2297 lines
221 KiB
Plaintext
2297 lines
221 KiB
Plaintext
\id LUK - Biblica® Open New Ukrainian Translation (New Testament and Psalms)
|
||
\rem Copyright © 2022 by Biblica, Inc.
|
||
\h Луки
|
||
\toc1 Євангеліє від Луки
|
||
\toc2 Луки
|
||
\toc3 Лк.
|
||
\mt1 Євангеліє від Луки
|
||
\ie
|
||
\c 1
|
||
\s1 Посвячення Теофілу
|
||
\p
|
||
\v 1 Оскільки багато хто вже намагався скласти розповідь про події, які сталися між нами,
|
||
\v 2 у такий спосіб, як їх передали нам люди, що від самого початку були свідками й котрі стали служителями Слова,
|
||
\v 3 то і я вирішив, дослідивши все ретельно від самого початку, написати тобі, поважний Теофіле, усе послідовно,
|
||
\v 4 щоб ти міг досконало пізнати достовірність слів, яких був навчений.
|
||
\s1 Сповіщення народження Івана Хрестителя
|
||
\p
|
||
\v 5 За днів Ірода, царя Юдеї, був один священник, на імʼя Захарія, із черги Авія,\f + \fr 1:5 \ft \xt Див. 1 Хр. 24:1-19\xt*.\f* та його дружина, на імʼя Єлизавета, одна з дочок Аарона.
|
||
\v 6 Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи всі заповіді та настанови Господа.
|
||
\v 7 У них не було дітей, бо Єлизавета була безплідна, і обоє були похилого віку.
|
||
\p
|
||
\v 8 Одного разу, коли \add Захарія\add* за порядком своєї черги служив перед Богом,
|
||
\v 9 згідно зі звичаєм священства, випало йому через жереб зайти до Храму Господнього та кадити.
|
||
\v 10 Усе зібрання народу молилося зовні, коли прийшов час кадити.
|
||
\p
|
||
\v 11 Тоді ангел Господній зʼявився перед ним, стоячи з правого боку жертовника для кадіння.
|
||
\v 12 Коли Захарія побачив його, то жахнувся, і страх охопив його.
|
||
\p
|
||
\v 13 Але ангел сказав йому:
|
||
\p ―Не бійся, Захаріє, твоя молитва почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і назвеш його Іван.
|
||
\v 14 Ти будеш радісним та щасливим, і багато хто радітиме його народженню.
|
||
\v 15 Він буде великий перед Господом, вина та міцного напою не питиме; і Дух Святий наповнить його ще з лона його матері.
|
||
\v 16 І багатьох синів Ізраїлю він наверне до Господа Бога свого.
|
||
\v 17 Він ітиме перед Ним у дусі й силі Іллі, наверне серця батьків до дітей та непокірних до мудрості праведних, щоб підготувати народ до приходу Господа.\f + \fr 1:17 \ft \xt Див. Мал. 4:5-6\xt*.\f*
|
||
\p
|
||
\v 18 Захарія відповів ангелу:
|
||
\p ―Як я дізнаюся про це? Я вже старий, і дружина моя в похилих літах.
|
||
\p
|
||
\v 19 Ангел у відповідь сказав йому:
|
||
\p ―Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано сказати тобі цю добру звістку,
|
||
\v 20 але тепер ти будеш мовчати й не зможеш говорити до дня, коли все це станеться, бо ти не повірив моїм словам, котрі здійсняться свого часу!
|
||
\p
|
||
\v 21 Народ же чекав на Захарію та дивувався, чому він затримується в Храмі.
|
||
\v 22 Коли ж він вийшов, то вже не міг говорити, і всі зрозуміли, що в Храмі він бачив видіння. \add Захарія\add* звертався до них знаками та залишався німим.
|
||
\p
|
||
\v 23 Після закінчення днів його служіння, він повернувся додому.
|
||
\v 24 Невдовзі після цього Єлизавета, його дружина, завагітніла й пʼять місяців ховалася, кажучи:
|
||
\v 25 «Ось що для мене зробив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти ганьбу мою між людьми».
|
||
\s1 Сповіщення народження Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 26 Шостого місяця Бог надіслав ангела Гавриїла в галілейське місто, яке називалося Назарет,
|
||
\v 27 до діви, що була заручена з чоловіком, на імʼя Йосиф, з дому Давида. Імʼя діви було Марія.
|
||
\p
|
||
\v 28 Прийшовши до неї, ангел промовив:
|
||
\p ―Радій, та, що отримала благодать! Господь із тобою! Благословенна ти між жінками.
|
||
\p
|
||
\v 29 Ці слова здивували її, і вона почала роздумувати, що може означати це привітання.
|
||
\p
|
||
\v 30 Ангел відповів їй:
|
||
\p ―Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.
|
||
\v 31 Ось завагітнієш та народиш Сина, і назвеш Його Ісус.
|
||
\v 32 Він буде великий, і Його називатимуть Сином Всевишнього. Господь Бог дасть Йому престол Давида, батька Його.\f + \fr 1:32 \ft \xt Див. 2 Сам. 7:12\xt*.\f*
|
||
\v 33 Він царюватиме над домом Якова повіки, і Його Царству не буде кінця.
|
||
\p
|
||
\v 34 Марія відповіла ангелу:
|
||
\p ―Як же це станеться, якщо я не була з чоловіком?
|
||
\p
|
||
\v 35 У відповідь ангел сказав:
|
||
\p ―Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього обгорне тебе, тому Святий, Який народиться, назветься Сином Божим.
|
||
\v 36 Ось Єлизавета, твоя родичка, завагітніла у своїй старості й чекає на сина; і оце вже шостий місяць тій, що її звуть безплідною,
|
||
\v 37 бо у Бога ніяке слово не буває безсилим.
|
||
\p
|
||
\v 38 Марія відповіла:
|
||
\p ―Ось я, раба Господня, нехай усе станеться за словом твоїм.
|
||
\p І ангел відійшов від неї.
|
||
\s1 Марія відвідує Єлизавету
|
||
\p
|
||
\v 39 Тими днями Марія зібралася й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, в одне з міст Юдиних.
|
||
\v 40 Вона зайшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
|
||
\v 41 Коли Єлизавета почула привітання Марії, то дитя в її лоні заворушилося від радості, а Єлизавета наповнилася Духом Святим.
|
||
\p
|
||
\v 42 Вона голосно промовила:
|
||
\p ―Благословенна ти між жінками, і благословенна Дитина, Яку ти народиш!
|
||
\v 43 І звідкіля мені це, що мати Господа мого прийшла до мене?
|
||
\v 44 Як тільки я почула голос твого привітання, дитина в моєму лоні заворушилася від радості.
|
||
\v 45 Блаженна та, яка повірила, що здійсниться все сказане їй від Господа!
|
||
\s1 Марія прославляє Господа
|
||
\p
|
||
\v 46 І сказала Марія:
|
||
\q1 «Величає душа моя Господа,
|
||
\q2
|
||
\v 47 та радіє дух мій у Бозі, Спасителі моєму,
|
||
\q1
|
||
\v 48 бо зглянувся Він
|
||
\q2 на покору раби Своєї.
|
||
\q1 Ось чому віднині всі покоління називатимуть мене блаженною,
|
||
\q2
|
||
\v 49 бо велике вчинив мені Всемогутній.
|
||
\q2 Святе імʼя Його!
|
||
\q1
|
||
\v 50 Милість Свою Він \add показує\add* з роду в рід
|
||
\q2 тим, хто боїться Його.
|
||
\q1
|
||
\v 51 Він зробив велику справу Своєю рукою,
|
||
\q2 розсіяв гордих у думках сердець їхніх.
|
||
\q1
|
||
\v 52 Скинув сильних з престолу
|
||
\q2 та підняв принижених.
|
||
\q1
|
||
\v 53 Голодних нагодував благами,
|
||
\q2 а заможних відіслав ні з чим.
|
||
\q1
|
||
\v 54 Допоміг Ізраїлеві, слузі Своєму,
|
||
\q2 згадавши милість,
|
||
\q1
|
||
\v 55 так, як обіцяв батькам нашим,
|
||
\q2 Авраамові та нащадкам його повіки!»
|
||
\p
|
||
\v 56 Марія залишилася з Єлизаветою три місяці, а потім повернулася до себе додому.
|
||
\s1 Народження Івана Хрестителя
|
||
\p
|
||
\v 57 Коли настав час, Єлизавета народила сина.
|
||
\v 58 І почули сусіди та родичі, що Господь проявив Свою велику милість до неї, та раділи разом із нею.
|
||
\v 59 Восьмого дня, коли прийшли обрізати немовля, хотіли назвати його імʼям батька – Захарія.
|
||
\v 60 Але мати його відповіла:
|
||
\p ―Ні! Він буде називатися Іван.
|
||
\p
|
||
\v 61 А вони сказали їй:
|
||
\p ―У твоїй родині немає нікого, названого таким імʼям.
|
||
\p
|
||
\v 62 Знаками запитали його батька, як він бажає його назвати.
|
||
\v 63 Він попросив дощечку для запису та написав: «Його імʼя – Іван!» І всі дивувалися.
|
||
\v 64 Тієї ж миті відкрилися його вуста: він почав говорити, благословляючи Бога.
|
||
\v 65 І страх охопив усіх сусідів, і всюди в гірській частині Юдеї говорили про ці події.
|
||
\v 66 Кожен, хто чув це, говорив у своєму серці: «Ким же стане це дитя?» Бо рука Господа була з ним.
|
||
\s1 Пророцтво Захарії
|
||
\p
|
||
\v 67 Захарія, батько його, наповнився Духом Святим і почав пророкувати:
|
||
\q1
|
||
\v 68 «Благословен Господь, Бог Ізраїлю,
|
||
\q2 бо прийшов Він на допомогу та визволив народ Свій.
|
||
\q1
|
||
\v 69 Він підняв нам ріг спасіння
|
||
\q2 у домі Давида, слуги Свого,
|
||
\q1
|
||
\v 70 як заповів колись у давнину через вуста Своїх святих пророків,
|
||
\q1
|
||
\v 71 що визволить нас від ворогів наших
|
||
\q2 та від усіх, хто ненавидить нас.
|
||
\q1
|
||
\v 72 Він проявив милість до батьків наших,
|
||
\q2 памʼятаючи про Свій святий заповіт,
|
||
\q2
|
||
\v 73 обітницю, яку Він дав нашому батькові Аврааму,\f + \fr 1:73 \ft \xt Див. Бут. 22:17\xt*.\f* –
|
||
\q1
|
||
\v 74 визволити нас від руки ворогів,
|
||
\q2 щоб ми служили Йому без страху
|
||
\q1
|
||
\v 75 у святості й праведності
|
||
\q2 перед лицем Його в усі дні наші.
|
||
\b
|
||
\b
|
||
\q1
|
||
\v 76 І ти, дитино, назвешся пророком Всевишнього,
|
||
\q2 бо йтимеш перед Господом,
|
||
\q2 готуючи шляхи Йому,
|
||
\q1
|
||
\v 77 щоб дати пізнання спасіння народові Його,
|
||
\q2 через прощення гріхів їхніх.
|
||
\q1
|
||
\v 78 Через велику милість Бога нашого,
|
||
\q2 з якою прийде нам на допомогу, як Вранішня Зоря з висоти,
|
||
\q1
|
||
\v 79 щоб засіяти над тими, що живуть у темряві
|
||
\q2 й у тіні смерті,
|
||
\q1 спрямовуючи наші кроки на шлях миру».
|
||
\p
|
||
\v 80 Дитина ж росла та зміцнювалась духом і перебувала в пустелі до дня, коли зʼявилася перед Ізраїлем.
|
||
\c 2
|
||
\s1 Народження Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 1 У ті дні вийшов наказ від Кесаря Августа зробити перепис усього населення.
|
||
\v 2 Це був перший перепис за правління Квірінія Сирією.
|
||
\v 3 І всі пішли записатися, кожний до свого міста.
|
||
\p
|
||
\v 4 Пішов також і Йосиф із Галілеї, з міста Назарета, в Юдею, у місто Давида, що зветься Віфлеєм, бо він походив із дому та роду Давида.
|
||
\v 5 Він пішов записатися разом із Марією, своєю нареченою, що була вагітна.
|
||
\v 6 І сталося так, що коли вони були там, настав їй час народити.
|
||
\v 7 І народила вона Сина, свого Первістка, і сповила Його, і поклала в ясла, бо не було для них місця в гостьовій кімнаті.
|
||
\s1 Ангел звіщає Добру Звістку пастухам
|
||
\p
|
||
\v 8 Були ж у тій місцевості пастухи, які стояли в полі й охороняли вночі свою отару.
|
||
\v 9 Аж ось ангел Господа зʼявився біля них, і слава Господня засіяла навколо, і великий страх охопив їх.
|
||
\v 10 І промовив до них ангел: «Не бійтеся! Я приніс вам добру звістку, яка буде великою радістю для всього народу!
|
||
\v 11 Сьогодні в місті Давида народився вам Спаситель – Христос Господь!
|
||
\v 12 І ось вам знак: знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах».
|
||
\p
|
||
\v 13 І раптом разом з ангелом зʼявилося численне небесне військо, яке прославляло Бога, кажучи:
|
||
\q1
|
||
\v 14 «Слава Богу на небесах,
|
||
\q2 а на землі мир людям, в яких перебуває Його добра воля!»
|
||
\p
|
||
\v 15 Коли ангели повернулися на небо, пастухи почали говорити один одному: «Ходімо до Віфлеєма й побачимо, що там сталося, про що Господь сповістив нас».
|
||
\p
|
||
\v 16 І пішли вони швидко \add до Віфлеєма\add* й знайшли Марію, Йосифа й Немовля, покладене в ясла.
|
||
\v 17 Побачивши їх, вони розповіли все, що їм було сказано про Цю Дитину.
|
||
\v 18 Усі, хто чув, дивувалися тому, що розповідали пастухи про Нього.
|
||
\v 19 Марія ж зберігала всі ці слова у своєму серці та роздумувала над ними.
|
||
\v 20 І повернулись пастухи, прославляючи та вихваляючи Бога за все те, що почули й побачили, і за те, що все було так, як їм було сказано.
|
||
\p
|
||
\v 21 Восьмого дня, коли настав час обрізати \add Дитя\add*, назвали Його Ісус – саме так, як оголосив ангел ще до Його зачаття в утробі.
|
||
\s1 Ісус представлений у Храмі
|
||
\p
|
||
\v 22 І коли, за Законом Мойсея, закінчилися дні очищення, принесли Його до Єрусалима, щоб представити перед Господом,
|
||
\v 23 як написано в Законі Господа: «Кожен первісток чоловічої статі має бути посвячений Господу».\f + \fr 2:23 \ft \xt Див. Вих. 13:2, 12\xt*.\f*
|
||
\v 24 За Законом Господа вони мали також принести жертву: «Дві горлиці або двох молодих голубів».\f + \fr 2:24 \ft \xt Див. Лев. 12:8\xt*.\f*
|
||
\s1 Зустріч із Симеоном та Анною
|
||
\p
|
||
\v 25 Був тоді в Єрусалимі чоловік, на імʼя Симеон. Він був чоловіком праведним та благочестивим, чекав на утіху Ізраїлю, і Дух Святий був на ньому.
|
||
\v 26 І було відкрито йому Духом Святим, що він не бачитиме смерті, поки не побачить Христа Господнього.
|
||
\v 27 \add Керований\add* Духом, він прийшов у Храм, і коли батьки принесли Дитину Ісуса, щоб зробити з Ним за звичаєм Закону,
|
||
\v 28 він узяв Його на руки, благословив Бога та промовив:
|
||
\q1
|
||
\v 29 «А зараз, Владико, відпусти раба Твого з миром,
|
||
\q2 за словом Твоїм,
|
||
\q1
|
||
\v 30 бо побачили очі мої спасіння Твоє,
|
||
\q2
|
||
\v 31 яке Ти приготував перед обличчям усіх народів,
|
||
\q1
|
||
\v 32 світло одкровення для язичників
|
||
\q2 і славу народу Твого Ізраїлю».
|
||
\p
|
||
\v 33 Батько та мати \add Ісуса\add* дивувалися сказаному про Нього.
|
||
\v 34 Симеон же благословив їх та сказав Марії, матері Його:
|
||
\q1 «Ось Цей призначений для падіння й піднесення багатьох в Ізраїлі,
|
||
\q2 Він буде знаком протиріччя,
|
||
\q1
|
||
\v 35 так що думки багатьох сердець розкриються.
|
||
\q2 І навіть душу твою пройме меч».
|
||
\p
|
||
\v 36 Була там і пророчиця Анна, дочка Фануїла, з роду Ашера; вона дожила до глибокої старості. Зі своїм чоловіком вона прожила сім років від одруження,
|
||
\v 37 а потім стала вдовою, їй було вісімдесят чотири роки. Вона не відходила від Храму, постом та молитвою служила вдень і вночі.
|
||
\v 38 Прийшовши в той час, вона прославляла Бога і всім, хто чекав на визволення Єрусалима, говорила про Нього.
|
||
\p
|
||
\v 39 І коли виконали все згідно із Законом Господа, повернулися до Галілеї, до свого міста Назарета.
|
||
\v 40 Дитина ж росла та зміцнювалась, сповнюючись мудрістю, і благодать Божа була на Ній.
|
||
\s1 Дванадцятилітній Ісус в Єрусалимі
|
||
\p
|
||
\v 41 Кожного року батьки Ісуса ходили до Єрусалима на свято Пасхи.
|
||
\v 42 Коли виповнилося Йому дванадцять років, Він, за звичаєм, пішов разом із ними.
|
||
\v 43 Коли ж закінчилися дні \add свята\add* і всі поверталися додому, Хлопчик Ісус залишився в Єрусалимі, а батьки Його не знали про це.
|
||
\v 44 Вони думали, що Він іде разом з іншими. Пройшовши день дороги, вони почали шукати Його серед родичів та знайомих.
|
||
\v 45 І, не знайшовши, повернулися до Єрусалима шукати Його.
|
||
\v 46 Через три дні знайшли Його в Храмі, де Він сидів серед учителів, слухав їх та розпитував.
|
||
\v 47 Усі, хто Його чув, дивувалися Його розуму та відповідям.
|
||
\v 48 Побачивши Його, вони здивувались, і мати промовила до Нього:
|
||
\p ―Дитино, чому Ти так вчинив із нами? Ось Твій батько і я з хвилюванням шукали Тебе.
|
||
\p
|
||
\v 49 Але Він відповів їм:
|
||
\p \wj ―Чому ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути в тому, що належить Моєму Отцю?\wj*
|
||
\p
|
||
\v 50 Але вони не зрозуміли слів, які Він їм сказав.
|
||
\p
|
||
\v 51 Після цього вони повернулися до Назарета, і Він слухався їх. Мати Його зберігала всі ці слова у своєму серці.
|
||
\p
|
||
\v 52 Ісус же зростав мудрістю, ростом і благодаттю у Бога та людей.
|
||
\c 3
|
||
\s1 Проповідь Івана Хрестителя
|
||
\p
|
||
\v 1 Пʼятнадцятого року царювання Кесаря Тиберія, коли Понтій Пилат правив Юдеєю, Ірод був тетрархом Галілеї, його брат, Филип, був тетрархом земель Трахонії та Ітуреї, а Лісаній був тетрархом Авілінії,
|
||
\v 2 коли первосвященниками були Анна та Каяфа, було Слово Боже до Івана, сина Захарії, у пустелі.
|
||
\v 3 \add Іван\add* пройшов усю околицю Йордану й проповідував хрещення покаяння для прощення гріхів,
|
||
\v 4 як написано в книзі слів пророка Ісаї:
|
||
\q1 «Голос кличе в пустелі:
|
||
\q1 „Приготуйте дорогу Господеві,
|
||
\q2 вирівняйте шляхи для Нього!
|
||
\q1
|
||
\v 5 Нехай кожен яр наповниться
|
||
\q2 і всяка гора та пагорб знизяться.
|
||
\q1 Криві дороги нехай стануть прямими,
|
||
\q2 а нерівні – рівними,
|
||
\q1
|
||
\v 6 і всі люди побачать спасіння Боже“».\f + \fr 3:6 \ft \xt Див. Іс. 40:3-5\xt*.\f*
|
||
\p
|
||
\v 7 \add Іван\add* казав так народові, що приходив хреститися в нього:
|
||
\p ―Роде гадючий! Хто порадив вам тікати від гніву, що наближається?
|
||
\v 8 Чиніть же плоди, достойні покаяння, і не думайте говорити в собі: «Наш батько – Авраам!» Бо кажу вам: Бог може з цього каміння створити дітей для Авраама!
|
||
\v 9 Уже й сокира лежить біля коріння дерев! Кожне дерево, яке не приносить доброго плоду, зрубають та вкидають у вогонь.
|
||
\p
|
||
\v 10 Люди питали його:
|
||
\p ―Що ж нам робити?
|
||
\p
|
||
\v 11 У відповідь він казав:
|
||
\p ―Хто має дві сорочки, нехай віддасть одну тому, хто не має жодної, і хто має їжу, хай зробить так само.
|
||
\p
|
||
\v 12 Прийшли й митники хреститися та спитали його:
|
||
\p ―Учителю, а нам що робити?
|
||
\p
|
||
\v 13 Він відповів:
|
||
\p ―Не беріть більше від того, що вам призначено.
|
||
\p
|
||
\v 14 Воїни теж спитали його:
|
||
\p ―А що нам робити?
|
||
\p Він відповів:
|
||
\p ―Нічого не беріть силою, не обвинувачуйте нікого неправдиво, задовольняйтеся своєю платнею.
|
||
\p
|
||
\v 15 Народ був в очікуванні, усі розмірковували у своїх серцях про Івана, чи не він Христос.
|
||
\v 16 Іван, відповідаючи всім, сказав:
|
||
\p ―Я хрещу вас водою, але йде Сильніший за мене, Якому я не достойний розвʼязати ремінці Його сандалій. Він буде хрестити вас Духом Святим та вогнем.
|
||
\v 17 У Його руці лопата, Він ретельно очистить Свій тік, збиратиме Свою пшеницю до житниці, а полову спалить у невгасимому вогні.
|
||
\p
|
||
\v 18 І багато іншого казав він, звіщаючи Добру Звістку народу.
|
||
\v 19 Але коли він почав осуджувати тетрарха Ірода за Іродіаду, дружину його брата, а також за все зло, що він зробив,
|
||
\v 20 то \add Ірод\add* до всього додав ще й те, що замкнув Івана до вʼязниці.
|
||
\s1 Хрещення Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 21 І сталося, коли хрестився весь народ, і Ісус, охрестившись, молився, розкрилися небеса.
