+\v 28 А як вам здається? В одного чоловіка було два сини; і він підійшов до першого і сказав: ‘Сину, піди сьогодні попрацюй у винограднику моєму’.
+\v 29 Він же сказав у відповідь: ‘Не хочу!’ А після, розкаявшись, пішов.
+\v 30 І, підійшовши до другого, він сказав те саме. Цей сказав у відповідь: ‘Іду, пане!’ Але не пішов.
 \v 31 Котрий з них виконав волю отця?» Кажуть Йому: «Перший!» Ісус говорить їм: істинно кажу вам, що митники і блудниці попереду вас ідуть у Царство Боже.
 \v 32 Бо Іоанн прийшов до вас дорогою праведності, і ви не повірили йому, а митники і блудниці повірили йому; ви ж бачили це, та не розкаялися, щоб повірити йому.
 \v 33 Вислухайте іншу притчу. Був один господар, котрий насадив виноградник, обгородив його огорожею, викопав в нім чавило, побудував башту і, віддавши його виноградарям, відƅїхав.
 \v 34 Коли ж наблизилась пора збирання плодів, він послав слуг своїх до виноградарів, узяти плоди свої.
 \v 35 Виноградарі, схопивши слуг його, одного побили, іншого вбили, а іншого побили камінням.
 \v 36 Знову він послав інших слуг, більше ніж перше; і з ними вчинили те саме.
-\v 37 Нарешті, він послав до них сина свого, кажучи: ƅПосоромляться сина могоƅ.
-\v 38 Але виноградарі, побачивши сина, сказали один одному: ƅЦе спадкоємець; ходім, убƅємо його і заволодіємо спадщиною йогоƅ.
+\v 37 Нарешті, він послав до них сина свого, кажучи: ‘Посоромляться сина мого’.
+\v 38 Але виноградарі, побачивши сина, сказали один одному: ‘Це спадкоємець; ходім, убƅємо його і заволодіємо спадщиною його’.
 \v 39 І, схопивши його, вивели з виноградинка і вбили.
 \v 40 Отже, коли прийде господар виноградинка, що зробить він з цими виноградарями?»
 \v 41 Говорять Йому: «Злочинців жорстоко покарає смертю, а виноградник віддасть іншим виноградарям, котрі будуть віддавати йому плоди своєчасно».
-\v 42 Ісус сказав їм: «Чи ви ніколи не читали в Писанні: ƅКамінь, який відкинули будівничі, став каменем наріжнимƅ. Це від Господа, і дивне в очах наших?
+\v 42 Ісус сказав їм: «Чи ви ніколи не читали в Писанні: ‘Камінь, який відкинули будівничі, став каменем наріжним’. Це від Господа, і дивне в очах наших?
 \v 43 Тому кажу вам: відбереться від вас Царство Боже і дасться народові, який буде приносити плоди його.
 \v 44 І хто впаде на цей камінь, той розібƅється, а на кого він упаде, того роздавить».
 \v 45 Почувши притчі Його, первосвященики і фарисеї зрозуміли, що Він говорить про них.
@ -781,16 +781,16 @@
 \v 1 А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи:
 \v 2 «Царство Небесне подібне до Царя, котрий влаштував весілля синові своєму.
 \v 3 І послав рабів своїх кликати запрошених на весільний обід, і не схотіли прийти.
-\v 4 Знову послав інших рабів, кажучи: скажіть запрошеним: ƅОсь я приготував обід мій; телята і все вгодоване заколене, і все готове; приходьте на весілляƅ.
+\v 4 Знову послав інших рабів, кажучи: скажіть запрошеним: ‘Ось я приготував обід мій; телята і все вгодоване заколене, і все готове; приходьте на весілля’.
 \v 5 Та вони, знехтувавши те, пішли, хто на поле своє, а хто на торг свій.
 \v 6 Інші ж, схопивши рабів його, скривдили і вбили їх.
 \v 7 Цар, почувши про це, розгнівався і, пославши військо своє, знищив убивць тих, і спалив місто їхнє.
-\v 8 Тоді каже він слугам своїм: ƅВесільний обід готовий, але покликані не були достойні.
-\v 9 Тому ідіть на роздоріжжя і всіх, кого знайдете, кличте на весілляƅ.
+\v 8 Тоді каже він слугам своїм: ‘Весільний обід готовий, але покликані не були достойні.
+\v 9 Тому ідіть на роздоріжжя і всіх, кого знайдете, кличте на весілля’.
 \v 10 І раби ті вийшли на дороги, і зібрали всіх, кого тільки знайшли, і злих і добрих. І весільний зал наповнився возлежалими гостями.
 \v 11 Цар прийшов подивитись на гостей і побачив там чоловіка одягненого не у весільну одежу.
-\v 12 І каже йому: ƅДруже, як ти ввійшов сюди не у весільній одежі?ƅ Та він мовчав.
-\v 13 Тоді цар сказав слугам: ƅЗвƅяжіть йому руки і ноги і вкиньте його в темряву кромішню. Там буде плач і скрегіт зубів!ƅ
+\v 12 І каже йому: ‘Друже, як ти ввійшов сюди не у весільній одежі?’ Та він мовчав.
+\v 13 Тоді цар сказав слугам: ‘Звƅяжіть йому руки і ноги і вкиньте його в темряву кромішню. Там буде плач і скрегіт зубів!’
 \v 14 Бо багато покликаних, а мало вибраних».
 \v 15 Тоді фарисеї пішли і радились, як би зловити Його на слові.
 \v 16 І посилають до Нього учнів своїх з іродіанами, кажучи: «Учителю, ми знаєм, що Ти справедливий і навчаєш дороги Божої правдиво і не турбуєшся, щоб догоджати будь-кому, бо не дивишся ні на яку особу.
@ -801,27 +801,27 @@
 \v 21 Кажуть Йому: «Кесаря!» Тоді говорить їм: «То ж віддавайте кесареве кесарю, а Боже — Богу!»
 \v 22 Почувши це, вони здивувалися і, залишивши Його, відійшли.
 \v 23 У той день, підійшли до Нього саддукеї, які твердять, що нема воскресіння, і запитали Його,
-\v 24 кажучи: «Учителю, Мойсей сказав: ƅКоли хто помре, не маючи дітей, то нехай брат його ожениться з дружиною його і відродить потомство братові своємуƅ.
+\v 24 кажучи: «Учителю, Мойсей сказав: ‘Коли хто помре, не маючи дітей, то нехай брат його ожениться з дружиною його і відродить потомство братові своєму’.
 \v 25 Було сім братів: перший, оженившись, помер і, не маючи дітей, залишив дружину свою братові своєму.
 \v 26 Так само і другий, і третій, аж до сьомого.
 \v 27 Після всіх, померла і жінка.
 \v 28 Отже, по воскресінні, котрого з семи буде вона дружиною? Бо всі мали її».
 \v 29 Ісус сказав їм у відповідь: «Помиляєтесь, не знаючи Писання, ні сили Божої,
 \v 30 бо по воскресінні не женяться і заміж не виходять, але перебувають, як ангели Божі на небесах.
-\v 31 А про воскресіння мертвих хіба не читали ви, сказаного вам Богом: 
-\v 32 ƅЯ — Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова! Він не є Бог мертвих, а живихƅ».
+\v 31 А про воскресіння мертвих хіба не читали ви, сказаного вам Богом:
+\v 32 ‘Я — Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова! Він не є Бог мертвих, а живих’».
 \v 33 І чуючи, народ дивувався вченню Його.
 \v 34 А фарисеї, почувши, що Він змусив саддукеїв замовкнути, зібралися разом.
 \v 35 І один з них, законник, спокушаючи Його, запитав, кажучи:
 \v 36 «Учителю, яка найбільша заповідь у законі?»
-\v 37 Ісус відповів йому: «ƅЛюби Господа Бога твого всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всім розумом твоїмƅ.
+\v 37 Ісус відповів йому: «‘Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всім розумом твоїм’.
 \v 38 Це є перша і найбільша заповідь.
-\v 39 Друга ж подібна до неї: ƅЛюби ближнього твого, як самого себеƅ.
+\v 39 Друга ж подібна до неї: ‘Люби ближнього твого, як самого себе’.
 \v 40 На цих двох заповідях утверджується весь Закон і пророки».
 \v 41 Коли ж зібрались фарисеї, Ісус запитав їх:
 \v 42 «Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син?» Кажуть Йому: «Давидів!»
-\v 43 Говорить їм: «Як же Давид в натхненні називав Його Господом, кажучи: 
-\v 44 ƅСказав Господь Господеві Моєму: Сиди праворуч Мене, доки не покладу ворогів Твоїх до підніжжя ніг Твоїхƅ.
+\v 43 Говорить їм: «Як же Давид в натхненні називав Його Господом, кажучи:
+\v 44 ‘Сказав Господь Господеві Моєму: Сиди праворуч Мене, доки не покладу ворогів Твоїх до підніжжя ніг Твоїх’.
 \v 45 Отже, коли Давид називає Його Господом, то як же Він син Йому?»
 \v 46 І ніхто не міг відповісти Йому ні слова; і з того дня ніхто більше не відважувався питати Його.
 \c 23
@ -832,7 +832,7 @@
 \v 4 Вƅяжуть важкі тягарі, які тяжко носити, і кладуть їх на плечі людям; самі ж не хочуть і пальцем доторкнутися їх.
 \v 5 Усі діла свої роблять так, щоб їх бачили люди; розширяють повƅязки свої і подовжують край одежі своєї.
 \v 6 Також люблять почесні місця на бенкетах і кращі місця в синагогах.
-\v 7 І люблять вітання на народних зібраннях, та щоб люди кликали їх: ƅУчителю!ƅ
+\v 7 І люблять вітання на народних зібраннях, та щоб люди кликали їх: ‘Учителю!’
 \v 8 Ви ж не називайтеся вчителями, бо один у вас Учитель — Христос, а ви всі — брати.
 \v 9 І не називайте нікого отцем на землі, бо один у вас Отець, Котрий на небесах.
 \v 10 І не називайтесь наставниками, бо один у вас Наставник — Христос.
@ -841,7 +841,7 @@
 \v 13 Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що зачиняєте Царство Небесне перед людьми, бо самі не входите і бажаючих увійти не допускаєте!
 \v 14 Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що поїдаєте доми вдів і лицемірно довго молитесь: за те приймете ще більше осудження.
 \v 15 Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що обходите море та сушу, щоб навернути хоч одного, а коли це станеться, робите його сином пекла, вдвоє гіршим від вас.
-\v 16 Горе вам, вожді сліпі, що говорите: ƅХто клянеться храмом, то нічого, а коли хто поклянеться золотом храму, то винуватий!”
+\v 16 Горе вам, вожді сліпі, що говорите: ‘Хто клянеться храмом, то нічого, а коли хто поклянеться золотом храму, то винуватий!”
 \v 17 Безумні і сліпі! Що більше: золото чи храм, який освячує золото?
 \v 18 Також, як хто поклянеться жертовником, то нічого, а хто клянеться даром, який на ньому, то винуватий.
 \v 19 Безумні і сліпі! Що більше: дар чи жертовник, який освячує дар?
@ -855,7 +855,7 @@
 \v 27 Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що уподібнюєтесь до побілених гробів, які зовні видаються гарними, а всередині повні кісток мертвих і всякої нечистоти.
 \v 28 Так і ви, зовні здаєтеся людям праведними, а всередині повні лицемірства і беззаконня!
 \v 29 Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що будуєте гробниці пророкам і прикрашаєте памƅятники праведників,
-\v 30 і говорите: ƅКоли б ми жили в дні батьків наших, то не були б спільниками в крові пророківƅ.
+\v 30 і говорите: ‘Коли б ми жили в дні батьків наших, то не були б спільниками в крові пророків’.
 \v 31 Таким чином, ви свідчите самі проти себе, що ви є сини тих, які вбивали пророків.
 \v 32 Доповніть же міру батьків ваших!
 \v 33 Змії, роде єхидний! Як втечете ви від засудження в пекло?
@ -864,14 +864,14 @@
 \v 36 Істинно кажу вам, що все це прийде на рід цей.
 \v 37 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і камінням побиваєш посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх, як квочка збирає курчаток своїх під крила, та ви не схотіли.
 \v 38 Ось дім ваш залишається для вас пустим.
-\v 39 Бо кажу вам: відтепер ви не побачите Мене, поки не скажете: ƅБлагословенний Грядучий в імƅя господнє!ƅ»
+\v 39 Бо кажу вам: відтепер ви не побачите Мене, поки не скажете: ‘Благословенний Грядучий в імƅя господнє!’»
 \c 24
 \p
 \v 1 І, вийшовши, Ісус пішов з храму. А учні Його підійшли, щоб показати Йому будівлі храму.
 \v 2 Ісус же сказав їм: «Чи бачите все це? Істинно кажу вам: не залишиться тут каменя на камені, все буде зруйновано».
 \v 3 Коли ж Він сидів на горі Оливній, учні підійшли до Нього на самоті і запитали: «Скажи нам, коли це буде? І яка ознака приходу Твого і кінця світу цього?»
 \v 4 Ісус сказав їм у відповідь: «Бережіться, щоб вас хто не звів,
-\v 5 бо багато прийдуть під іменем Моїм і будуть говорити: ƅЯ Христосƅ. І Зведуть багатьох.
+\v 5 бо багато прийдуть під іменем Моїм і будуть говорити: ‘Я Христос’. І Зведуть багатьох.
 \v 6 Також почуєте про війни і про воєнні чутки. Глядіть, не жахайтеся, бо належить усьому тому статися. Та це ще не кінець.
 \v 7 Бо повстане народ на народ, і царство на царство; і будуть голод, мор і землетруси місцями.
 \v 8 І все це — початок хвороб.
@ -889,10 +889,10 @@
 \v 20 Моліться, щоб не довелося вам утікати зимою чи в суботу.
 \v 21 Бо тоді буде велика скорбота, якої не було від початку світу і не буде.
 \v 22 І коли б не скоротились ті дні, не спаслась би ніяка плоть, але ради вибраних скоротяться ті дні.
-\v 23 Тоді, як хто скаже вам: ƅОсь тут Христос!ƅ або: ƅТам!ƅ, не вірте.
+\v 23 Тоді, як хто скаже вам: ‘Ось тут Христос!’ або: ‘Там!’, не вірте.
 \v 24 Бо зƅявляться лжехристи і лжепророки і чинитимуть великі знамення і чудеса, щоб звести, як можна, і вибраних.
 \v 25 Ось Я наперед сказав вам.
-\v 26 Отже, коли скажуть вам: ƅОсь Він у пустиніƅ, — не виходьте; ƅОсь Він у потайних кімнатахƅ, — не вірте!
+\v 26 Отже, коли скажуть вам: ‘Ось Він у пустині’, — не виходьте; ‘Ось Він у потайних кімнатах’, — не вірте!
 \v 27 Бо, як блискавка виходить зі сходу і видна буває аж до заходу, так буде і прихід Сина Людського;
 \v 28 бо, де буде труп, там зберуться орли.
 \v 29 І враз, після скорботи днів тих, сонце затьмариться, і місяць не дасть світла свого, і зорі спадуть з неба, і сили небесні захитаються.
@ -914,7 +914,7 @@
 \v 45 Хто ж вірний і розсудливий раб, якого господар його поставив над слугами своїми, щоб давати їм їжу своєчасно?
 \v 46 Блаженний той раб, господар якого, прийшовши, знайде, що він робить так.
 \v 47 Істинно кажу вам, що над усім майном своїм він поставить його.
-\v 48 А якщо раб буде злий і скаже в серці своїм: ƅНе скоро прийде господар мій!ƅ —
+\v 48 А якщо раб буде злий і скаже в серці своїм: ‘Не скоро прийде господар мій!’ —
 \v 49 та й почне бити товаришів своїх, та їсти і пити з пƅяницями,
 \v 50 то прийде господар раба того в день, в який він не сподівається, і в годину, в яку не думає,
 \v 51 і розітне його і визначить йому одну долю з лицемірами: там буде плач і скрегіт зубів.
@ -925,46 +925,46 @@
 \v 3 Нерозумні, взявши світильники свої, не взяли з собою оливи.
 \v 4 А мудрі разом із світильниками своїми взяли оливи в посудинах своїх.
 \v 5 І коли жених забарився, то задрімали всі і поснули.
-\v 6 А опівночі залунав крик: ƅОсь жених іде, виходьте назустріч йому!ƅ
+\v 6 А опівночі залунав крик: ‘Ось жених іде, виходьте назустріч йому!’
 \v 7 Тоді всі діви встали і поправили світильники свої.
-\v 8 Нерозумні ж сказали мудрим: ƅДайте нам вашої оливи, бо світильники наші гаснутьƅ.
-\v 9 А мудрі відповіли: ƅЩоб часом не бракувало нам і вам, то підіть краще до продавців і купіть собіƅ.
+\v 8 Нерозумні ж сказали мудрим: ‘Дайте нам вашої оливи, бо світильники наші гаснуть’.
+\v 9 А мудрі відповіли: ‘Щоб часом не бракувало нам і вам, то підіть краще до продавців і купіть собі’.
 \v 10 І коли вони пішли купувати, прийшов жених, і готові, ввійшли з ним на весілля, і двері зачинились.
-\v 11 Пізніше прийшли й інші діви і говорять: ƅГосподи! Господи! Відчини нам!ƅ
-\v 12 Він же сказав їм у відповідь: ƅІстинно кажу вам: не знаю вас!ƅ
+\v 11 Пізніше прийшли й інші діви і говорять: ‘Господи! Господи! Відчини нам!’
+\v 12 Він же сказав їм у відповідь: ‘Істинно кажу вам: не знаю вас!’
 \v 13 Отже, пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Людський прийде!
-\v 14 І Він зробить так, як один чоловік, відƅїжджаючи в чужу країну, покликав слуг своїх і доручив їм майно своє: 
+\v 14 І Він зробить так, як один чоловік, відƅїжджаючи в чужу країну, покликав слуг своїх і доручив їм майно своє:
 \v 15 одному дав він пƅять талантів, другому два, іншому один, кожному за спроможністю його, і негайно відƅїхав.
 \v 16 Той, що одержав пƅять талантів, пішов і використав їх на діло, і придбав інших пƅять талантів.
 \v 17 Так само і той, що одержав два таланти, придбав інших два.
 \v 18 Той, що одержав один талант, пішов і закопав його в землю, і сховав срібло господаря свого.
 \v 19 По довгому часі вернувся господар рабів тих і зажадав звіту від них.
-\v 20 І підійшов той, що взяв пять талантів, і він приніс інших пƅять талантів і сказав: ƅПане, пƅять талантів ти дав мені, ось ще пƅять талантів я придбав на нихƅ.
-\v 21 Господар його сказав йому: ƅГаразд, добрий і вірний рабе! У малому був ти вірний, над великим поставлю тебе. Увійди в радість господаря твогоƅ.
-\v 22 Підійшов також той, що взяв два таланти, і сказав: ƅПане, два таланти ти дав мені, ось інших два таланти я придбав на нихƅ.
-\v 23 Господар його сказав йому: ƅГаразд, добрий і вірний рабе! У малому ти був вірний, над великим поставлю тебе. Увійди в радість господаря твогоƅ.
-\v 24 Підійшов і той, що взяв один талант і сказав: ƅПане, я знав тебе, що ти чоловік жорстокий; жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.
-\v 25 І я побоявся, і пішов та й заховав талант твій в землю; ось тобі твоєƅ.
-\v 26 Господар його сказав йому у відповідь: ƅЛукавий рабе і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав,
+\v 20 І підійшов той, що взяв пять талантів, і він приніс інших пƅять талантів і сказав: ‘Пане, пƅять талантів ти дав мені, ось ще пƅять талантів я придбав на них’.
+\v 21 Господар його сказав йому: ‘Гаразд, добрий і вірний рабе! У малому був ти вірний, над великим поставлю тебе. Увійди в радість господаря твого’.
+\v 22 Підійшов також той, що взяв два таланти, і сказав: ‘Пане, два таланти ти дав мені, ось інших два таланти я придбав на них’.
+\v 23 Господар його сказав йому: ‘Гаразд, добрий і вірний рабе! У малому ти був вірний, над великим поставлю тебе. Увійди в радість господаря твого’.
+\v 24 Підійшов і той, що взяв один талант і сказав: ‘Пане, я знав тебе, що ти чоловік жорстокий; жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.
+\v 25 І я побоявся, і пішов та й заховав талант твій в землю; ось тобі твоє’.
+\v 26 Господар його сказав йому у відповідь: ‘Лукавий рабе і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав,
 \v 27 тому треба було тобі віддати срібло моє купцям, і я, вернувшись, одержав би своє з прибутком.
 \v 28 Отож, візьміть у нього талант і дайте тому, що має десять талантів.
 \v 29 Бо всякому, хто має, дасться і примножиться; хто ж не має, відніметься від нього і те, що має.
-\v 30 А негідного раба вкиньте в темряву кромішню, там буде плач і скрегіт зубівƅ.
+\v 30 А негідного раба вкиньте в темряву кромішню, там буде плач і скрегіт зубів’.
 \v 31 Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі святі ангели з Ним, тоді сяде на престолі слави своєї;
 \v 32 і зберуться перед Ним усі народи, і відокремить одних від других, як пастир відокремлює овець від козлів;
 \v 33 і поставить овець праворуч Себе, а козлів — ліворуч.
-\v 34 Тоді скаже Цар тим, що праворуч Нього: ƅПрийдіть, благословенні Отця Мого, успадкуйте Царство, приготовлене вам від заснування світу.
+\v 34 Тоді скаже Цар тим, що праворуч Нього: ‘Прийдіть, благословенні Отця Мого, успадкуйте Царство, приготовлене вам від заснування світу.
 \v 35 Бо Я голодував, і ви нагодували Мене; знемагав від спраги, і ви напоїли Мене; чужинцем був, і ви прийняли Мене;
-\v 36 був нагим, і ви зодягнули Мене; був хворим, і ви піклувалися Мною; у вƅязниці був, і ви відвідали Менеƅ.
-\v 37 Тоді праведники скажуть Йому у відповідь: ƅГосподи, коли ми бачили Тебе голодним і нагодували, спраглим і напоїли?
+\v 36 був нагим, і ви зодягнули Мене; був хворим, і ви піклувалися Мною; у вƅязниці був, і ви відвідали Мене’.
+\v 37 Тоді праведники скажуть Йому у відповідь: ‘Господи, коли ми бачили Тебе голодним і нагодували, спраглим і напоїли?
 \v 38 Коли ми бачили Тебе чужинцем і прийняли? Або нагим, і одягнули?
-\v 39 Коли ми бачили Тебе хворим або у вƅязниці і відвідали Тебе?ƅ
-\v 40 І Цар скаже їм у відповідь: ƅІстинно кажу вам: так, як ви зробили це одному з цих братів Моїх менших, те зробили Мені!ƅ
-\v 41 Тоді скаже і тим, що ліворуч: ƅІдіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, приготовлений дияволу і ангелам його;
+\v 39 Коли ми бачили Тебе хворим або у вƅязниці і відвідали Тебе?’
+\v 40 І Цар скаже їм у відповідь: ‘Істинно кажу вам: так, як ви зробили це одному з цих братів Моїх менших, те зробили Мені!’
+\v 41 Тоді скаже і тим, що ліворуч: ‘Ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, приготовлений дияволу і ангелам його;
 \v 42 бо Я голодував, і ви не нагодували Мене; знемагав від спраги, і ви не напоїли Мене;
-\v 43 був чужинцем, і ви не прийняли Мене; був нагим, і ви не одягли Мене; був хворим і у вƅязниці, і ви не відвідали Менеƅ.
-\v 44 Тоді вони скажуть Йому у відповідь: ƅГосподи, коли ми бачили Тебе голодним чи спраглим, чи чужинцем, чи нагим, чи хворим, чи у вƅязниці, і не послужили Тобі?ƅ
-\v 45 Тоді скаже їм у відповідь: ƅІстинно кажу вам: тому, що ви не зробили цього одному з цих менших, то не зробили Мені!ƅ
+\v 43 був чужинцем, і ви не прийняли Мене; був нагим, і ви не одягли Мене; був хворим і у вƅязниці, і ви не відвідали Мене’.
+\v 44 Тоді вони скажуть Йому у відповідь: ‘Господи, коли ми бачили Тебе голодним чи спраглим, чи чужинцем, чи нагим, чи хворим, чи у вƅязниці, і не послужили Тобі?’
+\v 45 Тоді скаже їм у відповідь: ‘Істинно кажу вам: тому, що ви не зробили цього одному з цих менших, то не зробили Мені!’
 \v 46 І підуть ці в муку вічну, а праведники — в життя вічне».
 \c 26
 \p
@ -985,7 +985,7 @@
 \v 15 і сказав: «Що ви дасте мені, якщо я вам видам Його?» Вони виплатили йому тридцять срібняків.
 \v 16 З того часу він шукав нагоди видати Його.
 \v 17 У перший день Опрісноків учні підійшли до Ісуса і запитали: «Де накажеш нам приготувати Тобі пасху?»
-\v 18 Він відповів: «Підіть у місто до такого-то і скажіть йому: ƅУчитель говорить: час Мій близький, в тебе справлю пасху з учнями Моїмиƅ».
+\v 18 Він відповів: «Підіть у місто до такого-то і скажіть йому: ‘Учитель говорить: час Мій близький, в тебе справлю пасху з учнями Моїми’».
 \v 19 Учні зробили, як Ісус звелів їм, і приготували пасху.
 \v 20 Коли ж настав вечір, Він возліг з дванадцятьма учнями;
 \v 21 і коли вони їли, сказав: «Істинно кажу вам, що один з вас зрадить Мене».
@ -998,7 +998,7 @@
 \v 28 бо це — кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів.
 \v 29 Кажу вам, що відтепер не буду пити від плоду цього виноградного, аж доки не буду пити з вами знову в Царстві Отця Мого».
 \v 30 І, відспівавши, вони пішли на гору Оливну.
-\v 31 Тоді Ісус говорить їм: «Всі ви спокуситесь через Мене ночі цієї, бо написано: ƅПоражу пастиря, і розбіжаться вівці отариƅ. 
+\v 31 Тоді Ісус говорить їм: «Всі ви спокуситесь через Мене ночі цієї, бо написано: ‘Поражу пастиря, і розбіжаться вівці отари’.
 \v 32 По воскресінні ж Моїм попереджу вас у Галілеї».
 \v 33 Петро сказав Йому у відповідь: «Хоч би і всі спокусились Тобою, я ніколи не спокушусь!»
 \v 34 Ісус сказав йому: «Істинно кажу тобі: цієї ночі, перше ніж за співає півень, ти тричі відречешся від Мене».
@ -1028,7 +1028,7 @@
 \v 58 Петро йшов слідом за Ним здалеку, до двору первосвященика; і, ввійшовши в двір, сів зі слугами, щоб побачити кінець.
 \v 59 Первосвященики і старійшини та весь синедріон шукали лжесвідчень на Ісуса, щоб засудити Його на смерть.
 \v 60 І не знаходили, хоч багато лжесвідків приходило. Але, нарешті, прийшли два лжесвідки
-\v 61 і сказали: «Він казав: ƅЯ можу зруйнувати храм Божий і за три дні збудувати йогоƅ».
+\v 61 і сказали: «Він казав: ‘Я можу зруйнувати храм Божий і за три дні збудувати його’».
 \v 62 Первосвященик встав і сказав Йому: «Нічого не відповідаєш? Що вони проти Тебе свідчать?»
