127 lines
19 KiB
Plaintext
127 lines
19 KiB
Plaintext
\id JAS
|
||
\usfm 3.0
|
||
\ide UTF-8
|
||
\h Якова
|
||
\toc1 Соборне послання св. апостола Якова
|
||
\toc2 Якова
|
||
\toc3 Як
|
||
\mt Якова
|
||
\c 1
|
||
\p
|
||
\v 1 Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племенам, які в Розпорошенні, вітаю я вас!
|
||
\v 2 Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування,
|
||
\v 3 знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.
|
||
\v 4 А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали.
|
||
\v 5 А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана.
|
||
\v 6 Але нехай просить із вірою, без жадного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.
|
||
\v 7 Нехай бо така людина не гадає, що дістане що від Господа.
|
||
\v 8 Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх.
|
||
\v 9 А понижений брат нехай хвалиться високістю своєю,
|
||
\v 10 а багатий пониженням своїм, бо він промине, як той цвіт травƅяний,
|
||
\v 11 бо сонце зійшло зо спекотою, і траву посушило, і відпав цвіт її, і зникла краса її виду… Так само зівƅяне й багатий у дорогах своїх!
|
||
\v 12 Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.
|
||
\v 13 Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.
|
||
\v 14 Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною.
|
||
\v 15 Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.
|
||
\v 16 Не обманюйтесь, брати мої любі!
|
||
\v 17 Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.
|
||
\v 18 Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його.
|
||
\v 19 Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.
|
||
\v 20 Бо гнів людський не чинить правди Божої.
|
||
\v 21 Тому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.
|
||
\v 22 Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.
|
||
\v 23 Бо хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі,
|
||
\v 24 бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є.
|
||
\v 25 А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм!
|
||
\v 26 Коли ж хто гадає, що він побожний, і свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, марна побожність того!
|
||
\v 27 Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.
|
||
\c 2
|
||
\p
|
||
\v 1 Брати мої, не зважаючи на обличчя, майте віру в нашого Господа слави, Ісуса Христа.
|
||
\v 2 Бо коли до вашого зібрання ввійде чоловік із золотим перснем, у шаті блискучій, увійде й бідар у вбогім вбранні,
|
||
\v 3 і ви поглянете на того, хто в шаті блискучій, і скажете йому: Ти сідай вигідно отут, а бідареві прокажете: Ти стань там, чи сідай собі тут на підніжку моїм,
|
||
\v 4 то чи не стало між вами поділення, і не стали ви злодумними суддями?
|
||
\v 5 Послухайте, мої брати любі, чи ж не вибрав Бог бідарів цього світу за багатих вірою й за спадкоємців Царства, яке обіцяв Він тим, хто любить Його?
|
||
\v 6 А ви бідаря зневажили! Хіба не багачі переслідують вас, хіба не вони тягнуть вас на суди?
|
||
\v 7 Хіба не вони зневажають те добре імƅя, що ви ним називаєтесь?
|
||
\v 8 Коли ви Закона Царського виконуєте, за Писанням: Люби свого ближнього, як самого себе, то ви робите добре.
|
||
\v 9 Коли ж дивитеся на обличчя, то чините гріх, бо Закон удоводнює, що ви винуватці.
|
||
\v 10 Бо хто всього Закона виконує, а згрішить в одному, той винним у всьому стає.
|
||
\v 11 Бо Той, Хто сказав: Не чини перелюбства, також наказав: Не вбивай. А хоч ти перелюбства не чиниш, а вбƅєш, то ти переступник Закону.
|
||
\v 12 Отак говоріть і отак чиніть, як такі, що будете суджені законом волі.
|
||
\v 13 Бо суд немилосердний на того, хто не вчинив милосердя. Милосердя бо ставиться вище за суд.
|
||
\v 14 Яка користь, брати мої, коли хто говорить, що має віру, але діл не має? Чи може спасти його віра?
|
||
\v 15 Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного покорму,
|
||
\v 16 а хтонебудь із вас до них скаже: Ідіть з миром, грійтесь та їжте, та не дасть їм потрібного тілу, що ж то поможе?
|
||
\v 17 Так само й віра, коли діл не має, мертва в собі!
|
||
\v 18 Але скаже хтонебудь: Маєш ти віру, а я маю діла; покажи мені віру свою без діл твоїх, а я покажу тобі віру свою від діл моїх.
|
||
\v 19 Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш! Та й демони вірують, і тремтять.
|
||
\v 20 Чи хочеш ти знати, о марна людино, що віра без діл мертва?
|
||
\v 21 Авраам, отець наш, чи він не з діл виправданий був, як поклав був на жертівника свого сина Ісака?
|
||
\v 22 Чи ти бачиш, що віра помогла його ділам, і вдосконалилась віра із діл?
|
||
\v 23 І здійснилося Писання, що каже: Авраам же ввірував Богові, і це йому зараховане в праведність, і був названий він другом Божим.
|
||
\v 24 Отож, чи ви бачите, що людина виправдується від діл, а не тільки від віри?
|
||
\v 25 Чи так само і блудниця Рахав не з діл виправдалась, коли прийняла посланців, і дорогою іншою випустила?
|
||
\v 26 Бо як тіло без духа мертве, так і віра без діл мертва!
|
||
\c 3
|
||
\p
|
||
\v 1 Не багато-хто ставайте, брати мої, учителями, знавши, що більший осуд приймемо.
|
||
\v 2 Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло.
|
||
\v 3 От і коням вкладаєм уздечки до рота, щоб корилися нам, і ми всім їхнім тілом керуємо.