|
||
\v 22 І Дух Святий зійшов на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і голос із неба пролунав: «Ти Син Мій улюблений, Тебе Я вподобав!»\f + \fr 3:22 \ft \xt Див. Пс. 2:7\xt* та \xt Іс. 42:1\xt*.\f*
|
||
\s1 Родовід Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 23 Ісус, починаючи \add служіння\add*, був років тридцяти, і всі вважали Його сином Йосифа,
|
||
\b
|
||
\li1 сина Іллі,
|
||
\v 24 сина Матата,
|
||
\li1 сина Левія, сина Мелхія,
|
||
\li1 сина Янная, сина Йосифа,
|
||
\li1
|
||
\v 25 сина Мататії, сина Амоса,
|
||
\li1 сина Наума, сина Еслі,
|
||
\li1 сина Наггея,
|
||
\v 26 сина Маата,
|
||
\li1 сина Мататія, сина Семена,
|
||
\li1 сина Іосиха, сина Йоди,
|
||
\li1
|
||
\v 27 сина Іоана, сина Риса,
|
||
\li1 сина Зоровавеля, сина Салатиїла,
|
||
\li1 сина Нерія,
|
||
\v 28 сина Мелхія,
|
||
\li1 сина Аддія, сина Косама,
|
||
\li1 сина Елмадама, сина Іра,
|
||
\li1
|
||
\v 29 сина Ісуса, сина Еліезера,
|
||
\li1 сина Іоріма, сина Матати,
|
||
\li1 сина Левія,
|
||
\v 30 сина Симеона,
|
||
\li1 сина Юди, сина Йосифа,
|
||
\li1 сина Йонама, сина Еліакима,
|
||
\li1
|
||
\v 31 сина Мелея, сина Менна,
|
||
\li1 сина Матати, сина Натама,
|
||
\li1 сина Давида,
|
||
\v 32 сина Єссея,
|
||
\li1 сина Овіда, сина Воаза,
|
||
\li1 сина Сала, сина Наасона,
|
||
\li1
|
||
\v 33 сина Аммінадава,\f + \fr 3:33 \ft Деякі ранні рукописи містять слова: \fqa син Рама.\f* сина Адміна,
|
||
\li1 сина Арні, сина Есрома,
|
||
\li1 сина Фареса, сина Юди,
|
||
\li1
|
||
\v 34 сина Якова, сина Ісаака,
|
||
\li1 сина Авраама, сина Тара,
|
||
\li1 сина Нахора,
|
||
\v 35 сина Серуха,
|
||
\li1 сина Рагава, сина Фалека,
|
||
\li1 сина Евера, сина Селаха,
|
||
\li1
|
||
\v 36 сина Каїнама, сина Арфахада,
|
||
\li1 сина Сима, сина Ноя,
|
||
\li1 сина Ламеха,
|
||
\v 37 сина Метусали,
|
||
\li1 сина Еноха, сина Ярета,
|
||
\li1 сина Малелеїла, сина Каїнама,
|
||
\li1
|
||
\v 38 сина Еноса, сина Сета,
|
||
\li1 сина Адама, сина Бога.
|
||
\c 4
|
||
\s1 Диявол спокушає Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 1 Ісус, сповнений Духа Святого, повернувся від Йордану, і Дух повів Його в пустелю.
|
||
\v 2 Сорок днів спокушав Його диявол, і увесь цей час Ісус нічого не їв. Коли ж \add ці дні\add* закінчилися, Він зголоднів.
|
||
\p
|
||
\v 3 Тоді диявол промовив до Нього:
|
||
\p ―Якщо Ти Син Божий, скажи ось цьому каменю, щоб став хлібом!
|
||
\p
|
||
\v 4 Ісус відповів йому:
|
||
\p \wj ―Написано:\wj*
|
||
\q1 \wj «Не одним тільки хлібом буде жити людина,\wj*
|
||
\q2 \wj але кожним словом Божим».\wj*\f + \fr 4:4 \ft \xt Див. Повт. 8:3\xt*.\f*
|
||
\p
|
||
\v 5 Тоді, вивівши Його на високу гору, диявол в одну мить показав Йому всі царства світу
|
||
\v 6 й сказав Йому:
|
||
\p ―Тобі віддам усі ці царства, всю владу й славу, бо вони передані мені, і кому я хочу, тому й віддаю їх.
|
||
\v 7 Якщо Ти тільки поклонишся переді мною, усе буде Твоїм!
|
||
\p
|
||
\v 8 Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Написано:\wj*
|
||
\q1 \wj «Господу Богу твоєму поклоняйся\wj*
|
||
\q2 \wj і Йому єдиному служи».\wj*\f + \fr 4:8 \ft \xt Див. Повт. 6:13\xt*.\f*
|
||
\p
|
||
\v 9 Тоді \add диявол\add* повів Його до Єрусалима й, поставивши на покрівлю Храму, сказав Йому:
|
||
\p ―Якщо Ти Син Божий, кинься вниз із цього місця,
|
||
\v 10 бо написано:
|
||
\q1 «Ангелам Своїм Він віддасть наказ про Тебе,
|
||
\q2 щоб охороняли Тебе».
|
||
\m
|
||
\v 11 А також:
|
||
\q1 «На своїх долонях вони понесуть Тебе,
|
||
\q2 щоб не спіткнулася нога Твоя об камінь».\f + \fr 4:11 \ft \xt Див. Пс. 90:11, 12\xt*.\f*
|
||
\p
|
||
\v 12 Ісус сказав у відповідь:
|
||
\p \wj ―Сказано: «Не спокушай Господа Бога твого!»\wj*\f + \fr 4:12 \ft \xt Див. Повт. 6:16\xt*.\f*
|
||
\p
|
||
\v 13 Закінчивши всі ці спокушання, диявол залишив Його до \add певного\add* часу.
|
||
\s1 Початок служіння в Галілеї
|
||
\p
|
||
\v 14 Ісус повернувся в силі Духа до Галілеї, і чутка про Нього розійшлася по всій околиці.
|
||
\v 15 Він навчав у їхніх синагогах, і всі Його прославляли.
|
||
\s1 Назарет не приймає Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 16 \add Ісус\add* прийшов до Назарета, у місто, де Він виріс. У день Суботній, за Своїм звичаєм, увійшов у синагогу й встав, щоб читати.
|
||
\v 17 Йому дали книгу пророка Ісаї, і Він, розгорнувши її, знайшов місце, де було написано:
|
||
\q1
|
||
\v 18 \wj «Дух Господній на Мені,\wj*
|
||
\q2 \wj тому що Він помазав Мене,\wj*
|
||
\q2 \wj щоб звіщати Добру Звістку бідним,\wj*
|
||
\q1 \wj послав Мене проголосити свободу полоненим\wj*
|
||
\q2 \wj і сліпим прозріння,\wj*
|
||
\q2 \wj визволити зневолених,\wj*
|
||
\q1
|
||
\v 19 \wj проповідувати рік Господнього милосердя».\wj*\f + \fr 4:19 \ft \xt Див. Іс. 61:1, 2\xt*.\f*
|
||
\p
|
||
\v 20 І, згорнувши книгу, віддав її служителю та сів. Очі всіх у синагозі були звернені на Нього.
|
||
\p
|
||
\v 21 Тоді Він почав говорити до них:
|
||
\p \wj ―Сьогодні здійснилося Писання, яке ви чули.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 22 Усі присутні говорили добре про Нього й дивувалися словам благодаті, які Він казав. Вони запитували:
|
||
\p ―Хіба це не син Йосифа?
|
||
\p
|
||
\v 23 Він сказав їм:
|
||
\p \wj ―Ви, безперечно, скажете Мені це прислівʼя: «Лікарю, спочатку зцілися Сам! Зроби тут, на своїй батьківщині, те, що, ми чули, було в Капернаумі».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 24 І продовжив:
|
||
\p \wj ―Істинно кажу вам: ніякого пророка не приймають на своїй батьківщині.\wj*
|
||
\v 25 \wj Та істинно кажу вам: багато вдів було за днів Іллі в Ізраїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців і коли настав великий голод на всій землі,\wj*
|
||
\v 26 \wj але до жодної з них не був посланий Ілля, а тільки до вдови в Сарепту Сидонську.\wj*
|
||
\v 27 \wj І багато прокажених було в Ізраїлі за часів пророка Єлисея, але жоден із них не очистився, окрім Неємана-сирійця.\wj*\f + \fr 4:27 \ft \xt Див. 2 Цар. 5:1-14\xt*.\f*
|
||
\p
|
||
\v 28 Почувши це, усі в синагозі наповнилися гнівом.
|
||
\v 29 Вони піднялися, вивели Його з міста та повели до краю гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоби скинути Його.
|
||
\v 30 Але \add Ісус\add*, пройшовши крізь натовп, віддалився.
|
||
\s1 Ісус виганяє нечистого духа
|
||
\p
|
||
\v 31 І прийшов Він до галілейського міста Капернаума та навчав людей у Суботу.
|
||
\v 32 Усі дивувалися Його вченню, бо слова Його мали владу.
|
||
\p
|
||
\v 33 У синагозі був чоловік, котрий мав демона, нечистого духа, і він голосно закричав:
|
||
\p
|
||
\v 34 ―Облиш! Що Тобі до нас, Ісусе з Назарета? Ти прийшов знищити нас? Я знаю, Хто Ти – Святий Божий!
|
||
\p
|
||
\v 35 Але Ісус наказав йому:
|
||
\p \wj ―Замовкни та вийди з нього!\wj*
|
||
\p І демон, кинувши його на середину, вийшов із нього, не заподіявши йому жодної шкоди.
|
||
\p
|
||
\v 36 Усіх охопило здивування, і казали одне до одного: «Що це за вчення таке, що владою та силою наказує нечистим духам, і вони виходять?»
|
||
\p
|
||
\v 37 І розійшлася чутка про Ісуса по всіх навколишніх місцях.
|
||
\s1 Зцілення багатьох хворих
|
||
\p
|
||
\v 38 Вийшовши з синагоги, \add Ісус\add* пішов у дім Симона. А теща Симона була в сильній гарячці; і попросили Його за неї.
|
||
\v 39 Підійшовши до неї, Він наказав гарячці \add відійти\add*, і \add хвороба\add* залишила її. Жінка негайно встала та почала прислуговувати їм.
|
||
\p
|
||
\v 40 Коли заходило сонце, усі, хто мав хворих на різні недуги, приводили їх до Ісуса, і, покладаючи руки на кожного, Він зцілив їх.
|
||
\v 41 З багатьох вигнав демонів, але вони викрикували: «Ти – Син Божий!» Він же не дозволяв демонам говорити, бо вони знали, що Він – Христос.
|
||
\s1 Ісус проповідує в Юдеї
|
||
\p
|
||
\v 42 На світанку Він вийшов та пішов у пустинне місце. Люди шукали Його й, коли знайшли, намагалися затримати, щоб Він не йшов від них.
|
||
\v 43 Але Він казав їм: \wj «І в інших містах Я повинен звіщати Добру Звістку про Царство Боже, адже для цього Я посланий».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 44 І продовжував проповідувати в синагогах Юдеї.
|
||
\c 5
|
||
\s1 Покликання перших учнів
|
||
\p
|
||
\v 1 Одного разу, коли \add Ісус\add* знаходився біля озера Генезарет і натовп людей тиснувся до Нього, аби слухати Слово Боже,
|
||
\v 2 Він побачив два човни, що стояли біля берега. А рибалки, вийшовши з них, чистили сіті.
|
||
\v 3 \add Ісус\add* увійшов до одного з човнів, який належав Симонові, попросив його відплисти трохи від берега й, присівши, навчав людей із човна.
|
||
\p
|
||
\v 4 Коли ж закінчив говорити, сказав Симонові:
|
||
\p \wj ―Відпливи на глибину, та закиньте сіті для лову.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 5 Симон сказав у відповідь:
|
||
\p ―Наставнику, ми цілу ніч працювали та нічого не впіймали, але за Твоїм словом я закину сіті.
|
||
\p
|
||
\v 6 Зробивши це, піймали так багато риби, що сіті почали рватись.
|
||
\v 7 Вони покликали й своїх товаришів з іншого човна, щоб прийшли допомогти їм. Ті прийшли й наповнили рибою обидва човни так, що вони стали потопати.
|
||
\p
|
||
\v 8 Побачивши це, Симон Петро припав до колін Ісуса та промовив:
|
||
\p ―Господи, відійди від мене, бо я людина грішна!
|
||
\p
|
||
\v 9 Адже страх охопив його й усіх, хто був із ним, від такої кількості спійманої риби,
|
||
\v 10 а також Якова та Івана, синів Зеведеєвих, котрі були спільниками Симона.
|
||
\p І промовив Ісус до Симона:
|
||
\p \wj ―Не бійся, віднині будеш ловити людей.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 11 Витягнувши човни на берег, вони залишили все та пішли за Ним.
|
||
\s1 Зцілення прокаженого
|
||
\p
|
||
\v 12 Коли \add Ісус\add* перебував в одному місті, прийшов до нього чоловік, що був увесь покритий проказою. Побачивши Ісуса, він впав долілиць та просив Його, кажучи:
|
||
\p ―Господи, якщо хочеш, Ти можеш мене очистити.
|
||
\p
|
||
\v 13 \add Ісус\add* простягнув руку, доторкнувся до нього й промовив:
|
||
\p \wj ―Хочу, будь чистим!\wj*
|
||
\p І вмить проказа залишила його.
|
||
\p
|
||
\v 14 \add Ісус\add* наказав йому:
|
||
\p \wj ―Нікому не кажи про це, але йди, покажи себе священникові та принеси жертву за своє очищення, як наказав Мойсей, їм на свідчення.\wj*\f + \fr 5:14 \ft \xt Див. Лев. 13:49\xt*.\f*
|
||
\p
|
||
\v 15 Однак звістка про Ісуса розходилася ще більше, і багато людей приходило до Нього послухати та отримати зцілення від своїх хвороб.
|
||
\v 16 Він же відходив у пустелю та молився там.
|
||
\s1 Зцілення паралізованого
|
||
\p
|
||
\v 17 Одного дня, коли \add Ісус\add* навчав людей, були там фарисеї та вчителі Закону, що прийшли з усіх сіл Галілеї та Юдеї, а також з Єрусалима; і сила Господня була з Ним, щоби зцілювати,
|
||
\v 18 І ось декілька людей принесли на носилках паралізованого та хотіли внести його й поставити перед Ісусом.
|
||
\v 19 Не маючи можливості внести його через натовп, вони залізли на дах та спустили його разом із носилками через отвір у покрівлі на середину, прямо перед Ісусом.
|
||
\v 20 Побачивши їхню віру, Він промовив: \wj «Друже, прощаються тобі гріхи твої!»\wj*
|
||
\p
|
||
\v 21 Книжники та фарисеї почали розмірковувати кажучи: «Хто Він такий, що богохульствує? Хто може прощати гріхи, окрім Самого Бога?»
|
||
\p
|
||
\v 22 Але Ісус, знаючи їхні думки, відповів: \wj «Чому ви так роздумуєте у ваших серцях?\wj*
|
||
\v 23 \wj Що легше сказати: „Прощаються тобі гріхи твої!“ чи „Встань і ходи!“?\wj*
|
||
\v 24 \wj Але щоб ви знали: Син Людський має владу на землі прощати гріхи».\wj* І промовив до паралізованого: \wj «Кажу тобі: встань, візьми свої носилки та йди додому!»\wj*
|
||
\p
|
||
\v 25 Той відразу ж встав перед ними, узяв те, на чому лежав, і пішов додому, прославляючи Бога.
|
||
\v 26 Усіх охопив подив, і почали прославляти Бога. Сповнені страхом, вони говорили: «Дивовижні речі ми бачили сьогодні!»
|
||
\s1 Покликання Левія
|
||
\p
|
||
\v 27 Після цього \add Ісус\add* вийшов та побачив митника, на імʼя Левій, що сидів при збиранні мита, і сказав йому: \wj «Іди за Мною!»\wj*
|
||
\p
|
||
\v 28 Залишивши все, той піднявся й пішов за Ісусом.
|
||
\p
|
||
\v 29 І влаштував Йому Левій у своєму домі велику гостину; там було багато митників та інших, що сиділи з Ісусом за столом.
|
||
\p
|
||
\v 30 А фарисеї та книжники нарікали, кажучи Його учням:
|
||
\p ―Чому ви їсте та пʼєте разом із митниками й грішниками?
|
||
\p
|
||
\v 31 Ісус же відповів їм:
|
||
\p \wj ―Не здорові потребують лікаря, а хворі.\wj*
|
||
\v 32 \wj Я прийшов покликати до покаяння не праведних, а грішників.\wj*
|
||
\s1 Питання про піст
|
||
\p
|
||
\v 33 Тоді вони сказали Йому:
|
||
\p ―Учні Івана часто постяться та моляться, так роблять і фарисеї, а Твої їдять і пʼють!
|
||
\p
|
||
\v 34 Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Чи можете друзів нареченого змусити постити, доки наречений з ними?\wj*
|
||
\v 35 \wj Але настануть дні, коли наречений забереться від них, і тоді поститимуть у ті дні.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 36 Він розповів їм притчу:
|
||
\p \wj ―Ніхто не розриває нової одежі, щоби з неї пришити латку до старої одежі, бо й нову розірве, і до старої не пасує латка з нової.\wj*
|
||
\v 37 \wj Ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, бо молоде вино розірве їх і виллється, а бурдюки пропадуть.\wj*
|
||
\v 38 \wj Але молоде вино треба вливати в нові бурдюки.\wj*
|
||
\v 39 \wj І ніхто, випивши старого вина, не захоче молодого, бо каже: «Старе краще!»\wj*
|
||
\c 6
|
||
\s1 Ісус – Господь Суботи
|
||
\p
|
||
\v 1 Одного разу в Суботу \add Ісус\add* зі своїми учнями проходив через засіяні поля пшениці. Вони збирали колосся та, розтираючи їх руками, їли \add зерна\add*.
|
||
\p
|
||
\v 2 Тоді деякі з фарисеїв сказали:
|
||
\p ―Чому ви робите те, чого не дозволено робити в Суботу?
|
||
\p
|
||
\v 3 Ісус у відповідь сказав їм:
|
||
\p \wj ―Ви не читали, що зробив Давид,\wj*\f + \fr 6:3 \ft \xt Див. 1 Сам. 21:1-6\xt*.\f* \wj коли зголоднів він, а також і ті, що були з ним?\wj*
|
||
\v 4 \wj Як увійшов у Дім Божий, узяв та зʼїв хліби покладання, і як дав і тим, хто був із ним, хоча їх не дозволено було їсти нікому, окрім священників?\wj*\f + \fr 6:4 \ft \xt Див. Вих. 20:8-10; Повт. 5:12-14\xt*.\f*
|
||
\p
|
||
\v 5 І додав:
|
||
\p \wj ―Син Людський – Господь Суботи.\wj*
|
||
\s1 Ісус зцілює в Суботу
|
||
\p
|
||
\v 6 Довелося ж і в іншу Суботу увійти Йому в синагогу й навчати. Там був чоловік, у якого права рука всохла.
|
||
\v 7 Книжники та фарисеї уважно стежили за Ісусом, чи буде Він зцілювати в Суботу, щоб знайти обвинувачення проти Нього.
|
||
\v 8 Але Він, знаючи їхні думки, сказав чоловікові, що мав всохлу руку: \wj «Підведися й стань посередині!»\wj* Той піднявся й став.
|
||
\p
|
||
\v 9 Ісус промовив до них: \wj «Я питаю вас: що дозволено робити в Суботу – добро чи зло? Спасти життя чи згубити?»\wj*
|
||
\p
|
||
\v 10 І, поглянувши на них усіх, сказав чоловікові: \wj «Простягни свою руку!»\wj* Той зробив це, і його рука була зцілена.
|
||
\v 11 Вони ж розлютилися та \add почали\add* радитись між собою, як вчинити з Ісусом.
|
||
\s1 Обрання дванадцятьох апостолів
|
||
\p
|
||
\v 12 У ті дні \add Ісус\add* вийшов на гору, щоб молитись, і провів усю ніч у молитві до Бога.
|
||
\v 13 Коли настав день, Він покликав учнів і обрав дванадцятьох, яких назвав апостолами:
|
||
\b
|
||
\li1
|
||
\v 14 Симона, якого назвав Петром,
|
||
\li1 Андрія, його брата,
|
||
\li1 Якова,
|
||
\li1 Івана,
|
||
\li1 Филипа,
|
||
\li1 Варфоломія,
|
||
\li1
|
||
\v 15 Матвія,
|
||
\li1 Фому,
|
||
\li1 Якова, сина Алфеєвого,
|
||
\li1 Симона, званого Зилотом,
|
||
\li1
|
||
\v 16 Юду, \add сина\add* Якова,
|
||
\li1 і Юду Іскаріота, котрий потім став зрадником.
|
||
\s1 Проповідь на рівнині
|
||
\p
|
||
\v 17 \add Ісус\add*, зійшовши разом із ними з гори, зупинився на рівному місці. Великий натовп Його учнів і велика кількість народу зі всієї Юдеї, Єрусалима та приморського Тира й Сидона
|
||
\v 18 прийшли послухати Його та отримати зцілення від хвороб. Ті, що страждали від нечистих духів, теж були зцілені.
|
||
\v 19 Весь натовп хотів доторкнутися до Ісуса, бо від Нього виходила сила, яка зцілювала всіх.
|
||
\p
|
||
\v 20 \add Ісус\add*, звівши очі на Своїх учнів, почав говорити:
|
||
\q1 \wj «Блаженні бідні,\wj*
|
||
\q2 \wj бо ваше є Царство Боже.\wj*
|
||
\q1
|
||
\v 21 \wj Блаженні голодні нині,\wj*
|
||
\q2 \wj бо будете насичені.\wj*
|
||
\q1 \wj Блаженні, що плачете тепер,\wj*
|
||
\q2 \wj бо ви зрадієте.\wj*
|
||
\q1
|
||
\v 22 \wj Блаженні ви, коли люди зненавидять вас,\wj*
|
||
\q2 \wj коли проженуть вас, ображатимуть вас\wj*
|
||
\q2 \wj і відкидатимуть ваше імʼя як щось погане\wj*
|
||
\q3 \wj через Сина Людського.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 23 \wj Радійте того дня й веселіться, бо велика ваша нагорода на небі. Так само робили з пророками їхні батьки.\wj*
|
||
\q1
|
||
\v 24 \wj Але горе вам, багатії,\wj*
|
||
\q2 \wj бо ви вже отримали всю вашу втіху.\wj*
|
||
\q1
|
||
\v 25 \wj Горе вам, ситі нині,\wj*
|
||
\q2 \wj бо будете голодувати.\wj*
|
||
\q1 \wj Горе вам, що радієте нині,\wj*
|
||
\q2 \wj бо будете плакати й ридати.\wj*
|
||
\q1
|
||
\v 26 \wj Горе вам, коли про вас говоритимуть добре всі люди,\wj*
|
||
\q2 \wj бо так робили лжепророкам їхні батьки.\wj*
|
||
\s1 Любов до ворогів
|
||
\p
|
||
\v 27 \wj Але вам, хто слухає, Я кажу: любіть ворогів ваших, робіть добро тим, хто ненавидить вас;\wj*
|
||
\v 28 \wj благословляйте тих, хто проклинає вас; моліться за тих, хто кривдить вас.\wj*
|
||
\v 29 \wj Тому, хто вдарив тебе по щоці, підстав і другу, а тому, хто забирає твій верхній одяг, не забороняй взяти й сорочку.\wj*
|
||
\v 30 \wj Кожному, хто просить у тебе, дай, і від того, хто забере твоє, не проси назад.\wj*
|
||
\v 31 \wj Як бажаєте, щоб вам робили люди, так само й ви робіть їм.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 32 \wj Якщо ви любите \add тільки\add* тих, хто любить вас, яка вам за це дяка? Адже й грішники люблять тих, хто любить їх.\wj*
|
||
\v 33 \wj І якщо ви робите добро \add тільки\add* тим, хто вам робить добро, яка вам за це дяка? Грішники так само роблять.\wj*
|
||
\v 34 \wj І якщо позичаєте \add тільки\add* тим, від кого сподіваєтесь отримати, яка вам за це дяка? Грішники так само позичають, щоб отримати стільки ж.\wj*
|
||
\v 35 \wj Але ви любіть ворогів ваших, робіть добро й позичайте, не очікуючи нічого. І буде вам велика нагорода, будете синами Всевишнього, бо Він добрий до невдячних та злих.\wj*
|
||
\v 36 \wj Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний.\wj*
|
||
\s1 Не судіть інших
|
||
\p
|
||
\v 37 \wj Не судіть, і вас не судитимуть! Не засуджуйте, то й вас не засудять! Прощайте, то й вам проститься!\wj*
|
||
\v 38 \wj Давайте, і вам дадуть; доброю мірою, притиснутою, струснутою і переповненою дадуть вам. Бо якою мірою міряєте ви, такою ж виміряють і вам».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 39 Він також розповів їм притчу: \wj «Чи може сліпий водити сліпого? Чи не впадуть обидва в яму?\wj*
|
||
\v 40 \wj Учень не вищий за свого вчителя, але, вдосконалившись, кожний стане, як його вчитель.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 41 \wj Чому ж ти дивишся на скалку в оці твого брата, а колоди у своєму оці не помічаєш?\wj*
|
||
\v 42 \wj Як можеш сказати братові своєму: „Брате, дозволь вийняти скалку з твого ока“, якщо сам у твоєму оці колоди не бачиш? Лицеміре, витягни спочатку колоду зі свого ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку з ока твого брата.\wj*
|
||
\s1 Дерево пізнається за його плодом
|
||
\p
|
||
\v 43 \wj Немає доброго дерева, яке приносило б поганий плід, і немає поганого дерева, яке б приносило добрий плід.\wj*
|
||
\v 44 \wj Бо кожне дерево пізнається за його плодом: не збирають смокви з терну й винограду з ожини.\wj*
|
||
\v 45 \wj Добра людина з доброї скарбниці свого серця виносить добро, а погана людина з лихого скарбу свого серця виносить зло. Адже чим переповнене серце, те говорять її вуста.\wj*
|
||
\s1 Розумний та нерозумний будівничий
|
||
\p
|
||
\v 46 \wj Чому кличете Мене: „Господи! Господи!“, а не робите того, що Я кажу?\wj*
|
||
\v 47 \wj Скажу вам, до кого подібний кожний, хто приходить до Мене, чує слова Мої та виконує їх.\wj*
|
||
\v 48 \wj Він подібний до чоловіка, що, будуючи свій дім, вкопав глибоко та поклав основу на камені. Коли прийшла злива, і потік вдарив у той дім, то не зміг його похитнути, бо він був добре збудований.\wj*
|
||
\v 49 \wj А той, хто слухає й не виконує, схожий на чоловіка, який збудував свій дім на землі, без основи. Коли вдарив потік, то він відразу впав, і руйнування того дому було велике».\wj*
|
||
\c 7
|
||
\s1 Віра сотника
|
||
\p
|
||
\v 1 Коли \add Ісус\add* закінчив говорити до народу, який слухав Його, то зайшов до Капернаума.
