1799 lines
164 KiB
Plaintext
1799 lines
164 KiB
Plaintext
\id JHN - Biblica® Open New Ukrainian Translation (New Testament and Psalms)
|
||
\rem Copyright © 2022 by Biblica, Inc.
|
||
\h Івана
|
||
\toc1 Євангеліє від Івана
|
||
\toc2 Івана
|
||
\toc3 Ів.
|
||
\mt1 Євангеліє від Івана
|
||
\ie
|
||
\c 1
|
||
\s1 Слово стало Людиною
|
||
\p
|
||
\v 1 На початку було Слово, і Слово було з Богом, і Слово було Бог.
|
||
\v 2 Воно на початку було з Богом.
|
||
\v 3 Усе через Нього було створено, і нічого не було створено без Нього.
|
||
\v 4 У Ньому було життя, і життя було світлом для людей.
|
||
\v 5 Світло світить у темряві, і темрява не здолала\f + \fr 1:5 \ft Або: \fqa не зрозуміла.\f* його.
|
||
\p
|
||
\v 6 Зʼявився чоловік, надісланий Богом; його імʼя – Іван.
|
||
\v 7 Він прийшов як свідок, щоб свідчити про світло, щоб усі повірили через нього.
|
||
\v 8 Не він був світлом, але він \add прийшов\add*, щоб свідчити про світло.
|
||
\p
|
||
\v 9 То було справжнє світло, яке освітлює кожну людину, приходячи у світ.
|
||
\v 10 Воно\f + \fr 1:10 \ft Або: \fqa Слово.\f* було у світі, і світ через Нього був створений, але світ Його не впізнав.
|
||
\v 11 Він прийшов до своїх, та свої не прийняли Його.
|
||
\v 12 А всім, хто прийняв Його й повірив у Його імʼя, Він дав право стати дітьми Божими,
|
||
\v 13 народженими не від крові, не через тілесне бажання й не через бажання чоловіка, а народженими від Бога.
|
||
\p
|
||
\v 14 Слово стало людиною\f + \fr 1:14 \ft Або: \fqa тілом.\f* й оселилося серед нас. І ми бачили Його славу, славу як Єдинородного \add Сина\add* від Отця, повного благодаті та істини.
|
||
\p
|
||
\v 15 Іван свідчив про Нього, проголошуючи: «Він Той, про Кого я казав: „Той, Хто йде після мене, величніший за мене, бо Він був переді мною“».
|
||
\v 16 Адже з Його повноти ми всі отримали благодать за благодаттю\f + \fr 1:16 \ft Або: \fqa благодать замість благодаті.\f*.
|
||
\v 17 Бо Закон був даний через Мойсея, а благодать та істина прийшли через Ісуса Христа.
|
||
\v 18 Бога ніхто не бачив, тільки Єдинородний Бог, Який у лоні Отця, – Він явив \add Його\add*.
|
||
\s1 Свідчення Івана Хрестителя
|
||
\p
|
||
\v 19 І ось свідчення Івана, коли юдейські керівники з Єрусалима надіслали до нього священників та левітів запитати Його:
|
||
\p ―Ти хто?
|
||
\p
|
||
\v 20 Він визнав, не заперечив, а визнав:
|
||
\p ―Я не Христос!
|
||
\p
|
||
\v 21 Вони запитали його:
|
||
\p ―Тоді хто ти? Ілля?
|
||
\p Він відповів:
|
||
\p ―Ні!
|
||
\p ―То ти Пророк?
|
||
\p Він відповів:
|
||
\p ―Ні!
|
||
\p
|
||
\v 22 Вони ж запитали:
|
||
\p ―Тоді хто ж ти? Щоб ми дали відповідь тим, хто надіслав нас. Що ти кажеш про себе?
|
||
\p
|
||
\v 23 Він відповів, як сказав пророк Ісая:
|
||
\q1 ―Я – «голос, який кличе в пустелі:
|
||
\q2 „Приготуйте дорогу Господеві“».\f + \fr 1:23 \ft \xt Див. Іс. 40:3\xt*.\f*
|
||
\p
|
||
\v 24 Посланці ж були із фарисеїв.
|
||
\v 25 Вони запитали його:
|
||
\p ―Якщо ти не Христос, не Ілля й не Пророк, чому ж ти хрестиш?
|
||
\p
|
||
\v 26 Іван відповів їм:
|
||
\p ―Я хрещу водою, але серед вас стоїть Той, Кого ви не знаєте.
|
||
\v 27 Він іде після мене, і я не достойний розвʼязати ремінці Його сандалій.
|
||
\p
|
||
\v 28 Це сталося у Віфанії, біля Йордану, де Іван хрестив.
|
||
\s1 Іван говорить про Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 29 Наступного дня Іван побачив Ісуса, Який ішов до нього, і сказав: «Ось Агнець Божий, Який бере \add на Себе\add* гріх світу.
|
||
\v 30 Це Той, про Кого я казав: „Після мене йде Чоловік, величніший за мене, бо Він був переді мною“.
|
||
\v 31 Я сам не знав Його, але я прийшов хрестити водою для того, щоб Він був обʼявлений Ізраїлеві».
|
||
\p
|
||
\v 32 Іван свідчив кажучи: «Я бачив Духа, Який сходив, як голуб, із неба й залишився на Ньому.
|
||
\v 33 І я б не впізнав Його, але Той, Хто надіслав мене хрестити водою, сказав мені: „Над ким побачиш Духа, Який сходить та залишається, – Він є Той, Хто хрестить Святим Духом“.
|
||
\v 34 Я бачив це та засвідчую, що Він – Син Божий».
|
||
\s1 Перші учні Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 35 Наступного дня Іван знову стояв із двома своїми учнями.
|
||
\v 36 Побачивши Ісуса, Який ішов \add повз них\add*, сказав: «Ось Агнець Божий!»
|
||
\p
|
||
\v 37 Обидва його учні, почувши ці слова, пішли за Ісусом.
|
||
\v 38 Обернувшись, Ісус побачив, що вони йдуть за Ним, і спитав їх:
|
||
\p \wj ―Чого ви шукаєте?\wj*
|
||
\p Вони відповіли:
|
||
\p ―\tl Равві\tl* (що в перекладі означає «Учителю»), де Ти живеш?
|
||
\p
|
||
\v 39 Він відповів:
|
||
\p \wj ―Ідіть та побачите.\wj*
|
||
\p Вони пішли та побачили, де Він живе, і залишились у Нього того дня. Це було близько десятої години\f + \fr 1:39 \ft Близько шістнадцятої години.\f*.
|
||
\p
|
||
\v 40 Одним із цих двох, що чули \add слова\add* Івана та пішли за Ним, був Андрій, брат Симона Петра.
|
||
\v 41 Він першим розшукав свого брата Симона й сказав йому: «Ми знайшли Месію» (що в перекладі означає «Христос»).\f + \fr 1:41 \ft Давньоєврейське слово \tl маші́ах\tl* означає людину, призначену Богом для особливого служіння, «Помазанець». Це також і праведний Цар та Спаситель, обіцяний Богом у Законі, Псалмах та Пророках.\f*
|
||
\v 42 Він привів його до Ісуса.
|
||
\p Подивившись на Нього, Ісус сказав: \wj «Ти Симон, син Йони, будеш називатися Кифа»\wj* (що в перекладі означає «Петро»).\f + \fr 1:42 \ft Арамейське слово \tl Кифа\tl* камінь, грецькою – \tl Петрос\tl*.\f*
|
||
\s1 Ісус кличе Филипа та Нафанаїла
|
||
\p
|
||
\v 43 Наступного дня Ісус вирішив піти до Галілеї. Він знайшов Филипа та сказав йому: \wj «Іди за Мною!»\wj*
|
||
\p
|
||
\v 44 Филип був із Віфсаїди, з того ж міста, що й Андрій та Петро.
|
||
\p
|
||
\v 45 Филип знайшов Нафанаїла й сказав йому:
|
||
\p ―Ми знайшли Того, про Кого писали Мойсей у Законі та Пророки. Це Ісус, син Йосифа з Назарета.
|
||
\p
|
||
\v 46 Нафанаїл сказав:
|
||
\p ―Хіба з Назарета може бути щось добре?
|
||
\p Филип відповів:
|
||
\p ―Іди та подивись!
|
||
\p
|
||
\v 47 \add Коли\add* Ісус побачив Нафанаїла, що йшов до Нього, то сказав про нього:
|
||
\p \wj ―Ось істинний ізраїльтянин, у якому немає лукавства.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 48 Нафанаїл запитав:
|
||
\p ―Звідки Ти мене знаєш?
|
||
\p Ісус відповів йому:
|
||
\p \wj ―Ще перед тим, як Филип покликав тебе, Я бачив тебе під смоковницею.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 49 Нафанаїл відповів:
|
||
\p ―\tl Равві\tl*, Ти Син Божий, Ти Цар Ізраїлю!
|
||
\p
|
||
\v 50 Ісус сказав у відповідь:
|
||
\p \wj ―Ти повірив, тому що Я сказав, що бачив тебе під смоковницею? Ти більше від цього побачиш.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 51 Потім сказав:
|
||
\p \wj ―Істинно кажу вам: «ви побачите відкриті небеса й Божих ангелів, які підіймаються та опускаються»\wj*\f + \fr 1:51 \ft \xt Див. Бут. 28:12\xt*.\f* \wj на Сина Людського.\wj*
|
||
\c 2
|
||
\s1 Ісус перетворює воду у вино
|
||
\p
|
||
\v 1 Третього дня було весілля в Кані Галілейській, і мати Ісуса була там.
|
||
\v 2 Ісус зі Своїми учнями теж був покликаний на весілля.
|
||
\v 3 Коли закінчилося вино, мати Ісуса сказала Йому:
|
||
\p ―Вони не мають вина.
|
||
\p
|
||
\v 4 Ісус відповів їй:
|
||
\p \wj ―Жінко, що Мені й тобі до цього? Ще не настав Мій час.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 5 Його мати сказала слугам: «Робіть те, що Він вам скаже!»
|
||
\p
|
||
\v 6 За юдейським звичаєм очищення там стояло шість камʼяних посудин для води. Кожна з них містила дві або три міри.\f + \fr 2:6 \ft Приблизно 75 – 115 літрів.\f*
|
||
\p
|
||
\v 7 Ісус сказав їм: \wj «Наповніть посудини водою!»\wj* І вони наповнили їх по вінця.
|
||
\p
|
||
\v 8 Потім сказав їм: \wj «А тепер зачерпніть та віднесіть управителю свята!»\wj*
|
||
\p Вони зробили це.
|
||
\v 9 Коли управитель скуштував води, яка стала вином, – а він не знав, звідки воно, лише слуги, які зачерпнули воду, знали, – то покликав нареченого
|
||
\v 10 й сказав йому: «Кожна людина спочатку подає хороше вино, а коли \add гості\add* напʼються, \add подає\add* гірше. Ти ж тримав хороше вино дотепер».
|
||
\p
|
||
\v 11 Так Ісус у Кані Галілейській поклав початок знаменням, через які показав Свою славу, і Його учні повірили в Нього.
|
||
\p
|
||
\v 12 Після цього \add Ісус\add* разом із матірʼю, братами та учнями пішов до Капернаума й залишився там декілька днів.
|
||
\s1 Ісус очищує Храм
|
||
\p
|
||
\v 13 Наближалася юдейська Пасха, і Ісус піднявся до Єрусалима.
|
||
\v 14 У Храмі Він знайшов тих, хто продавав волів, овець та голубів. Біля столів стояли ті, хто міняв гроші.
|
||
\v 15 Тоді, зробивши бича з мотузок, Він повиганяв із Храму їх усіх разом з їхніми вівцями та волами. Також Він розкидав гроші та перевернув столи міняльників.
|
||
\v 16 А тим, хто продавав голубів, сказав: \wj «Заберіть це звідси! Не робіть із Дому Мого Отця дім торгівлі!»\wj*
|
||
\v 17 Його учні згадали, що записано \add в Писанні\add*: «Ревність до Дому Твого поглине Мене».\f + \fr 2:17 \ft \xt Див. Пс. 68:10\xt*.\f*
|
||
\p
|
||
\v 18 Тоді юдеї запитали Ісуса:
|
||
\p ―Яке знамення Ти покажеш нам як доказ того, що \add маєш право\add* це робити?
|
||
\p
|
||
\v 19 Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Зруйнуйте цей Храм, і за три дні Я відбудую його.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 20 Юдеї сказали:
|
||
\p ―Цей Храм будувався сорок шість років, а Ти за три дні відбудуєш його?
|
||
\p
|
||
\v 21 Але Він казав це про Храм Свого тіла.
|
||
\v 22 Після того, як Він воскрес із мертвих, Його учні згадали ці слова й повірили Писанню та словам Ісуса.
|
||
\p
|
||
\v 23 Коли Він був у Єрусалимі на святі Пасхи, багато хто повірив у Його імʼя, побачивши знамення, які Він творив.
|
||
\v 24 Але Ісус не звірявся їм, бо Сам знав усе
|
||
\v 25 й не мав потреби, щоб хтось свідчив про людину, адже Сам знав, що було в людині.
|
||
\c 3
|
||
\s1 Розмова з Никодимом
|
||
\p
|
||
\v 1 Серед фарисеїв був чоловік, на імʼя Никодим, один з юдейських керівників.
|
||
\v 2 Він прийшов до Ісуса вночі та сказав:
|
||
\p ―\tl Равві\tl*, ми знаємо, що Ти Вчитель, Який прийшов від Бога, бо ніхто не може робити таких знамень, які Ти робиш, якщо Бог не з ним.
|
||
\p
|
||
\v 3 Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Істинно кажу тобі: якщо хтось не народиться знову,\wj*\f + \fr 3:3 \ft Або: \fqa народиться згори\ft ; також \xt 3:7\xt*.\f* \wj не може побачити Царства Божого.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 4 Никодим сказав Йому:
|
||
\p ―Як може людина народитися знову, якщо вона вже стара? Адже не може вона знов увійти в утробу своєї матері та народитися?
|
||
\p
|
||
\v 5 Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Істинно кажу тобі: якщо хтось не народиться від води та Духа, не може увійти до Царства Божого.\wj*
|
||
\v 6 \wj Те, що народжене від плоті, є плоттю, а народжене від Духа є духом.\wj*
|
||
\v 7 \wj Не дивуйся, що Я сказав тобі: вам треба народитися знову.\wj*
|
||
\v 8 \wj Вітер віє, де хоче, ти чуєш його, але не бачиш, звідки він приходить і куди йде. Так само і з кожним, хто народжений від Духа.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 9 Никодим у відповідь сказав:
|
||
\p ―Як це може статися?
|
||
\p
|
||
\v 10 Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Ти – учитель Ізраїля й не знаєш цього?\wj*
|
||
\v 11 \wj Істинно кажу тобі: ми говоримо про те, що знаємо, свідчимо про те, що бачили, але ви не приймаєте нашого свідчення.\wj*
|
||
\v 12 \wj Якщо Я сказав вам про земні речі, і ви не повірили, як же ви повірите, якщо Я скажу про небесне?\wj*
|
||
\v 13 \wj Ніхто не піднімався на небо, окрім Того, Хто зійшов із неба, – Сина Людського, Який є на небі.\wj*
|
||
\v 14 \wj І як Мойсей підняв змія в пустелі,\wj*\f + \fr 3:14 \ft \xt Див. Чис. 21:9\xt*.\f* \wj так має бути піднятий і Син Людський,\wj*
|
||
\v 15 \wj щоб кожний, хто повірить у Нього, мав життя вічне.\wj*\f + \fr 3:15 \ft Деякі богослови вважають, що діалог Ісуса з Никодимом продовжується до 21-го вірша.\f*
|
||
\p
|
||
\v 16 Бо так полюбив Бог світ, що віддав Свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне.
|
||
\p
|
||
\v 17 Адже Бог послав Сина у світ не для того, щоб засудити світ, але для того, щоб спасти світ через Нього.
|
||
\v 18 Хто вірить у Нього, не буде засуджений, а хто не вірить, той уже засуджений, бо він не повірив в імʼя Єдинородного Сина Божого.
|
||
\v 19 У цьому полягає суд: світло прийшло у світ, але люди полюбили більше темряву, ніж світло, бо їхні вчинки були погані.
|
||
\v 20 Адже кожний, хто чинить зло, ненавидить світло й не приходить до світла, щоб не викрились його вчинки.
|
||
\v 21 А хто живе в істині, той приходить до світла, щоб розкрилися його вчинки, бо були зроблені в Бозі.
|
||
\s1 Свідчення Івана Хрестителя про Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 22 Після цього Ісус разом зі Своїми учнями пішов до землі юдейської. Він перебував там деякий час та хрестив.
|
||
\v 23 Іван також продовжував хрестити в Еноні, що біля Салима, бо там було багато води. Люди продовжували приходити до нього, і він хрестив їх.
|
||
\v 24 На той час Іван ще не був вкинутий до вʼязниці.
|
||
\v 25 Між деякими учнями Івана та одним юдеєм виникла суперечка щодо очищення.
|
||
\p
|
||
\v 26 Вони прийшли до Івана й сказали йому:
|
||
\p ―\tl Равві\tl*, ось Той, Хто був із тобою на тому боці Йордану й про Кого ти свідчив, зараз Сам хрестить, і всі йдуть до Нього.
|
||
\p
|
||
\v 27 Іван сказав у відповідь:
|
||
\p ―Не може людина прийняти нічого, якщо не дано їй з неба.
|
||
\v 28 Ви самі свідки того, що я казав: «Я не Христос, я посланий перед Ним».
|
||
\v 29 Хто має наречену, той є нареченим. Друг нареченого стоїть, слухає та радіє від голосу нареченого. Отже, у цьому й моя радість, і зараз вона сповнилась.
|
||
\v 30 Йому належить зростати, а мені меншати.
|
||
\p
|
||
\v 31 Той, Хто приходить згори, величніший за всіх. Земний же належить до землі й говорить по-земному. Той, Хто приходить із неба, величніший за всіх.
|
||
\v 32 Він свідчить про все, що бачив та чув, але ніхто не приймає Його свідчення.
|
||
\v 33 Той, хто приймає Його свідчення, той засвідчив, що Бог істинний.
|
||
\v 34 Адже Той, Кого надіслав Бог, говорить слова Божі, тому що \add Бог\add* дає Йому Духа без міри.
|
||
\v 35 Отець любить Сина й усе віддав у Його руки.
