DevleskoDrom_uk_onpu/67-REV.usfm

\id REV - Biblica® Open New Ukrainian Translation (New Testament and Psalms)
\rem Copyright © 2022 by Biblica, Inc.
\usfm 3.0
\ide UTF-8
\h Обʼявлення
\toc1 Обʼявлення
\toc2 Обʼявлення
\toc3 Об.
\mt1 Обʼявлення
\c 1
\s1 Вступ
\v 1 Обʼявлення Ісуса Христа, яке дав Йому Бог, щоб показати Своїм рабам, що незабаром має відбутися. Він показав це \add обʼявлення\add*, відправивши Свого ангела до Свого раба Івана,
\v 2 який засвідчив усе, що бачив про Слово Боже й про Ісуса Христа.
\v 3 Блаженний той, хто читає, і ті, хто слухає слова цього пророцтва та дотримується написаного, бо час уже наблизився.
\s1 Привітання та славослівʼя
\v 4 Іван. Семи церквам Азії. Благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був і Хто має прийти, і від семи духів, що перед Його престолом,
\v 5 і від Ісуса Христа, вірного Свідка, Первістка з мертвих і Правителя земних царів.\f + \fr 1:5 \ft \xt Див. Пс. 88:28, 38\xt*.\f* Він нас любить і Своєю кровʼю звільнив нас від наших гріхів,
\v 6 зробив нас Царством та священниками\f + \fr 1:6 \ft Або: \fqa царями та священниками.\f* Богові й Отцю Своєму. Йому слава і сила навіки-віків! Амінь.
\v 7 Ось Він іде з хмарами,\f + \fr 1:7 \ft \xt Див. Дан. 7:13\xt*.\f* і кожне око Його побачить, навіть ті, хто Його проколов\f + \fr 1:7 \ft \xt Див. Ів. 19:34\xt*.\f*, і всі народи на землі ридатимуть перед Ним.\f + \fr 1:7 \ft \xt Див. Зах. 12:10\xt*.\f* Так і буде! Амінь!
\v 8 «Я – Альфа і Омега, – говорить Господь Бог, – Той, Хто є, Хто був і Хто має прийти, Вседержитель!»
\s1 Видіння Христа
\v 9 Я, Іван, ваш брат і співучасник у стражданнях, Царстві та терпінні в Ісусі, був на острові, що зветься Патмос, за Слово Боже та свідчення про Ісуса.
\v 10 У день Господній я був у Дусі й почув за собою гучний голос, немов \add голос\add* сурми,
\v 11 який казав\f + \fr 1:11 \ft У деяких рукописах: Я є Альфа й Омега, Перший і Останній.\f*: «Те, що бачиш, запиши в книгу й надішли до семи церков: у Ефес, Смирну, Пергам, Тіятиру, Сарди, Філадельфію та Лаодикію».
\v 12 Я повернувся, щоб подивитися, чий голос говорив до мене. І, повернувшись, побачив сім золотих світильників,
\v 13 а серед світильників був хтось, схожий на Сина Людського,\f + \fr 1:13 \ft \xt Див. Дан. 7:13\xt*.\f* одягненого в довгу одежу, підперезаного попід груди золотим поясом.
\v 14 Його голова та волосся були білі, як біла вовна, як сніг, а очі – як полумʼя вогню.
\v 15 Його ноги були як бронза, розпалена в печі, а голос – як шум великої води.
\v 16 У правій руці Він тримав сім зірок, а з Його вуст виходив обосічний меч. Його обличчя було як сонце, яке світить у \add всій\add* своїй силі.
\v 17 Коли я побачив Його, то впав до Його ніг, наче мертвий. Він поклав на мене праву руку й сказав: «Не бійся! Я Перший і Останній.
\v 18 Я Живий. Я був мертвий, а ось тепер Я живий навіки-віків! І Я маю ключі від смерті й від царства мертвих.
\v 19 Тож напиши те, що ти бачив, що є зараз і що має статися після цього.
\v 20 Таємниця семи зірок, які ти бачив у Мене в правій руці, і семи золотих світильників \add така\add*: сім зірок – це ангели семи церков, а сім світильників – це сім церков».
\c 2
\s1 Послання до церкви в Ефесі
\v 1 «Ангелу церкви в Ефесі напиши: „Так говорить Той, Хто тримає сім зірок у правій руці й ходить серед семи золотих світильників:
\v 2 Я знаю твої діла, твою важку працю та твоє терпіння. Я знаю, що ти не можеш зносити злих людей, що ти випробовував тих, хто називає себе апостолами, але не є ними, і виявив, що вони обманщики.
\v 3 Ти маєш терпіння й постраждав за Моє імʼя, але не втомився.
\v 4 Тим не менш, Я маю щось проти тебе: ти залишив свою першу любов.
\v 5 Тому згадай, звідки ти впав, покайся й роби те, що робив від початку. Якщо ж ти не покаєшся, Я прийду до тебе й зрушу твій світильник з його місця.
\v 6 Але є в тобі щось добре: ти ненавидиш діла николаїтів, як і Я їх ненавиджу.
\v 7 Хто має вуха, нехай чує, що Дух говорить церквам. Тому, хто переможе, дам їсти з дерева життя, яке знаходиться в Божому раю“.
\s1 Послання до церкви в Смирні
\v 8 Ангелу церкви в Смирні напиши: „Так говорить Той, Хто Перший і Останній, Хто помер і воскрес:
\v 9 Я знаю твої страждання та твою бідність, хоча насправді ти багатий! Я знаю про зневагу тих, хто називає себе юдеями, хоча вони не юдеї, а зборище сатани.
\v 10 Не бійся того, що тобі треба буде страждати. Декого з вас диявол кине у вʼязницю, щоб випробувати вас, і будете страждати протягом десяти днів. Будь вірним аж до смерті, і дам тобі вінець життя.
\v 11 Хто має вуха, нехай чує, що Дух говорить церквам. Той, хто переможе, не зазнає шкоди від другої смерті“.
\s1 Послання до церкви в Пергамі
\v 12 Ангелу церкви в Пергамі напиши: „Так говорить Той, Хто має гострий, обосічний меч:
\v 13 Я знаю, що ти живеш там, де престол сатани. Але ти залишаєшся вірним Моєму імені. Ти не зрікся Моєї віри \add навіть\add* у дні, коли у вашому місті, де живе сатана, було вбито Антипу – Мого вірного свідка.
\v 14 Тим не менш, Я маю кілька речей проти тебе: є там у тебе деякі, що тримаються вчення Валаама, який навчив Валака спокушати синів ізраїльських, щоб вони їли принесене в жертву ідолам і чинили розпусту.
\v 15 Також ти маєш і тих, хто тримається вчення николаїтів.
\v 16 Тож покайся! Якщо ж ти не покаєшся, Я скоро прийду до тебе й буду боротися проти них мечем Моїх уст.
\v 17 Хто має вуха, нехай чує, що Дух говорить церквам. Тому, хто переможе, Я дам прихованої манни і білий камінь із написаним новим імʼям, яке відоме лише тому, хто його отримує“.
\s1 Послання до церкви в Тіятирі
\v 18 Ангелу церкви в Тіятирі напиши: „Так говорить Син Божий, очі Якого – немов вогняне полумʼя, а ноги – як розплавлена бронза.