 \v 63 Ісус мовчав. І первосвященик сказав Йому: «Заклинаю Тебе Богом Живим, скажи нам, чи Ти Христос, Син Божий?»
 \v 64 Ісус каже йому: «Ти сказав; навіть скажу вам: віднині ви побачите Сина Людського сидячого по правиці Сили і грядущого на хмарах небесних».
@ -1087,11 +1087,11 @@
 \v 40 кажучи: «Ти, що храм руйнуєш і за три дні будуєш, спаси Себе Самого! Якщо Ти Син Божий, зійди з хреста!»
 \v 41 Так само і первосвященики з книжниками і старійшинами, насміхаючись, говорили:
 \v 42 «Інших спасав, а Себе Самого не може спасти! Якщо Він Цар Ізраїлів, нехай тепер зійде з хреста, і ми повіримо в Нього!
-\v 43 Він покладав надію на Бога, нехай тепер Бог визволить Його, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: ƅЯ — Син Божий!ƅ»
+\v 43 Він покладав надію на Бога, нехай тепер Бог визволить Його, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: ‘Я — Син Божий!’»
 \v 44 Також і розбійники, розпƅяті з Ним, насміхалися з Нього.
 \v 45 Від шостої ж години темрява була по всій землі, аж до години девƅятої.
 \v 46 А близько девƅятої години, Ісус скрикнув сильним голосом: «Елі, Елі, лама савахфані?» Тобто: «Боже Мій, Боже Мій, навіщо Ти залишив Мене?»
-\v 47 Деякі з тих, що стояли там, почувши це, казали: ƅВін кличе Іллюƅ.
+\v 47 Деякі з тих, що стояли там, почувши це, казали: ‘Він кличе Іллю’.
 \v 48 І зараз же один з них підбіг, взяв губку, намочив її в оцті настромив на тростину і подав Йому пити.
 \v 49 А інші говорили: «Чекай, побачимо, чи прийде Ілля спасти Його!»
 \v 50 Ісус знов, скрикнувши сильним голосом, віддав дух.
@ -1107,8 +1107,8 @@
 \v 60 і поклав Його в новому своєму гробі, якого висік він у скелі. Привалив до дверей великий камінь і відійшов.
 \v 61 Була ж там Марія Магдалина і друга Марія, котрі сиділи навпроти гробу.
 \v 62 Наступного дня, після пƅятниці, зібрались первосвященики та фарисеї до Пілата
-\v 63 і сказали: «Пане, ми пригадали, що обманщик той, як ще був живий, сказав: ƅПо трьох днях воскресну!ƅ.
-\v 64 То ж, накажи стерегти гріб до третього дня, щоб учні Його не прийшли вночі і не викрали Його, сказавши народові: ƅВін воскрес з мертвихƅ. І буде останній обман гірший першого».
+\v 63 і сказали: «Пане, ми пригадали, що обманщик той, як ще був живий, сказав: ‘По трьох днях воскресну!’.
+\v 64 То ж, накажи стерегти гріб до третього дня, щоб учні Його не прийшли вночі і не викрали Його, сказавши народові: ‘Він воскрес з мертвих’. І буде останній обман гірший першого».
 \v 65 Пілат сказав їм: «Маєте сторожу, підіть і охороняйте, як знаєте».
 \v 66 Вони пішли й поставили біля гробу сторожу і приклали до каменя печать.
 \c 28
@ -1130,6 +1130,6 @@
 \v 15 Вони ж, узявши гроші, зробили, як навчені були. І слово де рознеслося між іудеями, аж до цього дня.
 \v 16 А одинадцять учнів пішли в Галілею, на гору, куди Ісус звелів їм,
 \v 17 і, побачивши Його, поклонились Йому, а деякі засумнівались.
-\v 18 А Ісус підійшов до них і сказав: «Дана Мені всяка влада на небі і на землі: 
+\v 18 А Ісус підійшов до них і сказав: «Дана Мені всяка влада на небі і на землі:
 \v 19 То ж ідіть і навчайте всі народи, хрестячи в імƅя Отця, і Сина, і Святого Духа,
-\v 20 навчаючи їх дотримуватись усього, що Я заповів вам. І ось Я з вами повсякденно, аж до кінця віку! Амінь».
+\v 20 навчаючи їх дотримуватись усього, що Я заповів вам. І ось Я з вами повсякденно, аж до кінця віку! Амінь».
--- a/42-MRK.usfm
+++ b/42-MRK.usfm
@ -63,7 +63,7 @@
 \v 6 Тут сиділи деякі з книжників, які думали в серцях своїх:
 \v 7 «Чому Він так Бога зневажає? Хто може прощати гріхи, крім Бога?»
 \v 8 Ісус зараз відчув духом Своїм, що вони так думають у собі, сказав їм: «Чому ви так думаєте в серцях ваших?
-\v 9 Що легше: сказати розслабленому: ƅПрощаються тобі гріхи твоїƅ, чи сказати: ƅВстань, візьми ноші твої і ходи?ƅ
+\v 9 Що легше: сказати розслабленому: ‘Прощаються тобі гріхи твої’, чи сказати: ‘Встань, візьми ноші твої і ходи?’
 \v 10 Та щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І сказав розслабленому:
 \v 11 «Кажу тобі: встань, візьми ноші твої і йди додому!»
 \v 12 Він зараз же встав, взяв ноші і вийшов перед усіма, так що всі дивувались і прославляли Бога, кажучи: «Ніколи нічого такого ми не бачили!»
@ -195,7 +195,7 @@
 \v 28 бо говорила: «Якщо хоч одежі Його доторкнусь, то одужаю».
 \v 29 І тієї ж хвилини зупинилась в неї кровотеча, і вона відчула в тілі, що видужала від недуги.
 \v 30 У ту ж мить Ісус відчув Сам у Собі, що вийшла з Нього сила, і, обернувшись до народу, запитав: «Хто доторкнувся до одежі Моєї?»
-\v 31 Учні сказали Йому: «Ти бачиш, що народ тисне Тебе, а запитуєш: ”хто доторкнувся до Тебе?ƅ»
+\v 31 Учні сказали Йому: «Ти бачиш, що народ тисне Тебе, а запитуєш: ”хто доторкнувся до Тебе?’»
 \v 32 Але Він поглянув навколо, щоб побачити ту, що зробила це.
 \v 33 Жінка, зі страхом та тремтінням, знаючи, що сталось з нею, підійшла, впала на землю перед Ним і сказала Йому всю правду.
 \v 34 Та Він сказав їй: «Дочко, віра твоя спасла тебе! Іди з миром і будь здоровою від недуги твоєї!»
@ -212,7 +212,7 @@
 \p
 \v 1 І Він вийшов звідти і прийшов у Свою батьківщину; за Ним ішли учні Його.
 \v 2 Коли настала субота, Він почав навчати в синагозі. І багато тих, що слухали Його, здивовано говорили: «Звідки в Нього це? І що за премудрість дана Йому, і як такі чудеса творяться руками Його?
-\v 3 Хіба ж ƅВін не тесляр, син Марії, брат Якова, Йосифа, Іуди і Симона? Чи не тут, між нами, сестри Його?» І спокушалися вони Ним.
+\v 3 Хіба ж ‘Він не тесляр, син Марії, брат Якова, Йосифа, Іуди і Симона? Чи не тут, між нами, сестри Його?» І спокушалися вони Ним.
 \v 4 Ісус же сказав їм: «Не буває пророка без пошани, хіба що у вітчизні своїй та в родині і в домі своїм».
 \v 5 І не міг учинити там жодного чуда, тільки на деяких хворих, поклавши руки, зцілив.
 \v 6 І дивувався їхньому невірƅю. Потім ходив Він по навколишніх селах і навчав.
@ -273,12 +273,12 @@
 \v 3 бо фарисеї і всі іудеї, дотримуючись переказів старших, не їдять, не вмивши старанно рук,
 \v 4 а як приходять з торгу, не їдять, не вмившись. І багато іншого є в них, що вони прийняли, щоб дотримуватись: миття чаш, горнят, мідного посуду і столів.
 \v 5 І фарисеї та книжники запитали Ісуса: «Чому учні Твої не роблять за переказом старших, а їдять хліб невмитими руками?»
-\v 6 А Він відповів їм: «Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісайя, як написано: ƅЦі люди шанують Мене устами, серце ж їхнє далеко від Мене,
-\v 7 та даремно шанують Мене, навчаючи людей заповідей людськихƅ.
+\v 6 А Він відповів їм: «Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісайя, як написано: ‘Ці люди шанують Мене устами, серце ж їхнє далеко від Мене,
+\v 7 та даремно шанують Мене, навчаючи людей заповідей людських’.
 \v 8 Бо ви, залишивши заповідь Божу, тримаєтесь переказів людських: обмивання чаш, горнят, і робите багато іншого, подібного до цього».
 \v 9 І сказав їм: «Ви спритно відкидаєте заповідь Божу, щоб зберігати свої перекази.
-\v 10 Бо Мойсей сказав: ƅШануй батька твого і матір твоюƅ, і: “Хто лихословить батька свого або матір свою — нехай смертю помре!ƅ
-\v 11 А ви кажете: хто скаже батькові чи матері: ƅкорван, тобто дар Богові те, чим би ти від мене скориставсяƅ,
+\v 10 Бо Мойсей сказав: ‘Шануй батька твого і матір твою’, і: “Хто лихословить батька свого або матір свою — нехай смертю помре!’
+\v 11 А ви кажете: хто скаже батькові чи матері: ‘корван, тобто дар Богові те, чим би ти від мене скористався’,
 \v 12 тому ви вже потураєте нічого не робити для батька свого чи матері своєї.
 \v 13 Зневажаєте Слово Боже переказами вашими, які ви встановили; і робите багато іншого подібного до цього».
 \v 14 Покликавши знову до Себе народ, говорив їм: «Слухайте Мене всі і розумійте!
@ -417,7 +417,7 @@
 \v 16 І Він обійняв дітей, поклав руки на них і поблагословив їх.
 \v 17 Коли Він вирушав у дорогу, один чоловік підбіг до Нього, впав перед Ним на коліна і запитав Його: «Учителю Благий! Що мені робити, щоб успадкувати вічне життя?»
 \v 18 Ісус відповів йому: «Чому кличеш Мене благим? Ніхто не благий, крім одного Бога.
-\v 19 Ти знаєш заповіді: ƅНе вбивай, не чини перелюбу, не крадь, не свідчи неправдиво, не кривдь, шануй батька твого та матірƅ».
+\v 19 Ти знаєш заповіді: ‘Не вбивай, не чини перелюбу, не крадь, не свідчи неправдиво, не кривдь, шануй батька твого та матір’».
 \v 20 Він відповів йому: «Учителю, все це зберіг я від юності моєї».
 \v 21 Ісус поглянув на нього з любовƅю і сказав йому: «Одного бракує тобі: іди, продай все, що маєш, та роздай убогим, і будеш мати скарб на небесах; тоді приходь, візьми хрест твій і йди за мною».
 \v 22 Він же, збентежений цими словами, відійшов зі смутком, тому що мав велике багатство.
@ -455,7 +455,7 @@
 \p
 \v 1 І коли вони наблизились до Єрусалиму, до Віффагії і Віфанії, біля гори Оливної, Ісус посилає двох учнів Своїх
 \v 2 і говорить їм: «Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зараз же знайдете привƅязаного молодого осла, на якого ніхто з людей ще не сідав; відвƅяжіть його і приведіть.
-\v 3 Якщо хто скаже вам: ƅЩо це ви робите?ƅ — скажіть: ƅВін потрібний Господевіƅ; і зараз же він пошле його сюди».
+\v 3 Якщо хто скаже вам: ‘Що це ви робите?’ — скажіть: ‘Він потрібний Господеві’; і зараз же він пошле його сюди».
 \v 4 Вони пішли і знайшли молодого осла, привƅязаного біля воріт на вулиці, і відвƅязали його.
 \v 5 Деякі з тих, що стояли там, сказали їм: «Що ви робите? Навіщо відвƅязуєте осля?»
 \v 6 Вони ж відповіли, як Ісус звелів їм, і ті відпустили їх.
@ -469,13 +469,13 @@
 \v 14 І сказав Ісус до неї: «Нехай ніхто плоду твого не скуштує віднині й навіки». І чули те учні Його.
 \v 15 І вони прийшли в Єрусалим. Ісус увійшов у храм і почав виганяти тих, що продавали і купували у храмі, і поперевертав столи міняльникам і ослони продавцям голубів;
 \v 16 і не дозволяв, щоб хто переносив яку річ через храм,
-\v 17 і навчав їх, говорячи: «Хіба не написано: ƅДім Мій назветься домом молитви для всіх народів?ƅ А ви зробили його вертепом розбійників». 
+\v 17 і навчав їх, говорячи: «Хіба не написано: ‘Дім Мій назветься домом молитви для всіх народів?’ А ви зробили його вертепом розбійників». 
 \v 18 А первосвященики і книжники почули це і шукали нагоди, як би погубити Ісуса, бо боялись Його тому, що весь народ дивувався вченню Його.
 \v 19 І, коли настав вечір, Він з учнями вийшов з міста.
 \v 20 Вранці, проходячи мимо, вони побачили смоковницю всохлу до кореня.
 \v 21 І, згадавши, Петро говорить Йому: «Учителю, подивись, смоковниця, яку Ти прокляв, усохла».
 \v 22 Ісус каже їм у відповідь: «Майте віру Божу!
-\v 23 Істинно кажу вам: як хто скаже горі цій: ƅЗрушся і кинься в мореƅ, — і не буде мати сумніву в серці своїм, а буде вірити, що так станеться, як сказав, — то буде йому так.
+\v 23 Істинно кажу вам: як хто скаже горі цій: ‘Зрушся і кинься в море’, — і не буде мати сумніву в серці своїм, а буде вірити, що так станеться, як сказав, — то буде йому так.
 \v 24 Тому кажу вам: все, чого ви будете просити в молитві, — вірте, що одержите, і буде вам.
 \v 25 І коли стоїте на молитві, то прощайте, коли щось маєте на кого, щоб і Отець ваш Небесний простив вам провини ваші.
 \v 26 Якщо ви не прощаєте, то і Отець ваш Небесний не простить вам провин ваших».
@ -483,8 +483,8 @@
 \v 28 та запитали Його: «Якою владою Ти це робиш? І хто дав Тобі владу робити це?»
 \v 29 Ісус сказав їм у відповідь: «Запитаю і Я вас про одне, і ви дайте Мені відповідь, тоді і Я скажу вам, якою владою Я це творю.
 \v 30 Хрещення Іоаннове було з небес чи від людей? Відповідайте Мені».
-\v 31 Вони ж міркували між собою і говорили: «Коли скажемо: ƅЗ небесƅ, то Він скаже: ƅЧому ж ви не повірили йому?ƅ
-\v 32 А сказати: ƅВід людейƅ, боялись народу, тому що всі вважали, що Іоанн справді був пророком.
+\v 31 Вони ж міркували між собою і говорили: «Коли скажемо: ‘З небес’, то Він скаже: ‘Чому ж ви не повірили йому?’
+\v 32 А сказати: ‘Від людей’, боялись народу, тому що всі вважали, що Іоанн справді був пророком.
 \v 33 І вони сказали у відповідь кусові: «Не знаємо». Тоді Ісус відповів їм: «То і Я не скажу вам, якою владою Я роблю це».
 \c 12
 \p
@ -493,11 +493,11 @@
 \v 3 Вони ж схопили його, побили і відіслали ні з чим.
 \v 4 Знову він послав до них іншого слугу; і тому розбили камінням голову і відіслали зневаженим.
 \v 5 І знову він послав ще іншого; і того вони вбили. І багатьох інших вони побили або повбивали.
-\v 6 Маючи ж єдиного улюбленого сина, він послав його наостанку до них, кажучи: ƅПосоромляться сина могоƅ.
-\v 7 Але виноградарі говорили між собою: ƅЦе спадкоємець, ходімо, убƅємо його, і спадщина буде нашаƅ.
+\v 6 Маючи ж єдиного улюбленого сина, він послав його наостанку до них, кажучи: ‘Посоромляться сина мого’.
+\v 7 Але виноградарі говорили між собою: ‘Це спадкоємець, ходімо, убƅємо його, і спадщина буде наша’.
 \v 8 І, схопивши його, вбили і викинули геть з виноградника.
 \v 9 Що ж тоді господар виноградника зробить? Він прийде і повбиває тих виноградарів, і віддасть виноградник іншим.
-\v 10 Чи ви не читали цього в Писанні: ƅКамінь, який будівничі відкинули, став наріжним каменемƅ.
+\v 10 Чи ви не читали цього в Писанні: ‘Камінь, який будівничі відкинули, став наріжним каменем’.
 \v 11 Це сталося від Господа, і дивне воно в очах наших».
 \v 12 І вони шукали нагоди, щоб схопити Його, та боялись народу. Бо зрозуміли, що Він сказав цю притчу про них. І, залишивши Його, відійшли.
 \v 13 І вислали до Нього декого з фарисеїв і іродіан, щоб спіймати Його на слові.
@ -506,25 +506,25 @@
 \v 16 І вони принесли. А Він питає їх: «Чиє це зображення і напис?» І вони відповіли Йому: «Кесаря».
 \v 17 Ісус сказав їм у відповідь: «Віддайте кесареве кесарю, а Боже Богові!» І вони дивувалися Йому.
 \v 18 Прийшли до Нього саддукеї, які кажуть, що нема воскресіння, і запитали Його, кажучи:
-\v 19 «Учителю, Мойсей написав нам: ƅЯк помре у кого брат і залишить дружину, а дітей не залишить, то брат його мусить взяти дружину його і відновити потомство для брата свогоƅ.
+\v 19 «Учителю, Мойсей написав нам: ‘Як помре у кого брат і залишить дружину, а дітей не залишить, то брат його мусить взяти дружину його і відновити потомство для брата свого’.
 \v 20 Було сім братів: перший взяв дружину і помер, не залишивши дітей.
 \v 21 І другий взяв її, і він помер, і не залишив дітей; і третій так само.
 \v 22 І всі семеро мали її, і не залишили дітей; після всіх померла і жінка.
 \v 23 А у воскресінні, коли всі вони воскреснуть, котрому з них вона буде дружиною? Адже семеро мали її за дружину».
 \v 24 Ісус сказав їм у відповідь: «Чи не тому ви й помиляєтесь, що не знаєте ні Писання, ні сили Божої?
 \v 25 Бо коли воскреснуть з мертвих, то не будуть ні женитися, ні заміж виходити, а будуть, як ангели на небесах.
-\v 26 А про мертвих, що вони воскреснуть, чи ви не читали в книзі Мойсея, як Бог біля купини сказав йому: ƅЯ — Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Яковаƅ.
+\v 26 А про мертвих, що вони воскреснуть, чи ви не читали в книзі Мойсея, як Бог біля купини сказав йому: ‘Я — Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова’.
 \v 27 Він не є Бог мертвих, а Бог живих. Отже, ви дуже помиляєтесь».
 \v 28 І один з тих книжників, що чув, як вони сперечались, і, зрозумівши, як Ісус добре відповів їм, запитав Його: «Котра заповідь перша з усіх?»
-\v 29 Ісус відповів йому: «Перша з усіх заповідей: ƅСлухай Ізраїлю! Господь, Бог наш є Господь єдиний!
-\v 30 Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумінням твоїм, і всією силою твоєюƅ. Це перша заповідь.
-\v 31 А друга подібна до неї: ƅЛюби ближнього твого, як себе самогоƅ. Нема іншої заповіді більшої за ці».
+\v 29 Ісус відповів йому: «Перша з усіх заповідей: ‘Слухай Ізраїлю! Господь, Бог наш є Господь єдиний!
+\v 30 Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумінням твоїм, і всією силою твоєю’. Це перша заповідь.
+\v 31 А друга подібна до неї: ‘Люби ближнього твого, як себе самого’. Нема іншої заповіді більшої за ці».
 \v 32 Книжник сказав Йому: «Добре, Учителю! Ти сказав істину, що один є Бог, а іншого нема, крім Нього.
 \v 33 І що любити Його всім серцем, і всім розумінням, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як себе самого, є більш, ніж всі всепалення та жертви».
 \v 34 Коли Ісус побачив, що він відповів розумно, сказав йому: «Ти недалеко від Царства Божого». І ніхто після цього не насмілювався питати Його.
 \v 35 Продовжуючи навчати в храмі, Ісус говорив: «Чому говорять книжники, що Христос є син Давидів?
-\v 36 Адже Давид промовив Духом Святим: ƅСказав Господь Господеві моєму: «Сядь праворуч Мене, доки покладу ворогів Твоїх до підніжжя ніг Твоїх!»ƅ 
-\v 37 Отже, сам Давид називає Його ƅГосподомƅ, як же Він син його?» І багато людей слухали Його залюбки.
+\v 36 Адже Давид промовив Духом Святим: ‘Сказав Господь Господеві моєму: «Сядь праворуч Мене, доки покладу ворогів Твоїх до підніжжя ніг Твоїх!»’ 
+\v 37 Отже, сам Давид називає Його ‘Господом’, як же Він син його?» І багато людей слухали Його залюбки.
 \v 38 І Він говорив їм у вченні Своїм: «Стережіться книжників, які люблять ходити в довгій одежі, і люблять вітання на народних зібраннях,
 \v 39 і перші місця в синагогах і перші місця на бенкетах,
 \v 40 які доми вдів поїдають і довго моляться напоказ, — вони приймуть тяжке осудження».
@ -539,7 +539,7 @@
 \v 3 І коли Він сидів на горі Оливній, напроти храму, Петро, Яків, Іоанн і Андрій питали Його на самоті:
 \v 4 «Скажи нам, коли це станеться і яка буде ознака, коли все це має здійснитись?»
 \v 5 Ісус, відповідаючи їм, почав говорити: «Стережіться, щоб хтось не звів вас,
-\v 6 бо багато прийдуть в імƅя Моє, кажучи: ƅЦе Я!ƅ І зведуть багатьох.
+\v 6 бо багато прийдуть в імƅя Моє, кажучи: ‘Це Я!’ І зведуть багатьох.
 \v 7 І коли ви почуєте про війни і про воєнні чутки, то не тривожтесь, бо належить цьому бути. Та це ще не кінець.
 \v 8 Бо повстане народ на народ, і царство на царство; будуть землетруси місцями, буде голод і заворушення. Це початок мук породільних.
 \v 9 Ви ж стежте за собою, бо будуть видавати вас на суди, і битимуть у синагогах, і поведуть вас до правителів і царів за Мене, на свідчення їм.
@ -554,7 +554,7 @@
 \v 18 Моліться, щоб це не сталося зимою.
 \v 19 Бо в ті дні буде така скорбота, якої ще не було від початку Божого творіння, аж донині, і більше ніколи не буде.
 \v 20 І коли б Господь не скоротив тих днів, то ніхто не врятувався б, але заради вибраних, котрих Він вибрав, скоротив ті дні.
-\v 21 Тоді ж, як хтось скаже вам: ƅОсь тут Христос!ƅ, або: ƅОн там!ƅ — не вірте.
+\v 21 Тоді ж, як хтось скаже вам: ‘Ось тут Христос!’, або: ‘Он там!’ — не вірте.
 \v 22 Бо повстануть лжехристи і лжепророки, і будуть показувати знамення і чудеса, щоб звести, по можливості, і вибраних.
 \v 23 Ви ж стережіться! Ось Я сказав вам усе наперед.
 \v 24 Але в ті дні, після тієї скорботи, сонце затьмариться і місяць не дасть світла свого.
@ -586,7 +586,7 @@
 \v 11 Коли вони почули про це, то дуже зраділи і обіцяли дати йому срібняків. І він шукав слушного часу, щоб видати Його.
 \v 12 А першого дня Опрісноків, коли приносили пасхальну жертву, учні Ісуса спитали Його: «Де хочеш, щоб ми приготували Тобі їсти пасху?»
 \v 13 І Він посилає двох учнів Своїх і каже їм: «Ідіть у місто, і там зустріне вас чоловік, котрий буде нести глечик води; ви ідіть за ним.
-\v 14 І куди він увійде, скажіть господареві дому: ƅУчитель питає: де кімната, в якій Я міг би спожити пасху з учнями Моїми?ƅ
+\v 14 І куди він увійде, скажіть господареві дому: ‘Учитель питає: де кімната, в якій Я міг би спожити пасху з учнями Моїми?’
 \v 15 І він покаже вам велику, прибрану і готову світлицю; там приготуйте нам».
 \v 16 І учні Його пішли, і прийшли в місто та й знайшли все так, як Він сказав їм; і вони приготували пасху.
 \v 17 А ввечері Він прийшов з дванадцятьма.
@ -599,7 +599,7 @@
 \v 24 Ісус сказав їм: «Це є кров Моя Нового Завіту, яка проливається за багатьох.
 \v 25 Істинно кажу вам: Я вже не буду пити від плоду виноградного до того дня, коли буду пити знову в Царстві Божому».
 \v 26 І, відспівавши, вони пішли на гору Оливну.
-\v 27 Ісус говорить їм: «Усі ви спокуситеся Мною цієї ночі, бо написано: ƅПоражу пастиря, і розбіжаться вівціƅ.
+\v 27 Ісус говорить їм: «Усі ви спокуситеся Мною цієї ночі, бо написано: ‘Поражу пастиря, і розбіжаться вівці’.
 \v 28 По воскресінні Моїм, Я буду раніш за вас у Галілеї».
 \v 29 А Петро говорить Йому: «Хоч би і всі спокусились, але не я!»
 \v 30 Ісус сказав йому: «Істинно кажу тобі, що сьогодні, цієї ночі, раніше, ніж заспіває півень двічі, ти зречешся Мене тричі».
@ -630,7 +630,7 @@
 \v 55 А первосвященики і весь синедріон шукали свідчення проти Ісуса, щоб засудити Його на смерть, та не знаходили.
 \v 56 Хоч багато свідчили фальшиво проти Нього, але ці свідчення не були достатні.
 \v 57 І деякі встали і неправдиво свідчили проти Нього, кажучи:
-\v 58 «Ми чули, як Він казав: ƅЯ зруйную цей храм рукотворний і за три дні збудую інший, нерукотворнийƅ».
+\v 58 «Ми чули, як Він казав: ‘Я зруйную цей храм рукотворний і за три дні збудую інший, нерукотворний’».
 \v 59 Але й таке їхнє свідчення не було достатнім.
 \v 60 Тоді первосвященик став посередині і запитав Ісуса, кажучи: «Чому Ти нічого не відповідаєш, що вони проти Тебе свідчать?»
 \v 61 Він же мовчав і не відповідав нічого. І знову первосвященик запитав Його, кажучи: «Чи Ти є Христос, Син Благословенного?»
--- a/43-LUK.usfm
+++ b/43-LUK.usfm
@ -147,9 +147,9 @@
 \v 1 На пƅятнадцятому році правління кесаря Тиверія, коли Понтій Пілат управляв Іудеєю, а Ірод був тетрархом у Галілеї,Филип, брат його, був тетрархом Ітуреї та землі Трахонітської, а Лісаній був тетрархом в Авіліні,
 \v 2 за первосвящеників Анни і Кайяфи було слово Боже до Іоанна, сина Захарії, в пустині.
 \v 3 І він ходив по всій околиці йорданській, проповідуючи хрещення покаяння для прощення гріхів,
-\v 4 як є написано в книзі пророка Ісайї: «Глас волаючого в пустині: ƅПриготуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!
