2770 lines
356 KiB
Plaintext
2770 lines
356 KiB
Plaintext
\id PSA
|
||
\usfm 3.0
|
||
\ide UTF-8
|
||
\h Псалми
|
||
\toc1 Книга Псалмів
|
||
\toc2 Псалми
|
||
\toc3 Пс
|
||
\mt Псалми
|
||
\c 1
|
||
\p
|
||
\v 1 Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сидінні злоріків,
|
||
\v 2 та в Законі Господнім його насолода, і про Закон Його вдень та вночі він роздумує!
|
||
\v 3 І він буде, як дерево, над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєдчасно, і що листя не вƅяне його, і все, що він чинить, щаститься йому!
|
||
\v 4 Не так ті безбожні, вони як полова, що вітер її розвіває!
|
||
\v 5 Ось тому то не встоять безбожні на суді, ані грішники у зборі праведних,
|
||
\v 6 дорогу бо праведних знає Господь, а дорога безбожних загине!
|
||
\c 2
|
||
\p
|
||
\v 1 Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?
|
||
\v 2 Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:
|
||
\v 3 Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!
|
||
\v 4 Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!
|
||
\v 5 Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:
|
||
\v 6 Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.
|
||
\v 7 Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
|
||
\v 8 Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!
|
||
\v 9 Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський…
|
||
\v 10 А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:
|
||
\v 11 Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!
|
||
\v 12 Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!
|
||
\c 3
|
||
\p
|
||
\v 1 Псалом Давидів, як він утікав був від перед Авесаломом, своїм сином. Господи, як багато моїх ворогів, як багато стають проти мене!
|
||
\v 2 Багато-хто кажуть про душу мою: Йому в Бозі спасіння нема! Села.
|
||
\v 3 Але, Господи, щит Ти для мене та слава моя, і мою голову Ти підіймаєш!
|
||
\v 4 Своїм голосом кличу до Господа, і Він озветься зо святої Своєї гори. Села.
|
||
\v 5 Я лягаю і сплю, і пробуджуюся, бо Господь підпирає мене,
|
||
\v 6 і я не побоюсь десяти тисяч люду, які проти мене навколо отаборились!
|
||
\v 7 Устань же, о Господи! Спаси мене, Боже мій, бо Ти разиш усіх ворогів моїх в щоку, зуби грішникам крушиш!
|
||
\v 8 Спасіння від Господа, і над народом Твоїм Твоє благословення! Села.
|
||
\c 4
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. На струнніх знаряддях. Псалом Давидів. Коли кличу, озвися до мене, Боже правди моєї, Ти простір для мене робив у тісноті… Помилуй мене, і почуй молитву мою!
|
||
\v 2 Людські сини, доки слава моя буде ганьбитись? Доки будете марне любити, шукати неправди? Села.
|
||
\v 3 і знайте, що святого для Себе Господь відділив, почує Господь, як я кликати буду до Нього!
|
||
\v 4 Гнівайтеся, та не грішіть; на ложах своїх розмишляйте у ваших серцях, та й мовчіть! Села.
|
||
\v 5 Жертви правди приносьте, і надійтесь на Господа.
|
||
\v 6 Багато-хто кажуть: Хто нам покаже добро? Підійми ж на нас, Господи, світло Свого лиця!
|
||
\v 7 Ти даєш більшу радість у серці моїм, ніж у них, як помножилося їхнє збіжжя та їхнє вино молоде.
|
||
\v 8 У спокої я ляжу, і засну, бо Ти, Господи, єдиний даєш мені жити безпечно!
|
||
\c 5
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. До флейти. Псалом Давидів. Почуй, Господи, мову мою, стогнання моє зрозумій.
|
||
\v 2 Прислухайсь до голосу зойку мого, о мій Царю та Боже Ти мій, як до Тебе молитися буду!
|
||
\v 3 Ти слухаєш, Господи, ранком мій голос, ранком молитися буду до Тебе та буду чекати,
|
||
\v 4 бо Бог Ти не той, що несправедливости хоче, зло не буде в Тобі пробувати!
|
||
\v 5 Перед очима Твоїми не втримаються гультяї, всіх злочинців ненавидиш Ти.
|
||
\v 6 Погубиш Ти неправдомовців, кровожерну й підступну людину обридить Господь.
|
||
\v 7 А я в ласці великій Твоїй до дому Твого ввійду, до Храму святого Твого вклонюся в страху Твоїм.
|
||
\v 8 Провадь мене, Господи, в правді Своїй задля моїх ворогів, і вирівняй передо мною дорогу Свою,
|
||
\v 9 бо в їхніх устах нема правди, нутро їхнє приносить нещастя, гріб відкритий їхнє горло, свій язик вони роблять гладеньким!
|
||
\v 10 Признай їх за винних, о Боже, через свої заміри хай упадуть, за їхні великі злочинства відкинь їх від Себе, бо вони проти Тебе бунтують!
|
||
\v 11 А всі, хто надію на Тебе складають, хай тішаться, будуть вічно співати вони, і Ти їх охорониш, і будуть радіти Тобою, хто любить імƅя Твоє!
|
||
\v 12 Бо Ти, Господи, благословлятимеш праведного, милістю вкриєш його, як щитом!
|
||
\c 6
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. На струнніх знаряддях. На октаву. Псалом Давидів. Не карай мене, Господи, в гніві Своїм, не завдавай мені кари в Своїм пересерді!
|
||
\v 2 Помилуй мене, Господи, я ж бо слабий, уздоров мене, Господи, бо тремтять мої кості,
|
||
\v 3 і душа моя сильно стривожена, а ти, Господи, доки?
|
||
\v 4 Вернися, о Господи, визволи душу мою, ради ласки Своєї спаси Ти мене!
|
||
\v 5 Бож у смерті нема памƅятання про Тебе, у шеолі ж хто буде хвалити Тебе?
|
||
\v 6 Змучився я від стогнання свого, щоночі постелю свою обмиваю слізьми, сльозами своїми окроплюю ложе своє!…
|
||
\v 7 Моє око зівƅяло з печалі, постаріло через усіх ворогів моїх…
|
||
\v 8 Відступіться від мене, усі беззаконники, бо почув Господь голос мого плачу!
|
||
\v 9 Благання моє Господь вислухає, молитву мою Господь прийме,
|
||
\v 10 усі мої вороги посоромлені будуть, і будуть настрашені дуже: хай вернуться, і будуть вони посоромлені зараз!
|
||
\c 7
|
||
\p
|
||
\v 1 Жалібна пісня Давидова, яку він співав Господеві в справі веніямінівця Куща.
|
||
\v 2 щоб ворог моєї душі не розшарпав, як лев, що кості ламає, й ніхто не рятує!
|
||
\v 3 Господи, Боже мій, коли я таке учинив, коли є беззаконня в долонях моїх,
|
||
\v 4 коли я доброчинцеві злом відплатив, і без причини ограбував свого противника,
|
||
\v 5 ворог нехай переслідує душу мою, і нехай дожене, і нехай до землі він потопче життя моє, і хай мою славу оберне на порох! Села.
|
||
\v 6 Устань же, о Господи, в гніві Своїм, понесися на лютість моїх ворогів, і до мене скеруй постанову Свою, яку Ти заповів!
|
||
\v 7 і громада народів оточить Тебе, і над нею вернися на висоту!
|
||
\v 8 Господь судить людей, суди ж мене, Господи, за моєю правотою й за моєю невинністю.
|
||
\v 9 Нехай злоба безбожних скінчиться, а Ти зміцни праведного, бо вивідуєш Ти серця й нирки, о праведний Боже!
|
||
\v 10 Щит мій у Бозі, Який чистих серцем спасає.
|
||
\v 11 Бог Суддя справедливий, і щоденно на злого Бог гнівається,
|
||
\v 12 коли хто не навернеться, буде гострити меча Свого Він, Свого лука натягне й наставить його,
|
||
\v 13 і йому приготовив смертельні знаряддя, Він зробить огнистими стріли Свої.
|
||
\v 14 Ото, беззаконня зачне нечестивий, і завагітніє безправƅям, і породить неправду.
|
||
\v 15 Він рова копав, і його викопав, і впав сам до ями, яку приготовив,
|
||
\v 16 обернеться зло його на його голову, і на маківку зійде його беззаконня!
|
||
\v 17 Я ж Господа буду хвалити за Його правдою, і буду виспівувати Ймення Всевишнього Господа!
|
||
\c 8
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. На інструменті ґатійськім. Псалом Давидів. Господи, Владико наш, яке то величне на цілій землі Твоє Ймення, Слава Твоя понад небесами!
|
||
\v 2 З уст дітей й немовлят учинив Ти хвалу ради Своїх ворогів, щоб знищити противника й месника.
|
||
\v 3 Коли бачу Твої небеса діло пальців Твоїх, місяця й зорі, що Ти встановив,
|
||
\v 4 то що є людина, що Ти памƅятаєш про неї, і син людський, про якого Ти згадуєш?
|
||
\v 5 А однак учинив Ти його мало меншим від Бога, і славою й величчю Ти коронуєш його!
|
||
\v 6 Учинив Ти його володарем творива рук Своїх, все під ноги йому вмістив:
|
||
\v 7 худобу дрібну та биків, їх усіх, а також степових звірів диких,
|
||
\v 8 птаство небесне та риби морські, і все, що морськими дорогами ходить!
|
||
\v 9 Господи, Боже наш, яке то величне на цілій землі Твоє Ймення!
|
||
\c 9
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. На спів: “На смерть сина”. Псалом Давидів. Хвалитиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чуда Твої!
|
||
\v 2 Я буду радіти, і тішитись буду Тобою, і буду виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній!
|
||
\v 3 Як будуть назад відступати мої вороги, то спіткнуться і вигинуть перед обличчям Твоїм!
|
||
\v 4 Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні суддевім сидів, Судде праведний!
|
||
\v 5 Докорив Ти народам, безбожного знищив, імƅя їхнє Ти витер на вічні віки!
|
||
\v 6 О вороже мій, руйнування твої закінчились на вічність, ти й міста повалив був, і згинула з ними їхня памƅять!
|
||
\v 7 Та буде Господь пробувати навіки, Він для суду поставив престола Свого,
|
||
\v 8 і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити народи.
|
||
\v 9 і твердинею буде Господь для пригніченого, в час недолі притулком.
|
||
\v 10 і на Тебе надіятись будуть усі, що імƅя Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!
|
||
\v 11 Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, між народами розповідайте про чини Його,
|
||
\v 12 бо карає Він вчинки криваві, про них памƅятає, і не забуває Він зойку убогих!
|
||
\v 13 Помилуй мене, Господи, поглянь на страждання моє від моїх ненависників, Ти, що мене підіймаєш із брам смерти,
|
||
\v 14 щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської доні я буду радіти спасінням Твоїм!
|
||
\v 15 Народи попадали в яму, яку самі викопали, до пастки, яку заховали, нога їхня схоплена.
|
||
\v 16 Господь знаний, Він суд учинив, спіткнувсь нечестивий у вчинку своєї руки! Гра на струнах. Села.
|
||
\v 17 Попрямують безбожні в шеол, всі народи, що Бога забули,
|
||
\v 18 бож не навіки забудеться бідний, надія убогих не згине назавжди!
|
||
\v 19 Устань же, о Господи, хай людина не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть народи!
|
||
\v 20 Накинь, Господи, пострах на них, нехай знають народи, що вони тільки люди! Села.
|
||
\c 10
|
||
\p
|
||
\v 1 Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?
|
||
\v 2 Безбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!
|
||
\v 3 Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.
|
||
\v 4 У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!…
|
||
\v 5 Сильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх…
|
||
\v 6 Сказав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені…
|
||
\v 7 Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ.
|
||
\v 8 Причаївшись, сидить на подвірƅях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим…
|
||
\v 9 В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку…
|
||
\v 10 Припадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті…
|
||
\v 11 Безбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.
|
||
\v 12 Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!
|
||
\v 13 Чому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?
|
||
\v 14 Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.
|
||
\v 15 Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!
|
||
\v 16 Господь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!
|
||
\v 17 Бажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,
|
||
\v 18 щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!
|
||
\c 11
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. Давидів. Я надіюсь на Господа, як же кажете ви до моєї душі: Відлітай ти на гору свою, немов птах?
|
||
\v 2 Бо ось, нечестиві натягують лука, міцно ставлять стрілу свою на тятиву, щоб у темряві до простосердих стріляти…
|
||
\v 3 Як основи зруйновано, що тоді праведний зробить?
|
||
\v 4 Господь у святім Своїм храмі, Господь престол Його на небесах, бачать очі Його, повіки Його випробовують людських синів!
|
||
\v 5 Господь випробовує праведного, а безбожного й того, хто любить насилля, ненавидить душа Його!
|
||
\v 6 Він спустить дощем на безбожних горюче вугілля, огонь, і сірку, і вітер гарячий, це частка їхньої чаші.
|
||
\v 7 Бо Господь справедливий, кохає Він правду, праведний бачить обличчя Його!
|
||
\c 12
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. На октаву. Псалом Давидів. Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж людських синів позникали вже вірні!
|
||
\v 2 Марноту говорять один до одного, їхні уста облесні, і серцем подвійним говорять…
|
||
\v 3 Нехай підітне Господь уста облесливі та язика чванькуватого
|
||
\v 4 тим, хто говорить: Своїм язиком будем сильні, наші уста при нас, хто ж буде нам пан?
|
||
\v 5 Через утиск убогих, ради стогону бідних тепер Я повстану, говорить Господь, поставлю в безпеці того, на кого розтягують сітку!
|
||
\v 6 Господні слова слова чисті, як срібло, очищене в глинянім горні, сім раз перетоплене!
|
||
\v 7 Ти, Господи, їх пильнуватимеш, і будеш навіки нас стерегти перед родом оцим!
|
||
\v 8 Безбожні кружляють навколо, бо нікчемність між людських синів підіймається.
|
||
\c 13
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Доки, Господи, будеш мене забувати назавжди, доки будеш ховати від мене обличчя Своє?
|
||
\v 2 Як довго я буду складати в душі своїй болі, у серці своїм щодня смуток? Як довго мій ворог підноситись буде над мене?
|
||
\v 3 Зглянься, озвися до мене, о Господи, Боже мій! Просвітли мої очі, щоб на смерть не заснув я!
|
||
\v 4 Щоб мій неприятель не сказав: Я його переміг! Щоб мої вороги не раділи, як я захитаюсь!
|
||
\v 5 Я надію на милість Твою покладаю, моє серце радіє спасінням Твоїм!
|
||
\v 6 Я буду співати Господеві, бо Він добродійство для мене вчинив…
|
||
\c 14
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. Давидів. Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога! Зіпсулись вони, і обридливий чинять учинок, нема доброчинця!…
|
||
\v 2 Господь дивиться з неба на людських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає.
|
||
\v 3 Усе повідступало, разом стали бридкими вони, нема доброчинця, нема ні одного!…
|
||
\v 4 Чи ж не розуміють всі ті, хто чинить безправƅя, хто мій люд поїдає? Вони хліб Господній їдять, та не кличуть Його…
|
||
\v 5 Тоді настрашилися страхом вони, бо Бог в праведнім роді.
|
||
\v 6 Раду вбогого ганьбите ви, та Господь охорона йому.
|
||
\v 7 Аби то Він дав із Сіону спасіння ізраїлеві! Як долю Своєму народу поверне Господь, то радітиме Яків, втішатися буде ізраїль!
|
||
\c 15
|
||
\p
|
||
\v 1 Псалом Давидів. Господи, хто може перебувати в наметі Твоїм? Хто мешкати може на святій Твоїй горі?
|
||
\v 2 Той, хто в невинності ходить, і праведність чинить, і правду говорить у серці своїм,
|
||
\v 3 хто не обмовляє своїм язиком, і злого не чинить для друга свого, і свого ближнього не зневажає!
|
||
\v 4 Обридливий погорджений в очах його, і він богобійних шанує, присягає, для себе хоча б і на зло, і дотримує;
|
||
\v 5 не дає свого срібла на лихву, і не бере на невинного підкупу. Хто чинить таке, ніколи той не захитається!
|
||
\c 16
|
||
\p
|
||
\v 1 Золота пісня Давадова. Хорони мене, Боже, я бо до Тебе вдаюся!
|
||
\v 2 Я сказав Господеві: Ти Бог мій, добро моє тільки в Тобі!
|
||
\v 3 До святих, які на землі, що шляхетні вони, до них все жадання моє!
|
||
\v 4 Нехай множаться смутки для тих, хто набув собі інших богів, я не буду приносить їм ливної жертви із крови, і їхніх імен не носитиму в устах своїх!
|
||
\v 5 Господь то частина спадку мого та чаші моєї, Ти долю мою підпираєш!
|
||
\v 6 Частки припали для мене в хороших місцях, і гарна для мене спадщина моя!
|
||
\v 7 Благословляю я Господа, що радить мені, навіть ночами навчають мене мої нирки.
|
||
\v 8 Уявляю я Господа перед собою постійно, бо Він по правиці моїй, й я не буду захитаний!
|
||
\v 9 Через те моє серце радіє та дух веселиться, і тіло моє спочиває безпечно!
|
||
\v 10 Бо Ти не опустиш моєї душі до шеолу, не попустиш Своєму святому побачити тління!
|
||
\v 11 Дорогу життя Ти покажеш мені: радість велика з Тобою, завжди блаженство в правиці Твоїй!
|
||
\c 17
|
||
\p
|
||
\v 1 Молитва Давидова. Вислухай, Господи, правду мою, послухай благання моє! Почуй молитву мою із уст необлудних!
|
||
\v 2 Від Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту!
|
||
\v 3 Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого. і роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,
|
||
\v 4 а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.
|
||
\v 5 Зміцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!
|
||
\v 6 Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,
|
||
\v 7 покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.
|
||
\v 8 Хорони Ти мене, як зіницю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене
|
||
\v 9 від безбожних, що гублять мене, смертельні мої вороги оточили мене!
|
||
\v 10 Товщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундючно.
|
||
\v 11 Вороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю…
|
||
\v 12 із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті…
|
||
\v 13 Устань же, о Господи, його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,
|
||
\v 14 від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.
|
||
\v 15 А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!
|
||
\c 18
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю Тебе, Господи, сило моя,
|
||
\v 2 Господь моя скеля й твердиня моя, і Він мій Спаситель! Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасіння мого, Він башта моя!
|
||
\v 3 Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!
|
||
\v 4 Тенета смертельні мене оточили, і потоки велійяала лякають мене!
|
||
\v 5 Тенета шеолу мене оточили, і пастки смертельні мене попередили.
|
||
\v 6 В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взиваю, Він почує мій голос із храму Свого, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому!
|
||
\v 7 Захиталась земля й затремтіла, і затряслись і хитались підвалини гір, бо Він запалився від гніву:
|
||
\v 8 із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, і жар запалився від Нього!
|
||
\v 9 Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.
|
||
\v 10 Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся…
|
||
\v 11 Поклав темряву Він як заслону Свою, довкілля Його то темрява вод, а мешкання Його густі хмари!
|
||
\v 12 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняний пройшли хмари Його…
|
||
\v 13 і Господь загримів у небесах, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняний!
|
||
\v 14 Він послав Свої стріли, та їх розпорошив, і стрілив Він блискавками, та їх побентежив.
|
||
\v 15 Показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від сваріння Твого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Твоїх…
|
||
\v 16 Він простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих,
|
||
\v 17 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони!
|
||
\v 18 Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям,
|
||
\v 19 і на місце розлоге Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!
|
||
\v 20 Нехай Господь зробить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх,
|
||
\v 21 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
|
||
\v 22 бо всі Його присуди передо мною, і не відкидав я від себе Його постанов!
|
||
\v 23 і був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
|
||
\v 24 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
|
||
\v 25 із справедливим поводишся Ти справедливо, із чесним по-чесному,
|
||
\v 26 із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його,
|
||
\v 27 бо народ із біди Ти спасаєш, а очі зухвалі принижуєш,
|
||
\v 28 бо Ти світиш мого світильника, Господь Бог мій, освітлює Він мою темряву!
|
||
\v 29 Бо з Тобою побƅю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
|
||
\v 30 Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!
|
||
\v 31 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
|
||
\v 32 Цей Бог мене силою оперезав, і дорогу мою учинив непорочною,
|
||
\v 33 Він зробив мої ноги, мов у лані, і ставить мене на висотах моїх,
|
||
\v 34 мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.
|
||
\v 35 і дав Ти мені щит спасіння Свого, а правиця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
|
||
\v 36 Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.
|
||
\v 37 Женуся я за ворогами своїми, і їх дожену, і не вернуся, аж поки не винищу їх,
|
||
\v 38 я їх потрощу, й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
|
||
\v 39 Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.
|
||
\v 40 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, і понищу ненависників я своїх!
|
||
\v 41 Кричали вони, та немає спасителя, взивали до Господа, і не відповів їм.
|
||
\v 42 і я їх зітру, як той порох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу!
|
||
\v 43 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племенам, мені будуть служити народи, яких я не знав!
|
||
\v 44 На вістку про мене слухняні мені, до мене чужинці підлещуються,
|
||
\v 45 вƅянуть чужинці і тремтять у твердинях своїх…
|
||
\v 46 Живий Господь, і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться,
|
||
\v 47 Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,
|
||
\v 48 що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!
|
||
\v 49 Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю!
|
||
\v 50 Ти Своєму цареві спасіння побільшуєш, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки.
|
||
\c 19
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід.
|
||
\v 2 Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку,
|
||
\v 3 без мови й без слів, не чутний їхній голос,
|
||
\v 4 та по цілій землі пішов відголос їхній, і до краю вселенної їхні слова! Для сонця намета поставив у них,
|
||
\v 5 а воно, немов той молодий, що виходить із-під балдахину свого, воно тішиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу!
|
||
\v 6 Вихід його з краю неба, а обіг його аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається.
|
||
\v 7 Господній Закон досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє.
|
||
\v 8 Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює.
|
||
\v 9 Страх Господа чистий, він навіки стоїть. Присуди Господа правда, вони справедливі всі разом,
|
||
\v 10 дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий,
|
||
\v 11 і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх нагорода велика.
|
||
\v 12 А помилки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене,
|
||
\v 13 і від свавільців Свого раба заховай, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очищений.
|
||
\v 14 Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!
|
||
\c 20
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. В день недолі озветься до тебе Господь, імƅя Бога Якового зробить сильним тебе!
|
||
\v 2 Він пошле тобі поміч із святині, і з Сіону тебе підіпре!
|
||
\v 3 Усі жертви твої памƅятати Він буде, і буде вважати твоє цілопалення ситим. Села.
|
||
\v 4 Він дасть тобі, як твоє серце бажає, і виповнить цілий твій задум!
|
||
\v 5 Ми будем радіти спасінням Твоїм, і підіймемо прапор в імƅя Бога нашого, нехай Господь виконає всі прохання твої!
|
||
\v 6 Тепер я пізнав, що спасає Господь помазанця Свого, дає йому відповідь з неба святого Свого могутніми чинами помічної правиці Своєї.
|
||
\v 7 Одні колесницями хваляться, а інші кіньми, а ми будем хвалитись імƅям Господа, нашого Бога:
|
||
\v 8 вони похилились і впали, а ми стоїмо та ростемо на силах!
|
||
\v 9 Господи, спаси! Хай озветься нам Цар у день нашого кликання!
|
||
\c 21
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Господи, силою Твоєю веселиться цар, і спасінням Твоїм як він сильно радіє!
|
||
\v 2 Ти йому дав бажання серця його, і прохання уст його не відмовив. Села.
|
||
\v 3 Бо Ти його випередив благословеннями добра, на голову йому поклав корону зо щирого золота.
|
||
\v 4 Життя він у Тебе просив, і дав Ти йому довголіття на вічні віки!
|
||
\v 5 Слава велика його при Твоїй допомозі, хвалу та величність кладеш Ти на нього,
|
||
\v 6 бо Ти вчиниш його благословенням вічним, звеселиш його радістю, як буде він разом з Тобою!
|
||
\v 7 Цар має надію на Господа, у ласці Всевишнього не захитається він.
|
||
\v 8 Знайде рука Твоя всіх ворогів Твоїх, знайде правиця Твоя Твоїх ненависників.
|
||
\v 9 На час гніву Свого Ти їх учиниш огненною піччю, Господь гнівом Своїм їх понищить, і огонь пожере їх.
|
||
\v 10 Ти вигубиш плід їхній із землі, а їхнє насіння з-поміж синів людських.
|
||
\v 11 Бо нещастя на Тебе вони простягли, замишляли злу думку, якої здійснити не зможуть,
|
||
\v 12 бо Ти їх обернеш плечима до нас, на тятивах Своїх міцно стріли поставиш на них.
|
||
\v 13 Піднесися ж, о Господи, в силі Своїй, а ми будем співати й хвалити могутність Твою!
|
||
\c 22
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. На спів: “Ланя зорі досвітньої”. Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!…
|
||
\v 2 Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені!
|
||
\v 3 Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах ізраїлевих!
|
||
\v 4 На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх.
|
||
\v 5 До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились.
|
||
\v 6 А я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі.
|
||
\v 7 Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!
|
||
\v 8 Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав!
|
||
\v 9 Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї!
|
||
\v 10 На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог!
|
||
\v 11 Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!
|
||
\v 12 Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене,
|
||
\v 13 на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!
|
||
\v 14 Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.
|
||
\v 15 Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.
|
||
\v 16 Бо пси оточили мене… обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої…
|
||
\v 17 Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!
|
||
\v 18 Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають…
|
||
\v 19 А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!
|
||
\v 20 Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса!
|
||
\v 21 Спаси мене від пащі левƅячої, а вбогу мою від рогів буйволів.
|
||
\v 22 Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору!
|
||
\v 23 Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння ізраїлеве,
|
||
\v 24 бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!
|
||
\v 25 Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, принесу свої жертви в присутності тих, хто боїться Його,
|
||
\v 26 будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!
|
||
\v 27 Усі кінці землі спамƅятають, і до Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів,
|
||
\v 28 бо царство Господнє, і Він Пан над народами!
|
||
\v 29 Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!
|
||
\v 30 Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа.
|
||
\v 31 Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буде народжений, що Він це вчинив!
|
||
\c 23
|
||
\p
|
||
\v 1 Псалом Давидів. Господь то мій Пастир, тому в недостатку не буду,
|
||
\v 2 на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить!
|
||
\v 3 Він душу мою відживляє, провадить мене ради Ймення Свого по стежках справедливости.
|
||
\v 4 Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, Твоє жезло й Твій посох вони мене втішать!
|
||
\v 5 Ти передо мною трапезу зготовив при моїх ворогах, мою голову Ти намастив був оливою, моя чаша то надмір пиття!
|
||
\v 6 Тільки добро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя, а я пробуватиму в домі Господньому довгі часи!