|
||
\v 4 От і кораблі, хоч які величезні та гнані вітрами жорстокими, проте найменшим стерном скеровуються, куди хоче стерничий.
|
||
\v 5 Так само й язик, малий член, але хвалиться вельми! Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса!
|
||
\v 6 І язик то огонь. Як світ неправости, поставлений так поміж нашими членами, язик сквернить усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від геєнни.
|
||
\v 7 Бо всяка природа звірів і пташок, гадів і морських потвор приборкується, і приборкана буде природою людською,
|
||
\v 8 та не може ніхто із людей язика вгамувати, він зло безупинне, він повний отрути смертельної!
|
||
\v 9 Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм людей, що створені на Божу подобу.
|
||
\v 10 Із тих самих уст виходить благословення й прокляття. Не повинно, брати мої, щоб так це було!
|
||
\v 11 Хіба з одного отвору виходить вода солодка й гірка?
|
||
\v 12 Хіба може, брати мої, фіґове дерево родити оливки, або виноград фіґи? Солодка вода не тече з солонця.
|
||
\v 13 Хто мудрий і розумний між вами? Нехай він покаже діла свої в лагідній мудрості добрим поводженням!
|
||
\v 14 Коли ж гірку заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, то не величайтесь та не говоріть неправди на правду,
|
||
\v 15 це не мудрість, що ніби зверху походить вона, але земна, тілесна та демонська.
|
||
\v 16 Бо де заздрість та сварка, там безлад та всяка зла річ!
|
||
\v 17 А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава.
|
||
\v 18 А плід правди сіється творцями миру.
|
||
\c 4
|
||
\p
|
||
\v 1 Звідки війни та свари між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?
|
||
\v 2 Бажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте,
|
||
\v 3 прохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої.
|
||
\v 4 Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається.
|
||
\v 5 Чи ви думаєте, що даремно Писання говорить: Жадає аж до заздрости дух, що в нас пробуває?
|
||
\v 6 Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.
|
||
\v 7 Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас.
|
||
\v 8 Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!
|
||
\v 9 Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!
|
||
\v 10 Упокоріться перед Господнім лицем, і Він вас підійме!
|
||
\v 11 Не обмовляйте, брати, один одного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Закона обмовляє та судить Закона. А коли ти Закона осуджуєш, то ти не виконавець Закона, але суддя.
|
||
\v 12 Один Законодавець і Суддя, що може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?
|
||
\v 13 А ну тепер ви, що говорите: Сьогодні чи взавтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти,
|
||
\v 14 ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку зƅявляється, а потім зникає!…
|
||
\v 15 Замість того, щоб вам говорити: Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те.
|
||
\v 16 А тепер ви хвалитеся в своїх гордощах, лиха всяка подібна хвальба!
|
||
\v 17 Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх!
|
||
\c 5
|
||
\p
|
||
\v 1 А ну ж тепер ви, багачі, плачте й ридайте над лихом своїм, що вас має спіткати:
|
||
\v 2 ваше багатство згнило, а ваші вбрання міль поїла!
|
||
\v 3 Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде свідчити проти вас, і поїсть ваше тіло, немов той огонь! Ви скарби зібрали собі на останні дні!
|
||
\v 4 Ось голосить заплата, що ви затримали в робітників, які жали на ваших полях, і голосіння женців досягли вух Господа Саваота!
|
||
\v 5 Ви розкошували на землі й насолоджувались, серця свої вигодували, немов би на день заколення.
|
||
\v 6 Ви Праведного засудили й убили, Він вам не противився!
|
||
\v 7 Отож, браття, довготерпіть аж до приходу Господа! Ось чекає рільник дорогоцінного плоду землі, довготерпить за нього, аж поки одержить дощ ранній та пізній.
|
||
\v 8 Довготерпіть же й ви, зміцніть серця ваші, бо наблизився прихід Господній!
|
||
\v 9 Не нарікайте один на одного, браття, щоб вас не засуджено, он Суддя стоїть перед дверима!
|
||
\v 10 Візьміть, браття, пророків за приклад страждання та довготерпіння, вони промовляли Господнім Імƅям!
|
||
\v 11 Отож, за блаженних ми маємо тих, хто витерпів. Ви чули про Йовове терпіння та бачили Господній кінець його, що вельми Господь милостивий та щедрий.
|
||
\v 12 А найперше, браття мої, не кляніться ні небом, ані землею, і ніякою іншою клятвою! Слово ж ваше хай буде: Так, так та Ні, ні, щоб не впасти вам в осуд.
|
||
\v 13 Чи страждає хто з вас? Нехай молиться! Чи тішиться хтось? Хай співає псалми!
|
||
\v 14 Чи хворіє хто з вас? Хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться, намастивши його оливою в Господнє Імƅя,
|
||
\v 15 і молитва віри вздоровить недужого, і Господь його підійме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться.
|
||
\v 16 Отже, признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам уздоровитись. Бо дуже могутня ревна молитва праведного!
|
||
\v 17 Ілля був людина, подібна до нас пристрастями, і він помолився молитвою, щоб дощу не було, і дощу не було на землі аж три роки й шість місяців…
|
||
\v 18 І він знов помолився, і дощу дало небо, а земля вродила свій плід!
|
||
\v 19 Браття мої, коли хто з-поміж вас заблудить від правди, і його хто наверне,
|
||
\v 20 хай знає, що той, хто грішника навернув від його блудної дороги, той душу його спасає від смерти та безліч гріхів покриває!
|