+\v 4 як є написано в книзі пророка Ісайї: «Глас волаючого в пустині: ‘Приготуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!
 \v 5 Всяка долина нехай заповниться, кожна гора і пагорок нехай знизиться; нехай кривизни випростаються, а нерівні дороги нехай стануть гладенькими.
-\v 6 І кожна людина побачить Боже спасіння!ƅ»
+\v 6 І кожна людина побачить Боже спасіння!’»
 \v 7 Іоанн говорив до народу, який приходив до нього хреститися: «Роде зміїний! Хто навчив вас утікати від майбутнього гніву?
 \v 8 Принесіть достойні плоди покаяння. І не думайте говорити в собі: отець у нас Авраам, бо кажу вам, що Бог може створити дітей Авраамові з цього каміння.
 \v 9 Вже і сокира лежить при корені дерева: кожне дерево, яке не приносить доброго плоду, зрубають і вкинуть у вогонь».
@ -187,15 +187,15 @@
 \v 1 А Ісус, сповнений Духа Святого, повернувся з Йордану і був поведений Духом у пустиню,
 \v 2 там був сорок днів спокушуваний дияволом. І нічого не їв у ці дні, а по закінченню наостанку зголоднів.
 \v 3 І диявол сказав Йому: «Якщо Ти Син Божий, то звели цьому каменю стати хлібом».
-\v 4 Ісус йому відповів: «Написано: ƅНе хлібом одним буде жити людина, а кожним словом Божимƅ».
+\v 4 Ісус йому відповів: «Написано: ‘Не хлібом одним буде жити людина, а кожним словом Божим’».
 \v 5 Тоді диявол вивів Його на високу гору, і показав Йому в одну мить всі царства світу,
 \v 6 і сказав Йому диявол: «Тобі дам усю владу над усіма царствами і славу їхню, бо вона мені передана і я кому хочу, даю її.
 \v 7 Отже, якщо Ти поклонишся мені, то все буде Твоє».
-\v 8 Ісус сказав йому у відповідь: «Написано: ƅГосподу Богу твоєму поклоняйся і Йому одному служи!ƅ»
+\v 8 Ісус сказав йому у відповідь: «Написано: ‘Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому одному служи!’»
 \v 9 І диявол повів Його в Єрусалим, і поставив Його на гребінь даху храму, і сказав Йому: «Якщо Ти Син Божий, кинься звідси додолу,
-\v 10 бо написано: ƅБог накаже ангелам Своїм берегти Тебе,
-\v 11 і на руках понесуть Тебе, щоб нога Твоя не спіткнулась об каміньƅ».
-\v 12 А Ісус сказав йому у відповідь: «Сказано: ƅНе спокушай Господа Бога Твого!ƅ»
+\v 10 бо написано: ‘Бог накаже ангелам Своїм берегти Тебе,
+\v 11 і на руках понесуть Тебе, щоб нога Твоя не спіткнулась об камінь’».
+\v 12 А Ісус сказав йому у відповідь: «Сказано: ‘Не спокушай Господа Бога Твого!’»
 \v 13 І коли диявол перестав спокушати Ісуса, він відступив від Нього до часу.
 \v 14 А Ісус повернувся в силі Духа в Галілею; і розійшлась чутка про Нього по всій країні.
 \v 15 Він навчав у їхніх синагогах, і всі прославляли Його.
@ -206,7 +206,7 @@
 \v 20 Згорнувши книгу, віддав її служителеві і сів. А очі всіх у синагозі були звернені на Нього.
 \v 21 І Він почав говорити їм: «Сьогодні збулося Писання, яке ви чули».
 \v 22 І всі засвідчили Йому це, і дивувалися словам благодаті, що линули з уст Його. І говорили: «Хіба Він не син Йосифа?»
-\v 23 А Він сказав їм: «Ви, звичайно, скажете Мені приказку: ƅЛікарю, зціли себе самого; про що ми чули, що вчинено було в Капернаумі, вчини також і тут, на Твоїй батьківщиніƅ».
+\v 23 А Він сказав їм: «Ви, звичайно, скажете Мені приказку: ‘Лікарю, зціли себе самого; про що ми чули, що вчинено було в Капернаумі, вчини також і тут, на Твоїй батьківщині’».
 \v 24 І сказав Він: «Істинно кажу вам: жоден пророк не приймається у вітчизні своїй.
 \v 25 По правді кажу вам: багато було вдів у Ізраїлі, в дні Іллі, коли небо було зачинене на три роки і шість місяців, і великий голод був по всій землі.
 \v 26 Однак ні до одної з них не був посланий Ілля, а тільки до вдови в Сарепту Сидонську;
@ -252,7 +252,7 @@
 \v 20 І, побачивши їхню віру, Він сказав чоловікові тому: «Прощаються тобі гріхи твої».
 \v 21 А книжники і фарисеї почали міркувати, кажучи: «Хто Цей, хто богохульствує? Хто може прощати гріхи, крім одного Бога?»
 \v 22 Але Ісус, знаючи думки їхні, відповів їм: «Що ви думаєте в серцях ваших?
-\v 23 Що легше сказати: ƅПрощаються тобі гріхи твої!ƅ Чи сказати: ƅВстань і ходи?ƅ
+\v 23 Що легше сказати: ‘Прощаються тобі гріхи твої!’ Чи сказати: ‘Встань і ходи?’
 \v 24 Та щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І Він сказав розслабленому: «Я кажу тобі: встань, візьми ноші твої і йди додому».
 \v 25 І відразу він встав перед ними, взяв те, на чому лежав, і пішов додому, прославляючи Бога.
 \v 26 Усі дуже здивувалися і славили Бога, сповнені страхом, говорячи: «Дивні діла бачили ми сьогодні!»
@ -268,7 +268,7 @@
 \v 36 Сказав при цьому і притчу: «Ніхто не пришиває латки до старої одежі, відірвавши її від нової одежі, бо інакше і нову розірве і до старої не підійде нова латка.
 \v 37 І ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, бо молоде вино прорве бурдюки, і само розіллється, і бурдюки пропадуть.
 \v 38 Але молоде вино треба вливати в нові бурдюки.
-\v 39 І ніхто, пивши старе, не схоче молодого, бо скаже: ƅСтаре кращеƅ».
+\v 39 І ніхто, пивши старе, не схоче молодого, бо скаже: ‘Старе краще’».
 \c 6
 \p
 \v 1 У суботу, першу після другого дня Пасхи, довелося Йому проходити засіяними полями. І учні Його зривали колоски та, розтираючи їх руками, їли.
@ -312,11 +312,11 @@
 \v 39 І Він розповів їм таку притчу: «Чи може сліпий водити сліпого? Чи не обидва впадуть у яму?
 \v 40 Учень не більший за вчителя, але, вдосконалившись, кожен буде, як учитель його.
 \v 41 Чому ти дивишся на сучок в оці брата твого, а колоди в твоєму оці не відчуваєш?
-\v 42 І як можеш сказати братові твоєму: ƅБрате, дай я вийму сучок з ока твогоƅ, коли ти сам не бачиш колоди в оці твоєму? Лицеміре, вийми спочатку колоду з свого ока, а тоді будеш бачити, як вийняти сучок з ока брата твого.
+\v 42 І як можеш сказати братові твоєму: ‘Брате, дай я вийму сучок з ока твого’, коли ти сам не бачиш колоди в оці твоєму? Лицеміре, вийми спочатку колоду з свого ока, а тоді будеш бачити, як вийняти сучок з ока брата твого.
 \v 43 Нема доброго дерева, яке приносило б плід поганий, а ні дерева поганого, яке приносило б плід добрий.
 \v 44 Кожне дерево пізнається по плоду. Не збирають смокви з тернини і винограду з чагарника.
 \v 45 Добра людина з доброї скарбниці серця свого виносить добре, а зла людина зі злої скарбниці серця свого виносить зле, бо від повноти серця, говорять уста її.
-\v 46 Чому ви звете Мене: ƅГосподи! Господи!ƅ, а не виконуєте того, що Я кажу?
+\v 46 Чому ви звете Мене: ‘Господи! Господи!’, а не виконуєте того, що Я кажу?
 \v 47 Кожен, хто приходить до Мене, слухає Мої слова і виконує їх, Я скажу вам до кого він подібний.
 \v 48 Він подібний до чоловіка, котрий, будуючи дім, копав глибоко і положив основу на скелі; і коли прийшла злива, і вода ріки наперла на дім той, то не могла зрушити його, бо він був збудований на скелі.
 \v 49 А той, хто слухає і не виконує, подібний до чоловіка, котрий побудував дім свій на землі без основи; і натисла на нього ріка, і він зразу ж розвалився, і руйнування дому того було велике.
@ -329,7 +329,7 @@
 \v 5 бо він любить народ наш і побудував нам синагогу».
 \v 6 Ісус пішов з ними. І коли він був уже недалеко від дому, сотник послав до Нього друзів сказати Йому: «Господи, не трудись, бо я недостойний, щоб Ти увійшов під дах мій;
 \v 7 тому і себе самого не вважаю я гідним, щоб прийти до Тебе, але скажи слово, і видужає слуга мій.
-\v 8 Бо і я чоловік підвладний, і також маю під собою воїнів. І скажу одному: ƅйдиƅ, і він йде; а другому: ƅприйдиƅ, і він приходить, а слузі: ƅзробиƅ, і він робить».
+\v 8 Бо і я чоловік підвладний, і також маю під собою воїнів. І скажу одному: ‘йди’, і він йде; а другому: ‘прийди’, і він приходить, а слузі: ‘зроби’, і він робить».
 \v 9 Коли Ісус почув ці слова, то здивувався йому і, обернувшись до народу, який слідував за Ним, сказав: «Кажу вам, що Я не знайшов такої великої віри навіть в Ізраїлі».
 \v 10 А коли посланці вернулись додому, то знайшли, що хворий слуга видужав.
 \v 11 І сталося, наступного дня Він пішов у місто, яке називається Наїн; і з Ним йшли учні Його і багато народу.
@ -341,21 +341,21 @@
 \v 17 І чутка про Ісуса розійшлася по всій Іудеї і по всій тій околиці.
 \v 18 І розповіли Іоаннові учні його про все це.
 \v 19 І Іоанн покликав двох з учнів своїх, і послав до Ісуса запитати: «Чи Ти Той, Котрий має прийти, чи чекати нам іншого?»
-\v 20 Вони, прийшовши, сказали: «Іоанн Хреститель послав нас до Тебе запитати: ƅЧи Ти Той, Котрий має прийти, чи чекати нам іншого?ƅ»
+\v 20 Вони, прийшовши, сказали: «Іоанн Хреститель послав нас до Тебе запитати: ‘Чи Ти Той, Котрий має прийти, чи чекати нам іншого?’»
 \v 21 А в той саме час, Він зцілив багатьох від недугів і хвороб, і від злих духів та багатьом сліпим дав зір.
 \v 22 То ж Ісус сказав їм у відповідь: «Ідіть і перекажіть Іоаннові, що ви бачили і чули: сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищуються, глухі чують, мертві воскресають, убогим проповідується Євангеліє.
 \v 23 І блаженний той, хто не спокуситься Мною».
 \v 24 Коли ж посланці Іоаннові відійшли, Він почав говорити до народу про Іоанна: «На що ви ходили в пустиню дивитись? На очеретину, яку вітер колише?
 \v 25 Та на кого ж ви ходили дивитись? На чоловіка, одягненого в мƅяку одежу? Адже ті, що в пишних одежах і живуть в розкошах, сидять в царських палацах.
 \v 26 Тоді на кого ж ви ходили дивитись? На пророка? Так, кажу вам, навіть більше, ніж на пророка.
-\v 27 Це той, про кого написано: ƅОсь Я посилаю ангела Мого перед Тобою, котрий приготує дорогу Тобіƅ.
+\v 27 Це той, про кого написано: ‘Ось Я посилаю ангела Мого перед Тобою, котрий приготує дорогу Тобі’.
 \v 28 Кажу вам: між народженими від жінок нема більшого пророка від Іоанна Хрестителя, але найменший в Царстві Божому, більший від нього».
 \v 29 І весь народ, що слухав, і навіть митники, віддали славу Богові, охрестившись хрещенням Іоанновим.
 \v 30 А фарисеї і законники відкинули волю Божу щодо них, і не хрестились від Нього.
 \v 31 Тоді Господь сказав: «До кого ж уподібню людей роду цього? І до кого вони подібні?
-\v 32 Вони подібні до дітей, котрі сидять на вулиці і кличуть один одного, і кажуть: ƅМи грали вам на сопілці, а ви не танцювали; ми співали вам жалібну пісню, а ви не плакалиƅ.
-\v 33 Бо прийшов Іоанн Хреститель, який ні хліба не їсть, ні вина не пƅє, і кажете: ƅВін має демонаƅ.
-\v 34 Прийшов Син Людський, їсть і пƅє, і кажете: ƅЦей чоловік любить їсти та пити вино, друг митникам і грішникамƅ.
+\v 32 Вони подібні до дітей, котрі сидять на вулиці і кличуть один одного, і кажуть: ‘Ми грали вам на сопілці, а ви не танцювали; ми співали вам жалібну пісню, а ви не плакали’.
+\v 33 Бо прийшов Іоанн Хреститель, який ні хліба не їсть, ні вина не пƅє, і кажете: ‘Він має демона’.
+\v 34 Прийшов Син Людський, їсть і пƅє, і кажете: ‘Цей чоловік любить їсти та пити вино, друг митникам і грішникам’.
 \v 35 І виправдалася премудрість усіма своїми дітьми».
 \v 36 Один з фарисеїв запросив Його, щоб спожив з ним їжу. І Він увійшов у дім фарисея і возліг.
 \v 37 І ось одна жінка в місті, яка була грішниця, довідавшись, що Він возлежить в домі фарисея, принесла алебастрову посудину з миром,
@ -418,7 +418,7 @@
 \v 42 бо в нього була єдина дочка, років дванадцяти, і та була при смерті. Коли ж Він ішов, народ тиснув Його.
 \v 43 А жінка, яка була хвора на кровотечу дванадцять років і яка витратила на лікарів усе, що мала, і ніхто не міг її вилікувати,
 \v 44 підійшла ззаду і доторкнулась до краю одежі Його, і зараз же кровотеча в неї зупинилась.
-\v 45 А Ісус сказав: «Хто доторкнувся до Мене?» Коли ж усі відмовлялися, Петро і ті, що були з Ним, сказали: «Учителю, народ оточує Тебе і тисне, а Ти питаєш: ƅХто доторкнувся до Мене?ƅ»
+\v 45 А Ісус сказав: «Хто доторкнувся до Мене?» Коли ж усі відмовлялися, Петро і ті, що були з Ним, сказали: «Учителю, народ оточує Тебе і тисне, а Ти питаєш: ‘Хто доторкнувся до Мене?’»
 \v 46 Але Ісус сказав: «Хтось доторкнувся до Мене, бо я відчув, як сила вийшла з Мене».
 \v 47 Жінка, побачивши, що не втаїлась, з тремтінням підійшла і, впавши перед Ним, призналася перед усіма людьми, з якої причини доторкнулася до Нього і як зараз же зцілилася.
 \v 48 Він же сказав їй: «Віра твоя спасла тебе: іди з миром!»
@ -500,13 +500,13 @@
 \v 2 І сказав їм: «Жнива великі, а робітників мало. То ж благайте Господаря жнив, щоб вислав працівників на жнива Свої!
 \v 3 Ідіть! Ось Я посилаю вас, як ягнят серед вовків.
 \v 4 Не беріть ні грошей, ні торбини, ні взуття, і нікого в дорозі не вітайте.
-\v 5 І в який дім ви ввійдете, спочатку скажіть: ƅМир дому цьому!ƅ
+\v 5 І в який дім ви ввійдете, спочатку скажіть: ‘Мир дому цьому!’
 \v 6 Якщо чоловік миру буде там, то ваш мир спочине на ньому; коли ж ні, то до вас повернеться.
 \v 7 Залишайтесь в домі цьому, споживайте та пийте, що дадуть вам, бо робітник вартий платні своєї. Не переходьте з дому в дім.
 \v 8 І в яке місто ви прийдете, і приймуть там вас, то споживайте все, що поставлять перед вами.
-\v 9 Зціляйте в ньому недужих і кажіть їм: ƅНаблизилось до вас Царство Боже!ƅ
+\v 9 Зціляйте в ньому недужих і кажіть їм: ‘Наблизилось до вас Царство Боже!’
 \v 10 Коли ж прийдете в якесь місто і там не приймуть вас, то, вийшовши на вулицю, скажіть: 
-\v 11 ƅМи обтрушуємо порох вашого міста з ніг наших; а проте знайте, що наблизилось до вас Царство Божеƅ.
+\v 11 ‘Ми обтрушуємо порох вашого міста з ніг наших; а проте знайте, що наблизилось до вас Царство Боже’.
 \v 12 Кажу вам, що Содому легше буде в день суду, ніж місту тому.
 \v 13 Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б у Тирі і Сидоні сталися ті чудеса, які були у вас, то давно б вони, сидячи у веретищі і попелі, покаялися!
 \v 14 Та Тиру і Сидону легше буде на суді, ніж вам.
@ -530,7 +530,7 @@
 \v 32 Також і левіт, як прийшов на те місце, підійшов, подивився і пройшов мимо.
 \v 33 Але один самарянин, проїжджаючи, натрапив на нього і, побачивши його, змилосердився;
 \v 34 і підійшов, і обвƅязав йому рани, змастивши їх оливою і вином, посадив його на свого осла і привіз його в гостиницю, і потурбувався про нього.
-\v 35 А на другий день, відƅїжджаючи, вийняв два динарі! і дав господареві, кажучи: ƅДоглядай його, а як більше що витратиш, то я віддам тобі, як повернусяƅ.
+\v 35 А на другий день, відƅїжджаючи, вийняв два динарі! і дав господареві, кажучи: ‘Доглядай його, а як більше що витратиш, то я віддам тобі, як повернуся’.
 \v 36 Хто з цих трьох, на твою думку, був ближній тому, що попався розбійникам?»
 \v 37 Він сказав: «Той, що змилосердився над ним». Тоді Ісус сказав йому: «Іди, і ти роби так само».
 \v 38 Коли вони далі подорожували, Він увійшов у одне село. Одна жінка, на імƅя Марфа, прийняла Його в дім свій.
@ -544,9 +544,9 @@
 \v 2 Він сказав їм: «Коли молитесь, кажіть: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться імƅя Твоє; не хай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
 \v 3 Хліб наш насущний дай нам на кожний день.
 \v 4 І прости нам гріхи наші, як і ми прощаємо кожному боржникові нашому; і не введи нас у спокусу, а визволи нас від лукавого».
-\v 5 І сказав їм: «Хто з вас, маючи приятеля, прийде до нього опівночі і скаже йому: ƅДруже, позич мені три хліби,
-\v 6 бо приятель мій з дороги зайшов до мене, і я не маю, що дати йомуƅ.
-\v 7 А той зсередини скаже йому у відповідь: ƅНе турбуй мене; вже замкнені двері, і діти мої зі мною в ліжку. Не можу я встати і дати тобіƅ.
+\v 5 І сказав їм: «Хто з вас, маючи приятеля, прийде до нього опівночі і скаже йому: ‘Друже, позич мені три хліби,
+\v 6 бо приятель мій з дороги зайшов до мене, і я не маю, що дати йому’.
+\v 7 А той зсередини скаже йому у відповідь: ‘Не турбуй мене; вже замкнені двері, і діти мої зі мною в ліжку. Не можу я встати і дати тобі’.
 \v 8 Говорю вам, що коли він не встане і не дасть йому хліба заради дружби з ним, то через невідступність його вставши, дасть йому, скільки просить.
 \v 9 І Я скажу вам: просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам.
 \v 10 Бо кожен, хто просить, той одержує; хто шукає — знаходить; і тому, хто стукає — відчиняють.
@ -563,7 +563,7 @@
 \v 21 Коли сильний, озброївшись, стереже двір свій, то в безпеці добро його.
 \v 22 Коли ж сильніший від нього нападе на нього і переможе його, тоді забере всю зброю його, на яку він надіявся, і розділить здобич свою.
 \v 23 Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає.
-\v 24 Коли нечистий дух виходить з людини, то ходить по безводних місцях, шукаючи відпочинку, але не знаходячи, каже: ƅВернуся в дім мій, звідки вийшовƅ.
+\v 24 Коли нечистий дух виходить з людини, то ходить по безводних місцях, шукаючи відпочинку, але не знаходячи, каже: ‘Вернуся в дім мій, звідки вийшов’.
 \v 25 І, прийшовши, знаходить його виметеним і прибраним;
 \v 26 тоді йде і бере з собою сім інших духів, лютіших від себе, і, увійшовши, живуть там. І буває для людини тієї останнє гірше першого».
 \v 27 Коли Він говорив це, одна жінка, піднісши голос із натовпу, сказала Йому: «Блаженна утроба, яка носила Тебе, і груди, що годували Тебе».
@ -588,7 +588,7 @@
 \v 46 А Він сказав: «Горе і вам, законники, бо ви накладаєте на людей тягарі, які важко носити, а самі і пальцем одним не доторкнетесь до них!
 \v 47 Горе вам, що будуєте гробниці пророкам, котрих батьки ваші повбивали.
 \v 48 Цим ви свідчите про діла батьків ваших і схвалюєте їх, бо вони повбивали пророків, а ви будуєте їм гробниці.
-\v 49 Тому то й говорить Мудрість Божа: ƅПошлю їм пророків і апостолів, і декого з них вони вбƅють, інших виженуть,
+\v 49 Тому то й говорить Мудрість Божа: ‘Пошлю їм пророків і апостолів, і декого з них вони вбƅють, інших виженуть,
 \v 50 щоб рід цей відповів за кров усіх пророків, пролиту від створення світу.
 \v 51 Від крові Авеля до крові Захарії, вбитого між жертовником і храмом!» Так, кажу вам, відповість рід цей!
 \v 52 Горе вам, законникам, що ви взяли ключ розуміння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, перешкоджали».
@ -612,10 +612,10 @@
 \v 14 А Ісус відповів йому: «Чоловіче, хто поставив Мене судити або ділити вас?»
 \v 15 І сказав їм: «Глядіть, остерігайтесь зажерливості, бо життя людини не залежить від достатку маєтку його».
 \v 16 І розповів їм притчу: «В одного багача добре вродила нива.
-\v 17 І міркував він про себе, кажучи: ƅЩо мені робити, бо не маю куди зібрати мій урожай?ƅ
-\v 18 І сказав: ƅОсь що зроблю: знесу клуні мої і поставлю більші, і зберу туди все моє збіжжя і все добро моє
-\v 19 та скажу душі моїй: душе, маєш багато добра на багато років; спочивай, їж, пий і веселися!ƅ
-\v 20 Але Бог сказав йому: ƅБезумний, у цю ніч душу твою візьмуть у тебе; і все, що ти надбав, кому дістанеться?ƅ
+\v 17 І міркував він про себе, кажучи: ‘Що мені робити, бо не маю куди зібрати мій урожай?’
+\v 18 І сказав: ‘Ось що зроблю: знесу клуні мої і поставлю більші, і зберу туди все моє збіжжя і все добро моє
+\v 19 та скажу душі моїй: душе, маєш багато добра на багато років; спочивай, їж, пий і веселися!’
+\v 20 Але Бог сказав йому: ‘Безумний, у цю ніч душу твою візьмуть у тебе; і все, що ти надбав, кому дістанеться?’
 \v 21 Ось так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє».
 \v 22 І сказав учням Своїм: «Тому кажу вам: не журіться про життя ваше, що вам їсти, ні про тіло, в що зодягатися.
 \v 23 Душа більша від їжі, а тіло від одягу.
@ -640,7 +640,7 @@
 \v 42 А Господь відповів: «Хто ж тоді вірний і мудрий домоуправитель, якого господар поставить над слугами своїми, щоб давати їм у свій час призначений харч?
 \v 43 Блаженний раб той, якого господар, прийшовши, знайде, що він діє так!
 \v 44 Істинно кажу вам, що над усім маєтком своїм він поставить його.
-\v 45 Коли ж раб той скаже в серці своїм: ƅНе скоро господар мій прийдеƅ, і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та напиватися,
+\v 45 Коли ж раб той скаже в серці своїм: ‘Не скоро господар мій прийде’, і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та напиватися,
 \v 46 то господар раба того прийде того дня, якого він не сподівається, і години, якої він не знає, і розітне його, і визначить йому долю з невірними.
 \v 47 Той раб, який знав волю господаря свого, і не був готовий, і не вчинив по волі його, буде багато битий.
 \v 48 А котрий не знав, а вчинив гідне покарання, буде битий менше. Бо від кожного, кому дано багато, багато вимагається; і кому багато довірено, з того більше спитають.
@ -649,8 +649,8 @@
 \v 51 Чи думаєте, що Я прийшов, мир дати землі? Ні, кажу вам, а розділення,
 \v 52 бо віднині пƅятеро в однім домі поділяться: троє проти двох, а двоє — проти трьох.
 \v 53 Батько буде проти сина, а син проти батька; мати проти дочки, а дочка проти матері; свекруха проти невістки своєї, а невістка проти свекрухи своєї!»
-\v 54 Він сказав також до народу: «Коли ви побачите хмару, яка надходить із заходу, то зараз кажете: ƅБуде дощƅ, і так буває.
-\v 55 А коли вітер віє південний, кажете: ƅБуде спекаƅ, і так буває.
+\v 54 Він сказав також до народу: «Коли ви побачите хмару, яка надходить із заходу, то зараз кажете: ‘Буде дощ’, і так буває.
+\v 55 А коли вітер віє південний, кажете: ‘Буде спека’, і так буває.
 \v 56 Лицеміри! Лице неба й землі ви вмієте розпізнати, чому ж не розпізнаєте часу цього?
 \v 57 Чому ж ви самі по собі не судите, що справедливе?
 \v 58 Коли ти йдеш з противником своїм до правителя, то постарайся полагодити з ним ще по дорозі, щоб він не потягнув тебе до судді, а суддя не передав тебе слузі, а слуга не вкинув тебе у вƅязницю.
@ -663,9 +663,9 @@
 \v 4 Або ті вісімнадцять, на яких упала башта в Силоамі і побила їх, думаєте, що вони були більше винні за всіх, що живуть в Єрусалимі?
 \v 5 Ні, кажу вам, та коли не покаєтесь, всі так само загинете!»
 \v 6 І Він розповів їм таку притчу: «Один чоловік мав смоковницю, посаджену у винограднику своїм. І він прийшов шукати плоду на ній, - але не знайшов.
-\v 7 І сказав виноградареві: ƅОсь я третій рік приходжу шукати плоду на цій смоковниці і не знаходжу; зрубай її: навіщо вона й землю займає?ƅ
-\v 8 Але він сказав йому у відповідь: ƅГосподарю, залиш її і на цей рік, поки я обкопаю її і обкладу гноєм,
-\v 9 чи не принесе плоду; якщо ні, то зрубаєш їїƅ».
+\v 7 І сказав виноградареві: ‘Ось я третій рік приходжу шукати плоду на цій смоковниці і не знаходжу; зрубай її: навіщо вона й землю займає?’
+\v 8 Але він сказав йому у відповідь: ‘Господарю, залиш її і на цей рік, поки я обкопаю її і обкладу гноєм,
+\v 9 чи не принесе плоду; якщо ні, то зрубаєш її’».
 \v 10 Ісус навчав у одній із синагог у суботу.