|
||
\c 24
|
||
\p
|
||
\v 1 Псалом Давидів. Господня земля, і все, що на ній, вселенна й мешканці її,
|
||
\v 2 бо заклав Він її на морях, і на річках її встановив.
|
||
\v 3 Хто зійде на гору Господню, і хто буде стояти на місці святому Його?
|
||
\v 4 У кого чисті руки та щиреє серце, і хто не нахиляв на марноту своєї душі, і хто не присягав на обману,
|
||
\v 5 нехай носить він благословення від Господа, а праведність від Бога спасіння свого!
|
||
\v 6 Таке покоління усіх, хто шукає Його, хто прагне обличчя Твого, Боже Яковів! Села.
|
||
\v 7 Піднесіте верхи свої, брами, і будьте відчинені, входи відвічні, і ввійде Цар слави!
|
||
\v 8 Хто ж то Цар слави? Господь сильний й могутній, Господь, що потужний в бою!
|
||
\v 9 Піднесіте верхи свої, брами, і піднесіте, входи відвічні, і ввійде Цар слави!
|
||
\v 10 Хто ж то Він, той Цар слави? Господь Саваот Він Цар слави! Села.
|
||
\c 25
|
||
\p
|
||
\v 1 Давидів. До Тебе підношу я, Господи, душу свою,
|
||
\v 2 Боже мій, я на Тебе надіюсь, нехай же я не засоромлюсь, нехай не радіють мої вороги ради мене!
|
||
\v 3 Не будуть також посоромлені всі, хто на Тебе надіється, та нехай посоромляться ті, хто на Тебе встає надаремно!
|
||
\v 4 Дороги Твої дай пізнати мені, Господи, стежками Своїми мене попровадь,
|
||
\v 5 провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасіння мого, кожен день я на Тебе надіюсь!
|
||
\v 6 Памƅятай милосердя Своє, о мій Господи, і ласки Свої, бо відвічні вони!
|
||
\v 7 Гріхи молодечого віку мого та провини мої не пригадуй, памƅятай мене, Господи, в ласці Своїй через добрість Свою!
|
||
\v 8 Господь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі,
|
||
\v 9 Він провадить покірних у правді, і лагідних навчає дороги Своєї!
|
||
\v 10 Всі Господні стежки милосердя та правда для тих, хто Його заповіта й свідоцтва додержує.
|
||
\v 11 Ради Ймення Свого, о Господи, прости мені прогріх, великий бо він!
|
||
\v 12 Хто той чоловік, що боїться він Господа? Він наставить його на дорогу, котру має вибрати:
|
||
\v 13 душа його житиме в щасті, і насіння його вспадку землю!
|
||
\v 14 Приязнь Господня до тих, хто боїться Його, і Свій заповіт Він звістить їм.
|
||
\v 15 Мої очі постійно до Господа, бо Він з пастки витягує ноги мої.
|
||
\v 16 Обернися до мене й помилуй мене, я ж бо самітний та бідний!
|
||
\v 17 Муки серця мого поширились, визволь мене з моїх утисків!
|
||
\v 18 Подивися на горе моє та на муку мою, і прости всі гріхи мої!
|
||
\v 19 Подивись на моїх ворогів, як їх стало багато, вони лютою ненавистю ненавидять мене!…
|
||
\v 20 Пильнуй же моєї душі та мене хорони, щоб не бути мені засоромленим, бо надіюсь на Тебе!
|
||
\v 21 Невинність та правда нехай оточають мене, бо надіюсь на Тебе!
|
||
\v 22 Визволи, Боже, ізраїля від усіх його утисків!
|
||
\c 26
|
||
\p
|
||
\v 1 Давидів. Суди мене, Господи, бо ходив я в своїй непорочності, і надіявсь на Господа, тому не спіткнуся!
|
||
\v 2 Перевір мене, Господи, і випробуй мене, перетопи мої нирки та серце моє,
|
||
\v 3 бо перед очима моїми Твоє милосердя, і в правді Твоїй я ходив.
|
||
\v 4 Не сидів я з людьми неправдивими, і не буду ходити з лукавими,
|
||
\v 5 я громаду злочинців зненавидів, і з грішниками я сидіти не буду.
|
||
\v 6 Умию в невинності руки свої, й обійду Твого, Господи, жертівника,
|
||
\v 7 щоб хвалу Тобі голосно виголосити, та звістити про всі чуда Твої.
|
||
\v 8 Господи, полюбив я оселю дому Твого, і місце перебування слави Твоєї.
|
||
\v 9 Не губи Ти моєї душі з нечестивими, та мого життя з кровожерами,
|
||
\v 10 що в руках їх злодійство, що їхня правиця наповнена підкупом.
|
||
\v 11 А я буду ходити в своїй непорочності, визволь мене та помилуй мене!
|
||
\v 12 Нога моя стала на рівному місці, на зборах я благословлятиму Господа!
|
||
\c 27
|
||
\p
|
||
\v 1 Давидів. Господь моє світло й спасіння моє, кого буду боятись? Господь то твердиня мого життя, кого буду лякатись?
|
||
\v 2 Коли будуть зближатись до мене злочинці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники та мої вороги, вони спотикнуться й попадають!…
|
||
\v 3 коли проти мене розложиться табір, то серце моє не злякається, коли проти мене повстане війна, я надіятись буду на те, на поміч Його!
|
||
\v 4 Одного прошу я від Господа, буду жадати того, щоб я міг пробувати в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробувати!
|
||
\v 5 бо Він заховає мене дня нещастя в Своїй скинії, сховає мене потаємно в Своєму наметі, на скелю мене проведе!
|
||
\v 6 А тепер піднесеться моя голова понад ворогами моїми навколо мене, і я в Його скинії буду приносити жертви при відзвуках сурм, і я буду співати та грати Господеві!
|
||
\v 7 Почуй, Господи, голос мій, коли кличу, і помилуй мене, і озвися до мене!
|
||
\v 8 За Тебе промовило серце моє: Шукайте Мого лиця! тому, Господи, буду шукати обличчя Твого:
|
||
\v 9 не ховай же від мене обличчя Свого, у гніві Свого раба не відкинь! Ти був мені поміч, не кидай мене, і не лишай мене, Боже спасіння мого,
|
||
\v 10 бо мій батько та мати моя мене кинули, та Господь прийме мене!
|
||
\v 11 Дорогу Свою покажи мені, Господи, і провадь мене стежкою рівною, ради моїх ворогів!
|
||
\v 12 Не видай мене на сваволю моїх ворогів, бо повстали на мене ті свідки облудні та неправдомовці,
|
||
\v 13 немов би не вірував я, що в країні життя я побачу Господнє добро!
|
||
\v 14 Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!
|
||
\c 28
|
||
\p
|
||
\v 1 Давидів. До Тебе я кличу, о Господи скеле моя, не будь же безмовним до мене, бо коли Ти замовкнеш до мене, я стану подібний до тих, що сходять до гробу…
|
||
\v 2 Почуй голос благання мого, як я кличу до Тебе, коли руки свої я підношу до храму святого Твого!
|
||
\v 3 Не хапай мене з грішними й тими, хто чинить безправство, хто плете своїм ближнім про мир, але зло в їхнім серці!
|
||
\v 4 Віддай їм за їхнім учинком, і за злом їхніх учинків, згідно з ділом їхніх рук Ти їм дай, верни їм заслужене ними,
|
||
\v 5 бо вони не вдивляються в чинність Господню й діла Його рук, нехай їх поруйнує, й нехай не будує Він їх!
|
||
\v 6 Благословенний Господь, бо Він почув голос благання мого!
|
||
\v 7 Господь моя сила та щит мій, на нього надіялось серце моє, й Він мені допоміг, і втішилося моє серце, і співом своїм я прославлю Його!
|
||
\v 8 Господь сила народу Свого, і захист спасіння Свого помазанця!
|
||
\v 9 Спаси Свій народ, і поблагослови спадщину Свою, і спаси їх, і піднось їх навіки!
|
||
\c 29
|
||
\p
|
||
\v 1 Псалом Давидів. Дайте Господу, Божі сини, дайте Господу славу та силу!
|
||
\v 2 Дайте Господу славу імення Його, у препишній святині впадіть перед Господом!
|
||
\v 3 Голос Господній над водами, Бог слави гримить, Господь над великими водами!
|
||
\v 4 Голос Господній із силою, голос Господній з величністю.
|
||
\v 5 Голос Господній ламає кедрини, голос Господній торощить кедрини ливанські.
|
||
\v 6 Він примусить скакати Ливан як теля, та Сиріон, мов молоду антилопу.
|
||
\v 7 Голос Господній викрешує полумƅя огняне,
|
||
\v 8 голос Господній пустиню тремтіти примушує, Господь чинить пустелю Кадеша тремтячою.
|
||
\v 9 Голос Господній примушує лані тремтіти, й ліси обнажає, а в храмі Його все належне Йому виголошує: Слава!
|
||
\v 10 Господь пробував в час потопу, і буде Господь пробувати повік віку Царем!
|
||
\v 11 Господь подасть силу народу Своєму, Господь поблагословить миром народ Свій!
|
||
\c 30
|
||
\p
|
||
\v 1 Псалом Давидів. Пісня освячення дому. Буду тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини мене витяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
|
||
\v 2 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, і мене вздоровив Ти.
|
||
\v 3 Господи, вивів Ти душу мою із шеолу, Ти мене оживив, щоб в могилу не сходити мені!
|
||
\v 4 Співайте Господеві, святії Його, й славте памƅять святині Його!
|
||
\v 5 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ранок!
|
||
\v 6 А я говорив був у мирі своєму: Я не захитаюсь навіки!
|
||
\v 7 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі моїх сил. Як лице Своє Ти заховав, то збентежився я.
|
||
\v 8 До Тебе я кличу, о Господи, і благаю я Господа:
|
||
\v 9 Яка користь із крови моєї, коли я до гробу зійду? Чи хвалити Тебе буде порох? Чи він виявить правду Твою?
|
||
\v 10 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, будь мені помічником!
|
||
\v 11 Ти перемінив мені плач мій на радість, жалобу мою розвƅязав, і підперезав мене радістю,
|
||
\v 12 щоб славу співала людина Тобі й не замовкла! Господи, Боже мій, повік славити буду Тебе!
|
||
\c 31
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. На Тебе надіюсь я, Господи, хай не буду повік засоромлений, визволь мене в Своїй правді!
|
||
\v 2 Нахили Своє ухо до мене, скоро мене порятуй, стань для мене могутньою скелею, домом твердині, щоб спас Ти мене!
|
||
\v 3 Бо ти скеля моя та твердиня моя, і ради Ймення Свого Ти будеш провадити мене й керувати мене!
|
||
\v 4 Ти витягнеш з пастки мене, що на мене таємно поставили, бо Ти сила моя!
|
||
\v 5 У руку Твою доручаю я духа свого, і Ти мене визволиш, Господи, Боже правди!
|
||
\v 6 Я зненавидив всіх, хто шанує бовванів марних, я ж надіюсь на Господа.
|
||
\v 7 Я буду радіти та тішитися в Твоїй милості, що побачив Ти горе моє, що приглянувся Ти до скорботи моєї душі,
|
||
\v 8 і мене не віддав в руку ворога, на місці розлогім поставив Ти ноги мої!
|
||
\v 9 Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, від горя вже виснажилось моє око, душа моя й нутро моє,
|
||
\v 10 бо скінчилось життя моє в смутку, а роки мої у квилінні, моя сила спіткнулася через мій гріх, і виснажились мої кості!
|
||
\v 11 Я в усіх ворогів своїх став посміховищем, надто сусідам своїм, і страхіттям знайомим моїм, хто бачить надворі мене утікають від мене!
|
||
\v 12 Я забутий у серці, немов той небіжчик, став я немов та розбита посудина…
|
||
\v 13 Бо чую багато шептання, страхання навколо, як змовляються разом на мене, вони замишляють забрати мою душу,
|
||
\v 14 а я покладаю надію на Тебе, о Господи, я кажу: Ти мій Бог!
|
||
\v 15 В Твою руку кладу свою долю, Ти ж визволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслідників!
|
||
\v 16 Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,
|
||
\v 17 Господи, щоб не бути мені посоромленим, що кличу до Тебе! Нехай посоромлені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шеолу,
|
||
\v 18 нехай заніміють облудні уста, що гидоту говорять на праведного із пихою й погордою!
|
||
\v 19 Яка величезна Твоя доброта, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку приготовив для тих, хто на Тебе надіється перед людськими синами!
|
||
\v 20 Ти їх у заслоні обличчя Свого заховаєш від людських тенет, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!
|
||
\v 21 Благословенний Господь, що вчинив мені милість чудовну Свою в оборонному місті!
|
||
\v 22 А я говорив у своїм побентеженні: Я відрізаний з-перед очей Твоїх! Та дійсно Ти вислухав голос благання мого, коли я до Тебе взивав…
|
||
\v 23 Любіть Господа, усі святії Його, стереже Господь вірних, а гордому з лишком відплачує.
|
||
\v 24 Будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на Господа!
|
||
\c 32
|
||
\p
|
||
\v 1 Давидів. Пісня навчальна. Блаженний, кому подарований злочин, кому гріх закрито,
|
||
\v 2 блаженна людина, що Господь їй гріха не залічить, що нема в її дусі лукавства!
|
||
\v 3 Коли я мовчав, спорохнявіли кості мої в цілоденному зойку моєму,
|
||
\v 4 бо рука Твоя вдень та вночі надо мною тяжить, і волога моя обернулась на літню посуху! Села.
|
||
\v 5 Я відкрив Тобі гріх свій, і не сховав був провини своєї. Я сказав був: Признаюся в проступках своїх перед Господом! і провину мого гріха Ти простив. Села.
|
||
\v 6 Тому кожен побожний відповідного часу молитися буде до Тебе, і навіть велика навала води не досягне до нього!
|
||
\v 7 Ти покрова моя, Ти від утиску будеш мене стерегти, Ти обгорнеш мене радістю спасіння! Села.
|
||
\v 8 Я зроблю тебе мудрим, і буду навчати тебе у дорозі, якою ти будеш ходити, Я дам тобі раду, Моє око вважає на тебе!
|
||
\v 9 Не будьте, як кінь, як той мул нерозумні, що їх треба приборкати оздобою їхньою вудилом і вуздечкою, як до тебе вони не зближаються.
|
||
\v 10 Багато хворіб на безбожного, хто ж надію свою покладає на Господа того милість оточує!
|
||
\v 11 Веселітесь у Господі, і тіштеся, праведні, і співайте із радістю, всі щиросерді!
|
||
\c 33
|
||
\p
|
||
\v 1 Співайте із радістю, праведні в Господі, бо щирим лицює хвала!
|
||
\v 2 Хваліть Господа гуслами, співайте Йому з десятиструнною арфою,
|
||
\v 3 заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком сурем,
|
||
\v 4 бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!
|
||
\v 5 Правду та суд Він кохає, і Господньої милости повна земля!
|
||
\v 6 Словом Господнім учинене небо, а подихом уст Його все його військо.
|
||
\v 7 Воду морську збирає Він, мов би до міху, безодні складає в коморах.
|
||
\v 8 Буде боятися Господа ціла земля, всі мешканці всесвіту будуть лякатись Його,
|
||
\v 9 бо сказав Він і сталось, наказав і зƅявилось.
|
||
\v 10 Господь раду поганів понищить, понівечить мислі народів,
|
||
\v 11 а задум Господній навіки стоятиме, думки Його серця на вічні віки!
|
||
\v 12 Блаженний той люд, що Богом у нього Господь, блаженний народ, що Він вибрав його на спадок Собі!
|
||
\v 13 Господь споглядає з небес, і бачить усіх синів людських,
|
||
\v 14 приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:
|
||
\v 15 Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла!
|
||
\v 16 Немає царя, що його многість війська спасає, не врятується велетень великістю сили,
|
||
\v 17 для спасіння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже,
|
||
\v 18 ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто надію на милість Його покладає,
|
||
\v 19 щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!
|
||
\v 20 Душа наша надію складає на Господа, Він наша поміч і щит наш,
|
||
\v 21 бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо!
|
||
\v 22 Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли покладаємо надію на Тебе!
|
||
\c 34
|
||
\p
|
||
\v 1 Давидів, коли він удавав був причинного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов. Я благословлятиму Господа кожного часу, хвала Йому завсіди в устах моїх!
|
||
\v 2 Душа моя буде хвалитися Господом, хай це почують слухняні, і нехай звеселяться!
|
||
\v 3 Зо мною звеличуйте Господа, і підносьте імƅя Його разом!
|
||
\v 4 Шукав я був Господа, і Він озвався до мене, і від усіх небезпек мене визволив.
|
||
\v 5 Приглядайтесь до Нього й засяєте, і не посоромляться ваші обличчя!
|
||
\v 6 Цей убогий взивав, і Господь його вислухав, і від усіх його бід його визволив.
|
||
\v 7 Ангол Господній табором стає кругом тих, хто боїться його, і визволює їх.
|
||
\v 8 Скуштуйте й побачте, який добрий Господь, блаженна людина, що надію на Нього кладе!
|
||
\v 9 Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!
|
||
\v 10 Левчуки бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі.
|
||
\v 11 Ходіть, діти, послухайте мене, страху Господнього я вас навчу!
|
||
\v 12 Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро?
|
||
\v 13 Свого язика бережи від лихого, а уста свої від говорення підступу.
|
||
\v 14 Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!
|
||
\v 15 Очі Господні на праведних, уші ж Його на їхній зойк,
|
||
\v 16 Господнє лице на злочинців, щоб винищити їхню памƅять з землі.
|
||
\v 17 Коли праведні кличуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визволює їх.
|
||
\v 18 Господь зламаносердим близький, і впокорених духом спасає.
|
||
\v 19 Багато лихого для праведного, та його визволяє Господь з них усіх:
|
||
\v 20 Він пильнує всі кості його, із них жодна не зламається!
|
||
\v 21 Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто ненавидить праведного.
|
||
\v 22 Господь визволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього!
|
||
\c 35
|
||
\p
|
||
\v 1 Давидів. Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,
|
||
\v 2 візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!
|
||
\v 3 Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!
|
||
\v 4 Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.
|
||
\v 5 Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;
|
||
\v 6 нехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,
|
||
\v 7 бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!
|
||
\v 8 Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!
|
||
\v 9 А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!
|
||
\v 10 Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.
|
||
\v 11 Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,
|
||
\v 12 віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!
|
||
\v 13 А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє…
|
||
\v 14 Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений…
|
||
\v 15 А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,
|
||
\v 16 з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами…
|
||
\v 17 Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!
|
||
\v 18 Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!
|
||
\v 19 Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,
|
||
\v 20 бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,
|
||
\v 21 свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!
|
||
\v 22 Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!
|
||
\v 23 Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,
|
||
\v 24 розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,
|
||
\v 25 нехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули…
|
||
\v 26 Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!
|
||
\v 27 Хай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!
|
||
\v 28 А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!
|
||
\c 36
|
||
\p
|
||
\v 1 Для диригенту хору. Раба Господнього Давида. Грішне слово безбожного в серці моїм: Нема страху Божого перед очима його,
|
||
\v 2 бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб буцім то гріх свій знайти, щоб зненавидіти.
|
||
\v 3 Слова його уст то марнота й обмана, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро.
|
||
\v 4 Беззаконство задумує він на постелі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
|
||
\v 5 Господи, аж до небес милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
|
||
\v 6 Твоя справедливість немов гори Божі, Твої суди безодня велика, людину й худобу спасаєш Ти, Господи!
|
||
\v 7 Яка дорога Твоя милість, о Боже, і ховаються людські сини в тіні Твоїх крил:
|
||
\v 8 вони з ситости дому Твого напоюються, і Ти їх напуваєш з потока Своїх солодощів,
|
||
\v 9 бо в Тебе джерело життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
|
||
\v 10 Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою на людей щиросердих!
|
||
\v 11 Нога пишних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
|
||
\v 12 Попадали там беззаконники, повалено їх і встати не зможуть.
|
||
\c 37
|
||
\p
|
||
\v 1 Давидів. Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців, не май заздрости до беззаконних,
|
||
\v 2 бо вони, як трава, будуть скоро покошені, і мов та зелена билина повƅянуть!
|
||
\v 3 Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй!
|
||
\v 4 Хай Господь буде розкіш твоя, і Він сповнить тобі твого серця бажання!
|
||
\v 5 На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
|
||
\v 6 і Він випровадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою немов південь.
|
||
\v 7 Жди Господа мовчки й на Нього надійся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на людину, що виконує задуми злі.
|
||
\v 8 Повстримайсь від гніву й покинь пересердя, не розпалюйся лютістю, щоб чинити лиш зло,
|
||
\v 9 бо витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа землю вспадкують!
|
||
\v 10 А ще трохи й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його і не буде його,
|
||
\v 11 а покірні вспадкують землю, і зарозкошують миром великим!
|
||
\v 12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрегоче на нього своїми зубами,
|
||
\v 13 та Господь посміється із нього, бачить бо Він, що наближується його день!
|
||
\v 14 Безбожні меча добувають та лука свого натягають, щоб звалити нужденного й бідного, щоб порізати людей простої дороги,
|
||
\v 15 та ввійде їхній меч до їхнього власного серця, і поламані будуть їхні луки!
|
||
\v 16 Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
|
||
\v 17 бо зламані будуть рамена безбожних, а справедливих Господь підпирає!
|
||
\v 18 Знає Господь дні невинних, а їхня спадщина пробуде навіки,
|
||
\v 19 за лихоліття не будуть вони посоромлені, і за днів голоду ситими будуть.
|
||
\v 20 Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, заникнуть, у димі заникнуть вони!
|
||
\v 21 Позичає безбожний і не віддає, а праведний милість висвідчує та роздає,
|
||
\v 22 бо благословенні від Нього вспадкують землю, а прокляті від Нього понищені будуть!
|
||
\v 23 Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
|
||
\v 24 коли ж упаде, то не буде покинена, бо руку її підпирає Господь.
|
||
\v 25 Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
|
||
\v 26 Кожен день виявляє він милість та позичає, і над потомством його благословення.
|
||
\v 27 Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
|
||
\v 28 Бо любить Господь справедливість, і Він богобійних Своїх не покине, вони будуть навіки бережені, а насіння безбожних загине!
|
||
\v 29 Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній.
|
||
\v 30 Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
|
||
\v 31 Закон Бога його в його серці, кроки його не спіткнуться.
|
||
\v 32 А безбожний чатує на праведного, і пильнує забити його,
|
||
\v 33 та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчинить його, коли буде судити його.
|
||
\v 34 Надійся на Господа, та держися дороги Його, і піднесе Він тебе, щоб успадкувати землю, ти бачитимеш, як понижені будуть безбожні.
|
||
\v 35 Я бачив безбожного, що збуджував пострах, що розкоренився, немов саморосле зелене те дерево,
|
||
\v 36 та він проминув, й ось немає його, і шукав я його, й не знайшов!
|
||
\v 37 Бережи неповинного та дивися на праведного, бо людині спокою належить майбутність,
|
||
\v 38 переступники ж разом понищені будуть, майбутність безбожних загине!
|
||
\v 39 А спасіння праведних від Господа, Він їхня твердиня за час лихоліття,
|
||
\v 40 і Господь їм поможе та їх порятує, визволить їх від безбожних і їх збереже, бо вдавались до Нього вони!
|
||
\c 38
|
||
\p
|
||
\v 1 Псалом Давидів. На памƅятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді,
|
||
\v 2 бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене…
|
||
\v 3 Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх,
|
||
\v 4 бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої,
|
||
\v 5 смердять та гниють мої рани з глупоти моєї…
|
||
\v 6 Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний,
|
||
\v 7 бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця…
|
||
\v 8 Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого…
|
||
\v 9 Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе.
|
||
\v 10 Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною…
|
||
\v 11 Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль…
|
||
\v 12 Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!
|
||
\v 13 А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває…
|
||
\v 14 і я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,
|
||
\v 15 бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!
|
||
\v 16 Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!
|
||
\v 17 Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
|
||
\v 18 бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я!
|
||
\v 19 А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги…
|
||
\v 20 Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром…
|
||
\v 21 Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
|
||
\v 22 поспіши мені на допомогу, Господи, Ти спасіння моє!
|
||
\c 39
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. Єдутуна. Псалом Давидів. Я сказав: Пильнувати я буду дороги свої, щоб своїм язиком не грішити, накладу я вуздечку на уста свої, поки передо мною безбожний.
|
||
\v 2 Занімів я в мовчанні, замовк про добро, а мій біль був подражнений.
|
||
\v 3 Розпалилося серце моє у моєму нутрі, палає огонь від мого роздумування… Я став говорити своїм язиком:
|
||
\v 4 Повідоми мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, нехай знаю, коли я помру!
|
||
\v 5 Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік як ніщо проти Тебе, і тільки марнота сама кожна людина жива! Села.
|
||
\v 6 У темноті лиш ходить людина, клопочеться тільки про марне: громадить вона, та не знає, хто звозити буде оте!
|
||
\v 7 А тепер на що маю надіятись, Господи? Надія моя на Тебе вона!
|
||
\v 8 Від усіх моїх прогріхів визволи мене, не чини мене посміхом для нерозумного!
|
||
\v 9 Занімів я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив,
|
||
\v 10 забери Ти від мене Свій доторк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь…
|
||
\v 11 Ти караєш людину докорами за беззаконня, Ти знищив, як міль, привабність її, кожна людина направду марнота! Села.
|
||
\v 12 Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй благання моє, не будь мовчазний до моєї сльози, бо приходько я в Тебе, мандрівник, як батьки мої всі!
|
||
\v 13 Відверни гнів від мене і я підкріплюся, перше ніж відійду, і не буде мене!
|
||
\c 40
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Непохитно надіюсь на Господа, і Він прихилився до мене, і благання моє Він почув.
|
||
\v 2 Витяг мене Він із згубної ями, із багна болотистого, і поставив на скелі ноги мої, і зміцнив мої стопи,
|
||
\v 3 і дав пісню нову в мої уста, для нашого Бога хвалу, нехай бачать багато-хто й пострах хай мають, і хай вони мають надію, на Господа!
|
||
\v 4 Блаженна людина, що Бога вчинила своєю твердинею, і не зверталась до пишних та тих, що вони до неправди схиляються!
|
||
\v 5 Багато вчинив Ти, о Господи, Боже мій, Твої чуда й думки Твої тільки про нас, нема Тобі рівного! Я хотів би все це показати й про це розказати, та воно численніше, щоб можна його розповісти.
|
||
\v 6 Жертви й приношення Ти не схотів, Ти розкрив мені уші, цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.
|
||
\v 7 Тоді я сказав: Ось я прийшов із звоєм книжки, про мене написаної.
|
||
\v 8 Твою волю чинити, мій Боже, я хочу, і Закон Твій у мене в серці.