|
||
\v 36 Хто вірить у Сина, той має життя вічне, а хто не вірить у Сина, той не побачить життя, і гнів Божий залишається на ньому.
|
||
\c 4
|
||
\s1 Ісус розмовляє з самарянкою
|
||
\p
|
||
\v 1 Коли Ісус дізнався, що фарисеї почули, начебто Він хрестить більше учнів, ніж Іван, –
|
||
\v 2 хоча сам Ісус не хрестив, а хрестили Його учні, –
|
||
\v 3 то залишив Юдею й знову пішов до Галілеї.
|
||
\v 4 Йому треба було пройти через Самарію,
|
||
\v 5 і Він прийшов у самарянське місто Сихар, неподалік від землі, яку Яків дав своєму синові Йосифові.
|
||
\v 6 Там була криниця Якова, і Ісус, утомившись від дороги, сів \add відпочити\add* біля криниці. Було десь близько шостої години\f + \fr 4:6 \ft Приблизно дванадцята година.\f*.
|
||
\p
|
||
\v 7 Одна жінка з Самарії прийшла по воду.
|
||
\p Ісус сказав їй:
|
||
\p \wj ―Дай Мені напитися!\wj*
|
||
\p
|
||
\v 8 (Його учні пішли до міста купити їжі.)
|
||
\p
|
||
\v 9 Жінка-самарянка сказала Йому:
|
||
\p ―Як Ти, юдей, просиш пити в мене – жінки-самарянки?
|
||
\p (Річ у тім, що юдеї не спілкуються з самарянами.)
|
||
\p
|
||
\v 10 Ісус відповів їй:
|
||
\p \wj ―Якби ти знала про дар Божий і Хто Той, Що каже тобі: «Дай Мені напитися!», ти б сама просила в Нього, і Він дав би тобі живої води.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 11 Жінка сказала:
|
||
\p ―Господи, Ти навіть відра не маєш, а криниця глибока, звідки ж у Тебе жива вода?
|
||
\v 12 Невже Ти більший від нашого батька Якова, який дав нам криницю і сам із неї пив, а також його сини та його стада?
|
||
\p
|
||
\v 13 Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Кожен, хто пʼє цю воду, знову захоче пити.\wj*
|
||
\v 14 \wj Але той, хто пʼє воду, яку Я йому дам, повік не відчуватиме спраги. Вода, яку Я йому дам, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 15 Жінка сказала Йому:
|
||
\p ―Господи, дай мені такої води, щоб я більше не хотіла пити й не приходила сюди черпати.
|
||
\p
|
||
\v 16 Він сказав їй:
|
||
\p \wj ―Іди, поклич свого чоловіка та приходь сюди.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 17 Вона відповіла:
|
||
\p ―У мене немає чоловіка.
|
||
\p Ісус сказав:
|
||
\p \wj ―Ти добре відповіла, що не маєш чоловіка.\wj*
|
||
\v 18 \wj Адже в тебе було пʼять чоловіків, і той, з ким ти зараз живеш, тобі не чоловік. Тут ти сказала правду.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 19 Жінка сказала Йому:
|
||
\p ―Господи, я бачу, що Ти пророк.
|
||
\v 20 Наші батьки поклонялися на цій горі, а ви, \add юдеї,\add* кажете, що в Єрусалимі те місце, де потрібно Йому поклонятися.
|
||
\p
|
||
\v 21 Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Повір Мені, жінко, прийде час, коли не будете поклонятися Отцеві ні на цій горі, ні в Єрусалимі.\wj*
|
||
\v 22 \wj Ви, \add самаряни\add*, поклоняєтесь тому, чого не знаєте, ми ж знаємо, Кому поклоняємося, бо спасіння – від юдеїв.\wj*
|
||
\v 23 \wj Але прийде час, і вже прийшов, коли справжні поклонники будуть поклонятися Отцеві в Дусі та істині, бо таких поклонників шукає Собі Отець.\wj*
|
||
\v 24 \wj Бог є Дух, і хто поклоняється Йому, той повинен поклонятися в Дусі та істині.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 25 Жінка сказала Йому:
|
||
\p ―Я знаю, що має прийти Месія, Якого називають Христос. Коли Він прийде, Він нам усе пояснить.
|
||
\p
|
||
\v 26 Ісус сказав їй:
|
||
\p \wj ―Це Я, Той, Хто говорить із тобою.\wj*
|
||
\s1 Ісус говорить про духовні жнива
|
||
\p
|
||
\v 27 У той час повернулися Його учні й дивувалися, що Він говорить із жінкою. Однак ніхто не запитав: «Чого хочеш?» або: «Чому розмовляєш із нею?»
|
||
\p
|
||
\v 28 Тоді жінка залишила своє відро, повернулася до міста та сказала людям:
|
||
\v 29 «Ходіть та побачите Чоловіка, Який сказав мені все, що я зробила! Чи Він часом не Христос?»
|
||
\v 30 Тоді \add люди\add* вийшли з міста та прийшли до Ісуса.
|
||
\v 31 У цей час Його учні просили Його:
|
||
\p ―\tl Равві\tl*, поїж!
|
||
\p
|
||
\v 32 Але Він сказав їм:
|
||
\p \wj ―Я маю їсти іншу їжу, про яку ви не знаєте.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 33 Тоді учні почали говорити один до одного: «Чи не приніс Йому хтось їсти?»
|
||
\p
|
||
\v 34 Ісус сказав їм:
|
||
\p \wj ―Моя їжа в тому, щоб чинити волю Того, Хто надіслав Мене, і звершити Його справу.\wj*
|
||
\v 35 \wj Хіба ви не говорите: «Ще чотири місяці, і будуть жнива?» Отже, Я кажу вам: підійміть ваші очі й подивіться на поля, бо вони вже білі, готові для жнив.\wj*
|
||
\v 36 \wj Жнець отримує свою винагороду. Він збирає врожай для вічного життя, щоб раділи разом – той, хто сіє, і той, хто жне.\wj*
|
||
\v 37 \wj У цьому справджується слово: один сіє, а інший жне.\wj*
|
||
\v 38 \wj Я надіслав вас жати не те, над чим ви трудилися. Інші трудилися, а ви їхню працю пожинаєте.\wj*
|
||
\s1 Багато самарян увірувало
|
||
\p
|
||
\v 39 Багато самарян із того міста увірувало в Ісуса через слова, засвідчені жінкою: «Він сказав мені все, що я зробила».
|
||
\v 40 Коли самаряни прийшли до Нього, то просили Його залишитися з ними, і Він залишався там два дні.
|
||
\v 41 І ще більше увірувало через Його Слово.
|
||
\p
|
||
\v 42 Вони казали жінці: «Ми вже віримо не через твої слова, а тому що ми самі чули й знаємо, що Він дійсно Спаситель світу».
|
||
\s1 Ісус зцілює сина придворного
|
||
\p
|
||
\v 43 Через два дні Він вирушив звідти до Галілеї.
|
||
\v 44 Адже Ісус Сам свідчив, що пророк на своїй батьківщині пошани не має.
|
||
\v 45 Проте коли Він прибув до Галілеї, галілеяни прийняли Його гостинно, тому що вони були в Єрусалимі на святі Пасхи та бачили все, що Він там зробив.
|
||
\p
|
||
\v 46 \add Ісус\add* знов прийшов у Кану Галілейську, де перетворив воду у вино. На той час у Капернаумі син одного придворного був хворий.
|
||
\v 47 Почувши, що Ісус прийшов з Юдеї до Галілеї, він прийшов до Нього й благав, щоб Він прийшов зцілити його сина, який був при смерті.
|
||
\p
|
||
\v 48 Ісус сказав йому:
|
||
\p \wj ―Якщо ви не побачите ознак та чудес, ніколи не повірите!\wj*
|
||
\p
|
||
\v 49 Придворний відповів Йому:
|
||
\p ―Господи, прийди, доки мій син не помер.
|
||
\p
|
||
\v 50 Ісус відповів йому:
|
||
\p \wj ―Іди, твій син буде жити.\wj*
|
||
\p Чоловік повірив тому, що сказав Ісус, та пішов.
|
||
\v 51 Коли він був іще в дорозі, раби зустріли його й сказали, що його син живий.
|
||
\v 52 Він запитав, о котрій годині йому стало краще, і вони сказали: «Вчора о сьомій\f + \fr 4:52 \ft Приблизно тринадцята година.\f* годині гарячка залишила його».
|
||
\v 53 Батько зрозумів, що це сталося тоді, коли Ісус сказав: \wj «Твій син буде жити».\wj* І повірив він та увесь його дім.
|
||
\v 54 Це було друге знамення, яке зробив Ісус після того, як повернувся з Юдеї в Галілею.
|
||
\c 5
|
||
\s1 Ісус зцілює хворого біля купальні
|
||
\p
|
||
\v 1 Після цього було юдейське свято, і Ісус пішов до Єрусалима.
|
||
\v 2 В Єрусалимі, біля Овечих воріт, є купальня, яка єврейською називається Віфезда й має пʼять критих колонад.
|
||
\v 3 Там лежало багато хворих, сліпих, кривих та паралізованих. Вони чекали, коли вода збуриться.
|
||
\v 4 Іноді ангел Господній сходив та збурював воду, і хто перший заходив у воду, зцілювався, хоч би якою була його хвороба.\f + \fr 5:4 \ft Деякі ранні рукописи не містять слів: \fqa Вони чекали… хвороба.\f*
|
||
\v 5 Був же там чоловік, який хворів уже тридцять вісім років.
|
||
\v 6 Ісус, побачивши, що він лежить, і знаючи, що той вже багато часу був хворий, сказав:
|
||
\p \wj ―Ти хочеш одужати?\wj*
|
||
\p
|
||
\v 7 Хворий відповів:
|
||
\p ―Господи, я не маю людини, котра б допомогла мені увійти до купальні, коли вода збуриться. Як тільки я дістаюся до води, хтось інший заходить раніше за мене.
|
||
\p
|
||
\v 8 Ісус сказав йому:
|
||
\p \wj ―Підведися, візьми свою постіль та ходи!\wj*
|
||
\p
|
||
\v 9 І відразу чоловік став здоровим, узяв свою постіль та пішов.
|
||
\p Тоді була Субота.
|
||
\v 10 Тому юдеї сказали зціленому:
|
||
\p ―Сьогодні Субота, і тобі не дозволено нести свою постіль.
|
||
\p
|
||
\v 11 Але він відповів їм:
|
||
\p ―Той, Хто зцілив мене, сказав мені: \wj «Візьми свою постіль та ходи».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 12 Вони запитали:
|
||
\p ―Хто Той Чоловік, Який сказав тобі взяти \add постіль\add* та йти?
|
||
\p
|
||
\v 13 Але зцілений не знав, Хто Це був, адже Ісус зник у натовпі, що був у тому місці.
|
||
\v 14 Згодом Ісус знайшов його в Храмі й сказав йому:
|
||
\p \wj ―Ось ти вже здоровий. Не гріши більше, щоб не сталося з тобою чогось гіршого.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 15 Той чоловік пішов та сповістив юдеїв, що це Ісус зцілив його.
|
||
\s1 Влада Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 16 Через те, що Ісус зробив це в Суботу, юдеї переслідували Ісуса.
|
||
\v 17 Ісус же сказав їм: \wj «Мій Отець до цього часу працює, і Я теж працюю».\wj*
|
||
\v 18 Тоді юдеї ще більше шукали нагоди вбити Ісуса, бо Він не тільки порушував Суботу, але й називав Бога Своїм Отцем, роблячи Себе рівним Богові.
|
||
\p
|
||
\v 19 Ісус відповів їм:
|
||
\p \wj ―Істинно кажу вам: Син нічого не може робити Сам від Себе, доки не побачить Отця, Який робить. Те, що робить \add Отець,\add* робить і Син так само.\wj*
|
||
\v 20 \wj Адже Отець любить Сина й показує Йому все, що робить Сам, і Він покаже Йому справи ще більші за ці, щоб ви дивувалися.\wj*
|
||
\v 21 \wj Так само, як Отець воскрешає мертвих і дає їм життя, так і Син дає життя тим, кому хоче.\wj*
|
||
\v 22 \wj Навіть більше, Отець нікого не судить, Він увесь суд передав Синові,\wj*
|
||
\v 23 \wj щоб усі шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує й Отця, Який послав Його.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 24 \wj Істинно кажу вам: хто чує Моє Слово і вірить Тому, Хто надіслав Мене, той має життя вічне й на суд не приходить, а перейшов від смерті до життя.\wj*
|
||
\v 25 \wj Істинно кажу вам: приходить час, і вже прийшов, коли мертві почують голос Сина Божого, і ті, хто почує, оживуть.\wj*
|
||
\v 26 \wj Адже як Отець має життя в Собі, так дав і Синові мати життя в Собі\wj*
|
||
\v 27 \wj Він дав Йому владу судити, тому що Він – Син Людський.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 28 \wj Не дивуйтеся тому, що приходить час, коли всі, хто в могилах, почують Його голос\wj*
|
||
\v 29 \wj і вийдуть \add із них\add*. Ті, хто робив добро, воскреснуть для життя, а ті, хто робив зло, воскреснуть на суд.\wj*
|
||
\v 30 \wj Я нічого не можу робити від Себе. Я суджу, як чую, і Мій суд справедливий, тому що Я прагну сповнити не Свою волю, а волю Того, Хто послав Мене.\wj*
|
||
\s1 Свідчення про Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 31 \wj Якби Я свідчив Сам про Себе, то Моє свідчення не було б правдиве,\wj*
|
||
\v 32 \wj але про Мене свідчить Інший, і Я знаю, що свідчення, яким Він свідчить про Мене, правдиве.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 33 \wj Ви посилали до Івана, і він свідчив про істину.\wj*
|
||
\v 34 \wj Я ж не потребую свідчення від людини, але кажу вам про це, щоб ви були спасенні.\wj*
|
||
\v 35 \wj \add Іван\add* був світильником, горів та світив, і ви хотіли деякий час радіти при його світлі.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 36 \wj Але є в Мене свідчення більше \add за свідчення\add* Івана. Бо діла, які Отець доручив Мені звершити і які Я роблю, свідчать про Мене, що Отець послав Мене.\wj*
|
||
\v 37 \wj І Отець, Який послав Мене, свідчить про Мене. Ви ніколи не чули Його голосу й не бачили Його обличчя.\wj*
|
||
\v 38 \wj Ви не маєте Його Слова, яке б у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав.\wj*
|
||
\v 39 \wj Ви старанно досліджуєте Писання, сподіваючись через них мати життя вічне, а вони свідчать про Мене.\wj*
|
||
\v 40 \wj Однак ви не бажаєте прийти до Мене, щоб мати життя.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 41 \wj Я не приймаю слави від людей,\wj*
|
||
\v 42 \wj але Я знаю вас, що ви не маєте в собі любові до Бога.\wj*\f + \fr 5:42 \ft Або: \fqa любові Божої.\f*
|
||
\v 43 \wj Я прийшов в імʼя Мого Отця, і ви не приймаєте Мене. Якщо ж прийде інший у своє імʼя, того приймете.\wj*
|
||
\v 44 \wj Як ви можете повірити, коли ви приймаєте славу один від одного, але не шукаєте слави від єдиного Бога?\wj*
|
||
\p
|
||
\v 45 \wj Не думайте, що Я буду звинувачувати вас перед Отцем. Ваш обвинувач – Мойсей, на якого ви покладаєтесь.\wj*
|
||
\v 46 \wj Якби ви вірили Мойсею, то вірили б і Мені, адже він писав про Мене.\wj*
|
||
\v 47 \wj Але якщо ви не вірите тому, що він написав, як же ви повірите Моїм словам?\wj*
|
||
\c 6
|
||
\s1 Ісус годує пʼять тисяч
|
||
\p
|
||
\v 1 Після цього Ісус відправився на другий бік Галілейського моря, \add яке зветься\add* Тиверіадським.
|
||
\v 2 За Ним ішов великий натовп, оскільки бачили знамення, які Він робив, зцілюючи хворих.
|
||
\v 3 Ісус піднявся на гору й сів там зі Своїми учнями.
|
||
\v 4 Наближалося юдейське свято Пасхи.
|
||
\p
|
||
\v 5 Коли Ісус підняв очі й побачив, що багато людей ішло до Нього, сказав Филипові:
|
||
\p \wj ―Де ми купимо хліба, щоб нагодувати цих \add людей\add*?\wj*
|
||
\p
|
||
\v 6 Він спитав це, щоб випробувати Филипа, бо Сам вже знав, що буде робити.
|
||
\p
|
||
\v 7 Филип відповів:
|
||
\p ―Навіть якщо купити хліба на двісті динаріїв\f + \fr 6:7 \ft Динарій був звичайною платою за робочий день.\f*, і того не буде достатньо, щоб кожний отримав хоч трохи.
|
||
\p
|
||
\v 8 Інший Його учень, Андрій, брат Симона Петра, сказав:
|
||
\p
|
||
\v 9 ―Тут є хлопчик, який має пʼять хлібів з ячмінного борошна та дві рибини. Але що це для такої кількості?
|
||
\p
|
||
\v 10 Ісус сказав:
|
||
\p \wj ―Звеліть людям сісти.\wj*
|
||
\p У тому місці було багато трави, тож всі посідали на неї (було їх близько пʼяти тисяч чоловіків).
|
||
\v 11 Ісус узяв хліби та, подякувавши Богові, роздав їх тим, хто сидів. Так само зробив і з рибою. Кожний брав, скільки хотів.
|
||
\p
|
||
\v 12 Коли всі наїлися, Він сказав Своїм учням:
|
||
\p \wj ―Зберіть те, що залишилося, щоб нічого не пропало.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 13 Вони зібрали та наповнили дванадцять кошиків із залишками з пʼяти ячмінних хлібів, які залишилися після тих, що їли.
|
||
\p
|
||
\v 14 Коли люди побачили знамення, яке Він зробив, почали казати: «Він насправді Пророк, Який мав прийти у світ».
|
||
\v 15 Ісус же, зрозумівши, що вони мають намір прийти і взяти Його силоміць, щоб зробити царем, знову пішов на гору один.
|
||
\s1 Ісус іде по воді
|
||
\p
|
||
\v 16 Коли настав вечір, учні Ісуса спустилися до моря
|
||
\v 17 й, увійшовши в човен, попливли через море до Капернаума. Було вже темно, а Ісус усе ще не приходив до них.