|
||
\v 2 Раб одного сотника, яким він дорожив, тяжко захворів і був при смерті.
|
||
\v 3 Почувши про Ісуса, сотник надіслав до Нього юдейських старійшин просити Його, щоб прийшов зцілити раба.
|
||
\v 4 Прийшовши до Ісуса, вони щиро благали Його, кажучи: «Він достойний, щоб Ти зробив це для нього,
|
||
\v 5 бо він любить наш народ і побудував нам синагогу».
|
||
\p
|
||
\v 6 Ісус пішов разом із ними. І коли Він був недалеко від дому, сотник надіслав своїх друзів сказати Йому: «Господи, не турбуйся, бо я не достойний, щоб Ти увійшов під мій дах.
|
||
\v 7 Тому й себе я не вважав гідним, щоби прийти до Тебе, але скажи \add лише\add* слово, і одужає мій слуга.
|
||
\v 8 Бо і я людина підвладна й маю під своєю владою підлеглих воїнів. Кажу одному: „Іди!“ – і він іде, а іншому: „Прийди!“ – і він приходить, і рабу моєму: „Зроби це!“ – і він робить».
|
||
\p
|
||
\v 9 Почувши це, Ісус здивувався, обернувся до народу, що йшов за Ним, та промовив: \wj «Кажу вам: навіть в Ізраїлі Я не знайшов такої великої віри».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 10 Повернувшись додому, посланці знайшли раба здоровим.
|
||
\s1 Ісус воскрешає сина вдови
|
||
\p
|
||
\v 11 Наступного дня \add Ісус\add* пішов до міста, що зветься Наїн; разом із Ним ішли Його учні та великий натовп.
|
||
\v 12 Коли ж Він наблизився до воріт міста, саме виносили померлого, єдиного сина в матері, котра була вдовою; разом із нею було чимало народу з міста.
|
||
\v 13 Побачивши її, Господь змилосердився над нею й сказав: \wj «Не плач!»\wj*
|
||
\p
|
||
\v 14 І, підійшовши, торкнувся труни, а ті, що її несли, зупинилися. Тоді \add Ісус\add* промовив: \wj «Юначе! Кажу тобі, встань!»\wj*
|
||
\v 15 Мертвий піднявся, сів та почав говорити. І \add Ісус\add* віддав його матері.
|
||
\p
|
||
\v 16 Усіх охопив страх, і прославляли Бога, кажучи: «Великий пророк зʼявився між нами!» і «Бог прийшов на допомогу своєму народові!»
|
||
\p
|
||
\v 17 І розійшлася ця звістка про Нього по всій Юдеї та по всій тій країні.
|
||
\s1 Посланці від Івана Хрестителя
|
||
\p
|
||
\v 18 Учні Івана сповістили його про все це. І він, прикликавши двох своїх учнів,
|
||
\v 19 надіслав їх до Господа спитати:
|
||
\p ―Ти Той, Хто має прийти, чи нам чекати іншого?
|
||
\p
|
||
\v 20 Прийшовши до Нього, чоловіки сказали:
|
||
\p ―Іван Хреститель надіслав нас до Тебе спитати: «Ти Той, Хто має прийти, чи нам чекати іншого?»
|
||
\p
|
||
\v 21 Саме тоді Він зцілив багатьох від хвороб, недуг та злих духів і багатьом сліпим дарував зір.
|
||
\p
|
||
\v 22 У відповідь Він сказав:
|
||
\p \wj ―Ідіть і скажіть Іванові те, що ви бачили та чули: сліпі прозрівають, каліки ходять, прокажені очищаються, глухі чують, мертві оживають, а бідним проповідується Добра Звістка.\wj*
|
||
\v 23 \wj І блаженний той, хто не спокуситься через Мене.\wj*
|
||
\s1 Свідчення Ісуса про Івана Хрестителя
|
||
\p
|
||
\v 24 Коли посланці Івана відійшли, \add Ісус\add* почав говорити народові про Івана: \wj «На що ви ходили подивитися в пустелю? На тростину, розхитану вітром?\wj*
|
||
\v 25 \wj На кого ви виходили дивитись? На людину, одягнену в мʼяку одежу? Але ж ті, що розкішно одягаються й живуть у розкоші, знаходяться в царських палацах.\wj*
|
||
\v 26 \wj То на кого ви ходили дивитись? На пророка? Так, Я кажу вам, навіть більше, ніж на пророка!\wj*
|
||
\v 27 \wj Він той, про кого написано:\wj*
|
||
\q1 \wj „Ось Я посилаю Мого посланця перед обличчям Твоїм,\wj*
|
||
\q2 \wj який приготує дорогу перед Тобою“.\wj*\f + \fr 7:27 \ft \xt Див. Мал. 3:1\xt*.\f*
|
||
\m
|
||
\v 28 \wj Кажу вам: нема більшого за Івана серед народжених жінками, але найменший у Царстві Божому більший за нього».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 29 Весь народ, а також і митники, що слухали Його, визнавши справедливість Бога, хрестились хрещенням Івана.
|
||
\v 30 А фарисеї та законники відкинули волю Божу про себе й не хрестились у нього.
|
||
\p
|
||
\v 31 \wj «Із ким Мені порівняти людей з цього покоління,\wj* – сказав \add Ісус\add*, – \wj і на кого вони схожі?\wj*
|
||
\v 32 \wj Схожі на дітей, котрі сидять на базарі та кличуть одне одного, кажучи:\wj*
|
||
\q1 \wj „Ми грали вам на сопілці,\wj*
|
||
\q2 \wj а ви не танцювали.\wj*
|
||
\q1 \wj Ми співали вам жалібні пісні,\wj*
|
||
\q2 \wj а ви не плакали“.\wj*
|
||
\m
|
||
\v 33 \wj Прийшов Іван Хреститель, який не їсть хліба й не пʼє вина, а ви кажете: „Має демона!“\wj*
|
||
\v 34 \wj Прийшов Син Людський, Який їсть і пʼє, а ви кажете: „Ось чоловік – ненажера й пʼяниця, приятель митників та грішників“.\wj*
|
||
\v 35 \wj Однак мудрість виправдана всіма її дітьми».\wj*
|
||
\s1 Ісус у домі фарисея Симона
|
||
\p
|
||
\v 36 Один із фарисеїв запросив Його поїсти з ним. Зайшовши в дім фарисея, \add Ісус\add* сів за стіл.
|
||
\v 37 І ось одна жінка з того міста, яка була грішницею, дізналася, що Він сидить за столом у домі фарисея. Вона принесла алебастровий глечик із дуже дорогим миром
|
||
\v 38 та, припавши до ніг \add Ісуса\add* ззаду, плачучи, почала слізьми обмивати Його ноги й волоссям своєї голови витирати їх, цілувала Його ноги й мастила миром.
|
||
\p
|
||
\v 39 Побачивши це, фарисей, який запросив \add Ісуса\add*, подумав собі:
|
||
\p ―Якби Він був пророком, то знав би, що жінка, яка торкається до Нього, – грішниця.
|
||
\p
|
||
\v 40 Тоді Ісус звернувся до нього:
|
||
\p \wj ―Симоне, маю тобі щось сказати!\wj*
|
||
\p Той відповів:
|
||
\p ―Говори, Учителю!
|
||
\p
|
||
\v 41 \wj У одного позикодавця було двоє боржників: один був винен пʼятсот динаріїв\wj*\f + \fr 7:41 \ft Динарій був звичайною платою за робочий день.\f*\wj, а інший – пʼятдесят.\wj*
|
||
\v 42 \wj Та оскільки вони не мали, чим віддати, він простив обох. Отже, хто з них буде любити його більше?\wj*
|
||
\p
|
||
\v 43 Симон відповів:
|
||
\p ―Я думаю, що той, якому більше простив.
|
||
\p \add Ісус\add* відповів:
|
||
\p \wj ―Правильно ти розсудив.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 44 І, обернувшись до жінки, сказав Симонові:
|
||
\p \wj ―Бачиш цю жінку? Я зайшов у твій дім, а ти не дав Мені води для ніг, вона ж своїми слізьми обмила Мої ноги та волоссям обтерла їх.\wj*
|
||
\v 45 \wj Ти не привітав Мене поцілунком, а вона, відколи Я зайшов, не перестає цілувати Мої ноги.\wj*
|
||
\v 46 \wj Ти не намастив Моєї голови олією, а вона миром намастила Мої ноги.\wj*
|
||
\v 47 \wj Тому кажу тобі: прощаються її численні гріхи, бо вона багато полюбила, а кому мало прощається, той мало любить.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 48 \add Потім Ісус\add* промовив до неї:
|
||
\p \wj ―Прощаються гріхи твої!\wj*
|
||
\p
|
||
\v 49 А всі, хто сидів із Ним за столом, почали думати про себе: «Хто Він такий, що й гріхи прощає?»
|
||
\p
|
||
\v 50 Він же сказав жінці:
|
||
\p \wj ―Віра твоя спасла тебе, іди з миром.\wj*
|
||
\c 8
|
||
\s1 Жінки супроводжують Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 1 Після цього Він проходив через міста та села, проповідуючи Добру Звістку Царства Божого. Разом із Ним були Його дванадцятеро \add учнів\add*
|
||
\v 2 і деякі жінки, котрі були зцілені від злих духів та хвороб: Марія, звана Магдалиною, з якої вийшло сім демонів,
|
||
\v 3 Іванна – дружина Хузи, наставника Ірода, Сусанна й багато інших, котрі служили Йому, чим мали.
|
||
\s1 Притча про сіяча
|
||
\p
|
||
\v 4 Коли зібрався великий натовп і \add люди\add* з кожного міста приходили до Нього, Він розповів цю притчу:
|
||
\p
|
||
\v 5 \wj «Сіяч вийшов сіяти своє насіння. І коли він сіяв, деякі \add зерна\add* впали біля дороги та були затоптані, а птахи небесні повидзьобували їх.\wj*
|
||
\v 6 \wj Інші впали на каміння та, зійшовши, висохли, бо не мали вологи.\wj*
|
||
\v 7 \wj Ще інші впали поміж терни й росли разом із ними, але колючки заглушили їх.\wj*
|
||
\v 8 \wj А інші впали в добру землю, вони виросли й принесли врожай стократний».\wj*
|
||
\p Сказавши це, Він вигукнув: \wj «Хто має вуха, щоб слухати, слухайте!»\wj*
|
||
\p
|
||
\v 9 Учні запитали \add Ісуса\add*, що означає ця притча.
|
||
\v 10 Він відповів: \wj «Вам дано пізнати таємниці Царства Божого, а іншим \add говорю\add* притчами, щоб\wj*
|
||
\q1 \wj „дивлячись, не бачили\wj*
|
||
\q2 \wj і, слухаючи, не розуміли“.\wj*\f + \fr 8:10 \ft \xt Див. Іс. 6:9\xt*.\f*
|
||
\p
|
||
\v 11 \wj Ось що означає ця притча: насіння – це Слово Боже.\wj*
|
||
\v 12 \wj Те, що посіяне біля дороги, – це ті, що слухають, але потім приходить диявол і забирає Слово з їхнього серця, щоб не повірили та не спаслися.\wj*
|
||
\v 13 \wj Те, що впало на камінь, – це ті, що, почувши, з радістю приймають Слово, але не мають коріння й вірують до певного часу, а коли приходить випробування, то відпадають.\wj*
|
||
\v 14 \wj Те, що впало поміж терни, – це ті, що чують, але з часом турботи, багатство та життєві задоволення придушують їх, і плід їхній не дозріває.\wj*
|
||
\v 15 \wj Те, що впало в хорошу землю, – це ті, що, почувши Слово, зберігають його в доброму та щирому серці та в терпінні приносять врожай.\wj*
|
||
\s1 Притча про світильник
|
||
\p
|
||
\v 16 \wj Ніхто, запаливши світильник, не покриває його посудиною й не ставить під ліжко, але ставить на поставець, щоб усі, що входять, бачили світло.\wj*
|
||
\v 17 \wj Бо немає нічого прихованого, що не стало б явним, і нічого таємного, що не стало б відомим і не виявилося б.\wj*
|
||
\v 18 \wj Тому будьте уважні, як слухаєте, бо тому, хто має, додасться, і матиме надмірно, а від того, хто не має, і те, що має, забереться».\wj*
|
||
\s1 Мати та брати Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 19 Прийшли Його мати та брати й не могли підійти до Нього через натовп.
|
||
\p
|
||
\v 20 І сказали Йому:
|
||
\p ―Твоя мати й Твої брати стоять надворі та бажають бачити Тебе.
|
||
\p
|
||
\v 21 Він сказав їм у відповідь:
|
||
\p \wj ―Мати та брати Мої – це ті, що слухають Слово Боже й виконують його.\wj*
|
||
\s1 Ісус заспокоює бурю
|
||
\p
|
||
\v 22 Одного дня \add Ісус\add* та Його учні увійшли в човен, і Він сказав їм: \wj «Переплиньмо на другий бік озера».\wj*
|
||
\p І вони вирушили.
|
||
\v 23 Коли вони пливли, Він заснув. Аж раптом на озері здійнялася велика буря. Вода почала заливати їх, і вони були в небезпеці.
|
||
\p
|
||
\v 24 Приступивши, учні розбудили \add Ісуса\add*, кажучи:
|
||
\p ―Наставнику, Наставнику, ми гинемо!
|
||
\p Він прокинувся, наказав вітрові та хвилям зупинитися, і настала тиша.
|
||
\p
|
||
\v 25 Тоді сказав їм:
|
||
\p \wj ―Де ваша віра?\wj*
|
||
\p Вони ж, налякані та здивовані, говорили один до одного:
|
||
\p ―Хто Він такий, що наказує, а вітер і вода підкоряються Йому?
|
||
\s1 Ісус звільняє одержимого
|
||
\p
|
||
\v 26 І припливли вони в землю Герасинську, що знаходиться навпроти Галілеї.
|
||
\v 27 Коли Він зійшов на берег, зустрів Його один чоловік із міста, який упродовж багатьох років мав демонів. Багато часу він вже не носив одежі та мешкав не в домі, а у гробницях.
|
||
\p
|
||
\v 28 Побачивши Ісуса, він закричав, упав перед Ним та голосно промовив:
|
||
\p ―Що Тобі до мене, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Благаю Тебе, не муч мене.
|
||
\p
|
||
\v 29 Бо \add Ісус\add* наказав нечистому духові вийти з цього чоловіка. Багато разів демон хапав його, та, попри те, що звʼязували його ланцюгами та кайданами, оберігаючи його, він все одно розривав окови, і демон гнав його в пустелю.
|
||
\p
|
||
\v 30 Ісус спитав його:
|
||
\p \wj ―Як тебе звати?\wj*
|
||
\p ―Легіон, – відповів той, бо багато демонів увійшло в нього.
|
||
\v 31 І вони благали \add Ісуса\add*, щоб Він не повелів їм іти в Безодню.
|
||
\p
|
||
\v 32 А було там велике стадо свиней, що паслося на горі. Демони просили \add Ісуса\add*, щоб дозволив їм увійти в них, і Він дозволив.
|
||
\v 33 Демони, вийшовши з чоловіка, увійшли у свиней. Тоді все стадо кинулося з кручі в озеро та потонуло.
|
||
\p
|
||
\v 34 Побачивши, що сталося, свинопаси побігли та сповістили про це в місті та в селах.
|
||
\v 35 \add Люди\add* вийшли подивитися, що сталося, і коли підійшли до Ісуса, то знайшли чоловіка, з якого вийшли демони, він був одягнений, при здоровому глузді й сидів біля Ісусових ніг. \add Побачивши це\add*, вони злякалися.
|
||
\v 36 Ті, хто бачив, розповідали, як було врятовано біснуватого.
|
||
\v 37 Тоді всі люди з Герасинської околиці просили \add Ісуса\add*, щоб Він залишив їх, адже були охоплені великим страхом. Він же увійшов у човен і повернувся.
|
||
\p
|
||
\v 38 Чоловік, з якого вийшли демони, просив \add Ісуса\add* взяти його з собою, але Він відпустив його, сказавши:
|
||
\v 39 \wj «Повернися до себе додому та розкажи, як багато зробив для тебе Бог».\wj*
|
||
\p Той пішов і по всьому місту проповідував, як багато зробив для нього Ісус.
|
||
\s1 Донька Яіра і жінка, яка доторкнулася до одежі Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 40 Коли Ісус повернувся, Його зустрів великий натовп, бо всі чекали на Нього.
|
||
\v 41 І ось прийшов чоловік, на імʼя Яір, який був керівником синагоги, і, впавши долілиць до ніг Ісуса, благав Його зайти до його дому,
|
||
\v 42 бо його єдина донька, яка мала років дванадцять, захворіла й була при смерті. Коли Він пішов, то натовп звідусіль тиснув на Нього.
|
||
\p
|
||
\v 43 І була там одна жінка, яка вже дванадцять років страждала на кровотечу. Вона витратила все, що мала, на лікарів, але ніхто не зміг її зцілити.
|
||
\v 44 Підійшовши ззаду, вона доторкнулася до краю Його одежі, і вмить зупинилася її кровотеча.
|
||
\p
|
||
\v 45 Ісус запитав:
|
||
\p \wj ―Хто доторкнувся до Мене?\wj*
|
||
\p Коли ж ніхто не зізнався, Петро сказав:
|
||
\p ―Наставнику, натовп тісниться навколо Тебе.
|
||
\p
|
||
\v 46 Ісус же відповів:
|
||
\p \wj ―Хтось доторкнувся до Мене, бо Я відчув, як сила вийшла від Мене.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 47 Жінка, побачивши, що не зможе втаїтися, тремтячи, підійшла та, впавши перед Ним, зізналася перед усім народом, чому доторкнулася до Нього і як раптом зцілилася.
|
||
\v 48 Ісус же сказав їй: \wj «Донько, віра твоя врятувала тебе. Іди з миром».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 49 Коли Він ще говорив, прийшов хтось із \add дому\add* керівника синагоги та сказав:
|
||
\p ―Твоя донька померла, не турбуй Учителя!
|
||
\p
|
||
\v 50 Ісус же, почувши це, сказав Яіру:
|
||
\p \wj ―Не бійся, тільки віруй, і вона буде спасенна!\wj*
|
||
\p
|
||
\v 51 Прийшовши в дім, Він не дозволив нікому увійти з Ним, окрім Петра, Івана, Якова та батька й матері дитини.
|
||
\v 52 Усі плакали та ридали над нею. Він же сказав їм: \wj «Не плачте, бо вона не померла, а спить».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 53 Але вони почали глузувати з Нього, бо знали, що дівчина померла.
|
||
\v 54 \add Ісус\add* же узяв її за руку й голосно промовив: \wj «Дитино, встань!»\wj*
|
||
\v 55 Дух її повернувся до неї, і вмить вона піднялася. Він наказав дати їй їсти.
|
||
\v 56 Батьки \add дитини\add* дуже здивувалися, але Він наказав нікому не казати про те, що сталося.
|
||
\c 9
|
||
\s1 Служіння дванадцятьох
|
||
\p
|
||
\v 1 Скликавши дванадцятьох, Він дав їм силу та владу виганяти всіх демонів і зцілювати всі хвороби.
|
||
\v 2 І послав їх проповідувати Царство Боже та зцілювати хворих.
|
||
\v 3 Він промовив до них:
|
||
\p \wj «Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торбини, ні хліба, ні грошей, ні двох сорочок не майте.\wj*
|
||
\v 4 \wj Коли ж увійдете в якийсь дім, там залишайтесь і звідти йдіть далі.\wj*
|
||
\v 5 \wj Якщо десь вас не приймуть, то, виходячи з того міста, обтрусіть пил зі своїх ніг на свідчення проти них!»\wj*
|
||
\p
|
||
\v 6 Вони вийшли та ходили по селах, звіщаючи Добру Звістку й зцілюючи всюди.
|
||
\s1 Іродова занепокоєність
|
||
\p
|
||
\v 7 Тетрарх Ірод почув про все, що сталося, і занепокоївся, бо дехто казав, що це Іван воскрес із мертвих;
|
||
\v 8 інші \add казали\add*, що це зʼявився Ілля, а ще інші – що це один зі стародавніх пророків воскрес.
|
||
\v 9 Тоді Ірод сказав: «Івана я стратив, тоді хто Цей, про Кого я таке чую?» І намагався зустрітися з Ісусом.
|
||
\s1 Ісус годує пʼять тисяч
|
||
\p
|
||
\v 10 Повернувшись, апостоли розповіли \add Ісусові\add* про все, що зробили. Він узяв їх та відійшов у безлюдне місце біля міста, що зветься Віфсаїда.
|
||
\v 11 Але люди, дізнавшись про це, пішли за Ним. Зустрівши їх, Він почав говорити про Царство Боже й зцілював тих, хто потребував зцілення.
|
||
\v 12 Коли ж день схилявся до вечора, підійшли до Нього дванадцятеро й сказали:
|
||
\p ―Відпусти людей, щоби пішли в навколишні села та хутори відпочити та знайти чогось їсти, бо ми тут у безлюдному місці.