|
||
\v 9 Я проповідував правду в великому зборі, ото, своїх уст не увƅязнюю я, Господи, знаєш Ти,
|
||
\v 10 справедливість Твою не ховав я в середині серця свого, про вірність Твою та спасіння Твоє я звіщав, не таїв я про милість Твою та про правду Твою на великім зібранні.
|
||
\v 11 Тому, Господи, не увƅязни милосердя Свого від мене, а милість та правда Твоя нехай завжди мене стережуть,
|
||
\v 12 бо нещастя без ліку мене оточили, беззаконня мої досягли вже мене, так що й бачити не можу, вони численнішими стали за волосся на моїй голові, і серце моє опустило мене…
|
||
\v 13 Зволь спасти мене, Господи, Господи, поспіши ж бо на поміч мені,
|
||
\v 14 нехай посоромлені будуть, і хай зганьблені будуть усі, хто шукає моєї душі, щоб схопити її! Нехай подадуться назад, і нехай посоромлені будуть, хто бажає для мене лихого!
|
||
\v 15 Бодай скамƅяніли від сорому ті, хто говорить до мене: Ага! Ага!
|
||
\v 16 Нехай тішаться та веселяться Тобою всі ті, хто шукає Тебе та хто любить спасіння Твоє, нехай завжди говорять: Хай буде великий Господь!
|
||
\v 17 А я вбогий та бідний, за мене подбає Господь: моя поміч і мій оборонець то Ти, Боже мій, не спізняйся!
|
||
\c 41
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Блаженний, хто дбає про вбогого, в день нещастя Господь порятує його!
|
||
\v 2 Господь берегтиме його та його оживлятиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на поталу його ворогам!
|
||
\v 3 На ложі недуги подасть йому сили Господь, усе ложе йому перемінить в недузі його.
|
||
\v 4 Я промовив був: Господи, май же Ти милість до мене, вилікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив!
|
||
\v 5 Вороги мої кажуть на мене лихе: Коли вмре та загине імення його?
|
||
\v 6 А коли хто приходить відвідати, мовить марне: його серце збирає для себе лихе, і як вийде надвір, то говорить про те…
|
||
\v 7 Всі мої вороги між собою шепочуться разом на мене, на мене лихе замишляють:
|
||
\v 8 Негідна річ тисне його, а що він поклався то більше не встане!…
|
||
\v 9 Навіть приятель мій, на якого надіявся я, що мій хліб споживав, підняв проти мене пƅяту!
|
||
\v 10 Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми, і я їм відплачу,
|
||
\v 11 із того довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурмити не буде мій ворог.
|
||
\v 12 А я через невинність мою Ти підсилиш мене, і перед обличчям Своїм ти поставиш навіки мене!
|
||
\v 13 Благословенний Господь, Бог ізраїлів, від віку й до віку! Амінь і амінь!
|
||
\c 42
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. Псалом навчальний, синів Кореєвих. Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя,
|
||
\v 2 душа моя спрагнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду й появлюсь перед Божим лицем?
|
||
\v 3 Сльоза моя стала для мене поживою вдень та вночі, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?
|
||
\v 4 Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я многолюдді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святкового натовпу…
|
||
\v 5 Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його!
|
||
\v 6 Мій Боже, душа моя тужить в мені, бо я памƅятаю про Тебе з країни Йордану й Гермону, із гори із Міцƅар.
|
||
\v 7 Прикликає безодня безодню на гуркіт Твоїх водоспадів, усі вали Твої й хвилі Твої перейшли надо мною.
|
||
\v 8 Удень виявляє Господь Свою милість, уночі ж Його пісня зо мною, молитва до Бога мого життя!
|
||
\v 9 Повім я до Бога: Ти Скеле моя, чому Ти про мене забув? Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?
|
||
\v 10 Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?
|
||
\v 11 Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!
|
||
\c 43
|
||
\p
|
||
\v 1 Розсуди мене, Боже, й справуйся за справу мою із людьми небогобійними, визволь мене від людини обмани та кривди!
|
||
\v 2 Бож Бог Ти моєї твердині, чого ж Ти покинув мене? Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?
|
||
\v 3 Пошли Своє світло та правду Свою, вони мене будуть провадити, вони запровадять мене до Твоєї святої гори та до місць пробування Твого.
|
||
\v 4 і нехай я дістанусь до Божого жертівника, до Бога розради й потіхи моєї, і буду на арфі хвалити Тебе, Боже, Боже Ти мій!
|
||
\v 5 Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!
|
||
\c 44
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний. Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:
|
||
\v 2 Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!
|
||
\v 3 Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!
|
||
\v 4 Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:
|
||
\v 5 Тобою побƅємо своїх ворогів, імƅям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,
|
||
\v 6 бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,
|
||
\v 7 але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!
|
||
\v 8 Ми хвалимось Богом щодня, і повіки імƅя Твоє славимо, Села,
|
||
\v 9 та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:
|
||
\v 10 Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток…
|
||
\v 11 Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,
|
||
\v 12 Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!
|
||
\v 13 Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,
|
||
\v 14 Ти нас учинив за прислівƅя поганам, і головою хитають народи на нас…
|
||
\v 15 Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,
|
||
\v 16 через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника…
|
||
\v 17 Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,
|
||
\v 18 не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!
|
||
\v 19 Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,
|
||
\v 20 чи й тоді ми забули імƅя Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?
|
||
\v 21 Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,
|
||
\v 22 що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних…
|
||
\v 23 Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!
|
||
\v 24 Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?
|
||
\v 25 Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі…
|
||
\v 26 Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!
|
||
\c 45
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. На “Лілеї”. Синів Кореєвих. Псалом навчальний. Пісня любови. Моє серце бринить добрим словом, проказую я: Для Царя мої твори, мій язик мов перо скорописця!
|
||
\v 2 Ти кращий від людських синів, в Твоїх устах розлита краса та добро, тому благословив Бог навіки Тебе.
|
||
\v 3 Привƅяжи до стегна Свого, Сильний, Свого меча, красу Свою та величність Свою,
|
||
\v 4 і в величності Своїй сідай, та й верхи помчися за справи правди, і лагідности та справедливости, і навчить Тебе страшних чинів правиця Твоя!
|
||
\v 5 Твої стріли нагострені, а від них під Тобою народи попадають, у серце Царських ворогів.
|
||
\v 6 Престол Твій, о Боже, на вічні віки, берло правди берло Царства Твого.
|
||
\v 7 Ти полюбив справедливість, а беззаконня зненавидів, тому намастив Тебе Бог, Твій Бог, оливою радости понад друзів Твоїх.
|
||
\v 8 Миро, алое й кассія всі шати Твої, а з палат із слонової кости струни Тебе звеселили.
|
||
\v 9 Серед скарбів Твоїх царські дочки, по правиці Твоїй стала цариця в офірському щирому золоті.
|
||
\v 10 Слухай, дочко, й побач, і нахили своє ухо, і забудь свій народ і дім батька свого!
|
||
\v 11 А Цар буде жадати твоєї краси, бо Він твій Господь, а ти до землі Йому кланяйся.
|
||
\v 12 А Тирська дочка прийде з даром, будуть благати тебе найбагатші з народу.
|
||
\v 13 Вся оздоба царської дочки усередині, шата ж її погаптована золотом.
|
||
\v 14 У шати гаптовані вбрану провадять її до Царя, за нею дівчата, подруги її, до Тебе проваджені.
|
||
\v 15 Провадять їх з радощами та потіхою, у палату царську вони війдуть.
|
||
\v 16 Замість батьків Твоїх будуть сини Твої, їх по цілій землі Ти поставиш володарями.
|
||
\v 17 Я буду імƅя Твоє згадувати по всіх поколіннях, тому то народи по вічні віки Тебе славити будуть!
|
||
\c 46
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. На спів “Аламот”. Пісня. Бог для нас охорона та сила, допомога в недолях, що часто трапляються,
|
||
\v 2 тому не лякаємось ми, як трясеться земля, і коли гори зсуваються в серце морів!
|
||
\v 3 Шумлять і киплять Його води, через велич Його тремтять гори. Села.
|
||
\v 4 Річка, відноги її веселять місто Боже, найсвятіше із місць пробування Всевишнього.
|
||
\v 5 Бог серед нього, нехай не хитається, Бог поможе йому, коли ранок настане.
|
||
\v 6 Шуміли народи, хиталися царства, а Він голос подав Свій і земля розпливлася.
|
||
\v 7 З нами Господь Саваот, наша твердиня Бог Яковів. Села.
|
||
\v 8 ідіть, оглядайте Господні діла, які руйнування вчинив на землі!
|
||
\v 9 Аж до краю землі припиняє Він війни, ламає Він лука й торощить списа, палить огнем колесниці!
|
||
\v 10 Вгамуйтесь та знайте, що Бог Я, піднесусь між народами, піднесусь на землі!
|
||
\v 11 З нами Господь Саваот, наша твердиня Бог Яковів! Села.
|
||
\c 47
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. Всі народи, плещіть у долоні, покликуйте Богові голосом радости,
|
||
\v 2 грізний бо Всевишній Господь, Цар великий всієї землі!
|
||
\v 3 Він народи під нас підбиває, а поган нам під ноги,
|
||
\v 4 Він нашу спадщину для нас вибирає, величність для Якова, що його полюбив. Села.
|
||
\v 5 Бог виступає при радісних окриках, Господь при голосі рога.
|
||
\v 6 Співайте Богові нашому, співайте, співайте Цареві нашому, співайте,
|
||
\v 7 бо Бог Цар усієї землі, співайте навчальний псалом!
|
||
\v 8 Бог зацарював над народами, Бог сів на святому Своєму престолі!
|
||
\v 9 Зібрались владики народів, народ Бога Авраамового, як Божі щити на землі, між ними Він сильно звеличений!
|
||
\c 48
|
||
\p
|
||
\v 1 Пісня. Псалом синів Кореєвих. Великий Господь і прославлений вельми в місті нашого Бога, на святій Своїй горі!
|
||
\v 2 Препишна країна, розрада всієї землі, то Сіонська гора, на північних околицях, місто Царя можновладного!
|
||
\v 3 Бог у храмах Своїх, за твердиню Він знаний.
|
||
\v 4 Бо царі ось зібрались, ішли вони разом,
|
||
\v 5 але, як побачили, то здивувались, полякалися та й розпорошились…
|
||
\v 6 Обгорнув їх там страх, немов біль породіллю;
|
||
\v 7 Ти східнім вітром розбив кораблі ті Таршіські.
|
||
\v 8 Як ми чули, так бачили в місті Господа Саваота, у місті нашого Бога, Бог міцно поставить навіки його! Села.
|
||
\v 9 Розмишляли ми, Боже, про милість Твою серед храму Твого.
|
||
\v 10 Як імƅя Твоє, Боже, так слава Твоя аж по кінці землі, справедливости повна правиця Твоя!
|
||
\v 11 Нехай веселиться Сіонська гора, Юдині дочки хай тішаться через Твої правосуддя.
|
||
\v 12 Оточіте Сіон й обступіте його, полічіть його башти,
|
||
\v 13 зверніте увагу на вала його, високість палати його пообмірюйте, щоб розповісти поколінню наступному,
|
||
\v 14 бо Цей Бог то наш Бог на вічні віки, Він буде провадити нас аж до смерти!
|
||
\c 49
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,
|
||
\v 2 і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий,
|
||
\v 3 мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого розумність,
|
||
\v 4 нахилю своє ухо до приказки, розвƅяжу свою загадку лірою!
|
||
\v 5 Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,
|
||
\v 6 які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?
|
||
\v 7 Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,
|
||
\v 8 бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,
|
||
\v 9 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!
|
||
\v 10 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє…
|
||
\v 11 Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,
|
||
\v 12 та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!
|
||
\v 13 Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.
|
||
\v 14 Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них…
|
||
\v 15 Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.
|
||
\v 16 Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,
|
||
\v 17 бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!
|
||
\v 18 Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,
|
||
\v 19 вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
|
||
\v 20 Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!
|
||
\c 50
|
||
\p
|
||
\v 1 Псалом Асафів. Прорік Бог над Богами Господь, і землю покликав від схід сонця і аж до заходу його.
|
||
\v 2 із Сіону, корони краси, Бог явився в промінні!
|
||
\v 3 Приходить наш Бог, і не буде мовчати: палючий огонь перед Ним, а круг Нього все буриться сильно!
|
||
\v 4 Він покличе згори небеса, і землю народ Свій судити:
|
||
\v 5 Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною.
|
||
\v 6 і небеса звістять правду Його, що Бог Він суддя. Села.
|
||
\v 7 Слухай же ти, Мій народе, бо буду ось Я говорити, ізраїлеві, і буду свідчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
|
||
\v 8 Я буду картати тебе не за жертви твої, бо все передо Мною твої цілопалення,
|
||
\v 9 не візьму Я бичка з твого дому, ні козлів із кошар твоїх,
|
||
\v 10 бо належить Мені вся лісна звірина та худоба із тисячі гір,
|
||
\v 11 Я знаю все птаство гірське, і звір польовий при Мені!
|
||
\v 12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, бо Моя вся вселенна й усе, що на ній!
|
||
\v 13 Чи Я мƅясо бичків споживаю, і чи пƅю кров козлів?
|
||
\v 14 Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому,
|
||
\v 15 і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!
|
||
\v 16 А до грішника Бог промовляє: Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш?
|
||
\v 17 Ти ж науку зненавидів, і поза себе слова Мої викинув.
|
||
\v 18 Як ти злодія бачив, то бігав із ним, і з перелюбниками накладав.
|
||
\v 19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій оману плете.
|
||
\v 20 Ти сидиш, проти брата свого наговорюєш, поголоски пускаєш про сина своєї матері…
|
||
\v 21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти думав, що Я такий самий, як ти. Тому буду картати тебе, і виложу все перед очі твої!
|
||
\v 22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопив, бо не буде кому рятувати!
|
||
\v 23 Хто жертву подяки приносить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважає, Боже спасіння йому покажу!
|
||
\c 51
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загладь беззаконня мої!
|
||
\v 2 Обмий мене зовсім з мого беззаконня, й очисти мене від мого гріха,
|
||
\v 3 бо свої беззаконня я знаю, а мій гріх передо мною постійно.
|
||
\v 4 Тобі, одному Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лукаве вчинив, тому справедливий Ти будеш у мові Своїй, бездоганний у суді Своїм.
|
||
\v 5 Отож я в беззаконні народжений, і в гріху зачала мене мати моя.
|
||
\v 6 Ото, полюбив єси правду в глибинах, і в таємних речах виявляєш премудрість мені.
|
||
\v 7 Очисти ісопом мене, і буду я чистий, обмий Ти мене і я стану біліший від снігу.
|
||
\v 8 Дай почути мені втіху й радість, і радітимуть кості, що Ти покрушив.
|
||
\v 9 Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззаконня мої позагладжуй.
|
||
\v 10 Серце чисте створи мені, Боже, і тривалого духа в моєму нутрі віднови.
|
||
\v 11 Не відкинь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене.
|
||
\v 12 Верни мені радість спасіння Твого, і з лагідним духом підтримай мене.
|
||
\v 13 Я буду навчати беззаконців доріг Твоїх, і навернуться грішні до Тебе.
|
||
\v 14 Визволь мене від переступу кровного, Боже, Боже спасіння мого, мій язик нехай славить Твою справедливість!
|
||
\v 15 Господи, відкрий мої уста, і язик мій звістить Тобі хвалу,
|
||
\v 16 бо Ти жертви не прагнеш, а дам цілопалення, то не любе воно Тобі буде.
|
||
\v 17 Жертва Богові зламаний дух; серцем зламаним та упокореним Ти не погордуєш, Боже!
|
||
\v 18 Ущаслив Своїм благоволінням Сіон, збудуй мури для Єрусалиму,
|
||
\v 19 тоді Ти полюбиш Собі жертви правди, цілопалення та приношення, тоді покладуть на Твій вівтар тельців!
|
||
\c 52
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. Псалом навчальний Давидів. Чого хвалишся злом, о могутній? Цілий день Божа милість зо мною.
|
||
\v 2 Замишляє лукавство язик твій, як та бритва нагострена ти, що чиниш обману!
|
||
\v 3 Ти зло полюбив над добро, а неправду більш, як правду казати, Села,
|
||
\v 4 ти любиш усякі шкідливі слова, ти язику обманний!
|
||
\v 5 Отож, Бог зруйнує назавжди тебе, тебе викине й вирве з намету тебе, й тебе викоренить із країни життя. Села.
|
||
\v 6 і побачать це праведні, й будуть боятись, і будуть сміятися з нього:
|
||
\v 7 Ось муж, що Бога не чинить своєю твердинею, та на великість багатства свого покладає надію, втікає до злого свого…
|
||
\v 8 А я як зелена оливка у Божому домі, надіюсь на Божую милість на вічні віки!
|
||
\v 9 Буду славити вічно Тебе, що вчинив Ти оце, і про ймення Твоє буду звіщати побожним Твоїм, що добре воно!
|
||
\c 53
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. На “Махалат”. Навчальний псалом. Давидів. Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога! Зіпсулись вони, і несправедливість обридливу чинять, нема доброчинця!…
|
||
\v 2 Бог зорить із неба на людських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає.
|
||
\v 3 Усі повідступали, разом стали огидними, нема доброчинця, нема ні одного!…
|
||
\v 4 Чи ж не розуміють оті, хто беззаконня вчиняє, що мій люд поїдають? Вони споживають хліб Божий, та не кличуть Його!
|
||
\v 5 Тоді настрашилися страхом вони, хоч страху не було, бо розсипав Бог кості того, хто тебе оточив був, ти їх посоромив, бо ними погордував Бог!
|
||
\v 6 Аби то Він дав із Сіону спасіння ізраїлеві! Як долю Свого народу поверне Господь, то радітиме Яків, утішатися буде ізраїль!
|
||
\c 54
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. На неґінах. Псалом навчальний Давидів, як зіфіяни прийшли були та сказали Саулові: “Ось Давид поміж нами ховається!” Спаси мене, Боже, іменням Своїм, і міццю Своєю мене оправдай!
|
||
\v 2 Вислухай, Боже, молитву мою, нахили Своє ухо до слів моїх уст,
|
||
\v 3 бо чужинці повстали на мене, розбишаки ж шукають моєї душі, вони Бога не ставили перед собою. Села.
|
||
\v 4 Ось Бог помагає мені, Господь серед тих, хто підтримує душу мою.
|
||
\v 5 Хай повернеться зло на моїх ворогів, Своєю правдою винищи їх.
|
||
\v 6 В добровільному дарі я жертву Тобі принесу, імƅя Твоє, Господи, славити буду, що добре воно,
|
||
\v 7 бо мене воно визволило від усяких нещасть, і я бачу занепад моїх ворогів!
|
||
\c 55
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. На неґінах. Псалом навчальний Давидів. Вислухай, Боже, молитву мою й від благання мого не ховайся!
|
||
\v 2 Прислухайсь до мене й подай мені відповідь, я блукаю у смутку своїм і стогну,
|
||
\v 3 від крику ворожого, від утисків грішного, бо гріх накидають на мене вони, і в гніві мене переслідують…
|
||
\v 4 Тремтить моє серце в мені, і страхи смертельні напали на мене,
|
||
\v 5 страх та тремтіння на мене найшли, і тривога мене обгорнула…
|
||
\v 6 казав я: Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!
|
||
\v 7 Отож, помандрую далеко, пробуватиму я на пустині. Села.
|
||
\v 8 Поспішу собі, щоб утекти перед вітром бурхливим та бурею…
|
||
\v 9 Вигуби, Господи, та погуби язика їхнього, бо в місті я бачив насильство та сварку,
|
||
\v 10 вони ходять удень та вночі коло нього на мурах його, а гріх та неправда всередині в ньому,
|
||
\v 11 нещастя всередині в ньому, а з вулиць його не виходять насилля й обмана,
|
||
\v 12 бож не ворог злорічить на мене, це я переніс би, і не ненависник мій побільшивсь надо мною, я сховався б від нього,
|
||
\v 13 але ти, чоловік мені рівня, мій приятель близький і знайомий мені,
|
||
\v 14 з яким солодко щиру розмову провадимо, і ходимо до Божого дому серед бурхливого натовпу…
|
||
\v 15 Нехай же впаде на них смерть, нехай зійдуть вони до шеолу живими, бо зло в їхнім мешканні, у їхній середині!
|
||
\v 16 Я кличу до Бога, і Господь урятує мене:
|
||
\v 17 увечорі, вранці й опівдні я скаржусь й зідхаю, і Він вислухає мого голосу!
|
||
\v 18 У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближались, бо багато було їх на мене!
|
||
\v 19 Бог вислухає, і їм Той відповість, Хто відвіку сидить на престолі, Села, бо немає у них перемін, і Бога вони не бояться,
|
||
\v 20 ворог витягнув руки свої проти тих, що в спокої жили з ним, він зганьбив заповіта свого,
|
||
\v 21 його уста гладенькі, як масло, та сварка у серці його, від оливи мƅякіші слова його, та вони як мечі ті оголені!…
|
||
\v 22 Свого тягара поклади ти на Господа, і тебе Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатися праведному!
|
||
\v 23 А Ти їх, Боже мій, поскидаєш до ями погибелі! Люди чинів кривавих й обмани, бодай своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я покладаю надію на Тебе!
|
||
\c 56
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. На “Німа голубка в далечині”. Золотий Давидів псалом, коли филистимляни захопили були його в Ґаті. Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, цілий день він воює та тисне мене!
|
||
\v 2 Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене!
|
||
\v 3 Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу,
|
||
\v 4 я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені?
|
||
\v 5 Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло:
|
||
\v 6 слідкують, ховаються, пильнують вони мої стопи… Як чатують на душу мою,
|
||
\v 7 так Ти через гріх віджени їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!
|
||
\v 8 Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй?
|
||
\v 9 Тоді то мої вороги повтікають назад, того дня, як я кликати буду. Те я знаю, що Бог при мені,
|
||
\v 10 і в Бозі я справу свою докінчу, докінчу я в Господі справу!
|
||
\v 11 На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені?
|
||
\v 12 На мені зостаються, о Боже, присяги Тобі, та для Тебе я виповню жертви хвали.
|
||
\v 13 Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від падіння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?
|
||
\c 57
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. На спів: “Не вигуби”. Золотий псалом Давидів, коли він утікав від Саула в печеру. Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине!
|
||
\v 2 Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро.
|
||
\v 3 Він пошле з небес і врятує мене, Він поганьбить того, хто чатує на мене. Села. Бог пошле Свою милість та правду Свою
|
||
\v 4 на душу мою. Знаходжуся я серед левів, що людських синів пожирають, їхні зуби як спис той та стріли, а їхній язик гострий меч.
|
||
\v 5 Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!
|
||
\v 6 Вороги приготовили пастку для стіп моїх, душу мою нахилили, вони викопали вовчу яму для мене, і попадали в неї самі! Села.
|
||
\v 7 Моє серце зміцнилося, Боже, зміцнилося серце моє, я буду співати та славити Тебе!
|
||
\v 8 Збудися ж ти, хвало моя, пробудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!
|
||
\v 9 Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, я буду співати Тобі між племенами,
|
||
\v 10 бо Твоє милосердя велике воно аж до неба, а правда Твоя аж до хмар!
|
||
\v 11 Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!
|
||
\c 58
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. На спів: “Не вигуби”. Золотий псалом Давидів. Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи людських синів слушно судите?
|
||
\v 2 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу насильства рук ваших торуєте ви на землі.
|
||
\v 3 Від лоня ще матернього вже віддалені несправедливі, з утроби ще матерньої заблудилися неправдомовці,
|
||
\v 4 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуляє,
|
||
\v 5 що не слухає голосу заклиначів, чарівника, в чарах вправного!
|
||
\v 6 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх устах, левчукам розбий, Господи, щелепи,
|
||
\v 7 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтікається, хай повƅянуть вони, як трава по дорозі,
|
||
\v 8 бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
|
||
\v 9 Поки почують тернину запалену ваші горшки, нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спалену!
|
||
\v 10 А праведний тішитись буде, бо помсту побачить, у крові безбожного стопи свої він обмиє!
|
||
\v 11 і скаже людина: Поправді є плід справедливому, справді є Бог, суддя на землі!
|
||
\c 59
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. На спів: “Не вигуби”. Золотий псалом Давидів, коли послав був Саул, і стерегли його дім. щоб убити його. Визволь мене від моїх ворогів, о мій Боже, від напасників моїх охорони Ти мене!
|
||
\v 2 Визволь мене від злочинців, і спаси мене від кровожерних,
|
||
\v 3 бо ось причаїлись на душу мою, на мене збираються сильні, не моя в тім провина, о Господи, і не мій гріх!
|
||
\v 4 Без моєї провини вони он збігаються та готуються, устань же назустріч мені та побач!
|
||
\v 5 і Ти, Господи, Боже Саваоте, Боже ізраїлів, збудися, щоб покарати всіх поган, і не помилуй нікого із зрадників злих! Села.
|
||
\v 6 Надвечір вони повертаються, скиглять, як пес, і перебігають по місту,
|
||
\v 7 й ось слова вивергають устами своїми, мечі в їхніх губах, та хто це почує…
|
||
\v 8 Але посмієшся з них, Господи, і всіх поган засоромиш!
|
||
\v 9 Твердине моя, я Тебе пильнуватиму, бо Бог оборона моя!
|
||
\v 10 Мій Бог, Його милість мене попередила, Бог учинить мені, що побачу падіння своїх ворогів!
|
||
\v 11 Не вбивай їх, щоб народ мій цього не забув, міццю Своєю розвій їх і зниж їх, о щите наш, Господи!
|
||
\v 12 Гріх їхніх уст слово губ їхніх, і нехай вони схоплені будуть своєю пихою, і за клятву й брехню, яку кажуть!
|
||
\v 13 У гніві їх знищ, знищ і хай їх не буде, і хай знають вони, що царює Бог в Якові, аж до кінців землі! Села.
|
||
\v 14 А надвечір вони повертаються, скиглять, як пес, і перебігають по місту.
|
||
\v 15 Вони вештатись будуть, щоб їсти, коли ж не наїдяться, то скаржитись будуть.
|
||
\v 16 А я буду співати про силу Твою, буду радісно вранці хвалити Твою милість, бо для мене Ти був в день недолі моєї твердинею й захистом!
|
||
\v 17 Твердине моя, до Тебе співати я буду, бо Бог оборона моя, милостивий мій Боже!
|
||
\c 60
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. На спів: “Лілея свідчення”. Золотий псалом Давидів для навчання, коли він підпалив був Арам двух річок і Арам Цови, і вернувся Йоав і побив Едома в Соляній долині, дванадцять тисяч. Боже, покинув Ти нас, розпорошив Ти нас, Ти нагнівався був, повернися ж до нас!
|
||
\v 2 Ти землею затряс, і її розірвав, уздоров же уламки її, бо вона захиталась!