|
||
\v 18 Тим часом море розхвилювалося, бо подув сильний вітер.
|
||
\v 19 Вони вже відпливли на двадцять пʼять або тридцять стадіїв,\f + \fr 6:19 \ft Приблизно пʼять-шість кілометрів.\f* коли побачили Ісуса, Який ішов по воді та наближався до човна. Учні злякалися.
|
||
\v 20 Але Він заговорив до них: \wj «Це Я! Не бійтеся!»\wj*
|
||
\v 21 Вони хотіли взяти Його в човен; і човен відразу пристав до берега, до якого прямували.
|
||
\p
|
||
\v 22 Наступного дня люди, які стояли на іншому березі моря, побачили, що там не було іншого човна, окрім одного, і що Ісус не сідав разом зі Своїми учнями в човен, а Його учні відпливли самі.
|
||
\v 23 \add Тим часом\add* кілька човнів із Тиверіади припливло \add та пристало\add* поблизу того міста, де вони їли хліб, після того, як Господь подякував \add Богові\add*.
|
||
\v 24 Коли люди побачили, що ні Ісуса, ні Його учнів немає в тому місці, вони сіли в човни та попливли до Капернаума шукати Ісуса.
|
||
\s1 Ісус – хліб життя
|
||
\p
|
||
\v 25 Коли знайшли Його на іншому березі, запитали:
|
||
\p ―\tl Равві\tl*, коли Ти сюди прийшов?
|
||
\p
|
||
\v 26 Ісус відповів їм:
|
||
\p \wj ―Істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що побачили знамення, а тому, що їли хліб та наїлися.\wj*
|
||
\v 27 \wj Працюйте не за їжу, що проходить, а за їжу, що залишається для життя вічного, яке дасть вам Син Людський. Бо Його засвідчив Бог Отець.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 28 Вони запитали:
|
||
\p ―Що нам робити, щоб чинити діла Божі?
|
||
\p
|
||
\v 29 Ісус відповів їм:
|
||
\p \wj ―Діло Боже – це вірити в Того, Кого Він послав.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 30 Вони запитали:
|
||
\p ―Яке знамення Ти міг би зробити, щоб ми побачили та повірили в Тебе? Що Ти зробиш?
|
||
\v 31 Наші батьки їли манну в пустелі, як написано: «Дав їм їсти хліб із неба».\f + \fr 6:31 \ft \xt Див. Вих. 16:31; Неєм. 9:15; Пс. 77:24\xt*.\f*
|
||
\p
|
||
\v 32 Ісус сказав їм:
|
||
\p \wj ―Істинно кажу вам: це не Мойсей дав вам хліб із неба, а Отець Мій дає вам істинний хліб із неба.\wj*
|
||
\v 33 \wj Тому що хліб Божий – це Той, Хто зійшов із неба й дає життя світові.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 34 Вони сказали:
|
||
\p ―Господи, давай нам завжди цей хліб!
|
||
\p
|
||
\v 35 Ісус сказав:
|
||
\p \wj ―Я – хліб життя! Кожний, хто приходить до Мене, ніколи не зголодніє, і хто вірить у Мене, той ніколи не відчуватиме спраги.\wj*
|
||
\v 36 \wj Але як Я вам казав, ви бачили Мене й не вірите.\wj*
|
||
\v 37 \wj Усі, кого дав Мені Отець, прийдуть до Мене, і того, хто прийде до Мене, Я не вижену геть.\wj*
|
||
\v 38 \wj Бо Я прийшов із неба для того, щоб виконати не Мою волю, а волю Того, Хто надіслав Мене.\wj*
|
||
\v 39 \wj А це воля Того, Хто надіслав Мене: щоб Я не втратив нікого з тих, кого Він Мені дав, але щоб воскресив їх останнього дня.\wj*
|
||
\v 40 \wj Воля Мого Отця полягає в тому, щоб кожний, хто бачить Сина та вірить у Нього, мав життя вічне, і Я воскрешу його останнього дня.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 41 Тоді юдеї почали нарікати, бо Він сказав: \wj «Я – хліб, який зійшов із неба».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 42 Вони казали:
|
||
\p ―Хіба Він не Ісус, син Йосифа? Чи не знаємо ми Його батька й матері? Як же Він тепер каже: \wj «Я прийшов із неба»\wj*?
|
||
\p
|
||
\v 43 Ісус сказав їм:
|
||
\p \wj ―Не нарікайте між собою!\wj*
|
||
\v 44 \wj Ніхто не може прийти до Мене, якщо Отець, Який послав Мене, не притягне його, і Я воскрешу його останнього дня.\wj*
|
||
\v 45 \wj У пророків написано: «Усі будуть навчені Богом».\wj*\f + \fr 6:45 \ft \xt Див. Іс. 54:13\xt*.\f* \wj Кожен, хто почув Отця та навчився в Нього, приходить до Мене.\wj*
|
||
\v 46 \wj Бо ніхто не бачив Отця, окрім Того, Хто від Бога, тільки Він бачив Отця.\wj*
|
||
\v 47 \wj Істинно кажу вам: хто вірить \add у Мене\add*, той має життя вічне.\wj*
|
||
\v 48 \wj Я – хліб життя!\wj*
|
||
\v 49 \wj Ваші батьки їли манну в пустелі й померли.\wj*
|
||
\v 50 \wj Це ж хліб, який зійшов із неба, щоб той, хто їсть його, не помер.\wj*
|
||
\v 51 \wj Я – хліб життя, який зійшов із неба. Хто буде їсти цей хліб, той житиме вічно. Хліб, який Я дам, це Моє тіло, яке віддам заради життя світу.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 52 Тоді юдеї почали сперечатися між собою, кажучи:
|
||
\p ―Як Він може дати нам Своє тіло, щоб ми його їли?
|
||
\p
|
||
\v 53 Ісус сказав їм:
|
||
\p \wj ―Істинно кажу вам: якщо не будете їсти тіла Сина Людського й не будете пити Його крові, не будете мати життя \add вічного\add* в собі.\wj*
|
||
\v 54 \wj Хто їсть Моє тіло й пʼє Мою кров, має життя вічне, і Я воскрешу його останнього дня.\wj*
|
||
\v 55 \wj Бо тіло Моє – істинна їжа і кров Моя – істинний напій.\wj*
|
||
\v 56 \wj Хто їсть Моє тіло й пʼє Мою кров, перебуває в Мені, і Я \add перебуваю\add* в ньому.\wj*
|
||
\v 57 \wj Як живий Отець послав Мене і як Я живу через Отця, так і той, хто їсть Мене, буде жити через Мене.\wj*
|
||
\v 58 \wj Це є хліб, який зійшов із неба. Він не такий, як той, що їли ваші батьки та померли. Хто їсть цей хліб, той житиме вічно.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 59 \add Ісус\add* сказав це, коли навчав у синагозі в Капернаумі.
|
||
\s1 Багато учнів залишає Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 60 Чимало Його учнів, почувши це, сказали:
|
||
\p ―Ці слова важкі для \add сприйняття\add*. Хто може їх слухати?
|
||
\p
|
||
\v 61 Ісус, знаючи в Собі, що Його учні нарікають через це, сказав їм:
|
||
\p \wj ―Це вас ображає?\wj*
|
||
\v 62 \wj А якщо побачите Сина Людського, Котрий возноситься туди, де був раніше?\wj*
|
||
\v 63 \wj Дух дає життя, людині це не під силу. Слова, які Я вам казав, – це Дух та життя.\wj*
|
||
\v 64 \wj Але між вами є деякі, що не вірять.\wj*
|
||
\p (Ісус \add казав так,\add* бо від початку знав, хто не вірить і хто зрадить Його.)
|
||
\p
|
||
\v 65 Він продовжив:
|
||
\p \wj ―Тому Я кажу вам: ніхто не може прийти до Мене, якщо це не дано йому Отцем.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 66 Відтоді чимало Його учнів залишили Його й більше не ходили з Ним.
|
||
\p
|
||
\v 67 Тоді Ісус запитав дванадцятьох:
|
||
\p \wj ―Ви не бажаєте піти?\wj*
|
||
\p
|
||
\v 68 Симон Петро відповів:
|
||
\p ―Господи, до кого нам піти? Ти маєш слова вічного життя.
|
||
\v 69 Ми віримо та знаємо, що Ти – Святий Божий!
|
||
\p
|
||
\v 70 Ісус сказав:
|
||
\p \wj ―Чи не Я обрав вас, дванадцятьох? І все ж один із вас – диявол.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 71 Він говорив так про Юду, \add сина\add* Симона Іскаріота, який, хоч і був одним із дванадцятьох, однак мав зрадити Його.
|
||
\c 7
|
||
\s1 Ісус іде на свято Кущів
|
||
\p
|
||
\v 1 Після цього Ісус ходив по Галілеї. В Юдею Він не йшов, адже юдеї хотіли вбити Його.
|
||
\v 2 Коли наближалося юдейське свято Кущів,
|
||
\v 3 брати \add Ісуса\add* сказали Йому:
|
||
\p ―Іди звідси в Юдею, щоб і Твої учні побачили діла, які Ти робиш.
|
||
\v 4 Адже ніхто не робить своїх вчинків таємно, якщо шукає визнання. Якщо Ти робиш це, покажи Себе світові!
|
||
\p
|
||
\v 5 Бо навіть Його брати не вірили в Нього.
|
||
\p
|
||
\v 6 Тоді Ісус сказав їм:
|
||
\p \wj ―Мій час ще не настав, але для вас час завжди готовий.\wj*
|
||
\v 7 \wj Світ не може ненавидіти вас, Мене ж ненавидить, бо Я свідчу про те, що його діла лихі.\wj*
|
||
\v 8 \wj Ви йдіть на свято; Я ж \add поки\add* не піду на це свято, бо Мій час ще не настав.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 9 Сказавши це, Ісус залишився в Галілеї.
|
||
\p
|
||
\v 10 Та коли Його брати пішли на свято, Він теж пішов, але не відкрито, а таємно.
|
||
\v 11 На святі юдеї шукали Його й казали: «Де Він?»
|
||
\p
|
||
\v 12 У народі було багато чуток про Ісуса. Деякі казали, що Він хороший, а інші – що Він обманює людей.
|
||
\v 13 Однак відкрито ніхто про Нього не говорив через страх перед юдеями.
|
||
\s1 Ісус навчає у Храмі
|
||
\p
|
||
\v 14 Перша частина свята вже пройшла, коли Ісус прийшов у Храм і почав навчати.
|
||
\v 15 Юдеї дивувались та казали:
|
||
\p ―Звідки Він стільки знає, адже ніколи не навчався?
|
||
\p
|
||
\v 16 Ісус відповів їм:
|
||
\p \wj ―Те, чого Я навчаю, не від Мене, а від Того, Хто надіслав Мене.\wj*
|
||
\v 17 \wj Якщо хтось хоче чинити волю Божу, то дізнається: від Бога Моє вчення чи Я говорю від Себе.\wj*
|
||
\v 18 \wj Хто говорить від Себе, той шукає славу самому собі, а Хто шукає славу Тому, Хто послав Його, той правдивий, і немає в ньому неправди.\wj*
|
||
\v 19 \wj Хіба Мойсей не дав вам Закон? Однак ніхто з вас не дотримується Закону. Чому ви хочете вбити Мене?\wj*
|
||
\p
|
||
\v 20 Натовп відповів:
|
||
\p ―Ти одержимий демоном! Хто хоче Тебе вбити?
|
||
\p
|
||
\v 21 Ісус сказав їм у відповідь:
|
||
\p \wj ―Я вчинив одне чудо\wj*\f + \fr 7:21 \ft Буквально: \fqa діло.\f*\wj, і ви всі дивуєтеся.\wj*\f + \fr 7:21 \ft \xt Див. 5:1-9\xt*.\f*
|
||
\v 22 \wj Мойсей дав вам обрізання (хоча обрізання не від Мойсея, а від праотців), і ви обрізаєте дітей у Суботу.\wj*
|
||
\v 23 \wj Якщо чоловік може бути обрізаний у Суботу, щоб не був порушений Закон Мойсея, то чому ви гніваєтесь на Мене за те, що Я повністю зцілив чоловіка в Суботу?\wj*
|
||
\v 24 \wj Не судіть із вигляду, а судіть справедливим судом.\wj*
|
||
\s1 Суперечки під час свята
|
||
\p
|
||
\v 25 Тоді деякі мешканці Єрусалима почали запитувати:
|
||
\p ―Чи це не Той, Кого вони хочуть вбити?
|
||
\v 26 Ось Він говорить прямо, і ніхто Йому нічого не каже. Можливо, керівники справді дізналися, що Він Христос?
|
||
\v 27 Але ми знаємо, звідки Він, а коли прийде Христос, то ніхто не буде знати, звідки Він.
|
||
\p
|
||
\v 28 Тоді Ісус, навчаючи в Храмі, голосно сказав:
|
||
\p \wj ―Ви Мене знаєте? І навіть знаєте, звідки Я? Адже Я не прийшов від Себе. Той, Хто послав Мене, правдивий, але ви Його не знаєте.\wj*
|
||
\v 29 \wj Я Його знаю, бо Я від Нього, і Він Мене послав.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 30 Вони намагалися схопити Ісуса, але ніхто не наклав на Нього рук, тому що Його час ще не настав.
|
||
\v 31 Багато людей з натовпу увірували в Нього й казали:
|
||
\p ―Хіба коли прийде Христос, то зробить ще більші знамення, ніж зробив Цей \add Чоловік\add*?
|
||
\p
|
||
\v 32 Чутки про Нього дійшли до фарисеїв, тож вони та первосвященники послали слуг, щоб схопити Його.
|
||
\p
|
||
\v 33 Ісус сказав їм:
|
||
\p \wj ―Ще трохи часу буду з вами та повернуся до Того, Хто послав Мене.\wj*
|
||
\v 34 \wj Ви будете шукати Мене, але не знайдете. І туди, де Я буду, ви не зможете прийти.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 35 Тоді юдеї казали між собою:
|
||
\p ―Куди це Він збирається піти, що ми не знайдемо Його? Може, Він збирається піти до розсіяних серед греків і навчати греків?
|
||
\v 36 Що то за слово, яке Він сказав: \wj «Ви будете шукати Мене, але не знайдете»\wj* і \wj «Туди, де Я буду, ви не зможете прийти»\wj*?
|
||
\p
|
||
\v 37 В останній та головний день свята Ісус піднявся та голосно промовив:
|
||
\p \wj ―Якщо хтось хоче пити, нехай приходить до Мене і пʼє!\wj*
|
||
\v 38 \wj Хто вірить у Мене, як каже Писання, у того з серця потечуть ріки живої води.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 39 Це Він казав про Духа, Якого мали прийняти ті, хто повірив у Нього. Адже Дух ще не був дарований, бо Ісус ще не був прославлений.
|
||
\p
|
||
\v 40 Декотрі люди з натовпу, почувши слова Ісуса, сказали:
|
||
\p ―Він дійсно Пророк!\f + \fr 7:40 \ft \xt Див. Повт. 18:15-19\xt*.\f*
|
||
\p
|
||
\v 41 Інші казали:
|
||
\p ―Він – Христос!
|
||
\p А ще інші казали:
|
||
\p ―Хіба Христос прийде з Галілеї?
|
||
\v 42 Чи Писання не каже, що Христос прийде з роду Давида, з Віфлеєма, із села, звідки був Давид?\f + \fr 7:42 \ft \xt Див. 2 Сам. 7:12; Пс. 131:11; Мих. 5:2\xt*.\f*
|
||
\p
|
||
\v 43 Тож через Нього сталося в народі розділення.
|
||
\v 44 Дехто з них хотів схопити Його, але ніхто не наклав на Нього рук.
|
||
\s1 Невіра юдейських керівників
|
||
\p
|
||
\v 45 Коли слуги повернулися до фарисеїв та первосвященників, ті запитали їх:
|
||
\p ―Чому ви не привели Його?
|
||
\p
|
||
\v 46 Слуги відповіли:
|
||
\p ―Ще ніхто не говорив так, як Цей Чоловік!
|
||
\p
|
||
\v 47 Фарисеї запитали:
|
||
\p ―Невже Він вас обманув?
|
||
\v 48 Хіба хоч хтось із керівників або фарисеїв повірив у Нього?
|
||
\v 49 А народ, який не знає Закону, – проклятий!
|
||
\p
|
||
\v 50 Никодим, який був одним із них і раніше приходив до Ісуса, сказав:
|
||
\p
|
||
\v 51 ―Хіба наш Закон засуджує людину, не вислухавши її спочатку й не дізнавшись, що вона робить?
|
||
\p
|
||
\v 52 Вони відповіли:
|
||
\p ―Ти теж із Галілеї? Досліди \add Писання\add* й побачиш, що Пророк не приходить із Галілеї.
|
||
\p
|
||
\v 53 І розійшлися кожен до свого дому.
|
||
\c 8
|
||
\nb
|
||
\v 1 Ісус же пішов на Оливну гору.
|
||
\s1 Ісус прощає жінку, яка згрішила
|
||
\p
|
||
\v 2 Рано-вранці Він знову прийшов у Храм, і всі люди посходилися до Нього. Він сів і почав їх навчати.
|
||
\v 3 Книжники та фарисеї привели жінку, яку спіймали під час перелюбу. Її поставили перед народом
|
||
\v 4 і сказали Ісусові:
|
||
\p ―Учителю, ця жінка була схоплена на перелюбі.
|
||
\v 5 Мойсей у Законі звелів нам побивати таких камінням.\f + \fr 8:5 \ft \xt Див. Повт. 22:22-24\xt*.\f* А Ти що скажеш?
|
||
\p
|
||
\v 6 Вони запитали це, щоб спіймати Його й мати \add підставу\add* звинуватити Його.
|
||
\p Але Ісус, схилившись додолу, писав пальцем по землі.
|
||
\v 7 Оскільки вони продовжували Його запитувати, Він піднявся й сказав:
|
||
\p \wj ―Хто з вас без гріха, нехай перший кине в неї камінь!\wj*
|
||
\p
|
||
\v 8 І знов, схилившись, писав по землі.
|
||
\v 9 Почувши це, вони почали по одному відходити, починаючи від старших і до останніх. Залишилися тільки \add Ісус\add* та жінка, яка стояла посередині.
|
||
\v 10 Ісус, підвівшись і не побачивши нікого, лише саму жінку, сказав їй:
|
||
\p \wj ―Жінко, де ті, хто обвинувачував тебе? Ніхто тебе не осудив?\wj*
|
||
\p
|
||
\v 11 Вона відповіла:
|
||
\p ―Ніхто, Господи!