|
||
\p
|
||
\v 13 Але Він сказав їм:
|
||
\p \wj ―Ви дайте їм їсти!\wj*
|
||
\p Вони відповіли:
|
||
\p ―Ми не маємо нічого, крім пʼяти хлібів та двох рибин. Хіба що підемо й купимо їжу для всіх цих людей.
|
||
\p
|
||
\v 14 А було там близько пʼяти тисяч чоловіків.
|
||
\p \add Ісус\add* промовив до Своїх учнів:
|
||
\p \wj ―Розсадіть їх групами приблизно по пʼятдесят.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 15 Вони так і зробили, і розсадили всіх людей.
|
||
\v 16 Він же, узявши пʼять хлібів та дві рибини, подивився на небо, благословив їх і, розломивши, дав учням, щоб розділили між людьми.
|
||
\v 17 Усі їли та наситилися, і назбирали дванадцять кошиків залишків.
|
||
\s1 Свідчення Петра про Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 18 Одного разу, коли \add Ісус\add* молився на самоті й разом із Ним були лише учні, Він запитав їх:
|
||
\p \wj ―За кого вважають Мене люди?\wj*
|
||
\p
|
||
\v 19 Вони відповіли:
|
||
\p ―Одні – за Івана Хрестителя, інші – за Іллю, ще інші – за одного зі стародавніх пророків, що воскрес.
|
||
\p
|
||
\v 20 Він же запитав:
|
||
\p \wj ―А ви за кого Мене вважаєте?\wj*
|
||
\p Петро відповів:
|
||
\p ―Ти Христос Божий!
|
||
\s1 Ісус звіщає Свою смерть та воскресіння
|
||
\p
|
||
\v 21 Тоді Він наказав їм нікому не розповідати про це.
|
||
\p
|
||
\v 22 Далі додав: \wj «Синові Людському належить багато страждати, бути відкинутим старійшинами, первосвященниками та книжниками, бути вбитим, але третього дня воскресне».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 23 Потім промовив до всіх:
|
||
\p \wj «Якщо хтось хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест та щодня слідує за Мною.\wj*
|
||
\v 24 \wj Бо хто хоче спасти своє життя, той загубить його, а хто втратить життя своє заради Мене, той спасе його.\wj*
|
||
\v 25 \wj Яка користь людині, якщо здобуде весь світ, а саму себе занапастить або згубить?\wj*
|
||
\v 26 \wj Хто посоромиться Мене та Моїх слів, того й Син Людський посоромиться, коли прийде в славі Своїй, і Отця, і святих ангелів.\wj*
|
||
\v 27 \wj Істинно кажу вам: деякі з присутніх тут не зазнають смерті, доки не побачать Царства Божого».\wj*
|
||
\s1 Преображення Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 28 А приблизно через вісім днів після цих слів, \add Ісус\add* узяв із Собою Петра, Івана та Якова й піднявся на гору, щоб молитися.
|
||
\v 29 Під час молитви вигляд Його обличчя змінився, і одежа \add стала\add* білою та блискучою.
|
||
\v 30 І ось двоє чоловіків розмовляли з Ним – це були Мойсей та Ілля.
|
||
\v 31 Вони зʼявились у славі та розмовляли з Ним про Його відхід, який Він мав завершити в Єрусалимі.
|
||
\v 32 Петро й ті, що були з Ним, заснули, але, прокинувшись, побачили Його славу та цих двох чоловіків, які стояли з Ним.
|
||
\v 33 Коли вони відійшли від Нього, Петро сказав Ісусові: «Наставнику, добре нам тут бути! Зробімо три намети: один для Тебе, один для Мойсея та один для Іллі».
|
||
\p Він не знав, що говорить.
|
||
\v 34 Коли він це казав, зʼявилася хмара, яка накрила їх. Вони ж злякалися, коли увійшли в хмару.
|
||
\v 35 З хмари промовив голос: «Це Син Мій обраний, Його слухайте!»
|
||
\p
|
||
\v 36 Коли ж пролунав голос, Ісус залишився Сам. Вони мовчали й нікому в ті дні не казали про те, що бачили.
|
||
\s1 Зцілення хлопчика, одержимого злим духом
|
||
\p
|
||
\v 37 Наступного дня, після того, як вони зійшли з гори, великий натовп зустрів Його.
|
||
\p
|
||
\v 38 І ось один чоловік із натовпу вигукнув:
|
||
\p ―Учителю, благаю, зглянься над моїм сином, бо він у мене єдиний.
|
||
\v 39 \add Нечистий\add* дух хапає його, і він зненацька кричить, і катує його \add дух\add* аж до піни. Насилу відходить, залишаючи його безсилим.
|
||
\v 40 Я просив Твоїх учнів вигнати духа, але вони не змогли.
|
||
\p
|
||
\v 41 Ісус у відповідь сказав:
|
||
\p \wj ―О роде невірний та розбещений, доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведи сюди твого сина!\wj*
|
||
\p
|
||
\v 42 Коли хлопчик наближався, демон у припадку кинув його на землю, але Ісус наказав нечистому духові \add відійти\add*, зцілив дитину та віддав її батькові.
|
||
\v 43 Усі були вражені Божою величчю.
|
||
\s1 Ісус удруге звіщає Свою смерть
|
||
\p Коли всі дивувалися всьому, що робив \add Ісус\add*, Він промовив до своїх учнів:
|
||
\v 44 \wj «Вкладіть ці слова у ваші вуха: Син Людський буде виданий у руки людські».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 45 Однак учні не зрозуміли цих слів: вони були приховані від них, щоб не зрозуміли їх, а спитати Його про ці слова боялися.
|
||
\s1 Хто найбільший?
|
||
\p
|
||
\v 46 Потім \add учні\add* почали роздумувати між собою, хто з них найбільший.
|
||
\v 47 Але Ісус, знаючи думки їхніх сердець, узяв дитину, поставив її біля Себе
|
||
\v 48 та промовив до них:
|
||
\p \wj ―Той, хто прийме цю дитину в імʼя Моє, той Мене приймає, а хто Мене приймає, приймає Того, Хто надіслав Мене. Бо хто найменший поміж вас, той найбільший.\wj*
|
||
\s1 Хто не проти вас, той за вас
|
||
\p
|
||
\v 49 Іван відповів:
|
||
\p ―Наставнику, ми бачили когось, хто Твоїм імʼям виганяв демонів, та ми заборонили йому, бо він не ходить із нами.
|
||
\p
|
||
\v 50 Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Не забороняйте, бо хто не проти вас, той за вас.\wj*
|
||
\s1 Самарянське село не приймає Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 51 Коли наближався час Йому бути взятим на небо, Він рішуче пішов до Єрусалима.
|
||
\v 52 І надіслав перед Собою вісників. Вони зайшли до одного самарянського села, щоб приготувати все для Нього.
|
||
\v 53 Але мешканці Його не прийняли, бо Він ішов до Єрусалима.
|
||
\v 54 Побачивши це, учні Його, Яків та Іван, сказали:
|
||
\p ―Господи, хочеш, ми накажемо, щоб зійшов вогонь із неба та спалив їх, як це зробив Ілля?
|
||
\p
|
||
\v 55 \add Ісус\add*, обернувшись до них, заборонив їм та сказав:
|
||
\p \wj ―Не знаєте, якого ви духа,\wj*
|
||
\v 56 \wj бо Син Людський прийшов не губити людські душі, а спасати їх!\wj*
|
||
\p І пішли до іншого села.
|
||
\s1 Ціна учнівства
|
||
\p
|
||
\v 57 Коли вони йшли дорогою, хтось сказав \add Ісусові\add*:
|
||
\p ―Я піду за Тобою, куди б Ти не пішов!
|
||
\p
|
||
\v 58 Ісус відповів йому:
|
||
\p \wj ―Лисиці мають нори, птахи небесні – гнізда, а Син Людський не має, де голову прихилити.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 59 А іншому сказав:
|
||
\p \wj ―Іди за Мною!\wj*
|
||
\p Але той відповів:
|
||
\p ―Господи, дозволь мені спочатку піти поховати мого батька!
|
||
\p
|
||
\v 60 Тоді \add Ісус\add* сказав:
|
||
\p \wj ―Залиши мертвим ховати своїх мерців, а ти йди звіщати Царство Боже!\wj*
|
||
\p
|
||
\v 61 Інший сказав:
|
||
\p ―Господи, я піду за Тобою, але дозволь мені спочатку попрощатися з моїми домашніми!
|
||
\p
|
||
\v 62 Ісус сказав йому:
|
||
\p \wj ―Ніхто з тих, хто поклав руку на плуг та озирається назад, не придатний для Царства Божого!\wj*
|
||
\c 10
|
||
\s1 Служіння сімдесяти учнів
|
||
\p
|
||
\v 1 Після того Господь призначив інших сімдесятьох\f + \fr 10:1 \ft У деяких рукописах: \fqa сімдесят два. \ft Дивись також \xt вірш 17|LUK 10:17\xt*.\f* \add учнів\add* і надіслав їх по двоє перед Собою в усі міста та місцевості, куди Він мав іти.
|
||
\p
|
||
\v 2 І сказав їм: \wj «Жнива насправді великі, а робітників мало, тож просіть Господа жнив, щоб послав робітників на жнива Свої.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 3 \wj Ідіть! Ось Я посилаю вас, як ягнят між вовків.\wj*
|
||
\v 4 \wj Не беріть ні гаманця, ні торбини, ні взуття й нікого в дорозі не вітайте.\wj*
|
||
\v 5 \wj Коли ж увійдете в якийсь дім, то спочатку скажіть: „Мир цьому дому!“\wj*
|
||
\v 6 \wj І якщо там є син миру, то спочине на ньому ваш мир, а коли ні, то повернеться до вас.\wj*
|
||
\v 7 \wj Залишайтеся в тому ж домі, їжте та пийте те, що дадуть вам, бо робітник достойний своєї платні. Не переходьте з дому в дім.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 8 \wj А коли зайдете в якесь місто та приймуть вас, то їжте \add все\add*, що покладуть перед вами.\wj*
|
||
\v 9 \wj Зціляйте в ньому хворих і кажіть їм: „Наблизилось до вас Царство Боже!“\wj*
|
||
\v 10 \wj А коли зайдете в якесь місто і не приймуть вас, то, виходячи на вулиці його, кажіть:\wj*
|
||
\v 11 \wj „Навіть пил із вашого міста, який прилип до наших ніг, ми обтрушуємо на свідчення проти вас, але знайте, що наблизилось Царство Боже!“\wj*
|
||
\v 12 \wj Кажу вам: легше буде Содомові в той день \add суду\add*, ніж тому місту.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 13 \wj Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Віфсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чудеса, які були у вас, то вони давно би покаялися, сидячи в мішковині та попелі.\wj*
|
||
\v 14 \wj Проте Тиру та Сидону легше буде на суді, ніж вам.\wj*
|
||
\v 15 \wj І ти, Капернауме,\wj*
|
||
\q1 \wj чи будеш піднесений до неба?\wj*
|
||
\q2 \wj Ні, ти до пекла зійдеш!\wj*\f + \fr 10:15 \ft Буквально: \fqa ти до царства мертвих зійдеш.\f*
|
||
\p
|
||
\v 16 \wj Той, хто слухає вас, той Мене слухає, і хто відмовляється від вас, від Мене відмовляється. Хто ж відмовляється від Мене, той відмовляється від Того, Хто надіслав Мене».\wj*
|
||
\s1 Повернення сімдесяти учнів
|
||
\p
|
||
\v 17 Сімдесят \add учнів\add* повернулися й радісно сказали:
|
||
\p ―Господи, навіть демони підкоряються нам в імʼя Твоє.
|
||
\p
|
||
\v 18 А Він сказав їм:
|
||
\p \wj ―Я бачив сатану, котрий падав із неба, наче блискавка.\wj*
|
||
\v 19 \wj Ось даю вам владу наступати на змій і скорпіонів, і на всяку силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.\wj*
|
||
\v 20 \wj Однак не радійте, що духи вам підкоряються, а радійте тому, що імена ваші записані на небесах.\wj*
|
||
\s1 Радість Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 21 У той час \add Ісус\add* зрадів Святим Духом та промовив: \wj «Славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, за те, що Ти приховав це від мудрих та розумних і відкрив дітям. Так, Отче, бо такою була Твоя добра воля.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 22 \wj Усе Мені було доручено Моїм Отцем. Ніхто не знає, Хто є Син, окрім Отця, і Хто є Отець, окрім Сина й того, кому Син хоче відкрити».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 23 І, повернувшись до учнів, промовив тільки до них:
|
||
\p \wj ―Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите.\wj*
|
||
\v 24 \wj Бо кажу вам: багато пророків та царів бажали побачити те, що ви бачите, і не побачили, та почути те, що ви чуєте, і не почули.\wj*
|
||
\s1 Добрий самарянин
|
||
\p
|
||
\v 25 І ось один учитель Закону піднявся та, спокушаючи Його, сказав:
|
||
\p ―Учителю, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?
|
||
\p
|
||
\v 26 \add Ісус\add* відповів йому:
|
||
\p \wj ―Що в Законі написано? Як читаєш?\wj*
|
||
\p
|
||
\v 27 Він відповів:
|
||
\p ―«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією своєю душею, і всією силою своєю, і всім розумом своїм»\f + \fr 10:27 \ft \xt Див. Повт. 6:5\xt*.\f* і «ближнього свого – як самого себе».\f + \fr 10:27 \ft \xt Див. Лев. 19:18\xt*.\f*
|
||
\p
|
||
\v 28 \add Ісус\add* же сказав:
|
||
\p \wj ―Правильно ти відповів, роби так і будеш жити!\wj*
|
||
\p
|
||
\v 29 Але той, бажаючи виправдати себе, сказав Ісусові:
|
||
\p ―А хто мій ближній?
|
||
\p
|
||
\v 30 Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон та потрапив до рук розбійників, котрі роздягли його, побили та пішли далі, залишивши його напівмертвим.\wj*
|
||
\v 31 \wj Випадково тією ж дорогою проходив священник і, побачивши його, пройшов повз нього.\wj*
|
||
\v 32 \wj Також і левіт, прийшовши на те місце, подивився й пішов далі.\wj*
|
||
\v 33 \wj Але один самарянин, який був у подорожі, підійшов і, побачивши його, зглянувся над ним.\wj*
|
||
\v 34 \wj Він підійшов, перевʼязав йому рани, намастивши їх олією та вином, поклав його на свою худобину та привіз до заїжджого двору, де доглядав за ним.\wj*
|
||
\v 35 \wj Наступного дня, відʼїжджаючи, дав два динарії господареві та сказав: «Подбай про нього, а якщо витратиш на нього більше, я поверну тобі, коли вертатимусь».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 36 \wj Хто з цих трьох, на твою думку, був ближнім того, хто потрапив до рук розбійників?\wj*
|
||
\p
|
||
\v 37 Він відповів:
|
||
\p ―Той, хто зглянувся над ним.
|
||
\p Ісус сказав:
|
||
\p \wj ―Іди та роби так само.\wj*
|
||
\s1 Ісус відвідує Марту та Марію
|
||
\p
|
||
\v 38 Коли вони подорожували далі, то зайшли до одного села, де жінка, на імʼя Марта, прийняла Його у свій дім.
|
||
\v 39 У неї була сестра, на імʼя Марія, яка сіла біля ніг Господа та слухала Його слова.
|
||
\p
|
||
\v 40 Марта була зайнята багатьма приготуваннями й, підійшовши, сказала:
|
||
\p ―Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб допомогла мені.
|
||
\p
|
||
\v 41 Господь відповів їй:
|
||
\p \wj ―Марто, Марто, ти турбуєшся та клопочешся багатьма речами,\wj*
|
||
\v 42 \wj але потрібне одне. Марія обрала кращу частку, яка не відбереться від неї.\wj*
|
||
\c 11
|
||
\s1 Ісус навчає учнів молитися
|
||
\p
|
||
\v 1 Одного разу \add Ісус\add* молився, і, коли Він закінчив, один з учнів промовив до Нього:
|
||
\p ―Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів!
|
||
\p
|
||
\v 2 Він промовив:
|
||
\p \wj ―Коли молитесь, то кажіть:\wj*
|
||
\q1 \wj «Отче наш, Що на небесах,\wj*\f + \fr 11:2 \ft Деякі ранні рукописи не містять слів: \fqa наш, що на небесах.\f*
|
||
\q2 \wj нехай святиться імʼя Твоє!\wj*
|
||
\q1 \wj Нехай прийде Царство Твоє!\wj*
|
||
\q2 \wj Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі!\wj*\f + \fr 11:2 \ft Деякі ранні рукописи не містять слів: \fqa Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі!\f*
|
||
\q1
|
||
\v 3 \wj Хліб наш щоденний дай нам кожного дня.\wj*
|
||
\q1
|
||
\v 4 \wj І прости нам гріхи наші,\wj*
|
||
\q2 \wj бо і ми прощаємо всім боржникам нашим.\wj*
|
||
\q1 \wj І не введи нас у спокусу,\wj*
|
||
\q2 \wj але визволи нас від лукавого».\wj*\f + \fr 11:4 \ft Деякі ранні рукописи не містять слів: \fqa але визволи нас від лукавого.\f*
|
||
\p
|
||
\v 5 І сказав їм:
|
||
\p \wj ―Хто з вас, маючи друга, прийде до нього опівночі та скаже йому: «Друже, позич мені три хліби,\wj*
|
||
\v 6 \wj бо мій приятель прийшов до мене з дороги, і я не маю, що йому дати».\wj*
|
||
\v 7 \wj А той зсередини відповів би йому: «Не турбуй мене! Двері вже зачинені, і діти мої зі мною в ліжку. Не можу я піднятися й дати тобі».\wj*
|
||
\v 8 \wj Кажу вам: якщо він не встане та не дасть йому заради дружби, то все одно через наполегливість його підведеться й дасть усе, чого той потребує.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 9 \wj Тому Я кажу вам: просіть – і буде дано вам; шукайте – і знайдете; стукайте – і відчинять вам!\wj*
|
||
\v 10 \wj Бо кожен, хто просить, отримує, і хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчинять.\wj*
|
||
\v 11 \wj Котрий з вас, батьків, коли син просить хліба, замість хліба подасть йому камінь, і коли просить риби, замість риби подасть йому гадюку?\wj*
|
||
\v 12 \wj Або чи дасть йому скорпіона, коли той просить яйце?\wj*
|
||
\v 13 \wj Отже, якщо ви, будучи злими, вмієте давати добрі дари вашим дітям, то наскільки більше ваш Отець Небесний дасть Духа Святого тим, хто просить у Нього!\wj*
|
||
\s1 Ісус та Вельзевул
|
||
\p
|
||
\v 14 Одного разу \add Ісус\add* вигнав демона, який був німий. І коли демон вийшов, німий \add чоловік\add* заговорив; і весь натовп дивувався цьому.
|
||
\p
|
||
\v 15 Та деякі з них говорили:
|
||
\p ―\add Силою\add* Вельзевула, володаря демонів, Він виганяє демонів.
|
||
\p
|
||
\v 16 Інші ж, випробовуючи \add Його\add*, вимагали знамення з неба.
|
||
\p
|
||
\v 17 Але Він, знаючи їхні думки, відповів:
|
||
\p \wj ―Кожне царство, розділене в собі, буде спустошене, і дім, розділений в собі, впаде.\wj*
|
||
\v 18 \wj Якщо ж сатана розділився в собі самому, як встоїть його царство?\wj* \add Питаю це\add*, \wj бо кажете, що Вельзевулом Я виганяю демонів.\wj*
|
||
\v 19 \wj Якщо ж Я виганяю демонів Вельзевулом, то ким виганяють ваші сини? Тому вони будуть вашими суддями.\wj*
|
||
\v 20 \wj Але якщо Я пальцем Божим виганяю демонів, то прийшло до вас Царство Боже.\wj*
|
||
\v 21 \wj Коли сильний, озброївшись, стереже свій дім, тоді майно його в безпеці.\wj*
|
||
\v 22 \wj Коли ж нападає сильніший за нього й перемагає його, то забирає все його озброєння, на яке він покладався, і потім ділить здобич.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 23 \wj Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає.\wj*
|
||
\s1 Повернення нечистого духа
|
||
\p
|
||
\v 24 \wj Коли нечистий дух виходить із людини, то йде в місця безводні шукати відпочинку й, не знаходячи, каже: «Повернусь я у дім свій, звідки вийшов».\wj*
|
||
\v 25 \wj І, повернувшись, знаходить його заметеним та прибраним.\wj*
|
||
\v 26 \wj Тоді він іде й бере інших сімох духів, гірших за себе, і входять та живуть там. І для людини останнє стає гіршим за попереднє.\wj*
|
||
\s1 Справжнє благословення
|
||
\p
|
||
\v 27 Коли \add Ісус\add* це казав, одна жінка з натовпу голосно промовила:
|
||
\p ―Блаженна мати, яка носила та годувала Тебе.
|
||
\p
|
||
\v 28 Він відповів:
|
||
\p \wj ―Справді блаженні ті, що слухають Слово Боже та виконують його.\wj*
|
||
\s1 Вимагання знамення
|
||
\p
|
||
\v 29 Коли зібралося багато народу, Він почав говорити:
|
||
\p \wj ―Цей рід – рід лукавий! Він шукає знамення, та не дасться йому знамення, хіба що тільки знамення Йони.\wj*
|
||
\v 30 \wj Бо як Йона став для ніневійців знаменням, так буде й Син Людський для цього роду.\wj*
|
||
\v 31 \wj Цариця Півдня встане на суд із людьми цього роду й засудить їх, бо вона прийшла з далекого краю землі послухати Соломонову мудрість, а ось тут Хтось більший за Соломона\wj*\f + \fr 11:31 \ft Буквально: \fqa щось більше за Соломона.\f*\wj.\wj*
|
||
\v 32 \wj Люди Ніневії встануть на суд із цим родом і засудять його, бо вони покаялись через проповідь Йони, а ось тут Хтось більший за Йону\wj*\f + \fr 11:32 \ft Буквально: \fqa щось більше за Йону.\f*\wj.\wj*
|
||
\s1 Світло тіла
|
||
\p
|
||
\v 33 \wj Ніхто, запаливши світильник, не ставить його у потайне місце або під посудину, але ставить на поставець, щоб усі, що входять, бачили світло.\wj*
|
||
\v 34 \wj Світлом для тіла є око. Якщо твоє око буде здорове, то й все твоє тіло буде наповнене світлом, коли ж воно недуже, то й тіло твоє в темряві.\wj*
|
||
\v 35 \wj Отже, пильнуй, щоб світло, яке в тобі, не стало темрявою.\wj*
|
||
\v 36 \wj Якщо ж усе твоє тіло наповнене світлом і немає жодної темної частини, то все буде світле так, ніби світильник освітлює тебе сяйвом.\wj*
|
||
\s1 Обвинувачення книжників та фарисеїв
|
||
\p
|
||
\v 37 Коли Він закінчив говорити, один фарисей запросив Його до себе пообідати. \add Ісус\add* зайшов та сів за стіл.
|
||
\v 38 Фарисей же здивувався, побачивши, що перед обідом Він перш не обмився.