|
||
\v 3 Ти вчинив, що народ Твій побачив тяжке, напоїв нас отрутним вином…
|
||
\v 4 Ти дав прапора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. Села.
|
||
\v 5 Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи, й обізвися до нас!
|
||
\v 6 У святині Своїй Бог промовив: Нехай розвеселюсь, розділю Я Сихем і долину Суккотську поміряю!
|
||
\v 7 Належить Мені Ґілеад, Мені Манасія, а Єфрем охорона Моїй голові, Юда берло Моє.
|
||
\v 8 Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, филистею, вигукуй для Мене із радістю!
|
||
\v 9 Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене попровадить?
|
||
\v 10 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?
|
||
\v 11 Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!
|
||
\v 12 Ми мужність виявимо в Бозі, і Він потопче противників наших!
|
||
\c 61
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. На струннім інструменті. Псалом Давидів. Вислухай, Боже, благання моє, почуй же молитву мою,
|
||
\v 2 я кличу до Тебе від краю землі, коли серце моє омліває! На скелю, що вища від мене, мене попровадь,
|
||
\v 3 бо для мене Ти став пристановищем, баштою сильною супроти ворога!
|
||
\v 4 Хай я оселюся навіки в наметі Твоїм, в укритті Твоїх крил заховаюся, Села,
|
||
\v 5 бо Ти, Боже, почув обітниці мої, Ти дав спадщину тим, хто Ймення Твого боїться!
|
||
\v 6 Цареві примнож дні до днів, продовж роки йому немов вічні віки,
|
||
\v 7 нехай він перед Божим лицем пробуває навіки, хай милість та правда його стережуть!
|
||
\v 8 Отак буду співати я завжди про Ймення Твоє, виконувати буду щоденно обіти свої!
|
||
\c 62
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. Для Єдутуна. Псалом Давидів. Тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моя, від Нього спасіння моє!
|
||
\v 2 Тільки Він моя скеля й спасіння моє, Він твердиня моя, тому не захитаюся дуже!
|
||
\v 3 Доки будете ви нападати на людину? Усі хочете ви розтрощити її, немов мур той похилений, мов би паркан той валющий!
|
||
\v 4 Вони тільки й думають, як би зіпхнути її з висоти, вони полюбили неправду: благословляють своїми устами, в своєму ж нутрі проклинають!… Села.
|
||
\v 5 Тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моя, бо від Нього надія моя!
|
||
\v 6 Тільки Він моя скеля й спасіння моє, Він твердиня моя, тому не захитаюсь!
|
||
\v 7 У Бозі спасіння моє й моя слава, скеля сили моєї, моє пристановище в Бозі!
|
||
\v 8 Мій народе, кожного часу надійтесь на Нього, серце своє перед Ним виливайте, Бог для нас пристановище! Села.
|
||
\v 9 Справді, людські сини як та пара, сини й вищих мужів обмана: як узяти на вагу вони легші від пари всі разом!
|
||
\v 10 Не надійтесь на утиск, і не пишайтесь грабунком; як багатство росте, не прикладайте свого серця до нього!
|
||
\v 11 Один раз Бог сказав, а двічі я чув, що сила у Бога!
|
||
\v 12 і в Тебе, о Господи, милість, бо відплачуєш кожному згідно з ділами його!
|
||
\c 63
|
||
\p
|
||
\v 1 Псалом Давидів, коли був він у пустині юдейській. Боже Ти Бог мій, я шукаю від рання Тебе, душа моя прагне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пустельній і вимученій без води…
|
||
\v 2 Я так приглядався до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу,
|
||
\v 3 ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославляють!
|
||
\v 4 Так я буду в житті своїм благословляти Тебе, ради Ймення Твого буду руки свої підіймати!
|
||
\v 5 Насичується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста мої хвалять губами співними.
|
||
\v 6 Як згадаю Тебе на постелі своїй, розмишляю про Тебе в сторожах нічних:
|
||
\v 7 що став Ти на поміч для мене, в тіні ж Твоїх крил я співатиму!
|
||
\v 8 Пригорнулась до Тебе душа моя, правиця Твоя підпирає мене.
|
||
\v 9 Вороги ж мою душу шукають для згуби, нехай западуться до споду землі,
|
||
\v 10 нехай помордовані будуть мечем, бодай стали шакалам поживою!
|
||
\v 11 А цар звеселиться у Бозі, буде хвалений кожен, хто йому присягає, будуть бо замкнені уста лжемовцям!
|
||
\c 64
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Вислухай, Боже, мій голос, як скаржуся я, від страху ворожого душу мою хорони!
|
||
\v 2 Заховай мене від потаємного збору злочинців, від крику свавільців,
|
||
\v 3 які нагострили свого язика, як меча, натягнули стрілу свою словом гірким,
|
||
\v 4 щоб таємно стріляти в невинного, вони нагло стрілятимуть в нього, і не будуть боятись!…
|
||
\v 5 У злій справі зміцняють себе, змовляються пастки таємно розставити, кажуть: Хто буде їх бачити?
|
||
\v 6 Вони кривди ховають… Загинемо, як задум їхній сповниться, бо нутро чоловіка та серце глибоке!
|
||
\v 7 Але вчинить Бог, що стріла на них стрілить, і нагло поранені будуть,
|
||
\v 8 і вчинить, що їхній язик допадеться до них, і будуть хитати головою усі, хто спогляне на них!…
|
||
\v 9 і всі люди боятися будуть, і будуть розказувати про чин Бога, і діло Його зрозуміють!
|
||
\v 10 і праведний Господом буде радіти, і буде вдаватись до Нього, і будуть похвалені всі простосерді!
|
||
\c 65
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Пісня. Уся земле, покликуйте Богові:
|
||
\v 2 Тобі, Боже, належиться слава в Сіоні, і Тобі має відданий бути обіт!
|
||
\v 3 Ти, що молитви вислухуєш, всяке тіло до Тебе приходить!
|
||
\v 4 Справи грішні зробились сильніші від нас, Ти наші гріхи пробачаєш!
|
||
\v 5 Блаженний, кого вибираєш Ти та наближаєш, в оселях Твоїх спочивати той буде! наситимось ми добром дому Твого, найсвятішим із храму Твого!
|
||
\v 6 Грізні речі Ти відповідаєш нам правдою, Боже, Спасителю наш, надіє всіх кінців землі та сущих далеко на морі,
|
||
\v 7 що гори ставиш Своєю силою, підперезаний міццю,
|
||
\v 8 що втихомирюєш гуркіт морів, їхніх хвиль та галас народів…
|
||
\v 9 і будуть боятись ознак Твоїх мешканці кінців землі. Ти розвеселяєш країну, де вихід поранку й де вечір.
|
||
\v 10 Ти відвідуєш землю та поїш її, Ти збагачуєш щедро її, повний води потік Божий, Ти збіжжя готуєш її, бо Ти так приготовив її!
|
||
\v 11 Ти ріллю її насичуєш вогкістю, вирівнюєш груддя її, розпускаєш дощами її, Ти благословляєш рослинність її!
|
||
\v 12 Ти добром Своїм рік вкороновуєш, і стежки Твої краплями товщу течуть!
|
||
\v 13 Пасовиська пустині спливаються краплями, і радістю підперезались узгірƅя! Луги зодягнулись отарами, а долини покрилися збіжжям, гукають вони та співають!
|
||
\c 66
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. Пісня. Псалом. Уся земле, покликуйте Богові,
|
||
\v 2 виспівуйте честь Його Йменню, честь для слави Його покладіть!
|
||
\v 3 Скажіть Богу: Які Твої вчинки грізні! Через силу велику Твою Твої вороги піддадуться Тобі,
|
||
\v 4 вся земля буде падати до ніг Твоїх, і співати Тобі буде, оспівувати Ймення Твоє! Села.
|
||
\v 5 ідіть і погляньте на Божі діла, Він грізний у ділах проти людських синів!
|
||
\v 6 Він на суходіл змінив море, й переходили річку ногою, там раділи ми в Ньому!
|
||
\v 7 Він царює навіки Своєю могутністю, очі Його між народами зорять, нехай не несуться відступники! Села.
|
||
\v 8 Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розголошуйте,
|
||
\v 9 що зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі нашій спіткнутись,
|
||
\v 10 бо Ти, Боже, нас випробовував, Ти нас перетопив, як срібло перетоплюється…
|
||
\v 11 Ти нас до вƅязниці впровадив, Ти пута поклав нам на стегна,
|
||
\v 12 Ти їздити дав був людині по головах наших, ми ввійшли до огню й до води, але на широкі місця Ти нас вивів!
|
||
\v 13 Увійду я до дому Твого з цілопаленнями, обіти свої Тобі виплачу ті,
|
||
\v 14 що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісноті моїй!
|
||
\v 15 Цілопалення ситих тельців піднесу Тобі з димом кадильним баранячим, приготую биків із козлами. Села.
|
||
\v 16 ідіть, і послухайте, всі богобійні, а я розкажу, що Він учинив для моєї душі:
|
||
\v 17 До Нього я кликав устами своїми, і хвали Йому під моїм язиком!
|
||
\v 18 Коли б беззаконня я бачив у серці своїм, то Господь не почув би мене,
|
||
\v 19 але Бог почув, і вислухав голос моєї молитви!
|
||
\v 20 Благословенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого милосердя від мене!
|
||
\c 67
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. На струнних знаряддях. Псалом. Пісня. Нехай Бог помилує нас, і хай поблагословить, хай засяє над нами обличчям Своїм, Села,
|
||
\v 2 щоб пізнати дорогу Твою на землі, посеред народів усіх спасіння Твоє!
|
||
\v 3 Хай Тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять Тебе всі народи!
|
||
\v 4 Нехай веселяться й співають племена, бо Ти правдою судиш народи й племена ведеш на землі! Села.
|
||
\v 5 Хай Тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять Тебе всі народи!
|
||
\v 6 Земля врожай свій дала, Бог поблагословив нас, наш Бог!
|
||
\v 7 Нехай благословляє нас Бог, і всі кінці землі хай бояться Його!
|
||
\c 68
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Пісня. Нехай воскресне Бог, і розпорошаться вороги Його, і нехай від лиця Його повтікають Його ненависники!
|
||
\v 2 Як дим розвівається, так їх розвій, як топиться віск від огню, отак несправедливі загинуть перед Божим лицем!
|
||
\v 3 А праведні будуть радіти, і будуть тішитися перед Богом, і веселитися в радості будуть!
|
||
\v 4 Співайте Богові, виспівуйте Йменню Його, рівняйте дорогу Тому, Хто їде на хмарах, Господь Йому Ймення, та перед Ним веселіться!
|
||
\v 5 Сиротам батько й вдовицям суддя, то Бог у святому мешканні Своїм!
|
||
\v 6 Бог самітних уводить до дому, витягує вƅязнів з кайданів, тільки відступники мешкати будуть у спаленій сонцем землі!
|
||
\v 7 Боже, коли перед народом Своїм Ти виходив, коли йшов Ти пустинею, Села,
|
||
\v 8 то тряслася земля, також капало небо було перед Богом, Сінай затремтів перед Богом, Богом ізраїля!
|
||
\v 9 Дощ добродійний спускаєш Ти краплями, Боже, на спадок Свій перемучений міцно поставив його.
|
||
\v 10 У ньому сиділо Твоє многолюддя, у Своїй доброті все готуєш Ти бідному, Боже!
|
||
\v 11 Господь дає слово; провісниць велика многота:
|
||
\v 12 Царі військ утікають, утікають, пані ж дому розділює здобич.
|
||
\v 13 Коли ви спочиваєте між обійстями то крила голубки покриті сріблом, а пера її зеленкавістю золота.
|
||
\v 14 Коли Всемогутній царів розпорошував в Краї, то сніг Ти спускав на Цалмоні.
|
||
\v 15 Гора Божа Башанська гора, гора верхогірƅя гора та Башанська.
|
||
\v 16 Верхогірƅя, чого заздрісно дивитеся на ту гору, що Бог зажадав на мешкання Своє, і Господь буде мешкати там завжди?
|
||
\v 17 Колесниць Божих дві десятьтисячки, тисячі багатократні, Господь із Сінаю прибув до святині.
|
||
\v 18 Ти піднявся був на висоту, полонених набрав, узяв дари ради людини, і відступники мешкати будуть у Господа Бога також.
|
||
\v 19 Благословенний Господь, тягарі Він щоденно нам носить, Бог наше спасіння! Села.
|
||
\v 20 Бог для нас Бог спасіння, і в Господа Владики виходи смерти!
|
||
\v 21 Але розторощить Бог голову Своїх ворогів, маківку, вкриту волоссям, того, хто в гріхах своїх ходить!
|
||
\v 22 Промовив Господь: Я спроваджу з Башану тебе, з глибин моря спроваджу,
|
||
\v 23 щоб ти ногу свою мив у крові, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!
|
||
\v 24 Походи Твої, Боже, бачено, походи Бога мого у святині мого Царя:
|
||
\v 25 Попереду йшли співаки, потому грачі, посеред дівчат, що бряжчали на бубнах:
|
||
\v 26 Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел ізраїля!
|
||
\v 27 Там Веніямин молодий, їхній володар, князі Юди, їхні полки, князі Завулона, князі Нефталима.
|
||
\v 28 Твій Бог наказав тобі силу, будь силою, Боже, того, кого нам учинив!
|
||
\v 29 із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.
|
||
\v 30 Погрози звірині в очереті, череді волів разом з телятами людськими, понищ тих, хто кавалками срібла милується, розпорош ті народи, що воєн бажають!
|
||
\v 31 Прийдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.
|
||
\v 32 Царства землі, співайте Богові, виспівуйте Господа, Села,
|
||
\v 33 що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.
|
||
\v 34 Визнайте Богові силу, величність Його над ізраїлем, а в хмарах потуга Його!
|
||
\v 35 Бог грізний у святинях Своїх, Бог ізраїлів Він, що народові дає силу й міць, Бог благословенний!
|
||
\c 69
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. На спів: “Лелії”. Давидів. Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!
|
||
\v 2 Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!
|
||
\v 3 Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!…
|
||
\v 4 Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!
|
||
\v 5 Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!
|
||
\v 6 Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,
|
||
\v 7 бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!…
|
||
\v 8 Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,
|
||
\v 9 бо ревність до дому Твойого зƅїдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,
|
||
\v 10 і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу…
|
||
\v 11 За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:
|
||
\v 12 про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто пƅянке попиває…
|
||
\v 13 А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,
|
||
\v 14 визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!
|
||
\v 15 Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!
|
||
\v 16 Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,
|
||
\v 17 і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,
|
||
\v 18 наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!…
|
||
\v 19 Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!
|
||
\v 20 Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!
|
||
\v 21 і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували…
|
||
\v 22 Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,
|
||
\v 23 бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!
|
||
\v 24 Вилий на них Свою ревність, а полумƅя гніву Твого нехай їх доганяє!
|
||
\v 25 Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!
|
||
\v 26 Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою…
|
||
\v 27 Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,
|
||
\v 28 нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!…
|
||
\v 29 А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,
|
||
\v 30 і я піснею буду хвалити імƅя Боже, співом вдячним Його величатиму!
|
||
\v 31 і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.
|
||
\v 32 Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,
|
||
\v 33 бо до вбогих Господь прислухається, і вƅязнями Своїми не гордує Він!
|
||
\v 34 Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,
|
||
\v 35 бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його,
|
||
\v 36 і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить імƅя Його, житимуть в нім!
|
||
\c 70
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. Давидів. На памƅятку. Поквапся спасти мене, Боже, Господи, поспішися ж на поміч мені!
|
||
\v 2 Нехай посоромлені будуть, і хай застидаються ті, хто шукає моєї душі, щоб схопити її! Нехай подадуться назад, і нехай посоромлені будуть усі, хто бажає для мене лихого!
|
||
\v 3 Бодай повернулися з соромом ті, хто говорить на мене: Ага! Ага!
|
||
\v 4 Нехай тішаться та веселяться Тобою усі, хто шукає Тебе, та хто любить спасіння Твоє, і хай завжди говорять: Хай буде великий Господь!
|
||
\v 5 А я вбогий та бідний, поспіши ж Ти до Мене, о Боже: моя поміч і мій оборонець то Ти, Боже мій, не спізняйся!
|
||
\c 71
|
||
\p
|
||
\v 1 До Тебе вдаюся я, Господи, хай же не буду повік засоромлений!
|
||
\v 2 визволь мене через правду Свою, і звільни мене, нахили Своє ухо до мене, й спаси мене,
|
||
\v 3 стань для мене за скелю мешкальну, куди міг би я завжди ховатись! Ти наказав рятувати мене, бо Ти скеля моя та твердиня моя!
|
||
\v 4 Боже мій, визволь мене від руки беззаконного, від руки того, хто кривдить та гнобить мене,
|
||
\v 5 Ти бо, Владико, надія моя, Господи, Ти охорона моя від юнацького віку мого!
|
||
\v 6 На Тебе оперся я був від народження, від утроби моєї матері Ти охорона моя, в Тобі моя слава постійно!
|
||
\v 7 Я став багатьом, як дивовище, та Ти сильна моя охорона!
|
||
\v 8 Уста мої повні Твоєї хвали, увесь день Твоєї величности!
|
||
\v 9 Не кидай мене на час старости, коли зменшиться сила моя, не лиши Ти мене,
|
||
\v 10 бо мої вороги проти мене змовляються, а ті, що чатують на душу мою нараджаються разом,
|
||
\v 11 говорячи: Бог покинув його, доганяйте й хапайте його, бо нема, хто б його врятував!…
|
||
\v 12 Не віддалюйся, Боже, від мене, Боже мій поспішися ж на поміч мені!
|
||
\v 13 Нехай посоромляться, хай позникають усі, хто ненавидить душу мою, бодай зодяглися в наругу та в сором усі, хто прагне для мене лихого!
|
||
\v 14 А я буду постійно надіятись, і славу Твою над усе я помножу!
|
||
\v 15 Уста мої оповідатимуть правду Твою, про спасіння Твоє увесь день, бо числа їх не знаю,
|
||
\v 16 буду славити вчинки великі всевладного Господа, згадаю про правду Твою, єдино Твою!
|
||
\v 17 Боже, навчав Ти мене від юнацтва мого, і аж дотепер я звіщаю про чуда Твої.
|
||
\v 18 А Ти, Боже, не кидай мене аж до старости та сивини, поки я не звіщу про рамено Твоє поколінню, і кожному, хто тільки прийде про чини великі Твої!
|
||
\v 19 Бо Твоя справедливість, о Боже, сягає аж до високости, Боже, що речі великі вчинив, хто рівний Тобі?
|
||
\v 20 Ти мені показав був великі та люті нещастя, та знов Ти оживиш мене, і з безодень землі мене знову Ти витягнеш,
|
||
\v 21 Ти збільшиш величність мою, і знову потішиш мене!
|
||
\v 22 А я буду на арфі хвалити Тебе, Твою правду, мій Боже, із гуслами буду співати Тобі, Святий Ти ізраїлів!
|
||
\v 23 Нехай співом радіють уста мої, бо буду співати Тобі я та душа моя, яку Ти врятував!
|
||
\v 24 Шепоче про правду Твою мій язик цілий день, бо посоромлені, бо поганьблені всі, хто шукає лихого для мене!
|
||
\c 72
|
||
\p
|
||
\v 1 Соломонів. Боже, Свої суди цареві подай, а Свою справедливість для сина царевого,
|
||
\v 2 хай він правдою судить народа Твого, а вбогих Твоїх справедливістю!
|
||
\v 3 Нехай гори приносять народові мир, а пагірки правду.
|
||
\v 4 Він судитиме вбогих народу, помагатиме бідним, і тиснути буде гнобителя!
|
||
\v 5 Будуть боятися Тебе, поки сонця, і поки місяця, з роду до роду!
|
||
\v 6 Він зійде, як дощ на покіс, немов краплі, що зрошують землю!
|
||
\v 7 Праведний буде цвісти в його дні, а спокій великий аж поки світитиме місяць,
|
||
\v 8 і він запанує від моря до моря, і від Ріки аж до кінців землі!
|
||
\v 9 Мешканці пустинь на коліна попадають перед обличчям його, а його вороги будуть порох лизати…
|
||
\v 10 Царі Таршішу та островів дадуть дари, принесуть царі Шеви та Севи дарунки!
|
||
\v 11 і впадуть перед ним усі царі, і будуть служити йому всі народи,
|
||
\v 12 бо визволить він бідаря, що голосить, та вбогого, що немає собі допомоги!
|
||
\v 13 Він змилується над убогим та бідним, і спасе душу бідних,
|
||
\v 14 від кривди й насилля врятує їхню душу, їхня кров дорога буде в очах його!
|
||
\v 15 і буде він жити, і дасть йому з золота Шеви, і завжди молитися буде за нього, буде благословляти його кожен день!
|
||
\v 16 На землі буде збіжжя багато, на гірському верху зашумить, як Ливан, його плід, і народ зацвіте по містах, як трава на землі!
|
||
\v 17 Хай імƅя його буде навіки, хай росте, поки сонця, наймення його, нехай благословляються ним, будуть хвалити його всі народи!
|
||
\v 18 Благословен Господь Бог, Бог ізраїлів, єдиний, що чуда вчиняє,
|
||
\v 19 і благословенне навіки імƅя Його слави, і хай Його слава всю землю наповнить! Амінь і амінь!
|
||
\v 20 Скінчились молитви Давида, сина Єссея.
|
||
\c 73
|
||
\p
|
||
\v 1 Псалом Асафів. Поправді Бог добрий ізраїлеві, Бог для щиросердих!
|
||
\v 2 А я, мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої,
|
||
\v 3 бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних,
|
||
\v 4 бо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
|
||
\v 5 на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.
|
||
\v 6 Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,
|
||
\v 7 вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,
|
||
\v 8 сміються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно:
|
||
\v 9 свої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!…
|
||
\v 10 Тому то туди Його люди звертаються, і щедро беруть собі воду
|
||
\v 11 та й кажуть: Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість,
|
||
\v 12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє?
|
||
\v 13 Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,
|
||
\v 14 і ввесь день я побитий, і щоранку покараний…
|
||
\v 15 Коли б я сказав: Буду так говорить, як вони, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх.
|
||
\v 16 і роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх,
|
||
\v 17 аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив:
|
||
\v 18 направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!
|
||
\v 19 Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!
|
||
\v 20 Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!
|
||
\v 21 Бо болить моє серце, і в нутрі моїм коле,
|
||
\v 22 а я немов бидло й не знаю, я перед Тобою худобою став!…
|
||
\v 23 Та я завжди з Тобою, Ти держиш мене за правицю,
|
||
\v 24 Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене!
|
||
\v 25 Хто є мені на небесах, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічого!
|
||
\v 26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог скеля серця мого й моя доля навіки,
|
||
\v 27 бо погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе!
|
||
\v 28 А я, близькість Бога для мене добро, на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіщати про всі Твої чини!
|
||
\c 74
|
||
\p
|
||
\v 1 Псалом навчальний, Асафів. Нащо, Боже, назавжди Ти нас опустив, чого розпалився Твій гнів на отару Твого пасовиська?
|
||
\v 2 Спогадай про громаду Свою, яку Ти віддавна набув, про племено спадку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився,
|
||
\v 3 підійми ж Свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!…
|
||
\v 4 Ревіли Твої вороги у святині Твоїй, умістили знаки за ознаки свої,
|
||
\v 5 виглядало то так, якби хто догори підіймав був сокири в гущавині дерева…
|
||
\v 6 А тепер її різьби ураз розбивають вони молотком та сокирами,
|
||
\v 7 Святиню Твою на огонь віддали, оселю Твого Ймення аж дощенту збезчестили…
|
||
\v 8 Сказали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом! і спалили в краю всі місця Божих зборів…
|
||
\v 9 Наших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде…
|
||
\v 10 Аж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки імƅя Твоє?
|
||
\v 11 Для чого притримуєш руку Свою та правицю Свою? З середини лоня Свого їх понищ!
|
||
\v 12 А Ти, Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш спасіння посеред землі!
|
||
\v 13 Розділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміям на водах,
|
||
\v 14 Ти левіятанові голову був поторощив, його Ти віддав був на їжу народові пустині,
|
||
\v 15 Ти був розділив джерело та потік, Ти висушив ріки великі!
|
||
\v 16 Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,
|
||
\v 17 всі границі землі Ти поставив, Ти літо та зиму створив!
|
||
\v 18 Памƅятай же про це: ворог знущається з Господа, а народ нерозумний зневажує Ймення Твоє!
|
||
\v 19 Не віддай звірині душі Своєї горлиці, живої Твоїх бідарів не забудь же назавжди!
|
||
\v 20 Споглянь же на Свій заповіт, бо темноти землі повні мешкань насилля!
|
||
\v 21 Нехай не відходить пригноблений посоромленим, бідний та вбогий нехай прославляють імення Твоє!
|
||
\v 22 Встань же, о Боже, судися за справу Свою, памƅятай про щоденну наругу Свою від безумного!
|
||
\v 23 Не забудь же про вереск Своїх ворогів, про галас бунтівників проти Тебе, що завжди зростає!
|
||
\c 75
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. “Не вигуби!” Псалом Асафів. Пісня. Прославляємо, Боже, Тебе, прославляєм, бо близьке Твоє Ймення! Оповідають про чуда Твої.
|
||
\v 2 Коли прийде година означена, то Я буду судити справедливо.
|
||
\v 3 Розтопилась земля, і всі її мешканці, та стовпи її зміцнюю Я. Села.
|
||
\v 4 Я сказав до лихих: Не шалійте, а безбожним: Не підіймайте ви рога!
|
||
\v 5 Не підіймайте ви рога свого догори, не говоріть твердошийно,
|
||
\v 6 бо не від сходу, і не від заходу, і не від пустині надійде повищення,
|
||
\v 7 але судить Бог: того Він понижує, а того повищує,
|
||
\v 8 бо чаша в Господній руці, а шумливе вино повне мішаного, і наливає Він з нього, усі ж беззаконні землі виссуть та випƅють лиш дріжджі її!
|
||
\v 9 А я буду звіщати навіки, співатиму Богові Якова,
|
||
\v 10 відрубаю всі роги безбожних, роги праведного піднесуться!
|
||
\c 76
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. На неґінах. Псалом Асафів. Пісня. Бог знаний у Юді, Його Ймення велике в ізраїлі!
|
||
\v 2 У Салимі намет Його, а мешкання Його на Сіоні,
|
||
\v 3 Він там поламав стріли луку, щита та меча, та війну! Села.
|
||
\v 4 Ти осяйний, потужніший за гори відвічні.