\v 19 Я знаю твої діла, твою любов, віру, служіння та терпіння і що останні твої діла більші, ніж перші.
\v 20 Тим не менш, Я маю щось проти тебе: ти дозволяєш жінці Єзавелі, яка називає себе пророчицею, навчати й вводити Моїх слуг в оману, \add жити\add* в розпусті та їсти те, що принесене в жертву ідолам.
\v 21 Я дав їй час покаятися, але вона не бажає покаятися від своєї статевої розпусти.
\v 22 Ось Я кидаю її на ліжко \add страждань\add*, а тих, хто чинить із нею розпусту, змушу сильно страждати, якщо вони не покаються у своїх ділах.
\v 23 Я уражу її дітей смертю, і всі церкви знатимуть, що Я Той, Хто досліджує серця та думки, і дам кожному з вас згідно з вашими ділами.
\v 24 Іншим же з вас, що в Тіятирі, хто не має цього вчення й не пізнав так званих глибоких таємниць сатани, Я кажу: «Я не покладаю на вас іншого тягаря,
\v 25 тільки тримайте те, що у вас є, поки Я не прийду».
\v 26 Тому, хто переможе й виконає Мою волю до кінця, Я дам владу над народами, –
\v 27 «і він буде керувати ними залізним жезлом: як посуд гончаря, розібʼє їх», –\f + \fr 2:27 \ft \xt Див. Пс. 2:9\xt*.\f*
\v 28 як і Я отримав її від Свого Отця. І дам йому досвітню зорю.
\v 29 Хто має вуха, нехай чує, що Дух говорить церквам“.
\c 3
\s1 Послання до церкви в Сардах
\v 1 Ангелу церкви в Сардах напиши: „Так говорить Той, Хто має сім Божих Духів і сім зірок: Я знаю твої діла; ти маєш імʼя, ніби живий, але ти мертвий.
\v 2 Прокинься та зміцни те, що залишилось і є при смерті, бо Я не знайшов твоїх діл досконалими перед Моїм Богом.
\v 3 Отже, згадай, що ти отримав та почув, дотримуйся цього та покайся. А якщо ти не прокинешся, Я прийду, як злодій, і ти не знатимеш, о котрій годині Я прийду до тебе.
\v 4 Але ти маєш у Сардах кількох людей, які не опоганили свого одягу. Вони будуть ходити зі Мною, одягнені в біле, бо вони достойні \add цього\add*.
\v 5 Той, хто переможе, буде, як і вони, одягнений у біле. Я не викреслю його імені з книги життя, а визнаю його імʼя перед Моїм Отцем та Його ангелами.
\v 6 Хто має вуха, нехай чує, що Дух говорить церквам“.
\s1 Послання до церкви у Філадельфії
\v 7 Ангелу церкви у Філадельфії напиши: „Так говорить Той, Хто святий і правдивий, Хто має ключ Давида. Того, що Він відчиняє, ніхто не зачинить, і того, що Він зачиняє, ніхто не відчинить.
\v 8 Я знаю твої діла. Ось Я поставив перед тобою відчинені двері, яких ніхто не може зачинити. \add Хоча\add* ти маєш мало сили, але послухався Мого Слова й не зрікся Мого імені.
\v 9 Ось Я дам тобі зі зборища сатани тих, хто називає себе юдеями, хоча вони не \add юдеї\add*, а обманщики. Я змушу їх прийти й поклонитися до твоїх ніг, і пізнають вони, що Я полюбив тебе.
\v 10 Оскільки ти дотримався Мого слова бути стійким, то і Я збережу тебе від години випробувань, яка має прийти на всіх людей, \add щоб\add* випробувати жителів землі.
\v 11 Я скоро прийду. Тримайся того, що маєш, щоб ніхто не забрав твого вінця.
\v 12 Того, хто переможе, Я зроблю стовпом у Храмі Мого Бога, і він ніколи його не покине. Я напишу на ньому імʼя Мого Бога та імʼя міста Мого Бога – нового Єрусалима, що сходить із неба від Мого Бога, \add а також\add* і Моє нове імʼя.
\v 13 Хто має вуха, нехай чує, що Дух говорить церквам“.
\s1 Послання до церкви в Лаодикії
\v 14 Ангелу церкви в Лаодикії напиши: „Так говорить Той, Хто є Амінь, вірний і правдивий свідок, Володар творіння Божого:
\v 15 Я знаю твої діла, що ти ні холодний, ні гарячий. О, якби ж ти був холодним або гарячим!
\v 16 Але оскільки ти лише теплий – ні гарячий і ні холодний, – Я виплюну тебе з Мого рота.
\v 17 Бо ти говориш: я багатий, я збагатився, і мені нічого не потрібно. І не усвідомлюєш, що ти нещасний, жалюгідний, бідний, сліпий і голий.
\v 18 Я раджу тобі купити в Мене золото, очищене у вогні, щоб збагатитися; білий одяг, щоб одягнутися й не показувати своєї ганебної наготи; і мазь для очей, щоб ти міг бачити.
\v 19 Я докоряю тому, кого люблю, і караю його. Тож будь ревним і покайся.
\v 20 Ось Я стою біля дверей і стукаю. Якщо хтось почує Мій голос і відчинить двері, Я зайду до нього й буду вечеряти з ним, а він – зі Мною.
\v 21 Тому, хто переможе, Я дам право сидіти зі Мною на Моєму престолі, так само, як і Я переміг і сів з Отцем Моїм на Його престолі.
\v 22 Хто має вуха, нехай чує, що Дух говорить церквам“».
\c 4
\s1 Престол на небі
\v 1 Після цього я глянув, а ось переді мною були двері, відчинені в небеса, і голос, подібний до звуку сурми, який я чув раніше, заговорив до мене: «Піднімись сюди, і Я покажу тобі, що має відбутися після цього».
\v 2 Я відразу опинився в Дусі, і ось там, на небі, стояв престол, на якому \add Хтось\add* сидів.
\v 3 Той, Хто там сидів, був подібний до каменя яшми та рубіну. Навколо престолу сяяла веселка, яка була подібна до смарагду.
\v 4 Навколо престолу було \add ще\add* двадцять чотири престоли, а на них сиділи двадцять чотири старці. Вони були одягнені в білий одяг, а на головах мали золоті корони.
\v 5 Від престолу виходили блискавки, голоси та громи. Перед престолом палали сім світильників – сім духів Божих.
\v 6 \add Також\add* перед престолом було щось схоже на скляне море, \add прозоре\add*, як кришталь. У центрі та навколо престолу були чотири живі істоти, які мали безліч очей спереду й ззаду.
\v 7 Перша жива істота була схожа на лева, друга була як віл, третя мала обличчя, як у людини, четверта була схожа на орла, що летить.
\v 8 Кожна з чотирьох живих істот мала по шість крил і безліч очей навколо й всередині. День і ніч вони ніколи не перестають говорити: «Святий, святий, святий Господь Бог Вседержитель,\f + \fr 4:8 \ft \xt Див. Іс. 6:3\xt*.\f* Той, Хто є, Хто був і Хто має прийти».