 \v 11 Там була жінка, що мала духа немочі вісімнадцять років: була скорчена, і не могла випростатись.
 \v 12 А Ісус, побачивши її, покликав і сказав їй: «Жінко, ти звільняєшся від недуги твоєї!»
@ -681,17 +681,17 @@
 \v 22 І проходив Він через міста і села, і вчив, прямуючи до Єрусалиму.
 \v 23 І хтось запитав Його: «Господи, хіба мало тих, що спасаються?» Він же відповів їм:
 \v 24 «Силкуйтесь увійти тісними ворітьми, бо, кажу вам, багато схочуть увійти, та не зможуть!
-\v 25 Як господар дому встане і зачинить двері, тоді ви, стоячи надворі, почнете стукати в двері і казати: ƅГосподи, Господи, відчини нам!ƅ А Він скаже вам у відповідь: ƅНе знаю вас, звідки ви!ƅ
-\v 26 Тоді станете говорити: ƅМи їли і пили з Тобою, і на вулицях наших Ти нас навчав!ƅ
-\v 27 Але Він скаже: ƅГоворю вам: не знаю вас, звідки ви! Відійдіть від Мене всі, що чините неправду!ƅ
+\v 25 Як господар дому встане і зачинить двері, тоді ви, стоячи надворі, почнете стукати в двері і казати: ‘Господи, Господи, відчини нам!’ А Він скаже вам у відповідь: ‘Не знаю вас, звідки ви!’
+\v 26 Тоді станете говорити: ‘Ми їли і пили з Тобою, і на вулицях наших Ти нас навчав!’
+\v 27 Але Він скаже: ‘Говорю вам: не знаю вас, звідки ви! Відійдіть від Мене всі, що чините неправду!’
 \v 28 Там буде плач і скрегіт зубів, коли ви, стоячи назовні, побачите Авраама, Ісаака, Якова та всіх пророків у Царстві Божім.
 \v 29 І прийдуть від сходу й заходу, від півночі й півдня, і возляжуть у Царстві Божому.
 \v 30 І ось, є останні, що будуть першими, і є перші, що будуть останніми!»
 \v 31 У той же день, деякі з фарисеїв підійшли і сказали Йому: «Вийди і піди собі геть звідси, бо Ірод хоче вбити Тебе!»
-\v 32 Але Він сказав їм: «Ідіть і скажіть тій лисиці: ƅОсь виганяю демонів і зціляю сьогодні і завтра, а третього дня скінчуƅ.
+\v 32 Але Він сказав їм: «Ідіть і скажіть тій лисиці: ‘Ось виганяю демонів і зціляю сьогодні і завтра, а третього дня скінчу’.
 \v 33 Однак Мені треба ходити сьогодні і завтра, і наступного дня, бо не буває, щоб пророк загинув поза Єрусалимом.
 \v 34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх, як квочка збирає курчат своїх під крила, та ви не захотіли.
-\v 35 Ось дім ваш залишається пустим для вас! Говорю ж вам, що не побачите Мене, аж поки не прийде час, коли скажете: ƅБлагословен, Грядучий в імƅя Господнє!ƅ»
+\v 35 Ось дім ваш залишається пустим для вас! Говорю ж вам, що не побачите Мене, аж поки не прийде час, коли скажете: ‘Благословен, Грядучий в імƅя Господнє!’»
 \c 14
 \p
 \v 1 Одного разу, коли Ісус у суботу був запрошений на обід до одного зі старійшин фарисейських, вони назирали за Ним.
@ -702,28 +702,28 @@
 \v 6 І вони не могли відповісти Йому на це.
 \v 7 Спостерігаючи, як запрошені вибирали собі перші місця, сказав їм притчу:
 \v 8 «Коли хтось запросить тебе на весілля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хтось із запрошених поважніший від тебе,
-\v 9 і щоб той, що запросив тебе і його, не підійшов і не сказав тобі: ƅПоступися цьому місцемƅ. І тоді з соромом будеш змушений зайняти місце останнє.
-\v 10 Але, як ти будеш запрошений, прийди і сідай на останньому місці, щоб той, хто запросив тебе, підійшов і сказав: ƅДруже, пересядь вищеƅ. Тоді буде тобі честь перед тими, що сидять з тобою.
+\v 9 і щоб той, що запросив тебе і його, не підійшов і не сказав тобі: ‘Поступися цьому місцем’. І тоді з соромом будеш змушений зайняти місце останнє.
+\v 10 Але, як ти будеш запрошений, прийди і сідай на останньому місці, щоб той, хто запросив тебе, підійшов і сказав: ‘Друже, пересядь вище’. Тоді буде тобі честь перед тими, що сидять з тобою.
 \v 11 Бо кожен, хто сам себе підносить, буде понижений, а хто понижує себе, буде підвищений».
 \v 12 А тому, що запросив Його, сказав: «Коли ти справляєш обід або вечерю, то не клич друзів твоїх ні братів, ні родичів твоїх, ні сусідів багатих, щоб і вони покликали колись тебе, і не одержав ти відплати.
 \v 13 Але, коли справляєш гостину, клич убогих, калік, кривих, сліпих,
 \v 14 і будеш блаженний, бо вони не мають чим відплатити тобі; відплатиться ж тобі в день воскресіння праведних!»
 \v 15 Почувши це, один з тих, що возлежав з Ним, сказав Йому: «Блаженний той, хто буде їсти хліб у Царстві Божому!»
 \v 16 Він же сказав йому: «Один чоловік справив велику вечерю і запросив багатьох.
-\v 17 Коли настав час вечері, послав раба свого сказати запрошеним: ƅІдіть, бо вже все готове!ƅ
-\v 18 І почали всі вибачатися. Перший сказав йому: ƅЯ купив поле, і мені треба піти оглянути його. Прошу тебе, вибач мені!ƅ
-\v 19 Другий сказав: ƅЯ купив пƅять пар волів і йду випробувати їх. Прошу тебе, вибач мені!ƅ
-\v 20 Ще інший сказав: ƅЯ одружився, тому не можу прийти!ƅ
-\v 21 І раб той повернувся і розповів усе господареві своєму. Тоді господар дому розгнівався і сказав рабові своєму: ƅПіди швидше на вулиці і провулки міста і приведи сюди вбогих, калік, сліпих і кривихƅ.
-\v 22 І раб сказав: ƅГосподарю, зроблено, як сказав ти, та ще є місцяƅ.
-\v 23 І господар сказав рабові: ƅПіди на дороги та стежки і переконай їх прийти, щоб наповнився мій дімƅ.
+\v 17 Коли настав час вечері, послав раба свого сказати запрошеним: ‘Ідіть, бо вже все готове!’
+\v 18 І почали всі вибачатися. Перший сказав йому: ‘Я купив поле, і мені треба піти оглянути його. Прошу тебе, вибач мені!’
+\v 19 Другий сказав: ‘Я купив пƅять пар волів і йду випробувати їх. Прошу тебе, вибач мені!’
+\v 20 Ще інший сказав: ‘Я одружився, тому не можу прийти!’
+\v 21 І раб той повернувся і розповів усе господареві своєму. Тоді господар дому розгнівався і сказав рабові своєму: ‘Піди швидше на вулиці і провулки міста і приведи сюди вбогих, калік, сліпих і кривих’.
+\v 22 І раб сказав: ‘Господарю, зроблено, як сказав ти, та ще є місця’.
+\v 23 І господар сказав рабові: ‘Піди на дороги та стежки і переконай їх прийти, щоб наповнився мій дім’.
 \v 24 Кажу ж вам, що ніхто з тих запрошених не скуштує вечері моєї! Бо багато покликаних, та мало вибраних».
 \v 25 Ішло з Ним багато народу; і Він, звернувшись, сказав їм:
 \v 26 «Коли хтось приходить до Мене і любить більше ніж Мене батька свого, і матір, і дружину, і дітей, і братів, і сестер, а до того і життя своє, той не може бути учнем Моїм.
 \v 27 І хто не несе хреста свого, і не йде вслід за Мною, той не може бути учнем Моїм.
 \v 28 Бо хто з вас, бажаючи збудувати башту, не сяде спочатку і не порахує витрат, чи має він потрібне для збудування.
 \v 29 Щоб, коли він покладе основу, а закінчити не зможе, то, щоб всі, хто побачить це, не стали б сміятися з нього,
-\v 30 говорячи: ƅЦей чоловік почав будувати, але докінчити не зміг!ƅ
+\v 30 говорячи: ‘Цей чоловік почав будувати, але докінчити не зміг!’
 \v 31 Або який цар, ідучи на війну проти другого царя, в першу чергу не сяде порадитися, чи зможе він з десятьма тисячами устояти проти того, що йде на нього з двадцятьма тисячами?
 \v 32 Коли ж ні, то поки той ще далеко, шле посольство до нього і просить миру.
 \v 33 Так кожен з вас, хто не зречеться всього, що має, не може бути учнем Моїм.
@ -736,42 +736,42 @@
 \v 3 А Він сказав їм цю притчу, говорячи:
 \v 4 «Хто з вас, маючи сто овець і загубивши одну з них, не залишить девƅяносто девƅять в пустині і не піде за загубленою, поки не знайде її?
 \v 5 А, знайшовши, кладе її на плечі собі, радіючи.
-\v 6 І, прийшовши додому, скликає друзів своїх та сусідів і каже їм: ƅРадійте зі мною, бо знайшов я мою загублену овечку!ƅ
+\v 6 І, прийшовши додому, скликає друзів своїх та сусідів і каже їм: ‘Радійте зі мною, бо знайшов я мою загублену овечку!’
 \v 7 Кажу вам, що так само на небесах буде більше радості за одного грішника, який покаявся, ніж за девƅяносто девƅять праведників, які не потребують покаяння.
 \v 8 Або яка жінка, що має десять драхм, коли загубить одну драхму, не засвітить світла і не почне мести кімнату, і шукає старанно, аж поки не знайде?
-\v 9 А, знайшовши, кличе приятельок і сусідів та й каже: ƅРадійте зі мною, бо я знайшла загублену драхму!ƅ
+\v 9 А, знайшовши, кличе приятельок і сусідів та й каже: ‘Радійте зі мною, бо я знайшла загублену драхму!’
 \v 10 Так, кажу вам, буває радість у ангелів Божих за одного грішника, котрий кається!»
 \v 11 Ще розповів: «В одного чоловіка було два сини.
-\v 12 Молодший з них сказав батькові: ƅОтче, дай мені частину майна, яка належиться мені!ƅ І розділив батько між ними майно.
+\v 12 Молодший з них сказав батькові: ‘Отче, дай мені частину майна, яка належиться мені!’ І розділив батько між ними майно.
 \v 13 А через кілька днів, молодший син, зібравши все, подався в далекий край і розтратив там майно своє, живучи розпутно.
 \v 14 А коли він усе прожив, настав великий голод у краю тому, і він став бідувати.
 \v 15 І пішов і пристав до одного з мешканців краю того, а той послав його на поля свої пасти свиней.
 \v 16 І він радий був наповнити шлунок свій стручками, що їли свині, та ніхто не давав йому.
-\v 17 Опамƅятавшись, він сказав: ƅСкільки наймитів у батька мого мають хліба надміру, а я тут з голоду гину.
+\v 17 Опамƅятавшись, він сказав: ‘Скільки наймитів у батька мого мають хліба надміру, а я тут з голоду гину.
 \v 18 Встану, піду до батька мого і скажу йому: Отче, я згрішив проти неба і перед тобою;
-\v 19 і вже недостойний називатися сином твоїм. Прийми ж мене, як одного з наймитів твоїх!ƅ
+\v 19 і вже недостойний називатися сином твоїм. Прийми ж мене, як одного з наймитів твоїх!’
 \v 20 І, вставши, пішов до батька свого. І коли він був ще далеко, батько побачив його, і переповнився жалем; і побіг, кинувся на шию йому і почав цілувати його.
-\v 21 А син сказав йому: ƅОтче, я згрішив проти неба і перед тобою, і вже недостойний називатися сином твоїм!ƅ
-\v 22 А батько сказав рабам своїм: ƅПринесіть кращу одежу і одягніть його, і дайте перстень на руку його, і взуття на ноги;
+\v 21 А син сказав йому: ‘Отче, я згрішив проти неба і перед тобою, і вже недостойний називатися сином твоїм!’
+\v 22 А батько сказав рабам своїм: ‘Принесіть кращу одежу і одягніть його, і дайте перстень на руку його, і взуття на ноги;
 \v 23 і приведіть відгодоване теля, і заколіть: будемо їсти і веселитись,
-\v 24 бо цей син мій був мертвий і ожив, пропадав і знайшовся.ƅ Та й почали веселитись.
+\v 24 бо цей син мій був мертвий і ожив, пропадав і знайшовся.’ Та й почали веселитись.
 \v 25 Старший син його був у полі; і, вертаючись з поля, коли наблизився до дому, почув співи та радощі.
-\v 26 І, покликавши одного із слуг, запитав: ƅЩо це таке?ƅ
-\v 27 Той відповів йому: ƅБрат твій прийшов; і батько твій заколов відгодоване теля, бо ж прийняв його здоровимƅ.
+\v 26 І, покликавши одного із слуг, запитав: ‘Що це таке?’
+\v 27 Той відповів йому: ‘Брат твій прийшов; і батько твій заколов відгодоване теля, бо ж прийняв його здоровим’.
 \v 28 І він розгнівався, і не хотів увійти. Батько ж його вийшов і кликав його.
-\v 29 Але він відповів батькові: ƅОсь стільки літ я служу тобі і ніколи не порушував наказу твого, але ти ніколи не дав мені і козенятка, щоб я міг повеселитися з друзями моїми.
-\v 30 А коли цей син твій, що змарнував майно твоє з блудницями, повернувся, ти заколов для нього відгодоване теляƅ.
-\v 31 Він же сказав йому: ƅСину, ти завжди зі мною, і все моє — твоє!
-\v 32 Треба радіти і веселитися, тому що цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!ƅ»
+\v 29 Але він відповів батькові: ‘Ось стільки літ я служу тобі і ніколи не порушував наказу твого, але ти ніколи не дав мені і козенятка, щоб я міг повеселитися з друзями моїми.
+\v 30 А коли цей син твій, що змарнував майно твоє з блудницями, повернувся, ти заколов для нього відгодоване теля’.
+\v 31 Він же сказав йому: ‘Сину, ти завжди зі мною, і все моє — твоє!
+\v 32 Треба радіти і веселитися, тому що цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!’»
 \c 16
 \p
 \v 1 Сказав же і учням Своїм: «Один чоловік був багатий і мав управителя, на якого було донесено йому, що він марнує майно його.
-\v 2 І покликавши його, сказав йому: ƅЩо я чую про тебе? Дай звіт в управлінні твоєму, бо ти не можеш більше управлятиƅ.
-\v 3 Тоді управитель сказав сам собі: ƅЩо мені робити? Господар мій відбирає в мене управління; копати не можу, а просити соромлюсь.
-\v 4 Знаю, що зроблю, щоб прийняли мене друзі в доми свої, коли буду відставлений від управлінняƅ.
-\v 5 І, покликавши кожного з боржників господаря свого, він питає першого: ƅСкільки ти винен господарю моєму?
-\v 6 Той відповів: ƅСто мір оливиƅ. І сказав йому: ƅВізьми розписку твою і сідай та скоріш пиши: пƅятдесятƅ.
-\v 7 Потім запитав другого: ƅА ти скільки винен?ƅ Той відповів: ƅСто мір пшениціƅ. І сказав йому: ƅВізьми розписку твою і пиши: вісімдесятƅ.
+\v 2 І покликавши його, сказав йому: ‘Що я чую про тебе? Дай звіт в управлінні твоєму, бо ти не можеш більше управляти’.
+\v 3 Тоді управитель сказав сам собі: ‘Що мені робити? Господар мій відбирає в мене управління; копати не можу, а просити соромлюсь.
+\v 4 Знаю, що зроблю, щоб прийняли мене друзі в доми свої, коли буду відставлений від управління’.
+\v 5 І, покликавши кожного з боржників господаря свого, він питає першого: ‘Скільки ти винен господарю моєму?
+\v 6 Той відповів: ‘Сто мір оливи’. І сказав йому: ‘Візьми розписку твою і сідай та скоріш пиши: пƅятдесят’.
+\v 7 Потім запитав другого: ‘А ти скільки винен?’ Той відповів: ‘Сто мір пшениці’. І сказав йому: ‘Візьми розписку твою і пиши: вісімдесят’.
 \v 8 І господар похвалив управителя невірного, що мудро вчинив. Бо сини світу цього хитріші від синів світла в роді своїм.
 \v 9 І Я кажу вам, здобувайте собі друзів багатством неправедним, щоб вони, коли його не стане, прийняли вас у вічні оселі.
 \v 10 Вірний у малому і у великому вірний; а невірний у малому невірний і у великому.
@ -801,13 +801,13 @@
 \v 1 Ісус сказав учням Своїм: «Неможливо, щоб спокуси не прийшли, але горе тому, через кого вони приходять.
 \v 2 Краще було б такому, щоб млинове жорно повісити йому на шию і вкинути в море, ніж щоб він спокусив одного з малих цих.
 \v 3 Пильнуйте ж за собою. Якщо брат твій провиниться проти тебе, застережи його, і якщо він покається, прости йому.
-\v 4 І коли сім разів у день згрішить проти тебе, і сім разів у день звернеться і скаже: ƅКаюсяƅ, — прости йому».
+\v 4 І коли сім разів у день згрішить проти тебе, і сім разів у день звернеться і скаже: ‘Каюся’, — прости йому».
 \v 5 Апостоли сказали Господеві: «Збільш віру нашу!»
-\v 6 Господь відповів: «Коли б ви мали віру, як зерно гірчичне, і сказали б смоковниці цій: ƅВирвись з коренем і пересадися в мореƅ, то й послухала б вас.
-\v 7 Хто з вас, маючи раба, котрий оре чи пасе, коли прийде з поля, скаже йому: ƅЙди зараз же сідай до столу!ƅ
-\v 8 Навпаки, чи не скаже йому: ƅПриготуй мені вечерю, підпережися і прислуговуй мені, поки я буду їсти і пити, а потім ти сам будеш їсти і пити?ƅ
+\v 6 Господь відповів: «Коли б ви мали віру, як зерно гірчичне, і сказали б смоковниці цій: ‘Вирвись з коренем і пересадися в море’, то й послухала б вас.
+\v 7 Хто з вас, маючи раба, котрий оре чи пасе, коли прийде з поля, скаже йому: ‘Йди зараз же сідай до столу!’
+\v 8 Навпаки, чи не скаже йому: ‘Приготуй мені вечерю, підпережися і прислуговуй мені, поки я буду їсти і пити, а потім ти сам будеш їсти і пити?’
 \v 9 Чи буде він дякувати рабові тому за те, що виконав наказ?
-\v 10 Так само і ви, коли виконаєте все наказане вам, то кажіть: ƅМи раби нікчемні; бо зробили те, що по винні були зробитиƅ».
+\v 10 Так само і ви, коли виконаєте все наказане вам, то кажіть: ‘Ми раби нікчемні; бо зробили те, що по винні були зробити’».
 \v 11 Одного разу, як Він ішов у Єрусалим, то проходив поміж Самарією і Галілею.
 \v 12 І коли Він входив у одне село, зустріли Його десять чоловік прокажених, що зупинилися здалека;
 \v 13 і голосно кричали: «Ісусе, Наставнику, помилуй нас!»
@ -818,9 +818,9 @@
 \v 18 Чому ж вони не повернулись віддати хвалу Богові, крім цього чужинця?»
 \v 19 І сказав йому: «Встань і йди, віра твоя спасла тебе!»
 \v 20 А як фарисеї запитали його: коли прийде Царство Боже, відповів їм: «Царство Боже не прийде помітно,
-\v 21 і не скажуть: ƅОсь воно тутƅ, або: ƅОсь там!ƅ Бо Царство Боже всередині вас!»
+\v 21 і не скажуть: ‘Ось воно тут’, або: ‘Ось там!’ Бо Царство Боже всередині вас!»
 \v 22 Сказав також учням: «Прийдуть дні, коли ви побажаєте побачити хоч один з днів Сина Людського, та не побачите.
-\v 23 І скажуть вам: ƅОсь Він тут!ƅ, чи: ƅОсь Він там!ƅ — Не йдіть і не шукайте!
+\v 23 І скажуть вам: ‘Ось Він тут!’, чи: ‘Ось Він там!’ — Не йдіть і не шукайте!
 \v 24 Бо, як блискавка, блиснувши від одного краю неба, освітлює до другого краю неба, так буде Син Людський в день Свій.
 \v 25 Але насамперед належить Мені багато постраждати і бути відкинутим родом цим.
 \v 26 І, як було в дні Ноя, так буде і в дні Сина Людського: 
@ -839,24 +839,24 @@
 \p
 \v 1 Сказав також їм і притчу про те, що треба завжди молитись і не занепадати духом,
 \v 2 говорячи: «В одному місті був суддя, котрий Бога не боявся і людей не соромився.
-\v 3 Була ж у тому місті вдова одна, що приходила до нього і просила: ƅЗахисти мене від супротивника мого!ƅ
+\v 3 Була ж у тому місті вдова одна, що приходила до нього і просила: ‘Захисти мене від супротивника мого!’
 \v 4 Але він довгий час не хотів. А потім сказав сам собі: Хоч я і Бога не боюсь і людей не соромлюсь,
-\v 5 але тому, що ця вдова не дає мені спокою, захищу її, щоб вона не приходила більше докучати меніƅ».
+\v 5 але тому, що ця вдова не дає мені спокою, захищу її, щоб вона не приходила більше докучати мені’».
 \v 6 І Господь сказав: «Послухайте, що говорить суддя неправедний.
 \v 7 Хіба Бог не захистить вибраних Своїх, що волають до Нього день і ніч, хоч і бариться захищати їх?
 \v 8 Кажу вам, що Він захистить їх скоро. Та Син Людський, коли прийде, чи знайде віру на землі?»
 \v 9 Також сказав цю притчу для тих, котрі були впевнені в собі, що вони праведні, а інших принижували:
 \v 10 «Два чоловіки ввійшли в храм помолитися: один був фарисей, а другий — митник.
-\v 11 Фарисей, ставши, так молився в собі: ƅБоже, дякую Тобі, що я не такий, як інші люди: здирники, неправедні, перелюбники, або як цей митник.
-\v 12 Пощу двічі на тиждень, даю десятину з усього, що придбаюƅ.
-\v 13 А митник, ставши віддалік, не смів і очей звести до неба, а бив себе в груди і казав: ƅБоже, будь милостивий до мене, грішного!ƅ
+\v 11 Фарисей, ставши, так молився в собі: ‘Боже, дякую Тобі, що я не такий, як інші люди: здирники, неправедні, перелюбники, або як цей митник.
+\v 12 Пощу двічі на тиждень, даю десятину з усього, що придбаю’.
+\v 13 А митник, ставши віддалік, не смів і очей звести до неба, а бив себе в груди і казав: ‘Боже, будь милостивий до мене, грішного!’
 \v 14 Кажу вам, що цей пішов до дому свого виправданий більше, ніж той. Бо кожен, хто підносить сам себе, той буде принижений, а хто ж принижує себе, піднесеться.
 \v 15 Приносили до Нього і дітей, щоб Він доторкнувся до них, а учні, бачачи це, забороняли їм.
 \v 16 Але Ісус, покликавши їх, сказав: «Пустіть дітей приходити до Мене, не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже.
 \v 17 Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не увійде в нього!»
 \v 18 Один із начальників запитав Його, кажучи: «Учителю благий, що робити мені, щоб успадкувати життя вічне?»
 \v 19 А Ісус відповів йому: «Чому називаєш Мене благим? Ніхто не благий, тільки один Бог.
-\v 20 Знаєш заповідь: ƅНе чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідчи неправдиво, шануй батька твого і матір твоюƅ.
+\v 20 Знаєш заповідь: ‘Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідчи неправдиво, шануй батька твого і матір твою’.
 \v 21 Та він сказав: «Все це зберіг я змалку».
 \v 22 Почувши це, Ісус сказав йому: «Одного ще бракує тобі: все, що маєш, продай і роздай убогим, і будеш мати скарб на небесах, і приходь та йди слідом за Мною!»
 \v 23 Він же, коли почув це, засмутився, бо був дуже багатий.
@ -894,25 +894,25 @@
 \v 10 Бо Син Людський прийшов, щоб знайти і спасти, що загинуло».
 \v 11 Коли ж вони слухали це, розповів їм ще одну притчу, бо Він був близько Єрусалиму, і вони думали, що Царство Небесне повинно скоро настати.
 \v 12 Отже, сказав: «Один чоловік, високого роду, відправлявся в далекий край, щоб прийняти царство і повернутись.
-\v 13 Покликавши десять рабів своїх, дав їм десять мін срібла, та й сказав їм: ƅПустіть їх в діло, поки Я повернуся!ƅ
-\v 14 Але громадяни ненавиділи його і послали слідом за ним посланців, кажучи: ƅНе хочемо, щоб він царював над нами!ƅ
+\v 13 Покликавши десять рабів своїх, дав їм десять мін срібла, та й сказав їм: ‘Пустіть їх в діло, поки Я повернуся!’
+\v 14 Але громадяни ненавиділи його і послали слідом за ним посланців, кажучи: ‘Не хочемо, щоб він царював над нами!’
 \v 15 І коли повернувся, прийнявши царство, звелів покликати до себе тих рабів, котрим дав срібло, щоб довідатися, хто що придбав.
-\v 16 Прийшов перший і сказав: ƅГосподарю, міна твоя принесла десять мінƅ.
-\v 17 І сказав йому: ƅГаразд, добрий рабе; ти в малому був вірний, візьми управління над десятьма містамиƅ.
-\v 18 Прийшов другий і сказав: ƅГосподарю, міна твоя принесла пƅять мінƅ.
-\v 19 Він сказав і тому: ƅІ ти будь над пƅятьма містами!ƅ
-\v 20 І ще інший прийшов і сказав: ƅГосподарю, ось твоя міна, яку я зберігав, загорнувши в хустину.
-\v 21 Я ж боявся тебе, бо ти чоловік жорстокий: береш те чого не клав, і жнеш чого не сіявƅ.
-\v 22 А він сказав йому: ƅСловами твоїми буду судити тебе, рабе лукавий. Ти знав, що я чоловік жорстокий: беру я, чого не клав, і жну — чого не сіяв;
-\v 23 чому ж не віддав ти срібло моє міняльникам; і я, повернувшись, взяв би своє з прибутком?ƅ
-\v 24 І сказав присутнім: ƅВізьміть від нього міну і дайте тому, хто має десять мінƅ.
-\v 25 І вони сказали йому: ƅГосподарю, він уже має десять мінƅ.
-\v 26 ƅГоворю ж вам: кожному, хто має, тому дасться, а хто не має, відбереться і те, що має.
-\v 27 А ворогів моїх, котрі не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і побийте переді мною!ƅ»
+\v 16 Прийшов перший і сказав: ‘Господарю, міна твоя принесла десять мін’.
+\v 17 І сказав йому: ‘Гаразд, добрий рабе; ти в малому був вірний, візьми управління над десятьма містами’.
+\v 18 Прийшов другий і сказав: ‘Господарю, міна твоя принесла пƅять мін’.
+\v 19 Він сказав і тому: ‘І ти будь над пƅятьма містами!’
+\v 20 І ще інший прийшов і сказав: ‘Господарю, ось твоя міна, яку я зберігав, загорнувши в хустину.