|
||
\v 5 Обдерто людей сильносердих, задрімали вони своїм сном, і не знайшли своїх рук усі мужі військові…
|
||
\v 6 Від сваріння Твого, Боже Яковів, оглушується колесниця та кінь:
|
||
\v 7 Ти Ти грізний, і хто перед обличчям Твоїм устоїть часу гніву Твого?…
|
||
\v 8 Як звіщаєш Ти суд із небес, то боїться й стихає земля,
|
||
\v 9 як встає Бог на суд, щоб спасти всіх покірних землі! Села.
|
||
\v 10 Бо й гнів людський Тебе вихваляє, решту ж гніву Ти поясом вƅяжеш.
|
||
\v 11 Присягайте й виконуйте Господу, Богові вашому, усі, хто Його оточає, хай приносять дарунка Грізному:
|
||
\v 12 Він духа вельмож впокоряє, страшний Він для земних царів!
|
||
\c 77
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. Псалом Асафів. Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!
|
||
\v 2 В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:
|
||
\v 3 згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.
|
||
\v 4 Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю…
|
||
\v 5 Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,
|
||
\v 6 свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:
|
||
\v 7 Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?
|
||
\v 8 Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?
|
||
\v 9 Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.
|
||
\v 10 і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.
|
||
\v 11 Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,
|
||
\v 12 і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!
|
||
\v 13 Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?
|
||
\v 14 Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,
|
||
\v 15 Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.
|
||
\v 16 Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.
|
||
\v 17 Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.
|
||
\v 18 Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!
|
||
\v 19 Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп.
|
||
\v 20 Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.
|
||
\c 78
|
||
\p
|
||
\v 1 Пісня навчальна Асафова. Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст,
|
||
\v 2 нехай я відкрию уста свої приказкою, нехай стародавні прислівƅя я висловлю!
|
||
\v 3 Що ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам,
|
||
\v 4 того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив!
|
||
\v 5 Він поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав ув ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам завідомити про них синів їхніх,
|
||
\v 6 щоб знало про це покоління майбутнє, сини, що народжені будуть, устануть і будуть розповідати своїм дітям.
|
||
\v 7 і положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть.
|
||
\v 8 і не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.
|
||
\v 9 Сини Єфрема, озброєні лучники, повернулися взад у день бою:
|
||
\v 10 вони не берегли заповіту Божого, а ходити в Законі Його відреклися,
|
||
\v 11 і забули вони Його чини та чуда Його, які їм показав.
|
||
\v 12 Він чудо вчинив був для їхніх батьків ув єгипетськім краї, на полі Цоанськім:
|
||
\v 13 Він море розсік, і їх перепровадив, а воду поставив, як вал;
|
||
\v 14 і провадив їх хмарою вдень, а сяйвом огню цілу ніч;
|
||
\v 15 на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безодні.
|
||
\v 16 Він витягнув із скелі потоки, і води текли, немов ріки.
|
||
\v 17 Та грішили вони проти Нього ще далі, і в пустині гнівили Всевишнього,
|
||
\v 18 і Бога вони випробовували в своїм серці, для душ своїх їжі бажаючи.
|
||
\v 19 і вони говорили насупроти Бога й казали: Чи Бог зможе в пустині трапезу зготовити?
|
||
\v 20 Тож ударив у скелю і води линули, і полилися потоки! Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує мƅясива народові Своєму?
|
||
\v 21 Тому то почув це Господь та й розгнівався, і огонь запалав проти Якова, і проти ізраїля теж знявся гнів,
|
||
\v 22 бо не вірували вони в Бога, і на спасіння Його не надіялись.
|
||
\v 23 А Він хмарам згори наказав, і відчинив двері неба,
|
||
\v 24 і спустив, немов дощ, на них манну для їжі, і збіжжя небесне їм дав:
|
||
\v 25 Хліб ангольський їла людина, Він послав їм поживи до ситости!
|
||
\v 26 Крім цього, Він східнього вітра порушив на небі, і міццю Своєю привів полудневого вітра,
|
||
\v 27 і дощем на них мƅясо пустив, немов порох, а птаство крилате, як морський пісок,
|
||
\v 28 і спустив його серед табору його, коло наметів його.
|
||
\v 29 і їли вони та й наситились дуже, Він їм їхнє бажання приніс!
|
||
\v 30 Та ще не вдовольнили жадання свого, ще їхня їжа була в їхніх устах,
|
||
\v 31 а гнів Божий піднявся на них, та й побив їхніх ситих, і вибранців ізраїлевих повалив…
|
||
\v 32 Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,
|
||
\v 33 і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.
|
||
\v 34 Як Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали,
|
||
\v 35 і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Всевишній то їхній Викупитель.
|
||
\v 36 і своїми устами влещували Його, а своїм язиком лжу сплітали Йому,
|
||
\v 37 бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були вони вірні в Його заповіті…
|
||
\v 38 Та він, Милосердний, гріх прощав і їх не губив, і часто відвертав Свій гнів, і не будив усю Свою лютість,
|
||
\v 39 і Він памƅятав, що вони тільки тіло, вітер, який переходить і не повертається!
|
||
\v 40 Скільки вони прогнівляли Його на пустині, зневажали Його на степу!
|
||
\v 41 і все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Святого ізраїлевого,
|
||
\v 42 вони не памƅятали руки Його з дня, як Він вибавив їх із недолі,
|
||
\v 43 як в Єгипті чинив Він знамена Свої, а на полі Цоанському чуда Свої,
|
||
\v 44 і в кров обернув річки їхні та їхні потоки, щоб вони не пили…
|
||
\v 45 Він послав був на них рої мух, і їх жерли вони, і жаб і вони їх губили.
|
||
\v 46 А врожай їхній віддав був Він гусені, а їхню працю сарані.
|
||
\v 47 Виноград їхній Він градом побив, а приморозком їхні шовковиці.
|
||
\v 48 і Він градові віддав їхній скот, а блискавкам череди їхні.
|
||
\v 49 Він послав був на них Свій гнів запальний, і лютість, й обурення, й утиск, наслання злих анголів.
|
||
\v 50 Він дорогу зрівняв був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав моровиці.
|
||
\v 51 і побив Він усіх перворідних в Єгипті, первістків сили в наметах Хамових.
|
||
\v 52 і повів Він, немов ту отару, народ Свій, і їх попровадив, як стадо, в пустині.
|
||
\v 53 і провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накрило було ворогів їхніх.
|
||
\v 54 і Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що правиця Його набула.
|
||
\v 55 і народи Він повиганяв перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка про спадок, і в їхніх наметах племена ізраїлеві оселив.
|
||
\v 56 Та й далі вони випробовували та гнівили Всевишнього Бога, і Його постанов не додержували,
|
||
\v 57 і відступали та зраджували, немов їхні батьки відвернулись, як обманливий лук.
|
||
\v 58 і жертівниками своїми гнівили Його, і дрочили Його своїми фіґурами.
|
||
\v 59 Бог почув усе це і розгнівався, і сильно обридивсь ізраїлем,
|
||
\v 60 і покинув оселю в Шіло, скинію ту, що вмістив був посеред людей,
|
||
\v 61 і віддав до неволі Він силу Свою, а величність Свою в руку ворога…
|
||
\v 62 і віддав для меча Свій народ, і розгнівався був на спадщину Свою:
|
||
\v 63 його юнаків огонь пожирав, а дівчатам його не співали весільних пісень,
|
||
\v 64 його священики від меча полягли, і не плакали вдови його.
|
||
\v 65 Та небавом збудився Господь, немов зо сну, як той велет, що ніби вином був підкошений,
|
||
\v 66 і вдарив Своїх ворогів по озадку, вічну ганьбу їм дав!
|
||
\v 67 Та Він погордив намет Йосипів, і племена Єфремового не обрав,
|
||
\v 68 а вибрав Собі племƅя Юдине, гору Сіон, що її полюбив!
|
||
\v 69 і святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтував.
|
||
\v 70 і вибрав Давида, Свого раба, і від кошар його взяв,
|
||
\v 71 від кітних овечок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та ізраїля, спадок Свій,
|
||
\v 72 і він пас їх у щирості серця свого, і провадив їх мудрістю рук своїх!
|
||
\c 79
|
||
\p
|
||
\v 1 Псалом Асафів. Боже, погани ввійшли до спадку Твого, занечистили храм Твій святий, Єрусалим на руїни змінили!
|
||
\v 2 Рабів Твоїх трупи вони віддали на поживу для птаства небесного, тіло Твоїх богобійних звірині земній…
|
||
\v 3 Вони розливали їхню кров, немов воду, в околицях Єрусалиму, і не було погребальників!…
|
||
\v 4 Ми стали за ганьбу для наших сусідів, за наругу та посміх для наших околиць…
|
||
\v 5 Аж доки, о Господи, гніватись будеш назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
|
||
\v 6 Вилий Свій гнів на людей, що Тебе не пізнали, і на царства, що Ймення Твого не кличуть,
|
||
\v 7 бо вони зƅїли Якова, а мешкання його опустошили!
|
||
\v 8 Не памƅятай гріхів предківських нам, нехай попередить нас скоро Твоє милосердя, бо ми зовсім ослабли!…
|
||
\v 9 Поможи нам, Боже нашого спасіння, ради слави Ймення Твого, і збережи нас, і прости наші гріхи ради Ймення Свого!
|
||
\v 10 Чого будуть казати погани: Де їхній Бог? Нехай в наших очах між народами стане відомою помста за пролиту кров Твоїх рабів,
|
||
\v 11 нехай перед лице Твоє дійде стогін вƅязня! За великістю сили рамена Твого збережи на смерть прирокованих!
|
||
\v 12 А нашим сусідам верни семикратно на лоно їхнє їхню наругу, якою Тебе зневажали, о Господи!
|
||
\v 13 А ми, Твій народ і отара Твого пасовиська, будем дякувати Тобі вічно, будем оповідати про славу Твою з роду в рід!
|
||
\c 80
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. На “Лілеї”. Свідоцтво. Псалом Асафів. Пастирю ізраїлів, послухай же, Ти, що провадиш, немов ту отару, Йосипа, що на Херувимах сидиш, появися
|
||
\v 2 перед обличчям Єфрема, і Веніямина, і Манасії! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
|
||
\v 3 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!
|
||
\v 4 Господи, Боже Саваоте, доки будеш Ти гніватися на молитву народу Свого?
|
||
\v 5 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльозами великої міри…
|
||
\v 6 Ти нас положив суперечкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприятелі наші…
|
||
\v 7 Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!
|
||
\v 8 Виноградину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав народи й її посадив,
|
||
\v 9 Ти випорожнив перед нею, і закоренила коріння своє, й переповнила край,
|
||
\v 10 гори покрилися тінню її, а віття її Божі кедри,
|
||
\v 11 аж до моря галузки її посилаєш, а парості її до ріки!
|
||
\v 12 Але нащо вилім зробив Ти в горожі її, і всі нищать її, хто проходить дорогою?
|
||
\v 13 Гризе її вепр лісовий, і звірина польова виїдає її!
|
||
\v 14 Боже Саваоте, вернися ж, споглянь із небес і побач, і відвідай цього виноградника,
|
||
\v 15 і охорони його, якого насадила правиця Твоя, і галузку, яку Ти для Себе зміцнив!
|
||
\v 16 В огні виноградина спалена, відтята, гинуть від свару обличчя Твого,
|
||
\v 17 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї правиці, на людському сині, якого зміцнив Ти Собі!
|
||
\v 18 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживиш, і ми будемо імƅя Твоє кликати!
|
||
\v 19 Господи, Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!
|
||
\c 81
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. На ґітійськім знарядді. Асафів. Співайте Богові, нашій твердині, покликуйте Богові Якова,
|
||
\v 2 заспівайте пісню, і заграйте на бубні, на цитрі приємній із гуслами,
|
||
\v 3 засурміть у сурму в новомісяччя, на повні в день нашого свята,
|
||
\v 4 бо це право ізраїлеві, Закон Бога Якова!
|
||
\v 5 На свідчення в Йосипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:
|
||
\v 6 Рамена його Я звільнив з тягару, від коша його руки звільнились.
|
||
\v 7 Ти був кликав у недолі, й я видер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громовім, Я випробував був тебе над водою Мериви. Села.
|
||
\v 8 Слухай же ти, Мій народе, і хай Я засвідчу тобі, о ізраїлю, коли б ти послухав Мене:
|
||
\v 9 нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!
|
||
\v 10 Я Господь, Бог твій, що з краю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста і Я їх наповню!
|
||
\v 11 Але Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною ізраїль,
|
||
\v 12 і Я їх пустив ради впертости їхнього серця, нехай вони йдуть за своїми порадами!
|
||
\v 13 Коли б Мій народ був послухав Мене, коли б був ізраїль ходив по дорогах Моїх,
|
||
\v 14 ще мало і Я похилив би був їхніх ворогів, і руку Свою повернув би був Я на противників їхніх!
|
||
\v 15 Ненависники Господа йому б покорились, і був би навіки їхній час,
|
||
\v 16 і Я жиром пшениці його годував би, і медом із скелі тебе б насищав!
|
||
\c 82
|
||
\p
|
||
\v 1 Псалом Асафів. Бог на Божім зібранні стоїть, серед богів Він судить:
|
||
\v 2 Аж доки ви будете несправедливо судити, і доки будете ви підіймати обличчя безбожних? Села.
|
||
\v 3 Розсудіте нужденного та сироту, оправдайте убогого та бідаря,
|
||
\v 4 порятуйте нужденного та бідака, збережіть з руки несправедливих!
|
||
\v 5 Не пізнали та не зрозуміли, у темряві ходять вони… Всі основи землі захитались…
|
||
\v 6 Я сказав був: Ви боги, і сини ви Всевишнього всі,
|
||
\v 7 та однак повмираєте ви, як людина, і попадаєте, як кожен із вельмож.
|
||
\v 8 Устань же, о Боже, та землю суди, бо у владі Твоїй всі народи!
|
||
\c 83
|
||
\p
|
||
\v 1 Пісня. Псалом Асафів. Боже, не будь мовчазним, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже,
|
||
\v 2 бо ось зашуміли Твої вороги, а Твої ненависники голови попідіймали!
|
||
\v 3 Вони проти народу Твого хитрий задум видумують, і нараджуються проти тих, кого Ти бережеш!
|
||
\v 4 Вони кажуть: Ходіть но, та знищимо їх з-між народів, і згадуватись більш не буде імення ізраїля!
|
||
\v 5 Бо вони однодушно нарадилися, проти Тебе умови складають,
|
||
\v 6 намети Едома й ізмаїльтян, Моав та агаряни,
|
||
\v 7 Ґевал і Аммон, і Амалик, Филистея з мешканцями Тиру.
|
||
\v 8 і Ашшур поєднався був з ними, вони синам Лотовим стали раменом. Села.
|
||
\v 9 Зроби їм, як Мідіянові, як Сісері, як Явінові в долині Кішон,
|
||
\v 10 при Ен-Дорі вони були знищені, стали погноєм землі!
|
||
\v 11 Поклади їх та їхніх вельмож, як Орева, й як Зеева, й як Зеваха, й як Цалмунну, усіх їхніх князів,
|
||
\v 12 що казали були: Візьмімо на спадок для себе помешкання Боже!
|
||
\v 13 Боже мій, бодай стали вони, немов порох у вихрі, як солома на вітрі!
|
||
\v 14 Як огонь палить ліс, й як запалює полумƅя гори,
|
||
\v 15 так Ти їх пожени Своїм вихром, і настраш Своєю бурею!
|
||
\v 16 Наповни обличчя їхнє соромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
|
||
\v 17 Нехай будуть вони засоромлені, й завжди хай будуть настрашені, і хай застидаються, й хай вони згинуть!
|
||
\v 18 і нехай вони знають, що Ти, Твоє Ймення Господь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
|
||
\c 84
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. На ґітійськомім знарядді. Синів Кореєвих. Псалом. Які любі оселі Твої, Господи Саваоте!
|
||
\v 2 Затужена та омліває душа моя за подвірƅями Господа, моє серце та тіло моє линуть до Бога Живого!
|
||
\v 3 і пташка знаходить домівку, і кубло собі ластівка, де кладе пташенята свої, при жертівниках Твоїх, Господи Саваоте, Царю мій і Боже мій!
|
||
\v 4 Блаженні, хто мешкає в домі Твоїм, вони будуть повіки хвалити Тебе! Села.
|
||
\v 5 Блаженна людина, що в Тобі має силу свою, блаженні, що в їхньому серці дороги до Тебе,
|
||
\v 6 ті, що через долину Плачу переходять, чинять її джерелом, і дощ ранній дає благословення!
|
||
\v 7 Вони ходять від сили до сили, і показуються перед Богом у Сіоні.
|
||
\v 8 Господи, Боже Саваоте, послухай молитву мою, почуй, Боже Яковів! Села.
|
||
\v 9 Щите наш, поглянь же, о Боже, і придивись до обличчя Свого помазанця!
|
||
\v 10 Ліпший бо день на подвірƅях Твоїх, аніж тисяча в іншому місці, я б вибрав сидіти при порозі дому Бога мого, аніж жити в наметах безбожности!
|
||
\v 11 Бо сонце та щит Господь, Бог! Господь дає милість та славу, добра не відмовляє усім, хто в невинності ходить.
|
||
\v 12 Господи Саваоте, блаженна людина, що на Тебе надіється!
|
||
\c 85
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. Ти вподобав Собі Свою землю, о Господи, долю Якову Ти повернув,
|
||
\v 2 Ти провину народу Свого простив, увесь гріх їхній покрив! Села.
|
||
\v 3 Ти гнів Свій увесь занехав, Ти повстримав Свій гнів від палючої лютости!
|
||
\v 4 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасіння, а Свій гнів проти нас поторощ!
|
||
\v 5 Чи навіки Ти гніватись будеш на нас, і протягнеш Свій гнів з роду в рід?
|
||
\v 6 Отож, Ти оживиш нас знову, і буде радіти народ Твій Тобою!
|
||
\v 7 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасіння Своє,
|
||
\v 8 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він Мир! народові Своєму й Своїм святим, і нехай до безумства вони не вертаються!
|
||
\v 9 Справді, спасіння Його близьке тим, хто боїться Його, щоб слава Його була в нашій землі.
|
||
\v 10 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
|
||
\v 11 правда з землі виростає, а справедливість із небес визирає.
|
||
\v 12 і Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
|
||
\v 13 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кроки свої на дорогу поставить.
|
||
\c 86
|
||
\p
|
||
\v 1 Молитва Давидова. Нахили, Господи, ухо Своє і вислухай мене, бо я бідний та вбогий!
|
||
\v 2 Бережи мою душу, бо я богобійний, спаси Ти, мій Боже, Свого раба, що на Тебе надію кладе!
|
||
\v 3 Змилосердься до мене, о Господи, бо я кличу до Тебе ввесь день,
|
||
\v 4 потіш душу Свого раба, бо до Тебе підношу я, Господи, душу мою,
|
||
\v 5 бо Ти, Господи, добрий і вибачливий, і многомилостивий для всіх, хто кличе до Тебе!
|
||
\v 6 Почуй же, о Господи, молитву мою, і вислухай голос благання мого,
|
||
\v 7 в день недолі своєї я кличу до Тебе, бо Ти обізвешся до мене!
|
||
\v 8 Нема, Господи, поміж богами такого, як Ти, і чинів нема, як чини Твої!
|
||
\v 9 Всі народи, яких Ти створив, поприходять і попадають перед лицем Твоїм, Господи, та імƅя Твоє славити будуть,
|
||
\v 10 великий бо Ти, та чуда вчиняєш, Ти Бог єдиний!
|
||
\v 11 Дорогу Свою покажи мені, Господи, і я буду ходити у правді Твоїй, приєднай моє серце боятися Ймення Твого!
|
||
\v 12 Я буду всім серцем своїм вихваляти Тебе, Господи, Боже Ти мій, і славити буду повіки імƅя Твоє,
|
||
\v 13 велика бо милість Твоя надо мною, і вирвав Ти душу мою від шеолу глибокого!
|
||
\v 14 Боже, злочинці повстали на мене, а натовп гнобителів прагне моєї душі, і перед собою не ставлять Тебе…
|
||
\v 15 А Ти, Господи, Бог щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, і справедливий,
|
||
\v 16 зглянься на мене, й помилуй мене, подай же Своєму рабові Свою силу, і спаси сина Своєї невільниці!
|
||
\v 17 Учини мені знака на добре, і нехай це побачать мої ненависники, і хай засоромлені будуть, бо Ти, Господи, мені допоміг та мене звеселив!
|
||
\c 87
|
||
\p
|
||
\v 1 Синів Кореєвих. Псалом. Пісня. Основа його на горах святих,
|
||
\v 2 Господь любить брами Сіону понад усі селища Яковові.
|
||
\v 3 Славне розповідають про тебе, місто Боже! Села.
|
||
\v 4 Тим, хто знає мене, нагадаю про Рагав та про Вавилон; ось Филистея та Тир з Кушем кажуть: Отой народився був там.
|
||
\v 5 і про Сіон говоритимуть: Той і той народився був у ньому, й Сам Всевишній зміцняє його!
|
||
\v 6 Господь буде лічити у книзі народів: Оцей народився був там! Села.
|
||
\v 7 і співають у танку вони: У Тобі всі джерела мої!
|
||
\c 88
|
||
\p
|
||
\v 1 Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґетна хору. На “Махалат лефннот”. Пісня навчальна Гемана езрахеяннина. Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:
|
||
\v 2 хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,
|
||
\v 3 душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!
|
||
\v 4 Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий…
|
||
\v 5 Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки…
|
||
\v 6 Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.
|
||
\v 7 На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене… Села.
|
||
\v 8 Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них… Я замкнений і не виходжу,
|
||
\v 9 стемніло з біди моє око… Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!…
|
||
\v 10 Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.
|
||
\v 11 Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?
|
||
\v 12 Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?
|
||
\v 13 Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує…
|
||
\v 14 Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
|
||
\v 15 Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став…
|
||
\v 16 Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,
|
||
\v 17 вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають…
|
||
\v 18 друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!…
|
||
\c 89
|
||
\p
|
||
\v 1 Навчальна пісня Етана езрахеяннина. Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід!
|
||
\v 2 Бо я був сказав: Буде навіки збудована милість, а небо Ти вірність Свою встановляєш на нім.
|
||
\v 3 Я склав заповіта з вибранцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабові:
|
||
\v 4 Встановлю Я навіки насіння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки! Села.
|
||
\v 5 і небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих,
|
||
\v 6 бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
|
||
\v 7 Бог дуже страшний у зібранні святих, і грізний Він на ціле довкілля Своє!
|
||
\v 8 Господи, Боже Саваоте, хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя на довкіллі Твоїм!
|
||
\v 9 Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш.
|
||
\v 10 Ти стиснув Рагава, як трупа, і сильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів.
|
||
\v 11 Твої небеса, Твоя теж земля, вселенна і все, що на ній, Ти їх заложив!
|
||
\v 12 Північ та південє Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє.
|
||
\v 13 Могутнє рамено Твоє, рука Твоя сильна, висока правиця Твоя!
|
||
\v 14 Справедливість та право підстава престолу Твого, милість та правда обличчя Твоє випереджують!
|
||
\v 15 Блаженний народ, що знає він поклик святковий, Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
|
||
\v 16 Радіють вони цілий день Твоїм іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю,
|
||
\v 17 бо окраса їхньої сили то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься,
|
||
\v 18 бо щит наш Господній, а цар наш від Святого ізраїлевого!
|
||
\v 19 Тоді богобійним Своїм промовляв Ти в обƅявленні та говорив: Я поклав допомогу на сильного, Я вибранця підніс із народу:
|
||
\v 20 знайшов Я Давида, Свого раба, Я його намастив Своєю святою оливою,
|
||
\v 21 щоб із ним була сильна рука Моя, а рамено Моє вміцнило його!
|
||
\v 22 Ворог на нього не нападе, а син беззаконня не буде його переслідувати,
|
||
\v 23 його ворогів побƅю перед обличчям його, і вдарю його ненависників!
|
||
\v 24 із ним Моя вірність та милість Моя, а Йменням Моїм його ріг піднесеться,
|
||
\v 25 і Я покладу його руку на море, і на ріки правицю його.
|
||
\v 26 Він Мене буде звати: Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасіння мого!
|
||
\v 27 Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів.
|
||
\v 28 Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний,
|
||
\v 29 і насіння його покладу Я навіки, а трона його як дні неба!
|
||
\v 30 Коли ж його діти покинуть Закона Мого, і не будуть держатись наказів Моїх,
|
||
\v 31 коли ізневажать Мої постанови, і не будуть держатись наказів Моїх,
|
||
\v 32 тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами їхнє беззаконня!
|
||
\v 33 А ласки Своєї від нього Я не заберу, і не зраджу його в Своїй вірності,
|
||
\v 34 не збезчещу Свого заповіту, а що було з уст Моїх вийшло, того не зміню!
|
||
\v 35 Одне в Своїй святості Я присягнув, не повім Я неправди Давидові:
|
||
\v 36 повік буде насіння його, а престол його передо Мною як сонце,
|
||
\v 37 як місяць, він буде стояти повіки, і Свідок на хмарі правдивий… Села.
|
||
\v 38 А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця,
|
||
\v 39 Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його,
|
||
\v 40 всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!…
|
||
\v 41 Всі грабують його, хто проходить дорогою, він став для сусідів своїх посміховищем…
|
||
\v 42 Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив,
|
||
\v 43 і Ти відвернув вістря шаблі його… у війні ж не підтримав його…
|
||
\v 44 Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
|
||
\v 45 скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села.
|
||
\v 46 Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
|
||
\v 47 Памƅятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо?
|
||
\v 48 Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села.
|
||
\v 49 Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
|
||
\v 50 Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усіх великих народів,
|
||
\v 51 якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять!
|
||
\v 52 Благословенний навіки Господь! Амінь і амінь!
|
||
\c 90
|
||
\p
|
||
\v 1 Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!
|
||
\v 2 Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!
|
||
\v 3 Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!
|
||
\v 4 Бо в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна…
|
||
\v 5 Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:
|
||
\v 6 уранці вона розцвітає й росте, а на вечір зівƅяне та сохне!
|
||
\v 7 Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,
|
||
\v 8 Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!
|
||
\v 9 Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання…
|
||
\v 10 Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо…
|
||
\v 11 Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою!
|
||
\v 12 Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!
|
||
\v 13 Привернися ж, о Господи, доки терпітимемо? і пожалій Своїх рабів!
|
||
\v 14 Насити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!
|
||
\v 15 Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоряв нас, за ті роки, що в них ми зазнали лихого!
|
||
\v 16 Нехай виявиться Твоє діло рабам Твоїм, а величність Твоя їхнім синам,
|
||
\v 17 і хай буде над нами благовоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших утверди його!
|
||
\c 91
|
||
\p
|
||
\v 1 Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає,
|
||
\v 2 той скаже до Господа: Охороно моя та твердине моя, Боже мій, я надіюсь на Нього!
|
||
\v 3 Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної,
|
||
\v 4 Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! Щит та лук Його правда.