|
||
\p Ісус сказав їй:
|
||
\p \wj ―І Я не осуджую тебе. Іди й більше не гріши!\wj*\f + \fr 8:11 \ft Уривок \xt 7:53–8:11\xt* відсутній в найдавніших рукописах.\f*
|
||
\s1 Ісус – світло для світу
|
||
\p
|
||
\v 12 Ісус знову заговорив із ними:
|
||
\p \wj ―Я – світло світу. Хто слідує за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 13 Фарисеї сказали Йому:
|
||
\p ―Ти свідчиш Сам про Себе, тому Твоє свідчення неправдиве.
|
||
\p
|
||
\v 14 Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Навіть якщо Я свідчу Сам про Себе, Моє свідчення правдиве, тому що Я знаю, звідки Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не знаєте, звідки Я прийшов і куди йду.\wj*
|
||
\v 15 \wj Ви судите за людськими мірками, Я ж нікого не суджу.\wj*
|
||
\v 16 \wj А якщо Я й суджу, Мій суд правдивий, тому що Я не Один, зі Мною Отець, Який послав Мене.\wj*
|
||
\v 17 \wj У вашому Законі написано, що свідчення двох людей – істинне.\wj*\f + \fr 8:17 \ft \xt Див. Повт. 19:15\xt*.\f*
|
||
\v 18 \wj Я Сам свідчу про Себе, і про Мене свідчить Отець, Який послав Мене.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 19 Тоді вони запитали:
|
||
\p ―Де ж Твій Отець?
|
||
\p Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Ви не знаєте ні Мене, ні Мого Отця. Якби ви знали Мене, ви знали б і Мого Отця.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 20 Ці слова Він казав, коли навчав у Храмі, біля скарбниці. І ніхто не схопив Його, адже не настав ще Його час.
|
||
\s1 Суперечка щодо того, Хто такий Ісус
|
||
\p
|
||
\v 21 \add Ісус\add* сказав їм ще раз:
|
||
\p \wj ―Я відхожу, і ви будете шукати Мене, і помрете у своєму гріху. Куди Я йду, ви не зможете прийти.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 22 Тоді юдеї почали говорити:
|
||
\p ―Чи не вбʼє Він Себе, бо каже: «Туди, куди Я йду, ви не можете прийти»?
|
||
\p
|
||
\v 23 Він казав їм:
|
||
\p \wj ―Ви – знизу, а Я – згори. Ви з цього світу, а Я не з цього світу.\wj*
|
||
\v 24 \wj Тому Я сказав вам, що ви помрете у ваших гріхах. Якщо не повірите, що Я є,\wj*\f + \fr 8:24 \ft \xt Див. Вих. 3:14\xt*. Також повсюди в цій книзі.\f* \wj то помрете у ваших гріхах.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 25 Вони запитали:
|
||
\p ―Хто Ти?
|
||
\p Ісус відповів їм:
|
||
\p \wj ―Той, про Кого від початку казав.\wj*
|
||
\v 26 \wj Я маю багато про вас сказати й судити, але Той, Хто послав Мене, правдивий, і те, що Я чув від Нього, Я говорю світові.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 27 Вони не зрозуміли, що Він говорить їм про Отця.
|
||
\p
|
||
\v 28 Тоді Ісус сказав їм:
|
||
\p \wj ―Коли ви піднімете Сина Людського, то зрозумієте, що Я є і що Я нічого не роблю від Себе, а говорю, як Мене навчив Отець.\wj*
|
||
\v 29 \wj Той, Хто послав Мене, є зі Мною; Він не залишає Мене Самого, бо Я завжди роблю те, що Йому до вподоби.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 30 Коли Він це казав, багато хто повірив у Нього.
|
||
\s1 Ісус говорить про істинних дітей Божих
|
||
\p
|
||
\v 31 Ісус сказав юдеям, які повірили в Нього:
|
||
\p \wj ―Якщо ви будете перебувати в Моєму Слові, ви дійсно Мої учні.\wj*
|
||
\v 32 \wj Ви пізнаєте істину, і істина визволить вас.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 33 Вони відповіли Йому:
|
||
\p ―Ми нащадки Авраама й ніколи не були нічиїми рабами! Як Ти кажеш: \wj «Звільнить вас»\wj*?
|
||
\p
|
||
\v 34 Ісус сказав:
|
||
\p \wj ―Істинно кажу вам: кожен, хто грішить, є рабом гріха.\wj*
|
||
\v 35 \wj Раб не залишається в домі навіки, а Син залишається навіки.\wj*
|
||
\v 36 \wj Тому якщо Син звільнить вас, справді будете вільними.\wj*
|
||
\v 37 \wj Я знаю, що ви нащадки Авраама, але шукаєте, як вбити Мене, бо не приймаєте Мого Слова.\wj*
|
||
\v 38 \wj Я кажу вам те, що бачив у Мого Отця, а ви робите те, що чули у \add вашого\add* батька.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 39 Вони відповіли:
|
||
\p ―Наш батько – Авраам.
|
||
\p Ісус сказав:
|
||
\p \wj ―Якби ви були дітьми Авраама, то чинили б діла Авраама.\wj*
|
||
\v 40 \wj А тепер ви хочете вбити Мене, Чоловіка, Котрий сказав вам істину, яку Я почув від Бога. Авраам так не робив.\wj*
|
||
\v 41 \wj Ви чините діла вашого батька.\wj*
|
||
\p Вони сказали Йому:
|
||
\p ―Ми не народилися від статевої розпусти, у нас один Отець – Бог.
|
||
\p
|
||
\v 42 Ісус сказав їм:
|
||
\p \wj ―Якби Бог був вашим Отцем, ви б любили Мене, бо Я вийшов від Бога й прийшов сюди. Я прийшов не Сам від Себе, а Він послав Мене.\wj*
|
||
\v 43 \wj Чому ж ви не розумієте того, що Я кажу вам? Бо ви не можете слухати Моїх слів.\wj*
|
||
\v 44 \wj Ваш батько – диявол, і ви прагнете виконувати його волю. Він від початку був убивцею і в істині не встояв, бо в ньому немає істини. Коли він каже неправду, то говорить від себе, бо він брехун і батько неправди.\wj*
|
||
\v 45 \wj Але Мені не вірите, тому що Я кажу вам істину.\wj*
|
||
\v 46 \wj Хто з вас може довести Мій гріх? А якщо Я кажу істину, чому ви не вірите Мені?\wj*
|
||
\v 47 \wj Хто від Бога, той слухає слова Бога. Ви ж не слухаєте Мене тому, що ви не від Бога.\wj*
|
||
\s1 Ісус каже про Себе
|
||
\p
|
||
\v 48 Юдеї відповіли Йому:
|
||
\p ―Чи не правильно ми говоримо, що Ти самарянин і що Ти одержимий?
|
||
\p
|
||
\v 49 Ісус сказав:
|
||
\p \wj ―Я не одержимий, але Я шаную Мого Отця, а ви не шануєте Мене.\wj*
|
||
\v 50 \wj Я не шукаю Своєї слави. Є Той, Хто шукає її для Мене. Він і судить.\wj*
|
||
\v 51 \wj Істинно кажу вам: хто підкоряється Моєму Слову, не побачить смерті повік.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 52 Тоді юдеї сказали:
|
||
\p ―Тепер ми точно знаємо, що Ти одержимий. Авраам помер, і пророки теж, а Ти кажеш: \wj «Хто підкоряється Моєму Слову, не побачить смерті повік».\wj*
|
||
\v 53 Невже Ти більший від нашого батька Авраама, який помер? І пророки померли. Ким Ти Себе вважаєш?
|
||
\p
|
||
\v 54 Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Якщо Я буду славити Самого Себе, Моя слава нічого не значить. Мене славить Мій Отець, Якого ви називаєте своїм Богом,\wj*
|
||
\v 55 \wj хоча ви Його не знаєте. Але Я Його знаю, і якщо Я скажу, що не знаю Його, то буду таким же брехуном, як і ви. Але Я Його знаю та підкоряюся Його Слову.\wj*
|
||
\v 56 \wj Ваш батько Авраам радів, що побачить Мій день. Він побачив і зрадів.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 57 Юдеї сказали Йому:
|
||
\p ―Тобі немає й пʼятдесяти років, і Ти бачив Авраама?
|
||
\p
|
||
\v 58 Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Істинно кажу вам: перш ніж був Авраам, Я є!\wj*
|
||
\p
|
||
\v 59 Тоді вони схопили каміння, щоб закидати Його. Але Ісус скрився й вийшов із Храму.
|
||
\c 9
|
||
\s1 Ісус зцілює сліпого від народження
|
||
\p
|
||
\v 1 Одного разу, проходячи, \add Ісус\add* побачив чоловіка, сліпого від народження.
|
||
\v 2 Його учні запитали:
|
||
\p ―\tl Равві\tl*, хто згрішив, він чи його батьки, що він народився сліпий?
|
||
\p
|
||
\v 3 Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Ні, це не через його гріх або гріх його батьків, але це сталося, щоб через нього були виявлені діла Божі.\wj*
|
||
\v 4 \wj Доки ще день, ми маємо виконувати діла Того, Хто послав Мене. Коли настане ніч, ніхто вже не зможе працювати.\wj*
|
||
\v 5 \wj Доки Я у світі, Я – світло світу.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 6 Сказавши це, \add Ісус\add* плюнув на землю, змішав грязь зі слини й землі та помазав очі \add сліпому\add*.
|
||
\v 7 \wj Потім сказав йому: «Іди та вмийся в купальні Силоам»\wj* (що в перекладі означає: «Посланий»).
|
||
\p Той пішов, умився й прийшов зрячий.
|
||
\v 8 Сусіди й ті, хто бачив його раніше, як він просив, казали:
|
||
\p ―Чи не він \add раніше\add* сидів та просив?
|
||
\p
|
||
\v 9 Одні казали:
|
||
\p ―Так, це він!
|
||
\p Інші казали:
|
||
\p ―Ні, він лише схожий на нього!
|
||
\p Він же казав:
|
||
\p ―Це я!
|
||
\p
|
||
\v 10 Тоді запитали його:
|
||
\p ―Як же ти прозрів?
|
||
\p
|
||
\v 11 Він відповів:
|
||
\p ―Чоловік, Якого звуть Ісус, змішав грязь та помазав Мої очі, потім Він наказав піти в Силоам та вмитися. Я пішов, умився й прозрів.
|
||
\p
|
||
\v 12 Вони його запитали:
|
||
\p ―Де Він?
|
||
\p Він відповів:
|
||
\p ―Я не знаю.
|
||
\s1 Фарисеї досліджують зціленого
|
||
\p
|
||
\v 13 Чоловіка, який раніше був сліпий, привели до фарисеїв.
|
||
\v 14 А того дня, коли Ісус змішав грязь і відкрив йому очі, була Субота.
|
||
\v 15 Фарисеї знову запитали його, як він прозрів. Той відповів:
|
||
\p ―Він помазав мої очі гряззю, я вмився й бачу.
|
||
\p
|
||
\v 16 Деякі фарисеї почали казати:
|
||
\p ―Цей чоловік не від Бога, тому що не дотримується Суботи.
|
||
\p Інші ж казали:
|
||
\p ―Як може грішна людина робити такі знамення?
|
||
\p І між ними виникло розділення.
|
||
\p
|
||
\v 17 Тоді вони знов запитали сліпого:
|
||
\p ―Що ти кажеш про Нього? Адже це Він відкрив тобі очі.
|
||
\p Чоловік відповів:
|
||
\p ―Він Пророк.
|
||
\p
|
||
\v 18 Юдеї не вірили, що він був сліпий і прозрів, доки не покликали його батьків.
|
||
\v 19 Вони запитали:
|
||
\p ―Це ваш син, про якого ви казали, що народився сліпий? Як же тепер він бачить?
|
||
\p
|
||
\v 20 Тоді батьки його відповіли:
|
||
\p ―Ми знаємо, що він наш син і що він народився сліпий.
|
||
\v 21 А як він вже бачить, не знаємо. І хто відкрив йому очі, ми не знаємо. Запитайте його. Він дорослий і може сам відповісти за себе.
|
||
\p
|
||
\v 22 Його батьки казали так, адже боялися юдеїв, бо ті вже вирішили: хто визнає Ісуса Христом, буде відлучений від синагоги.
|
||
\v 23 Тому його батьки й сказали: «Він вже дорослий, запитайте в нього!»
|
||
\p
|
||
\v 24 Вони вдруге покликали чоловіка, який був сліпий, та сказали йому:
|
||
\p ―Віддай славу Богові, ми знаємо, що той Чоловік – грішник.
|
||
\p
|
||
\v 25 Він відповів:
|
||
\p ―Я не знаю, грішник Він чи ні. Я знаю лише одне: я був сліпий, а зараз бачу.
|
||
\p
|
||
\v 26 Тоді вони запитали:
|
||
\p ―Що Він тобі зробив? Як Він відкрив твої очі?
|
||
\p
|
||
\v 27 Він відповів:
|
||
\p ―Я вже казав вам, але ви не почули. Чому хочете почути ще раз? Чи не хочете й ви стати Його учнями?
|
||
\p
|
||
\v 28 Вони докорили йому та сказали:
|
||
\p ―Це ти Його учень! Ми ж учні Мойсея!
|
||
\v 29 Ми знаємо, що з Мойсеєм говорив Бог, а Цього ми не знаємо, звідки Він.
|
||
\p
|
||
\v 30 Чоловік сказав їм у відповідь:
|
||
\p ―Дивно, що ви не знаєте, звідки Він, адже Він відкрив мені очі.
|
||
\v 31 Ми знаємо, що Бог не слухає грішників. Він слухає тільки тих, хто шанує Його й виконує Його волю.
|
||
\v 32 Споконвіку ніхто не чув, щоб хтось відкрив очі тому, хто народився сліпий.\f + \fr 9:32 \ft \xt Див. Іс. 29:18; 35:5; 42:7\xt*.\f*
|
||
\v 33 Якби Він не був від Бога, то не зміг би зробити нічого.
|
||
\p
|
||
\v 34 Вони відповіли:
|
||
\p ―Ти увесь народився в гріхах, а нас повчаєш?
|
||
\p І вигнали його геть.
|
||
\s1 Духовна сліпота
|
||
\p
|
||
\v 35 Ісус, почувши, що вони вигнали геть зціленого, знайшов його й запитав:
|
||
\p \wj ―Чи віриш ти в Сина Людського?\wj*
|
||
\p
|
||
\v 36 Зцілений відповів:
|
||
\p ―Хто Він, Господи, щоб я повірив у Нього?
|
||
\p
|
||
\v 37 Ісус сказав:
|
||
\p ―\wj Ти Його бачив, це Той, Хто говорить із тобою.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 38 Тоді \add чоловік\add* відповів:
|
||
\p ―Вірю, Господи! – і вклонився Йому.
|
||
\p
|
||
\v 39 Ісус сказав:
|
||
\p \wj ―Я прийшов у цей світ судити, щоб ті, хто не бачить, побачили, а ті, хто бачить, стали сліпими.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 40 Фарисеї, які були з Ним і почули це, сказали Йому:
|
||
\p ―Невже й ми сліпі?
|
||
\p
|
||
\v 41 Ісус сказав:
|
||
\p \wj ―Якби ви були сліпі, то не мали б гріха. Але оскільки ви кажете, що бачите, гріх ваш залишається.\wj*
|
||
\c 10
|
||
\s1 Ісус – добрий пастир
|
||
\p
|
||
\v 1 \wj «Істинно кажу вам: хто не входить в овечий двір через ворота, а перелазить в іншому місці, той злодій та розбійник.\wj*
|
||
\v 2 \wj А хто входить через ворота, той пастир овець.\wj*
|
||
\v 3 \wj Сторож відкриває йому, і вівці чують його голос. Він кличе поіменно кожну вівцю й виводить їх.\wj*
|
||
\v 4 \wj Коли ж виведе всіх своїх, то йде попереду них, і вівці йдуть за ним, бо знають його голос.\wj*
|
||
\v 5 \wj За чужинцем вони не підуть, а втечуть від нього, бо не знають його голосу».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 6 Ісус сказав їм цю притчу, але вони не зрозуміли, про що Він говорив.
|
||
\p
|
||
\v 7 Тоді Ісус знову сказав: \wj «Істинно кажу вам: Я – ворота для овець.\wj*
|
||
\v 8 \wj Усі, хто приходив до Мене, – злодії та розбійники; але вівці їх не слухалися.\wj*
|
||
\v 9 \wj Я – ворота, і якщо хтось входить через Мене, буде спасенний. Він увійде, вийде й знайде пасовисько.\wj*
|
||
\v 10 \wj Злодій приходить тільки для того, щоби вкрасти, вбити й зруйнувати. А Я прийшов, щоб \add люди\add* мали життя й щоб мали його вдосталь.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 11 \wj Я – добрий пастир. Добрий пастир віддасть життя за овець.\wj*
|
||
\v 12 \wj Наймит не є пастирем, вівці не належать йому. Коли він бачить, що наближається вовк, то залишає овець і тікає. Вовк хапає овець, і вони розбігаються.\wj*
|
||
\v 13 \wj \add Наймит тікає\add*, бо його найняли, і він не дбає про овець.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 14 \wj Я – добрий пастир. Я знаю Своїх, і вони знають Мене.\wj*
|
||
\v 15 \wj Так само Отець знає Мене, і Я знаю Отця; Я віддаю Своє життя за овець.\wj*
|
||
\v 16 \wj У Мене є й інші вівці, які не з цієї кошари, і їх Я маю привести сюди. Вони почують Мій голос, і буде одна отара й один пастир.\wj*
|
||
\v 17 \wj Отець любить Мене тому, що Я віддаю Своє життя, аби знову взяти його.\wj*
|
||
\v 18 \wj Ніхто не може його забрати від Мене, Я Сам віддаю його. У Мене є влада віддати його й влада взяти його знов. Цю заповідь Я отримав від Мого Отця».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 19 Після цих слів між юдеями знов виник розкол.
|
||
\v 20 Багато хто з них казав:
|
||
\p ―Він одержимий і втратив розум. Навіщо Його слухати?
|
||
\p
|
||
\v 21 А інші казали:
|
||
\p ―Це не слова біснуватого. Чи може демон відкрити очі сліпому?