|
||
\v 39 Тоді Господь промовив до нього:
|
||
\p \wj ―Ось ви, фарисеї, очищуєте чашу та посуд ззовні, а всередині ви повні здирництва та лукавства.\wj*
|
||
\v 40 \wj Нерозумні! Чи Той, Хто створив зовнішнє, не створив і внутрішнє?\wj*
|
||
\v 41 \wj Тож дайте милостиню з того, що всередині, ось тоді все буде чисте для вас.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 42 \wj Але горе вам, фарисеї, що даєте десятину з мʼяти, рути й з усякого зілля, але обминаєте справедливість та любов Божу. І це належить робити, і тим не нехтувати.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 43 \wj Горе вам, фарисеї, що любите почесні місця в синагогах та привітання на ринках.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 44 \wj Горе вам, бо ви – як невидимі гроби, поверх яких люди ходять і не знають цього.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 45 Один з учителів Закону відповів \add Ісусові\add*:
|
||
\p ―Учителю, кажучи це, Ти й нас ображаєш!
|
||
\p
|
||
\v 46 Але Він відповів:
|
||
\p \wj ―Горе й вам, учителям Закону, бо ви накладаєте на людей тягар, який важко нести, самі ж навіть пальцем не доторкнетеся до нього.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 47 \wj Горе вам, бо ви будуєте гробниці пророкам, яких убили ваші батьки.\wj*
|
||
\v 48 \wj Цим ви свідчите, що схвалюєте вчинки ваших батьків. Вони їх вбивали, а ви будуєте їм \add гробниці\add*.\wj*
|
||
\v 49 \wj Тому Бог у своїй мудрості сказав: «Надішлю до них пророків та апостолів, і декого з них убʼють, а декого будуть переслідувати».\wj*
|
||
\v 50 \wj І тому цей рід буде відповідати за пролиту кров усіх пророків, які були вбиті від початку всесвіту,\wj*
|
||
\v 51 \wj від крові Авеля до крові Захарії, убитого між Храмом та жертовником. Кажу вам: цей рід відповість за все.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 52 \wj Горе вам, учителі Закону, бо ви взяли ключі пізнання: самі не ввійшли й тим, хто бажає ввійти, заборонили.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 53 Коли \add Ісус\add* вийшов \add звідти\add*, фарисеї та книжники почали критикувати Його та спокушати відносно багатьох речей.
|
||
\v 54 Вони спостерігали за Ним, аби упіймати Його на слові.
|
||
\c 12
|
||
\s1 Ісус засуджує лицемірство
|
||
\p
|
||
\v 1 Тим часом зібралися тисячі людей, так що тиснули одне одного. \add Ісус\add* почав говорити в першу чергу до учнів:
|
||
\p \wj ―Стережіться закваски фарисейської, якою є лицемірство.\wj*
|
||
\v 2 \wj Немає нічого прихованого, що не відкрилося б, і нічого таємного, що не стало б відомим.\wj*
|
||
\v 3 \wj Тому все, що ви казали в темряві, буде почуте при світлі, і все, що говорили на вухо в окремій кімнаті, буде проповідуватися з дахів.\wj*
|
||
\s1 Кого треба боятись
|
||
\p
|
||
\v 4 \wj Кажу вам, Моїм друзям: не бійтеся тих, хто, вбиваючи тіло, потім більш нічого заподіяти не може.\wj*
|
||
\v 5 \wj Я вкажу вам, Кого треба боятися: бійтеся Того, Хто, вбивши, має силу кинути до Геєни. Так, кажу вам: Цього треба боятися.\wj*
|
||
\v 6 \wj Чи не продаються пʼять горобців за два асарії\wj*\f + \fr 12:6 \ft Дрібна монета, яка дорівнювала 116 частині динарія. Динарій був звичайною платою за робочий день.\f*\wj? І все ж, жоден із них не забутий Богом.\wj*
|
||
\v 7 \wj А на вашій голові навіть волосся пораховане. Не бійтеся: ви набагато цінніші за горобців.\wj*
|
||
\s1 Визнання Ісуса перед людьми
|
||
\p
|
||
\v 8 \wj Кажу вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, і Син Людський визнає перед ангелами Божими.\wj*
|
||
\v 9 \wj Але того, хто зречеться Мене перед людьми, зрікусь і Я перед ангелами Божими.\wj*
|
||
\v 10 \wj Кожному, хто скаже слово проти Сина Людського, проститься, але тому, хто богохульствує проти Святого Духа, не проститься.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 11 \wj Коли поведуть вас на суд у синагоги, до керівників та до влад, не турбуйтеся про те, як вам відповідати й що говорити,\wj*
|
||
\v 12 \wj бо в той час Дух Святий навчить, що треба говорити.\wj*
|
||
\s1 Притча про багатого безумця
|
||
\p
|
||
\v 13 Хтось із натовпу сказав Йому:
|
||
\p ―Учителю, скажи моєму братові, щоб розділив зі мною спадщину.
|
||
\p
|
||
\v 14 Він відповів:
|
||
\p \wj ―Чоловіче, хто поклав Мене суддею або посередником між вами?\wj*
|
||
\p
|
||
\v 15 Далі промовив до них:
|
||
\p \wj ―Дивіться уважно та стережіться всякої жадібності, бо життя людини не залежить від багатства її маєтку.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 16 \add Ісус\add* розповів їм притчу:
|
||
\p \wj ―В одного заможного чоловіка гарно вродила земля.\wj*
|
||
\v 17 \wj І він почав міркувати, кажучи сам до себе: «Що мені робити? Немає куди зібрати мій врожай».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 18 \wj І сказав: «Ось що я зроблю: зруйную старі амбари та збудую більші, і в мене буде достатньо місця, щоби зібрати все зерно та все моє добро.\wj*
|
||
\v 19 \wj Тоді я скажу моїй душі: „Тепер у тебе багато добра на багато років! Відпочивай, їж, пий та веселися“».\wj*
|
||
\v 20 \wj Але Бог відповів: «Безумцю! Цієї ж ночі заберуть у тебе душу твою. Кому дістанеться те, що ти приготував?»\wj*
|
||
\v 21 \wj Так станеться з кожним, хто збирає для себе й не багатіє в Бога.\wj*
|
||
\s1 Піклування та тривога
|
||
\p
|
||
\v 22 Потім Він промовив до своїх учнів:
|
||
\p \wj ―Тому Я кажу вам: не турбуйтеся про життя – що будете їсти, ні про тіло – що будете вдягати.\wj*
|
||
\v 23 \wj Бо життя не більше за їжу, а тіло – за одяг.\wj*
|
||
\v 24 \wj Погляньте на воронів: вони не сіють і не жнуть, не мають скарбниць та амбарів, і все ж Бог їх годує. Наскільки ж ви цінніші за цих птахів!\wj*
|
||
\v 25 \wj І хто з вас, турбуючись, може додати до свого зросту хоч лікоть?\wj*
|
||
\v 26 \wj Якщо ви навіть і найменшого зробити не можете, чому турбуєтесь про інше?\wj*
|
||
\p
|
||
\v 27 \wj Подивіться, як ростуть лілії: вони не працюють і не прядуть. Та Я кажу вам: навіть Соломон у всій своїй величі не одягався так, як будь-яка з них.\wj*
|
||
\v 28 \wj Якщо ж Бог так одягає траву на полі, котра сьогодні є, а завтра буде кинута у вогонь, то наскільки краще Він одягне вас, маловіри?\wj*
|
||
\v 29 \wj Не шукайте, що вам їсти та пити, і не турбуйтеся про це.\wj*
|
||
\v 30 \wj Бо все це язичники цього світу шукають, але ваш Отець знає, що потребуєте.\wj*
|
||
\v 31 \wj Краще шукайте Царства Його, а все це додасться вам.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 32 \wj Не бійся, мале стадо, бо Отець ваш із радістю дає вам Царство.\wj*
|
||
\v 33 \wj Продавайте майно ваше й давайте милостиню. Робіть собі гаманці, котрі не зношуються, – невичерпний скарб на небі, куди злодій не закрадається і де міль не точить.\wj*
|
||
\v 34 \wj Бо де скарб ваш, там буде й ваше серце.\wj*
|
||
\s1 Притча про пильність слуг
|
||
\p
|
||
\v 35 \wj Будьте завжди готові – одяг підперезаний та світильник запалений.\wj*
|
||
\v 36 \wj Будьте подібні до людей, що чекають на повернення свого господаря з весілля, щоб, коли він прийде й постукає, негайно відчинити йому.\wj*
|
||
\v 37 \wj Блаженні ті раби, господар яких, прийшовши, знайде, що вони пильнують. Істинно кажу вам: тоді він сам, підперезавшись, посадить їх за стіл та, підійшовши, буде служити їм.\wj*
|
||
\v 38 \wj І якщо він прийде о другій або о третій сторожі\wj*\f + \fr 12:38 \ft У римлян ніч ділилася на чотири сторожі (з шостої години вечора до шостої ранку: 6–9, 9–12, 12–3, 3–6).\f*\wj, блаженні ті, кого він знайде так само.\wj*
|
||
\v 39 \wj Тож знайте, що якби господар дому знав, о якій сторожі приходить злодій, він не дозволив би вдертися до свого дому\wj*\f + \fr 12:39 \ft Буквально: \fqa підкопати свого дому.\f*\wj.\wj*
|
||
\v 40 \wj І ви будьте готові, бо Син Людський прийде тієї години, про яку й не думаєте.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 41 Тоді Петро сказав:
|
||
\p ―Господи, Ти говориш цю притчу нам чи всім?
|
||
\p
|
||
\v 42 Господь відповів:
|
||
\p \wj ―Хто вірний та розумний управитель, якого господар поставив над іншими своїми слугами, щоб давав їм їжу вчасно?\wj*
|
||
\v 43 \wj Блаженний той раб, якого господар знайде, що він так робить.\wj*
|
||
\v 44 \wj Істинно кажу вам: він поставить його над усім своїм майном.\wj*
|
||
\v 45 \wj Але якщо той раб скаже у своєму серці: «Мій господар запізнюється!» – і почне бити слуг та служниць, їсти, пити та напиватись,\wj*
|
||
\v 46 \wj господар того раба прийде того дня, коли він не сподівається, і о тій годині, якої не знає. Він розітне його та призначить йому місце разом із невірними.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 47 \wj Той раб, котрий знав волю господаря свого й не підготувався, ані не зробив того, чого господар бажав, буде сильно побитий.\wj*
|
||
\v 48 \wj А той, хто, не знаючи, зробив щось достойне покарання, буде побитий менше. Від усякого, кому багато дано, багато вимагатимуть, і кому багато повірено, з того більше й спитають.\wj*
|
||
\s1 Ісус – причина розділення
|
||
\p
|
||
\v 49 \wj Я прийшов кинути вогонь на землю, і як Я прагну, щоб він вже розгорівся!\wj*
|
||
\v 50 \wj Я маю хреститися хрещенням, і як Мені важко, поки це не здійсниться.\wj*
|
||
\v 51 \wj Ви вважаєте, що Я прийшов принести мир на землю? Ні, кажу вам, а розділення!\wj*
|
||
\v 52 \wj Бо віднині пʼятеро в одному домі розділяться: троє проти двох, і двоє проти трьох.\wj*
|
||
\v 53 \wj Будуть розділені: батько проти сина й син проти батька; мати проти доньки й донька проти матері; свекруха проти невістки й невістка проти свекрухи.\wj*
|
||
\s1 Розпізнавання часу
|
||
\p
|
||
\v 54 Він промовив до народу:
|
||
\p \wj ―Коли ви бачите хмару, яка здіймається на заході, то відразу кажете: «Буде дощ», і так стається.\wj*
|
||
\v 55 \wj А коли південний вітер віє, кажете: «Буде спека», і так стається.\wj*
|
||
\v 56 \wj Лицеміри! Вигляд землі та неба вмієте розпізнавати, так чому ж цей час не розпізнаєте?\wj*
|
||
\p
|
||
\v 57 \wj Чому ви самі не розсудите, що є справедливе?\wj*
|
||
\v 58 \wj Коли ти йдеш зі своїм супротивником до правителя, то доклади зусиль для того, щоб ще в дорозі примиритися з ним, аби він не повів тебе до суду, а суддя не віддав тебе до рук стражника, і стражник не кинув тебе до вʼязниці.\wj*
|
||
\v 59 \wj Кажу тобі: не вийдеш звідти, поки не заплатиш усе до останньої лепти\wj*\f + \fr 12:59 \ft Лепта – це найдрібніша монета, дорівнює 1128 динарія.\f*\wj.\wj*
|
||
\c 13
|
||
\s1 Покаяння або загибель
|
||
\p
|
||
\v 1 У той час підійшли деякі та розказали \add Ісусові\add* про галілеян, кров яких Пилат змішав з їхніми жертвами.
|
||
\v 2 \add Ісус\add* відповів: \wj «Чи ви думаєте, що ці галілеяни так постраждали, тому що були грішніші за інших галілеян?\wj*
|
||
\v 3 \wj Кажу вам, що ні! Але якщо не покаєтесь, усі загинете так само.\wj*
|
||
\v 4 \wj Або думаєте, що ті вісімнадцять, на яких впала вежа в Силоамі та вбила їх, були більш грішні за всіх, що живуть в Єрусалимі?\wj*
|
||
\v 5 \wj Кажу вам, що ні! Але якщо не покаєтесь, усі так само загинете».\wj*
|
||
\s1 Притча про смоковницю
|
||
\p
|
||
\v 6 Тоді розповів їм таку притчу: \wj «Один чоловік мав у своєму винограднику смоковницю й прийшов до неї шукати плоду, та не знайшов.\wj*
|
||
\v 7 \wj Тоді він промовив до садівника: „Ось я вже три роки приходжу шукати плоду на цій смоковниці й не знаходжу. Зрубай її! Навіщо вона займає землю?“\wj*
|
||
\v 8 \wj Але \add садівник\add* відповів: „Господарю, залиши її ще на цей рік. Я обкопаю її довкола та обкладу її добривом.\wj*
|
||
\v 9 \wj Може, принесе плід, якщо ж ні, тоді її зрубаєш“».\wj*
|
||
\s1 Зцілення однієї жінки в Суботу
|
||
\p
|
||
\v 10 \add Ісус\add* навчав у синагозі в Суботу.
|
||
\v 11 І ось там була жінка, яка вісімнадцять років мала духа хвороби та не могла випрямитись.
|
||
\v 12 Коли Ісус її побачив, то покликав і сказав:
|
||
\p \wj ―Жінко, ти звільнена від своєї хвороби.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 13 Він поклав на неї руки, і вона відразу випрямилась та почала прославляти Бога.
|
||
\p
|
||
\v 14 Тоді керівник синагоги, обурившись через те, що Ісус зцілив у Суботу, промовив до народу:
|
||
\p ―Є шість днів, у які вам належить працювати, ось тоді й приходьте для зцілення, а не в Суботу!
|
||
\p
|
||
\v 15 Але Господь відповів йому:
|
||
\p \wj ―Лицеміри! Чи кожен із вас не відвʼязує вола чи осла свого від стійла в Суботу й не веде напоїти?\wj*
|
||
\v 16 \wj Чи цю жінку, доньку Авраамову, яку сатана звʼязав ось уже вісімнадцять років, не належить визволити з цих пут у день Суботній?\wj*
|
||
\p
|
||
\v 17 Коли Він це промовив, усім Його супротивникам стало соромно, а весь народ радів усім славним вчинкам, які Він робив.
|
||
\s1 Притча про гірчичне зерно
|
||
\p
|
||
\v 18 Далі \add Ісус\add* промовив: \wj «До чого подібне Царство Боже? До чого б Мені його прирівняти?\wj*
|
||
\v 19 \wj Воно подібне до гірчичного зерна, яке чоловік узяв та кинув у свій город. Зерно виросло та стало деревом, і птахи небесні зробили гнізда на його гілках».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 20 І знову промовив: \wj «До чого подібне Царство Боже?\wj*
|
||
\v 21 \wj Воно подібне до закваски, яку жінка взяла та поклала до трьох мір борошна,\wj*\f + \fr 13:21 \ft Приблизно 27 кілограмів.\f* \wj доки все вкисло».\wj*
|
||
\s1 Вузькі двері
|
||
\p
|
||
\v 22 \add Ісус\add* проходив через міста та села, навчаючи людей і прямуючи до Єрусалима.
|
||
\v 23 Хтось Його спитав:
|
||
\p ―Господи, чи мало буде тих, що спасуться?
|
||
\p \add Ісус\add* відповів:
|
||
\p
|
||
\v 24 \wj ―Намагайтесь увійти через вузькі ворота, адже багато тих, хто намагатиметься ввійти, але не зможуть.\wj*
|
||
\v 25 \wj Коли господар будинку підійметься та зачинить двері, ви, стоячи ззовні, будете стукати в двері та казати: «Господи, відчини нам!» Але Він у відповідь скаже: «Я не знаю вас, звідки ви!»\wj*
|
||
\p
|
||
\v 26 \wj Тоді ви скажете: «Ми їли та пили з Тобою, Ти навчав на наших вулицях».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 27 \wj Але Він відповість: «Не знаю вас, звідки ви. Відійдіть від Мене всі, хто чинить зло».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 28 \wj Там буде плач та скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака, Якова й усіх пророків у Царстві Божому, а ви будете вигнані геть.\wj*
|
||
\v 29 \wj Прийдуть люди зі сходу та заходу, з півночі й півдня і сядуть за стіл у Царстві Божому.\wj*
|
||
\v 30 \wj І ось останні будуть першими, а перші – останніми.\wj*
|
||
\s1 Ісус плаче над Єрусалимом
|
||
\p
|
||
\v 31 Тоді підійшли до Нього фарисеї та сказали:
|
||
\p ―Тікай, залиши це місто, бо Ірод хоче вбити Тебе.
|
||
\p
|
||
\v 32 Він відповів:
|
||
\p \wj ―Ідіть та скажіть тій лисиці: «Ось Я виганяю демонів і зціляю сьогодні та завтра, а третього дня закінчу.\wj*
|
||
\v 33 \wj Мені треба сьогодні, завтра та післязавтра продовжити Мій шлях, бо неможливо, щоб пророк загинув поза Єрусалимом».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 34 \wj О, Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і закидуєш камінням посланих до тебе! Скільки разів Я бажав зібрати твоїх дітей, як квочка збирає своїх курчат під крила, але ви не захотіли!\wj*
|
||
\v 35 \wj Ось ваш дім залишається \add порожнім\add*. Кажу ж вам: не побачите Мене, доки не скажете: «Благословенний Той, Хто йде в імʼя Господа!»\wj*\f + \fr 13:35 \ft \xt Див. Пс. 117:26\xt*.\f*
|
||
\c 14
|
||
\s1 Зцілення чоловіка в Суботу
|
||
\p
|
||
\v 1 Одного разу в Суботу Він прийшов пообідати в дім одного з фарисейських старшин. Вони уважно слідкували за Ним.
|
||
\v 2 І ось перед Ним був чоловік, який хворів на водянку.
|
||
\p
|
||
\v 3 Ісус запитав учителів Закону та фарисеїв:
|
||
\p \wj ―Чи дозволено зцілювати в Суботу?\wj*
|
||
\p
|
||
\v 4 Але вони мовчали. Тоді \add Ісус\add*, доторкнувшись до чоловіка, зцілив його та відпустив.
|
||
\p
|
||
\v 5 До них же промовив:
|
||
\p \wj ―Якщо в когось із вас син або віл впаде в колодязь, хіба ви не витягнете його навіть у день Суботній?\wj*
|
||
\p
|
||
\v 6 Вони не змогли Йому нічого на це відповісти.
|
||
\s1 Урок для гостей та господаря
|
||
\p
|
||
\v 7 Помітивши, як запрошені обирають собі перші місця, Ісус розповів їм притчу:
|
||
\v 8 \wj «Коли хтось запросить тебе на весілля, не сідай на почесне місце, щоб не сталося так, що серед запрошених буде хтось поважніший за тебе.\wj*
|
||
\v 9 \wj Тоді прийде той, хто запросив тебе, та скаже: „Поступися місцем іншому“. І тоді доведеться тобі із соромом зайняти останнє місце.\wj*
|
||
\v 10 \wj Натомість коли будеш запрошений, прийди та сідай на останнє місце, щоб той, хто запросив тебе, підійшовши, сказав: „Друже, пересядь на краще місце!“ Тоді буде тобі честь перед усіма запрошеними.\wj*
|
||
\v 11 \wj Бо кожний, хто себе підносить, буде принижений, а хто себе принижує, буде піднесений».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 12 Потім промовив до того, хто запросив Його: \wj «Коли ти влаштовуєш обід або вечерю, не запрошуй своїх друзів, ні своїх братів, ні своїх родичів, ані багатих сусідів, щоби й вони не запросили тебе, і ти не одержав взаємної відплати.\wj*
|
||
\v 13 \wj Але коли влаштовуєш вечерю, запрошуй бідних, покалічених, кульгавих та сліпих.\wj*
|
||
\v 14 \wj І блаженний будеш, бо вони не мають, чим відплатити тобі, а твоя винагорода буде при воскресінні праведних».\wj*
|
||
\s1 Притча про велику вечерю
|
||
\p
|
||
\v 15 Почувши це, один із тих, що обідав разом із Ним, промовив:
|
||
\p ―Блаженний той, хто буде їсти хліб у Царстві Божому.
|
||
\p
|
||
\v 16 Ісус у відповідь сказав:
|
||
\p \wj ―Один чоловік приготував велику вечерю й запросив багатьох.\wj*
|
||
\v 17 \wj Коли прийшов час, він надіслав свого раба сказати запрошеним: «Приходьте, бо все вже готове».\wj*
|
||
\v 18 \wj Але всі, один за одним, почали відмовлятися. Перший сказав: «Я придбав поле, і мені треба піти й оглянути його. Прошу тебе, вибач мені!»\wj*
|
||
\p
|
||
\v 19 \wj Другий сказав: «Я придбав пʼять пар волів та йду випробувати їх. Прошу тебе, вибач мені!»\wj*
|
||
\p
|
||
\v 20 \wj Третій сказав: «Я щойно одружився й тому не можу прийти!»\wj*
|
||
\p
|
||
\v 21 \wj Раб повернувся й про все доповів господареві. Тоді розлютився господар і сказав своєму рабу: «Іди швидко на вулиці й провулки міста та приведи сюди бідних, покалічених, сліпих та кульгавих».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 22 \wj І відповів раб: «Господарю, зроблено, як ти велів, і ще є місця».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 23 \wj Тоді господар сказав рабу: «Вийди на дороги й стежки та переконай усіх, кого зустрінеш, прийти, щоб дім мій наповнився.\wj*
|
||
\v 24 \wj Кажу вам: ніхто з тих, кого було запрошено, не їстиме на моїй вечері».\wj*
|
||
\s1 Вимоги до учнівства
|
||
\p
|
||
\v 25 Разом з Ісусом ішло багато людей, та Він, обернувшись, промовив до них:
|
||
\v 26 \wj «Якщо хтось приходить до Мене й не зненавидить свого батька та матері, дружини, дітей, братів та сестер, і навіть свого життя, не може бути Моїм учнем.\wj*
|
||
\v 27 \wj Хто не несе хреста свого й не йде слідом за Мною, той не може бути Моїм учнем.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 28 \wj Бо хто з вас, бажаючи збудувати вежу, спочатку не сяде та не порахує всіх витрат, чи має він чим закінчити.\wj*
|
||
\v 29 \wj Щоб, коли покладе основу та не зможе закінчити, усі, хто побачить, не почали сміятися з нього,\wj*
|
||
\v 30 \wj кажучи: „Цей чоловік почав будувати, але не зміг закінчити!“\wj*
|
||
\p
|
||
\v 31 \wj Або який цар, збираючись на війну проти іншого царя, не сяде та не роздумає, чи зможе з десятьма тисячами встояти проти того, хто йде на нього з двадцятьма тисячами?\wj*
|
||
\v 32 \wj Якщо ні, то поки той ще далеко, надішле послів до нього просити про мир.\wj*
|
||
\v 33 \wj Так і кожний з вас, хто не зречеться всього, що має, не може бути Моїм учнем.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 34 \wj Сіль – добра річ, але якщо й сіль втратить солоність, то чим повернути її смак?\wj*
|
||
\v 35 \wj Вона вже не придатна ні для землі, ні для добрива, її викидають геть. Хто має вуха, щоб слухати, слухайте!»\wj*
|
||
\c 15
|
||
\s1 Притча про втрачену вівцю
|
||
\p
|
||
\v 1 Усі митники та грішники приходили до \add Ісуса\add*, щоб послухати Його.