|
||
\v 5 Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає,
|
||
\v 6 ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні,
|
||
\v 7 впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч праворуч від тебе, до тебе ж не дійде!…
|
||
\v 8 Тільки своїми очима подивишся, і заплату безбожним попобачиш,
|
||
\v 9 бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учинив за своє пристановище!
|
||
\v 10 Тебе зло не спіткає, і до намету твого вдар не наблизиться,
|
||
\v 11 бо Своїм Анголам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх,
|
||
\v 12 на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги!
|
||
\v 13 На лева й вужа ти наступиш, левчука й крокодила ти будеш топтати!
|
||
\v 14 Що бажав він Мене, то його збережу, зроблю його сильним, бо знає імƅя Моє він;
|
||
\v 15 як він Мене кликатиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та прославлю його,
|
||
\v 16 і довгістю днів Я насичу його, і він бачити буде спасіння Моє!
|
||
\c 92
|
||
\p
|
||
\v 1 Псалом. Пісня на день суботній. То добре, щоб дякувати Господеві й виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній,
|
||
\v 2 вранці розповідати про милість Твою, а ночами про правду Твою
|
||
\v 3 на десятиструнній й на арфі, на лютні та гуслах,
|
||
\v 4 бо потішив мене Ти, о Господи, вчинком Своїм, про діла Твоїх рук я співаю!
|
||
\v 5 Які то величні діла Твої, Господи, дуже глибокі думки Твої,
|
||
\v 6 нерозумна людина не знає, а недоумок не зрозуміє того!
|
||
\v 7 Коли несправедливі ростуть, як трава, і цвітуть всі злочинці, то на те, щоб навіки були вони знищені,
|
||
\v 8 а Ти, Господи, на висоті повік-віку!
|
||
\v 9 Бо ось вороги Твої, Господи, бо ось вороги Твої згинуть, розпорошаться всі беззаконники!
|
||
\v 10 і Ти рога мого підніс немов в однорожця, мене намастив Ти оливою свіжою.
|
||
\v 11 і дивилося око моє на занепад моїх ворогів, тих злочинців, що на мене встають, почують про це мої уші!
|
||
\v 12 Зацвіте справедливий, як пальма, і виженеться, немов кедр на Ливані,
|
||
\v 13 посаджені в домі Господнім цвітуть на подвірƅях нашого Бога,
|
||
\v 14 іще в сивині вони будуть цвісти, будуть ситі та свіжі,
|
||
\v 15 щоб розповідати, що щирий Господь, моя скеля, і в Ньому неправди нема!
|
||
\c 93
|
||
\p
|
||
\v 1 Царює Господь, зодягнувся у велич, зодягнувся Господь, оперезався Він силою, і міцно поставлений всесвіт, щоб не захитався!
|
||
\v 2 Престол Твій поставлений міцно спрадавна, від вічности Ти!
|
||
\v 3 Ріки піднесли, о Господи, ріки піднесли свій гуркіт, ріки будуть підносити шум від удару їхніх хвиль,
|
||
\v 4 та над гуркіт великих тих вод, над морські потужнії хвилі, могутніший Господь у висоті!
|
||
\v 5 Свідоцтва Твої дуже певні, а дому Твоєму належиться святість, о Господи, на довгії дні!
|
||
\c 94
|
||
\p
|
||
\v 1 Бог помсти Господь, Бог помсти зƅявився,
|
||
\v 2 піднесися, о Судде землі, бундючним заплату віддай!
|
||
\v 3 Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втішатися будуть?
|
||
\v 4 Доки будуть верзти, говорити бундючно, доки будуть пишатись злочинці?
|
||
\v 5 Вони тиснуть народ Твій, о Господи, а спадок Твій вони мучать…
|
||
\v 6 Вдову та чужинця вбивають вони, і мордують сиріт
|
||
\v 7 та й говорять: Не бачить Господь, і не завважить Бог Яковів…
|
||
\v 8 Зрозумійте це ви, нерозумні в народі, а ви, убогі на розум, коли наберетеся глузду?
|
||
\v 9 Хіба Той, що ухо щепив, чи Він не почує? Хіба Той, що око створив, чи Він не побачить?
|
||
\v 10 Хіба Той, що карає народи, чи Він не скартає, Він, що навчає людину знання?
|
||
\v 11 Господь знає всі людські думки, що марнота вони!
|
||
\v 12 Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його,
|
||
\v 13 щоб його заспокоїти від лиходення, аж поки не викопана буде яма безбожному,
|
||
\v 14 бо Господь не опустить народу Свого, а спадку Свого не полишить,
|
||
\v 15 бо до праведности суд повернеться, а за ним всі невинного серця!
|
||
\v 16 Хто встане зо мною навпроти злостивих, хто встане зо мною навпроти злочинців?
|
||
\v 17 Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя трохи була б не лягла в царство смерти!…
|
||
\v 18 Коли я кажу: Похитнулась нога моя, то, Господи, милість Твоя підпирає мене!
|
||
\v 19 Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу!
|
||
\v 20 Чи престол беззаконня з Тобою зƅєднається, той, що гріх учиняє над право?
|
||
\v 21 Збираються проти душі справедливого, і чисту кров винуватять.
|
||
\v 22 і Господь став для мене твердинею, і мій Бог став за скелю притулку мого,
|
||
\v 23 і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!
|
||
\c 95
|
||
\p
|
||
\v 1 Ходіть, заспіваймо Господеві, покликуймо радісно скелі спасіння нашого,
|
||
\v 2 хвалою обличчя Його випереджуймо, співаймо для Нього пісні,
|
||
\v 3 бо Господь Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма,
|
||
\v 4 що в Нього в руці глибини землі, і Його верхогірƅя гірські,
|
||
\v 5 що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суходіл уформували!
|
||
\v 6 Прийдіть, поклонімося, і припадім, на коліна впадім перед Господом, що нас учинив!
|
||
\v 7 Він наш Бог, а ми люди Його пасовиська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте,
|
||
\v 8 не робіте твердим серця вашого, мов при Мериві, немов на пустині в день спроби,
|
||
\v 9 коли ваші батьки Мене брали на спробу, Мене випробовували, також бачили діло Моє.
|
||
\v 10 Сорок літ був огидним Мені оцей рід, й Я сказав: Цей народ блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,
|
||
\v 11 тому заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не ввійдуть вони!
|
||
\c 96
|
||
\p
|
||
\v 1 Співайте для Господа пісню нову, уся земле, співайте для Господа!
|
||
\v 2 Співайте для Господа, благословляйте імƅя Його, з дня на день сповіщайте спасіння Його!
|
||
\v 3 Розповідайте про славу Його між поганами, про чуда Його між усіми народами,
|
||
\v 4 бо великий Господь і прославлений вельми, Він грізний понад богів усіх!
|
||
\v 5 Бо всі боги народів божки, а Господь створив небеса,
|
||
\v 6 перед лицем Його слава та велич, сила й краса у святині Його!
|
||
\v 7 Дайте Господу, роди народів, дайте Господу славу та силу,
|
||
\v 8 дайте Господу славу ймення Його, жертви приносьте і входьте в подвірƅя Його!
|
||
\v 9 Додолу впадіть ув оздобі святій перед Господом, тремтіть перед обличчям Його, уся земле,
|
||
\v 10 сповістіть між народами: Царює Господь! Він вселенну зміцнив, щоб не захиталась, Він буде судити людей справедливо!
|
||
\v 11 Хай небо радіє, і хай веселиться земля, нехай гримить море й усе, що у нім,
|
||
\v 12 нехай поле радіє та все, що на ньому! Нехай заспівають тоді всі дерева лісні,
|
||
\v 13 перед Господнім лицем, бо гряде Він, бо землю судити гряде, Він за справедливістю буде судити вселенну, і народи по правді Своїй!
|
||
\c 97
|
||
\p
|
||
\v 1 Царює Господь: хай радіє земля, нехай веселяться численні острови!
|
||
\v 2 Хмара та морок круг Нього, справедливість та право підстава престолу Його.
|
||
\v 3 Огонь іде перед лицем Його, і ворогів Його палить навколо.
|
||
\v 4 Освітили вселенну Його блискавиці, те бачить земля та тремтить!
|
||
\v 5 Гори, як віск, розтопилися перед обличчям Господнім, перед обличчям Господа всієї землі.
|
||
\v 6 Небо розповідає про правду Його, й бачать славу Його всі народи.
|
||
\v 7 Нехай посоромлені будуть усі, хто ідолам служить, хто божками вихвалюється! Додолу впадіть перед Ним, усі боги!
|
||
\v 8 Почув і звеселився Сіон, і потішились Юдині дочки через Твої присуди, Господи,
|
||
\v 9 бо над усією землею Найвищий Ти, Господи, над богами всіма Ти піднесений сильно!
|
||
\v 10 Хто Господа любить, ненавидьте зло! Хто рятує душі святих Своїх, Той визволить їх із руки несправедливих.
|
||
\v 11 Світло сіється для справедливого, а для простосердих розрада.
|
||
\v 12 Радійте, праведні, Господом, і славте Його святу памƅять!
|
||
\c 98
|
||
\p
|
||
\v 1 Псалом. Співайте для Господа пісню нову, бо Він чуда вчинив! Йому помогла правиця Його та святе рамено Його.
|
||
\v 2 Спасіння Своє Господь виявив, перед очима народів відкрив Свою правду.
|
||
\v 3 Памƅятає Він Якову милість Свою, й Свою вірність для дому ізраїля. Бачать всі кінці землі те спасіння, що чинить наш Бог.
|
||
\v 4 Уся земле, викликуйте Господу, покликуйте радісно, і співайте та грайте!
|
||
\v 5 Грайте Господеві на гуслах, на гуслах і піснопінням,
|
||
\v 6 на сурмах і голосом рогу викликуйте перед обличчям Царя Цього й Господа!
|
||
\v 7 Нехай шумить море й усе, що у ньому, вселенна й мешканці її,
|
||
\v 8 ріки хай плещуть в долоні, разом радіють хай гори
|
||
\v 9 перед обличчям Господнім, бо Він землю судити гряде: Він за справедливістю буде судити вселенну, і народи по правді!
|
||
\c 99
|
||
\p
|
||
\v 1 Царює Господь, і народи тремтять, сидить на Херувимах, і трясеться земля!
|
||
\v 2 Великий Господь на Сіоні, і піднесений Він над усіма народами!
|
||
\v 3 Хай імƅя Твоє славлять, велике й грізне воно!
|
||
\v 4 А сила Царя любить право, справедливість Ти міцно поставив, Ти Якову право та правду вчинив!
|
||
\v 5 Звеличуйте Господа, нашого Бога, і вклоняйтесь підніжкові ніг Його, Він бо Святий!
|
||
\v 6 Мойсей й Аарон серед священиків Його, а Самуїл серед тих, що кличуть імення Його. Вони кликали до Господа, і Він вислухав їх,
|
||
\v 7 у стовпі хмари до них говорив. Вони зберігали свідоцтва Його й постанови, що Він дав був для них.
|
||
\v 8 Господи, Боже наш, Ти вислуховував їх, Ти був для них Богом вибачливим, але мстився за їхні діла.
|
||
\v 9 Звеличуйте Господа, нашого Бога, і вклоняйтеся перед горою святою Його, бо Святий Господь, Бог наш!
|
||
\c 100
|
||
\p
|
||
\v 1 Вдячний псалом. Уся земле, покликуйте Господу!
|
||
\v 2 Служіть Господеві із радістю, перед обличчя Його підійдіте зо співом!
|
||
\v 3 Знайте, що Господь Бог Він, Він нас учинив, і Його ми, Його ми народ та отара Його пасовиська.
|
||
\v 4 Увійдіть в Його брами з подякуванням, на подвірƅя Його з похвалою! Виславляйте Його, імƅя Його благословляйте,
|
||
\v 5 бо добрий Господь, Його милість навіки, а вірність Його з роду в рід!
|
||
\c 101
|
||
\p
|
||
\v 1 Псалом Давидів. Я виспівувати буду про милість та суд, я буду співати до Тебе, о Господи,
|
||
\v 2 придивлятимуся до дороги невинного. Коли прийдеш до мене? Я буду ходити в невинності серця свого серед дому мого,
|
||
\v 3 не поставлю я перед очима своїми речі нікчемної, діло відступства ненавиджу, не приляже до мене воно,
|
||
\v 4 перекірливе серце відходить від мене, лихого не знаю!
|
||
\v 5 Хто таємно обчорнює ближнього свого, я знищу того, високоокого й гордосердого, його не стерплю!
|
||
\v 6 Мої очі на вірних землі, щоб сиділи зо мною. Хто ходить дорогою невинного, той буде служити мені.
|
||
\v 7 Обманець не сяде в середині дому мого, і міцно не стане навпроти очей моїх неправдомовець!
|
||
\v 8 Всіх безбожних землі буду нищити кожного ранку, щоб з міста Господнього вигубити всіх злочинців!
|
||
\c 102
|
||
\p
|
||
\v 1 Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою. Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!
|
||
\v 2 Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!
|
||
\v 3 Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі…
|
||
\v 4 Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій…
|
||
\v 5 Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості…
|
||
\v 6 Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!
|
||
\v 7 Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі…
|
||
\v 8 Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!
|
||
\v 9 і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,
|
||
\v 10 через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене…
|
||
\v 11 Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!
|
||
\v 12 А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а памƅять Твоя з роду в рід.
|
||
\v 13 Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,
|
||
\v 14 бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!
|
||
\v 15 і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.
|
||
\v 16 Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.
|
||
\v 17 До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.
|
||
\v 18 Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,
|
||
\v 19 бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,
|
||
\v 20 щоб почути зідхання увƅязненого, щоб на смерть прирокованих визволити,
|
||
\v 21 щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,
|
||
\v 22 коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.
|
||
\v 23 Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив…
|
||
\v 24 Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.
|
||
\v 25 Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,
|
||
\v 26 позникають вони, а Ти будеш стояти… і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони…
|
||
\v 27 Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться!
|
||
\v 28 Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!
|
||
\c 103
|
||
\p
|
||
\v 1 Давидів. Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє святе Ймення Його!
|
||
\v 2 Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі добродійства Його!
|
||
\v 3 Всі провини Твої Він прощає, всі недуги твої вздоровляє.
|
||
\v 4 Від могили життя твоє Він визволяє, Він милістю та милосердям тебе коронує.
|
||
\v 5 Він бажання твоє насичає добром, відновиться, мов той орел, твоя юність!
|
||
\v 6 Господь чинить правду та суд для всіх переслідуваних.
|
||
\v 7 Він дороги Свої обƅявив був Мойсеєві, діла Свої дітям ізраїлевим.
|
||
\v 8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий і многомилостивий.
|
||
\v 9 Не завжди на нас ворогує, і не навіки заховує гнів.
|
||
\v 10 Не за нашими прогріхами Він поводиться з нами, і відплачує нам не за провинами нашими.
|
||
\v 11 Бо як високо небо стоїть над землею, велика така Його милість до тих, хто боїться Його,
|
||
\v 12 як далекий від заходу схід, так Він віддалив від нас наші провини!
|
||
\v 13 Як жалує батько дітей, так Господь пожалівся над тими, хто боїться Його,
|
||
\v 14 бо знає Він створення наше, памƅятає, що ми порох:
|
||
\v 15 чоловік як трава дні його, немов цвіт польовий так цвіте він,
|
||
\v 16 та вітер перейде над ним і немає його, і вже місце його не пізнає його…
|
||
\v 17 А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його над синами синів,
|
||
\v 18 що Його заповіта додержують, і що памƅятають накази Його, щоб виконувати їх!
|
||
\v 19 Господь міцно поставив на Небі престола Свого, а Царство Його над усім володіє.
|
||
\v 20 Благословіть Господа, Його Анголи, велетні сильні, що виконуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
|
||
\v 21 Благословіть Господа, усі сили небесні Його, слуги Його, що чините волю Його!
|
||
\v 22 Благословіть Господа, всі діла Його, на всіх місцях царювання Його! Благослови, душе моя, Господа!
|
||
\c 104
|
||
\p
|
||
\v 1 Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу!
|
||
\v 2 Зодягає Він світло, як шати, небеса простягає, немов би завісу.
|
||
\v 3 Він ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових!
|
||
\v 4 Він чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Своїх слуг.
|
||
\v 5 Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась,
|
||
\v 6 безоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами,
|
||
\v 7 від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона,
|
||
\v 8 виходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї.
|
||
\v 9 Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити.
|
||
\v 10 Він джерела пускає в потоки, що пливуть між горами,
|
||
\v 11 напувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою.
|
||
\v 12 Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок.
|
||
\v 13 Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься.
|
||
\v 14 Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,
|
||
\v 15 і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.
|
||
\v 16 Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив,
|
||
\v 17 що там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його.
|
||
\v 18 Гори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам.
|
||
\v 19 і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід.
|
||
\v 20 Темноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна,
|
||
\v 21 ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи.
|
||
\v 22 Сонце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх.
|
||
\v 23 Людина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора.
|
||
\v 24 Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!
|
||
\v 25 Ось море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика!
|
||
\v 26 Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі.
|
||
\v 27 Вони всі чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав.
|
||
\v 28 Даєш їм збирають вони, руку Свою розкриваєш добром насичаються.
|
||
\v 29 Ховаєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаються до свого пороху.
|
||
\v 30 Посилаєш Ти духа Свого вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі.
|
||
\v 31 Нехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!
|
||
\v 32 Він погляне на землю й вона затремтить, доторкнеться до гір і димують вони!
|
||
\v 33 Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу!
|
||
\v 34 Буде приємна Йому моя мова, я Господом буду радіти!
|
||
\v 35 Нехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!
|
||
\c 105
|
||
\p
|
||
\v 1 Дякуйте Господу, кличте імƅя Його, серед народів звіщайте про чини Його!
|
||
\v 2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чуда Його!
|
||
\v 3 Хваліться святим Його Йменням, хай тішиться серце шукаючих Господа!
|
||
\v 4 Пошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте!
|
||
\v 5 Памƅятайте про чуда Його, які Він учинив, про ознаки Його та про присуди уст Його,
|
||
\v 6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибранці Його!
|
||
\v 7 Він Господь, Бог наш, по цілій землі Його присуди!
|
||
\v 8 Він памƅятає навіки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
|
||
\v 9 що склав Він його з Авраамом, і присягу Свою для ісака.
|
||
\v 10 Він поставив її за Закона для Якова, ізраїлеві заповітом навіки,
|
||
\v 11 говорячи: Я дам тобі Край ханаанський, частину спадщини для вас!
|
||
\v 12 Тоді їх було невелике число, нечисленні були та приходьки на ній,
|
||
\v 13 і ходили вони від народу до народу, від царства до іншого люду.
|
||
\v 14 Не дозволив нікому Він кривдити їх, і за них Він царям докоряв:
|
||
\v 15 Не доторкуйтеся до Моїх помазанців, а пророкам Моїм не робіте лихого!
|
||
\v 16 і покликав Він голод на землю, всяке хлібне стебло поламав.
|
||
\v 17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, за раба Йосип проданий був.
|
||
\v 18 Кайданами мучили ноги його, залізо пройшло в його тіло,
|
||
\v 19 аж до часу виповнення слова Його, слово Господнє його було виявило.
|
||
\v 20 Цар послав і його розвƅязав, володар народів і його був звільнив.
|
||
\v 21 Він настановив його паном над домом своїм, і володарем над усім маєтком своїм,
|
||
\v 22 щоб вƅязнив він його можновладців по волі своїй, а старших його умудряв.
|
||
\v 23 і ізраїль прибув до Єгипту, і Яків замешкав у Хамовім краї.
|
||
\v 24 А народ Свій Він сильно розмножив, і зробив був ряснішим його від його ворогів.
|
||
\v 25 Він перемінив їхнє серце, щоб народа Його ненавиділи, щоб брались на хитрощі проти рабів Його.
|
||
\v 26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
|
||
\v 27 вони положили були серед них Його речі знаменні, та чуда у Хамовім краї.
|
||
\v 28 Він темноту наслав і потемніло, і вони не противились слову Його.
|
||
\v 29 Він перемінив їхню воду на кров, і вморив їхню рибу.
|
||
\v 30 Їхній край зароївся був жабами, навіть в покоях царів їхніх.
|
||
\v 31 Він сказав й прибули рої мух, воші в цілому обширі їхньому.
|
||
\v 32 Він градом зробив їхній дощ, палючий огонь на їхню землю.
|
||
\v 33 і Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і деревину на обширі їхньому повиломлював.
|
||
\v 34 Він сказав і найшла сарана та гусінь без ліку,
|
||
\v 35 усю ярину в їхнім краї пожерла, і плід землі їхньої зƅїла.
|
||
\v 36 і Він повбивав усіх первістків в їхньому краї, початок усякої їхньої сили.
|
||
\v 37 і Він випровадив їх у сріблі та в золоті, і серед їхніх племен не було, хто б спіткнувся.
|
||
\v 38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напав був на них.
|
||
\v 39 Він хмару простяг на заслону, а огонь на освітлення ночі.
|
||
\v 40 Зажадав був ізраїль і Він перепелиці наслав, і хлібом небесним Він їх годував.
|
||
\v 41 Відчинив був Він скелю й линула вода, потекли були ріки в пустинях,
|
||
\v 42 бо Він памƅятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
|
||
\v 43 і Він з радістю вивів народ Свій, зо співом вибранців Своїх,
|
||
\v 44 і їм землю народів роздав, і посіли вони працю людів,
|
||
\v 45 щоб виконували Його заповіді, та закони Його берегли! Алілуя!
|
||
\c 106
|
||
\p
|
||
\v 1 Алілуя! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 2 Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу Його?
|
||
\v 3 Блаженні, хто держиться права, хто чинить правду кожного часу!
|
||
\v 4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм,
|
||
\v 5 щоб побачити добре вибранців Твоїх, щоб я тішився радощами Твого народу, і хвалився зо спадком Твоїм!
|
||
\v 6 Ми згрішили з батьками своїми, скривили, неправдиве чинили…
|
||
\v 7 Не зважали на чуда Твої батьки наші в Єгипті, многоти Твоїх ласк не пригадували й бунтувались над морем, над морем Червоним.
|
||
\v 8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
|
||
\v 9 Він кликнув на море Червоне і висохло, і Він їх повів через морські глибини, немов по пустині!…
|
||
\v 10 і Він спас їх з руки неприятеля, визволив їх з руки ворога,
|
||
\v 11 і закрила вода супротивників їхніх, жоден з них не зостався!
|
||
\v 12 Тоді то в слова Його ввірували, виспівували Йому славу.
|
||
\v 13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали поради Його,
|
||
\v 14 і палали в пустині жаданням, і Бога в пустині ізнов випробовували,
|
||
\v 15 і Він їхнє жадання їм дав, але худість послав в їхню душу…
|
||
\v 16 Та Мойсею позаздрили в таборі, й Ааронові, святому Господньому.
|
||
\v 17 Розкрилась земля і Датана поглинула, Авіронові збори накрила,
|
||
\v 18 і огонь запалав на їхніх зборах, і полумƅя те попалило безбожних…
|
||
\v 19 Зробили тельця на Хориві, і били поклони бовванові вилитому,
|
||
\v 20 і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає,
|
||
\v 21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
|
||
\v 22 у землі Хамовій чуда, страшні речі над морем Червоним…
|
||
\v 23 і сказав Він понищити їх, коли б не Мойсей, вибранець Його, що став був у виломі перед обличчям Його відвернути Його гнів, щоб не шкодив!
|
||
\v 24 Погордили землею жаданою, не повірили слову Його,
|
||
\v 25 і ремствували по наметах своїх, неслухняні були до Господнього голосу.
|
||
\v 26 і Він підійняв Свою руку на них, щоб їх повалити в пустині,
|
||
\v 27 і щоб повалити їхнє потомство посеред народів, та щоб розпорошити їх по країнах!
|
||
\v 28 і служили Ваалові пеорському, й їли вони жертви мертвих,
|
||
\v 29 і ділами своїми розгнівали Бога, тому вдерлась зараза між них!
|
||
\v 30 і встав тоді Пінхас та й розсудив, і зараза затрималась,
|
||
\v 31 і йому пораховано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
|
||
\v 32 і розгнівали Бога вони над водою Меріви, і через них стало зле для Мойсея,
|
||
\v 33 бо духа його засмутили, і він говорив нерозважно устами своїми…
|
||
\v 34 Вони не познищували тих народів, що Господь говорив їм про них,
|
||
\v 35 і помішались з поганами, та їхніх учинків навчились.
|
||
\v 36 і божищам їхнім служили, а ті пасткою стали для них…
|
||
\v 37 і приносили в жертву синів своїх, а дочок своїх демонам,
|
||
\v 38 і кров чисту лили, кров синів своїх і дочок своїх, що їх у жертву приносили божищам ханаанським. і через кривавий переступ земля посквернилась,
|
||
\v 39 і стали нечисті вони через учинки свої, і перелюб чинили ділами своїми…
|
||
\v 40 і проти народу Свого запалав гнів Господній, і спадок Його Йому став огидним,
|
||
\v 41 і віддав їх у руку народів, і їхні ненависники панували над ними,
|
||
\v 42 і їхні вороги їх гнобили, і вони впокорилися під їхню руку…
|
||
\v 43 Багато разів Він визволював їх, але вони вперті були своїм задумом, і пригноблено їх через їхню провину!
|
||
\v 44 Та побачив Він їхню тісноту, коли почув їхні благання,
|
||
\v 45 і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
|
||
\v 46 і збудив милосердя до них між усіма, що їх полонили!
|
||
\v 47 Спаси нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою!
|
||
\v 48 Благословенний Господь, Бог ізраїлів звіку й навіки! і ввесь народ нехай скаже: Амінь! Алілуя!
|
||
\c 107
|
||
\p
|
||
\v 1 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 2 хай так скажуть ті всі, що Господь урятував їх, що визволив їх з руки ворога,
|
||
\v 3 і з країв їх зібрав, від сходу й заходу, від півночі й моря!
|
||
\v 4 Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знаходили,
|
||
\v 5 голодні та спрагнені, і в них їхня душа омлівала…
|
||
\v 6 і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
|
||
\v 7 і Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли.
|
||
\v 8 Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,
|
||
\v 9 бо наситив Він спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром!
|
||
\v 10 Ті, хто перебував був у темряві та в смертній тіні, то вƅязні біди та заліза,
|
||
\v 11 бо вони спротивлялися Божим словам, і відкинули раду Всевишнього.
|
||
\v 12 Та Він упокорив їхнє серце терпінням, спіткнулись вони і ніхто не поміг,
|
||
\v 13 і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
|
||
\v 14 і Він вивів їх з темряви й мороку, їхні ж кайдани сторощив.
|
||
\v 15 Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,
|
||
\v 16 бо Він поламав мідні двері, і засуви залізні зрубав!