+\v 21 Я ж боявся тебе, бо ти чоловік жорстокий: береш те чого не клав, і жнеш чого не сіяв’.
+\v 22 А він сказав йому: ‘Словами твоїми буду судити тебе, рабе лукавий. Ти знав, що я чоловік жорстокий: беру я, чого не клав, і жну — чого не сіяв;
+\v 23 чому ж не віддав ти срібло моє міняльникам; і я, повернувшись, взяв би своє з прибутком?’
+\v 24 І сказав присутнім: ‘Візьміть від нього міну і дайте тому, хто має десять мін’.
+\v 25 І вони сказали йому: ‘Господарю, він уже має десять мін’.
+\v 26 ‘Говорю ж вам: кожному, хто має, тому дасться, а хто не має, відбереться і те, що має.
+\v 27 А ворогів моїх, котрі не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і побийте переді мною!’»
 \v 28 Розповівши це, Ісус пішов далі, підіймаючись до Єрусалиму.
 \v 29 Коли ж Він наблизився до Віфагії і Віфанії, до гори, яка зветься Оливною, послав двох учнів Своїх,
 \v 30 кажучи: «Ідіть у село, яке перед вами; і як увійдете в нього, знайдете молодого осла привƅязаного, на якого ще ніхто з людей не сідав; відвƅяжіть його і приведіть сюди.
-\v 31 І коли хто запитає вас: ƅНавіщо відвƅязуєте?ƅ, скажіть: ƅВін потрібен Господу».
+\v 31 І коли хто запитає вас: ‘Навіщо відвƅязуєте?’, скажіть: ‘Він потрібен Господу».
 \v 32 Послані пішли і знайшли, як Він сказав їм.
 \v 33 Коли вони відвƅязували молодого осла, господарі його запитали їх: «Навіщо ви відвƅязуєте осла?»
 \v 34 Вони ж відповіли: «Він потрібен Господу!»
@ -927,7 +927,7 @@
 \v 43 Бо прийдуть на тебе дні, коли вороги твої оточать тебе валом, і обложать тебе, і стиснуть тебе звідусюди.
 \v 44 І зрівняють тебе з землею, і повбивають дітей твоїх, і не залишать в тобі каменя на камені за те, що ти не зрозумів часу відвідання твого».
 \v 45 І увійшовши у храм і почав виганяти тих, що в ньому продавали,
-\v 46 говорячи їм: «Написано: ƅДім Мій — дім молитвиƅ, а ви зробили з нього вертепом розбійників».
+\v 46 говорячи їм: «Написано: ‘Дім Мій — дім молитви’, а ви зробили з нього вертепом розбійників».
 \v 47 І Він навчав у храмі. Первосвященики і книжники та старійшини народу шукали погубити Його.
 \v 48 Але не знаходили можливості, бо ввесь народ горнувся до Нього та слухав Його.
 \c 20
@ -936,19 +936,19 @@
 \v 2 і запитали Його, кажучи: «Скажи нам, якою владою Ти робиш це, хто дав Тобі цю владу?»
 \v 3 А Він сказав їм у відповідь: «Запитаю і Я вас про одне, скажіть Мені: 
 \v 4 хрещення Іоаннове з небес було чи від людей?»
-\v 5 Вони ж міркували в собі і говорили: «Коли скажемо: ƅз небесƅ, то Він скаже: ƅЧому ж ви не повірили Йому?ƅ
-\v 6 А коли скажемо: ƅвід людейƅ, то весь народ побƅє нас камінням, бо народ був переконаний, що Іоанн — пророк».
+\v 5 Вони ж міркували в собі і говорили: «Коли скажемо: ‘з небес’, то Він скаже: ‘Чому ж ви не повірили Йому?’
+\v 6 А коли скажемо: ‘від людей’, то весь народ побƅє нас камінням, бо народ був переконаний, що Іоанн — пророк».
 \v 7 І відповіли, не знаємо звідки.
 \v 8 Ісус сказав їм: «І Я не скажу вам, якою владою це роблю».
 \v 9 І почав розповідати людям притчу: «Один чоловік насадив виноградник і віддав його виноградарям, а сам відƅїхав на довгий час.
 \v 10 У свій час послав до виноградарів раба, щоб вони дали йому плодів з виноградинка, але виноградарі, побивши його, відіслали його ні з чим.
 \v 11 Він послав ще одного раба, але вони і цього побили і зневажили, та й відіслали ні з чим.
 \v 12 І він послав ще й третього, але вони і того поранили і вигнали.
-\v 13 Тоді господар виноградника сказав: ƅЩо мені робити? Пошлю сина мого улюбленого; може, його посоромлятьсяƅ.
-\v 14 Коли ж виноградарі побачили його, то міркували між собою, кажучи: ƅВін спадкоємець, підемо, убƅємо його, і спадщина його буде нашоюƅ.
+\v 13 Тоді господар виноградника сказав: ‘Що мені робити? Пошлю сина мого улюбленого; може, його посоромляться’.
+\v 14 Коли ж виноградарі побачили його, то міркували між собою, кажучи: ‘Він спадкоємець, підемо, убƅємо його, і спадщина його буде нашою’.
 \v 15 І, вивівши його геть з виноградника, вбили його. Що ж зробить з ними господар виноградника?
 \v 16 Він прийде і погубить тих виноградарів, а виноградник віддасть іншим». Ті що слухали це, сказали: «Нехай не буде так!»
-\v 17 Але Він поглянув на них і сказав: «Що означає оце написане: ƅКамінь, який відкинули будівничі, той самий став наріжним каменем?ƅ
+\v 17 Але Він поглянув на них і сказав: «Що означає оце написане: ‘Камінь, який відкинули будівничі, той самий став наріжним каменем?’
 \v 18 І кожен, хто впаде на цей камінь, розібƅється, а на кого він упаде, того роздавить».
 \v 19 І книжники та первосвященики шукали нагоди, щоб накласти руки на Нього, але побоялись народу, бо зрозуміли, що цю притчу Він сказав про них.
 \v 20 І, слідкуючи за Ним, вони послали підглядачів, які вдавали з себе людей праведних, щоб зловити Його на слові і видати Його начальникам і владі правителя.
@ -973,8 +973,8 @@
 \v 39 На це деякі з книжників сказали: «Учителю, Ти добре сказав».
 \v 40 І вже не насмілювались питати Його ні про що.
 \v 41 А Він сказав їм: «Як це кажуть, що Христос є син Давидів?
-\v 42 Адже ж Давид сам говорить в книзі Псалмів: ƅСказав Господь Господеві моєму: «Сиди праворуч Мене,
-\v 43 доки не покладу ворогів Твоїх підніжком для ніг Твоїх!»ƅ
+\v 42 Адже ж Давид сам говорить в книзі Псалмів: ‘Сказав Господь Господеві моєму: «Сиди праворуч Мене,
+\v 43 доки не покладу ворогів Твоїх підніжком для ніг Твоїх!»’
 \v 44 Отже, Давид називає Його Господом, як же Він син йому?»
 \v 45 І коли народ слухав, Він сказав учням Своїм:
 \v 46 «Остерігайтеся книжників, які люблять ходити в довгих одежах, люблять привітання на народних зібраннях, перші місця в синагогах і також перші місця на бенкетах,
@ -988,7 +988,7 @@
 \v 5 І коли дехто говорив про храм, як він був оздоблений коштовним камінням і пожертвами, Він сказав:
 \v 6 «Прийдуть дні, коли з того, що ви бачите, не залишиться каменя на камені; все буде зруйноване».
 \v 7 І запитали Його, кажучи: «Учителю, коли це буде? І яка ознака, коли це має статися?»
-\v 8 А Він відповів: «Остерігайтеся, щоб вас хто не звів, бо багато прийде в імƅя Моє, кажучи: ƅце Яƅ,і ƅчас цей наблизивсяƅ. Не йдіть за ними!
+\v 8 А Він відповів: «Остерігайтеся, щоб вас хто не звів, бо багато прийде в імƅя Моє, кажучи: ‘це Я’,і ‘час цей наблизився’. Не йдіть за ними!
 \v 9 І коли почуєте про війни і заворушення, не лякайтесь, бо перш належить статися тому, але це ще не кінець».
 \v 10 Тоді сказав їм: «Повстане народ на народ і царство на царство.
 \v 11 І будуть великі землетруси, і голод у багатьох країнах, і пошесті, і жахливі явища, і великі знамення з неба.
@ -1031,7 +1031,7 @@
 \v 8 І послав Ісус Петра та Іоанна і сказав: «Ідіть і приготуйте нам пасху, щоб ми спожили».
 \v 9 Вони ж запитали Його: «Де хочеш, щоб ми приготували?»
 \v 10 Він відповів їм: «Ось, як будете входити в місто, зустріне вас чоловік, що нестиме глек води; йдіть за ним у дім, в який він увійде,
-\v 11 та й скажіть господареві дому: ƅУчитель питає тебе: де кімната, в якій Мені їсти пасху з учнями Моїми?ƅ
+\v 11 та й скажіть господареві дому: ‘Учитель питає тебе: де кімната, в якій Мені їсти пасху з учнями Моїми?’
 \v 12 І він покаже вам велику світлицю, і там ви приготуйте паску».
 \v 13 Вони пішли і знайшли все так, як Він сказав їм, і приготували пасху.
 \v 14 А коли настав час, Він розліг і дванадцять апостолів з Ним.
@ -1057,7 +1057,7 @@
 \v 34 Але Він сказав: «Кажу тобі, Петре, півень не заспіває сьогодні, як ти тричі відречешся, що не знаєш Мене».
 \v 35 І сказав їм: «Як Я посилав вас без мішка і без торби і без взуття, чи бракувало вам чого?» Вони ж відповіли: «Нічого!»
 \v 36 Тоді Він сказав їм: «Але тепер, хто має мішок, — візьми з собою, також і торбу, а хто не має, продай одяг свій і купи меч.
-\v 37 Бо кажу вам, що повинно здійснитися на Мені і це написане: ƅДо злочинців Його зарахованоƅ. Бо те, що про Мене приходить до кінця».
+\v 37 Бо кажу вам, що повинно здійснитися на Мені і це написане: ‘До злочинців Його зараховано’. Бо те, що про Мене приходить до кінця».
 \v 38 Вони ж сказали: «Господи, ось тут два мечі». І Він відповів їм: «Досить!»
 \v 39 Тоді Він вийшов і пішов за звичаєм Своїм на гору Оливну. Слідом за Ним пішли і Його учні.
 \v 40 Прийшовши на місце, Він сказав їм: «Моліться, щоб не впасти в спокусу».
@ -1072,13 +1072,13 @@
 \v 49 А ті, що були з Ним, як побачили, до чого йдеться, сказали Йому: «Господи, чи не вдарити нам мечем?»
 \v 50 І один з них вдарив слугу первосвященика й відтяв йому праве вухо.
 \v 51 Та Ісус сказав: «Облиште, досить!» І, доторкнувшись до вуха Його, зцілив його.
-\v 52 А до первосвящеників і начальників храму та старійшин, що зібрались проти Нього, промовив Ісус: «Немов на розбійника вийшли ви з мечами та киями...
+\v 52 А до первосвящеників і начальників храму та старійшин, що зібрались проти Нього, промовив Ісус: «Немов на розбійника вийшли ви з мечами та киями…
 \v 53 щоденно Я з вами у храмі бував, і ви не піднімали на Мене рук. Та тепер ваш час і влада темряви».
 \v 54 Схопивши Його, повели і привели в дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідом.
 \v 55 Як розклали ж вогонь серед двору та посідали навколо, сів і Петро поміж ними.
 \v 56 А служниця одна його побачила, як сидів коло вогню, і, придивившись до нього, сказала: «І цей був з Ним!»
-\v 57 Але він відрікся від Нього, сказавши жінці: «Я не знаю Його!»...
-\v 58 Незабаром же другий побачив його та й сказав: «І ти з них». А Петро відказав: «Ні!»...
+\v 57 Але він відрікся від Нього, сказавши жінці: «Я не знаю Його!»…
+\v 58 Незабаром же другий побачив його та й сказав: «І ти з них». А Петро відказав: «Ні!»…
 \v 59 І минуло ще з годину, хтось інший твердив і казав: «Справді, і цей був з Ним, бо він галілеянин»
 \v 60 А Петро відказав цьому чоловікові: «Не знаю, що ти говориш». І зараз, як ще говорив він, заспівав півень.
 \v 61 І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: «Перше, ніж заспіває півень, ти тричі відречешся від Мене».
@ -1122,8 +1122,8 @@
 \v 26 І коли повели Його, то затримавши якогось Симона з Кірінеї, який повертався з поля, поклали на нього хреста, щоб ніс за Ісусом.
 \v 27 І йшло за Ним дуже багато Народу і жінок, які плакали та голосили за Ним.
 \v 28 А Ісус обернувся до них і сказав: «Дочки єрусалимські, не плачте за Мною, а плачте за собою і за дітьми вашими.
-\v 29 Бо надходять дні, коли скажуть: ƅБлаженні неплідні, і утроби, які не родили, і груди, які не годувалиƅ.
-\v 30 Тоді стануть говорити горам: ƅУпадіть на нас!ƅ А пагорбкам: ƅПокрийте нас!ƅ
+\v 29 Бо надходять дні, коли скажуть: ‘Блаженні неплідні, і утроби, які не родили, і груди, які не годували’.
+\v 30 Тоді стануть говорити горам: ‘Упадіть на нас!’ А пагорбкам: ‘Покрийте нас!’
 \v 31 Бо коли із зеленим деревом таке роблять, то що ж буде з сухим?»
 \v 32 Вели також з Ним двох злочинців на смерть.
 \v 33 І коли прийшли на місце, яке звалося Череповище, там розпƅяли Його і злочинців: одного праворуч, а другого ліворуч.
@ -1195,7 +1195,7 @@
 \v 41 Коли вони ще не вірили з радості і здивування, Він сказав їм: «Чи маєте тут якусь їжу?»
 \v 42 Вони подали Йому кусень печеної риби.
 \v 43 Він взяв і їв перед ними.
-\v 44 І сказав їм: «Ось те, про що Я говорив вам, коли ще був з вами: ƅПотрібно, щоб здійснилось усе, що написано про Мене в Законі Мойсеевім, у Пророків і в Псалмахƅ».
+\v 44 І сказав їм: «Ось те, про що Я говорив вам, коли ще був з вами: ‘Потрібно, щоб здійснилось усе, що написано про Мене в Законі Мойсеевім, у Пророків і в Псалмах’».
 \v 45 Тоді відкрив їм розум для розуміння Писання.
 \v 46 І сказав їм: «Так написано і так належало Христові постраждати і воскреснути з мертвих третього дня,
 \v 47 щоб покаяння і прощення гріхів проповідувалось в імƅя Його між усіма народами, починаючи з Єрусалиму.
--- a/44-JHN.usfm
+++ b/44-JHN.usfm
@ -30,17 +30,17 @@
 \v 20 І він обƅявив і не відрікся, і обƅявив: «Я не Христос!»
 \v 21 І спитали його: «То що ж? Ти Ілля?» Він сказав: «Ні!» «Пророк?» Він відповів: «Ні!»
 \v 22 Тоді сказали йому: «Хто ж ти? Щоб нам дати відповідь тим, що послали нас; що ти скажеш про себе самого?»
-\v 23 Він відповів: «Я — голос волаючого в пустині: ƅРівняйте дорогу для Господа!ƅ — як сказав пророк Ісайя».
+\v 23 Він відповів: «Я — голос волаючого в пустині: ‘Рівняйте дорогу для Господа!’ — як сказав пророк Ісайя».
 \v 24 А посланці були з фарисеїв.
 \v 25 І вони запитали його: «Чому тоді ти хрестиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?»
 \v 26 Іоанн сказав їм у відповідь: «Я хрещу водою, але стоїть серед вас Той, Кого ви не знаєте;
 \v 27 Він Той, Хто іде за мною, але Котрий став попереду мене. Я недостойний розвƅязати ремінь взуття Його».
 \v 28 Це сталося у Віфанії, по ту сторону Йордану, де хрестив Іоанн.
 \v 29 На другий день Іоанн бачить Ісуса, що іде до нього і говорить: «Ось Агнець Божий, Котрий бере на Себе гріх світу.
-\v 30 Це Той, про Кого я сказав: ƅЗа мною йде Муж, Який став попереду мене, бо Він був раніше за менеƅ.
+\v 30 Це Той, про Кого я сказав: ‘За мною йде Муж, Який став попереду мене, бо Він був раніше за мене’.
 \v 31 Я не знав Його, але для того прийшов хрестити водою, щоб Він був явлений Ізраїлеві».
 \v 32 І свідчив Іоанн, говорячи: «Я бачив Духа, що сходив з неба, як голуб і перебував на Ньому.
-\v 33 Я не знав Його, але Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: ƅНа Кому побачиш Духа, що сходить і перебуває на Ньому, Той хреститиме Духом Святимƅ.
+\v 33 Я не знав Його, але Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: ‘На Кому побачиш Духа, що сходить і перебуває на Ньому, Той хреститиме Духом Святим’.
 \v 34 І я бачив і засвідчив, що Він — Син Божий».
 \v 35 На другий день знову Іоанн стояв та двоє з учнів його.
 \v 36 І, поглянувши на Ісуса, що проходив, сказав: «Ось Агнець Божий!»
@ -94,7 +94,7 @@
 \v 4 Никодим каже Йому: «Як може людина родитися, бувши старою: хіба може вона ввійти знову в утробу матері своєї та й народитися?»
 \v 5 Ісус відповів: «Істинно, істинно кажу тобі: якщо хто не народиться від води і Духа, не може увійти в Царство Боже.
 \v 6 Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух.
-\v 7 Не дивуйся тому, що Я сказав тобі: ƅВам треба народитися згориƅ.
+\v 7 Не дивуйся тому, що Я сказав тобі: ‘Вам треба народитися згори’.
 \v 8 Вітер віє, де хоче, ти чуєш голос його, але не знаєш, звідки він приходить і куди відходить. Так з кожним народженим від Духа».
 \v 9 Никодим відповів, кажучи: «Як це може бути?»
 \v 10 Ісус, відповідаючи, сказав: «Ти — учитель ізраїльський, і цього не знаєш?
@ -115,7 +115,7 @@
 \v 25 Тоді між учнями Іоанновими і іудеями виникла суперечка про очищення.
 \v 26 І вони прийшли до Іоанна і сказали йому: «Учителю, Той, Хто був з тобою при Йордані, і про Якого ти свідчив, ось Він хрестить, і всі йдуть до Нього».
 \v 27 Іоанн сказав у відповідь: «Не може людина нічого приймати на себе, якщо не буде дано їй з неба.
-\v 28 Ви ж самі мені свідки в тому, що я сказав: ƅЯ — не Христосƅ, але я посланий перед Ним.
+\v 28 Ви ж самі мені свідки в тому, що я сказав: ‘Я — не Христос’, але я посланий перед Ним.
 \v 29 Хто має наречену, той жених, а друг жениха, стоячи й слухаючи його радістю радіє, чуючи голос жениха. Така радість моя оце здійснилась!
 \v 30 Йому належить рости, а мені умалятися.
 \v 31 Хто згори приходить, Той над усіма, хто від землі — земний і поземному говорить. Хто з неба приходить, Той над усіма.
@ -135,7 +135,7 @@
 \v 7 Приходить жінка з Самарії набрати води. Ісус говорить їй: «Дай Мені напитися!»
 \v 8 Учні ж Його пішли в місто, щоб купити їжі.
 \v 9 Самарянка говорить Йому: «Як це Ти, будучи іудеєм, просиш напитися в мене, самарянки? Бо іудеї не знаються з самарянами».
-\v 10 Ісус сказав їй у відповідь: «Коли б ти знала дар Божий, і Хто говорить тобі: ƅДай Мені напитися!ƅ, то ти сама просила б у Нього, і Він дав би тобі води живої».
+\v 10 Ісус сказав їй у відповідь: «Коли б ти знала дар Божий, і Хто говорить тобі: ‘Дай Мені напитися!’, то ти сама просила б у Нього, і Він дав би тобі води живої».
 \v 11 Жінка сказала Йому: «Господи, Тобі і зачерпнути нічим, а колодязь глибокий, звідки ж у Тебе вода жива?
 \v 12 Невже Ти більший від отця нашого Якова, котрий дав нам цей колодязь і сам з нього пив, і діти його, і худоба його?»
 \v 13 Ісус сказав їй у відповідь: «Кожен, хто пƅє цю воду, буде мати спрагу знову.
@ -160,9 +160,9 @@
 \v 32 Але Він сказав їм: «У мене є їжа, якої ви не знаєте».
 \v 33 Тоді учні говорили між собою: «Хіба хтось приніс Йому їсти?»
 \v 34 Ісус же сказав їм: «Моя їжа — чинити волю Того, Хто послав Мене і звершити діло Його.
-\v 35 Чи не кажете ви: ƅЩе чотири місяці, і настануть жнива?ƅ А Я кажу вам: підніміть очі ваші і погляньте на ниви, як вони пополовіли і готові до жнив.
+\v 35 Чи не кажете ви: ‘Ще чотири місяці, і настануть жнива?’ А Я кажу вам: підніміть очі ваші і погляньте на ниви, як вони пополовіли і готові до жнив.
 \v 36 А хто жне, той одержує нагороду і збирає плід у життя вічне, щоб той, хто сіє, і хто жне — раділи разом.
-\v 37 Бо в цьому поговірка правдива: ƅОдин сіє, а інший жнеƅ.
+\v 37 Бо в цьому поговірка правдива: ‘Один сіє, а інший жне’.
 \v 38 Я послав вас жати те, над чим ви не трудились. Інші трудились, а ви увійшли в їхню працю».
 \v 39 І з того міста багато самарян увірували в Нього через слово жінки, яка свідчила: «Він сказав мені все, що я вчинила».
 \v 40 Тому, коли самаряни прийшли до Нього, то просили Його побути в них. І Він пробув там два дні.
@ -192,8 +192,8 @@
 \v 8 Ісус говорить йому: «Встань, візьми постіль твою і ходи!»
 \v 9 І він одразу одужав, взяв постіль свою і почав ходити. Того дня була субота.
 \v 10 Тому іудеї говорили зціленому: «Сьогодні субота, і не слід тобі брати постіль твою».
-\v 11 А він відповів їм: «Хто зцілив мене, Той і сказав мені: ƅВізьми постіль твою і ходиƅ».
-\v 12 Вони запитали його: «Хто, Той чоловік, Котрий сказав тобі: ƅВізьми постіль твою і ходи?ƅ»
+\v 11 А він відповів їм: «Хто зцілив мене, Той і сказав мені: ‘Візьми постіль твою і ходи’».
+\v 12 Вони запитали його: «Хто, Той чоловік, Котрий сказав тобі: ‘Візьми постіль твою і ходи?’»
 \v 13 Але зцілений не знав, Хто Він, бо Ісус зник у народі, що був на тому місці.
 \v 14 Потім Ісус знайшов його у храмі і сказав йому: «Ось ти тепер одужав, — не гріши більше, щоб щось гіршого не сталося з тобою».
 \v 15 Чоловік же пішов і розповів іудеям, що Той, Хто зцілив його, є Ісус.
@ -261,7 +261,7 @@
 \v 28 Вони сказали Йому: «Що ми маємо робити, щоб творити діла Божі?»
 \v 29 Ісус відповів їм, кажучи: «Ось діло Боже, щоб ви вірували в Того, Кого Він послав».
 \v 30 На це вони сказали Йому: «Яке ж знамення Ти створиш, щоб ми побачили і повірили Тобі? Що Ти робиш?
-\v 31 Наші батьки їли манну в пустині, як написано: ƅХліб з неба дав їм їстиƅ».
+\v 31 Наші батьки їли манну в пустині, як написано: ‘Хліб з неба дав їм їсти’».
 \v 32 Ісус сказав їм: «Істинно, істинно кажу вам: не Мойсей дав вам хліб з неба, а Отець Мій дає вам істинний хліб з неба.
 \v 33 Бо хліб Божий є Той, Хто сходить з неба і дає життя світові».
 \v 34 На це сказали Йому: «Господи, давай нам завжди такий хліб!»
@ -272,10 +272,10 @@
 \v 39 Воля ж Отця, Котрий послав Мене, є та, щоб з усього, що Він дав Мені, нічого не погубити, а все те воскресити останнього дня.
 \v 40 Воля Того, Хто послав Мене, є та, щоб усякий, хто бачить Сина і вірує в Нього, мав вічне життя, і Я воскрешу його останнього дня».
 \v 41 Тоді іудеї стали ремствувати на Нього за те, що Він сказав: «Я хліб, який зійшов з небес».
-\v 42 І говорили: «Чи ж не Ісус це, син Йосифа, Котрого батька і матір ми знаємо? Як же Він говорить: ƅЯ зійшов з небес?ƅ»
+\v 42 І говорили: «Чи ж не Ісус це, син Йосифа, Котрого батька і матір ми знаємо? Як же Він говорить: ‘Я зійшов з небес?’»
 \v 43 Ісус сказав їм у відповідь: «Не ремствуйте між собою!
 \v 44 Ніхто не може прийти до Мене, якщо Отець, Який послав Мене, не притягне його до Мене, — і Я воскрешу його в останній день.
-\v 45 У пророків написано: ƅІ всі будуть навчені від Бога. Кожен, хто чув від Отця і навчився, приходить до Менеƅ.
+\v 45 У пророків написано: ‘І всі будуть навчені від Бога. Кожен, хто чув від Отця і навчився, приходить до Мене’.
 \v 46 Це не те, щоб хтось бачив Отця, крім Того, Хто від Бога, Той бачив Отця.
 \v 47 Істинно, істинно кажу вам: хто вірує в Мене, має вічне життя.
 \v 48 Я — хліб життя!
@ -339,7 +339,7 @@
 \v 33 Тоді Ісус сказав їм: «Ще недовго побуду Я з вами, та й піду до Того, Хто послав Мене.
 \v 34 Ви будете шукати Мене і не знайдете, а де буду Я, ви не зможете прийти».
 \v 35 Тоді іудеї говорили між собою: «Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не хоче Він іти в геллінське поселення і навчати геллінів?
-\v 36 І що означають ці слова, які Він сказав: ƅВи будете шукати Мене і не знайдете, і де Я буду, ви не зможете прийти?ƅ»
+\v 36 І що означають ці слова, які Він сказав: ‘Ви будете шукати Мене і не знайдете, і де Я буду, ви не зможете прийти?’»
 \v 37 В останній день великого свята, Ісус стояв і закликав, говорячи: «Коли прагне хто, іди до Мене і пий!
 \v 38 Хто вірує в Мене, як сказано в Писанні, з нутра його потечуть ріки води живої!»
 \v 39 Це Він сказав про Духа, Котрого мали прийняти віруючі в Нього. Бо ще Духа Святого не було на них, бо Ісус ще не був прославлений.
@ -380,7 +380,7 @@
 \v 19 Тоді вони сказали Йому: «Де Твій Отець?» Ісус відповів: «Ви не знаєте ні Мене, ні Мого Отця; коли б ви знали Мене, то знали б і Отця Мого».
 \v 20 Ці слова Ісус говорив біля скарбниці, коли навчав у храмі; І ніхто не схопив Його, бо ще час Його не прийшов.
 \v 21 Тоді знову Ісус сказав їм: «Я відходжу, і ви будете шукати Мене, і помрете в гріхах ваших; куди Я йду, ви не зможете прийти».