|
||
\v 2 Але фарисеї та книжники нарікали кажучи:
|
||
\p ―Він грішників приймає та їсть разом із ними.
|
||
\p
|
||
\v 3 Тоді Він розповів їм притчу:
|
||
\p
|
||
\v 4 \wj ―Який чоловік із вас, маючи сто овець та загубивши одну з них, не залишить девʼяносто девʼять у пустелі та не піде шукати загублену, доки не знайде її?\wj*
|
||
\v 5 \wj І, знайшовши, з радістю покладе її на свої плечі.\wj*
|
||
\v 6 \wj Прийшовши додому, він покличе своїх друзів та сусідів, кажучи їм: «Радійте зі мною, бо я знайшов мою загублену вівцю».\wj*
|
||
\v 7 \wj Кажу вам: на небі буде більше радості за одного грішника, що кається, ніж за девʼяноста девʼятьох праведників, які не потребують покаяння.\wj*
|
||
\s1 Притча про загублену монету
|
||
\p
|
||
\v 8 \wj Або яка жінка, маючи десять драхм\wj*\f + \fr 15:8 \ft Драхма – монета, яка за вартістю дорівнювала динарію. Це була звичайна плата за робочий день.\f* \wj та загубивши одну з них, не запалює світильника й не замітає в хаті, шукаючи уважно, доки не знайде?\wj*
|
||
\v 9 \wj А знайшовши, кличе приятельок та сусідок і каже: «Радійте зі мною, бо я знайшла загублену драхму».\wj*
|
||
\v 10 \wj Такою, кажу вам, є радість ангелів Божих за одного грішника, який кається.\wj*
|
||
\s1 Притча про блудного сина
|
||
\p
|
||
\v 11 Він також сказав:
|
||
\p \wj ―Один чоловік мав двох синів.\wj*
|
||
\v 12 \wj Молодший із них сказав батькові: «Батьку, дай мені мою частину спадщини». І той поділив між ними майно.\wj*
|
||
\v 13 \wj Через декілька днів молодший син, зібравши все, відправився в далекий край і там розтратив усе своє майно, живучи розпусно.\wj*
|
||
\v 14 \wj Коли ж він усе витратив, настав великий голод у тім краю, і він почав бідувати.\wj*
|
||
\v 15 \wj І пішов та пристав до одного з жителів того краю, а той послав його на свої поля пасти свиней.\wj*
|
||
\v 16 \wj Він бажав би наїстися хоча б стручками ріжкового дерева, які їли свині, але ніхто не давав йому.\wj*
|
||
\v 17 \wj Опамʼятавшись, він сказав: «Скільки наймитів мого батька мають хліба вдосталь, а я тут помираю з голоду!\wj*
|
||
\v 18 \wj Встану, піду до свого батька та скажу йому: „Батьку, согрішив я проти Неба та проти тебе\wj*
|
||
\v 19 \wj і вже не достойний називатися твоїм сином. Прийми мене, як одного з твоїх наймитів!“»\wj*
|
||
\v 20 \wj І, вставши, пішов до свого батька.\wj*
|
||
\p \wj Коли він був ще далеко, батько побачив його, змилосердився над ним та побіг до нього, обійняв його та почав цілувати.\wj*
|
||
\v 21 \wj Син промовив до нього: «Батьку! Я согрішив проти Неба й проти тебе і вже недостойний називатися твоїм сином!»\wj*
|
||
\p
|
||
\v 22 \wj Батько ж промовив до своїх рабів: «Принесіть швидко найкращу одежу, одягніть його і дайте перстень йому на руку та взуття на ноги!\wj*
|
||
\v 23 \wj Приведіть відгодоване теля та заколіть його! Будемо їсти та веселитись,\wj*
|
||
\v 24 \wj бо цей син мій був мертвий та ожив, пропав та знайшовся!» І почали веселитися.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 25 \wj А старший його син був у полі; і коли, повертаючись із поля, наблизився до дому, почув музику й танці.\wj*
|
||
\v 26 \wj Покликавши одного зі слуг, запитав: «Що це таке?»\wj*
|
||
\v 27 \wj «Твій брат прийшов, – сказав той, – і твій батько заколов відгодоване теля, бо \add його син\add* повернувся живий та здоровий».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 28 \wj Він розлютився та не схотів увійти в дім. Батько ж його, вийшовши, став його просити.\wj*
|
||
\v 29 \wj Але він відповів своєму батькові: «Я стільки років служив тобі й ніколи не нехтував твоїм наказом, а ти жодного разу не дав мені й козенятка, щоб я повеселився з моїми друзями.\wj*
|
||
\v 30 \wj Але коли прийшов цей син твій, що розтратив твоє майно з блудницями, ти заколов для нього відгодоване теля».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 31 \wj \add Батько\add* відповів йому: «Дитино, ти завжди зі мною, і все, що в мене є, – твоє.\wj*
|
||
\v 32 \wj Веселитися ж і радіти треба тому, що цей брат твій був мертвий та ожив, пропав та знайшовся».\wj*
|
||
\c 16
|
||
\s1 Притча про нечесного управителя
|
||
\p
|
||
\v 1 Потім сказав учням:
|
||
\p \wj ―В одного багатого чоловіка був управитель, якого звинуватили в марнотратстві.\wj*
|
||
\v 2 \wj Він покликав його та сказав: «Що це я чую про тебе? Дай мені звіт про твоє управління, бо ти не можеш більше управляти».\wj*
|
||
\v 3 \wj Управитель подумав: «Що мені робити? Мій господар звільняє мене. Копати – не маю сил, просити – соромно.\wj*
|
||
\v 4 \wj Але я знаю, що робити, щоб, коли мене звільнять з управління, знайшлися люди, які приймуть мене до своїх домівок».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 5 \wj Почав він кликати кожного з боржників свого господаря. Першого він запитав: «Скільки ти винен моєму господареві?»\wj*
|
||
\v 6 \wj Той відповів: «Сто мір оливкової олії». І сказав йому: «Візьми швидко свою розписку та запиши пʼятдесят».\wj*
|
||
\v 7 \wj Потім другому сказав: «А ти скільки винен?» Той відповів: «Сто мір пшениці». Він сказав йому: «Візьми свою розписку та пиши вісімдесят».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 8 \wj Господар похвалив нечесного управителя за його кмітливість, бо сини цього світу мудріші у справах зі своїм родом, ніж сини світла.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 9 \wj Я кажу вам: здобувайте собі приятелів за допомогою неправедного багатства, щоб коли воно мине, вас прийняли у вічні оселі.\wj*
|
||
\v 10 \wj Хто вірний у малому, той вірний і у великому, а невірний у малому, і у великому невірний.\wj*
|
||
\v 11 \wj Отже, якщо ви не були вірні в неправедних багатствах, хто вам довірить справжнє?\wj*
|
||
\v 12 \wj Якщо в чужому не були вірні, хто вам дасть ваше?\wj*
|
||
\p
|
||
\v 13 \wj Жоден слуга не може служити двом господарям, бо одного ненавидітиме, а другого любитиме, або одним буде нехтувати, а іншому буде відданим. Не можете служити Богові та багатству.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 14 Почули про це фарисеї, які любили гроші, та глузували з Нього.
|
||
\v 15 Але \add Ісус\add* відповів їм:
|
||
\p \wj ―Ви вдаєте себе за праведних перед людьми, але Бог знає серця ваші, бо що високе в людей, те мерзенне в очах Бога.\wj*
|
||
\s1 Закон і Царство Боже
|
||
\p
|
||
\v 16 \wj Закон та Пророки були до Івана. Відтоді проповідується Добра Звістка Царства Божого, і кожен із зусиллям входить у нього.\wj*
|
||
\v 17 \wj Але скоріше небо та земля зникнуть, ніж одна риска Закону пропаде.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 18 \wj Кожен, хто розлучається зі своєю дружиною та одружується з іншою, перелюбствує; і всякий, хто одружується з розлученою жінкою, чинить перелюб.\wj*
|
||
\s1 Багатий чоловік та Лазар
|
||
\p
|
||
\v 19 \wj Був собі багатий чоловік, який одягався в дорогу та вишукану одежу. Щодня він розкішно бенкетував.\wj*
|
||
\v 20 \wj Біля його воріт лежав убогий, на імʼя Лазар, що весь був у виразках\wj*
|
||
\v 21 \wj і бажав насититися тим, що падало зі столу багатого. Собаки, підходячи, лизали його рани.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 22 \wj Надійшов час, убогий помер, і ангели віднесли його на лоно Авраама. Помер же і багач, і поховали його.\wj*
|
||
\v 23 \wj А в пеклі\wj*\f + \fr 16:23 \ft Буквально: \fqa в царстві мертвих.\f*\wj, будучи в муках, він підняв свої очі та побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні.\wj*
|
||
\v 24 \wj І, закричавши, сказав: «Отче Аврааме! Змилуйся наді мною та пішли Лазаря, нехай умочить кінець свого пальця у воду та прохолодить мій язик, бо я сильно страждаю в цьому полумʼї».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 25 \wj Авраам відповів: «Сину! Згадай, що ти за життя свого одержав свої блага, як і Лазар – своє лихо. Тепер же він тішиться, а ти страждаєш.\wj*
|
||
\v 26 \wj І крім того, між нами та вами встановлена велика прірва, щоб ті, які бажають перейти звідси до вас, не могли, і щоб звідти до нас не переходили».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 27 \wj Той відповів: «Тоді благаю тебе, отче, пошли Лазаря в дім мого батька,\wj*
|
||
\v 28 \wj бо в мене пʼятеро братів, нехай він засвідчить їм, щоб вони не прийшли в це місце страждання».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 29 \wj Авраам відповів: «Вони мають Мойсея та Пророків, нехай їх слухають».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 30 \wj Але той відповів: «Ні, отче Аврааме, якщо хтось із мертвих піде до них, то вони покаються!»\wj*
|
||
\p
|
||
\v 31 \wj Тоді Авраам сказав йому: «Якщо Мойсея і Пророків не слухають, то навіть якщо хтось із мертвих воскресне, це їх не переконає».\wj*
|
||
\c 17
|
||
\s1 Про гріх, віру та обовʼязок
|
||
\p
|
||
\v 1 Потім \add Ісус\add* промовив до своїх учнів:
|
||
\p \wj ―Неможливо, щоб спокуси не приходили, але горе тому, через кого приходить \add спокуса\add*.\wj*
|
||
\v 2 \wj Для нього було б краще, якби йому повісили млинове жорно на шию й кинули в море, ніж щоб він спокусив одного з цих малих.\wj*
|
||
\v 3 \wj Зважайте на себе! Якщо твій брат согрішить проти тебе, докори йому; а коли він покається, прости його.\wj*
|
||
\v 4 \wj І якщо він согрішить сім разів на день і сім разів прийде й скаже: «Я каюсь», – прости його.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 5 Апостоли сказали Господеві:
|
||
\p ―Додай нам віри!
|
||
\p
|
||
\v 6 Господь відповів:
|
||
\p \wj ―Якби ви мали віру, як гірчичне зерно, то сказали б цій шовковиці: «Вирвись із корінням і пересадись у море!», – і вона послухала б вас.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 7 \wj Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе овець, скаже йому, коли він повернеться з поля: «Іди мерщій та сідай до столу?»\wj*
|
||
\v 8 \wj А чи не скаже йому радше: «Приготуй мені вечерю та, підперезавшись, прислуговуй мені, поки я буду їсти та пити, а потім їж і пий сам?»\wj*
|
||
\v 9 \wj Чи дякує хазяїн рабу за те, що той виконав наказ?\wj*
|
||
\v 10 \wj Так само й ви, коли зробите все, що вам було доручено, кажіть: «Ми раби недостойні, котрі зробили тільки те, що повинні були зробити».\wj*
|
||
\s1 Зцілення десятьох прокажених
|
||
\p
|
||
\v 11 Ідучи до Єрусалима, \add Ісус\add* проходив між Самарією та Галілеєю.
|
||
\v 12 І коли Він входив в одне село, зустріли Його десятеро прокажених. Вони зупинилися неподалік
|
||
\v 13 та голосно прокричали:
|
||
\p ―Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами!
|
||
\p
|
||
\v 14 Побачивши їх, Він сказав:
|
||
\p \wj ―Ідіть та покажіться священникам!\wj*
|
||
\p І, коли вони йшли, очистилися.
|
||
\v 15 Один із них, побачивши, що зцілився, повернувся, голосно прославляючи Бога.
|
||
\v 16 І припав лицем до ніг \add Ісуса\add*, дякуючи Йому. Він був самарянином.
|
||
\p
|
||
\v 17 Ісус промовив:
|
||
\p \wj ―Хіба не десять очистилося? Де ж девʼять?\wj*
|
||
\v 18 \wj Невже жоден із них, окрім цього чужинця, не повернувся віддати славу Богові?\wj*
|
||
\p
|
||
\v 19 Потім сказав йому:
|
||
\p \wj ―Встань та йди, твоя віра спасла тебе!\wj*
|
||
\s1 Прихід Царства Божого
|
||
\p
|
||
\v 20 Фарисеї запитали Його, коли прийде Царство Боже. \add Ісус\add* відповів:
|
||
\p \wj ―Царство Боже прийде непомітно.\wj*
|
||
\v 21 \wj Ніхто не зможе сказати: «Ось воно тут!» або: «Воно там!», бо Царство Боже серед вас.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 22 Потім Він промовив до учнів:
|
||
\p \wj ―Прийдуть дні, коли забажаєте побачити бодай один день Сина Людського, але не побачите.\wj*
|
||
\v 23 \wj Скажуть вам: «Ось Він там!» або: «Ось Він тут!» – не ходіть і не біжіть за ними!\wj*
|
||
\v 24 \wj Бо як блискавка, блиснувши, освітлює небо від одного краю до іншого, так буде й Син Людський у день Свій.\wj*
|
||
\v 25 \wj Але перше Йому треба багато страждати та бути відкинутим цим поколінням.\wj*
|
||
\v 26 \wj Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Людського:\wj*
|
||
\v 27 \wj \add люди\add* їли, пили, одружувались, виходили заміж аж до дня, коли Ной увійшов у ковчег, і прийшов потоп та знищив усіх.\wj*\f + \fr 17:27 \ft \xt Див. Бут. 6:9\xt*.\f*
|
||
\p
|
||
\v 28 \wj Так само, як було й за днів Лота: \add люди\add* їли, пили, продавали, купували, садили, будували;\wj*
|
||
\v 29 \wj але того дня, коли Лот вийшов із Содома, з неба випав дощ вогню й сірки та знищив їх.\wj*\f + \fr 17:29 \ft \xt Див. Бут. 19:1-29\xt*.\f*
|
||
\p
|
||
\v 30 \wj Так буде й того дня, коли Син Людський зʼявиться.\wj*
|
||
\v 31 \wj Того дня, хто буде на даху, а речі його в домі, нехай не сходить за ними; і хто буде в полі, також нехай не вертається назад.\wj*
|
||
\v 32 \wj Памʼятайте про дружину Лота.\wj*\f + \fr 17:32 \ft \xt Див. Бут. 19:15-17, 26\xt*.\f*
|
||
\v 33 \wj Хто намагатиметься спасти своє життя, той загубить його; а хто втратить життя, той його збереже.\wj*
|
||
\v 34 \wj Кажу вам, що тієї ночі будуть двоє на одному ліжку: одного буде взято, а другого залишено.\wj*
|
||
\v 35 \wj Дві жінки будуть молоти разом: одну буде взято, а другу залишено.\wj*
|
||
\v 36 \wj Двоє чоловіків будуть у полі: одного візьмуть, а другого залишать.\wj*\f + \fr 17:36 \ft Деякі ранні рукописи не містять цього вірша.\f*
|
||
\p
|
||
\v 37 Вони запитали:
|
||
\p ―Де, Господи?
|
||
\p Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Де буде тіло, там зберуться й орли.\wj*
|
||
\c 18
|
||
\s1 Притча про наполегливу вдову
|
||
\p
|
||
\v 1 Тоді \add Ісус\add* розповів їм притчу про те, що їм треба завжди молитися та не занепадати духом.
|
||
\p
|
||
\v 2 Він сказав:
|
||
\p \wj ―В одному місті був суддя, який не боявся Бога та не соромився людей.\wj*
|
||
\v 3 \wj У тому ж місті була вдова, котра приходила до нього й просила: «Захисти мене від мого кривдника!»\wj*
|
||
\v 4 \wj Деякий час він відмовлявся, але потім промовив до себе: «Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся,\wj*
|
||
\v 5 \wj але через те, що ця вдова не дає мені спокою, захищу її, щоб вона не приходила безперестанку й не докучала мені».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 6 І сказав Господь:
|
||
\p \wj ―Почуйте, що каже неправедний суддя!\wj*
|
||
\v 7 \wj Так невже Бог не захистить Своїх обраних, котрі взивають до Нього день і ніч? Чи забариться Він?\wj*
|
||
\v 8 \wj Кажу вам: Він негайно захистить їх. Але коли прийде Син Людський, чи знайде Він віру на землі?\wj*
|
||
\s1 Притча про фарисея та митника
|
||
\p
|
||
\v 9 Тим, хто був упевнений в особистій праведності та принижував інших, \add Ісус\add* розповів таку притчу:
|
||
\p
|
||
\v 10 \wj ―Двоє чоловіків прийшли в Храм помолитися. Один був фарисеєм, а інший – митником.\wj*
|
||
\v 11 \wj Фарисей стояв і так собі молився: «Боже, дякую Тобі за те, що я не такий, як інші люди, – грабіжники, неправедні, невірні або як цей митник.\wj*
|
||
\v 12 \wj Я пощу двічі на тиждень, даю десятину зі всякого прибутку!»\wj*
|
||
\v 13 \wj А митник стояв здалека й не смів навіть очей звести на небо, але бив себе в груди та казав: «Боже, змилуйся наді мною, грішним!»\wj*
|
||
\v 14 \wj Кажу вам: цей чоловік повернувся додому виправданий, а не той; бо кожний, хто себе підносить, буде принижений, а хто себе принижує, буде піднесений.\wj*
|
||
\s1 Ісус благословляє маленьких дітей
|
||
\p
|
||
\v 15 Деякі люди приносили до Нього також і дітей, щоб Він доторкнувся до них \add та благословив\add*, але учні, побачивши це, забороняли їм.
|
||
\p
|
||
\v 16 Ісус покликав їх до себе й сказав: \wj «Пустіть дітей приходити до Мене й не забороняйте їм, бо таким, як вони, належить Царство Боже.\wj*
|
||
\v 17 \wj Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не ввійде до нього!»\wj*
|
||
\s1 Багатий керівник
|
||
\p
|
||
\v 18 Один із керівників сказав:
|
||
\p ―Учителю добрий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне.
|
||
\p
|
||
\v 19 Ісус відповів йому:
|
||
\p \wj ―Чому ти називаєш Мене добрим? Ніхто не є Добрий, окрім Самого Бога.\wj*
|
||
\v 20 \wj Ти знаєш заповіді: «Не чини перелюбу», «Не вбивай», «Не вкради», «Не обманюй», «Шануй твого батька та матір».\wj*\f + \fr 18:20 \ft \xt Див. Вих. 20:12-16; Повт. 5:16-20\xt*.\f*
|
||
\p
|
||
\v 21 Він же сказав:
|
||
\p ―Усе це я зберіг змалку.
|
||
\p
|
||
\v 22 Почувши це, Ісус сказав йому:
|
||
\p \wj ―Одного тобі ще бракує: продай усе, що маєш, та роздай бідним, і матимеш скарб на небесах; а тоді приходь та слідуй за Мною.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 23 Почувши це, він глибоко засмутився, адже був дуже багатий.
|
||
\v 24 Ісус же, побачивши, що він засмутився, сказав:
|
||
\p \wj ―Як важко багатому ввійти в Царство Боже!\wj*
|
||
\v 25 \wj Адже легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 26 Ті, що почули це, запитали:
|
||
\p ―Хто ж тоді може бути спасенний?
|
||
\p
|
||
\v 27 \add Ісус\add* відповів:
|
||
\p \wj ―Неможливе для людей – можливе для Бога.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 28 Тоді Петро сказав:
|
||
\p ―Ось ми залишили, що в нас було, та пішли за Тобою.
|
||
\p
|
||
\v 29 Він відповів:
|
||
\p \wj ―Істинно кажу вам: немає нікого, хто б залишив дім, дружину, дітей, батьків і братів заради Царства Божого\wj*
|
||
\v 30 \wj й не отримав би значно більше в цей час, а в майбутньому віці – вічне життя.\wj*
|
||
\s1 Ісус утретє звіщає Свою смерть та воскресіння
|
||
\p
|
||
\v 31 \add Ісус\add* узяв дванадцятьох та сказав їм: \wj «Ось ми йдемо до Єрусалима, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського.\wj*
|
||
\v 32 \wj Він буде виданий язичникам, і насміхатимуться з Нього, і зневажатимуть Його, і плюватимуть на Нього.\wj*
|
||
\v 33 \wj Будуть бичувати Його та вбʼють, але третього дня Він воскресне».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 34 Та вони нічого з цього не зрозуміли. Ці слова були приховані від них, і вони не розуміли сказаного.
|
||
\s1 Зцілення незрячого біля Єрихона
|
||
\p
|
||
\v 35 Коли ж Він наближався до Єрихона, один сліпий сидів біля дороги та просив милостиню.
|
||
\v 36 Почувши, що проходить натовп, він запитав, що відбувається.
|
||
\p
|
||
\v 37 Йому сказали, що Ісус із Назарета проходить.
|
||
\v 38 Тоді він закричав:
|
||
\p ―Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!
|
||
\p
|
||
\v 39 Ті, що йшли попереду, почали докоряти йому, щоб він мовчав, але він ще голосніше закричав:
|
||
\p ―Сину Давидів, змилуйся наді мною!
|
||
\p
|
||
\v 40 Ісус зупинився та звелів привести сліпого до Себе. Коли той наблизився до Нього, \add Ісус\add* спитав його:
|
||
\p
|
||
\v 41 \wj ―Що хочеш, щоб Я зробив для тебе?\wj*
|
||
\p Той відповів:
|
||
\p ―Господи, щоб я знову бачив!
|
||
\p
|
||
\v 42 Ісус сказав йому:
|
||
\p \wj ―Прозрій! Віра твоя спасла тебе!\wj*
|
||
\p
|
||
\v 43 І він умить прозрів та пішов за \add Ісусом\add*, прославляючи Бога. І весь народ, побачивши це, теж славив Бога.
|
||
\c 19
|
||
\s1 Ісус та Закхей
|
||
\p
|
||
\v 1 Ісус зайшов у Єрихон та проходив через місто.
|
||
\v 2 І ось один багатий чоловік, на імʼя Закхей, який був старший над митниками,
|
||
\v 3 бажав бачити Ісуса, але через натовп не міг, оскільки був малого зросту.
|
||
\v 4 Тоді побіг уперед та заліз на шовковицю, щоб побачити Ісуса, бо тією дорогою Він мав проходити.