|
||
\v 17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
|
||
\v 18 Душа їхня від усякої їжі відверталася, і дійшли вони аж до брам смерти,
|
||
\v 19 і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх,
|
||
\v 20 Він послав Своє слово та їх уздоровив, і їх урятував з їхньої хвороби!
|
||
\v 21 Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його та за чуда Його синам людським,
|
||
\v 22 і хай жертви подяки приносять, і хай розповідають зо співом про чини Його!
|
||
\v 23 Ті, хто по морю пливе кораблями, хто чинить зайняття своє на великій воді,
|
||
\v 24 вони бачили чини Господні та чуда Його в глибині!
|
||
\v 25 Він скаже і буря зривається, і підносяться хвилі Його,
|
||
\v 26 до неба вони підіймаються, до безодні спадають, у небезпеці душа їхня хвилюється!
|
||
\v 27 Вони крутяться й ходять вперед та назад, як пƅяний, і вся їхня мудрість бентежиться!
|
||
\v 28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
|
||
\v 29 Він змінює бурю на тишу, і стихають їхні хвилі,
|
||
\v 30 і раділи, що втихли вони, і Він їх привів до бажаної пристані.
|
||
\v 31 Нехай же подяку складуть Господеві за милість, та за чуда Його синам людським!
|
||
\v 32 Нехай величають Його на народньому зборі, і нехай вихваляють Його на засіданні старших!
|
||
\v 33 Він обертає річки в пустиню, а водні джерела на суходіл,
|
||
\v 34 плодючу землю на солончак через злобу мешканців її.
|
||
\v 35 Він пустиню обертає в водне болото, а землю суху в джерело,
|
||
\v 36 і голодних садовить Він там, а вони ставлять місто на мешкання,
|
||
\v 37 і поля засівають, і виноградники садять, і отримують плід урожаю!
|
||
\v 38 і благословляє Він їх, і сильно розмножуються, і одержують плід урожаю!
|
||
\v 39 Та змаліли вони й похилилися з утиску злого та з смутку.
|
||
\v 40 Виливає Він ганьбу на можних, і блудять вони без дороги в пустині,
|
||
\v 41 а вбогого Він підіймає з убозтва, і розмножує роди, немов ту отару.
|
||
\v 42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста свої всяке безправƅя.
|
||
\v 43 Хто мудрий, той все це завважить, і познають вони милосердя Господнє!
|
||
\c 108
|
||
\p
|
||
\v 1 Пісня. Псалом Давидів. Моє серце зміцнилося, Боже, я буду співати та славити разом з своєю хвалою!
|
||
\v 2 Збудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!
|
||
\v 3 Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, і буду співати Тобі між племенами,
|
||
\v 4 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя аж до хмар!
|
||
\v 5 Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над усією землею!
|
||
\v 6 Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи й обізвися до нас!
|
||
\v 7 У святині Своїй Бог промовив: Нехай Я звеселюся, розділю Я Сихем, і долину Суккотську поміряю.
|
||
\v 8 Належить Мені Ґілеад, і Мені Манасія, а Єфрем охорона Моєї голови, Юда берло Моє.
|
||
\v 9 Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, над Филистеєю буду погукувати!
|
||
\v 10 Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене приведе?
|
||
\v 11 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?
|
||
\v 12 Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!
|
||
\v 13 Ми мужність покажемо в Бозі, і Він потопче противників наших!
|
||
\c 109
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Боже слави моєї, не будь мовчазливий,
|
||
\v 2 бо мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною!
|
||
\v 3 і вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють,
|
||
\v 4 обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,
|
||
\v 5 вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою!
|
||
\v 6 Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане!
|
||
\v 7 Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
|
||
\v 8 Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере!
|
||
\v 9 Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!
|
||
\v 10 і хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
|
||
\v 11 Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!
|
||
\v 12 Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!
|
||
\v 13 Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді імƅя їхнє!
|
||
\v 14 Беззаконня батьків його хай памƅятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
|
||
\v 15 Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню памƅять,
|
||
\v 16 ворог бо не памƅятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її!
|
||
\v 17 Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!
|
||
\v 18 Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!
|
||
\v 19 Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться!
|
||
\v 20 Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло!
|
||
\v 21 А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй,
|
||
\v 22 бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!…
|
||
\v 23 Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений!
|
||
\v 24 Коліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи,
|
||
\v 25 і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають…
|
||
\v 26 Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
|
||
\v 27 і нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив!
|
||
\v 28 Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме!
|
||
\v 29 Хай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
|
||
\v 30 Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду,
|
||
\v 31 бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!
|
||
\c 110
|
||
\p
|
||
\v 1 Псалом Давидів. Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм!
|
||
\v 2 Господь із Сіону пошле берло сили Своєї, пануй Ти поміж ворогами Своїми!
|
||
\v 3 Народ Твій готовий у день військового побору Твого, в оздобах святині із лоня зірниці прилине для Тебе, немов та роса, Твоя молодість.
|
||
\v 4 Поклявся Господь, і не буде жаліти: Ти священик навіки за чином Мелхиседековим.
|
||
\v 5 По правиці Твоїй розторощить Владика царів у день гніву Свого,
|
||
\v 6 Він буде судити між народами, землю виповнить трупами, розторощить Він голову в краї великім…
|
||
\v 7 Буде пити з струмка на дорозі, тому то підійме Він голову!
|
||
\c 111
|
||
\p
|
||
\v 1 Алілуя! Буду славити Господа з повного серця, в колі праведних та на згромадженні!
|
||
\v 2 Великі Господні діла, вони пожадані для всіх, хто їх любить!
|
||
\v 3 Його діло краса та величність, а правда Його пробуває навіки!
|
||
\v 4 Він памƅятку чудам Своїм учинив, милостивий та щедрий Господь!
|
||
\v 5 Поживу дає Він для тих, хто боїться Його, заповіта Свого памƅятає повік!
|
||
\v 6 Силу чинів Своїх обƅявив Він народові Своєму, щоб спадщину народів їм дати.
|
||
\v 7 Діла рук Його правда та право, всі накази Його справедливі,
|
||
\v 8 вони кріпкі на вічні віки, вони зроблені вірністю і правотою!
|
||
\v 9 Послав Він Своєму народові визволення, заповіта Свого поставив навіки, святе та грізне Його Ймення!
|
||
\v 10 Початок премудрости страх перед Господом, добрий розум у тих, хто виконує це, Його слава навіки стоїть!
|
||
\c 112
|
||
\p
|
||
\v 1 Алілуя! Блажен муж, що боїться Господа, що заповіді Його любить!
|
||
\v 2 Буде сильним насіння його на землі, буде поблагословлений рід безневинних!
|
||
\v 3 Багатство й достаток у домі його, а правда його пробуває навіки!
|
||
\v 4 Світло сходить у темряві для справедливих, Він ласкавий, і милостивий, і праведний!
|
||
\v 5 Добрий муж милостивий та позичає, удержує справи свої справедливістю,
|
||
\v 6 і навіки він не захитається, у вічній памƅяті праведний буде!
|
||
\v 7 Не боїться він звістки лихої, його серце міцне, надію складає на Господа!
|
||
\v 8 Уміцнене серце його не боїться, бо він бачить нещастя поміж ворогами своїми!
|
||
\v 9 Він щедро убогим дає, його правда навіки стоїть, його ріг підіймається в славі!
|
||
\v 10 Це бачить безбожний та гнівається, скрегоче зубами своїми та тане… Бажання безбожних загине!
|
||
\c 113
|
||
\p
|
||
\v 1 Алілуя! Хваліте, Господні раби, хваліть імƅя Господа!
|
||
\v 2 Нехай буде благословенне Господнє імƅя відтепер і навіки!
|
||
\v 3 Від сходу сонця аж до заходу його прославляйте Господнє імƅя!
|
||
\v 4 Господь підіймається над усі народи, Його слава понад небеса!
|
||
\v 5 Хто подібний до Господа, нашого Бога, що мешкає на висоті,
|
||
\v 6 та знижується, щоб побачити те, що на небесах і на землі?
|
||
\v 7 Бідаря Він підводить із пороху, зо сміття підіймає нужденного,
|
||
\v 8 щоб його посадити з вельможними, з вельможними люду Його!
|
||
\v 9 Він неплідну в домі садовить за радісну матір дітей! Алілуя!
|
||
\c 114
|
||
\p
|
||
\v 1 Як виходив ізраїль з Єгипту, від народу чужого дім Яковів,
|
||
\v 2 Юда став за святиню Йому, а ізраїль Його пануванням!
|
||
\v 3 Побачило море все це і побігло, Йордан повернувся назад!
|
||
\v 4 Гори скакали, немов баранці, а пагірки немов ті ягнята!
|
||
\v 5 Що тобі, море, що ти втікаєш? Йордане, що ти повернувся назад?
|
||
\v 6 Чого скачете, гори, немов баранці, а пагірки мов ті ягнята?
|
||
\v 7 Тремти, земле, перед Господнім лицем, перед лицем Бога Якова,
|
||
\v 8 що скелю обертає в озеро водне, а кремінь на водне джерело!
|
||
\c 115
|
||
\p
|
||
\v 1 Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своєму дай славу за милість Твою, за правду Твою!
|
||
\v 2 Пощо мають казати народи: Де ж то їхній Бог?
|
||
\v 3 А Бог наш на небі, усе, що хотів, учинив.
|
||
\v 4 Їхні божки срібло й золото, діло рук людських:
|
||
\v 5 вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать,
|
||
\v 6 мають уші й не чують, мають носа й без нюху,
|
||
\v 7 мають руки та не дотикаються, мають ноги й не ходять, своїм горлом вони не говорять!
|
||
\v 8 Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає!
|
||
\v 9 ізраїлю, надію складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!
|
||
\v 10 Аароновий доме, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
|
||
\v 11 Ті, що Господа боїтеся, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
|
||
\v 12 Господь памƅятає про нас, нехай поблагословить! Нехай поблагословить ізраїлів дім, нехай поблагословить Він дім Ааронів!
|
||
\v 13 Нехай поблагословить Він тих, хто має до Господа страх, малих та великих!
|
||
\v 14 Нехай вас розмножить Господь, вас і ваших дітей!
|
||
\v 15 Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!
|
||
\v 16 Небо, небо для Господа, а землю віддав синам людським!
|
||
\v 17 Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовчання,
|
||
\v 18 а ми благословлятимемо Господа відтепер й аж навіки! Алілуя!
|
||
\c 116
|
||
\p
|
||
\v 1 Люблю я Господа, бо Він почув голос мій у благаннях моїх,
|
||
\v 2 бо Він нахилив Своє ухо до мене, і я кликатиму в свої дні!
|
||
\v 3 Болі смерти мене оточили і знайшли мене муки шеолу, нещастя та смуток знайшов я!
|
||
\v 4 А я в імƅя Господа кличу: О Господи, визволи ж душу мою!
|
||
\v 5 Господь милостивий та справедливий, і наш Бог милосердний!
|
||
\v 6 Пильнує Господь недосвідчених, став я нужденний, та Він допоможе мені!
|
||
\v 7 Вернися, о душе моя, до свого відпочинку, бо Господь робить добре тобі,
|
||
\v 8 бо від смерти Ти визволив душу мою, від сльози моє око, ногу мою від спотикання.
|
||
\v 9 Я ходитиму перед обличчям Господнім на землях живих!
|
||
\v 10 Я вірив, коли говорив: Я сильно пригнічений!
|
||
\v 11 Я сказав був у поспіху: Кожна людина говорить неправду!
|
||
\v 12 Чим я відплачу Господеві за всі добродійства Його на мені?
|
||
\v 13 Я чашу спасіння прийму, і прикличу Господнє імƅя!
|
||
\v 14 Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його!
|
||
\v 15 Дорога в очах Господа смерть богобійних Його!
|
||
\v 16 О Господи, я бо Твій раб, я Твій раб, син Твоєї невільниці, Ти кайдани мої розвƅязав!
|
||
\v 17 Я жертву подяки Тобі принесу, і Господнім імƅям буду кликати!
|
||
\v 18 Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його,
|
||
\v 19 на подвірƅях Господнього дому, посеред тебе, о Єрусалиме! Алілуя!
|
||
\c 117
|
||
\p
|
||
\v 1 Хваліть Господа, всі племена, прославляйте Його, всі народи,
|
||
\v 2 бо зміцнилось Його милосердя над нами, а правда Господня навіки! Алілуя!
|
||
\c 118
|
||
\p
|
||
\v 1 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 2 Нехай скаже ізраїль, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 3 Нехай скаже дім Ааронів, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 4 Нехай скажуть ті, хто боїться Господа, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 5 У тісноті я кликав до Господа, і простором озвався до мене Господь!
|
||
\v 6 Зо мною Господь не боюся нікого, що зробить людина мені?
|
||
\v 7 Господь серед тих, що мені помагають, і побачу загибіль своїх ненависників.
|
||
\v 8 Краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на людину,
|
||
\v 9 краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на вельможних!
|
||
\v 10 Всі народи мене оточили, я ж Господнім імƅям їх понищив!
|
||
\v 11 Оточили мене й обступили мене, я ж Господнім імƅям їх понищив!
|
||
\v 12 Оточили мене немов бджоли, та погасли вони, як терновий огонь, я бо Господнім імƅям їх понищив!
|
||
\v 13 Дошкульно попхнув ти мене на падіння, та Господь спас мене!
|
||
\v 14 Господь моя сила та пісня, і став Він спасінням мені!
|
||
\v 15 Голос співу й спасіння в наметах між праведників: Господня правиця виконує чуда!
|
||
\v 16 Правиця Господня підноситься, правиця Господня виконує чуда!
|
||
\v 17 Не помру, але житиму, і буду звіщати про чини Господні!
|
||
\v 18 Покарати мене покарав був Господь, та смерти мені не завдав.
|
||
\v 19 Відчиніте мені брами правди, я ними ввійду, буду славити Господа!
|
||
\v 20 Це брама Господня, праведники в неї входять.
|
||
\v 21 Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасінням мені!
|
||
\v 22 Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем,
|
||
\v 23 від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!
|
||
\v 24 Це день, що його створив Господь, радіймо та тішмося в нім!
|
||
\v 25 Просимо, Господи, спаси! Просимо, Господи, пощасти!
|
||
\v 26 Благословен, хто гряде у Господнє імƅя! Благословляємо вас із Господнього дому!
|
||
\v 27 Господь Бог, і засяяв Він нам. Привƅяжіте святковую жертву шнурами аж до наріжників жертівника!
|
||
\v 28 Ти мій Бог, і я буду Тебе прославляти, мій Боже, я буду Тебе величати!
|
||
\v 29 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
|
||
\c 119
|
||
\p
|
||
\v 1 Блаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім!
|
||
\v 2 Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем,
|
||
\v 3 і хто кривди не робить, хто ходить путями Його!
|
||
\v 4 Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно.
|
||
\v 5 Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов,
|
||
\v 6 не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді!
|
||
\v 7 Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих.
|
||
\v 8 Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене!
|
||
\v 9 Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів!
|
||
\v 10 Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей!
|
||
\v 11 Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе.
|
||
\v 12 Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх!
|
||
\v 13 Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх.
|
||
\v 14 З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим.
|
||
\v 15 Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись.
|
||
\v 16 Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду!
|
||
\v 17 Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого!
|
||
\v 18 Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу!
|
||
\v 19 На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
|
||
\v 20 Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу…
|
||
\v 21 Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей.
|
||
\v 22 Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я!
|
||
\v 23 Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє,
|
||
\v 24 і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники!
|
||
\v 25 Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене!
|
||
\v 26 Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх!
|
||
\v 27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму.
|
||
\v 28 Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
|
||
\v 29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона!
|
||
\v 30 Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив.
|
||
\v 31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене!
|
||
\v 32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє.
|
||
\v 33 Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця!
|
||
\v 34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його!
|
||
\v 35 Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу.
|
||
\v 36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи.
|
||
\v 37 Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене!
|
||
\v 38 Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
|
||
\v 39 Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої.
|
||
\v 40 Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю!
|
||
\v 41 і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм,
|
||
\v 42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє!
|
||
\v 43 і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів!
|
||
\v 44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки!
|
||
\v 45 і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю.
|
||
\v 46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому!
|
||
\v 47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
|
||
\v 48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови!
|
||
\v 49 Памƅятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені.
|
||
\v 50 Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене.
|
||
\v 51 Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого!
|
||
\v 52 Твої присуди я памƅятаю відвіку, о Господи, і радію!
|
||
\v 53 Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають!
|
||
\v 54 Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки.
|
||
\v 55 Я вночі памƅятаю імƅя Твоє, Господи, і держуся Закону Твого!
|
||
\v 56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся.
|
||
\v 57 Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів.
|
||
\v 58 Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
|
||
\v 59 Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув.
|
||
\v 60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді.
|
||
\v 61 Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого.
|
||
\v 62 Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї.
|
||
\v 63 Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже!
|
||
\v 64 Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов!
|
||
\v 65 Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
|
||
\v 66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я!
|
||
\v 67 Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
|
||
\v 68 Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов!
|
||
\v 69 Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх.
|
||
\v 70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого.
|
||
\v 71 Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов!
|
||
\v 72 Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
|
||
\v 73 Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей!
|
||
\v 74 Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю!
|
||
\v 75 Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти.
|
||
\v 76 Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба.
|
||
\v 77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя.
|
||
\v 78 Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої.
|
||
\v 79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої.
|
||
\v 80 Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився!
|
||
\v 81 Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого!
|
||
\v 82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?…
|
||
\v 83 Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув.
|
||
\v 84 Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам?
|
||
\v 85 Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм.
|
||
\v 86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені!
|
||
\v 87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх!
|
||
\v 88 Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
|
||
\v 89 Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває.
|
||
\v 90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона,
|
||
\v 91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
|
||
\v 92 Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй!
|
||
\v 93 Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш.
|
||
\v 94 Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю!
|
||
\v 95 Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю.
|
||
\v 96 Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка!
|
||
\v 97 Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя!
|
||
\v 98 Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!
|
||
\v 99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя!
|
||
\v 100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх!
|
||
\v 101 Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого.
|
||
\v 102 Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене.
|
||
\v 103 Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!
|
||
\v 104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди!
|
||
\v 105 Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї.
|
||
\v 106 Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї.
|
||
\v 107 Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи!
|
||
\v 108 Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів!
|
||
\v 109 У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув.
|
||
\v 110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх.
|
||
\v 111 Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого.
|
||
\v 112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця.
|
||
\v 113 Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав.
|
||
\v 114 Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого.
|
||
\v 115 Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога!
|
||
\v 116 За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому!
|
||
\v 117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови!
|
||
\v 118 Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда.
|
||
\v 119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої.
|
||
\v 120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів!
|
||
\v 121 Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
|
||
\v 122 Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили.
|
||
\v 123 Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї.
|
||
\v 124 Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов!
|
||
\v 125 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати!
|
||
\v 126 Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили.
|
||
\v 127 Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.
|
||
\v 128 Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу!
|
||
\v 129 Чудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх.
|
||
\v 130 Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить.
|
||
\v 131 Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей.
|
||
\v 132 Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає імення Твоє.
|
||
\v 133 Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові.
|
||
\v 134 Від людського утиску визволь мене, і нехай я держуся наказів Твоїх!
|
||
\v 135 Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх!
|
||
\v 136 Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують…
|
||
\v 137 Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди,
|
||
\v 138 бо Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду!
|
||
\v 139 Нищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої.
|
||
\v 140 Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить.
|
||
\v 141 Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх.
|
||
\v 142 Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина.
|
||
\v 143 Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш!
|
||
\v 144 Правда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити!
|
||
\v 145 Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх!
|
||
\v 146 Я кличу до Тебе, спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх!
|
||
\v 147 Світанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю.
|
||
\v 148 Мої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти.
|
||
\v 149 Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!
|
||
\v 150 Наближаться ті, що за чином ганебним ганяють, від Закону Твого далекі,
|
||
\v 151 та близький Ти, о Господи, а всі Твої заповіді справедливість!
|
||
\v 152 Віддавна я знаю свідоцтва Твої, бо навіки Ти їх заклав!
|
||
\v 153 Подивись на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону Твого!
|
||
\v 154 Вступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
|
||
\v 155 Від безбожних спасіння далеке, бо вони не шукають Твоїх постанов.
|
||
\v 156 Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!
|
||
\v 157 Багато моїх переслідників та ворогів моїх, але від свідоцтв Твоїх не відхиляюсь!
|
||
\v 158 Бачив я зрадників й бридився ними, бо не держать вони Твого слова.
|
||
\v 159 Подивися: люблю я накази Твої, за милосердям Своїм оживи мене, Господи!
|
||
\v 160 Правда підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї навіки.
|
||
\v 161 Безневинно вельможі мене переслідують, та серце моє Твого слова боїться.
|
||
\v 162 Радію я словом Твоїм, ніби здобич велику знайшов.
|
||
\v 163 Я неправду ненавиджу й бриджуся нею, покохав я Закона Твого!
|
||
\v 164 Сім раз денно я славлю Тебе через присуди правди Твоєї.
|
||
\v 165 Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого, і не мають вони спотикання.
|
||
\v 166 На спасіння Твоє я надіюся, Господи, і Твої заповіді виконую.
|
||
\v 167 Душа моя держить свідоцтва Твої, і я сильно люблю їх.
|
||
\v 168 Я держуся наказів Твоїх та свідоцтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі дороги!
|
||
\v 169 Благання моє хай наблизиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
|
||
\v 170 Нехай прийде молитва моя перед лице Твоє, за словом Своїм мене визволь!
|
||
\v 171 Нехай уста мої вимовляють хвалу, бо уставів Своїх Ти навчаєш мене.
|
||
\v 172 Хай язик мій звіщатиме слово Твоє, бо всі Твої заповіді справедливість.
|
||
\v 173 Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої.
|
||
\v 174 Я прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій то розкіш моя!
|
||
\v 175 Хай душа моя буде жива, і хай славить Тебе, а Твій присуд нехай допоможе мені!
|
||
\v 176 Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!…
|
||
\c 120
|
||
\p
|
||
\v 1 Пісня прочан. Я кликав до Господа в горі своїм, і Він мене вислухав,
|
||
\v 2 Господи, визволь же душу мою від губи неправдивої, від язика зрадливого!
|
||
\v 3 Що Тобі дасть, або що для Тебе додасть лукавий язик?
|
||
\v 4 Загострені стріли потужного із ялівцевим вугіллям!
|
||
\v 5 Горе мені, що замешкую в Мешеху, що живу із шатрами Кедару!
|
||
\v 6 Довго душа моя перебувала собі разом з тими, хто ненавидить мир:
|
||
\v 7 я за мир, та коли говорю, то вони за війну!
|
||
\c 121
|
||
\p
|
||
\v 1 Пісня прочан. Свої очі я зводжу на гори, звідки прийде мені допомога,
|
||
\v 2 мені допомога від Господа, що вчинив небо й землю!
|
||
\v 3 Він не дасть захитатись нозі твоїй, не здрімає твій Сторож:
|
||
\v 4 оце не дрімає й не спить Сторож ізраїлів!
|
||
\v 5 Господь то твій Сторож, Господь твоя тінь при правиці твоїй,
|
||
\v 6 удень сонце не вдарить тебе, ані місяць вночі!
|
||
\v 7 Господь стерегтиме тебе від усякого зла, стерегтиме Він душу твою,
|
||
\v 8 Господь стерегтиме твій вихід та вхід відтепер аж навіки!
|
||
\c 122
|
||
\p
|
||
\v 1 Пісня прочан. Давидова. Я радів, як казали мені: Ходімо до дому Господнього!
|
||
\v 2 Ноги наші стояли в воротях Твоїх, Єрусалиме.
|
||
\v 3 Єрусалиме, збудований ти як те місто, що злучене разом,
|
||
\v 4 куди сходять племена, племена Господні, щоб свідчити ізраїлеві, щоб іменню Господньому дякувати!
|
||
\v 5 Бо то там на престолах для суду сидять, на престолах дому Давидового.
|
||
\v 6 Миру бажайте для Єрусалиму: Нехай будуть безпечні, хто любить тебе!
|
||
\v 7 Нехай буде мир у твоїх передмурƅях, безпека в палатах твоїх!
|
||
\v 8 Ради братті моєї та друзів моїх я буду казати: Мир тобі!
|
||
\v 9 Ради дому Господа, нашого Бога, я буду шукати для тебе добра!
|
||
\c 123
|
||
\p
|
||
\v 1 Пісня прочан. Свої очі я зводжу до Тебе, що на небесах пробуваєш!
|
||
\v 2 Ото бо, як очі рабів до руки їх панів, як очі невільниці до руки її пані, отак наші очі до Господа, нашого Бога, аж поки не змилується Він над нами!
|
||
\v 3 Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо погорди ми досить наситились!
|
||
\v 4 Душа наша наситилась досить собі: від безпечних наруги, від пишних погорди!…
|
||
\c 124
|
||
\p
|
||
\v 1 Пісня прочан. Давидова. Коли б не Господь, що був з нами нехай но ізраїль повість!
|
||
\v 2 коли б не Господь, що був з нами, як повстала була на нас людина,
|
||
\v 3 то нас поковтали б живцем, коли розпалився на нас їхній гнів,
|
||
\v 4 то нас позаливала б вода, душу нашу потік перейшов би,
|
||
\v 5 душу нашу тоді перейшла б та бурхлива вода!
|
||
\v 6 Благословенний Господь, що не дав нас на здобич для їхніх зубів!
|
||
\v 7 Душа наша, як птах, урятувалась із сільця птахоловів, сільце розірвалось, а ми врятувались!
|
||
\v 8 Наша поміч ув імені Господа, що вчинив небо й землю!
|
||
\c 125
|
||
\p
|
||
\v 1 Пісня прочан. Ті, хто надію складає на Господа, вони як Сіонська гора, яка не захитається, яка буде стояти повік!
|
||
\v 2 Єрусалим, гори круг нього, а Господь круг народу Свого відтепер й аж навіки!
|
||
\v 3 Не спочине бо берло нечестя на долі тих праведних, щоб праведні не простягли своїх рук до неправди.
|
||
\v 4 Зроби ж, Господи, добре для добрих, та для простосердих!
|
||
\v 5 Тих же, що збочують на свої манівці, нехай їх провадить Господь разом із беззаконцями! Мир на ізраїля!
|
||
\c 126
|
||
\p
|
||
\v 1 Пісня прочан. Як вертався Господь із полоном Сіону, то були ми немов би у сні…
|
||
\v 2 Наші уста тоді були повні веселощів, а язик наш співання! Казали тоді між народами: Велике вчинив Господь з ними!
|
||
\v 3 Велике вчинив Господь з нами, були радісні ми!
|
||
\v 4 Вернися ж із нашим полоном, о Господи, немов ті джерела, на південь!
|
||
\v 5 Хто сіє з слізьми, зо співом той жне:
|
||
\v 6 все ходить та плаче, хто носить торбину насіння на посів, та вернеться з співом, хто носить снопи свої!