\v 9 І \add щоразу,\add* коли живі істоти віддавали славу, честь і подяку Тому, Хто сидів на престолі й Хто живий навіки-віків,
\v 10 двадцять чотири старці падали перед Тим, Хто сидів на престолі, і поклонялися Тому, Хто живий навіки-віків. Вони клали свої корони перед престолом, кажучи:
\v 11 «Ти, наш Господь і Бог, гідний отримати славу, і честь, і владу, бо Ти створив усе і за Твоєю волею все існує та було створено!»
\c 5
\s1 Сувій і Агнець
\v 1 Я побачив у правій руці Того, Хто сидів на престолі, сувій, списаний з обох боків і запечатаний сімома печатками.
\v 2 І я побачив могутнього ангела, який гучним голосом проголошував: «Хто достойний зняти печатки та розгорнути сувій?»
\v 3 Але ніхто ні на небі, ні на землі, ні під землею не міг розгорнути сувою або подивитись у нього.
\v 4 Я гірко плакав, бо не було знайдено нікого, хто був би гідний розгорнути сувій або подивитись у нього.
\v 5 Тоді один зі старців сказав мені: «Не плач! Ось Лев із племені Юди, Корінь Давида, переміг і \add може\add* розгорнути сувій та сім його печаток».
\v 6 Тоді я побачив, що в центрі престолу серед чотирьох живих істот та старців стояв Агнець, ніби заколений. У Агнця було сім рогів і сім очей, якими є сім духів Божих, розісланих по всій землі.
\v 7 Він пішов і взяв \add сувій\add* з правиці Того, Хто сидів на престолі.
\v 8 І коли Він взяв сувій, чотири живі істоти та двадцять чотири старці впали ниць перед Агнцем. У кожного з них у руках були арфи й золоті чаші, повні пахощів, які є молитвами святих.
\v 9 І вони заспівали нову пісню, кажучи: «Гідний Ти взяти сувій і відкрити його печатки, тому що Ти був заколотий і Своєю кровʼю Ти відкупив \add людей\add* для Бога: з усякого племені та мови, з \add усякого\add* народу та нації.
\v 10 Ти зробив їх Царством і священниками\f + \fr 5:10 \ft У деяких рукописах: \fqa царями й священниками.\f* для нашого Бога, і вони царюватимуть на землі».
\v 11 Потім я подивився й почув голос багатьох ангелів, які оточили престол, живих істот і старців. А число їх – десятки тисяч по десять тисяч і тисячі тисяч.
\v 12 Гучним голосом вони говорили: «Достойний Агнець, Який був заколотий, отримати владу, багатство, мудрість, силу, честь, славу й благословення».
\v 13 Тоді я чув, як усі творіння на небі, і на землі, і під землею, і на морі, і все, що в них, говорять: «Тому, Хто сидить на престолі, і Агнцеві благословення, честь, слава і сила навіки-віків!»
\v 14 Чотири живі істоти казали: «Амінь», а старці впали ниць і поклонилися.
\c 6
\s1 Печатки
\v 1 Я побачив, що Агнець відкрив першу із семи печаток, і почув, як одна з чотирьох живих істот голосом, схожим на грім, казала: «Підійди!»
\v 2 Я подивився, і ось – білий кінь! \add Вершник\add*, який сидів на ньому, мав лук. Йому дали корону, і він вирушив як переможець, щоб перемагати.
\v 3 Коли \add Агнець\add* відкрив другу печатку, я почув, як друга жива істота сказала: «Підійди!»
\v 4 І вийшов ще один кінь, вогняно-червоний. \add Вершнику\add*, який сидів на ньому, було дано силу забрати мир від землі, щоб \add люди\add* вбивали одне одного. І дано було Йому великий меч.
\v 5 Коли Агнець відкрив третю печатку, я почув, як третя жива істота сказала: «Підійди!» Я подивився, і ось – чорний кінь! \add Вершник\add*, який сидів на ньому, мав у своїй руці вагу.
\v 6 Потім я почув, як серед чотирьох живих істот пролунав голос, який казав: «Одна міра\f + \fr 6:6 \ft Приблизно один кілограм.\f* пшениці за динарій\f + \fr 6:6 \ft Тобто заробіток цілого дня.\f* і три міри ячменю за динарій, а олії та вину не завдай шкоди!»
\v 7 Коли Агнець відкрив четверту печатку, я почув голос четвертої живої істоти, що сказала: «Підійди!»
\v 8 Я подивився, і ось – блідий кінь! \add Вершника\add*, який сидів на ньому, звали Смерть, і царство мертвих ішло за ним. І була дана їм влада над четвертою частиною землі, щоб убивати мечем, голодом, чумою й дикими звірами землі.
\v 9 Коли Він відкрив пʼяту печатку, я побачив під вівтарем душі тих, хто був убитий через Слово Боже, і свідчення, яке вони зберегли.
\v 10 Вони гучно вигукнули: «Доки, Володарю, Святий і Правдивий, доки Ти не будеш судити мешканців землі й не помстишся за нашу кров?»
\v 11 Потім кожному з них був даний білий одяг, і було їм сказано почекати ще трохи, поки повну кількість їхніх товаришів та їхніх братів не буде вбито, так само, як і їх.
\v 12 Я спостерігав, як Він відкривав шосту печатку. І був великий землетрус, і сонце почорніло, мов мішковина, увесь місяць став криваво-червоний,
\v 13 а зірки з неба попадали на землю, як смоковниця скидає свої недозрілі плоди, коли її струшує сильний вітер.
\v 14 Небо відступило, як згорнутий сувій, і кожна гора та острів були зрушені зі свого місця.
\v 15 Тоді земні царі, князі, полководці, багаті, могутні та всі інші, і раби, і вільні, сховалися в печерах та серед гірських скель.
\v 16 Вони закликали до гір та скель:\f + \fr 6:16 \ft \xt Див. Ос. 10:8\xt*.\f* «Впадіть на нас і сховайте нас від обличчя Того, Хто сидить на престолі, і від гніву Агнця!
\v 17 Бо настав великий День Їхнього гніву, і хто може вистояти?»
\c 7
\s1 Сто сорок чотири тисячі відзначені печаткою Бога
\v 1 Після цього я побачив чотирьох ангелів, що стояли на чотирьох кутах землі. Вони тримали чотири земні вітри, щоб жоден із них не дув ні на землю, ні на море, ні на жодне дерево.
\v 2 Я побачив іншого ангела, який підіймався зі сходу і який мав печатку живого Бога. Він голосно крикнув до чотирьох ангелів, яким було дано силу заподіяти шкоду землі та морю:
\v 3 «Не шкодьте ні землі, ні морю, ні деревам, поки ми не поставимо печатку на чоли рабів нашого Бога».
\v 4 Тоді я почув кількість тих, хто був запечатаний: сто сорок чотири тисячі з усіх племен Ізраїлевих.
\v 5 Із племені Юди було запечатано дванадцять тисяч, із племені Рувима – дванадцять тисяч, із племени Ґада – дванадцять тисяч,
\v 6 із племені Ашера – дванадцять тисяч, із племені Нафталі – дванадцять тисяч, із племені Манасії – дванадцять тисяч,
\v 7 із племені Симеона – дванадцять тисяч, із племені Левія – дванадцять тисяч, із племені Іссахара – дванадцять тисяч,
\v 8 із племени Завулона – дванадцять тисяч, із племені Йосифа – дванадцять тисяч, із племені Веніаміна – дванадцять тисяч, відмічених печаттю.