|
||
\s1 Подальший конфлікт щодо слів Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 22 В Єрусалимі було \add свято\add* Відновлення \add Храму\add*.\f + \fr 10:22 \ft Свято Відновлення нагадувало про очищення Єрусалимського Храму, яке відбулося в 165 році до Р. Х.\f* Стояла зима.
|
||
\v 23 Ісус ходив у Храмі по колонаді Соломона.
|
||
\v 24 Юдеї зібралися навколо Нього й сказали:
|
||
\p ―Доки будеш тримати нас у непевності? Якщо Ти Христос, скажи нам прямо!
|
||
\p
|
||
\v 25 Ісус сказав:
|
||
\p \wj ―Я вже казав вам, але ви не вірите. Діла, які Я роблю в імʼя Мого Отця, свідчать про Мене.\wj*
|
||
\v 26 \wj Але ви не вірите Мені, тому що ви не з Моїх овець.\wj*
|
||
\v 27 \wj Мої вівці чують Мій голос. Я знаю їх, і вони йдуть за Мною.\wj*
|
||
\v 28 \wj Я даю їм життя вічне, і вони ніколи не загинуть, і ніхто не забере їх з Моїх рук.\wj*
|
||
\v 29 \wj Мій Отець, Який дав їх Мені, величніший за всіх. І ніхто не зможе забрати їх з рук Мого Отця.\wj*
|
||
\v 30 \wj Я й Отець – одне!\wj*
|
||
\p
|
||
\v 31 Тоді юдеї знов схопили каміння, щоб побити Його,
|
||
\v 32 але Ісус сказав їм:
|
||
\p \wj ―Я показав вам багато добрих справ від Отця. За яку з цих справ ви хочете Мене побити камінням?\wj*
|
||
\p
|
||
\v 33 Юдеї відповіли:
|
||
\p ―Не за добрі вчинки ми хочемо побити Тебе, а за богохульство, бо Ти, будучи людиною, робиш себе Богом.
|
||
\p
|
||
\v 34 Ісус сказав їм:
|
||
\p \wj ―Чи не написано у вашому Законі: «Я сказав: ви – боги?»\wj*\f + \fr 10:34 \ft \xt Див. Пс. 81:6\xt*.\f*
|
||
\v 35 \wj Якщо богами названі ті, кому було дано Слово Боже, і Писання не може бути порушене,\wj*
|
||
\v 36 \wj то чому ж ви кажете про Того, Кого Отець освятив та послав у світ, що Він богохульствує, бо Я казав: «Я – Син Божий?»\wj*
|
||
\v 37 \wj Якщо Я не роблю справ Мого Отця, не вірте Мені.\wj*
|
||
\v 38 \wj А якщо роблю, то хоч не вірите Мені, повірте Моїм ділам і зрозумійте, що Отець у Мені і Я в Отці.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 39 Вони знов намагалися схопити Його, але Він уникнув їхніх рук.
|
||
\p
|
||
\v 40 Ісус знову пішов на інший бік Йордану, у місце, де Іван хрестив, і залишився там.
|
||
\v 41 До Нього приходило багато \add людей,\add* що казали: «Іван не зробив жодного знамення, але все, що він говорив про Нього, – правда».
|
||
\v 42 І багато там увірувало в Нього.
|
||
\c 11
|
||
\s1 Смерть Лазаря
|
||
\p
|
||
\v 1 Був один хворий \add чоловік, на імʼя\add* Лазар, з Віфанії, села, де жила Марія та її сестра Марта.
|
||
\v 2 Марія була жінкою, яка помазала Господа миром і обтерла Йому ноги своїм волоссям. Хворий був її братом.
|
||
\v 3 Сестри послали передати Ісусові:
|
||
\p ―Господи, той, кого Ти любиш, захворів.
|
||
\p
|
||
\v 4 Почувши це, Ісус сказав:
|
||
\p \wj ―Ця хвороба не на смерть, а на славу Божу, щоб Син Божий був прославлений через неї.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 5 Ісус любив Марту, її сестру та Лазаря.
|
||
\v 6 Однак коли Він почув, що \add Лазар\add* хворий, то залишився там, де був, ще два дні.
|
||
\v 7 Потім сказав \add Своїм\add* учням:
|
||
\p \wj ―Підемо знову в Юдею.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 8 Учні сказали Йому:
|
||
\p ―\tl Равві\tl*, ще недавно юдеї намагалися побити Тебе камінням, а Ти знову йдеш туди?
|
||
\p
|
||
\v 9 Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Чи не дванадцять годин має день? Якщо хтось ходить удень, не спотикається, бо бачить світло цього світу.\wj*
|
||
\v 10 \wj А той, хто ходить уночі, спотикається, бо немає світла в ньому.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 11 Сказавши це, Він додав:
|
||
\p \wj ―Наш друг Лазар заснув, але Я йду розбудити Його.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 12 Його учні сказали:
|
||
\p ―Господи, якщо спить, то одужає.
|
||
\p
|
||
\v 13 Ісус казав про його смерть, а вони думали, що Він говорить про звичайний сон.
|
||
\p
|
||
\v 14 Тоді Ісус сказав їм прямо:
|
||
\p \wj ―Лазар помер.\wj*
|
||
\v 15 \wj Але Я радію за вас, що не був там, щоб ви повірили. А зараз підемо до нього.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 16 Тоді Фома, якого називали Близнюк, сказав іншим учням:
|
||
\p ―Ходімо й ми та помремо з Ним!
|
||
\s1 Ісус – воскресіння та життя
|
||
\p
|
||
\v 17 Прийшовши туди, Ісус довідався, що \add Лазар\add* уже чотири дні в гробі.
|
||
\v 18 Віфанія була близько до Єрусалима, приблизно пʼятнадцять стадіїв.\f + \fr 11:18 \ft Приблизно три кілометри.\f*
|
||
\v 19 Багато юдеїв прийшли до Марії та Марти, щоб втішити їх після \add смерті\add* брата.
|
||
\v 20 Коли Марта почула, що прийшов Ісус, вона вийшла зустріти Його, а Марія залишилася в домі.
|
||
\p
|
||
\v 21 Марта сказала Ісусові:
|
||
\p ―Господи, якби Ти був тут, то мій брат не помер би.
|
||
\v 22 Але й тепер знаю: Бог дасть Тобі, що лише попросиш у Бога.
|
||
\p
|
||
\v 23 Ісус сказав їй:
|
||
\p \wj ―Твій брат воскресне.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 24 Марта відповіла:
|
||
\p ―Я знаю, що він воскресне при воскресінні останнього дня.
|
||
\p
|
||
\v 25 Ісус сказав їй:
|
||
\p \wj ―Я – воскресіння й життя. Той, хто вірить у Мене, навіть якщо помре, буде жити.\wj*
|
||
\v 26 \wj І кожен, хто живе й вірить у Мене, ніколи не помре. Ти віриш у це?\wj*
|
||
\p
|
||
\v 27 Вона сказала:
|
||
\p ―Так, Господи, я вірю, що Ти Христос, Син Божий, Який прийшов у світ.
|
||
\p
|
||
\v 28 Сказавши це, вона пішла, потай покликала свою сестру Марію й сказала їй: «Учитель тут, Він кличе тебе».
|
||
\v 29 Почувши це, Марія швидко встала й вийшла до Нього.
|
||
\v 30 Ісус ще не увійшов до села, а був там, де Його зустріла Марта.
|
||
\v 31 Юдеї, які були з нею в домі та втішали її, побачивши, що Марія швидко встала й вийшла, пішли за нею. Вони гадали, що вона пішла до гробу, щоб там плакати.
|
||
\p
|
||
\v 32 Коли Марія прийшла туди, де був Ісус, і побачила Його, то впала до Його ніг і сказала Йому:
|
||
\p ―Господи, якби Ти був тут, то мій брат не помер би.
|
||
\p
|
||
\v 33 Ісус, побачивши, що вона плаче, і юдеї, які прийшли з нею, теж плачуть, був глибоко зворушений в дусі та засмутився.
|
||
\p
|
||
\v 34 Він запитав:
|
||
\p \wj ―Куди ви його поклали?\wj*
|
||
\p Йому відповіли:
|
||
\p ―Господи, іди та подивись!
|
||
\p
|
||
\v 35 Ісус заплакав.
|
||
\p
|
||
\v 36 Тоді юдеї сказали: «Дивись, як Він любив його».
|
||
\p
|
||
\v 37 Але деякі казали: «Невже Той, Хто відкрив очі сліпому, не міг зробити, щоб цей чоловік не помер?»
|
||
\s1 Ісус воскрешає Лазаря з мертвих
|
||
\p
|
||
\v 38 Ісус знов відчув зворушення в Собі й пішов до гробу. Це була печера, до якої був привалений камінь.
|
||
\p
|
||
\v 39 Ісус звелів:
|
||
\p \wj ―Відваліть камінь.\wj*
|
||
\p Марта, сестра померлого, сказала:
|
||
\p ―Господи, вже чути неприємний запах, бо пройшло чотири дні.
|
||
\p
|
||
\v 40 Ісус сказав:
|
||
\p \wj ―Хіба Я не казав тобі, що коли будеш вірити, побачиш славу Божу?\wj*
|
||
\p
|
||
\v 41 Коли забрали камінь, Ісус подивився на небо й сказав: \wj «Отче, дякую Тобі, що Ти почув Мене.\wj*
|
||
\v 42 \wj Я знаю, що Ти завжди чуєш Мене, але Я сказав це заради людей, які стоять навколо, щоб вони повірили, що Ти послав Мене».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 43 І, сказавши це, голосно промовив: \wj «Лазарю, вийди сюди!»\wj*
|
||
\v 44 Померлий вийшов. Його руки та ноги були обмотані тканиною, а обличчя обвʼязане хустиною.
|
||
\p Ісус сказав:
|
||
\p \wj ―Розвʼяжіть його, і нехай він іде.\wj*
|
||
\s1 Змова вбити Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 45 Багато юдеїв, які прийшли до Марії та побачили, що Він зробив, повірили в Нього.
|
||
\v 46 Але деякі з них пішли до фарисеїв і розповіли, що зробив Ісус.
|
||
\v 47 Тоді первосвященники та фарисеї скликали Синедріон і сказали:
|
||
\p ―Що нам робити? Цей Чоловік робить багато знамень.
|
||
\v 48 Якщо ми залишимо Його так, то всі повірять у Нього, і прийдуть римляни та знищать це місце й народ.
|
||
\p
|
||
\v 49 Тоді один із них, \add на імʼя\add* Каяфа\f + \fr 11:49 \ft Каяфа був первосвященником з 18 по 36 рр.\f*, який був первосвященником того року, сказав їм:
|
||
\p ―Ви нічого не знаєте.
|
||
\v 50 Хіба не розумієте, що краще для вас, щоб один Чоловік помер за народ, ніж щоб увесь народ загинув?
|
||
\p
|
||
\v 51 Він сказав це не від себе, але, будучи того року первосвященником, він пророкував, що Ісус має померти за народ,
|
||
\v 52 і не тільки за народ, але й щоб зібрати в одне розсіяних дітей Божих.
|
||
\v 53 Отже, від цього дня вони змовилися вбити Його.
|
||
\p
|
||
\v 54 Тому Ісус не ходив відкрито серед юдеїв, а пішов звідти до околиць біля пустелі, у місто, яке називається Єфрем. Там перебував з учнями.
|
||
\p
|
||
\v 55 Наближалася юдейська Пасха, і багато \add людей\add* з усього краю йшли до Єрусалима\f + \fr 11:55 \ft Буквально: \fqa піднялися до Єрусалима.\f* для очищення перед Пасхою.\f + \fr 11:55 \ft \xt Див. Чис. 9:6\xt*.\f*
|
||
\v 56 Вони шукали Ісуса й, стоячи в Храмі, казали одне до одного: «Як ви вважаєте, чи прийде Він на свято?»
|
||
\v 57 Але первосвященники та фарисеї дали наказ: якщо хтось дізнається, де Він перебуває, нехай повідомить їх, щоб вони схопили Його.
|
||
\c 12
|
||
\s1 Ісус помазаний у Віфанії
|
||
\p
|
||
\v 1 За шість днів до Пасхи Ісус прийшов до Віфанії, де був Лазар, якого воскресив із мертвих.
|
||
\v 2 Там Йому приготували вечерю. Марта слугувала, а Лазар був одним із тих, хто сидів із Ним за столом.
|
||
\v 3 Тоді Марія взяла літру\f + \fr 12:3 \ft Міра для масла, приблизно 0,3 – 0,5 літра.\f* з дуже дорогим чистим нардовим миром, намастила ноги Ісуса й своїм волоссям обтерла Його ноги. І дім наповнився пахощами мира.
|
||
\v 4 Але Юда Іскаріот, один з Його учнів, який мав Його зрадити, сказав:
|
||
\p
|
||
\v 5 ―Чому б не продати це миро за триста динаріїв та не роздати бідним?
|
||
\p
|
||
\v 6 Він казав так не тому, що піклувався про бідних, а тому, що був злодієм. Йому було доручено носити скриню з грошима, але він брав із неї гроші.
|
||
\p
|
||
\v 7 Ісус сказав:
|
||
\p \wj ―Залиши її, вона зберігала це на день Мого похорону.\wj*
|
||
\v 8 \wj Бідних ви завжди маєте з собою, а Мене не завжди матимете.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 9 Тим часом багато юдеїв дізналося, що Він там. Вони прийшли не тільки заради Ісуса, але й подивитись на Лазаря, якого Він воскресив із мертвих.
|
||
\p
|
||
\v 10 Тоді первосвященники змовилися вбити й Лазаря.
|
||
\v 11 Адже багато юдеїв залишало їх і вірило в Ісуса.
|
||
\s1 Ісус входить у Єрусалим
|
||
\p
|
||
\v 12 Наступного дня багато людей, які прийшли на свято, почувши, що Ісус іде в Єрусалим,
|
||
\v 13 взяли пальмові гілки, вийшли Йому назустріч та викрикували:
|
||
\q1 «Осанна!»
|
||
\b
|
||
\q1 «Благословенний Той, Хто йде в імʼя Господа!»\f + \fr 12:13 \ft \xt Див. Пс. 117:25-26\xt*.\f*
|
||
\b
|
||
\q1 «Цар Ізраїля!»
|
||
\m
|
||
\v 14 Ісус, знайшовши осля, сів на нього, як написано:
|
||
\q1
|
||
\v 15 «Не бійся, дочко Сіону:
|
||
\q2 Ось Цар твій їде
|
||
\q2 верхи на молодому ослі».\f + \fr 12:15 \ft \xt Див. Зах. 9:9\xt*.\f*
|
||
\p
|
||
\v 16 Спочатку Його учні не розуміли цього. Але після того, як Ісус був прославлений, вони згадали, що це було написано про Нього й що це збулося з Ним.
|
||
\p
|
||
\v 17 Люди, які були з Ісусом, коли Він покликав Лазаря з гробу й воскресив його з мертвих, свідчили \add про це\add*.
|
||
\v 18 Тому багато людей вийшли Йому назустріч, бо чули, що Він здійснив це знамення.
|
||
\v 19 Тоді фарисеї почали казати один одному: «Бачите, що нічого не допомагає? Ось \add увесь\add* світ пішов за Ним!»
|
||
\s1 Ісус говорить про Свою смерть
|
||
\p
|
||
\v 20 Серед тих, хто прийшов поклонитися на свято, було декілька греків.
|
||
\v 21 Вони підійшли до Филипа, який був із Віфсаїди, що в Галілеї, і просили його: «Пане, ми хочемо побачити Ісуса».
|
||
\v 22 Филип пішов і сказав Андрієві, і тоді Андрій та Филип розповіли про це Ісусові.
|
||
\p
|
||
\v 23 Ісус відповів їм:
|
||
\p \wj ―Прийшов час прославитись Синові Людському.\wj*
|
||
\v 24 \wj Істинно кажу вам: якщо зерно пшениці, впавши в землю, не вмирає, то залишається одне. Але якщо вмирає, дає великий врожай.\wj*
|
||
\v 25 \wj Кожен, хто любить своє життя, втратить його, а хто ненавидить своє життя в цьому світі, збереже його для вічного життя.\wj*
|
||
\v 26 \wj Хто служить Мені, той повинен слідувати за Мною; і де Я є, там буде і Мій слуга. Якщо хтось буде служити Мені, Мій Отець шануватиме його.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 27 \wj Тепер Моя душа стривожена, і що Мені сказати? Отче, врятуй Мене від цієї години? Але саме заради цієї години Я і прийшов.\wj*
|
||
\v 28 \wj Отче, прослав Своє імʼя!\wj*
|
||
\p Тоді почувся голос із неба: «Я прославив і знову прославлю!»
|
||
\v 29 Натовп, який був там, почувши це, сказав, що прогримів грім, а інші казали, що ангел говорив із Ним.
|
||
\p
|
||
\v 30 Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Не для Мене пролунав цей голос, а для вас.\wj*
|
||
\v 31 \wj Зараз настав суд для цього світу. Тепер правителя цього світу буде вигнано геть.\wj*
|
||
\v 32 \wj Але коли Я буду піднятий від землі, Я всіх притягну до Себе.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 33 Він сказав це, щоб показати, якою смертю має померти.
|
||
\p
|
||
\v 34 Тоді люди сказали Йому:
|
||
\p ―Ми чули із Закону, що Христос житиме вічно.\f + \fr 12:34 \ft \xt Див. Пс. 88:37-38; Іс. 9:6-7; Єз. 37:25; Дан. 7:13-14\xt*.\f* Як же Ти кажеш, що \wj «Син Людський має бути піднятий?»\wj* Хто Цей Син Людський?
|
||
\p
|
||
\v 35 Тоді Ісус сказав їм:
|
||
\p \wj ―Світло ще трохи часу буде з вами. Ходіть, доки маєте світло, щоб темрява не охопила вас. Хто ходить у темряві, той не знає, куди йде.\wj*
|
||
\v 36 \wj Повірте у світло, поки у вас є світло, щоб ви стали синами світла.\wj*
|
||
\p Ісус закінчив говорити і, відійшовши, скрився від них.
|
||
\s1 Юдеї не вірять в Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 37 Незважаючи на те, що Він зробив перед ними стільки знамень, вони не вірили в Нього.