-\v 22 А іудеї говорили: «Невже Він убƅє Сам Себе, що каже: ƅКуди Я йду, ви не зможете прийти?ƅ»
+\v 22 А іудеї говорили: «Невже Він убƅє Сам Себе, що каже: ‘Куди Я йду, ви не зможете прийти?’»
 \v 23 Він сказав їм: «Ви від нижніх, Я ж від вишніх. Ви від світу цього, Я — не від світу цього.
 \v 24 Тому Я сказав вам, що помрете в гріхах ваших, бо якщо не увіруєте, що це Я, то помрете в гріхах ваших».
 \v 25 Тоді вони сказали Йому: «Хто ж Ти?» Ісус відповів їм: «Я від початку Сущий, що і кажу вам.
@ -391,7 +391,7 @@
 \v 30 Коли Він це говорив, то багато увірувало в Нього.
 \v 31 Тоді Ісус сказав іудеям, котрі увірували в Нього: «Якщо ви будете перебувати в слові Моєму, то ви істинно учні Мої.
 \v 32 І пізнаєте істину, і істина зробить вас вільними».
-\v 33 Вони відповіли Йому: «Ми Авраамові нащадки і ніколи не були невільниками нікому. Як же кажеш Ти: ƅСтанете вільними?ƅ»
+\v 33 Вони відповіли Йому: «Ми Авраамові нащадки і ніколи не були невільниками нікому. Як же кажеш Ти: ‘Станете вільними?’»
 \v 34 Ісус відповів їм: «Істинно, істинно кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той є рабом гріха.
 \v 35 Але раб не перебуває в домі вічно, а Син перебуває вічно.
 \v 36 Отже, коли Син визволить вас, то істинно ви будете вільні.
@ -410,7 +410,7 @@
 \v 49 Ісус відповів: «Нема в Мені демона, але Я шаную Отця Мого, а ви зневажаєте Мене.
 \v 50 Проте Я не шукаю слави Моєї, але є Той, Хто шукає, і судить.
 \v 51 Істинно, істинно кажу вам: хто зберігає слово Моє, той не побачить смерті повік».
-\v 52 Іудеї сказали Йому: «Тепер ми зрозуміли, що демон у Тобі. Авраам помер і пророки, а Ти кажеш: ƅХто зберігає слово Моє, не зазнає смерті повікƅ.
+\v 52 Іудеї сказали Йому: «Тепер ми зрозуміли, що демон у Тобі. Авраам помер і пророки, а Ти кажеш: ‘Хто зберігає слово Моє, не зазнає смерті повік’.
 \v 53 Хіба Ти більший від отця нашого Авраама, котрий помер? І від пророків, які повмирали? Ким Ти Себе робиш?»
 \v 54 Ісус відповів: «Якщо Я Сам Себе славлю, то Моя слава ніщо: Мій Отець прославляє Мене, про Котрого ви кажете, що Він Бог ваш.
 \v 55 І ви не пізнали Його, а Я знаю Його; і якщо скажу, що не знаю Його, — буду подібним до вас неправдомовцем. Але Я знаю Його і зберігаю слово Його.
@ -430,7 +430,7 @@
 \v 8 Сусіди і ті, що бачили його раніше сліпим, говорили: «Чи це не той, що сидів і просив милостиню?»
 \v 9 Інші говорили: «Це він!» А ще інші говорили: «Схожий на нього». Він же сказав їм: «Це я!»
 \v 10 Вони розпитували його: «Як же відкрились очі твої?»
-\v 11 Він сказав їм у відповідь: «Чоловік, Котрого звуть Ісусом, зробив суміш, помазав нею очі мої і сказав мені: ƅПіди в купальню Сілоам і вмийсяƅ. Я пішов, умився та й прозрів».
+\v 11 Він сказав їм у відповідь: «Чоловік, Котрого звуть Ісусом, зробив суміш, помазав нею очі мої і сказав мені: ‘Піди в купальню Сілоам і вмийся’. Я пішов, умився та й прозрів».
 \v 12 І вони питають його: «Де Він?» Він відповів: «Не знаю!»
 \v 13 Повели ж цього колишнього сліпця до фарисеїв.
 \v 14 А була субота, коли Ісус зробив суміш і відкрив очі йому.
@ -496,9 +496,9 @@
 \v 31 Тоді іудеї знову схопили каміння, щоб побити Його.
 \v 32 Ісус відповів їм: «Багато добрих діл показав Я вам від Отця Мого; за котре з них хочете побити Мене камінням?»
 \v 33 Іудеї відповіли Йому: «Не за добрі діла хочемо побити Тебе камінням, а за богохульство, бо Ти, будучи людиною, робиш Себе Богом».
-\v 34 Ісус відповів їм: «Хіба не написано в Законі вашім: ƅЯ сказав: Ви боги!?ƅ
+\v 34 Ісус відповів їм: «Хіба не написано в Законі вашім: ‘Я сказав: Ви боги!?’
 \v 35 Якщо Він назвав богами тих, до кого було слово Боже, і не може порушитись Писання,
-\v 36 то чому Тому, Кого Отець освятив і послав у світ, говорите: ƅТи богохульствуєшƅ, тому що Я сказав: ƅЯ Син Божий?ƅ
+\v 36 то чому Тому, Кого Отець освятив і послав у світ, говорите: ‘Ти богохульствуєш’, тому що Я сказав: ‘Я Син Божий?’
 \v 37 Якщо Я не творю діл Отця Мого, не вірте Мені.
 \v 38 Якщо ж творю, то коли не вірите Мені, вірте ділам, щоб пізнали і повірили, що Отець у Мені і Я в Отці».
 \v 39 Тоді знову шукали схопити Його, та Він уникнув рук їхніх.
@ -635,7 +635,7 @@
 \v 15 Бо Я дав вам приклад, щоб і ви робили так само, як Я зробив вам.
 \v 16 Істинно, істинно кажу вам: раб не більший за господаря свого, і посланець не більший від того, хто послав його.
 \v 17 Коли це знаєте, то блаженні ви, коли виконуєте.
-\v 18 Не про всіх вас кажу; Я знаю тих, кого вибрав, але щоб збулося Писання: ƅтой, хто їсть хліб зі Мною, підняв на Мене пƅяту своюƅ.
+\v 18 Не про всіх вас кажу; Я знаю тих, кого вибрав, але щоб збулося Писання: ‘той, хто їсть хліб зі Мною, підняв на Мене пƅяту свою’.
 \v 19 Тепер кажу вам, перше ніж це збулося, щоб коли збудеться, ви увірували, що це Я.
 \v 20 Істинно, істинно кажу вам: хто приймає того, кого Я пошлю, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!»
 \v 21 Сказавши це, Ісус стривожився духом, засвідчив і сказав: «Істинно, істинно кажу вам, що один з вас видасть Мене!»
@ -650,7 +650,7 @@
 \v 30 Він же, взявши кусок, негайно вийшов. Була ж ніч.
 \v 31 Коли ж він вийшов, Ісус сказав: «Нині Син Людський прославився, і Бог прославився в Ньому.
 \v 32 Коли Бог прославився в Ньому, то і Бог прославить Його в Собі, і скоро прославить Його.
-\v 33 Діти, не довго вже бути Мені з вами! Ви будете шукати Мене, але, як Я сказав іудеям: ƅКуди Я йду, ви не зможете прийтиƅ, так і вам Я кажу тепер.
+\v 33 Діти, не довго вже бути Мені з вами! Ви будете шукати Мене, але, як Я сказав іудеям: ‘Куди Я йду, ви не зможете прийти’, так і вам Я кажу тепер.
 \v 34 Нову заповідь Я даю вам: любіть один одного; як Я полюбив вас, так і ви любіть один одного!
 \v 35 По тому пізнають усі, що ви учні Мої, коли будете мати любов між собою».
 \v 36 Симон Петро сказав Йому: «Господи, куди Ти йдеш?» Ісус відповів йому: «Куди Я йду, ти не можеш тепер за Мною іти, але потім підеш за Мною».
@ -666,7 +666,7 @@
 \v 6 Ісус сказав йому: «Я путь, і істина, і життя. Ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене.
 \v 7 Якби ви знали Мене, то знали б Отця Мого. І віднині знаєте Його і бачили Його».
 \v 8 Филип сказав Йому: «Господи, покажи нам Отця, і вистачить того нам!»
-\v 9 Ісус же сказав йому: «Стільки часу Я з вами, і ти не знаєш Мене, Филипе? Хто бачив Мене, той бачив і Отця Мого, то як же ти кажеш: ƅПокажи нам Отця?ƅ
+\v 9 Ісус же сказав йому: «Стільки часу Я з вами, і ти не знаєш Мене, Филипе? Хто бачив Мене, той бачив і Отця Мого, то як же ти кажеш: ‘Покажи нам Отця?’
 \v 10 Хіба ти не віриш, що Я в Отці, а Отець в Мені? Слова, які Я говорю вам, говорю не від Себе, а Отець, Котрий перебуває в Мені, Він творить діла.
 \v 11 Вірте Мені, що Я в Отці, а Отець в Мені, а якщо не так, то вірте Мені по самим ділам.
 \v 12 Істинно, істинно кажу вам: хто вірує в Мене, то діла, які Я творю, і він створить; і більше цих створить, бо Я йду до Отця.
@ -685,7 +685,7 @@
 \v 25 Це сказав Я вам, перебуваючи з вами.
 \v 26 Але Утішитель, Дух Святий, Котрого Отець пошле в імƅя Моє, навчить вас всього і нагадає вам усе, що Я говорив вам.
 \v 27 Мир залишаю вам; Мій мир даю вам: не так, як світ дає, Я даю вам. Нехай не тривожиться серце ваше і нехай не лякається.
-\v 28 Ви чули, що Я сказав вам: ƅЯ йду і прийду до васƅ. Якби ви любили Мене, то ви б раділи, бо Я сказав, що Я йду до Отця, бо Отець Мій більший за Мене.
+\v 28 Ви чули, що Я сказав вам: ‘Я йду і прийду до вас’. Якби ви любили Мене, то ви б раділи, бо Я сказав, що Я йду до Отця, бо Отець Мій більший за Мене.
 \v 29 І ось Я сказав вам, перш ніж збулося, щоб ви повірили, коли збудеться.
 \v 30 Вже не багато Мені говорити з вами, бо йде князь світу цього, але в Мені не має нічого.
 \v 31 Але щоб світ знав, що Я люблю Отця і, як Отець заповів Мені, так і творю. Вставайте, підемо звідси!
@ -710,12 +710,12 @@
 \v 17 Це Я заповідаю вам: любіть один одного.
 \v 18 Коли світ ненавидить вас, то знайте, що він зненавидів Мене перше, ніж вас.
 \v 19 Коли б ви були від світу, то світ любив би своє, а коли ви не від світу, а Я вибрав вас від світу, тому світ ненавидить вас.
-\v 20 Памƅятайте слово, яке Я говорив вам: ƅРаб не більший від господаря свогоƅ. Якщо Мене переслідували, то будуть переслідувати і вас; якщо зберігали Моє слово, то будуть зберігати і ваше.
+\v 20 Памƅятайте слово, яке Я говорив вам: ‘Раб не більший від господаря свого’. Якщо Мене переслідували, то будуть переслідувати і вас; якщо зберігали Моє слово, то будуть зберігати і ваше.
 \v 21 А все це зроблять вам за імƅя Моє, бо не знають Того, Хто послав Мене.
 \v 22 Коли б Я не прийшов і не говорив їм, вони не мали б гріха, а тепер не мають виправдання за гріх свій.
 \v 23 Хто ненавидить Мене, той ненавидить і Отця Мого.
 \v 24 Коли б Я не творив між ними діл, яких ніхто інший не робив, то не мали б гріха, а тепер вони бачили і зненавиділи: і Мене, і Отця Мого.
-\v 25 Але нехай справдиться слово, яке є написане в Законі їхньому: ƅЗненавиділи Мене даремноƅ.
+\v 25 Але нехай справдиться слово, яке є написане в Законі їхньому: ‘Зненавиділи Мене даремно’.
 \v 26 Коли ж прийде Утішитель, Котрого Я пошлю вам від Отця, Дух істини, Котрий від Отця походить, Він засвідчить про Мене.
 \v 27 І ви також будете свідчити про Мене, тому що ви зі Мною від початку.
 \c 16
@ -724,7 +724,7 @@
 \v 2 Вас виженуть із синагог. Навіть прийде година, коли кожен, хто буде вбивати вас, буде думати, що тим він служить Богові.
 \v 3 І це будуть робити вам, бо вони не пізнали ні Отця, ні Мене.
 \v 4 Та це Я сказав вам, щоб, коли прийде той час, ви згадали, що Я говорив вам про те. Не говорив же цього вам спочатку, бо Я був з вами.
-\v 5 Тепер же Я йду до Того, Хто послав Мене, і ніхто з вас не питає Мене: ƅКуди Ти йдеш?ƅ
+\v 5 Тепер же Я йду до Того, Хто послав Мене, і ніхто з вас не питає Мене: ‘Куди Ти йдеш?’
 \v 6 Та від того, що Я сказав вам, смуток сповнив серця ваші.
 \v 7 Але Я істину кажу вам: краще для вас, щоб Я пішов, бо як Я не піду, Утішитель не прийде до вас, а коли піду, то пошлю Його до вас.
 \v 8 І коли Він прийде, то докорить світ за гріх, і за правду, і за суд: 
@ -736,9 +736,9 @@
 \v 14 Він прославить Мене, бо візьме з Мого і звістить вам.
 \v 15 Все, що Отець має Моє. Тому Я сказав, що Він візьме з Мого і звістить вам.
 \v 16 Ще трохи, і ви не побачите Мене більше, і незабаром ви знову побачите Мене, бо Я йду до Отця».
-\v 17 Дехто з учнів Його говорили один одному: «Що це, що Він сказав нам: ƅЩе трохи, і ви не побачите Мене, і незабаром знову ви побачите Менеƅ, та: ƅЯ йду до Отця?ƅ»
-\v 18 Отже, вони говорили: «Що це говорить Він: ƅЩе трохи?ƅ Не знаємо, що каже».
-\v 19 Ісус відчув, що хочуть спитати Його, і Він сказав їм: «Чи не про те ви питаєте один в одного, що Я сказав: ƅЩе трохи, і ви не побачите Мене, і незабаром знову ви побачите Мене?ƅ
+\v 17 Дехто з учнів Його говорили один одному: «Що це, що Він сказав нам: ‘Ще трохи, і ви не побачите Мене, і незабаром знову ви побачите Мене’, та: ‘Я йду до Отця?’»
+\v 18 Отже, вони говорили: «Що це говорить Він: ‘Ще трохи?’ Не знаємо, що каже».
+\v 19 Ісус відчув, що хочуть спитати Його, і Він сказав їм: «Чи не про те ви питаєте один в одного, що Я сказав: ‘Ще трохи, і ви не побачите Мене, і незабаром знову ви побачите Мене?’
 \v 20 Істинно, істинно кажу вам: ви будете плакати і ридати, а світ буде радіти; ви будете сумувати, але смуток ваш перетвориться на радість вам.
 \v 21 Жінка, коли родить, має скорботу, бо прийшла година її, але коли вона народить дитину, уже не памƅятає скорботи від радості, тому що народилася на світ людина.
 \v 22 Так і ви тепер маєте смуток, але Я побачу вас знову і серце ваше буде радіти; і радості вашої ніхто не відніме від вас.
@ -845,7 +845,7 @@
 \v 18 Там розпƅяли Його, а з Ним двох інших, з одного і другого боку, а Ісуса ж посередині.
 \v 19 Пілат звелів написати напис і прибити на хресті. Було ж там написано: «Ісус Назарянин, Цар Іудейський».
 \v 20 Той напис читало багато іудеїв, бо місце, де Ісус був розпƅятий, було недалеко від міста. А було написано по-єврейськи, по-грецьки і по-римськи.
-\v 21 А первосвященики іудейські казали Пілатові: «Не пиши: ƅЦар Іудейськийƅ, але, що Він говорив: ƅЯ — Цар Іудейськийƅ».
+\v 21 А первосвященики іудейські казали Пілатові: «Не пиши: ‘Цар Іудейський’, але, що Він говорив: ‘Я — Цар Іудейський’».
 \v 22 Пілат відповів: «Що я написав, те написав!»
 \v 23 Воїни ж, розпƅявши Ісуса, взяли одежу Його і розділили її на чотири частини, для кожного воїна по частині, а також і хітон. А хітон же не був зшитий, а весь тканий зверху.
 \v 24 І вони сказали один одному: «Не будем дерти його, але кинемо жереб на нього, кому буде», — щоб збулося Писання: «Розділили ризи Мої між собою і про одежу Мою кидали жереб». Так воїни і зробили.
@ -885,7 +885,7 @@
 \v 14 І, сказавши це, вона обернулась і побачила Ісуса, що стояв, та не пізнала, що то Ісус.
 \v 15 Ісус спитав її: «Жінко, чого ти плачеш? Кого шукаєш?» Вона, думаючи, що це садівник, говорить Йому: «Пане, якщо ти виніс Його, скажи мені, де ти поклав Його, і я візьму Його».
 \v 16 Ісус сказав їй: «Маріє!» А вона обернулась і сказала Йому: «Раввуні!» Що означає: «Учителю!»
-\v 17 Ісус говорить їй: «Не доторкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця Мого, а йди до братів Моїх і скажи їм: ƅЯ йду до Отця Мого і Отця вашого, і до Бога Мого і Бога вашогоƅ».
+\v 17 Ісус говорить їй: «Не доторкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця Мого, а йди до братів Моїх і скажи їм: ‘Я йду до Отця Мого і Отця вашого, і до Бога Мого і Бога вашого’».
 \v 18 Марія Магдалина прийшла і сповістила учням, що вона бачила Господа і що Він сказав їй це.
 \v 19 Того ж першого дня тижня, увечері, коли двері дому, де зібрались учні Його, були замкнені з остраху перед іудеями, прийшов Ісус, став посередині і говорить їм: «Мир вам!»
 \v 20 І, сказавши це, показав їм руки Свої і ребра Свої. Учні зраділи, побачивши Господа.
--- a/45-ACT.usfm
+++ b/45-ACT.usfm
@ -26,8 +26,8 @@
 \v 16 «Мужі-браття! Належало, щоб здійснилося Писання, яке Дух Святий прорік устами Давида про Іуду, колишнього вожака тих, що взяли Ісуса.
 \v 17 Він був зарахований до нас, і прийняв жереб служіння цього.
 \v 18 Але придбав землю за неправедну плату, і коли звалився додолу, розпалось черево його і випали всі нутрощі його.
-\v 19 І це стало відомим усім мешканцям Єрусалиму, тому і поле назване на їх мові Акелдамаƅ, тобто: ƅПоле кровіƅ.
-\v 20 Бо написано в книзі Псалмів: ƅНехай оселя його опустіє, і нехай ніхто не мешкає в нійƅ; та: ƅА гідність його нехай інший приймеƅ.
+\v 19 І це стало відомим усім мешканцям Єрусалиму, тому і поле назване на їх мові Акелдама’, тобто: ‘Поле крові’.
+\v 20 Бо написано в книзі Псалмів: ‘Нехай оселя його опустіє, і нехай ніхто не мешкає в ній’; та: ‘А гідність його нехай інший прийме’.
 \v 21 Отже треба, щоб один з тих, які були з нами весь час, коли з нами перебував і ходив Господь Ісус,
 \v 22 починаючи від хрещення Іоаннового до того дня, коли Ісус вознісся від нас, був разом з нами свідком воскресіння Його».
 \v 23 І поставили двох: Йосифа, званого Варсавою, прозваного також Юстом, та Маттія.
@ -52,7 +52,7 @@
 \v 14 Петро ж, вставши з одинадцятьма, підвищив свій голос і промовив до них: «Мужі іудейські та мешканці Єрусалиму! Нехай буде це відомо вам, і вислухайте слова мої:
 \v 15 вони не пƅяні, як ви думаєте, бо зараз третя година дня;
 \v 16 а це те, що провіщав пророк Іоіль:
-\v 17 ƅІ буде останніми днями, — говорить Господь, — Я виллю від Духа Мого на всяку плоть, і будуть пророкувати сини ваші, і дочки ваші, і юнаки ваші будуть бачити видіння, а старшим вашим будуть сни снитися.
+\v 17 ‘І буде останніми днями, — говорить Господь, — Я виллю від Духа Мого на всяку плоть, і будуть пророкувати сини ваші, і дочки ваші, і юнаки ваші будуть бачити видіння, а старшим вашим будуть сни снитися.
 \v 18 І на рабів Моїх і на рабинь Моїх в ті дні Я виллю від Духа Мого, і вони будуть пророкувати.
 \v 19 І покажу чудеса вгорі на небі, і знамення внизу на землі: кров і вогонь і куріння диму.
 \v 20 І сонце перетвориться на темряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний.
@ -60,17 +60,17 @@
 \v 22 Мужі ізраїльські! Вислухайте ці слова: Ісуса Назарея, Мужа, Якого Бог засвідчив вам силою, чудами і знаменнями, які Бог вчинив через Нього серед вас, як і самі знаєте,
 \v 23 Цього, виданого призначеною радою і передбаченням Божим, ви руками беззаконних розпƅяли і вбили.
 \v 24 Та Бог воскресив Його, розірвавши пута смерті, тому що неможливо було утримати Його.
-\v 25 Бо Давид каже про Нього: ƅЯ бачив Господа завжди перед собою, Він праворуч мене, щоб я не захитався.
+\v 25 Бо Давид каже про Нього: ‘Я бачив Господа завжди перед собою, Він праворуч мене, щоб я не захитався.
 \v 26 Тому серце моє звеселилося, і язик мій зрадів, навіть і тіло моє спочине в надії.
 \v 27 Бо Ти не залишиш душі моєї в пеклі і не даси Ти Святому Твоєму побачити тління.
-\v 28 Ти дав мені пізнати дорогу життя; Ти сповниш мене радістю перед лицем Твоїм!ƅ
+\v 28 Ти дав мені пізнати дорогу життя; Ти сповниш мене радістю перед лицем Твоїм!’
 \v 29 Мужі-браття! Нехай буде дозволено вам сміло сказати про патріарха Давида, який помер і був похований, і гріб його в нас до цього дня.
 \v 30 А бувши ж пророком, та знаючи, що Бог клятвою обіцяв йому від плоду стегон його воздвигнути Христа у тілі і посадити на престолі Його;
 \v 31 передбачивши це, він сказав про воскресіння Христа, що душа Його не залишиться в пеклі, а тіло Його не побачить тління.
 \v 32 Цього Ісуса Бог воскресив, чого ми всі свідки.
 \v 33 Отже, Він, будучи вознесений правицею Божою і, прийнявши від Отця обітницю Духа Святого, дарував те, що ви сьогодні бачите і чуєте.
-\v 34 Бо Давид не зійшов на небо, але сам говорить: ƅСказав Господь Господеві моєму: «Сиди праворуч Мене,
-\v 35 доки не покладу ворогів Твоїх підніжком для ніг Твоїх»ƅ.
+\v 34 Бо Давид не зійшов на небо, але сам говорить: ‘Сказав Господь Господеві моєму: «Сиди праворуч Мене,
+\v 35 доки не покладу ворогів Твоїх підніжком для ніг Твоїх»’.
 \v 36 Отже, твердо знай весь дім Ізраїлів, що Бог зробив Його Господом і Христом, Цього Ісуса, Якого ви розпƅяли».
 \v 37 Почувши це, вони зворушилися серцем, і сказали Петрові й іншим апостолам: «Мужі-браття, що ж нам робити?»
 \v 38 Петро відповів їм: «Покайтеся, і нехай охреститься кожен з вас в імƅя Ісуса Христа на відпущення гріхів ваших, і отримаєте дар Святого Духа.
@ -106,10 +106,10 @@
 \v 19 Отже, покайтеся і наверніться, щоб стерті були гріхи ваші,
 \v 20 щоб настали часи втіхи від лиця Господа, і щоб Він прислав призначеного вам Христа Ісуса,
 \v 21 Якого небо мусить прийняти, аж до часу відновлення всього, про що Бог говорив устами всіх святих Своїх пророків від віку.
-\v 22 Мойсей сказав отцям: ƅПророка дасть вам Господь, Бог ваш, з братів ваших, як мене; слухайтесь Його в усьому, що говоритиме вам.
-\v 23 І станеться, що кожна душа, яка не послухає Того Пророка, — буде викорінена з народуƅ.
+\v 22 Мойсей сказав отцям: ‘Пророка дасть вам Господь, Бог ваш, з братів ваших, як мене; слухайтесь Його в усьому, що говоритиме вам.
+\v 23 І станеться, що кожна душа, яка не послухає Того Пророка, — буде викорінена з народу’.
 \v 24 І всі пророки, від Самуїла і після нього, скільки їх говорило, також провістили ці дні.
-\v 25 Ви ж сини пророків і завіту, що Бог заповів батькам вашим, говорячи Авраамові: ƅІ в нащадкові твоїм благословляться всі народи земліƅ.
+\v 25 Ви ж сини пророків і завіту, що Бог заповів батькам вашим, говорячи Авраамові: ‘І в нащадкові твоїм благословляться всі народи землі’.
 \v 26 Бог, воскресивши Сина Свого Ісуса, послав Його перше до вас, щоб вас благословити, щоб кожен з вас відвернувся від злих своїх учинків».
 \c 4
 \p
@ -137,8 +137,8 @@
 \v 22 Бо було понад сорок років тому чоловікові, з яким сталося це чудо зцілення.
 \v 23 А коли відпустили їх, вони прийшли до своїх і сповістили про те, що говорили їм первосвященики і старійшини.
 \v 24 Ті ж, вислухавши, однодушно піднесли голос свій у молитві до Бога і сказали: «Владико Боже, Який створив небо і землю, і море, і все, що в них!
-\v 25 Ти сказав Духом Святим через уста Давида, раба Твого, батька нашого: ƅЧого заметушилися язичники, і народи задумують марне?
-\v 26 Царі земні повстали, і князі зібрались разом проти Господа і проти Христа Йогоƅ.
+\v 25 Ти сказав Духом Святим через уста Давида, раба Твого, батька нашого: ‘Чого заметушилися язичники, і народи задумують марне?
+\v 26 Царі земні повстали, і князі зібрались разом проти Господа і проти Христа Його’.
 \v 27 Бо справді зібралися в місті цьому проти Святого Сина Твого Ісуса, Якого Ти помазав, Ірод і Понтій Пілат з язичниками і народом Ізраїльським,
 \v 28 щоб зробити те, чому бути визначила наперед рука Твоя і рада Твоя.
 \v 29 І нині, Господи, поглянь на погрози їхні, і дай рабам Твоїм говорити слово Твоє з сміливістю;
@ -215,11 +215,11 @@
 \p
 \v 1 Тоді первосвященик запитав: «Чи це так?»
 \v 2 А він сказав: «Мужі-браття та батьки! Послухайте! Бог слави явився отцю нашому Авраамові в Месопотамії, до переселення його в Харан.
-\v 3 І сказав йому: ƅВийди з землі твоєї і від роду твого і йди в землю, яку покажу тобіƅ.
+\v 3 І сказав йому: ‘Вийди з землі твоєї і від роду твого і йди в землю, яку покажу тобі’.
 \v 4 Тоді він вийшов з землі Халдейської і оселився в Харані. А звідти, по смерті батька його, Бог переселив його в цю землю, в якій ви тепер живете.