\s1 Великий натовп людей з різних народів
\v 9 Після цього я подивився, і там переді мною було безліч людей, яких ніхто не міг порахувати, з усіх націй, племен, народів та мов, що стояли перед престолом та перед Агнцем. Вони були в білих одежах і тримали в руках пальмові гілки.
\v 10 І вони вигукували гучним голосом: «Спасіння належить нашому Богу, Який сидить на престолі, і Агнцю».
\v 11 І всі ангели, що стояли навколо престолу, навколо старійшин та чотирьох живих істот, упали перед престолом долілиць і поклонилися Богові,
\v 12 кажучи: «Амінь! Хвала і слава мудрість, подяка і честь, сила та могутність у нашого Бога навіки-віків! Амінь».
\v 13 Тоді один зі старійшин запитав мене: ―Хто ті, одягнені в білі одежі, і звідки вони?
\v 14 Я відповів: ―Пане, ти знаєш, \add хто вони\add*! І він сказав: ―Це ті, хто вийшов із великої скорботи; вони випрали свій одяг і вибілили його у крові Агнця.
\v 15 Тому «вони стоять перед престолом Бога та служать Йому день і ніч у Його Храмі. А Той, Хто сидить на престолі, розтягне намет над ними.
\v 16 Вони ніколи більше не будуть голодувати; вони більше ніколи не будуть спраглими. І не палитиме їх сонце\f + \fr 7:16 \ft \xt Див. Іс. 49:10\xt*.\f* й жодна спека.
\v 17 Бо Агнець, Який у центрі престолу, буде їхнім Пастирем; Він поведе їх до джерел живої води.\f + \fr 7:17 \ft \xt Див. Іс. 49:10\xt*.\f* І Бог витре кожну сльозу з їхніх очей».\f + \fr 7:17 \ft \xt Див. Іс. 25:8\xt*\f*
\c 8
\s1 Сьома печатка й золоте кадило
\v 1 Коли \add Агнець\add* відкрив сьому печатку, на небі десь на пів години настала тиша.
\v 2 І я побачив сім ангелів, що стоять перед Богом; і їм було дано сім сурм.
\v 3 Інший ангел, який мав золоту кадильницю, прийшов і став біля жертовника. Йому було дано багато пахощів із молитвами святих на золотому жертовнику перед престолом.
\v 4 Дим ладану разом із молитвами святих піднімався до Бога з руки ангела.
\v 5 Тоді ангел узяв кадильницю, наповнив її вогнем із жертовника й кинув на землю; і пролунали громи та голоси, спалахнули блискавки й стався землетрус.
\s1 Сурми
\v 6 Тоді сім ангелів, які мали сім сурм, підготувалися сурмити.
\v 7 \add Коли\add* перший ангел засурмив, то зʼявилися град та вогонь, змішані з кровʼю, і все це було кинуто на землю. І вигоріла третина землі, третина дерев і вся зелена трава.
\v 8 \add Коли\add* другий ангел засурмив, щось схоже на величезну гору, охоплену вогнем, було кинуто в море. І третина моря перетворилася на кров,
\v 9 третина живих істот у морі загинула й третина кораблів була знищена.
\v 10 \add Коли\add* третій ангел засурмив, то велика зірка, палаючи, як смолоскип, упала з неба на третину річок і джерела води.
\v 11 Імʼя зірки – Полин\f + \fr 8:11 \ft Або: \fqa Гіркота.\f*. І третина вод стала як полин, і багато людей загинуло, бо вода стала гіркою.\f + \fr 8:11 \ft \xt Див. Єр. 9:15\xt*.\f*
\v 12 \add Коли\add* четвертий ангел засурмив, третина Сонця, третина Місяця й третина зірок потемніла. Третина дня була без світла, як і третина ночі.
\v 13 І я побачив та почув, як орел, що летів посеред неба, гучно вигукнув: «Горе! Горе! Горе мешканцям землі від звуку сурм інших трьох ангелів, які мають засурмити!»
\c 9
\v 1 \add Коли\add* пʼятий ангел засурмив, я побачив зірку, яка впала з неба на землю. \add Зірці\add* дали ключ від колодязя безодні.
\v 2 Коли вона відкрила безодню, з неї піднявся дим, як з великої печі. Сонце й повітря потемніли від того диму з безодні.
\v 3 З диму вийшла на землю сарана, і була дана їй влада, як у земних скорпіонів.
\v 4 Їй було сказано не завдавати шкоди ні земній траві, ні зелені, ні жодному дереву, а лише людям, які не мали на чолах Божої печатки.
\v 5 \add Сарані\add* не дозволено їх вбивати, а лише катувати протягом пʼяти місяців. І страждання, якого вони зазнали, було схоже на жало скорпіона, коли він жалить людину.
\v 6 У ті дні люди шукатимуть смерті, але не знайдуть її; вони будуть прагнути померти, але смерть утече від них.
\v 7 Сарана була схожа на підготовлених до бою коней. На головах вони мали щось схоже на золоті корони, а їхні обличчя нагадували людські обличчя.
\v 8 Їхнє волосся нагадувало волосся жінок, а зуби були як у левів.
\v 9 Вони мали панцири, немов із заліза, а шум їхніх крил був схожий на грім багатьох коней і колісниць, що мчать у бій.
\v 10 У них були хвости та жала, як у скорпіонів, а в їхніх хвостах була сила шкодити людям протягом пʼяти місяців.
\v 11 Вони мали царем над собою ангела безодні, якого єврейською звали Абаддон, а грецькою Аполліон.\f + \fr 9:11 \fq Абаддон \ft та \fq Аполліон \ft означає «руйнівник».\f*
\v 12 Перше горе минуло, але ще два горя попереду.
\v 13 Шостий ангел засурмив, і я почув голос, який лунав із чотирьох рогів золотого жертовника, що перед Богом.
\v 14 Він говорив до шостого ангела, що мав сурму: «Звільни чотирьох ангелів, звʼязаних біля великої річки Євфрат».
\v 15 І були звільнені чотири ангели, котрі були підготовлені саме для цієї години, дня, місяця та року, щоб убити третину людства.
\v 16 Чисельність конних військ становила двадцять тисяч разів по десять тисяч. Я почув їх число.
\v 17 Коні та вершники, яких я бачив у видінні, \add виглядали так\add*: вони мали вогняно-червоні, темно-сині та жовті, як сірка, нагрудники\f + \fr 9:17 \ft Частина військового спорядження у вигляді щитка або панцира для захисту грудей.\f*. Голови коней нагадували голови левів, а з пащі виходили вогонь, дим і сірка.
\v 18 Цими трьома карами – вогнем, димом та сіркою, що виходили з їхніх уст, – була вбита третина людства,
\v 19 бо сила коней була в їхніх устах і в їхніх хвостах. Їхні хвости схожі на змій, що мали голови, якими завдавали шкоди.
\v 20 Решта людей, які не загинули від цих кар, не покаялися в ділах своїх рук і не переставали поклонятися демонам та ідолам із золота, срібла, міді, каменю та дерева, які не бачать, не чують і не ходять.
\v 21 І не покаялись вони ні у вбивствах, ні у чаклунстві, ні у статевій розпусті, ні в крадіжках.