|
||
\v 38 Так здійснилося слово пророка Ісаї, який сказав:
|
||
\q1 «Господи, хто повірив почутому від нас
|
||
\q2 і кому відкрилася рука Господня?»\f + \fr 12:38 \ft \xt Див. Іс. 53:1\xt*.\f*
|
||
\p
|
||
\v 39 Не могли повірити ще й тому, що, як сказав Ісая:
|
||
\q1
|
||
\v 40 «Він зробив сліпими їхні очі
|
||
\q2 і закамʼянілими їхні серця,
|
||
\q1 щоб вони не бачили очима,
|
||
\q2 і не розуміли серцем,
|
||
\q2 і не навернулися, щоб Я зцілив їх».\f + \fr 12:40 \ft \xt Див. Іс. 6:10\xt*.\f*
|
||
\m
|
||
\v 41 Ісая сказав це, адже побачив Його славу й говорив про Нього.\f + \fr 12:41 \ft \xt Див. Іс. 6:1-3\xt*.\f*
|
||
\p
|
||
\v 42 Навіть серед керівників багато хто повірив у Ісуса. Але через фарисеїв вони не визнавали своєї віри, щоб їх не вигнали із синагоги.
|
||
\v 43 Адже вони любили людську славу більше за Божу славу.
|
||
\p
|
||
\v 44 Ісус голосно промовив:
|
||
\p \wj ―Хто вірить у Мене, той вірить не тільки в Мене, але й у Того, Хто послав Мене.\wj*
|
||
\v 45 \wj Той, хто бачить Мене, бачить і Того, Хто послав Мене.\wj*
|
||
\v 46 \wj Я – світло, яке прийшло у світ, щоб кожний, хто вірить у Мене, не залишався в темряві.\wj*
|
||
\v 47 \wj Якщо хтось чує Мої слова, але не дотримується їх, Я не суджу його. Адже Я прийшов не судити світ, а спасти його.\wj*
|
||
\v 48 \wj Для того, хто відкидає Мене й не приймає Моїх слів, є суддя. Слово, яке Я сказав, судитиме його останнього дня.\wj*
|
||
\v 49 \wj Бо не від Себе Я говорив, але Отець, Який послав Мене, дав Мені заповідь, що сказати і як казати.\wj*
|
||
\v 50 \wj Я знаю, що Його заповідь – це вічне життя. Тому все, що кажу, Я кажу саме так, як сказав Мені Отець.\wj*
|
||
\c 13
|
||
\s1 Ісус миє ноги своїм учням
|
||
\p
|
||
\v 1 Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що настала Його година, щоб залишити цей світ і повернутись до Отця, полюбивши Своїх, що були у світі, полюбив їх до кінця.
|
||
\p
|
||
\v 2 Під час вечері, коли диявол вже вклав у серце Юди, сина Симона Іскаріота, зрадити Ісуса,
|
||
\v 3 знаючи, що Отець дав усе в Його руки, що від Бога прийшов і до Бога повертається,
|
||
\v 4 Він підвівся з-за столу, зняв верхній одяг і підперезався рушником.
|
||
\v 5 Потім налив води в таз і почав мити ноги учням та витирати їх рушником, яким був підперезаний.
|
||
\p
|
||
\v 6 Коли Він підійшов до Симона Петра, той сказав Йому:
|
||
\p ―Господи, Ти будеш мити мені ноги?
|
||
\p
|
||
\v 7 Ісус сказав йому:
|
||
\p \wj ―Того, що Я роблю, ти не розумієш зараз, але зрозумієш потім.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 8 Петро сказав Йому:
|
||
\p ―Ти ніколи не митимеш моїх ніг!
|
||
\p Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Якщо Я не обмию тебе, то не матимеш частки зі Мною.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 9 Симон Петро сказав:
|
||
\p ―\add Тоді\add*, Господи, не тільки ноги, але й руки та голову!
|
||
\p
|
||
\v 10 Ісус відповів йому:
|
||
\p \wj ―Тому, хто обмився, потрібно лише ноги помити, бо він увесь чистий. І ви чисті, але не всі.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 11 Він знав, хто зрадить Його, тому й казав, що не всі чисті.
|
||
\p
|
||
\v 12 Закінчивши мити їхні ноги, \add Ісус\add* одягнув Свій одяг, повернувся на Своє місце й сказав їм:
|
||
\p \wj ―Чи розумієте ви, що Я зробив для вас?\wj*
|
||
\v 13 \wj Ви називаєте Мене Вчителем і Господом і добре кажете, бо Я Ним є.\wj*
|
||
\v 14 \wj Тож якщо Я, ваш Господь і Вчитель, помив вам ноги, то й ви повинні мити ноги один одному.\wj*
|
||
\v 15 \wj Бо Я подав вам приклад, щоб ви робили так, як Я зробив вам.\wj*
|
||
\v 16 \wj Істинно кажу вам: раб не більший за свого господаря, і посланець\wj*\f + \fr 13:16 \ft Буквально: \fqa апостол.\f* \wj не більший за того, хто його послав.\wj*
|
||
\v 17 \wj Якщо ви знаєте це, то блаженні ви, коли чинитимете так.\wj*
|
||
\s1 Ісус говорить про зрадника
|
||
\p
|
||
\v 18 \wj Я не говорю про всіх вас. Я знаю тих, кого обрав. Але має сповнитись Писання: «Той, хто їв Мій хліб, підняв на Мене свою пʼяту».\wj*\f + \fr 13:18 \ft \xt Див. Пс. 40:10\xt*.\f*
|
||
\v 19 \wj Я кажу вам перед тим, як станеться, щоб, коли станеться, ви повірили, що Я є.\wj*\f + \fr 13:19 \ft \xt Див. Вих. 3:14; Повт. 32:39; Іс. 41:4; 43:10-13\xt*.\f*
|
||
\v 20 \wj Істинно кажу вам: хто приймає того, кого Я пошлю, приймає Мене, а хто Мене приймає, той приймає й Того, Хто послав Мене.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 21 Сказавши це, Ісус стривожився духом і засвідчив:
|
||
\p \wj ―Істинно кажу вам: один із вас зрадить Мене\wj*.
|
||
\p
|
||
\v 22 Його учні дивилися один на одного, не розуміючи, про кого Він каже.
|
||
\v 23 Один з Його учнів, той, якого любив Ісус, сидів за столом, прихилившись до Нього.
|
||
\v 24 Симон Петро дав йому знак, щоб запитав, кого Він має на увазі.
|
||
\p
|
||
\v 25 Спираючись на Ісуса, той запитав Його:
|
||
\p ―Господи, хто це?
|
||
\p
|
||
\v 26 Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Це той, кому Я подам шматок хліба, вмочивши його в миску.\wj*
|
||
\p Потім, вмочивши шматок хліба, подав його Юді, синові Симона Іскаріота.
|
||
\v 27 Як тільки \add Юда\add* взяв шматок, сатана увійшов у нього.
|
||
\p Ісус сказав йому:
|
||
\p \wj ―Що робиш, роби швидше!\wj*
|
||
\p
|
||
\v 28 Але ніхто з тих, хто був за столом, не зрозумів, чому Він сказав це йому.
|
||
\v 29 А оскільки в Юди була скриня з грошима, дехто подумав, що Ісус наказав йому купити все потрібне до свята або ж дати щось бідним.
|
||
\v 30 \add Юда\add*, узявши шматок хліба, відразу вийшов. Була ніч.
|
||
\s1 Ісус каже про зречення Петра
|
||
\p
|
||
\v 31 Коли \add Юда\add* вийшов, Ісус сказав:
|
||
\p \wj ―Тепер Син Людський прославився, і Бог прославився в Ньому.\wj*
|
||
\v 32 \wj Якщо Бог прославився в Ньому, то і Його Бог прославить в Собі. І зробить це відразу.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 33 \wj Діти \add Мої\add*, Я буду з вами ще трохи. Будете шукати Мене, і, як Я сказав юдеям, так кажу й вам нині: куди Я йду, ви не можете прийти.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 34 \wj Я даю вам нову заповідь: любіть одне одного. Як Я полюбив вас, так і ви любіть одне одного.\wj*
|
||
\v 35 \wj Через це всі будуть знати, що ви є Моїми учнями, якщо будете любити одне одного.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 36 Симон Петро запитав Його:
|
||
\p ―Господи, куди Ти йдеш?
|
||
\p Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Куди Я йду, ти зараз за Мною піти не зможеш, але підеш пізніше.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 37 Петро знов запитав:
|
||
\p ―Господи, чому я не можу зараз піти за Тобою? Я покладу своє життя за Тебе.
|
||
\p
|
||
\v 38 Тоді Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Ти дійсно покладеш своє життя за Мене? Істинно кажу тобі: ще до того, як півень заспіває, ти тричі зречешся Мене.\wj*
|
||
\c 14
|
||
\s1 Ісус – шлях до Отця
|
||
\p
|
||
\v 1 \wj ―Нехай ваше серце не тривожиться. Вірте в Бога і вірте в Мене.\wj*
|
||
\v 2 \wj У домі Мого Отця багато кімнат. Якби це було не так, хіба Я б казав вам, що йду підготувати місце для вас?\wj*
|
||
\v 3 \wj І коли Я піду й приготую вам місце, Я повернуся й візьму вас до Себе, щоб ви були там, де Я.\wj*
|
||
\v 4 \wj Ви знаєте дорогу, куди Я йду.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 5 Фома сказав Йому:
|
||
\p ―Господи, ми не знаємо, куди Ти йдеш. Як ми можемо знати дорогу?
|
||
\p
|
||
\v 6 Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Я – дорога, правда і життя. Ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене.\wj*
|
||
\v 7 \wj Якщо ви знаєте Мене, ви будете знати й Мого Отця. Відтепер ви Його знаєте й бачили Його.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 8 Филип сказав:
|
||
\p ―Господи, покажи нам Отця, і цього нам вистачить.
|
||
\p
|
||
\v 9 Ісус сказав:
|
||
\p \wj ―Стільки часу Я з вами, і ти не знаєш Мене, Филипе? Хто бачив Мене, бачив Отця. Як же ти кажеш: «Покажи нам Отця?»\wj*
|
||
\v 10 \wj Хіба ти не віриш, що Я в Отці й Отець у Мені? Слова, які Я вам кажу, не від Себе кажу. Це Отець, Який перебуває в Мені, творить Свої діла.\wj*
|
||
\v 11 \wj Повірте Мені, що Я в Отці й Отець у Мені. Якщо ж ні, то повірте хоча б через \add Мої\add* діла.\wj*
|
||
\v 12 \wj Істинно кажу вам: хто вірить у Мене, той робитиме справи, які Я роблю, і навіть більші, ніж ці, бо Я йду до Отця.\wj*
|
||
\v 13 \wj І що попросите в Моє імʼя, Я зроблю, щоб Отець був прославлений у Сині.\wj*
|
||
\v 14 \wj Якщо попросите щось в імʼя Моє, Я зроблю.\wj*
|
||
\s1 Ісус обіцяє Святого Духа
|
||
\p
|
||
\v 15 \wj Якщо ви любите Мене, то будете дотримуватись Моїх заповідей.\wj*
|
||
\v 16 \wj І Я проситиму Отця, і Він дасть вам іншого Заступника\wj*\f + \fr 14:16 \ft Або: \fqa утішитель, помічник, адвокат. \ft Дивись також: \xt 14:17, 26; 15:26; 16:7\xt*.\f*, \wj щоб Він був із вами повік, –\wj*
|
||
\v 17 \wj Духа істини, Якого світ не може прийняти, бо не бачить Його й не знає. Ви ж Його знаєте, бо Він перебуває з вами й буде у вас.\wj*
|
||
\v 18 \wj Я не залишу вас сиротами, Я прийду до вас.\wj*
|
||
\v 19 \wj Ще трохи, і світ Мене вже не побачить, але ви Мене побачите, тому що Я живу, і ви будете жити.\wj*
|
||
\v 20 \wj Того дня ви дізнаєтесь, що Я в Моєму Отці, а ви в Мені, як і Я у вас.\wj*
|
||
\v 21 \wj Хто має Мої заповіді та дотримується їх, той Мене любить. Того, хто Мене любить, полюбить і Мій Отець. І Я буду його любити й відкрию йому Себе.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 22 \add Тоді\add* Юда (не Іскаріот) сказав Йому:
|
||
\p ―Господи, чому ж Ти хочеш відкрити Себе нам, а не світові?
|
||
\p
|
||
\v 23 Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Якщо хтось любить Мене, буде дотримуватись Мого Слова, і Мій Отець полюбить його, і Ми прийдемо до нього й будемо жити з ним.\wj*
|
||
\v 24 \wj Той, хто не любить Мене, не буде дотримуватись Мого Слова. І Слово, яке ви чуєте, не Моє, а Отця, Який послав Мене.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 25 \wj Усе це Я сказав вам, поки ще перебуваю з вами.\wj*
|
||
\v 26 \wj Але Заступник, Святий Дух, Якого Отець пошле в Моє імʼя, навчить вас усього й нагадає про все, що Я вам сказав.\wj*
|
||
\v 27 \wj Я залишаю вам мир. Мир мій даю вам. Я даю вам не так, як дає світ. Хай не турбується ваше серце й не лякається!\wj*
|
||
\p
|
||
\v 28 \wj Ви чули, що Я казав вам: «Я йду, але повернуся до вас». Якби ви любили Мене, то раділи б тому, що Я йду до Отця, бо Отець більший за Мене.\wj*
|
||
\v 29 \wj Я вже сказав вам, перш ніж це станеться, щоб коли це станеться, ви повірили.\wj*
|
||
\v 30 \wj Недовго ще буду говорити з вами, бо правитель цього світу йде. Він нічого в Мені не має.\wj*
|
||
\v 31 \wj Але \add приходить,\add* щоб світ дізнався, що Я люблю Отця й роблю саме те, що Мені звелів Отець.\wj*
|
||
\p \wj Вставайте, ходімо звідси!\wj*
|
||
\c 15
|
||
\s1 Ісус – виноградна лоза
|
||
\p
|
||
\v 1 \wj Я – справжня виноградна лоза, а Мій Отець – виноградар.\wj*
|
||
\v 2 \wj Кожну гілку в Мені, яка не приносить плоду, Він зрізає, а кожну гілку, яка приносить плід, Він очищає, щоб вона приносила ще більше плоду.\wj*
|
||
\v 3 \wj Ви вже чисті через Слово, яке Я вам сказав.\wj*
|
||
\v 4 \wj Перебувайте в Мені, а Я – у вас. Жодна гілка не може сама по собі приносити плоду, якщо не перебуває в лозі. Так і ви не зможете принести плоду, якщо не перебуваєте в Мені.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 5 \wj Я – виноградна лоза, а ви – гілки. Хто перебуває в Мені, а Я в ньому, той приносить багатий плід, бо без Мене нічого не можете зробити.\wj*
|
||
\v 6 \wj Якщо хтось не перебуває в Мені, той мов гілка, яку викидають, і вона засихає. Такі збирають, кидають у вогонь та спалюють.\wj*
|
||
\v 7 \wj Якщо ви перебуватимете в Мені, а Мої слова перебуватимуть у вас, то просіть усе, що хочете, – і отримаєте.\wj*
|
||
\v 8 \wj Тим буде прославлений Мій Отець, якщо ви будете приносити багатий врожай і станете Моїми учнями.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 9 \wj Як Отець полюбив Мене, так і Я полюбив вас. Перебувайте в Моїй любові.\wj*
|
||
\v 10 \wj Якщо будете дотримуватись Моїх заповідей, ви перебуватимете в Моїй любові так само, як і Я дотримуюсь заповідей Мого Отця й перебуваю в Його любові.\wj*
|
||
\v 11 \wj Це Я сказав вам, щоб Моя радість була у вас і щоб ваша радість була повною.\wj*
|
||
\v 12 \wj Це Моя заповідь, щоб ви любили одне одного, як Я полюбив вас.\wj*
|
||
\v 13 \wj Ніхто не має більшої любові, ніж той, хто віддає своє життя за своїх друзів.\wj*
|
||
\v 14 \wj Ви – Мої друзі, якщо робите те, що Я заповідаю вам.\wj*
|
||
\v 15 \wj Я більше не називаю вас рабами, бо раб не знає, що робить його господар. Але Я назвав вас друзями, бо все, що Я почув від Мого Отця, я розкрив вам.\wj*
|
||
\v 16 \wj Не ви обрали Мене, але Я обрав вас і призначив, щоб ви йшли й приносили плід, щоб ваш плід залишався, щоб усе, що ви попросите в Отця в імʼя Моє, Він дав вам.\wj*
|
||
\v 17 \wj Це Я заповідаю вам, щоб ви любили одне одного.\wj*
|
||
\s1 Світ ненавидить учнів
|
||
\p
|
||
\v 18 \wj Якщо світ ненавидить вас, знайте, що спочатку він зненавидів Мене.\wj*
|
||
\v 19 \wj Якби ви належали до світу, він любив би вас як своїх. Але ви не від світу, бо Я обрав вас зі світу, і тому світ вас ненавидить.\wj*
|
||
\v 20 \wj Згадайте Слово, яке Я сказав вам: «Раб не більший за свого господаря».\wj*\f + \fr 15:20 \ft \xt Див. Ів. 13:16\xt*.\f* \wj Якщо вони переслідували Мене, то й вас вони переслідуватимуть. Якщо вони зберігали Моє Слово, то зберігатимуть і ваше.\wj*
|
||
\v 21 \wj Але все це вони робитимуть вам через Моє імʼя, бо не знають Того, Хто Мене послав.\wj*
|
||
\v 22 \wj Якби Я не прийшов і не говорив із ними, вони б не мали гріха, але тепер вони не мають виправдання за свій гріх.\wj*
|
||
\v 23 \wj Хто ненавидить Мене, ненавидить і Мого Отця.\wj*
|
||
\v 24 \wj Якби Я не робив серед них справ, яких ніхто інший не робив, вони б не мали гріха. Але вони це бачили й все ж зненавиділи і Мене, і Мого Отця.\wj*
|
||
\v 25 \wj Це сталося, щоб збулося написане в їхньому Законі: «Вони зненавиділи Мене без причини».\wj*\f + \fr 15:25 \ft \xt Див. Пс. 34:19; 68:5; 108:3\xt*.\f*
|
||
\s1 Дія Святого Духа
|
||
\p
|
||
\v 26 \wj Коли прийде Заступник, Якого Я пошлю до вас від Отця, Дух істини, Який походить від Отця, Він буде свідчити про Мене.\wj*
|
||
\v 27 \wj І ви також будете свідчити, бо ви від самого початку зі Мною.\wj*
|
||
\c 16
|
||
\p
|
||
\v 1 \wj Це Я сказав вам, щоб ви не були спокушені.\wj*
|
||
\v 2 \wj Вас виженуть із синагог, і навіть прийде час, коли кожен, хто вбиватиме вас, буде думати, що тим служить Богові.\wj*
|
||
\v 3 \wj Вони робитимуть це, бо не пізнали ні Отця, ні Мене.\wj*
|
||
\v 4 \wj Я сказав вам це, щоб, коли настане їхній час, ви згадали, що Я казав вам про них. Я не казав вам цього від початку, тому що був із вами,\wj*
|
||
\v 5 \wj але тепер Я йду до Того, Хто послав Мене, і ніхто з вас не запитує мене: «Куди Ти йдеш?»\wj*
|
||
\v 6 \wj Через те, що Я сказав вам це, ваше серце наповнилося смутком.\wj*
|
||
\v 7 \wj Але істинно кажу вам: краще для вас, щоб Я пішов. Якщо Я не піду, Заступник не прийде до вас, але якщо Я піду, то пошлю Його до вас.\wj*
|
||
\v 8 \wj Коли Він прийде, то викриє світ про гріх, праведність та суд:\wj*
|
||
\v 9 \wj про гріх, бо люди не вірять у Мене,\wj*
|
||
\v 10 \wj про праведність, бо Я йду до Отця й ви Мене вже не побачите,\wj*
|
||
\v 11 \wj і про суд, бо правитель цього світу вже засуджений.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 12 \wj Ще багато чого Я маю сказати вам, але ви не можете знести цього тепер.\wj*
|
||
\v 13 \wj Однак коли Дух істини прийде, Він поведе вас до всієї істини. Бо Він не буде говорити від Себе, а скаже те, що почує. Він сповістить вам про те, що має статися.\wj*
|
||
\v 14 \wj Він прославить Мене, бо візьме з Мого й сповістить вам.\wj*
|
||
\v 15 \wj Усе, що належить Отцю, – Моє. Ось чому Я сказав, що візьме з Мого й сповістить вам.\wj*
|
||
\s1 Смуток учнів перетвориться на радість
|
||
\p
|
||
\v 16 \wj Ще трохи – і ви не побачите Мене, а потім ще трохи – і знов побачите Мене.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 17 Тоді деякі з Його учнів почали казати один одному:
|
||
\p ―Що означає це, що Він нам говорить: \wj «Ще трохи – і ви не побачите Мене, а потім ще трохи – і знов побачите Мене?»\wj* і: \wj «Я йду до Отця?»\wj*
|
||
\p
|
||
\v 18 Вони запитували:
|
||
\p ―Що означає це \wj «ще трохи»\wj*? Ми не розуміємо, що Він говорить.