|
||
\p
|
||
\v 5 Прийшовши на те місце, Ісус глянув угору та промовив до нього:
|
||
\p \wj ―Закхею, злізь скоріше, бо сьогодні Я повинен залишитись у твоєму домі.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 6 Той поспішно зліз і радо прийняв Його.
|
||
\p
|
||
\v 7 Побачивши це, усі почали нарікати говорячи:
|
||
\p ―Він зайшов у гостину до грішного чоловіка.
|
||
\p
|
||
\v 8 Закхей же встав та сказав Господеві:
|
||
\p ―Господи! Половину свого майна я віддаю бідним і, якщо когось чимось обманув, повертаю вчетверо.
|
||
\p
|
||
\v 9 Тоді Ісус сказав йому:
|
||
\p \wj ―Сьогодні спасіння прийшло в цей дім, адже й він син Авраама.\wj*
|
||
\v 10 \wj Бо Син Людський прийшов знайти та спасти загублене.\wj*
|
||
\s1 Притча про десять мін
|
||
\p
|
||
\v 11 Тим, хто це слухав, Ісус розповів притчу, бо Він був недалеко від Єрусалима, і вони думали, що Царство Боже має зʼявитися негайно.
|
||
\p
|
||
\v 12 Отже, Він сказав:
|
||
\p \wj —Один знатний чоловік вирушив у далеку країну, щоб отримати царство та повернутися.\wj*
|
||
\v 13 \wj Покликавши десятьох рабів, він роздав їм десять мін\wj*\f + \fr 19:13 \ft \tl Міна\tl* – 100 драхм або 100 динаріїв.\f* \wj і сказав їм: «Вкладіть ці гроші в діло, доки я не повернуся!»\wj*
|
||
\v 14 \wj Але жителі цієї країни ненавиділи його й надіслали посланців слідом за ним, щоб сказати: «Не бажаємо, щоб він царював над нами!»\wj*
|
||
\p
|
||
\v 15 \wj Отримавши царську владу, він повернувся та покликав до себе рабів, котрим роздав гроші, аби дізнатися, який вони отримали прибуток.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 16 \wj Перший прийшов і сказав: «Господарю, твоя міна принесла десять мін!»\wj*
|
||
\p
|
||
\v 17 \wj Господар сказав: «Добре, хороший та вірний рабе! За те, що ти був вірний у малому, отримай владу над десятьма містами!»\wj*
|
||
\p
|
||
\v 18 \wj Прийшов другий та сказав: «Господарю, твоя міна принесла пʼять мін!»\wj*
|
||
\p
|
||
\v 19 \wj Господар сказав: «І ти володій пʼятьма містами!»\wj*
|
||
\p
|
||
\v 20 \wj Прийшов третій і сказав: «Господарю, ось твоя міна, яку я зберігав, загорнувши в хустину.\wj*
|
||
\v 21 \wj Я боявся тебе, бо ти жорстока людина: ти береш те, чого не клав, і жнеш там, де не сіяв!»\wj*
|
||
\p
|
||
\v 22 \wj Господар відповів: «Зі слів твоїх тебе судитиму, лукавий рабе! Ти знав, що я чоловік жорстокий: беру те, чого не поклав, і жну там, де не сіяв?\wj*
|
||
\v 23 \wj Чому ж ти не вклав мого срібла в банк, щоб я, повернувшись, отримав своє з прибутком?»\wj*
|
||
\p
|
||
\v 24 \wj І сказав присутнім: «Заберіть від нього міну й віддайте тому, хто має десять мін».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 25 \wj Вони відповіли: «Господарю, він має десять мін!»\wj*
|
||
\p
|
||
\v 26 \wj Кажу вам, – сказав Він, – тому, хто має, додасться, і матиме надмірно, а від того, хто не має, і те, що має, забереться.\wj*
|
||
\v 27 \wj А ворогів моїх, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди й убийте переді мною.\wj*
|
||
\s1 Тріумфальний вхід в Єрусалим
|
||
\p
|
||
\v 28 Сказавши це, Ісус пішов далі в Єрусалим\f + \fr 19:28 \ft Буквально: \fqa пішов попереду, піднімаючись до Єрусалима.\f*.
|
||
\v 29 Коли наблизився до Вітфагії та Віфанії, до гори, що зветься Оливною, Він надіслав двох учнів
|
||
\v 30 та сказав: \wj «Ідіть у село, яке перед вами, і як зайдете, то знайдете привʼязане осля, на яке ще ніхто з людей не сідав; відвʼяжіть його й приведіть.\wj*
|
||
\v 31 \wj Якщо хтось спитає вас: „Чому ви відвʼязуєте його?“, скажіть: „Господь потребує його“».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 32 Посланці пішли й знайшли все так, як Ісус сказав їм.
|
||
\v 33 Коли вони відвʼязували осля, господарі спитали їх:
|
||
\p ―Чому відвʼязуєте осля?
|
||
\p
|
||
\v 34 Вони відповіли:
|
||
\p ―Господь потребує його!
|
||
\p
|
||
\v 35 І привели осля до Ісуса та, накинувши на нього свій одяг, посадили Ісуса.
|
||
\v 36 Коли Він їхав, \add люди\add* стелили свій одяг по дорозі.
|
||
\v 37 А коли Він наблизився до схилу Оливної гори, безліч учнів почали радісно та голосно прославляти Бога за всі чудеса, які вони бачили.
|
||
\p
|
||
\v 38 Вони викрикували:
|
||
\q1 «Благословенний Цар,
|
||
\q2 Який іде в імʼя Господа!»\f + \fr 19:38 \ft \xt Див. Пс. 117:26\xt*.\f*
|
||
\b
|
||
\q1 «Мир на небі й слава на висоті!»
|
||
\p
|
||
\v 39 Деякі фарисеї з натовпу казали Ісусові:
|
||
\p ―Учителю, заборони Своїм учням!
|
||
\p
|
||
\v 40 Але Він відповів:
|
||
\p \wj ―Кажу вам: якщо вони замовкнуть, кричатиме каміння!\wj*
|
||
\p
|
||
\v 41 Коли вони наблизились до Єрусалима й побачили місто, Ісус заплакав над ним.
|
||
\p
|
||
\v 42 Він сказав: \wj «Коли б зрозуміло ти сьогодні, що могло принести тобі мир! Але тепер це приховано від очей твоїх!\wj*
|
||
\v 43 \wj Прийдуть дні, коли вороги твої оточать тебе валом, обляжуть та стиснуть тебе звідусюди!\wj*
|
||
\v 44 \wj Вони знищать тебе та вбʼють твоїх дітей, не залишать каменя на камені в тобі, бо ти не впізнало часу твоїх відвідин».\wj*
|
||
\s1 Очищення Храму
|
||
\p
|
||
\v 45 Ісус увійшов у Храм та вигнав усіх тих, хто продавав і купував \add там\add*.
|
||
\v 46 Він казав їм: \wj «Написано:\wj*
|
||
\q1 \wj „Дім Мій буде Домом Молитви“,\wj*\f + \fr 19:46 \ft \xt Див. Іс. 56:7\xt*.\f*
|
||
\q2 \wj а ви зробили з нього „притулок розбійників!“»\wj*\f + \fr 19:46 \ft \xt Див. Єр. 7:11\xt*.\f*
|
||
\p
|
||
\v 47 Ісус навчав у Храмі щодня. А первосвященники, книжники та старійшини народу шукали нагоди вбити Його.
|
||
\v 48 Однак не знали, як це зробити, бо весь народ тримався біля Нього, слухаючи Його уважно.
|
||
\c 20
|
||
\s1 Питання про владу Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 1 Одного дня, коли \add Ісус\add* навчав народ у Храмі, проповідуючи Добру Звістку, до Нього підійшли первосвященники, книжники та старійшини
|
||
\v 2 й запитали Його:
|
||
\p ―Скажи нам, якою владою Ти це робиш? Або хто дав Тобі таку владу?
|
||
\p
|
||
\v 3 \add Ісус\add* сказав їм у відповідь:
|
||
\p \wj ―Запитаю і Я вас про одне. Скажіть Мені:\wj*
|
||
\v 4 \wj Іванове хрещення було з Неба чи від людей?\wj*
|
||
\p
|
||
\v 5 Вони ж стали говорити між собою:
|
||
\p ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає: «Чому ж ви не повірили йому?»
|
||
\v 6 Якщо ж ми скажемо: «Від людей», то весь народ побʼє нас камінням, бо вони переконані, що Іван був пророком.
|
||
\p
|
||
\v 7 Тож вони відповіли, що не знають, звідки воно.
|
||
\p
|
||
\v 8 Ісус сказав:
|
||
\p \wj ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.\wj*
|
||
\s1 Притча про виноградник та орендарів
|
||
\p
|
||
\v 9 І почав Він розповідати людям таку притчу:
|
||
\p \wj ―Один чоловік посадив виноградник, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож на довгий час.\wj*
|
||
\v 10 \wj Коли надійшов час, він надіслав одного раба до виноградарів, щоб вони віддали його частину врожаю. Однак виноградарі побили його й відіслали назад ні з чим.\wj*
|
||
\v 11 \wj Він надіслав іншого раба, але вони й того, побивши та зневаживши, відіслали ні з чим.\wj*
|
||
\v 12 \wj Він надіслав третього, але вони й цього поранили та викинули з \add виноградника\add*.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 13 \wj Тоді господар виноградника подумав: «Що ж мені робити? Надішлю \add до них\add* мого улюбленого сина, може, його поважатимуть!»\wj*
|
||
\p
|
||
\v 14 \wj Але виноградарі, побачивши його, сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вбʼємо його, щоб спадщина дісталася нам!»\wj*
|
||
\v 15 \wj Вони його вивели з виноградника та вбили.\wj*
|
||
\p \wj Що ж зробить із ними господар виноградника?\wj*
|
||
\v 16 \wj Він прийде та вбʼє тих виноградарів, а виноградник віддасть іншим.\wj*
|
||
\p Тоді ті, хто слухав, сказали:
|
||
\p ―Нехай не станеться так!
|
||
\p
|
||
\v 17 Але \add Ісус\add*, подивившись на них, запитав:
|
||
\p \wj ―Тоді що означає написане:\wj*
|
||
\q1 \wj «Камінь, який відкинули будівничі,\wj*
|
||
\q2 \wj став наріжним каменем»?\wj*\f + \fr 20:17 \ft \xt Див. Пс. 117:22\xt*.\f*
|
||
\m
|
||
\v 18 \wj Кожен, хто впаде на цей камінь, буде розбитий, а той, на кого він впаде, буде розчавлений.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 19 Книжники та первосвященники шукали нагоди схопити \add Ісуса\add*, але боялися народу. Вони зрозуміли, що Він про них сказав цю притчу.
|
||
\s1 Плата податків Кесарю
|
||
\p
|
||
\v 20 І почали вони уважно слідкувати за Ним, надіслали людей, які вдавали із себе праведних, щоб спіймати Його на слові й видати владі намісника.
|
||
\p
|
||
\v 21 Вони запитали Його:
|
||
\p ―Учителю, ми знаємо, що Ти правдиво говориш та навчаєш. Ти не зважаєш на людське обличчя, а правдиво навчаєш Божого шляху.
|
||
\v 22 Чи годиться нам платити податок Кесареві, чи ні?
|
||
\p
|
||
\v 23 Зрозумівши їхню хитрість, \add Ісус\add* сказав їм:
|
||
\p
|
||
\v 24 \wj ―Покажіть Мені динарій! Чиє на ньому зображення та напис?\wj*
|
||
\p Вони відповіли:
|
||
\p ―Кесаря!
|
||
\p
|
||
\v 25 Тоді Він сказав:
|
||
\p \wj ―Тож віддайте Кесареві Кесареве, а Богові – Боже!\wj*
|
||
\p
|
||
\v 26 Вони не змогли впіймати Його на слові перед народом і, здивовані Його відповіддю, замовкли.
|
||
\s1 Питання відносно воскресіння
|
||
\p
|
||
\v 27 Тоді підійшли \add до Ісуса\add* деякі садукеї, які кажуть, що немає воскресіння \add з мертвих\add*, і запитали Його:
|
||
\p
|
||
\v 28 ―Учителю, Мойсей написав нам: «Якщо чийсь брат помре та залишить дружину бездітною, то нехай його брат візьме дружину померлого та підніме нащадка своєму братові».
|
||
\v 29 Було семеро братів. Перший одружився та помер бездітним.
|
||
\v 30 Потім другий
|
||
\v 31 і третій одружувалися з вдовою, і так усі семеро. Вони померли, не залишивши дітей після себе.
|
||
\v 32 Після всіх померла й жінка.
|
||
\v 33 Отже, при воскресінні чиєю дружиною вона буде? Адже всі семеро мали її за дружину.
|
||
\p
|
||
\v 34 Ісус відповів їм:
|
||
\p \wj ―Люди цього віку одружуються та виходять заміж.\wj*
|
||
\v 35 \wj Але ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть одружуватись і не виходитимуть заміж.\wj*
|
||
\v 36 \wj І померти вже не зможуть, а будуть як ангели, бо вони є синами Божими та синами воскресіння.\wj*
|
||
\v 37 \wj А те, що мертві воскресають, показав Мойсей при полумʼї вогню тернового куща, коли назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака і Богом Якова.\wj*\f + \fr 20:37 \ft \xt Див. Вих. 3:6\xt*.\f*
|
||
\v 38 \wj Він є Богом не мертвих, а живих! Для Нього всі живі!\wj*
|
||
\p
|
||
\v 39 Деякі з книжників сказали:
|
||
\p ―Учителю, Ти добре сказав!
|
||
\p
|
||
\v 40 І більше ніхто не наважувався ставити Йому запитання.
|
||
\s1 Чи є Христос Сином Давидовим?
|
||
\p
|
||
\v 41 Потім \add Ісус\add* запитав їх:
|
||
\p \wj ―Чому вони кажуть, що Христос є сином Давида?\wj*
|
||
\v 42 \wj Сам же Давид каже в книзі Псалмів:\wj*
|
||
\q1 \wj «Господь сказав Господеві моєму:\wj*
|
||
\q2 \wj „Сядь праворуч від Мене,\wj*
|
||
\q1
|
||
\v 43 \wj доки Я не покладу ворогів Твоїх,\wj*
|
||
\q2 \wj як підніжок для Твоїх ніг“».\wj*\f + \fr 20:43 \ft \xt Див. Пс. 109:1\xt*.\f*
|
||
\m
|
||
\v 44 \wj Давид називає Його Господом, як Він може бути його Сином?\wj*
|
||
\s1 Звинувачення книжників
|
||
\p
|
||
\v 45 Коли весь народ слухав, \add Ісус\add* промовив до учнів:
|
||
\v 46 \wj «Стережіться книжників: їм подобається одягатись у довгі одежі, вони люблять привітання на ринках, перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах.\wj*
|
||
\v 47 \wj Вони зʼїдають доми вдів, але прикриваються довгими молитвами. Вони отримають суворіше покарання».\wj*
|
||
\c 21
|
||
\s1 Пожертва вдови
|
||
\p
|
||
\v 1 \add Ісус\add* дивився, як багатії клали свої дари в скарбницю \add Храму\add*.
|
||
\v 2 Побачив Він також і бідну вдову, яка поклала туди дві лепти\f + \fr 21:2 \ft Лепта – це найдрібніша монета, дорівнює 1128 динарія.\f*.
|
||
\p
|
||
\v 3 І промовив: \wj «Істинно кажу вам: ця бідна вдова поклала більше, ніж усі інші,\wj*
|
||
\v 4 \wj бо всі клали зі свого достатку, а вона зі своєї бідності поклала все, що в неї було на прожиток».\wj*
|
||
\s1 Пророцтво про руйнування Храму
|
||
\p
|
||
\v 5 Коли присутні заговорили про Храм, що він прикрашений дорогоцінним камінням та дарами, Він сказав:
|
||
\p
|
||
\v 6 \wj ―Прийдуть дні, коли з того, що бачите, не залишиться каменя на камені, який не був би зруйнований.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 7 І запитали Його:
|
||
\p ―Учителю, коли це станеться? І яка ознака того, що це має статися?
|
||
\p
|
||
\v 8 Він відповів:
|
||
\p \wj ―Дивіться, щоб ніхто не ввів вас в оману, бо багато хто прийде в імʼя Моє й казатиме: «Це Я!» і «Час наблизився!» Не йдіть за ними!\wj*
|
||
\v 9 \wj Коли почуєте про війни та повстання, не лякайтеся: спочатку все це має статися, але кінець буде не відразу.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 10 Тоді сказав їм:
|
||
\p \wj ―Повстане народ проти народу й царство проти царства.\wj*
|
||
\v 11 \wj Будуть сильні землетруси в різних місцях, голод та чума. Будуть відбуватися страшні події та великі знамення на небі.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 12 \wj Але перед тим, як все це відбудеться, накладуть на вас руки та переслідуватимуть вас. Видаватимуть вас у синагоги та вʼязниці, поведуть вас до царів та правителів через імʼя Моє.\wj*
|
||
\v 13 \wj І це дасть вам можливість свідчити.\wj*
|
||
\v 14 \wj Отже, покладіть собі в серця не турбуватись завчасно, що говорити на свій захист,\wj*
|
||
\v 15 \wj бо Я дам вам слова й таку мудрість, якій не зможуть противитися й суперечити всі ваші противники.\wj*
|
||
\v 16 \wj Вас будуть зраджувати навіть ваші батьки, брати, родичі та друзі. Декого з вас вбиватимуть.\wj*
|
||
\v 17 \wj І всі будуть ненавидіти вас через Моє імʼя.\wj*
|
||
\v 18 \wj Але жодна волосина з вашої голови не пропаде.\wj*
|
||
\v 19 \wj Терпінням вашим ви здобудете душі ваші.\wj*
|
||
\s1 Пророцтво про руйнування Єрусалима
|
||
\p
|
||
\v 20 \wj Коли ж побачите Єрусалим, оточений військами, тоді знайте, що його спустошення наблизилось.\wj*
|
||
\v 21 \wj Тоді ті, що в Юдеї, нехай тікають у гори; ті, що в Єрусалимі, нехай виходять із нього; а ті, що будуть на полях, нехай до нього не входять.\wj*
|
||
\v 22 \wj Бо це буде час помсти, коли все написане здійсниться.\wj*
|
||
\v 23 \wj Горе вагітним і тим, що будуть годувати грудьми в ті дні, бо велике лихо буде на землі та гнів на цьому народі.\wj*
|
||
\v 24 \wj \add Люди\add* будуть гинути від меча, їх заберуть у полон поміж усі народи. Єрусалим топтатимуть язичники, аж доки час язичників не закінчиться.\wj*
|
||
\s1 Прихід Сина Людського
|
||
\p
|
||
\v 25 \wj І будуть знамення на сонці, місяці та зірках, а на землі буде жах між народами та розгубленість від ревіння морських хвиль.\wj*
|
||
\v 26 \wj Люди вмиратимуть від страху в очікуванні подій, що насуваються на людство, бо сили небесні захитаються.\wj*
|
||
\v 27 \wj І тоді \add люди\add* побачать Сина Людського, Який приходить на хмарі з великою силою та славою.\wj*
|
||
\v 28 \wj Коли ці речі почнуть збуватися, ви встаньте та підійміть ваші голови, бо наближається визволення ваше.\wj*
|
||
\s1 Урок від смоковниці
|
||
\p
|
||
\v 29 Потім сказав їм цю притчу:
|
||
\p \wj ―Дивіться на смоковницю та на всі дерева:\wj*
|
||
\v 30 \wj коли на них зʼявляється листя, знаєте, що літо вже близько.\wj*
|
||
\v 31 \wj Так і ви, коли побачите, що це збувається, знайте: Царство Боже вже близько.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 32 \wj Істинно кажу вам: не мине цей рід, поки все це не станеться.\wj*
|
||
\v 33 \wj Небо та земля проминуть, але слова Мої не проминуть.\wj*
|
||
\s1 Заклик до спостережливості
|
||
\p
|
||
\v 34 \wj Будьте уважні, щоб ваші серця не обтяжували ненажерство, пʼянство та життєві турботи і щоб день той не застав вас зненацька,\wj*
|
||
\v 35 \wj як пастка. Бо він прийде несподівано для всіх, хто живе на землі.\wj*
|
||
\v 36 \wj Завжди пильнуйте та моліться, щоб мати змогу уникнути всього того, що має відбутися, і стати перед Сином Людським.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 37 Кожен день \add Ісус\add* навчав у Храмі, а вночі виходив та перебував на горі, що зветься Оливною.
|
||
\v 38 Увесь народ збирався зранку в Храмі, аби слухати Його.
|
||
\c 22
|
||
\s1 Змова вбити Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 1 Наближалося свято Опрісноків, що зветься Пасхою.
|
||
\v 2 Первосвященники та книжники шукали, як убити \add Ісуса\add*, але боялися народу.
|
||
\v 3 Тоді увійшов сатана в Юду, званого Іскаріот, що був із числа дванадцяти.
|
||
\v 4 Він пішов та зговорився з первосвященниками та начальниками храмової охорони, як видати їм \add Ісуса\add*.
|
||
\v 5 Вони зраділи та обіцяли дати йому грошей.
|
||
\v 6 Юда погодився та шукав слушної нагоди, щоб Його видати без народу.
|
||
\s1 Остання вечеря
|
||
\p
|
||
\v 7 Настав день свята Опрісноків, коли належало принести пасхальну жертву.
|
||
\v 8 І надіслав \add Ісус\add* Петра та Івана, кажучи:
|
||
\p \wj ―Ідіть та приготуйте для нас Пасху, щоб ми спожили.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 9 Вони спитали:
|
||
\p ―Де Ти хочеш, щоб ми приготували?
|
||
\p
|
||
\v 10 Він відповів їм:
|
||
\p \wj ―Коли ввійдете в місто, вас зустріне чоловік, який нестиме глечик із водою. Ідіть за ним до дому, куди він увійде,\wj*
|
||
\v 11 \wj та скажіть господареві дому: «Учитель питає тебе: „Де кімната, у якій Я буду споживати Пасху з Моїми учнями?“»\wj*
|
||
\v 12 \wj Він покаже вам нагорі велику прибрану кімнату – там і приготуйте.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 13 Вони пішли й знайшли все саме так, як казав їм \add Ісус\add*, та приготували там Пасху.
|
||
\s1 Таємна Вечеря
|
||
\p
|
||
\v 14 Коли настав час, \add Ісус\add* з апостолами сіли за стіл.
|
||
\v 15 Він сказав їм: \wj «Я дуже хотів їсти цю Пасху разом із вами перед Моїм стражданням.\wj*
|
||
\v 16 \wj Кажу вам: уже не їстиму її, доки вона не звершиться в Царстві Божому».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 17 І, узявши чашу та подякувавши Богу, сказав: \wj «Візьміть її та поділіть між вами.\wj*
|
||
\v 18 \wj Кажу вам: віднині не питиму більше з цього виноградного плоду, доки не прийде Царство Боже».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 19 Потім узяв хліб та, подякувавши, розламав і дав їм, кажучи: \wj «Це є тіло Моє, що за вас віддається. Чиніть це на згадку про Мене».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 20 Так само після того, як поїли, узяв і чашу, кажучи: \wj «Ця чаша – Новий Завіт у Моїй крові, що проливається за вас.\wj*
|
||
\v 21 \wj Однак рука того, хто зраджує Мене, зі Мною за столом.\wj*
|
||
\v 22 \wj Бо Син Людський іде, як і було призначено, але горе тому чоловікові, через якого зраджено Його».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 23 Вони почали питати один одного, хто з них міг би таке зробити.