\c 10
\s1 Ангел із невеликим сувоєм
\v 1 Тоді я побачив іншого могутнього ангела, що спускався з неба. Він був оповитий хмарою, і райдуга була над його головою. Його обличчя було схоже на сонце, а ноги як вогняні стовпи,
\v 2 він тримав у своїй руці розгорнутий невеликий сувій. Він поставив праву ногу на море, а ліву – на землю,
\v 3 вигукнув гучним голосом, подібним до ричання лева. Коли він закричав, пролунали голоси семи громів.
\v 4 І коли сім громів заговорили, я збирався писати, але почув голос із неба, який сказав: «Запечатай те, що сказали сім громів, і не записуй цього».
\v 5 Тоді ангел, якого я бачив, стоячи на морі й на землі, підняв свою праву руку до неба
\v 6 й присягнув Тим, Хто живий навіки-віків, Хто створив небо і все, що в ньому, землю і все, що на ній, море і все, що в ньому. Він сказав, що зволікання вже не буде.
\v 7 А в ті дні, коли сьомий ангел засурмить, тоді здійсниться Божа таємниця, яку Він сповістив Своїм рабам, пророкам.
\v 8 Тоді голос, який я почув із неба, ще раз заговорив до мене: «Іди, візьми розкритий сувій, що в руці ангела, який стоїть на морі й на землі».
\v 9 Тож я підійшов до ангела й попросив його дати мені маленький сувій. Він сказав мені: «Візьми і зʼїж його. У твоєму животі буде гірко, але в роті він буде солодкий, як мед».\f + \fr 10:9 \ft \xt Див. Єз. 3:3\xt*.\f*
\v 10 Я взяв маленький сувій з руки ангела і зʼїв його. У роті він був солодкий, як мед, але коли я зʼїв його, у животі стало гірко.\f + \fr 10:10 \ft \xt Див. Єз. 2:8–3:3\xt*.\f*
\v 11 Тоді мені сказали: «Ти повинен знову пророкувати про народи, племена, мови й багатьох царів».
\c 11
\s1 Два свідки
\v 1 І дано мені тростину, подібну до мірної палиці, і сказано: «Іди й виміряй Храм Божий, жертовник і тих, хто там поклоняється в ньому.
\v 2 Але зовнішнього двору Храму не міряй, бо його було віддано язичникам. Вони топтатимуть святе місто сорок два місяці.
\v 3 І Я дам \add владу\add* двом Своїм свідкам, одягненим у мішковину, і вони пророкуватимуть тисячу двісті шістдесят днів».
\v 4 Це два оливкових дерева та два світильники, що стоять перед Господом землі.\f + \fr 11:4 \ft \xt Див. Зах. 4:3, 11-14\xt*.\f*
\v 5 Якщо хтось намагається заподіяти їм шкоду, з їхніх вуст виходить вогонь і пожирає їхніх ворогів. Ось так помре кожен, хто захоче їм нашкодити.
\v 6 Вони мають владу закрити небо, щоб не було дощу в дні їхнього пророцтва, мають владу перетворювати воду в кров і вражати землю будь-якою карою так часто, як захочуть.
\v 7 І коли вони закінчать своє свідчення, звір, що виходить із безодні, розпочне з ними війну, переможе їх та вбʼє.
\v 8 Їхні тіла \add лежатимуть\add* на площі великого міста, яке духовно називається Содом та Єгипет, де був розіпʼятий їхній Господь.
\v 9 Протягом трьох із половиною днів \add люди\add* зі всякого народу, племені, мови та нації будуть дивитися на їхні тіла й не дозволять поховати їх.
\v 10 Мешканці землі будуть радіти й святкувати з цього приводу, надсилатимуть одне одному подарунки, бо ці два пророки мучили тих, хто живе на землі.
\v 11 Але через три з половиною дні Дух життя від Бога\f + \fr 11:11 \ft \xt Див. Єз. 37:5\xt*.\f* увійшов у них, і вони стали на ноги, і великий страх охопив тих, хто дивився на них.
\v 12 І \add пророки\add* почули гучний голос із неба, що говорив їм: «Підніміться сюди!» Вони піднялися в небо на хмарі, а їхні вороги дивилися на них.
\v 13 Тієї ж миті стався сильний землетрус – і десята частина міста завалилася. І загинули від землетрусу сім тисяч людей, а інші жахнулися й віддали славу Богу неба.
\v 14 Пройшло друге горе, але скоро настане третє.
\s1 Сьома сурма
\v 15 Сьомий ангел засурмив, і на небі пролунали гучні голоси, які казали: «Царство світу стало \add Царством\add* нашого Господа та Його Христа! Він буде царювати навіки-віків!»
\v 16 І двадцять чотири старці, що сиділи на своїх престолах перед Богом, упали долілиць і поклонилися Богові,
\v 17 кажучи: «Ми дякуємо Тобі, Господи Боже Вседержителю, Той, Хто є і Хто був, бо Ти взяв Свою велику силу й почав царювати.
\v 18 Народи розлютилися, але Твій гнів прийшов. Настав час судити померлих і нагородити Твоїх рабів, пророків і святих, які шанують Твоє імʼя, малих та великих, і знищити тих, хто руйнує землю».
\v 19 Потім був відкритий Божий Храм на небі, і в Храмі було видно ковчег Його завіту. І спалахнули блискавки, пролунали голоси та громи, стався землетрус та сильний град.
\c 12
\s1 Жінка й дракон
\v 1 Велике знамення зʼявилось на небі: жінка, зодягнена в сонце, яка \add мала\add* місяць під ногами, а на її голові був вінок із дванадцяти зірок.
\v 2 Вона була вагітна та кричала від болю, бо терпіла вже муки народження.
\v 3 Потім на небі зʼявилося ще одне знамення: величезний червоний дракон із сімома головами, десятьма рогами та сімома коронами на головах.
\v 4 Його хвіст змів із неба третину зірок і кинув їх на землю. Дракон стояв перед жінкою, яка збиралася народити, щоб зжерти її дитину, коли вона народиться.
\v 5 \add Жінка\add* народила сина, дитину чоловічої статі, яка «буде панувати над усіма народами залізним жезлом»\f + \fr 12:5 \ft \xt Див. Пс. 2:9\xt*.\f*. Її дитя було взяте до Бога й до Його престолу.
\v 6 Жінка ж втекла в пустелю, до місця, підготовленого для неї Богом, щоб там про неї могли піклуватися тисячу двісті шістдесят днів.
\v 7 І сталася на небі війна. Михаїл\f + \fr 12:7 \ft \xt Див. Дан. 10:13, 21; 12:1\xt*.\f* та його ангели воювали проти дракона, а дракон та його ангели воювали \add проти них\add*.
\v 8 І не змогли вони перемогти, і втратили своє місце на небі.
\v 9 Великого дракона, давнього змія, якого називають дияволом або сатаною, що зводить увесь світ із дороги, було кинуто на землю разом із його ангелами.
\v 10 Тоді я почув гучний голос на небі, що казав: «Тепер прийшли спасіння та сила, Царство нашого Бога та влада Його Христа. Бо скинуто обвинувача наших братів, \add скинуто\add* того, хто обвинувачував їх перед Богом вдень та вночі.
\v 11 Вони перемогли його через кров Агнця та через слово свого свідчення і не полюбили свого життя аж до смерті.