 \v 5 І не дав йому на ній спадщини, а ні на стопу ноги, але обіцяв дати її у володіння йому і після нього потомству його, хоч був він ще бездітним.
 \v 6 І Бог сказав йому, що нащадки його будуть перебувати в чужій землі, і будуть поневолені і гноблені років чотириста.
-\v 7 ƅАле народ, яким вони будуть поневолені, Я буду судити, — сказав Бог, — і після того, вони вийдуть і будуть служити Мені на цім місціƅ.
+\v 7 ‘Але народ, яким вони будуть поневолені, Я буду судити, — сказав Бог, — і після того, вони вийдуть і будуть служити Мені на цім місці’.
 \v 8 І Він дав йому завіт обрізання. І коли родив Ісаака, то обрізав його восьмого дня. А Ісаак родив Якова, а Яків — дванадцятьох патріархів.
 \v 9 А патріархи через заздрість продали Йосифа в Єгипет, але Бог був з ним.
 \v 10 І визволив його від усіх страждань, і дав йому ласку та мудрість перед фараоном, царем єгипетським, а той зробив його правителем над Єгиптом і над всім домом своїм.
@ -238,30 +238,30 @@
 \v 23 Коли ж йому сповнилося сорок років, прийшло йому на серце відвідати братів своїх, синів Ізраїлевих.
 \v 24 І, побачивши, що одному з них діється кривда, заступився і відомстив за скривдженого, вбивши єгиптянина.
 \v 25 Він думав, що брати його зрозуміють, що Бог рукою його дає їм визволення, але вони не зрозуміли.
-\v 26 А наступного дня, як сварились вони, він зƅявився і хотів помирити їх, кажучи: ƅМужі, ви ж брати, навіщо кривдите один одного?ƅ
-\v 27 Але той, що кривдив ближнього, відіпхнув його, кажучи: ƅХто поставив тебе начальником і суддею над нами?
-\v 28 Чи хочеш убити мене, так як ти вбив учора єгиптянина?ƅ
+\v 26 А наступного дня, як сварились вони, він зƅявився і хотів помирити їх, кажучи: ‘Мужі, ви ж брати, навіщо кривдите один одного?’
+\v 27 Але той, що кривдив ближнього, відіпхнув його, кажучи: ‘Хто поставив тебе начальником і суддею над нами?
+\v 28 Чи хочеш убити мене, так як ти вбив учора єгиптянина?’
 \v 29 І втік Мойсей, почувши це, і став приходьком у землі мадіямській, де в нього народились два сини.
 \v 30 Коли ж проминуло сорок років, ангел зƅявився йому в пустині біля гори Сінайської, у вогні палаючого куща.
 \v 31 Мойсей, побачивши це, здивувався видінню, а коли підійшов розглянути, то був до нього голос Господній:
-\v 32 ƅЯ Бог батьків твоїх, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова!ƅ Мойсей затремтів і не відважився поглянути.
-\v 33 І Господь сказав йому: ƅСкинь взуття з ніг твоїх, бо місце, на якому ти стоїш, є земля свята!
-\v 34 Я бачу пригноблення народу Мого в Єгипті, і чую стогін його, і зійшов визволити його: отже, йди, Я пошлю тебе в Єгипетƅ.
-\v 35 Цього Мойсея, якого вони відцурались, кажучи: ƅХто зробив тебе начальником і суддею?ƅ Цього Бог послав начальником і визволителем через ангела, який зƅявився йому в кущі.
+\v 32 ‘Я Бог батьків твоїх, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова!’ Мойсей затремтів і не відважився поглянути.
+\v 33 І Господь сказав йому: ‘Скинь взуття з ніг твоїх, бо місце, на якому ти стоїш, є земля свята!
+\v 34 Я бачу пригноблення народу Мого в Єгипті, і чую стогін його, і зійшов визволити його: отже, йди, Я пошлю тебе в Єгипет’.
+\v 35 Цього Мойсея, якого вони відцурались, кажучи: ‘Хто зробив тебе начальником і суддею?’ Цього Бог послав начальником і визволителем через ангела, який зƅявився йому в кущі.
 \v 36 Оцей вивів їх, учинивши чудеса і знамення в Єгипеті, і на Червоному морі, і протягом сорока років у пустині.
-\v 37 Це той Мойсей, який сказав синам Ізраїлевим: ƅГосподь Бог ваш дасть вам Пророка з братів ваших, як мене: Його слухайтеƅ.
+\v 37 Це той Мойсей, який сказав синам Ізраїлевим: ‘Господь Бог ваш дасть вам Пророка з братів ваших, як мене: Його слухайте’.
 \v 38 Це той, що був на зборах у пустині з Ангелом, який промовляв до нього на горі Сінай та з батьками нашими, і який прийняв живі слова, щоб передати нам;
 \v 39 якому батьки наші не хотіли коритися, але відкинули його і обернулись серцями своїми до Єгипту,
-\v 40 сказавши Ааронові: ƅЗроби нам богів, які б ішли перед нами, бо не знаємо, що сталося з Мойсеєм, який вивів нас з Єгиптуƅ.
+\v 40 сказавши Ааронові: ‘Зроби нам богів, які б ішли перед нами, бо не знаємо, що сталося з Мойсеєм, який вивів нас з Єгипту’.
 \v 41 І в ті дні вони зробили теля, і принесли жертву ідолові, і веселились перед ділом рук своїх.
-\v 42 Але Бог відвернувся від них і попустив їх кланятися воїнству небесному, як написано в книзі пророків: ƅДоме Ізраїлів! Чи ви Мені приносили заколене і жертви в пустині сорок років?
-\v 43 Ви прийняли намет Молоха і зорю бога вашого Ромфана, зображення, які ви зробили, щоб поклонятися їм; і Я переселю вас далеко за Вавілонƅ.
+\v 42 Але Бог відвернувся від них і попустив їх кланятися воїнству небесному, як написано в книзі пророків: ‘Доме Ізраїлів! Чи ви Мені приносили заколене і жертви в пустині сорок років?
+\v 43 Ви прийняли намет Молоха і зорю бога вашого Ромфана, зображення, які ви зробили, щоб поклонятися їм; і Я переселю вас далеко за Вавілон’.
 \v 44 Батьки наші мали скінію свідчення в пустині, як повелів Той, Хто говорив Мойсеєві, щоб він зробив її за зразком, якого він бачив.
 \v 45 Батьки наші з Ісусом, взявши її, внесли у володіння народів, яких Бог прогнав від батьків наших, аж до днів Давида,
 \v 46 який знайшов благодать у Бога і просив, щоб оселю знайти для Бога Якова.
 \v 47 А Соломон збудував Йому дім.
 \v 48 Та Всевишній живе не в рукотворних храмах, як говорить пророк:
-\v 49 ƅНебо — престол Мій, і земля — підніжка для ніг Моїх; який же дім збудуєте Мені, — говорить Господь, — або яке місце для відпочинку Мого?
+\v 49 ‘Небо — престол Мій, і земля — підніжка для ніг Моїх; який же дім збудуєте Мені, — говорить Господь, — або яке місце для відпочинку Мого?
 \v 50 Хіба ж не Моя рука створила все це?
 \v 51 О ви, твердошиї, люди з необрізаним серцем і вухами! Ви завжди противитесь Духові Святому, як батьки ваші, так і ви!
 \v 52 Кого з пророків не переслідували батьки ваші? Вони ж повбивали тих, які звіщали прихід Праведного, Якого ви тепер стали зрадниками і вбивцями.
@ -392,10 +392,10 @@
 \v 28 і сказав їм: «Ви знаєте, що іудеєві заборонено знатися або зближатися з іноплемінником, але мені Бог відкрив, щоб я не вважав жодного чоловіка за негідного чи нечистого.
 \v 29 Тому я прийшов без вагання, як тільки був покликаний. Тож питаю, для чого ви покликали мене?»
 \v 30 А Корнилій сказав: «Четвертого дня аж до цієї години я постився, а о девƅятій годині я молився в своїм домі; і ось, муж став переді мною в блискучій одежі
-\v 31 і сказав: ƅКорнилію, твоя молитва почута, і милостині твої згадалися перед Богом.
-\v 32 Отже, пошли в Йопію і поклич Симона, званого Петром. Він гостює в домі Симона шкіряника біля моря; він прийде і скаже тобіƅ.
+\v 31 і сказав: ‘Корнилію, твоя молитва почута, і милостині твої згадалися перед Богом.
+\v 32 Отже, пошли в Йопію і поклич Симона, званого Петром. Він гостює в домі Симона шкіряника біля моря; він прийде і скаже тобі’.
 \v 33 І я негайно по тебе послав, і ти добре зробив, що прийшов. Тепер ми всі стоїмо перед Богом, щоб вислухати все, що звелів сказати тобі Господь».
-\v 34 А Петро відкрив уста свої і сказав: «Поправді я пізнаю, що ƅБог не дивиться на особуƅ,
+\v 34 А Петро відкрив уста свої і сказав: «Поправді я пізнаю, що ‘Бог не дивиться на особу’,
 \v 35 але в кожному народі, хто боїться Його і чинить справедливість, той приємний Йому.
 \v 36 Він послав для синів Ізраїля слово, благовіствуючи мир через Ісуса Христа, Який є Господь всіх.
 \v 37 Ви знаєте про те, що сталося по всій Іудеї, почавши з Галілеї, після хрещення, яке проповідував Іоанн:
@ -418,16 +418,16 @@
 \v 4 Але Петро почав оповідати їм по порядку, кажучи:
 \v 5 «Я був у місті Йопії і молився, і в натхненні бачив видіння: якась посудина, наче велике полотно, привƅязана за чотири кінці, спускалася з неба і наблизилась аж до мене.
 \v 6 Заглянувши в неї, я побачив чотириногих земних, звірів, плазунів і птахів небесних.
-\v 7 І почув я голос, який говорив мені: ƅВстань, Петре, заколи і їж!ƅ
-\v 8 Але я сказав: ƅНі, Господи, бо ніколи нічого скверного та нечистого не входило в уста мої!ƅ
-\v 9 А голос відповів мені вдруге з неба: ƅЩо Бог очистив, не вважай того за нечистеƅ.
+\v 7 І почув я голос, який говорив мені: ‘Встань, Петре, заколи і їж!’
+\v 8 Але я сказав: ‘Ні, Господи, бо ніколи нічого скверного та нечистого не входило в уста мої!’
+\v 9 А голос відповів мені вдруге з неба: ‘Що Бог очистив, не вважай того за нечисте’.
 \v 10 І це було тричі, і знов все піднялось на небо.
 \v 11 І ось, в ту саму мить три чоловіки, що були послані до мене з Кесарії, стали перед домом, де я був.
 \v 12 І Дух сказав мені йти з ними без всякого сумніву. І цих шість братів також пішли зі мною, і ми ввійшли в дім того чоловіка.
-\v 13 А він розповів нам, як він бачив ангела в домі своїм, який став і сказав йому: ƅПошли в Йопію людей і поклич Симона, званого Петром;
-\v 14 він скаже тобі слова, якими спасешся ти в весь дім твійƅ.
+\v 13 А він розповів нам, як він бачив ангела в домі своїм, який став і сказав йому: ‘Пошли в Йопію людей і поклич Симона, званого Петром;
+\v 14 він скаже тобі слова, якими спасешся ти в весь дім твій’.
 \v 15 І коли я почав говорити, Дух Святий зійшов на них, як і на нас спочатку.
-\v 16 І я згадав слово Господнє, як Він сказав: ƅІоанн хрестив водою, ви ж будете охрещені Духом Святимƅ.
+\v 16 І я згадав слово Господнє, як Він сказав: ‘Іоанн хрестив водою, ви ж будете охрещені Духом Святим’.
 \v 17 Отже, коли Бог дав їм такий дар, як і нам, котрі повірили в Господа Ісуса Христа, то хто я, щоб міг заперечити Богові?»
 \v 18 Почувши це, вони заспокоїлись і прославили Бога, говорячи: «Видно і язичникам Бог дав покаяння на життя!»
 \v 19 А ті, що були розсіяні через переслідування, яке сталося в звƅязку з Стефаном, прийшли аж до Фінікії, Кіпру й Антіохії, не проповідуючи слова нікому, крім іудеїв.
@ -472,7 +472,7 @@
 \c 13
 \p
 \v 1 В Антіохії, в тамошній церкві були деякі пророки і вчителі: Варнава, Симеон, званий Нігер, Луцій з Кірінеї, Манаїл, вихований з Іродом тетрархом і Савл.
-\v 2 Коли вони служили Господеві і постили, Дух Святий сказав: ƅВідділіть Мені Варнаву і Савла на діло, на яке Я покликав їхƅ.
+\v 2 Коли вони служили Господеві і постили, Дух Святий сказав: ‘Відділіть Мені Варнаву і Савла на діло, на яке Я покликав їх’.
 \v 3 Тоді вони, попостивши, помолились, поклали руки на них і відпустили.
 \v 4 Вони ж, бувши послані Духом Святим, прийшли в Селевкію, а звідти відпливли до Кіпру.
 \v 5 І коли вони були в Саламіні, то звіщали Слово Боже в синагогах іудейських. А Іоанн був з ними для послуг.
@ -492,10 +492,10 @@
 \v 19 А, знищивши сім народів у землі ханаанській, розділив їм у спадщину землю їхню.
 \v 20 І після цього, близько чотирьохсот пƅятдесяти років давав їм суддів, аж до пророка Самуїла;
 \v 21 а потім просили вони царя, і Бог дав їм Саула, сина Кісового, мужа з коліна Веніаміна, який царював сорок років.
-\v 22 А, усунувши його, поставив їм Давида бути царем, про якого теж засвідчив, кажучи: ƅЯ знайшов мужа по серцю Моєму, Давида, сина Єсеєвого, який буде виконувати всю волю Моюƅ.
+\v 22 А, усунувши його, поставив їм Давида бути царем, про якого теж засвідчив, кажучи: ‘Я знайшов мужа по серцю Моєму, Давида, сина Єсеєвого, який буде виконувати всю волю Мою’.
 \v 23 З його потомства Бог, згідно обітниці, дав Ізраїлеві Спасителя, Ісуса,
 \v 24 перед приходом Якого Іоанн перше проповідував хрещення на покаяння всьому народові ізраїльському.
-\v 25 А коли Іоанн завершив своє діло, він говорив: ƅЯ не Той, за кого мене вважаєте. Але ось за мною іде Той, Якому я недостойний розвƅязати взуття на ногахƅ.
+\v 25 А коли Іоанн завершив своє діло, він говорив: ‘Я не Той, за кого мене вважаєте. Але ось за мною іде Той, Якому я недостойний розвƅязати взуття на ногах’.
 \v 26 Мужі-браття, сини роду Авраамового, і ті з вами, що бояться Бога, вам послане слово спасіння цього.
 \v 27 Бо мешканці Єрусалиму і їхні начальники, не пізнавши Його і осудивши Його, здійснили слова пророчі, які читаються кожного суботнього дня.
 \v 28 І хоч вони не знайшли ніякої провини, гідної смерті, однак просили Пілата вбити Його.
@ -503,21 +503,21 @@
 \v 30 Але Бог воскресив Його з мертвих;
 \v 31 і багато днів Він являвся тим, які вийшли з Ним з Галілеї в Єрусалим і які нині є свідками Його перед людьми.
 \v 32 І ми благовістимо вам, що обітницю, дану нашим батькам, Бог виконав нам, дітям їхнім, воскресивши Ісуса,
-\v 33 як написано в другім псалмі: ƅТи Мій Син, — нині Я родив Тебеƅ.
-\v 34 А що воскресив Його з мертвих, так що Він уже не вернеться в тління, про це сказав так: ƅЯ дам вам незмінні милості, що були обіцяні вірно Давидуƅ.
-\v 35 Тому й в іншому місці говорить: ƅНе даси Святому Твоєму побачити тлінняƅ.
+\v 33 як написано в другім псалмі: ‘Ти Мій Син, — нині Я родив Тебе’.
+\v 34 А що воскресив Його з мертвих, так що Він уже не вернеться в тління, про це сказав так: ‘Я дам вам незмінні милості, що були обіцяні вірно Давиду’.
+\v 35 Тому й в іншому місці говорить: ‘Не даси Святому Твоєму побачити тління’.
 \v 36 Бо Давид, що часу свого послужив волі Божій, спочив, і приєднався до батьків своїх, і побачив тління.
 \v 37 Але Той, Якого Бог воскресив з мертвих, не побачив тління.
 \v 38 Тож нехай буде відоме вам, мужі-браття, що заради Нього звіщається вам прощення гріхів.
 \v 39 І у всьому, в чому ви не могли оправдатися Законом Мойсея, виправдується Ним кожний віруючий.
 \v 40 Отже, стережіться, щоб не прийшло на вас те, що сказано в пророків:
-\v 41 ƅДивіться, зневажники, подивуйтеся та зникніть, бо Я творю діло в дні ваші, діло, в яке ви не повірили б, коли б хто і розповів вамƅ».
+\v 41 ‘Дивіться, зневажники, подивуйтеся та зникніть, бо Я творю діло в дні ваші, діло, в яке ви не повірили б, коли б хто і розповів вам’».
 \v 42 Коли ж вони виходили з синагоги, то просили їх, щоб на другу суботу говорили їм ті самі слова.
 \v 43 Коли ж присутні розходилися, то багато з іудеїв і побожних навернених з язичників пішло за Павлом і Варнавою; вони ж розмовляли з ними і переконували їх перебувати в благодаті Божій.
 \v 44 А в наступну суботу, майже все місто зібралось слухати Слово Боже.
 \v 45 Коли ж іудеї побачили народ, сповнились заздрістю і почали суперечити словам Павла та богозневажати.
 \v 46 Тоді Павло і Варнава сміливо сказали: «Вам першим належало проповідувати Слово Боже, та коли ви Його відкидаєте і вважаєте самі себе недостойними життя вічного, то ось ми звертаємось до язичників.
-\v 47 Бо так Господь заповів нам: ƅЯ поставив Тебе світлом язичникам, щоб Ти був на спасіння аж до краю земліƅ».
+\v 47 Бо так Господь заповів нам: ‘Я поставив Тебе світлом язичникам, щоб Ти був на спасіння аж до краю землі’».
 \v 48 А язичники, почувши це, раділи і прославляли Слово Господнє. І всі, що були призначені на життя вічне, увірували.
 \v 49 І Слово Господнє поширювалось по всій країні.
 \v 50 А іудеї підбурили побожних і поважних жінок та значних у місті, і вчинили переслідування на Павла і Варнаву та вигнали їх з своєї околиці.
@ -570,9 +570,9 @@
 \v 13 Коли ж вони замовкли, озвався Яків, кажучи: «Мужі-браття, послухайте мене.
 \v 14 Симон розповів, як перше Бог зглянувся на язичників, щоб вибрати з них людей для себе.
 \v 15 І з цим згідні слова пророків, як і написано:
-\v 16 ƅПісля цього Я знов вернуся і відбудую занепаду скінію Давида, і відбудую знову руїни її, і наново поставлю її,
+\v 16 ‘Після цього Я знов вернуся і відбудую занепаду скінію Давида, і відбудую знову руїни її, і наново поставлю її,
 \v 17 щоб шукали Господа інші люди, і всі народи, серед яких звіститься імƅя Моє, говорить Господь, Який чинить все це.
-\v 18 Відомі Богові від віку всі діла Йогоƅ.
+\v 18 Відомі Богові від віку всі діла Його’.
 \v 19 Тому я думаю, що не треба утрудняти язичників, які навертаються до Бога,
 \v 20 але написати їм, щоб вони утримувалися від оскверненого ідолами, від блуду, від задушеного та крові.
 \v 21 Бо ж закон Мойсеїв з давніх давен в кожному місті проповідується і читається по синагогах кожної суботи».
@ -662,12 +662,12 @@
 \v 20 Бо щось дивовижне вкладаєш ти в наші вуха. Тому хочемо знати, що це таке?»
 \v 21 Афіняни ж та захожі чужинці ні в чому так охоче не проводили час, як говорити або слухати про щось нове.
 \v 22 А Павло став посередині ареопагу і сказав: «Мужі-афіняни, зі всього я бачу, що ви є особливо побожні!
-\v 23 Так, проходячи і оглядаючи святині ваші, я знайшов і жертовник, на якому написано: ƅНевідомому Боговіƅ. Саме Цього, Котрого ви, не знаючи шануєте, Того я проповідую вам.
+\v 23 Так, проходячи і оглядаючи святині ваші, я знайшов і жертовник, на якому написано: ‘Невідомому Богові’. Саме Цього, Котрого ви, не знаючи шануєте, Того я проповідую вам.
 \v 24 Бог, Який створив світ і все, що в ньому; будучи Господом неба і землі, Він живе не в храмах рукотворних;
 \v 25 і не вимагає служіння рук людських, ніби в чомусь маючи потребу, тому що Сам дає всьому життя і дихання і все.
 \v 26 З однієї крові Він створив весь рід людський для життя по всій землі, призначивши їм наперед часи і межі їхнього проживання.
 \v 27 Щоб вони шукали Бога чи не відчують Його і не знайдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас;
-\v 28 бо Ним ми живемо, рухаємось і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: ƅМи Його і рідƅ.
+\v 28 бо Ним ми живемо, рухаємось і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: ‘Ми Його і рід’.
 \v 29 Отож, бувши родом Божим, ми не повинні думати, що Божество подібне до золота, або срібла, або каменя, що приймає образ від мистецтва та домисла людського.
 \v 30 Та залишаючи часи невідання, Бог тепер наказує всім людям всюди покаятися;
 \v 31 бо Він призначив день, в який буде судити увесь світ справедливо, через Мужа, Якого наперед призначив, давши всім запевнення, воскресивши Його з мертвих».
@ -783,7 +783,7 @@
 \v 32 А тепер, брати, я передаю вас Богові і слову благодаті Його, Який має силу будувати більше та дати вам спадщину між усіма освяченими.
 \v 33 Ні срібла, ні золота, ні одежі я не домагався ні від кого.
 \v 34 Ви самі знаєте, що ці мої руки послужили потребам моїм та тих, хто був зі мною.
-\v 35 У всьому я показав вам, що так працюючи, ви можете подати поміч слабим та памƅятати слова Господа Ісуса, які Він Сам сказав: ƅБлаженніше давати, ніж брати!ƅ»
+\v 35 У всьому я показав вам, що так працюючи, ви можете подати поміч слабим та памƅятати слова Господа Ісуса, які Він Сам сказав: ‘Блаженніше давати, ніж брати!’»
 \v 36 Сказавши це, він упав на коліна і помолився з ними всіма.
 \v 37 І знявсь серед них плач великий, і припадали вони на шию Павлові, і цілували його;
 \v 38 сумуючи найбільше з-за слова, яке він сказав, що вже більше не побачать обличчя його. І вони провели його до корабля.
@ -837,21 +837,21 @@
 \v 4 І я переслідував послідовників цього вчення аж до їхньої смерті, вƅяжучи і вкидаючи у вƅязницю чоловіків і жінок.
 \v 5 Також і первосвященик засвідчить про мене і всі старійшини, від яких я отримав листи до братів і йшов у Дамаск, щоб тамошніх людей звƅязати й привести до Єрусалиму на кару.
 \v 6 І сталося, як я був у дорозі і наближався до Дамаску, десь коло полудня, раптом осяяло мене велике світло з неба.
-\v 7 Я впав на землю і почув голос, який говорив мені: ƅСавле, Савле, чому ти переслідуєш мене?ƅ
-\v 8 Я запитав: ƅХто Ти, Господи?ƅ А Він сказав мені: ƅЯ Ісус з Назарету, якого ти переслідуєшƅ.
+\v 7 Я впав на землю і почув голос, який говорив мені: ‘Савле, Савле, чому ти переслідуєш мене?’
+\v 8 Я запитав: ‘Хто Ти, Господи?’ А Він сказав мені: ‘Я Ісус з Назарету, якого ти переслідуєш’.
 \v 9 Ті, що були зі мною, бачили світло, але не чули голосу, який говорив мені, і налякалися.
-\v 10 І я спитав: ƅГосподи, що я маю робити?ƅ А Господь відповів мені: ƅВстань і йди в Дамаск; там буде сказано тобі все, що призначено тобі робитиƅ.
+\v 10 І я спитав: ‘Господи, що я маю робити?’ А Господь відповів мені: ‘Встань і йди в Дамаск; там буде сказано тобі все, що призначено тобі робити’.
 \v 11 І коли я від яскравості світла осліп, то ті, що були зі мною, повели мене за руку, і я прийшов у Дамаск.
 \v 12 А один муж Ананій, у Законі побожний і вельми шанований усіма іудеями Дамаску,
-\v 13 прийшов до мене і, ставши поруч мене, сказав мені: ƅБрате Савле, прозри!ƅ І в ту ж хвилину я побачив його.
-\v 14 А він сказав: ƅБог батьків наших вибрав тебе, щоб ти пізнав волю Його, і щоб бачив Праведника і почув голос з уст Його.
+\v 13 прийшов до мене і, ставши поруч мене, сказав мені: ‘Брате Савле, прозри!’ І в ту ж хвилину я побачив його.
+\v 14 А він сказав: ‘Бог батьків наших вибрав тебе, щоб ти пізнав волю Його, і щоб бачив Праведника і почув голос з уст Його.
 \v 15 Бо ти будеш свідком про Нього усім людям, розказувати про те, що ти бачив і чув.
-\v 16 А тепер чого гаєшся? Встань, охрестись і обмий гріхи твої, призвавши Імƅя Господа Ісусаƅ.
+\v 16 А тепер чого гаєшся? Встань, охрестись і обмий гріхи твої, призвавши Імƅя Господа Ісуса’.
 \v 17 І сталося, коли повернувся я в Єрусалим і молився в храмі, не томлячи себе,
-\v 18 я побачив Його, а Він сказав мені: ƅПоспіши і вийди скоріш з Єрусалиму, тому що тут не приймуть твого свідчення про Мене!ƅ
-\v 19 А я сказав: ƅГосподи, вони знають, що я увƅязнював і бив у кожній синагозі тих, що вірували в Тебе.
-\v 20 А коли кров Стефана, свідка Твого, проливалась, я також стояв та одобрював убивство його, та стеріг одежу вбивців йогоƅ.
-\v 21 І Він сказав мені: ƅІди, бо Я пошлю тебе далеко до язичниківƅ».
+\v 18 я побачив Його, а Він сказав мені: ‘Поспіши і вийди скоріш з Єрусалиму, тому що тут не приймуть твого свідчення про Мене!’
+\v 19 А я сказав: ‘Господи, вони знають, що я увƅязнював і бив у кожній синагозі тих, що вірували в Тебе.
+\v 20 А коли кров Стефана, свідка Твого, проливалась, я також стояв та одобрював убивство його, та стеріг одежу вбивців його’.
+\v 21 І Він сказав мені: ‘Іди, бо Я пошлю тебе далеко до язичників’».
 \v 22 І вони слухали аж до цього слова; і піднесли свій голос, кричачи: «Геть такого з землі; не належить жити йому!»
 \v 23 Тим часом, коли вони кричали і кидали одежу і порох в повітря,
 \v 24 тисячоначальник звелів відвести його в фортецю і наказав бичувати його, щоб дізнатися, чого вони так на нього кричали.
@ -867,7 +867,7 @@
 \v 2 Але первосвященик Ананій звелів тим, що стояли біля нього, бити його по устах.
 \v 3 Тоді Павло сказав йому: «Бог буде бити тебе, стіно побілена! Ти сидиш, щоб судити по Закону, а проти Закону наказуєш мене бити».