|
||
\s1 Суперечка про найбільшого
|
||
\p
|
||
\v 24 Потім знялась між ними суперечка, хто з них найбільший.
|
||
\p
|
||
\v 25 \add Ісус\add* же сказав їм:
|
||
\p \wj ―Царі народів володіють ними, і тих, що керують ними, називають благодійниками.\wj*
|
||
\v 26 \wj Але ви не \add будьте\add* такими! Навпаки: найбільший між вами нехай буде як найменший, і той, хто керує, \add нехай буде\add* як слуга.\wj*
|
||
\v 27 \wj Бо хто більший: той, що сидить за столом, чи той, хто прислуговує? Чи не той, хто сидить за столом? Я ж серед вас як слуга.\wj*
|
||
\v 28 \wj Ви ті, що залишилися зі Мною в Моїх випробуваннях.\wj*
|
||
\v 29 \wj І Я заповідаю вам Царство, як Мені заповів Мій Отець,\wj*
|
||
\v 30 \wj щоб ви їли та пили за столом у Царстві Моєму. Ви сядете на престолах, судячи дванадцять племен Ізраїля.\wj*
|
||
\s1 Пророцтво про відречення Петра
|
||
\p
|
||
\v 31 \wj Симоне, Симоне! Ось сатана просив просіяти вас, як пшеницю.\wj*
|
||
\v 32 \wj Але Я молився за тебе, щоб ти не загубив віри та після навернення зміцнив твоїх братів.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 33 Петро сказав Йому:
|
||
\p ―Господи, з Тобою я готовий іти у вʼязницю й на смерть.
|
||
\p
|
||
\v 34 Але \add Ісус\add* відповів:
|
||
\p \wj ―Кажу тобі, Петре, що півень ще не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 35 Потім промовив до них:
|
||
\p \wj ―Коли Я вас посилав без гаманця, без торби та взуття, чи бракувало вам чогось?\wj*
|
||
\p Вони сказали:
|
||
\p ―Нічого.
|
||
\p
|
||
\v 36 \wj ―Але тепер хто має гаманець, нехай візьме його, так само й торбу; хто ж не має меча, хай продасть свій одяг та купить меч.\wj*
|
||
\v 37 \wj Кажу вам: на Мені має здійснитися те, що написано: «Його зараховано до злочинців».\wj*\f + \fr 22:37 \ft \xt Див. Іс. 53:12\xt*.\f* \wj Бо все, що про Мене записано, збувається.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 38 Вони сказали:
|
||
\p ―Господи, дивись, у нас два мечі.
|
||
\p Він відповів:
|
||
\p \wj ―Цього достатньо.\wj*
|
||
\s1 Ісус молиться на Оливній горі
|
||
\p
|
||
\v 39 \add Ісус\add*, за своїм звичаєм, пішов на Оливну гору, і Його учні пішли за Ним.
|
||
\v 40 Дійшовши до того місця, Він сказав їм:
|
||
\p \wj ―Моліться, щоб не впасти в спокусу!\wj*
|
||
\p
|
||
\v 41 А Сам відійшов від них на відстань кинутого каменя, став на коліна та молився
|
||
\v 42 кажучи: \wj «Отче, якщо бажаєш, нехай ця чаша обмине Мене. Однак нехай буде не Моя воля, а Твоя».\wj*
|
||
\v 43 Тоді з неба зʼявився ангел та зміцнював Його.
|
||
\v 44 В агонії Він почав молитися ще старанніше. І піт Його став, мов краплі крові, що падали на землю.
|
||
\v 45 Вставши від молитви, Він підійшов до учнів і знайшов, що вони заснули, \add виснажені\add* смутком.
|
||
\p
|
||
\v 46 Він сказав їм:
|
||
\p \wj ―Чому ви спите? Прокиньтеся та моліться, щоб не впасти в спокусу!\wj*
|
||
\s1 Зрада та арешт Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 47 Коли Він ще говорив, ось підійшов натовп, і той, кого звали Юда, один із дванадцятьох, ішов перед ними. Він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його.
|
||
\v 48 Ісус сказав йому:
|
||
\p \wj ―Юдо, ти поцілунком видаєш Сина Людського?\wj*
|
||
\p
|
||
\v 49 Коли ті, що були з \add Ісусом\add*, побачили, що має статися, сказали:
|
||
\p ―Господи, чи не вдарити нам мечем?
|
||
\p
|
||
\v 50 І один із них \add мечем\add* ударив раба первосвященника й відрубав йому праве вухо.
|
||
\v 51 Але Ісус сказав:
|
||
\p \wj ―Облиште, досить!\wj*
|
||
\p І, торкнувшись його вуха, зцілив його.
|
||
\v 52 Потім Ісус звернувся до первосвященників, начальників храмової охорони та старійшин: \wj «Ви вийшли \add проти Мене\add*, як проти розбійника, з мечами та киями, щоб заарештувати.\wj*
|
||
\v 53 \wj Щодня Я був із вами в Храмі, і ви не підняли на Мене рук, але зараз ваш час і влада темряви».\wj*
|
||
\s1 Зречення Петра
|
||
\p
|
||
\v 54 Тоді вони схопили Його та привели в дім первосвященника. Петро ж ішов за ними на відстані.
|
||
\v 55 Коли вони розклали вогонь посеред двору та сіли навколо, Петро також сів між ними.
|
||
\v 56 Одна зі служниць, побачивши, що він сидить біля вогню, придивилася до нього пильно та промовила:
|
||
\p ―І цей був із Ним!
|
||
\p
|
||
\v 57 Але \add Петро\add* заперечив кажучи:
|
||
\p ―Я не знаю Його, жінко!
|
||
\p
|
||
\v 58 Трохи пізніше хтось інший побачив його й сказав:
|
||
\p ―Ти теж один із них!
|
||
\p Але Петро відповів:
|
||
\p ―Ні, чоловіче!
|
||
\p
|
||
\v 59 Близько години пізніше інший почав твердити кажучи:
|
||
\p ―Справді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.
|
||
\p
|
||
\v 60 Петро відповів:
|
||
\p ―Чоловіче, я не знаю, про що ти говориш!
|
||
\p І тієї ж миті, коли він ще говорив, заспівав півень.
|
||
\v 61 Господь, обернувшись, глянув на Петра. Тоді Петро згадав слова Господа, які Він сказав: \wj «Перед тим, як сьогодні заспіває півень, ти тричі зречешся Мене».\wj*
|
||
\v 62 І, вийшовши геть, він гірко заплакав.
|
||
\s1 Знущання та побиття Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 63 Люди, які охороняли \add Ісуса\add*, почали насміхатися з Нього та бити Його.
|
||
\v 64 Вони завʼязали Йому очі й питали кажучи: «Пророкуй! Хто Тебе вдарив?»
|
||
\p
|
||
\v 65 І багато інших богохульств казали проти Нього.
|
||
\s1 Ісус перед Синедріоном
|
||
\p
|
||
\v 66 На світанку старійшини народу, первосвященники та книжники зібралися разом і повели Його на свій Синедріон.
|
||
\p
|
||
\v 67 Вони сказали:
|
||
\p ―Якщо Ти – Христос, то скажи нам!
|
||
\p \add Ісус\add* відповів:
|
||
\p \wj ―Навіть якщо скажу, ви не повірите.\wj*
|
||
\v 68 \wj І якщо Я спитаю вас, ви не відповісте.\wj*
|
||
\v 69 \wj Але віднині Син Людський сидітиме праворуч від Всемогутнього Бога.\wj*
|
||
\p
|
||
\v 70 Тоді всі вони стали запитувати:
|
||
\p ―То, значить, Ти – Син Божий?
|
||
\p \add Ісус\add* відповів:
|
||
\p \wj ―Ви самі кажете, що то Я!\wj*
|
||
\p
|
||
\v 71 Тоді вони сказали:
|
||
\p ―Навіщо нам потрібні свідчення? Ми чули це з Його вуст!
|
||
\c 23
|
||
\s1 Ісус перед Пилатом
|
||
\p
|
||
\v 1 Усе зібрання піднялося, і повели Його до Пилата.
|
||
\v 2 Там почали звинувачувати Його:
|
||
\p ―Ми встановили, що Він вводить народ в оману, забороняє сплачувати Кесареві податок і називає Себе Христом, Царем.
|
||
\p
|
||
\v 3 Пилат запитав Його:
|
||
\p ―Ти Цар юдеїв?
|
||
\p \add Ісус\add* відповів:
|
||
\p \wj ―Ти кажеш це!\wj*
|
||
\p
|
||
\v 4 Тоді Пилат сказав первосвященникам та натовпу:
|
||
\p ―Я не знаходжу в Цій Людині жодної провини.
|
||
\p
|
||
\v 5 Але вони наполягали кажучи:
|
||
\p ―Він підбурює народ, навчаючи всюди в Юдеї, почав із Галілеї, а тепер прийшов сюди.
|
||
\s1 Ісус перед Іродом
|
||
\p
|
||
\v 6 Почувши це, Пилат запитав, чи Він галілеянин.
|
||
\v 7 І дізнавшись, що Ісус із \add території\add*, яка підвладна Іродові, відіслав Його до Ірода, котрий був у ті дні в Єрусалимі.
|
||
\v 8 Коли Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо давно бажав побачити Його. Він багато чув про \add Ісуса\add* та сподівався побачити від Нього якесь знамення.
|
||
\v 9 І ставив Йому багато запитань, але \add Ісус\add* нічого не відповідав.
|
||
\v 10 Первосвященники та книжники, які там стояли, наполегливо звинувачували Його.
|
||
\v 11 Але Ірод зі своїми воїнами, познущавшись та насміявшись із Нього, одягнув \add Ісуса\add* в яскраву одежу й відіслав назад до Пилата.
|
||
\v 12 Того ж дня Ірод і Пилат стали друзями, хоч раніше вони ворогували один з одним.
|
||
\s1 Ісуса засуджено на смерть
|
||
\p
|
||
\v 13 Пилат скликав разом первосвященників, старійшин і народ
|
||
\v 14 та сказав їм:
|
||
\p ―Ви привели до мене Цього Чоловіка та сказали, що Він вводить народ в оману. І ось, дослідивши Його перед вами, я не знайшов на Цьому Чоловікові ніякої провини в тому, у чому ви Його звинувачуєте.
|
||
\v 15 Навіть Ірод, не знайшовши в Ньому жодної провини, відіслав Його назад. Отже, Він не зробив нічого, вартого смерті.
|
||
\v 16 Тож я Його покараю й відпущу.
|
||
\p
|
||
\v 17 На свято йому треба було відпустити одного з вʼязнів.\f + \fr 23:17 \ft Деякі ранні рукописи не містять цього вірша.\f*
|
||
\p
|
||
\v 18 Але вони всі разом закричали кажучи:
|
||
\p ―Візьми Його! Та відпусти нам Варавву!
|
||
\p
|
||
\v 19 \add Варавва\add* був увʼязнений за повстання, яке сталося в місті, та за вбивство.
|
||
\v 20 Пилат, бажаючи відпустити Ісуса, знову заговорив.
|
||
\v 21 Але вони продовжували кричати:
|
||
\p ―Розіпни, розіпни Його!
|
||
\p
|
||
\v 22 Пилат утретє звернувся до них:
|
||
\p ―Яке ж зло Він скоїв? Ніякої провини, вартої смерті, я не знайшов у Ньому! Тож, покаравши Його, відпущу!
|
||
\p
|
||
\v 23 Але вони продовжували кричати та наполягати, щоб \add Ісуса\add* було розіпʼято. І своїми криками вони домоглися свого.
|
||
\v 24 Пилат погодився виконати їхню вимогу.
|
||
\v 25 Він відпустив того, хто за повстання та вбивство був у тюрмі, а Ісуса віддав на \add розпʼяття\add*, як вони вимагали.
|
||
\s1 Розпʼяття Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 26 Коли повели \add Ісуса\add*, то, схопивши Симона з Кирени, що повертався з поля, поклали на нього хрест, щоб він ніс його за Ісусом.
|
||
\v 27 Серед великого натовпу людей, що йшли за Ним, були й жінки, які плакали та жаліли Його.
|
||
\v 28 Ісус повернувся до них та промовив: \wj «Доньки Єрусалима, не плачте за Мною, а плачте за собою та за дітьми вашими.\wj*
|
||
\v 29 \wj Бо ось приходять дні, коли скажуть: „Блаженні неплідні, що не народжували й не годували грудьми!“\wj*
|
||
\q1
|
||
\v 30 \wj Тоді почнуть говорити горам: „Упадіть на нас!“\wj*
|
||
\q2 \wj і пагорбам: „Покрийте нас!“\wj*\f + \fr 23:30 \ft \xt Див. Ос. 10:8\xt*.\f*
|
||
\m
|
||
\v 31 \wj Бо коли так обходяться із зеленим деревом, то що ж буде із сухим?»\wj*
|
||
\p
|
||
\v 32 Разом з \add Ісусом\add* вели на страту двох злочинців.
|
||
\v 33 Коли вони прийшли на місце, яке звалося «місце Черепа», там розіпʼяли Його й злочинців: одного – праворуч, а іншого – ліворуч від Нього.
|
||
\v 34 Ісус же казав: \wj «Отче, прости їм, бо не знають, що чинять!»\wj*
|
||
\p Коли ж ділили Його одяг між собою, то кидали жереб.
|
||
\p
|
||
\v 35 Народ стояв та дивився. Керівники ж насміхалися з Нього, кажучи: «Інших рятував, нехай врятує Себе, якщо Він Христос, Божий Обранець!»
|
||
\p
|
||
\v 36 Глузували з Нього й воїни. Вони давали Йому кислого вина
|
||
\v 37 й казали: «Якщо Ти Цар юдеїв, спаси Себе Самого!»
|
||
\p
|
||
\v 38 Над Ним був напис:
|
||
\pc \sc це цар юдеїв.\sc*
|
||
\p
|
||
\v 39 Один із розіпʼятих злочинців богохульствував проти Нього, кажучи:
|
||
\p ―Хіба Ти не Христос? Спаси Себе й нас!
|
||
\p
|
||
\v 40 А другий відповів, докоряючи йому:
|
||
\p ―Чи ти не боїшся Бога, коли й сам на те саме засуджений?
|
||
\v 41 Ми покарані справедливо за те, що зробили, а Цей не зробив нічого поганого.
|
||
\p
|
||
\v 42 І сказав:
|
||
\p ―Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Царство Твоє!
|
||
\p
|
||
\v 43 Ісус відповів:
|
||
\p \wj ―Істинно кажу тобі: сьогодні будеш зі Мною в раю.\wj*
|
||
\s1 Смерть Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 44 Було вже близько шостої години, і настала темрява по всій землі – аж до девʼятої години\f + \fr 23:44 \ft З дванадцятої до пʼятнадцятої години.\f*.
|
||
\v 45 Сонце затьмарилось, і завіса в Храмі розірвалася навпіл.
|
||
\v 46 Ісус, голосно скрикнувши, промовив: \wj «Отче, у руки Твої Я ввіряю дух Мій!»\wj*\f + \fr 23:46 \ft \xt Див. Пс. 30:6\xt*.\f* Сказавши це, віддав дух.
|
||
\v 47 Коли сотник побачив, що сталося, він прославив Бога й сказав: «Цей Чоловік справді був праведником!»
|
||
\v 48 Весь натовп, який зібрався подивитись на це видовище, побачивши, що сталося, повертався додому, бʼючи себе в груди.
|
||
\v 49 Усі, хто знав \add Ісуса\add*, і жінки, які йшли за Ним із Галілеї, стояли поодаль і дивилися на це.
|
||
\s1 Поховання Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 50 І був там один чоловік, на імʼя Йосиф, який був членом Синедріону, чоловік добрий та праведний.
|
||
\v 51 Він не погодився з їхнім планом і рішенням. \add Йосиф\add* походив з Ариматеї, юдейського міста, та очікував Царства Божого.
|
||
\v 52 Він пішов до Пилата та попросив тіло Ісуса.
|
||
\v 53 І знявши \add тіло\add*, обгорнув його у льняну тканину й поклав до гробниці, яка була висічена в скелі, куди ще нікого не хоронили.
|
||
\v 54 Це був день Приготування до Суботи, яка вже наступала.
|
||
\v 55 Жінки, які прийшли разом з \add Ісусом\add* із Галілеї, ідучи за Йосифом, бачили гробницю і як до неї було покладено тіло \add Ісуса\add*.
|
||
\v 56 Повернувшись, приготували пахощі та миро. А в Суботу вони відпочили за заповіддю.
|
||
\c 24
|
||
\s1 Воскресіння Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 1 Першого дня тижня, рано-вранці, вони прийшли до гробниці та принесли пахощі, які приготували.
|
||
\v 2 І виявили, що камінь від гробниці був відвалений.
|
||
\v 3 Увійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса.
|
||
\v 4 І раптом перед розгубленими \add жінками\add* зʼявилися двоє чоловіків у яскравих одежах.
|
||
\v 5 Налякані \add жінки\add* схилили свої обличчя до землі. Але ті сказали їм: «Чому ви шукаєте Живого серед мертвих?
|
||
\v 6 Немає Його тут: Він воскрес! Згадайте, як Він говорив вам, коли ще був у Галілеї:
|
||
\v 7 \wj „Син Людський має бути виданий у руки грішників і розіпʼятий, а третього дня воскресне“\wj*».
|
||
\v 8 І вони пригадали собі слова \add Ісуса\add*.
|
||
\p
|
||
\v 9 Повернувшись від гробниці, розповіли про все одинадцятьом і всім іншим.
|
||
\v 10 То були Марія Магдалина, Іванна, Марія – мати Якова, та інші \add жінки\add*, які сказали про це апостолам.
|
||
\v 11 Але ці слова їм здалися нісенітницями, і не повірили їм.
|
||
\v 12 Однак Петро піднявся та побіг до гробниці. Нахилившись, він побачив тільки льняну тканину. І повернувся додому, здивований тим, що сталося.
|
||
\s1 Зустріч з Ісусом дорогою в Емаус
|
||
\p
|
||
\v 13 Того ж дня двоє з них пішли в село, яке знаходилося на відстані шістдесяти стадіїв\f + \fr 24:13 \ft Приблизно 11 км.\f* від Єрусалима й звалося Емаус.
|
||
\v 14 \add Дорогою\add* вони розмовляли між собою про все, що сталося.
|
||
\v 15 А коли вони говорили й дискутували, Сам Ісус наблизився та пішов разом із ними.
|
||
\v 16 Але їхні очі були стримані, щоб не впізнали Його.
|
||
\p
|
||
\v 17 \add Ісус\add* спитав їх:
|
||
\p \wj ―Про що ви говорите між собою в дорозі?\wj*
|
||
\p Вони зупинилися, повні смутку;
|
||
\v 18 і один із них, на імʼя Клеопа, промовив:
|
||
\p ―Ти, мабуть, єдиний з прибулих до Єрусалима, хто не знає про те, що сталося в ці дні.
|
||
\p
|
||
\v 19 Він спитав:
|
||
\p \wj ―Про що саме?\wj*
|
||
\p Вони відповіли:
|
||
\p ―Про те, що сталося з Ісусом із Назарета, Який був сильним пророком у дії та слові перед Богом та всіма людьми.
|
||
\v 20 Як первосвященники та керівники наші видали Його для засудження на смерть і розіпʼяли Його.
|
||
\v 21 Ми ж сподівалися, що Він Той, Хто має визволити Ізраїль. Але ось уже третій день, як все це сталося.
|
||
\v 22 Крім того, деякі наші жінки здивували нас. Вони на світанку пішли до гробниці
|
||
\v 23 та, не знайшовши Його тіла, прийшли й розказали, що бачили ангелів, які їм зʼявилися й сказали, що Він живий.
|
||
\v 24 Тоді деякі з нас пішли до гробниці й знайшли все так, як казали жінки, але Його не бачили.
|
||
\p
|
||
\v 25 Він сказав їм:
|
||
\p \wj ―О нерозумні та повільні серцем, щоб повірити в усе, що казали пророки!\wj*
|
||
\v 26 \wj Хіба Христос не мав постраждати та увійти у славу Свою?\wj*
|
||
\p
|
||
\v 27 І, почавши від Мойсея та всіх пророків, пояснив їм, \add що написано\add* в усіх Писаннях про Нього.
|
||
\p
|
||
\v 28 Коли наблизились до села, куди йшли, Він удав, що бажає йти далі.
|
||
\p
|
||
\v 29 Але вони просили Його, кажучи:
|
||
\p ―Залишайся з нами, бо вже вечоріє і день закінчується.
|
||
\p Він увійшов у дім та залишився з ними.
|
||
\v 30 Коли сиділи за столом, Він узяв хліб, благословив його, розламав і дав їм.
|
||
\v 31 Тоді їхні очі відкрилися, і вони впізнали Його, але Він став для них невидимий.
|
||
\v 32 І вони казали один до одного: «Чи не палали в нас серця, коли Він говорив із нами в дорозі та відкривав нам Писання?»
|
||
\p
|
||
\v 33 І тієї ж миті вони встали й повернулися в Єрусалим. Там вони знайшли зібраних разом одинадцятьох і тих, що були з ними,
|
||
\v 34 які говорили, що Господь дійсно воскрес та зʼявився Симонові.
|
||
\v 35 Потім ці двоє розповіли, що сталося в дорозі і як вони впізнали \add Ісуса\add*, коли Він розламав хліб.
|
||
\s1 Ісус зʼявляється перед учнями
|
||
\p
|
||
\v 36 Коли вони ще говорили, Сам \add Ісус\add* зʼявився посеред них та промовив: \wj «Мир вам!»\wj*
|
||
\p
|
||
\v 37 Вони завмерли та злякалися, бо подумали, що бачать духа.
|
||
\v 38 Він же сказав їм: \wj «Чому ви налякані й чому постають сумніви у ваших серцях?\wj*
|
||
\v 39 \wj Погляньте на руки та на ноги Мої. Це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й подивіться: дух не має тіла та кісток, а Я, як бачите, маю!»\wj*
|
||
\p
|
||
\v 40 Кажучи це, показав їм Свої руки та ноги.
|
||
\v 41 Коли ж вони від радості та здивування ще не вірили, Він сказав: \wj «Чи маєте тут щось поїсти?»\wj*
|
||
\v 42 Вони дали Йому шматок запеченої риби та мед у сотах.
|
||
\v 43 Він узяв та їв перед ними.
|
||
\p
|
||
\v 44 Потім сказав їм: \wj «Це слова Мої, які Я говорив вам, коли ще був із вами: має здійснитися все, що написано про Мене в Законі Мойсея, у Пророків та в Псалмах».\wj*
|
||
\p
|
||
\v 45 Тоді відкрив їм розум, щоб зрозуміли Писання.
|
||
\v 46 Та промовив: \wj «Так написано, що Христос має постраждати та третього дня воскреснути з мертвих.\wj*
|
||
\v 47 \wj І в Його імʼя буде проповідуватися покаяння та прощення гріхів усім народам, почавши від Єрусалима.\wj*
|
||
\v 48 \wj Ви свідки цьому.\wj*
|
||
\v 49 \wj І ось Я надішлю вам обітницю Мого Отця. Ви ж залишайтесь у місті, доки не будете зодягнені силою з висоти!»\wj*
|
||
\s1 Вознесіння Ісуса
|
||
\p
|
||
\v 50 Потім вивів їх із міста до Віфанії та, піднявши руки Свої, благословив їх.
|
||
\v 51 Благословляючи їх, Він почав віддалятися від них та возноситися на небо.
|
||
\v 52 Вони ж, вклонившись Йому, з великою радістю повернулися в Єрусалим.
|
||
\v 53 І весь час перебували в Храмі, благословляючи Бога.
|
||
\p Амінь.
|