\v 12 Тому радійте, небеса і всі, хто живе в них! \add Але\add* горе землі та морю, бо диявол зійшов до вас. Він сповнений великої люті, бо він знає, що має обмаль часу».
\v 13 Коли дракон побачив, що його кинули на землю, він почав переслідувати жінку, яка народила хлопчика.
\v 14 Але жінці були дані два великі орлині крила, щоб вона могла полетіти в пустелю, до місця, \add підготовленого\add* для неї. Там, де про неї піклуватимуться три з половиною роки, далеко від змія.
\v 15 Тоді змій зі свого рота випустив воду, наче річку, щоб змити її потоком.
\v 16 Але земля допомогла жінці: відкривши рота, вона проковтнула річку, яку дракон випустив зі свого рота.
\v 17 Тоді дракон розлютився на жінку й пішов воювати проти решти її нащадків – тих, хто виконує Божі заповіді й дотримується свідчення Ісуса.
\v 18 Потім \add дракон\add* став на березі моря.
\c 13
\s1 Звір виходить із моря
\v 1 І я побачив звіра, що виходив із моря. Він мав десять рогів і сім голів, на своїх рогах він мав десять корон, і на кожній голові було богохульне імʼя.
\v 2 Звір, якого я бачив, був подібний до леопарда, однак його ноги були, як у ведмедя, а паща – як у лева.\f + \fr 13:2 \ft \xt Див. Дан. 7:4-6\xt*.\f* Дракон дав \add звірові\add* свою силу, свій престол і велику владу.
\v 3 Одна з голів \add звіра\add* мала начебто смертельну рану, але ця рана була загоєна. І вся земля була вражена та пішла за звіром.
\v 4 Люди поклонялися дракону, бо він дав владу звіру, а також поклонялися звіру, кажучи: «Хто подібний до звіра? Хто може вести війну проти нього?»
\v 5 \add Звіру\add* було дано уста, щоб вимовляти зухвалі й богохульні слова, і владу діяти протягом сорока двох місяців.
\v 6 Він відкрив свої уста, щоб богохульствувати проти Бога, проти Його імені, Його Оселі та тих, хто живе на небі.
\v 7 Йому було дано вести війну проти святих і перемогти їх. \add Також\add* йому було надано владу над кожним племенем, народом, мовою та нацією.
\v 8 Усі жителі землі поклонятимуться \add звіру\add* – усі, чиї імена не записані від створення світу в книзі життя Агнця, Який був убитий.
\v 9 Хто має вуха, нехай почує!
\v 10 «Якщо комусь \add призначено піти\add* в полон, у полон піде. Якщо комусь \add призначено\add* померти від меча, від меча помре».\f + \fr 13:10 \ft \xt Див. Єр. 15:2\xt*.\f*
\m У цьому терпіння та віра святих.
\s1 Звір із Землі
\v 11 Потім я побачив другого звіра, який виходив із землі. Він мав два роги, як у ягняти, але говорив, як дракон.
\v 12 Він послуговувався усією владою першого звіра й діяв від його імені. Він змусив землю та її мешканців поклонятися першому звіру, смертельна рана якого була загоєна.
\v 13 Він робив великі знамення, навіть вогонь із неба зводив на землю перед людьми.
\v 14 \add Другий звір\add* вводив в оману жителів землі через знамення, які йому було дано робити від імені першого звіра. Він наказав жителям землі зробити образ звіра, який був поранений мечем, \add але\add* залишився живим.
\v 15 Йому було дано вдихнути духа в образ \add першого\add* звіра, щоб образ говорив і робив так, аби той, хто не поклониться образу звіра, був убитий.
\v 16 Він зробив так, щоб усім \add людям\add* – великим і малим, багатим і бідним, вільним і рабам – був даний знак на їхніх правицях або на чолах,
\v 17 щоб ніхто не міг ні купувати, ні продавати, крім того, хто має цей знак – імʼя звіра або число його імені.
\v 18 У цьому мудрість. Хто має розум, нехай вирахує число звіра, адже це людське число. Його число шістсот шістдесят шість.
\c 14
\s1 Агнець і сто сорок чотири тисячі
\v 1 Потім я подивився, і ось переді мною Агнець. Він стояв на горі Сіон, і з Ним – сто сорок чотири тисячі, у яких на чолі написане Його імʼя та імʼя Його Отця.
\v 2 І я почув голос із неба, наче гуркіт бурхливих вод і наче гучний грім. Голос, який я почув, був схожий на звучання арф, на яких грають арфісти.
\v 3 Вони заспівали нову пісню перед престолом і перед чотирма живими істотами та старцями. Ніхто не міг вивчити тієї пісні, окрім ста сорока чотирьох тисяч викуплених із землі.
\v 4 Це ті, хто не опоганився жінками, залишившись незайманими. Вони йдуть за Агнцем, куди б Він не пішов. Вони були викуплені від людства – як первісні плоди Богові та Агнцю.
\v 5 В їхніх устах не було знайдено брехні. Вони – непорочні.
\s1 Три ангели
\v 6 Потім я побачив іншого ангела, який летів посеред неба. Він мав проголосити вічну Добру Звістку тим, хто живе на землі: кожній нації, племені, мові та народу.
\v 7 Він сказав гучним голосом: «Бійтеся Бога й віддайте Йому славу, бо прийшов час Його суду. Поклоніться Тому, Хто створив небо, землю, море та джерела вод!»
\v 8 За ним слідував інший ангел, кажучи: «Упав! Упав Великий Вавилон! Він напоїв усі народи вином своєї статевої розпусти».\f + \fr 14:8 \ft \xt Див. Іс. 21:9\xt*.\f*
\v 9 Третій ангел слідував за ними, кажучи гучним голосом: «Якщо хтось поклоняється звіру та його образу й отримує його знак на чоло або руку,
\v 10 той буде пити нерозведене вино Божого гніву, приготовлене в чаші Його гніву. Він буде мучитися у вогні та сірці перед святими ангелами й Агнцем.
\v 11 І дим їхнього страждання буде підійматися навіки-віків. Не буде спокою ні вдень, ні вночі для тих, хто поклоняється звіру та його образу, або для тих, хто отримує знак його імені».
\v 12 У цьому терпіння святих, які виконують заповіді Божі й \add залишаються\add* вірними Ісусу.
\v 13 Потім я почув голос із неба, який сказав: «Напиши це: блаженні мертві, які відтепер помирають у Господі!». «Так, – каже Дух, – вони відпочинуть від своєї праці, бо їхні діла йдуть за ними».
\s1 Жнива на землі
\v 14 Тоді я подивився, і ось \add переді мною\add* була біла хмара, а на хмарі сидів Хтось, подібний до Сина Людського.\f + \fr 14:14 \ft \xt Див. Дан. 7:13\xt*.\f* На голові Він мав золоту корону, а в руці – гострий серп.
\v 15 І ще один ангел вийшов із Храму й гучним голосом промовив до Того, Хто сидів на хмарі: «Візьми Свій серп і жни, бо прийшов час жнив і врожай землі дозрів».\f + \fr 14:15 \ft \xt Див. Йоїл. 3:13\xt*.\f*
\v 16 І Той, Хто сидів на хмарі, кинув Свого серпа на землю, і врожай на землі був зібраний.
\v 17 Потім інший ангел вийшов із Храму на небі, і він теж мав гострий серп.