|
||
\p
|
||
\v 19 Ісус, розуміючи, що вони хочуть запитати, сказав їм:
|
||
\p \wj ―Ви запитуєте один одного, що Я мав на увазі, коли сказав: «Ще трохи – і ви не побачите Мене, а потім ще трохи – і знов побачите Мене»?\wj*
|
||
\v 20 \wj Істинно кажу вам: ви будете плакати й ридати, поки світ буде радіти. Ви будете сумувати, але ваше горе обернеться на радість.\wj*
|
||
\v 21 \wj Жінка, коли народжує дитину, страждає, бо прийшов її час, але коли народить дитину, не памʼятає страждань від радості, що народилася дитина на світ.\wj*
|
||
\v 22 \wj Так і ви: зараз ви страждаєте, але Я знову побачу вас, і ваше серце зрадіє, і ніхто не позбавить вас радості.\wj*
|
||
\v 23 \wj Того дня ви нічого Мене просити не будете. Істинно кажу вам: усе, що ви попросите в Отця в імʼя Моє, Він дасть вам.\wj*
|
||
\v 24 \wj Досі ви нічого не просили в імʼя Моє. Просіть – і отримаєте, щоб ваша радість була повною.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 25 \wj Це Я говорив вам притчами, але настає час, коли Я більше не буду говорити притчами, але розкажу вам прямо про Отця.\wj*
|
||
\v 26 \wj Того дня ви зможете просити в Моє імʼя. І Я не кажу, що буду просити Отця за вас,\wj*
|
||
\v 27 \wj бо Сам Отець любить вас, тому що ви полюбили Мене й повірили, що Я прийшов від Бога.\wj*
|
||
\v 28 \wj Я прийшов від Отця й увійшов у світ; тепер Я знову залишаю світ і повертаюся до Отця.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 29 \add Тоді\add* учні Ісуса сказали:
|
||
\p ―Ось нині Ти говориш прямо, без жодної притчі.
|
||
\v 30 Тепер ми знаємо, що Тобі все відомо й що нема потреби, щоб Тебе хтось запитував. Тому ми віримо, що Ти прийшов від Бога.
|
||
\p
|
||
\v 31 Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Тепер ви вірите?\wj*
|
||
\v 32 \wj Ось надходить час, і вже прийшов, коли ви розійдетеся, кожен до свого, і залишите Мене одного. Але Я не один, бо Отець зі Мною.\wj*
|
||
\v 33 \wj Я сказав вам це, щоб ви мали мир. У світі ви зазнаєте страждання. Але будьте сміливі! Я переміг світ!\wj*
|
||
\c 17
|
||
\s1 Молитва Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 1 Сказавши це, Ісус підвів очі до неба й промовив:
|
||
\pm \wj ―Отче, прийшов час. Прослав Свого Сина, щоб Син прославив Тебе!\wj*
|
||
\v 2 \wj Ти дав Йому владу над усіма людьми, щоб Він дарував вічне життя всім тим, кого Ти Йому дав.\wj*
|
||
\v 3 \wj Адже вічне життя в тому, щоб вони пізнали Тебе, єдиного істинного Бога, та Ісуса Христа, Якого Ти надіслав.\wj*
|
||
\v 4 \wj Я прославив Тебе на землі, закінчивши справу, яку Ти Мені доручив зробити.\wj*
|
||
\v 5 \wj А тепер, Отче, прослав Мене у Себе славою, яку Я мав у Тебе до початку світу.\wj*
|
||
\s1 Ісус молиться за своїх учнів
|
||
\pm
|
||
\v 6 \wj Я відкрив Твоє імʼя тим людям, яких Ти Мені дав зі світу. Вони були Твоїми, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли Твоє Слово.\wj*
|
||
\v 7 \wj Тепер вони знають, що все, що Ти Мені дав, походить від Тебе,\wj*
|
||
\v 8 \wj бо Я дав їм слова, які Ти Мені дав. Вони їх прийняли й зрозуміли, що Я справді від Тебе прийшов, і повірили, що Ти Мене послав.\wj*
|
||
\v 9 \wj Я молюся за них. Не молюся за світ, але за тих, кого Ти Мені дав, бо вони Твої.\wj*
|
||
\v 10 \wj Усе, що Я маю, – Твоє, а все Твоє – Моє. І Я прославився через них.\wj*
|
||
\v 11 \wj Я більше не є у світі, але вони є у світі, Я ж іду до Тебе. Отче Святий, збережи їх у Твоє імʼя – тих, кого Ти дав Мені, щоб вони були одне, як і Ми.\wj*
|
||
\v 12 \wj Поки Я був із ними, Я беріг їх у Твоє імʼя, яке Ти Мені дав. Я їх зберіг, і жоден із них не загинув, окрім сина загибелі, щоб здійснилося Писання.\wj*
|
||
\pm
|
||
\v 13 \wj Зараз же Я йду до Тебе, але поки Я ще у світі, кажу це, щоб вони мали повноту Моєї радості в собі.\wj*
|
||
\v 14 \wj Я дав їм Твоє Слово, і світ зненавидів їх, бо вони не від світу, як і Я не від світу.\wj*
|
||
\v 15 \wj Я не молюся, щоб Ти забрав їх зі світу, а щоб зберіг їх від злого.\wj*
|
||
\v 16 \wj Вони не від світу, як і Я не від світу.\wj*
|
||
\v 17 \wj Освяти їх Своєю істиною: Твоє Слово – істина.\wj*
|
||
\v 18 \wj Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ.\wj*
|
||
\v 19 \wj Я освячую Себе за них, щоб вони були освячені істиною.\wj*
|
||
\s1 Ісус молиться за всіх, хто повірить
|
||
\pm
|
||
\v 20 \wj Я молюся не лише за них, а й за тих, хто повірить у Мене через їхнє слово,\wj*
|
||
\v 21 \wj щоб усі вони були одне, як Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі. Нехай вони будуть у Нас, щоби світ повірив, що Ти послав Мене.\wj*
|
||
\v 22 \wj Я дав їм славу, яку Ти дав Мені, щоб вони були одне, як і Ми одне.\wj*
|
||
\v 23 \wj Я в них, а Ти – в Мені, щоб вони були досконалі в єдності, щоб світ пізнав, що Ти послав Мене і що Ти полюбив їх, як і Мене полюбив.\wj*
|
||
\pm
|
||
\v 24 \wj Отче, Я хочу, щоб ті, кого Ти Мені дав, були зі Мною там, де Я, і побачили Мою славу, яку Ти Мені дав, бо ти полюбив Мене до створення світу.\wj*
|
||
\pm
|
||
\v 25 \wj Отче праведний, світ Тебе не знає, але Я Тебе знаю, і вони знають, що Ти послав Мене.\wj*
|
||
\v 26 \wj Я відкрив їм Твоє імʼя і ще відкрию, щоб любов, якою Ти полюбив Мене, була в них і щоб Я був у них.\wj*
|
||
\c 18
|
||
\s1 Арешт Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 1 Сказавши це, Ісус зі Своїми учнями пішов на другий бік потоку Кедрон, де був сад, куди увійшов Він та Його учні.
|
||
\p
|
||
\v 2 Юда, який Його зрадив, також знав це місце, бо Ісус часто збирався там зі Своїми учнями.
|
||
\v 3 Тоді Юда, узявши когорту\f + \fr 18:3 \ft Частина римського легіону, приблизно 600 воїнів.\f* воїнів і слуг первосвященників та фарисеїв, прийшов туди з ліхтарями, факелами та зброєю.
|
||
\p
|
||
\v 4 Ісус, знаючи все, що має з Ним статися, вийшов та запитав:
|
||
\p \wj ―Кого шукаєте?\wj*
|
||
\p
|
||
\v 5 Вони відповіли:
|
||
\p ―Ісуса з Назарета.
|
||
\p \add Тоді\add* Він сказав:
|
||
\p \wj ―Це Я.\wj*\f + \fr 18:5 \ft Буквально: \fqa Я є. \ft (\xt Див. Вих. 3:6\xt*); також \xt 18:6\xt*.\f*
|
||
\p Юда, котрий Його зрадив, також стояв із ними.
|
||
\p
|
||
\v 6 Коли Він сказав їм: \wj «Це Я»\wj*, вони відступили назад і впали на землю.
|
||
\p
|
||
\v 7 Він знов запитав їх:
|
||
\p \wj ―Кого ви шукаєте?\wj*
|
||
\p Вони сказали:
|
||
\p ―Ісуса з Назарета.
|
||
\p
|
||
\v 8 Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Я ж вам сказав, що це Я. Тож якщо шукаєте Мене, відпустіть цих \add людей\add*, нехай ідуть.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 9 \add Ісус сказав це\add*, щоб збулося Слово, яке Він сказав раніше: \wj «Я не загубив жодного з тих, кого Ти Мені дав».\wj*\f + \fr 18:9 \ft \xt Див. 6:39; 17:2\xt*.\f*
|
||
\p
|
||
\v 10 Тоді Симон Петро, маючи меч, вихопив його, ударив раба первосвященника й відрубав йому праве вухо. Імʼя того раба було Малх.
|
||
\p
|
||
\v 11 Ісус сказав Петрові:
|
||
\p \wj ―Поклади меча на його місце! Хіба Я не маю пити чашу, яку дав Мені Отець?\wj*
|
||
\s1 Ісус перед первосвященником
|
||
\p
|
||
\v 12 Тоді воїни, сотник та юдейські слуги заарештували Ісуса. Вони звʼязали Його
|
||
\v 13 та привели спочатку до Анни, бо він був тестем Каяфи, який був первосвященником того року.\f + \fr 18:13 \ft Анна був первосвященником з 6 по 15 рр. А його зять Каяфа обіймав цю посаду з 18 по 36 рр.\f*
|
||
\v 14 Це був той Каяфа, який порадив юдеям, що краще, коли один Чоловік помре за народ.\f + \fr 18:14 \ft \xt Див. 11:49-51\xt*.\f*
|
||
\s1 Петро перший раз зрікається Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 15 Симон Петро й ще один учень пішли за Ісусом. Той учень був добре знайомий первосвященникові, тож він зайшов з Ісусом у двір первосвященника,
|
||
\v 16 а Петро залишився стояти біля воріт ззовні. Тоді учень, який був знайомий первосвященникові, повернувся, поговорив із воротаркою й провів Петра.
|
||
\p
|
||
\v 17 Служниця, яка була воротаркою, запитала Петра:
|
||
\p ―Ти часом не один з учнів Цього Чоловіка?
|
||
\p Він відповів:
|
||
\p ―Ні!
|
||
\p
|
||
\v 18 Було холодно, і слуги та раби, розпаливши вогонь, стояли біля нього, щоб зігрітися. Петро також стояв із ними, гріючись.
|
||
\s1 Первосвященник допитує Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 19 Тим часом первосвященник запитав Ісуса про Його учнів та Його вчення.
|
||
\p
|
||
\v 20 Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Я прямо говорив світові. Завжди навчав у синагогах і в Храмі, де збираються всі юдеї. Я нічого не казав таємно.\wj*
|
||
\v 21 \wj Чому Мене питаєш? Запитай тих, хто Мене слухав. Ось вони знають, що Я казав.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 22 Коли \add Ісус\add* сказав це, один зі слуг, що стояв поблизу, вдарив Ісуса в обличчя, кажучи:
|
||
\p ―Це так Ти відповідаєш первосвященникові?
|
||
\p
|
||
\v 23 Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Якщо Я сказав щось погане, засвідчи, що погане. Але якщо Я говорив правду, то чому ти Мене бʼєш?\wj*
|
||
\p
|
||
\v 24 Тоді Анна послав Його звʼязаного до первосвященника Каяфи.
|
||
\s1 Друге і третє зречення Петра
|
||
\p
|
||
\v 25 Тим часом Симон Петро стояв, гріючись \add біля вогнища\add*. Тож запитали його:
|
||
\p ―Хіба ти не один з Його учнів?
|
||
\p Він заперечив кажучи:
|
||
\p ―Ні!
|
||
\p
|
||
\v 26 Один із рабів первосвященника, родич того чоловіка, якому Петро відтяв вухо, сказав:
|
||
\p ―Хіба не тебе я бачив із Ним у саду?
|
||
\p
|
||
\v 27 Петро знову заперечив це. І одразу заспівав півень.
|
||
\s1 Ісус перед Пилатом
|
||
\p
|
||
\v 28 Тоді повели Ісуса від Каяфи до преторії. Уже був ранок, і вони не увійшли до преторії, щоб не осквернитися, бо мали їсти пасху.
|
||
\v 29 Тож Пилат вийшов до них і запитав:
|
||
\p ―Які звинувачення ви висуваєте проти Цього Чоловіка?
|
||
\p
|
||
\v 30 Вони відповіли Йому:
|
||
\p ―Якби Він не був злочинцем, ми б не привели Його до тебе.
|
||
\p
|
||
\v 31 Пилат сказав їм:
|
||
\p ―Візьміть Його та судіть за вашим Законом.
|
||
\p Юдеї відповіли йому:
|
||
\p ―Нам не дозволено нікого засуджувати на смерть.
|
||
\p
|
||
\v 32 Це сталося, щоб здійснилися слова Ісуса, через які Він показав, якою смертю має померти.
|
||
\p
|
||
\v 33 Тоді Пилат знову зайшов у преторію, покликав Ісуса й сказав Йому:
|
||
\p ―Ти Цар юдеїв?
|
||
\p
|
||
\v 34 Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Ти від себе кажеш це чи інші сказали тобі про Мене?\wj*
|
||
\p
|
||
\v 35 Пилат відповів:
|
||
\p ―Хіба я юдей? Це Твій народ і первосвященники видали мені Тебе. Що Ти зробив?
|
||
\p
|
||
\v 36 Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Моє Царство не від цього світу. Якби Моє Царство було від цього світу, Мої слуги боролися б, щоб Я не був виданий юдеям. Але тепер Моє Царство не звідси.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 37 Тоді Пилат запитав Його:
|
||
\p ―Отже, Ти Цар?
|
||
\p Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Ти кажеш, що Я Цар. Я для того народився й прийшов у світ, щоб свідчити про істину. Кожен, хто від істини, слухає Мій голос.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 38 \add Тоді\add* Пилат запитав:
|
||
\p ―Що таке істина?
|
||
\p І, сказавши це, він знову вийшов до юдеїв і сказав їм:
|
||
\p ―Я не знаходжу ніякої провини в Ньому.
|
||
\v 39 Але у вас є звичай: на Пасху я звільняю одного \add з вʼязнів\add*. Ви хочете, щоб я відпустив вам Царя юдеїв?
|
||
\p
|
||
\v 40 Вони знов закричали кажучи:
|
||
\p ―Ні, не Його, а Варавву!
|
||
\p Варавва ж був бунтівником\f + \fr 18:40 \ft Або: \fqa розбійником.\f*.
|
||
\c 19
|
||
\s1 Ісус засуджений до розпʼяття
|
||
\p
|
||
\v 1 Тоді Пилат \add наказав\add* узяти Ісуса й бичувати.
|
||
\v 2 Воїни сплели вінок із тернини та поклали Йому на голову й одягли Його в багряницю,
|
||
\v 3 підходили до Нього й казали: «Вітаємо Тебе, Царю юдеїв!» І били Його по обличчю.
|
||
\p
|
||
\v 4 Пилат знову вийшов на двір і сказав юдеям:
|
||
\p ―Ось я виводжу Його до вас на двір, щоб ви знали: я не знаходжу жодної підстави для Його звинувачення.
|
||
\p
|
||
\v 5 Коли Ісус вийшов із терновим вінком та зодягнений у багряницю, \add Пилат\add* сказав їм:
|
||
\p ―Ось Чоловік!
|
||
\p
|
||
\v 6 Як тільки первосвященники й слуги побачили Його, то закричали:
|
||
\p ―Розіпни! Розіпни \add Його\add*!