|
||
\c 127
|
||
\p
|
||
\v 1 Пісня прочан. Соломонова. Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому! Коли міста Господь не пильнує, даремно сторожа чуває!
|
||
\v 2 Даремно вам рано вставати, допізна сидіти, їсти хліб загорьований, Він і в спанні подасть другові Своєму!
|
||
\v 3 Діти спадщина Господнє, плід утроби нагорода!
|
||
\v 4 Як стріли в руках того велетня, так і сини молоді:
|
||
\v 5 блаженний той муж, що сагайдака свого ними наповнив, не будуть такі посоромлені, коли в брамі вони говоритимуть із ворогами!
|
||
\c 128
|
||
\p
|
||
\v 1 Пісня прочан. Блажен кожен, хто боїться Господа, хто ходить путями Його!
|
||
\v 2 Коли труд своїх рук будеш їсти, блажен ти, і добре тобі!
|
||
\v 3 Твоя жінка в кутах твого дому як та виноградина плідна, твої діти навколо твого стола немов саджанці ті оливкові!
|
||
\v 4 Оце так буде поблагословлений муж, що боїться він Господа!
|
||
\v 5 Нехай поблагословить тебе Господь із Сіону, і побачиш добро Єрусалиму по всі дні свого життя,
|
||
\v 6 і побачиш онуків своїх! Мир на ізраїля!
|
||
\c 129
|
||
\p
|
||
\v 1 Пісня прочан. Багато гнобили мене від юнацтва мого, нехай но ізраїль повість!
|
||
\v 2 Багато гнобили мене від юнацтва мого, та мене не подужали!
|
||
\v 3 Орали були на хребті моїм плугатарі, поклали вони довгі борозни,
|
||
\v 4 та Господь справедливий, Він шнури безбожних порвав!
|
||
\v 5 Нехай посоромлені будуть, і хай повідступають назад усі ті, хто Сіона ненавидить!
|
||
\v 6 Бодай стали вони, як трава на дахах, що всихає вона, поки виросте,
|
||
\v 7 що нею жмені своєї жнець не наповнить, ані оберемка свого вƅязальник,
|
||
\v 8 і не скаже прохожий до них: Благословення Господнє на вас, благословляємо вас імƅям Господа!
|
||
\c 130
|
||
\p
|
||
\v 1 Пісня прочан. З глибини я взиваю до Тебе, о Господи:
|
||
\v 2 Господи, почуй же мій голос! Нехай уші Твої будуть чулі на голос благання мого!
|
||
\v 3 Якщо, Господи, будеш зважати на беззаконня, хто встоїть, Владико?
|
||
\v 4 Бо в Тебе пробачення, щоб боятись Тебе…
|
||
\v 5 Я надіюсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я вповаю.
|
||
\v 6 Виглядає душа моя Господа більш, ніж поранку сторожа, що до ранку вона стереже.
|
||
\v 7 Хай надію складає ізраїль на Господа, бо з Господом милість, і велике визволення з Ним,
|
||
\v 8 і ізраїля визволить Він від усіх його прогріхів!
|
||
\c 131
|
||
\p
|
||
\v 1 Пісня прочан. Давидова. Господи, серце моє не пишнилось, і очі мої не підносились, і я не ганявсь за речами, що більші й дивніші над мене!
|
||
\v 2 Таж я втихомирював і заспокоював душу свою, як дитя, від перс мами своєї відлучене, як дитина відлучена в мене душа моя!
|
||
\v 3 Хай надію складає ізраїль на Господа відтепер аж навіки!
|
||
\c 132
|
||
\p
|
||
\v 1 Пісня прочан. Згадай, Господи, про Давида, про всі його муки,
|
||
\v 2 що клявсь Господеві, присягався був Сильному Якова:
|
||
\v 3 Не ввійду я в намет свого дому, не зійду я на ложе постелі своєї,
|
||
\v 4 не дам сну своїм очам, дрімання повікам своїм,
|
||
\v 5 аж поки не знайду я для Господа місця, місця перебування для Сильного Якова!
|
||
\v 6 Ось ми чули про Нього в Ефрафі, на Яарських полях ми знайшли Його.
|
||
\v 7 Увійдім же в мешкання Його, поклонімось підніжкові ніг Його!
|
||
\v 8 Встань же Господи, йди до Свого відпочинку, Ти й ковчег сили Твоєї!
|
||
\v 9 Священики Твої хай зодягнуться в правду, і будуть співати Твої богобійні!
|
||
\v 10 Ради Давида, Свого раба, не відвертай лиця від Свого помазанця.
|
||
\v 11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: Від плоду утроби твоєї Я посаджу на престолі твоїм!
|
||
\v 12 Якщо будуть синове твої пильнувати Мого заповіта й свідоцтва Мого, що його Я навчатиму їх, то й сини їхні на вічні віки будуть сидіти на троні твоїм!
|
||
\v 13 Бо вибрав Сіона Господь, уподобав його на оселю Собі:
|
||
\v 14 То місце Мого відпочинку на вічні віки, пробуватиму тут, бо його уподобав,
|
||
\v 15 поживу його щедро благословлю, і хлібом убогих його нагодую!
|
||
\v 16 Священиків його зодягну у спасіння, а його богобійні співатимуть радісно.
|
||
\v 17 Я там вирощу рога Давидового, для Свого помазанця вготую світильника,
|
||
\v 18 ворогів його соромом позодягаю, а на ньому корона його буде сяяти!
|
||
\c 133
|
||
\p
|
||
\v 1 Пісня прочан. Давидова. Оце яке добре та гарне яке, щоб жити братам однокупно!
|
||
\v 2 Воно як та добра олива на голову, що спливає на бороду, Ааронову бороду, що спливає на кінці одежі його!
|
||
\v 3 Воно як хермонська роса, що спадає на гори Сіону, бо там наказав Господь благословення, повіквічне життя!
|
||
\c 134
|
||
\p
|
||
\v 1 Пісня прочан. Поблагословіть оце Господа, всі раби Господні, що по ночах у домі Господньому ви стоїте!
|
||
\v 2 Ваші руки здійміть до святині, і Господа благословіть!
|
||
\v 3 Нехай поблагословить тебе із Сіону Господь, що вчинив небо й землю!
|
||
\c 135
|
||
\p
|
||
\v 1 Алілуя! Хваліте Господнє імƅя, хваліте, Господні раби,
|
||
\v 2 що стоїте в домі Господньому, на подвірƅях дому нашого Бога!
|
||
\v 3 Хваліть Господа, бо добрий Господь, співайте іменню Його, бо приємне воно,
|
||
\v 4 бо вибрав Господь собі Якова, ізраїля на власність Свою!
|
||
\v 5 Знаю бо я, що Господь і Владика наш більший від богів усіх!
|
||
\v 6 Все, що хоче Господь, те Він чинить на небі та на землі, на морях та по всяких глибинах!
|
||
\v 7 Підіймає Він хмари від краю землі, блискавиці вчинив для дощу, випроваджує вітер з запасів Своїх.
|
||
\v 8 Він позабивав перворідних Єгипту, від людини аж до скотини.
|
||
\v 9 Він послав між Єгипет ознаки та чуда, на фараона і на рабів всіх його.
|
||
\v 10 Він уразив багато народів, і потужних царів повбивав:
|
||
\v 11 Сигона, царя амореян, і Оґа, Башану царя, та всіх ханаанських царів.
|
||
\v 12 і Він дав їхню землю спадщиною, на спадок ізраїлеві, Своєму народові.
|
||
\v 13 Господи, Ймення Твоє віковічне, Господи, памƅять Твоя з роду в рід!
|
||
\v 14 Бо буде судити Господь Свій народ, та змилосердиться Він над Своїми рабами.
|
||
\v 15 Божки людів то срібло та золото, діло рук людських:
|
||
\v 16 вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать,
|
||
\v 17 мають уші й не чують, в їхніх устах нема віддиху!
|
||
\v 18 Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає!
|
||
\v 19 Доме ізраїлів, благословіть Господа! Аароновий доме, благословіть Господа!
|
||
\v 20 Доме Левіїв, благословіть Господа! Хто боїться Господа, благословіть Господа!
|
||
\v 21 Благословенний Господь від Сіону, що мешкає в Єрусалимі! Алілуя!
|
||
\c 136
|
||
\p
|
||
\v 1 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 2 Дякуйте Богу богів, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 3 Дякуйте Владиці владик, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 4 Тому, хто чуда великі Єдиний вчиняє, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 5 Хто розумом небо вчинив, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 6 Хто землю простяг над водою, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 7 Хто світила великі вчинив, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 8 сонце, щоб вдень панувало воно, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 9 місяця й зорі, щоб вони панували вночі, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 10 Хто Єгипет побив був у їхніх перворідних, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 11 і ізраїля вивів з-між них, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 12 рукою міцною й раменом простягненим, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 13 Хто море Червоне розтяв на частини, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 14 і серед нього ізраїля перепровадив, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 15 і фараона та війська його вкинув у море Червоне, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 16 Хто провадив народ Свій в пустині, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 17 Хто великих царів повбивав, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 18 і потужних царів перебив, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 19 Сигона, царя амореян, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 20 і Оґа, Башану царя, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 21 і Хто землю їхню дав на спадщину, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 22 на спадок ізраїлеві, Своєму рабові, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 23 Хто про нас памƅятав у пониженні нашім, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 24 і від ворогів наших визволив нас, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 25 Хто кожному тілові хліба дає, бо навіки Його милосердя!
|
||
\v 26 Дякуйте Богу небесному, бо навіки Його милосердя!
|
||
\c 137
|
||
\p
|
||
\v 1 Над річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!
|
||
\v 2 На вербах у ньому повісили ми свої арфи,
|
||
\v 3 співу бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень!
|
||
\v 4 Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?
|
||
\v 5 Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя!
|
||
\v 6 Нехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе памƅятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!…
|
||
\v 7 Памƅятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!…
|
||
\v 8 Вавилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути, блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла!
|
||
\v 9 Блажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!…
|
||
\c 138
|
||
\p
|
||
\v 1 Давидів. Прославляю Тебе цілим серцем своїм, перед богами співаю Тобі!
|
||
\v 2 Вклоняюсь до храму святого Твого, і славлю імення Твоє за Твоє милосердя й за правду Твою, бо звеличив Ти був над усе Своє Ймення та слово Своє!
|
||
\v 3 Удень, як взиваю, почуєш мене, підбадьорюєш силою душу мою!
|
||
\v 4 Усі земні царі прославлять Тебе, Господи, будуть, бо почують вони слово уст Твоїх,
|
||
\v 5 і будуть співати про Господні дороги, бо слава Господня велика,
|
||
\v 6 бо високий Господь, але бачить низького, а гордого Він пізнає іздалека!
|
||
\v 7 Якщо серед тісноти піду, Ти оживиш мене, на лютість моїх ворогів пошлеш руку Свою, і правиця Твоя допоможе мені,
|
||
\v 8 для мене Господь оце виконає! Твоя милість, о Господи, вічна, чинів Своєї руки не полиш!
|
||
\c 139
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Господи, випробував Ти мене та й пізнав,
|
||
\v 2 Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека.
|
||
\v 3 Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш,
|
||
\v 4 бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все!
|
||
\v 5 Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав.
|
||
\v 6 Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю!
|
||
\v 7 Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця?
|
||
\v 8 Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти!
|
||
\v 9 Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря,
|
||
\v 10 то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя!
|
||
\v 11 Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене,
|
||
\v 12 то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло!
|
||
\v 13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,
|
||
\v 14 Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!
|
||
\v 15 і кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі!
|
||
\v 16 Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було…
|
||
\v 17 Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число,
|
||
\v 18 перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою.
|
||
\v 19 Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
|
||
\v 20 Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються!
|
||
\v 21 Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь:
|
||
\v 22 повною ненавистю я ненавиджу їх, вони стали мені ворогами!…
|
||
\v 23 Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми,
|
||
\v 24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!
|
||
\c 140
|
||
\p
|
||
\v 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Визволь мене від людини лихої, о Господи, бережи мене від насильника,
|
||
\v 2 що в серці своїм замишляють злі речі, що війни щодня викликають!
|
||
\v 3 Вони гострять свого язика, як той вуж, отрута гадюча під їхніми устами! Села.
|
||
\v 4 Пильнуй мене, Господи, від рук нечестивого, бережи мене від насильника, що задумали стопи мої захитати…
|
||
\v 5 Чванливі сховали на мене тенета та шнури, розтягли свою сітку при стежці, сільця розмістили на мене! Села.
|
||
\v 6 Я сказав Господеві: Ти Бог мій, почуй же, о Господи, голос благання мого!
|
||
\v 7 Господи, Владико мій, сило мого спасіння, що в день бою покрив мою голову,
|
||
\v 8 не виконай, Господи, бажань безбожного, не здійсни його задуму! Села.
|
||
\v 9 Бодай голови не піднесли всі ті, хто мене оточив, бодай зло їхніх уст їх покрило!
|
||
\v 10 Хай присок на них упаде, нехай кине Він їх до огню, до провалля, щоб не встали вони!…
|
||
\v 11 Злоязична людина щоб міцною вона не була на землі, людина насильства бодай лихо спіймало її, щоб попхнути на погибіль!
|
||
\v 12 Я знаю, що зробить Господь правосуддя убогому, присуд правдивий для бідних,
|
||
\v 13 тільки праведні дякувати будуть іменню Твоєму, невинні сидітимуть перед обличчям Твоїм!
|
||
\c 141
|
||
\p
|
||
\v 1 Псалом Давидів. Господи, кличу до Тебе, поспішися до мене, почуй же мій голос, як кличу до Тебе!
|
||
\v 2 Нехай стане молитва моя як кадило перед лицем Твоїм, підношення рук моїх як жертва вечірня!
|
||
\v 3 Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері губ моїх!
|
||
\v 4 Не дай нахилятися серцю моєму до речі лихої, щоб учинки робити безбожністю, із людьми, що чинять переступ, і щоб не ласувався я їхніми присмаками!
|
||
\v 5 Як праведний вразить мене, то це милість, а докорить мені, це олива на голову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.
|
||
\v 6 Їхні судді по скелі розкидані, та слова мої вчують, бо приємні вони…
|
||
\v 7 Як дрова рубають й розколюють їх на землі, так розкидані наші кістки над отвором шеолу.
|
||
\v 8 Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе надіюсь не зруйновуй мого життя!
|
||
\v 9 Бережи Ти від пастки мене, що на мене поставили, та від тенет переступників!
|
||
\v 10 Хай безбожні попадають разом до сітки своєї, а я промину!
|
||
\c 142
|
||
\p
|
||
\v 1 Псалом навчальний, Давида, коли був у печері. Молитва. Мій голос до Господа, я кличу, мій голос до Господа, я благаю!
|
||
\v 2 Перед обличчям Його виливаю я мову свою, про недолю свою я розказую перед обличчям Його,
|
||
\v 3 коли омліває мій дух у мені. А Ти знаєш дорогу мою: на дорозі, якою ходжу, пастку для мене сховали!
|
||
\v 4 Праворуч поглянь і побач: немає нікого знайомого, загинув притулок від мене, ніхто не питає за душу мою…
|
||
\v 5 Я кличу до Тебе, о Господи, я кажу: Ти моє пристановище, доля моя у країні живих!
|
||
\v 6 Прислухайся ж Ти до благання мого, бо зробився я зовсім нужденний! Визволь мене від моїх переслідників, бо стали сильніші від мене вони!
|
||
\v 7 Виведи душу мою із вƅязниці, щоб славити Ймення Твоє! Праведні оточать мене, як учиниш добро надо мною!
|
||
\c 143
|
||
\p
|
||
\v 1 Псалом Давидів. Господи, вислухай молитву мою, почуй благання моє в Своїй вірності, у правді Своїй обізвися до мене!
|
||
\v 2 і на суд не вступай із рабом Своїм, бо жоден живий перед обличчям Твоїм справедливим не буде!
|
||
\v 3 Бо неприятель переслідує душу мою, топче живую мою до землі… Посадив мене в темряву, як мерців цього світу!
|
||
\v 4 Омліває мій дух у мені, камƅяніє в нутрі моїм серце моє…
|
||
\v 5 Я згадую дні стародавні, над усіми Твоїми чинами роздумую, говорю про діла Твоїх рук.
|
||
\v 6 Я руки свої простягаю до Тебе, душа моя прагне Тебе, як води пересохла земля! Села.
|
||
\v 7 Поспіши мене вислухати, Господи, дух мій кінчається! Не ховай Ти від мене обличчя Свого, і нехай я не буду подібний до тих, хто сходить до гробу!
|
||
\v 8 Обƅяви мені вранці Своє милосердя, бо на Тебе надіюсь, повідом Ти мене про дорогу, якою я маю ходити, бо до Тебе підношу я душу свою!
|
||
\v 9 Урятуй мене, Господи, від моїх ворогів, бо до Тебе вдаюся!
|
||
\v 10 Навчи мене волю чинити Твою, бо Ти Бог мій, добрий Дух Твій нехай попровадить мене по рівній землі!
|
||
\v 11 Ради Ймення Свого, о Господи, оживи мене, Своєю правдою виведи душу мою від недолі!
|
||
\v 12 А в Своїм милосерді понищ моїх ворогів, і вигуби всіх, хто ненавидить душу мою, бо я раб Твій!
|
||
\c 144
|
||
\p
|
||
\v 1 Давидів. Благословенний Господь, моя скеля, що руки мої Він навчає до бою, пальці мої до війни!
|
||
\v 2 Він моє милосердя й твердиня моя, фортеця моя та моя охорона мені, Він мій щит, і я до Нього вдаюся, Він мій народ підбиває під мене!
|
||
\v 3 Господи, що то людина, що знаєш її, що то син людський, що зважаєш на нього?
|
||
\v 4 Людина стала до пари подібна, її дні як та тінь проминуща!
|
||
\v 5 Господи, нахили Своє небо, й зійди, доторкнися до гір, і вони задимують!
|
||
\v 6 Заблищи блискавицею, й їх розпорош, пошли Свої стріли, і їх побентеж!
|
||
\v 7 Пошли з висоти Свою руку, й мене порятуй, і визволь мене з вод великих, від руки чужинців,
|
||
\v 8 що їхні уста промовляють неправду, а їхня правиця правиця зрадлива!
|
||
\v 9 Боже, я пісню нову заспіваю Тобі, на арфі десятиструнній заграю Тобі,
|
||
\v 10 що Ти перемогу царям подаєш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча!
|
||
\v 11 Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинців, що їхні уста промовляють марноту, а їхня правиця правиця зрадлива,
|
||
\v 12 щоб були сини наші, немов саджанці, виплекані в їхній молодості, наші дочки немов ті наріжні стовпи, витесані на окрасу палати!
|
||
\v 13 Повні наші комори, вони видають найрізніше, котяться тисячами наші вівці та кози, десятками тисяч по наших подвірƅях розплоджуються!
|
||
\v 14 Ситі наші бики, немає пригод і немає хвороби, і на вулицях наших нема нарікань!
|
||
\v 15 Блаженний народ, що йому так ведеться, блаженний народ, що Господь йому Бог!
|
||
\c 145
|
||
\p
|
||
\v 1 Хвала Давидова. Я буду Тебе величати, о Боже мій, Царю, і благословлятиму Ймення Твоє повік-віку!
|
||
\v 2 Я кожного дня Тебе благословлятиму, і хвалитиму Ймення Твоє повік-віку!
|
||
\v 3 Великий Господь і прославлений вельми, і недослідиме величчя Його!
|
||
\v 4 Рід родові буде хвалити діла Твої, і будуть могутність Твою виявляти!
|
||
\v 5 Про пишну славу величчя Твого, про справи чудовні Твої розповім!
|
||
\v 6 Будуть казати про силу грізних Твоїх чинів, а про велич Твою розповім я про неї.
|
||
\v 7 Памƅять про добрість велику Твою сповіщатимуть, і будуть співати про правду Твою!
|
||
\v 8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий й многомилостивий,
|
||
\v 9 Господь добрий до всіх, а Його милосердя на всі Його творива!
|
||
\v 10 Тебе, Господи, славити будуть усі Твої творива, а святі Твої Тебе благословлятимуть,
|
||
\v 11 про славу Царства Твого звіщатимуть, про могутність Твою говоритимуть,
|
||
\v 12 щоб людським синам обƅявити про могутність Його та про славу величчя Царства Його!
|
||
\v 13 Царство Твоє царство всіх віків, а влада Твоя по всі роди!
|
||
\v 14 Господь підпирає всіх падаючих, усіх зігнутих Він випростовує!
|
||
\v 15 Очі всіх уповають на Тебе, і Ти їм поживу даєш своєчасно,
|
||
\v 16 Ти руку Свою відкриваєш, і все, що живе, Ти зичливо годуєш!
|
||
\v 17 Господь справедливий на кожній дорозі Своїй, і милостивий у всіх Своїх учинках,
|
||
\v 18 Господь близький всім, хто взиває до Нього, хто правдою кличе Його!
|
||
\v 19 Волю тих, хто боїться Його, Він сповняє, і благання їх чує та їм помагає,
|
||
\v 20 Господь береже тих усіх, хто любить Його, а безбожних усіх Він понищить!
|
||
\v 21 Славу Господню уста мої будуть звіщати, і благословлятиме кожне тіло святе Його Ймення на віки віків!
|
||
\c 146
|
||
\p
|
||
\v 1 Алілуя! Хвали, душе моя, Господа,
|
||
\v 2 хвалитиму Господа, поки живу, співатиму Богу моєму, аж поки існую!
|
||
\v 3 Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема:
|
||
\v 4 вийде дух його і він до своєї землі повертається, того дня його задуми гинуть!
|
||
\v 5 Блаженний, кому його поміч Бог Яковів, що надія його на Господа, Бога його,
|
||
\v 6 що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки,
|
||
\v 7 правосуддя вчиняє покривдженим, що хліба голодним дає! Господь вƅязнів розвƅязує,
|
||
\v 8 Господь очі сліпим відкриває, Господь випростовує зігнутих, Господь милує праведних!
|
||
\v 9 Господь обороняє приходьків, сироту та вдовицю підтримує, а дорогу безбожних викривлює!
|
||
\v 10 Хай царює навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід! Алілуя!
|
||
\c 147
|
||
\p
|
||
\v 1 Хваліть Господа, добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, приємний бо Він, Йому подобає хвала!
|
||
\v 2 Господь Єрусалима будує, збирає вигнанців ізраїлевих.
|
||
\v 3 Він зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обвƅязує,
|
||
\v 4 вираховує Він число зорям, і кожній із них дає ймення.
|
||
\v 5 Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
|
||
\v 6 Господь підіймає слухняних, безбожних понижує аж до землі.
|
||
\v 7 Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гуслах:
|
||
\v 8 Він хмарами небо вкриває, приготовлює дощ для землі, оброщує гори травою,
|
||
\v 9 худобі дає її корм, воронятам чого вони кличуть!
|
||
\v 10 Не в силі коня уподоба Його, і не в членах людини Його закохання,
|
||
\v 11 Господь любить тих, хто боїться Його, хто надію складає на милість Його!
|
||
\v 12 Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
|
||
\v 13 бо зміцняє Він засуви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
|
||
\v 14 чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
|
||
\v 15 посилає на землю наказа Свого, дуже швидко летить Його Слово!
|
||
\v 16 Дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, буцім то порох,
|
||
\v 17 Він кидає лід Свій, немов ті кришки, і перед морозом Його хто устоїть?
|
||
\v 18 Та Він пошле Своє слово, та й розтопить його, Своїм вітром повіє, вода потече!
|
||
\v 19 Своє слово звіщає Він Якову, постанови Свої та Свої правосуддя ізраїлю:
|
||
\v 20 для жодного люду Він так не зробив, той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!
|
||
\c 148
|
||
\p
|
||
\v 1 Алілуя! Хваліте Господа з небес, хваліте Його в висоті!
|
||
\v 2 Хваліте Його, всі Його Анголи, хваліте Його, усі війська Його:
|
||
\v 3 Хваліте Його, сонце й місяцю, хваліте Його, усі зорі ясні!
|
||
\v 4 Хваліте Його, небеса із небес, та води, що над небесами!
|
||
\v 5 Нехай Господа хвалять вони, бо Він наказав, і створились вони,
|
||
\v 6 Він їх поставив на вічні віки, дав наказа, і не переступлять його!
|
||
\v 7 Хваліть Господа також з землі: риби великі й безодні усі,
|
||
\v 8 огонь та град, сніг та туман, вітер бурхливий, що виконує слово Його,
|
||
\v 9 гори та пагірки всі, плідне дерево та всі кедрини,
|
||
\v 10 звірина й вся худоба, все плазуюче та птаство крилате,
|
||
\v 11 земні царі й всі народи, князі та всі судді землі,
|
||
\v 12 юнаки та дівиці, старі разом із дітьми,
|
||
\v 13 нехай усі хвалять Господнє імƅя, бо Його тільки Ймення звеличилось, величність Його на землі й небесах!
|
||
\v 14 Він рога народу Своєму підніс! Слава всім богобійним Його, дітям ізраїлевим, народові, що до Нього близький! Алілуя!
|
||
\c 149
|
||
\p
|
||
\v 1 Алілуя! Заспівайте для Господа пісню нову, Йому слава на зборах святих!
|
||
\v 2 Хай ізраїль радіє Творцем своїм, хай Царем своїм тішаться діти Сіону!
|
||
\v 3 Нехай славлять імƅя Його танцем, нехай вигравають для Нього на бубні та гуслах,
|
||
\v 4 бо знаходить Господь уподобу в народі Своїм, прикрашає покірних спасінням!
|
||
\v 5 Хай радіють у славі святі, хай співають на ложах своїх,
|
||
\v 6 прославлення Бога на їхніх устах, а меч обосічний ув їхніх руках,
|
||
\v 7 щоб чинити між племенами помсту, між народами кари,
|
||
\v 8 щоб їхніх царів повƅязати кайданами, а їхніх вельмож ланцюгами,
|
||
\v 9 щоб між ними чинити суд написаний! Він величність для всіх богобійних! Алілуя!
|
||
\c 150
|
||
\p
|
||
\v 1 Алілуя! Хваліть Бога в святині Його, хваліте Його на могутнім Його небозводі!
|
||
\v 2 Хваліте Його за чини могутні Його, хваліте Його за могутню величність Його!
|
||
\v 3 Хваліте Його звуком трубним, хваліте Його на арфі та гуслах!
|
||
\v 4 Хваліте Його на бубні та танцем, хваліте Його на струнах та флейті!
|
||
\v 5 Хваліте Його на цимбалах дзвінких, хваліте Його на цимбалах гучних!
|
||
\v 6 Все, що дихає, хай Господа хвалить! Алілуя!
|