\v 18 І ще один ангел, який мав владу над вогнем, вийшов від жертовника й гучним голосом промовив до того, що мав гострий серп: «Надішли свій гострий серп і збери грона винограду на землі, бо його виноград дозрів».
\v 19 Ангел кинув свого серпа на землю й, зібравши виноград, вкинув його до великої давильні Божого гніву.
\v 20 \add Виноград\add* було почавлено в давильні за містом. З неї потекла кров, яка піднялася аж по вудила коней і розлилась на тисячу шістсот стадіїв.\f + \fr 14:20 \ft Тобто близько 300 кілометрів.\f*
\c 15
\s1 Сім ангелів із сімома карами
\v 1 Я побачив на небі ще одне велике й дивовижне знамення: сім ангелів із сімома останніми карами, бо ними закінчується Божий гнів.
\v 2 І я побачив щось схоже на скляне море, змішане з вогнем, і тих, хто переміг звіра, його образ та число його імені. Вони стояли біля моря й тримали Божі арфи.
\v 3 Вони співали пісню раба Божого Мойсея\f + \fr 15:3 \ft \xt Див. Вих. 15:1\xt*.\f* та Агнця, кажучи: «Великі та дивовижні діла Твої, Господи Боже, Вседержителю! Праведні та правдиві шляхи Твої, Царю народів!
\v 4 Хто не боятиметься Тебе, Господи, і не принесе слави Твоєму імені? Бо Ти один святий. Усі народи прийдуть і поклонятимуться перед Тобою, бо відкрились Твої праведні вчинки!»\f + \fr 15:4 \ft \xt Див. Пс. 85:9; Єр. 10:7\xt*.\f*
\v 5 Після цього я подивився й побачив на небі відкритий Храм – Оселю одкровення.
\v 6 Із Храму вийшли сім ангелів із сімома карами. Вони були одягнені в чистий блискучий льняний \add одяг\add* і були оперезані на грудях золотими поясами.
\v 7 Тоді одна з чотирьох живих істот дала семи ангелам сім золотих чаш, наповнених гнівом Бога, Який живе навіки-віків.
\v 8 І Храм наповнився димом від слави Божої та від Його сили, і ніхто не міг увійти до Храму, поки не буде закінчено сім кар сімох ангелів.
\c 16
\s1 Сім чаш Божого гніву
\v 1 Тоді я почув гучний голос із Храму, який казав семи ангелам: «Ідіть та вилийте на землю сім чаш Божого гніву».
\v 2 Перший \add ангел\add* пішов і вилив свою чашу на землю, і зʼявилися болючі вирази та жахливі гнійні рани в людей, які мали знак звіра й поклонялися його образу.
\v 3 Другий \add ангел\add* вилив свою чашу на море, і воно стало наче кров мерця, і все живе в морі загинуло.
\v 4 Третій \add ангел\add* вилив свою чашу на річки та джерела води, і вони стали кровʼю.
\v 5 Тоді я почув ангела вод, що казав: «Праведний Ти, Хто є і Хто був, Святий Ти, бо так присудив.
\v 6 Адже вони пролили кров святих та пророків, і Ти дав їм пити кров. Вони варті \add цього\add*!»
\v 7 І я почув вівтар, що казав: «Так, Господи Боже, Вседержителю, правдиві й справедливі Твої суди!»
\v 8 Четвертий \add ангел\add* вилив свою чашу на сонце, і йому дозволено було палити людей вогнем.
\v 9 І велика спека обпалювала людей, так що вони зневажали імʼя Бога, Який має владу над цими карами, але вони не покаялись і не прославили Його.
\v 10 Пʼятий \add ангел\add* вилив свою чашу на престол звіра, і його царство занурилось у темряву. \add Люди\add* від болю кусали свої язики
\v 11 й зневажали Бога небесного через їхні болі та рани, але вони не покаялись у своїх ділах.
\v 12 Шостий \add ангел\add* вилив свою чашу на велику річку Євфрат, і вода її висохла, щоб підготувати шлях царям зі Сходу.
\v 13 Потім я побачив, як із пащі дракона, з пащі звіра та з уст лжепророка вийшли три нечисті духи, схожі на жаб.
\v 14 Це демонічні духи, які роблять знамення, вони виходять до царів усього світу, щоб зібрати їх для битви у великий День Бога Вседержителя.
\b
\mi
\v 15 «Ось Я приходжу, як злодій! Блаженний той, хто пильнує й зберігає свій одяг, щоб не ходити оголеним і щоб \add люди\add* не бачили його сорому».
\v 16 Потім \add нечисті духи\add* зібрали \add царів\add* на місце, яке єврейською називається Армагеддон.\f + \fr 16:16 \ft \xt Див. 2 Цар. 23:29; Зах. 12:11\xt*.\f*
\v 17 Сьомий \add ангел\add* вилив свою чашу в повітря, і з Храму від престолу пролунав гучний голос, що казав: «Звершилося!»
\v 18 Потім спалахнули блискавки, пролунали голоси та громи й стався великий землетрус. Такого землетрусу не було відтоді, як людство \add живе\add* на землі, настільки сильним був землетрус.
\v 19 Велике місто розділилося на три частини, і міста народів розпалися. Бог згадав великий Вавилон і дав йому чашу, наповнену вином Його лютого гніву.
\v 20 Кожен острів утік, і гір неможливо було знайти.
\v 21 Величезний град, завбільшки з талант,\f + \fr 16:21 \ft Близько 45 кг.\f* падав із неба на людей. І вони зневажали Бога через кару градом, бо кара була дуже велика.
\c 17
\s1 Велика розпусниця
\v 1 Один із семи ангелів, що мали сім чаш, прийшов і сказав мені: «Прийди, я покажу тобі покарання великої розпусниці, яка сидить над багатьма водами.
\v 2 З нею земні царі чинили статеву розпусту, а жителі землі впивалися вином її розпусти».
\v 3 Тоді \add ангел\add* переніс мене в Дусі у пустелю. \add Там\add* я побачив жінку, що сиділа на багряному звірі, який увесь був покритий богохульними іменами; він мав сім голів і десять рогів.
\v 4 Жінка була одягнена в порфіру\f + \fr 17:4 \ft Порфіра – довгий верхній одяг з дорогої тканини багряного кольору, який носили монархи.\f* та багряницю й була прикрашена золотом, дорогоцінними каменями та перлами. У своїй руці вона тримала золоту чашу, наповнену мерзотами та нечистотою її розпусти.
\v 5 На чолі було написане імʼя, таємниця:
\pc \sc великий вавилон –\sc*
\pc \sc мати розпусниць\sc*
\pc \sc і мерзот землі.\sc*
\v 6 І я побачив, що жінка була пʼяна від крові святих та від крові свідків Ісуса. Побачивши її, я був дуже здивований.
\v 7 Тоді ангел сказав мені: «Чому ти дивуєшся? Я скажу тобі таємницю жінки та звіра, який її носить і має сім голів і десять рогів.
\v 8 Звір, якого ти бачив, був, а \add зараз\add* його немає. Він вийде з безодні й піде на загибель. Мешканці землі, імена яких не були записані в книзі життя від створення світу, будуть здивовані, коли побачать звіра, бо колись він був, а \add зараз\add* його немає, але він прийде».