|
||
\p Пилат сказав їм:
|
||
\p ―Візьміть Його ви та розіпніть, бо я не знаходжу ніякої провини в Ньому.
|
||
\p
|
||
\v 7 Юдеї відповіли:
|
||
\p ―У нас є Закон, і згідно з цим Законом Він повинен померти, бо Він видає Себе за Сина Божого.\f + \fr 19:7 \ft \xt Див. Лев. 24:16\xt*.\f*
|
||
\p
|
||
\v 8 Коли Пилат почув ці слова, то ще більше злякався.
|
||
\p
|
||
\v 9 Він знов зайшов до преторії і сказав Ісусові:
|
||
\p ―Звідки Ти?
|
||
\p Але Ісус нічого йому не відповідав.
|
||
\p
|
||
\v 10 Пилат сказав Йому:
|
||
\p ―Не говориш зі мною? Ти не розумієш, що я маю владу звільнити Тебе й маю владу розіпʼяти Тебе?
|
||
\p
|
||
\v 11 Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Ти б не мав влади наді Мною, якби вона не була дана тобі згори. Тому той, хто передав Мене тобі, має більший гріх.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 12 Відтоді Пилат намагався звільнити Ісуса, але юдеї продовжували кричати:
|
||
\p ―Якщо ти Його відпустиш, ти не друг Кесаря. Кожен, хто робить себе царем, виступає проти Кесаря.
|
||
\p
|
||
\v 13 Коли Пилат почув ці слова, він вивів Ісуса й сів на місце судді, що зветься Камʼяний поміст, а єврейською – \tl Гаввата\tl*.
|
||
\v 14 Це був день Приготування Пасхи, було близько шостої години\f + \fr 19:14 \ft Приблизно дванадцята година.\f*. \add Пилат\add* сказав юдеям:
|
||
\p ―Ось ваш Цар!
|
||
\p
|
||
\v 15 Вони закричали:
|
||
\p ―Візьми, Візьми Його геть! Розіпни Його!
|
||
\p Пилат запитав:
|
||
\p ―Розіпʼяти вашого Царя?
|
||
\p Первосвященники відповіли:
|
||
\p ―У нас немає царя, окрім Кесаря.
|
||
\p
|
||
\v 16 Тоді Пилат віддав Його їм на розпʼяття.
|
||
\s1 Розпʼяття Ісуса
|
||
\p Тож вони взяли Ісуса й повели.
|
||
\v 17 Несучи Свій хрест, Він прийшов на місце, що називається «місце Черепа» (єврейською – Голгофа).
|
||
\v 18 Там Його розіпʼяли, а з Ним і двох інших – по одному з обох боків; Ісус був посередині.
|
||
\p
|
||
\v 19 Пилат звелів зробити напис і прикріпити до хреста. На ньому було написано:
|
||
\pc \sc ісус назарянин, цар юдеїв.\sc*
|
||
\m
|
||
\v 20 Багато юдеїв читали цей напис, бо місце, де був розіпʼятий Ісус, було поблизу міста, а напис був написаний єврейською, латинською та грецькою.
|
||
\v 21 Юдейські первосвященники сказали Пилатові:
|
||
\p ―Не пиши: «Цар юдеїв», але: «Він казав: „Я Цар юдеїв!“»
|
||
\p
|
||
\v 22 Пилат відповів:
|
||
\p ―Що написав, те й написав!
|
||
\p
|
||
\v 23 Коли солдати розіпʼяли Ісуса, вони взяли Його одяг і поділили на чотири частини, по одній для кожного з них. Його сорочку вони також взяли, але сорочка була не зшита, а цільна, зіткана зверху донизу.
|
||
\p
|
||
\v 24 Тоді вони сказали між собою: «Не будемо її розривати, а киньмо жереб на неї – кому вона дістанеться».
|
||
\p Це сталося, щоб збулося сказане в Писанні:
|
||
\q1 «Вони розділили між собою мої шати
|
||
\q2 й за одяг мій кидають жереб».\f + \fr 19:24 \ft \xt Див. Пс. 21:19\xt*.\f*
|
||
\m Тож воїни так і зробили.
|
||
\p
|
||
\v 25 Біля хреста Ісуса стояли Його мати, сестра Його матері, Марія – дружина Клеопова та Марія Магдалина.
|
||
\v 26 Коли Ісус побачив там Свою матір та учня, якого Він любив і який стояв поруч із нею, промовив до Своєї матері: \wj «Жінко, ось твій син!»\wj*
|
||
\v 27 Потім сказав учневі: \wj «Ось твоя мати!»\wj* Відтоді учень узяв її до себе.
|
||
\s1 Смерть Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 28 Після цього, знаючи, що тепер усе звершилося, і щоб збулося Писання, Ісус сказав: \wj «Я спраглий!»\wj*\f + \fr 19:28 \ft \xt Див. Пс. 68:22\xt*.\f*
|
||
\v 29 Там була повна посудина з оцтом. Тож вони змочили губку в оцті, настромили її на стебло гісопу та піднесли до вуст Ісуса.
|
||
\v 30 Спробувавши оцту, Ісус сказав: \wj «Звершилося!»\wj* І, схиливши голову, віддав духа.
|
||
\p
|
||
\v 31 Тоді був день Приготування, і юдеї не хотіли, щоб тіла залишалися на хрестах у Суботу, тому що та Субота була великим днем. Тому вони просили Пилата перебити ноги розіпʼятим та зняти їх.
|
||
\v 32 Воїни прийшли й перебили ноги першому, а потім і другому, розіпʼятому з Ним.
|
||
\v 33 Підійшовши до Ісуса, побачили, що Він уже мертвий, і не стали перебивати Йому ніг.
|
||
\v 34 Але один із воїнів списом проколов Ісусові бік, і одразу з рани потекли кров і вода.
|
||
\v 35 Той, хто бачив \add це\add*, свідчить, і його свідчення правдиве. Він знає, що говорить правду, щоб ви повірили.
|
||
\v 36 Це сталося, щоб збулося Писання: «Жодна Його кістка не буде зламана».\f + \fr 19:36 \ft \xt Див. Вих. 12:46; Чис. 9:12; Пс. 33:21\xt*.\f*
|
||
\v 37 І, знову ж, в іншому місці Писання каже: «Вони будуть дивитися на Того, Кого прокололи».\f + \fr 19:37 \ft \xt Див. Зах. 12:10\xt*.\f*
|
||
\s1 Поховання Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 38 Після цього Йосиф з Ариматеї попросив Пилата віддати йому тіло Ісуса. Йосиф був учнем Ісуса, але таємним, через страх перед юдеями. З дозволу Пилата він прийшов і забрав тіло Ісуса.
|
||
\v 39 Разом з Йосифом був і Никодим, який раніше приходив до Ісуса вночі. Никодим приніс суміш смирни й алое, приблизно сто літрів.\f + \fr 19:39 \ft Приблизно 30 сучасних літрів.\f*
|
||
\v 40 Узявши тіло Ісуса, вони загорнули його у льняне полотно з пахощами згідно з юдейськими звичаями поховання.
|
||
\v 41 На тому місці, де був розіпʼятий Ісус, був сад, а в саду була нова гробниця, у якій нікого ще не було поховано.
|
||
\v 42 Оскільки був день Приготування до юдейської Суботи й гробниця була поруч, вони поклали туди Ісуса.
|
||
\c 20
|
||
\s1 Воскресіння Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 1 У перший день тижня\f + \fr 20:1 \ft У юдеїв тиждень починався з неділі.\f*, рано-вранці, коли ще було темно, Марія Магдалина пішла до гробниці й побачила, що камінь від гробниці відвалений.
|
||
\v 2 Вона побігла до Симона Петра та до іншого учня, якого любив Ісус, і сказала їм: «Забрали Господа з гробниці, і ми не знаємо, куди Його поклали!»
|
||
\p
|
||
\v 3 Тоді Петро та інший учень пішли до гробниці.
|
||
\v 4 Вони обидва бігли, але другий учень випередив Петра й прибув до гробниці перший.
|
||
\v 5 Нахилившись, він побачив тільки льняну тканину, що лежала там, але не ввійшов.
|
||
\v 6 Слідом за ним прибув Симон Петро і ввійшов у гробницю. Він побачив полотно, що лежало,
|
||
\v 7 а також хустину, якою була обмотана голова Ісуса. Вона лежала не з полотном, але окремо, в іншому місці.
|
||
\v 8 Тоді й другий учень, який першим прийшов до гробниці, також увійшов усередину. Він побачив і повірив.
|
||
\v 9 (Бо вони ще не розуміли, що згідно з Писанням Ісус повинен був воскреснути з мертвих.)\f + \fr 20:9 \ft \xt Див. Пс. 15:10; Іс. 53:10-12\xt*.\f*
|
||
\v 10 Потім учні повернулися до себе.
|
||
\s1 Ісус зʼявляється Марії Магдалині
|
||
\p
|
||
\v 11 Марія ж стояла біля гробу й плакала. Плачучи, вона нахилилася, щоб заглянути в гробницю,
|
||
\v 12 і побачила двох ангелів у білому, що сиділи там, де лежало тіло Ісуса, – один у головах, а другий у ногах.
|
||
\p
|
||
\v 13 Вони запитали:
|
||
\p ―Жінко, чому ти плачеш?
|
||
\p Вона відповіла:
|
||
\p ―Тому що взяли мого Господа, і не знаю, куди Його поклали.
|
||
\p
|
||
\v 14 Сказавши це, вона обернулася й побачила Ісуса, що стояв там, але не зрозуміла, що це Ісус.
|
||
\p
|
||
\v 15 Він запитав її:
|
||
\p \wj ―Жінко, чому ти плачеш? Кого ти шукаєш?\wj*
|
||
\p Вона, думаючи, що це садівник, сказала Йому:
|
||
\p ―Пане, якщо Ти Його взяв, скажи мені, куди Ти Його поклав, і я заберу Його.
|
||
\p
|
||
\v 16 Ісус сказав їй:
|
||
\p ―Маріє!
|
||
\p Повернувшись до Нього, вона сказала єврейською:
|
||
\p ―\tl Раввуні!\tl* (Що означає «Учителю!»)
|
||
\p
|
||
\v 17 Ісус сказав:
|
||
\p ―\wj Не затримуй Мене, бо Я ще не піднімався до Отця. А йди до Моїх братів і скажи їм: «Я піднімаюсь до Мого Отця й вашого Отця, до Мого Бога і вашого Бога».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 18 Марія Магдалина пішла до учнів і сказала їм: «Я бачила Господа!»
|
||
\p І вона розповіла їм, що Він сказав.
|
||
\s1 Ісус звертається до своїх учнів
|
||
\p
|
||
\v 19 Увечері того ж першого дня тижня, коли учні були разом, – а двері були зачинені зі страху перед юдейськими керівниками, – Ісус зʼявився посеред них та промовив: \wj «Мир вам!»\wj*
|
||
\v 20 Кажучи це, показав їм \add Свої\add* руки й бік. Учні зраділи, побачивши Господа.
|
||
\p
|
||
\v 21 Ісус знову сказав їм: \wj «Мир вам! Як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас».\wj*
|
||
\v 22 Сказавши це, Він дихнув на них і сказав: \wj «Прийміть Святого Духа!»\wj*
|
||
\v 23 \wj Кому ви будете прощати гріхи, тому вони будуть прощені, а кому залишите, тому будуть залишені.\wj*
|
||
\s1 Ісус зʼявляється Фомі
|
||
\p
|
||
\v 24 Але Фома, один із дванадцяти, якого ще звали Близнюком, не був з учнями, коли прийшов Ісус.
|
||
\v 25 Інші учні сказали йому:
|
||
\p ―Ми бачили Господа!
|
||
\p Але він сказав їм:
|
||
\p ―Якщо я не побачу на Його руках ран від цвяхів, не вкладу свого пальця в рани від цвяхів і не вкладу своєї руки в рану на Його боці, то не повірю.
|
||
\p
|
||
\v 26 Через тиждень учні Ісуса знову зібралися в домі, і Фома був із ними. І хоча двері були зачинені, прийшов Ісус, став посеред них і сказав:
|
||
\p \wj ―Мир вам!\wj*
|
||
\p
|
||
\v 27 Потім сказав Фомі:
|
||
\p \wj ―Поклади сюди свій палець. Подивися на Мої руки. Простягни свою руку й вклади її у Мій бік. І не будь невіруючим, а повір!\wj*
|
||
\p
|
||
\v 28 Фома відповів Йому:
|
||
\p ―Господь мій і Бог мій!
|
||
\p
|
||
\v 29 Ісус сказав йому:
|
||
\p \wj ―Ти повірив, тому що побачив Мене. Блаженні ті, що не бачили й повірили.\wj*
|
||
\s1 Мета Євангелія від Івана
|
||
\p
|
||
\v 30 Ісус зробив багато інших знаків перед Своїми учнями, які не записані в цій книзі.
|
||
\v 31 Але це було написано, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий, і, віруючи, мали життя в Його імʼя.
|
||
\c 21
|
||
\s1 Ісус являється учням біля Тиверіадського моря
|
||
\p
|
||
\v 1 Після цього Ісус знову зʼявився перед учнями біля Тиверіадського моря. Це сталося так:
|
||
\v 2 Симон Петро, Фома, званий Близнюком, Нафанаїл із Кани, що в Галілеї, \add сини\add* Зеведея та ще двоє інших учнів були разом.
|
||
\p
|
||
\v 3 Симон Петро сказав:
|
||
\p ―Я йду ловити рибу!
|
||
\p Інші відповіли йому:
|
||
\p ―Ми теж ідемо з тобою.
|
||
\p Вони вийшли, сіли в човен і тієї ночі нічого не зловили.
|
||
\p
|
||
\v 4 Рано-вранці Ісус стояв на березі, але учні не знали, що це Ісус.
|
||
\p
|
||
\v 5 Він сказав їм:
|
||
\p \wj ―Діти, чи є у вас щось поїсти?\wj*
|
||
\p Вони відповіли:
|
||
\p ―Ні.
|
||
\p
|
||
\v 6 Він сказав:
|
||
\p \wj ―Закиньте сіті праворуч від човна й знайдете.\wj*
|
||
\p Вони закинули й більше не могли їх витягти через велику кількість риби.
|
||
\p
|
||
\v 7 Тоді учень, якого любив Ісус, сказав Петрові: «Це Господь!» Як тільки Симон Петро почув, що це Господь, він одягнув верхній одяг, бо зняв його, і стрибнув у воду.
|
||
\v 8 Інші учні попливли до берега в човні, бо були недалеко, близько двохсот ліктів,\f + \fr 21:8 \ft Приблизно сто метрів.\f* тягнучи за собою сіті, наповнені рибою.
|
||
\v 9 Коли вони вийшли з човна на берег, то побачили там вогонь, вугілля з рибою на ньому та хліб.
|
||
\p
|
||
\v 10 Ісус сказав їм:
|
||
\p \wj ―Принесіть і тієї риби, яку ви впіймали тепер.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 11 Тож Симон Петро заліз у човен і витяг сіті на берег. У них було сто пʼятдесят три великі риби, але навіть при такій кількості сіті не пірвалися.
|
||
\p
|
||
\v 12 Ісус сказав їм:
|
||
\p \wj ―Ідіть та снідайте!\wj*
|
||
\p Ніхто з учнів не наважився запитати Його: «Хто Ти?» Адже вони знали, що це Господь.
|
||
\v 13 Ісус прийшов, узяв хліб і дав їм. Те саме зробив і з рибою.
|
||
\v 14 Це вже втретє Ісус зʼявився перед учнями після воскресіння з мертвих.
|
||
\s1 Ісус відновлює Петра
|
||
\p
|
||
\v 15 Коли вони закінчили снідати, Ісус запитав Симона Петра:
|
||
\p \wj ―Симоне, сину Йони, чи ти любиш Мене більше, ніж вони?\wj*
|
||
\p Він відповів:
|
||
\p ―Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе.
|
||
\p Ісус сказав йому:
|
||
\p \wj ―Паси Моїх ягнят.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 16 \add Ісус\add* запитав його вдруге:
|
||
\p \wj ―Симоне, сину Йони, чи ти любиш Мене?\wj*
|
||
\p Він відповів:
|
||
\p ―Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе.
|
||
\p \add Ісус\add* сказав йому:
|
||
\p \wj ―Паси Моїх овець.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 17 \add Ісус\add* запитав його втретє:
|
||
\p \wj ―Симоне, сину Йони, чи ти любиш Мене?\wj*
|
||
\p Петро засмутився, що \add Ісус\add* запитав його втретє: \wj «Чи ти любиш Мене?»\wj*, і відповів Йому:
|
||
\p ―Господи, Ти все знаєш, Ти знаєш, що я люблю Тебе!
|
||
\p Ісус сказав йому:
|
||
\p \wj ―Паси Моїх овець.\wj*
|
||
\v 18 \wj Істинно кажу тобі: коли ти був молодим, ти сам вдягався й ходив, куди хотів, але коли ти постарієш, то простягнеш свої руки, і хтось інший одягне тебе й поведе тебе туди, куди не хочеш.\wj*
|
||
\v 19 \add Ісус\add* сказав це, щоб вказати, якою смертю \add Петро\add* прославить Бога.
|
||
\p Потім сказав йому:
|
||
\p \wj ―Іди за Мною!\wj*
|
||
\p
|
||
\v 20 Петро, обернувшись, побачив, що учень, якого любив Ісус, ішов за ними. Це був той, хто на вечері сперся на Ісуса й запитав: «Господи, хто Тебе зрадить?»
|
||
\p
|
||
\v 21 Коли Петро побачив його, то запитав Ісуса:
|
||
\p ―Господи, а з ним що буде?
|
||
\p
|
||
\v 22 Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Якщо Я хочу, щоб він залишився, поки Я не повернусь, що тобі? Ти йди за Мною!\wj*
|
||
\p
|
||
\v 23 Через це серед братів поширилася чутка, що цей учень не помре. Але Ісус не сказав йому, що не помре, а: \wj «Якщо Я хочу, щоб він залишився, поки Я повернусь, що тобі?»\wj*
|
||
\p
|
||
\v 24 Це той учень, який свідчить про це і який написав це. Ми знаємо, що його свідчення правдиве.
|
||
\p
|
||
\v 25 Ісус робив ще багато іншого. Якби про все докладно написати, то, думаю, навіть у всьому світі не було б місця для всіх написаних книг.
|