 \v 4 А ті, що стояли тут, сказали: «Ображаєш ти Божого первосвященика?»
-\v 5 А Павло сказав: «Я не знав, брати, що він первосвященик, бо написано: ƅНе злослов правителя народу твогоƅ».
+\v 5 А Павло сказав: «Я не знав, брати, що він первосвященик, бо написано: ‘Не злослов правителя народу твого’».
 \v 6 Павло, зрозумівши, що тут одна частина саддукеї, а друга — фарисеї, викрикнув у синедріоні: «Мужі-браття! Я фарисей, син фарисея; за надію воскресіння з мертвих мене судять!»
 \v 7 І коли він це сказав, виникла незгода між саддукеями та фарисеями, і збори розділилися.
 \v 8 Бо саддукеї говорять, що нема ні воскресіння, ні ангелів, ні духа, а фарисеї визнають і те і друге.
@ -920,7 +920,7 @@
 \v 18 при цьому деякі іудеї з Асії знайшли мене очищеного в храмі, без натовпу й без колотнечі.
 \v 19 Їм-бо ж самим належало стати перед тобою і звинувачувати мене, коли мають щось проти мене.
 \v 20 Або нехай самі оці скажуть, яку неправду знайшли вони в мені, коли я стояв перед синедріоном;
-\v 21 хіба що тільки одне те слово, яке голосно промовив я, стоячи між ними: ƅЗа вчення про воскресіння мертвих, ви мене судите сьогодніƅ».
+\v 21 хіба що тільки одне те слово, яке голосно промовив я, стоячи між ними: ‘За вчення про воскресіння мертвих, ви мене судите сьогодні’».
 \v 22 Вислухавши це, Фелікс відклав справу їхню, кажучи: «Коли тисячоначальник Лісій прибуде, я докладніше дізнаюсь про це вчення».
 \v 23 А Павла наказав сотникові стерегти, але бути поблажливим і не забороняти нікому з близьких його служити йому або приходити до нього.
 \v 24 Через кілька днів прийшов Фелікс з Друзіллою, дружиною своєю, яка була іудейкою, покликав Павла і слухав його про віру в Ісуса Христа.
@ -971,11 +971,11 @@
 \v 11 І по всіх синагогах я багаторазово мучив їх, і примушував хулити Ісуса; і в безмірній лютості я переслідував їх і по чужих містах.
 \v 12 Для цього я йшов у Дамаск з владою і дорученням первосвящеників,
 \v 13 і опівдні на дорозі, о царю, побачив я світло з неба, ясніше від сяйва сонця, яке осяяло мене і тих, котрі йшли зі мною.
-\v 14 Усі ми попадали на землю, і я почув голос, який говорив до мене єврейською мовою: ƅСавле, Савле, що ти переслідуєш Мене? Важко тобі йти проти рожнаƅ.
-\v 15 А я запитав: ƅХто Ти, Господи?ƅ А Він сказав: ƅЯ — Ісус, Якого ти переслідуєш.
+\v 14 Усі ми попадали на землю, і я почув голос, який говорив до мене єврейською мовою: ‘Савле, Савле, що ти переслідуєш Мене? Важко тобі йти проти рожна’.
+\v 15 А я запитав: ‘Хто Ти, Господи?’ А Він сказав: ‘Я — Ісус, Якого ти переслідуєш.
 \v 16 Але встань і стань на ноги твої: бо для того Я зƅявився тобі, щоб зробити тебе служителем і свідком того, що ти бачив, і що Я відкрию тобі,
 \v 17 визволяючи тебе від народу іудейського і від язичників, до яких Я посилаю тебе тепер, щоб
-\v 18 відкрити їм очі, щоб вони навернулись від темряви до світла і від влади сатани до Бога, щоб вірою в Мене вони одержали прощення гріхів і спадщину з освяченимиƅ.
+\v 18 відкрити їм очі, щоб вони навернулись від темряви до світла і від влади сатани до Бога, щоб вірою в Мене вони одержали прощення гріхів і спадщину з освяченими’.
 \v 19 Тому, о царю Агріппо, я не став противитися небесному видінню,
 \v 20 а проповідував перш тим, що в Дамаску, в Єрусалимі і по всій Іудеї, також і язичникам, щоб вони покаялися, наверталися до Бога і робили діла, гідні покаяння.
 \v 21 За це іудеї схопили мене в храмі і хотіли розтерзати.
@ -1015,7 +1015,7 @@
 \v 21 І як довго не їли, то Павло став посеред них і сказав: «Мужі, треба було послухати мене і не відпливати від Кріту; і не зазнали б таких труднощів і шкоди.
 \v 22 А тепер благаю вас, будьте бадьорі: бо ні одна душа з вас не загине, крім корабля.
 \v 23 Бо явився мені цієї ночі ангел Бога, Якому я належу й Якому служу,
-\v 24 і сказав: ƅНе бійся, Павле, ти мусиш стати перед кесарем, і Бог дарував тобі всіх, що пливуть з тобоюƅ.
+\v 24 і сказав: ‘Не бійся, Павле, ти мусиш стати перед кесарем, і Бог дарував тобі всіх, що пливуть з тобою’.
 \v 25 Тому, мужі, будьте бадьорі, бо я вірю Богові, що буде так, як сказано мені.
 \v 26 Нам належить бути викинутими на якийсь острів».
 \v 27 Як прийшла чотирнадцята ніч, як ми носилися по Адріатичному морю, десь опівночі, моряки стали догадуватися, що наближаємося до якоїсь землі.
@ -1063,8 +1063,8 @@
 \v 23 І, призначивши йому день, дуже багато прийшли до нього в приміщення, де він перебував. І зранку до вечора викладав їм вчення про Царство Боже, і намагався переконати їх про Ісуса із Мойсеєвого Закону і Пророків.
 \v 24 І одні вірили в те, що він говорив, а інші не вірили.
 \v 25 Ті, що були незгідні між собою, виходили, коли Павло сказав такі слова: «Добре Дух Святий сказав отцям нашим через пророка Ісайю,
-\v 26 кажучи: ƅПіди до народу цього і скажи: «Слухом почуєте, та не зрозумієте; очима будете дивитись, та не побачите;
-\v 27 бо в людей цих серце загрубіло, і вухами ледве чують, і очі свої заплющили, щоб не бачити очима, і не чути вухами, і не зрозуміти серцем, і не навернутись, щоб Я зцілив їх»ƅ.
+\v 26 кажучи: ‘Піди до народу цього і скажи: «Слухом почуєте, та не зрозумієте; очима будете дивитись, та не побачите;
+\v 27 бо в людей цих серце загрубіло, і вухами ледве чують, і очі свої заплющили, щоб не бачити очима, і не чути вухами, і не зрозуміти серцем, і не навернутись, щоб Я зцілив їх»’.
 \v 28 І нехай буде відомо вам, що це спасіння Боже послане язичникам: вони і почують».
 \v 29 І коли він сказав ці слова, іудеї розійшлися, дуже сперечаючись між собою.
 \v 30 І перебував Павло цілих два роки на своєму утриманні, і приймав усіх, хто приходив до нього,
--- a/46-ROM.usfm
+++ b/46-ROM.usfm
@ -274,7 +274,7 @@
 \v 23 щоб разом явити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, які Він приготував на славу;
 \v 24 на нас, покликаних не тільки від іудеїв, але і від язичників,
 \v 25 як Він сказав у пророцтві Осії: «Назву народом Моїм не Мій народ, і улюбленою — не улюблену.»
-\v 26 І на тому місці, де сказано їм: «ƅВи не Мій народƅ, там вони будуть названі ƅсинами Бога Живогоƅ».
+\v 26 І на тому місці, де сказано їм: «‘Ви не Мій народ’, там вони будуть названі ‘синами Бога Живого’».
 \v 27 А Ісайя проголошує про Ізраїль: «Хоча б число дітей Ізраїля було, як піску морського, то тільки залишок спасеться.
 \v 28 Слово Своє до кінця, негаючись, звершить Господь на землі».
 \v 29 Як Ісайя провістив: «Коли б Господь Саваоф не залишив нам потомства, ми були б, як Содом, і стали б подібні до Гоморри».
@ -289,7 +289,7 @@
 \v 3 Не розуміючи праведності Божої і намагаючись постановити свою власну праведність, вони не покорилися праведності Божій.
 \v 4 Кінець Закону — Христос, на праведність кожному, хто вірує.
 \v 5 Бо Мойсей пише про праведність від Закону, що людина, виконавши його, буде жити ним.
-\v 6 А про праведність від віри, говорить так: «Не кажи в серці твоїм: ƅХто зійде на небо?ƅ» Тобто, звести Христа.
+\v 6 А про праведність від віри, говорить так: «Не кажи в серці твоїм: ‘Хто зійде на небо?’» Тобто, звести Христа.
 \v 7 Або: «Хто зійде в безодню?» Тобто, вивести Христа з мертвих.
 \v 8 Або що воно каже? «Слово близько до тебе, в устах твоїх і в серці твоїм», тобто, слово віри, яке проповідуємо.
 \v 9 Якщо ти будеш устами твоїми визнавати Ісуса Господом і вірувати серцем твоїм, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся.
--- a/48-2CO.usfm
+++ b/48-2CO.usfm
@ -24,7 +24,7 @@
 \v 14 як ви і зрозуміли вже частково, що ми будемо вашою похвалою, як і ви нашою, в день Господа Ісуса Христа.
 \v 15 І з цією певністю я хотів прийти до вас раніше, щоб ви вдруге одержали благодать,
 \v 16 а від вас піти в Македонію, а з Македонії знову прийти до вас, щоб ви провели б мене в Іудею.
-\v 17 Маючи такий намір, хіба я зробив це легковажно? Або те, що я роблю, за тілом роблю, щоб було в мене одночасно: «так, так» і «ні, ні»ƅ.
+\v 17 Маючи такий намір, хіба я зробив це легковажно? Або те, що я роблю, за тілом роблю, щоб було в мене одночасно: «так, так» і «ні, ні»’.
 \v 18 Але вірний Бог, що наше слово до вас не було то «так», то «ні».
 \v 19 Бо Син Божий Ісус Христос. Якого ми проповідували вам, я, Сільван і Тимофій, не був «так» і «ні», але в Ньому було «так».
 \v 20 Усі обітниці Божі в Ньому «так»: і в Ньому «Амінь» на славу Божу через нас.
--- a/59-HEB.usfm
+++ b/59-HEB.usfm
@ -53,7 +53,7 @@
 \v 7 Тому-то, як каже Дух Святий: «Нині, як почуєте голос Його,
 \v 8 не будьте жорстокими, як під час бунту, в день спокуси в пустині,
 \v 9 коли батьки ваші спокушували Мене, випробовуючи Мене, хоч вони бачили діла Мої протягом сорока років.
-\v 10 Тому Я розгнівався на рід той і сказав: ƅВони завжди блукають серцем, і не пізнали вони доріг Моїхƅ.
+\v 10 Тому Я розгнівався на рід той і сказав: ‘Вони завжди блукають серцем, і не пізнали вони доріг Моїх’.
 \v 11 Тому Я поклявся в гніві Моїм, що вони не ввійдуть у спокій Мій».
 \v 12 Стережіться, брати, щоб у когось із вас не було серця лукавого і невірного, щоб вам не відступити від Бога Живого!
 \v 13 Але підбадьорюйте щодня один одного, доки триває те «нині», щоб хтось з вас не став жорстоким через підступність гріха.
@ -161,7 +161,7 @@
 \v 8 Але пророк, докоряючи їм, каже: «Ось надходять дні, — говорить Господь, — коли Я укладу з домом Ізраїля і з домом Іуди Новий Завіт;
 \v 9 не такий завіт, який Я уклав з батьками їхніми, в день, коли Я взяв їх за руку, щоб вивести їх із землі Єгипетської, бо вони не перебували в завіті Моїм, і Я покинув їх», — говорить Господь.
 \v 10 «Ось завіт, який Я укладу з домом Ізраїля в ці дні, — говорить Господь, — вкладу Я Закони Мої в помисли їхні, і напишу їх на серцях їхніх і буду їм Богом, а вони будуть Моїм народом.
-\v 11 І не буде більше навчати кожен ближнього свого, і кожен брата свого, говорячи: ƅПізнай Господа!ƅ Бо всі вони будуть знати Мене, — від малого до великого.
+\v 11 І не буде більше навчати кожен ближнього свого, і кожен брата свого, говорячи: ‘Пізнай Господа!’ Бо всі вони будуть знати Мене, — від малого до великого.
 \v 12 Бо Я буду милостивий до неправд їхніх і гріхів їхніх Я не згадаю більше».
 \v 13 Кажучи «новий», показав застарілість першого; а занепадаюче і старіюче близьке до знищення.
 \c 9
@ -202,7 +202,7 @@
 \v 4 Бо неможливо, щоб кров телят і козлів знищувала гріхи.
 \v 5 Тому-то, входячи в світ, Христос говорить: «Жертви і приношення Ти не схотів, але тіло приготував Мені;
 \v 6 всепалення й жертви за гріх неугодні Тобі.
-\v 7 Тоді Я сказав: ƅОсь іду, як на початку книги написано про Мене, виконати волю Твою, Боже!ƅ»
+\v 7 Тоді Я сказав: ‘Ось іду, як на початку книги написано про Мене, виконати волю Твою, Боже!’»
 \v 8 Сказавши перше, що ні жертви, ні принесення, ні всепалення, ні жертви за гріх Ти не схотів і не вподобав те»,
 \v 9 тоді сказав: «Ось Я йду виконати волю Твою, Боже». Він скасовує перше, щоб установити друге.
 \v 10 За цією-то волею ми освячені одноразовим принесенням тіла Ісуса Христа.
--- a/61-1PE.usfm
+++ b/61-1PE.usfm
@ -42,7 +42,7 @@
 \v 5 і самі, мов живе каміння, будуйте з себе дім духовний, священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні Богові через Ісуса Христа.
 \v 6 Бо сказано в Писанні: «Ось Я кладу на Сіоні камінь вибраний, наріжний, дорогоцінний; і хто вірує в Нього, не осоромиться».
 \v 7 Отож, Він для вас, віруючих, коштовність, а для невіруючих — камінь, який відкинули будівничі, але який став каменем наріжним;
-\v 8 і каменем спотикання та скелею спокуси , і об нього вони спотикаються, не підкорюючись Слову, на що вони й призначені.
+\v 8 і каменем спотикання та скелею спокуси, і об нього вони спотикаються, не підкорюючись Слову, на що вони й призначені.
 \v 9 Але ви — вибраний рід, царствене священство, народ святий, люд придбаний на те, щоб звіщати чесноти Того, Хто покликав нас з темряви в дивне Своє світло.
 \v 10 Колись не народ, а тепер народ Божий; колись непомилувані, а тепер помилувані.
 \v 11 Улюблені, благаю вас, як пришельців і мандрівників, сторонитися тілесних пожадливостей, які воюють проти душі,
--- a/67-REV.usfm
+++ b/67-REV.usfm
@ -30,24 +30,24 @@
 \v 20 Таємниця семи зір, які ти бачив у правиці Моїй, і семи золотих світильників є така: сім зір — це ангели семи церков, а сім світильників, що ти бачив — це сім церков.
 \c 2
 \p
-\v 1 «Ангелові церкви в Ефесі напиши: ƅтак говорить Той, Хто держить сім зір у правиці Своїй, Хто ходить посеред семи золотих світильників: 
+\v 1 «Ангелові церкви в Ефесі напиши: ‘так говорить Той, Хто держить сім зір у правиці Своїй, Хто ходить посеред семи золотих світильників: 
 \v 2 знаю діла твої і працю твою, і терпіння твоє, і те, що ти не можеш зносити розпутних; і ти випробував тих, які називають себе апостолами, а вони не такі й знайшов, що вони лжеці;
 \v 3 ти багато зазнав і маєш терпіння, і в імƅя Моє трудився і не знемагав.
 \v 4 Але маю проти тебе: ти залишив першу любов свою.
 \v 5 Отож, памƅятай, з якої висоти ти впав, і покайся, і твори перші діла, а якщо не так, скоро прийду до тебе і зрушу світильник твій з місця його, якщо не покаєшся.
 \v 6 Між іншим, те в тебе добре, що ти ненавидиш діла Ніколаїтів, які і Я ненавиджу.
-\v 7 Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить церквам. Переможцеві дам їсти від дерева життя, яке посеред раю Божогоƅ».
-\v 8 «А ангелові церкви в Смирні напиши: ƅтак говорить Перший Останній, Котрий був мертвий і ожив: 
+\v 7 Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить церквам. Переможцеві дам їсти від дерева життя, яке посеред раю Божого’».
+\v 8 «А ангелові церкви в Смирні напиши: ‘так говорить Перший Останній, Котрий був мертвий і ожив: 
 \v 9 знаю діла твої, і скорботу твою, і убогість, але ти багатий! І лихомовство тих, що говорять про себе, що вони іудеї, а вони не такі, але зборище сатани.
 \v 10 Не бійся нічого, що тобі треба буде витерпіти. Ось диявол буде кидати декого з вас у вƅязницю, щоб випробовувати вас, і ви будете мати скорботу десять днів. Будь вірний до смерті, і Я дам тобі вінець життя.
-\v 11 Хто має вухо, хай чує, що Дух говорить церквам; переможець не зазнає шкоди від другої смертіƅ».
-\v 12 «І ангелові церкви в Пергамі напиши: ƅтак говорить Той, Хто має гострий з обох боків меч: 
+\v 11 Хто має вухо, хай чує, що Дух говорить церквам; переможець не зазнає шкоди від другої смерті’».
+\v 12 «І ангелові церкви в Пергамі напиши: ‘так говорить Той, Хто має гострий з обох боків меч: 
 \v 13 знаю діла твої, і що ти живеш там, де престол сатани, і що ти зберігаєш імƅя Моє, і не відрікся від віри в Мене навіть у ті дні, коли у вас, де живе сатана, був убитий Мій вірний свідок Антипа.
 \v 14 Але маю дещо проти тебе, тому що є в тебе там ті, які тримаються вчення Валаама, який навчив Валака спокусити синів Ізраїлевих їсти ідольські жертви та чинити перелюби.
 \v 15 Так і в тебе є ті, які тримаються вчення Ніколаїтів, котре Я ненавиджу.
 \v 16 Тому покайся! А якщо не так, то Я незабаром прийду до тебе і воюватиму з ними мечем уст Моїх.
-\v 17 Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить церквам: переможцеві дам їсти сокровенну манну і дам йому білий камінь, а на камені написане нове імƅя, котрого ніхто не знає, крім того, хто одержує йогоƅ».
-\v 18 «І ангелові церкви у Фіатирі напиши: ƅтак говорить Син Божий, Який має очі, як полумƅя вогняне, а ноги подібні до міді.
+\v 17 Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить церквам: переможцеві дам їсти сокровенну манну і дам йому білий камінь, а на камені написане нове імƅя, котрого ніхто не знає, крім того, хто одержує його’».
+\v 18 «І ангелові церкви у Фіатирі напиши: ‘так говорить Син Божий, Який має очі, як полумƅя вогняне, а ноги подібні до міді.
 \v 19 Я знаю діла твої і любов, і служіння, і віру, і терпіння твоє, і що останні діла твої більші, ніж перші.
 \v 20 Та маю дещо проти тебе, що ти попускаєш жінці Єзавелі, яка називає себе пророчицею, навчати і вводити в оману рабів Моїх, чинити розпусту і їсти ідоложертівне.
 \v 21 І Я дав їй час покаятися в розпусті своїй, та вона не покаялася.
@ -58,31 +58,31 @@
 \v 26 А хто перемагає і виконує Мою волю до кінця, тому дам Я владу над язичниками.
 \v 27 І буде пасти їх жезлом залізним; і як посуд глиняний, вони покрушаться, так само як і Я отримав владу від Мого Отця.
 \v 28 Я дам йому зорю досвітню.
-\v 29 Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить церквамƅ».
+\v 29 Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить церквам’».
 \c 3
 \p
-\v 1 «І ангелові церкви в Сардах напиши: ƅце говорить Той, Хто має сім Духів Божих і сім зір: Я знаю діла твої, ти маєш імƅя ніби живий, а ти мертвий.
+\v 1 «І ангелові церкви в Сардах напиши: ‘це говорить Той, Хто має сім Духів Божих і сім зір: Я знаю діла твої, ти маєш імƅя ніби живий, а ти мертвий.
 \v 2 Пильнуй і зміцнюй інше, близьке до смерті, бо Я не знайшов діл твоїх досконалих перед Богом.
 \v 3 Памƅятай, що ти прийняв і чув, і зберігай, і покайся. Коли ж ти не будеш пильнувати, то Я прийду на тебе, як злодій, і ти не будеш знати, котрої години прийду на тебе.
 \v 4 Але ти маєш кілька людей в Сардах, які не опоганили одеж своїх. Вони будуть ходити зі Мною в білому одязі, бо вони достойні.
 \v 5 Переможець зодягнеться в білу одежу, і Я не викреслю імƅя його з книги життя, а визнаю імƅя його перед Отцем Моїм і перед ангелами Його.
-\v 6 Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить церквамƅ».
-\v 7 «І ангелові церкви у Філадельфії напиши: ƅце говорить Святий, Істинний, Хто має ключ Давидів, Котрий відчиняє, — і ніхто не зачинить, зачиняє — і ніхто не відчинить: 
+\v 6 Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить церквам’».
+\v 7 «І ангелові церкви у Філадельфії напиши: ‘це говорить Святий, Істинний, Хто має ключ Давидів, Котрий відчиняє, — і ніхто не зачинить, зачиняє — і ніхто не відчинить: 
 \v 8 знаю діла твої: ось, Я відчинив перед тобою двері, і ніхто не може зачинити їх; хоч малу ти маєш силу, але Слово Моє зберіг і не зрікся імені Мого.
 \v 9 Ось, Я зроблю, що із сатанинського зборища, що себе називають іудеями, а ними не є, а обманюють, — ось, Я зроблю те, що вони прийдуть і поклоняться тобі в ноги і пізнають, що Я полюбив тебе.
 \v 10 І як ти зберіг слово терпіння Мого, то і Я збережу тебе від години спокуси, яка має прийти на весь світ, щоб випробувати тих, які живуть на землі.
 \v 11 Ось, прийду скоро: тримай, що маєш, щоб ніхто не забрав вінця твого.
 \v 12 Переможця зроблю стовпом у Храмі Бога Мого, і він уже не вийде звідти; і напишу на ньому імƅя Бога мого і імƅя міста Бога Мого — Новий Єрусалим, що сходить з неба від Бога Мого; і імƅя Моє нове.
-\v 13 Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить церквамƅ»
-\v 14 «І ангелові церкви в Лаодикії напиши: ƅтак говорить Амінь, вірний і правдивий Свідок, Початок творіння Божого: 
+\v 13 Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить церквам’»
+\v 14 «І ангелові церкви в Лаодикії напиши: ‘так говорить Амінь, вірний і правдивий Свідок, Початок творіння Божого: 
 \v 15 знаю діла твої, що ти ні холодний, ні гарячий. Якби ж ти був холодний або гарячий!
 \v 16 Оскільки ти теплий і не холодний, і не гарячий, то Я виплюну тебе з уст Моїх.
-\v 17 Бо ти кажеш: ƅЯ багатий, розбагатів і не маю потреби ні в чомуƅ, але не знаєш, що ти нещасний, і мізерний, і убогий, і сліпий, і голий.
+\v 17 Бо ти кажеш: ‘Я багатий, розбагатів і не маю потреби ні в чому’, але не знаєш, що ти нещасний, і мізерний, і убогий, і сліпий, і голий.
 \v 18 Раджу тобі купити в Мене золото, очищене вогнем, щоб тобі збагатитися, і білу одежу, щоб одягтися. щоб сорому наготи твоєї не видно було; і маззю для очей помаж очі твої, щоб бачити.
 \v 19 А кого Я люблю, того і докоряю і караю. Будь же ревний і покайся!
 \v 20 Ось стою при дверях і стукаю: якщо хто почує голос Мій і відчинить двері, — Я до нього ввійду і буду вечеряти з ним, а він зі Мною.
 \v 21 Переможцеві дозволю сісти зі Мною на престолі Моїм, як і Я переміг і сів з Отцем Моїм на престолі Його.
-\v 22 Хто має вухо, нехай чує, що Дух Говорить церквамƅ».
+\v 22 Хто має вухо, нехай чує, що Дух Говорить церквам’».
 \c 4
 \p
 \v 1 Після цього я глянув, і ось відчинені двері на небі, і той же голос, який я чув, ніби звук труби, що говорив зі мною, сказав: «Зійди сюди, і Я покажу тобі, що має статись після цього».
@ -345,7 +345,7 @@
 \v 4 І почув я інший голос з неба, який говорив: «Вийди від неї, народе Мій, щоб не бути вам учасниками в гріхах її, і щоб не зазнати покарань її,
 \v 5 бо гріхи її досягли аж до неба, і Бог пригадав неправди її.
 \v 6 Відплатіть їй так, як і вона відплатила вам, і вдвоє відплатіть їй за діла її; у чаші, в якій вона готувала вам вино, приготуйте їй подвійно.
-\v 7 Скільки вона себе прославляла і жила в розкоші, стільки мук і горя завдайте їй, бо вона говорить у серці своєму: ƅСиджу царицею, я не вдова, і я не побачу горяƅ.
+\v 7 Скільки вона себе прославляла і жила в розкоші, стільки мук і горя завдайте їй, бо вона говорить у серці своєму: ‘Сиджу царицею, я не вдова, і я не побачу горя’.
 \v 8 За те в один день кара на неї прийде, і смерть, і плач, і голод, і буде спалена вогнем, бо сильний Господь Бог, Котрий судить її».
 \v 9 І царі земні, котрі блудодіяли з нею і розкошували з нею, будуть оплакувати її і голосити по ній, коли побачать дим від пожежі її.
 \v 10 Стоячи здалеку від страху мук її та говорячи: «Горе, горе тобі, місто велике Вавілон, місто могутнє! Бо за одну годину прийшов суд твій!»
@ -373,7 +373,7 @@
 \v 6 І чув я ніби голос численного народу, і ніби шум багатьох вод, ніби голос громів сильних, що говорили: «Алілуя! Бо Господь, наш Бог Вседержитель воцарився!
 \v 7 Радіймо і веселімся і віддаймо славу Йому, бо настав шлюб Агнця, і невіста Його приготувала себе.
 \v 8 І дано було їй одягнутися у віссон чистий та світлий, бо вісон — то праведність святих».
-\v 9 І сказав ангел мені: «Напиши: ƅБлаженні, покликані на шлюбну вечерю Агнця!ƅ» І сказав мені: «Це істинні слова Божі!»
+\v 9 І сказав ангел мені: «Напиши: ‘Блаженні, покликані на шлюбну вечерю Агнця!’» І сказав мені: «Це істинні слова Божі!»
 \v 10 І я впав до ніг його, щоб поклонитися йому, але він сказав мені: «Дивись, не роби цього. Я співслужитель тобі і братам твоїм, котрі мають свідчення Ісусове; Богу поклонись! Бо свідчення Ісусове є дух пророцтва».
 \v 11 І побачив я небо відкрите, і ось кінь білий, і Сидячий на ньому називається Вірний і Істинний, Котрий праведно судить і воює.
 \v 12 Очі в Нього, як полумƅя вогняне, і на голові Його багато діадем. Він мав імƅя написане, якого ніхто не знав, крім Його самого.