\v 9 «У цьому розум і мудрість. Сім голів – це сім пагорбів, на яких сидить жінка. Це також і сім царів.
\v 10 Пʼятеро впали, один є, інший ще не прийшов; але коли він прийде, то він залишиться ненадовго.
\v 11 Звір, який був, а зараз його немає, – восьмий. Він належить до семи й іде до загибелі.
\v 12 Десять рогів, які ти бачив, – це десять царів, які ще не отримали царства. Але вони отримають царську владу на одну годину разом зі звіром.
\v 13 Вони мають одну мету і віддають свою силу й владу звіру.
\v 14 Вони будуть вести війну проти Агнця, але Агнець переможе їх, бо Він є Цар царів і Володар володарів. І разом із Ним будуть Його покликані, обрані та вірні».
\v 15 Тоді \add ангел\add* сказав мені: «Води, які ти бачив там, де сидить розпусниця, – це люди, народи, нації та мови.
\v 16 Звір та десять рогів, які ти бачив, зненавидять розпусницю. Вони спустошать її, залишать голою, зʼїдять її тіло та спалять у вогні.
\v 17 Тому що Бог вклав у їхні серця виконати Його мету, передати звірові їхнє царство, доки не здійсняться слова Божі.
\v 18 Жінка, яку ти бачив, – це велике місто, яке панує над земними царями».
\c 18
\s1 Падіння Вавилона
\v 1 Після цього я побачив іншого ангела, що спускався з неба. Він мав велику владу, і земля була осяяна його славою.
\v 2 Він закричав могутнім голосом: «„Упала! Упала велика \add розпусниця\add* Вавилон!“\f + \fr 18:2 \ft \xt Див. Іс. 21:9\xt*.\f* Вона стала оселею для демонів, притулком для всякого нечистого духа, притулком для всякого нечистого птаха і притулком для кожної нечистої та огидної тварини.
\v 3 Вона напоїла всі народи вином своєї статевої розпусти. Царі землі вчинили з нею розпусту, і земні купці розбагатіли від її великої розкоші».
\v 4 Тоді я почув інший голос із неба, який казав: «„Вийди з неї, Мій народе“,\f + \fr 18:4 \ft \xt Див. Єр. 51:45\xt*.\f* щоб не бути співучасником в її гріхах і не отримати її покарання;
\v 5 бо її гріхи сягають неба і Бог згадав про її злочини.\f + \fr 18:5 \ft \xt Див. Бут. 18:20-21; Єр. 51:9\xt*.\f*
\v 6 Відплатіть їй, як вона відплатила \add іншим\add*, удвічі відплатіть їй за її діла. І в чаші, в якій вона змішувала \add вам вино\add*, змішайте їй удвічі.
\v 7 Дайте їй стільки страждання й скорботи, скільки вона славилася й жила в розкоші. Бо у своєму серці вона говорить: „Я сиджу як цариця, я не вдова й ніколи не побачу горя“.
\v 8 Тому одного дня прийдуть на неї покарання: смерть, скорбота й голод. Вона згорить у вогні, бо могутній Господь Бог, Який осудить її».
\s1 Плач за Вавилоном
\v 9 Коли земні царі, які чинили з нею розпусту та розкошували з нею, побачать дим її горіння, вони будуть плакати й сумувати за нею.
\v 10 Злякавшись її страждання, вони стоятимуть далеко й кричатимуть: «Горе! Горе тобі, велике місто! Могутнє місто Вавилон! За одну годину прийшов твій суд!»
\v 11 Земні купці будуть плакати та сумувати за нею, бо ніхто більше не купує їхніх товарів:
\v 12 товарів із золота, срібла, дорогоцінного каміння, перлин, тонкого льняного полотна, порфіри, шовку й багряної тканини, усякого пахучого дерева, усяких речей зі слонової кістки, посуду з дорогих дерев, бронзи, заліза та мармуру,
\v 13 \add а також\add* корицю, прянощі, пахощі, мир, ладан, вино, оливкову олію, борошно, пшеницю, худобу, овець, коней, колісниць, рабів та людських душ.
\v 14 Плоди, яких прагнула твоя душа, відійшли від тебе. Уся розкіш і блискучість втрачена, і ніколи вже не знайдеш їх.
\v 15 Купці, які торгували цим товаром й збагатилися від неї, стануть здалека, перелякані її стражданнями. Вони будуть плакати й сумувати
\v 16 кажучи: «Горе! Горе \add тобі\add*, велике місто, одягнене в тонке льняне полотно, порфіру та багряницю, прикрашене золотом, дорогоцінним камінням і перлами!
\v 17 Бо за одну годину таке велике багатство було зруйноване!» Кожен керманич, усі, хто подорожує на кораблі, моряки та всі, хто заробляє на життя з моря, стояли здалека.
\v 18 Вони бачили дим пожежі й казали: «Чи було колись таке велике місто, як це?»
\v 19 Вони посипали свої голови порохом, плакали, ридали й кричали: «Горе! Горе \add тобі\add*, велике місто, де всі, хто мав кораблі на морі, збагатилися завдяки його багатству, бо за одну годину його було знищено!
\v 20 Радійте з цього, небеса, святі, апостоли й пророки! Адже Бог засудив її за те, що вона зробила з вами».
\s1 Остаточна загибель Вавилону
\v 21 Тоді могутній ангел підняв великий, наче жорно, камінь і кинув у море, кажучи: «Так стрімко буде викинуте велике місто Вавилон, і вже ніколи більше його не буде.
\v 22 Звуку арфістів та співаків, дударів та сурмачів більше ніколи не можна буде почути в тобі. І вже не буде в тобі жодного ремісника, жодного ремесла ніколи вже в тобі не знайдеться. І звуку від жорен вже не буде чутно в тобі.
\v 23 Уже ніколи не засяє в тобі світло світильника, не пролунає голос нареченого чи нареченої. Твої купці були вельможами землі, бо твоїм чаклунством усі народи були введені в оману.
\v 24 І в ньому була знайдена кров пророків, святих і всіх, хто був убитий на землі».
\c 19
\s1 Радість від падіння Вавилону
\v 1 Після цього я почув на небі наче гучний голос великого натовпу. Вони вигукували: «Алілуя! Спасіння, слава й сила \add належать\add* нашому Богу,
\q2
\v 2 бо істинні та справедливі Його суди. Він засудив велику розпусницю, яка зіпсувала землю своєю розпустою. Він помстився за кров Своїх рабів, \add пролиту\add* її руками».
\v 3 І вони закричали вдруге: «Алілуя! Дим від неї підіймається навіки-віків!»
\v 4 Двадцять чотири старці та чотири живі істоти впали, поклонилися Богу, Який сидів на престолі, і сказали: «Амінь! Алілуя!»
\v 5 Потім від престолу пролунав голос, який казав: «Хваліть нашого Бога, усі Його раби, усі, хто боїться Його, малі та великі!»
\v 6 І я почув, наче голос великого натовпу, наче гуркіт бурхливих вод і наче гучні громи, які казали: «Алілуя! Бо зацарював наш Господь Бог Вседержитель.
\v 7 Радіймо й веселімося! Віддаймо Йому славу! Адже прийшло весілля Агнця і Його наречена вже приготувалася.
\v 8 І дано їй одягнутися в одяг із тонкого льону, чистий та світлий».
\m (Бо тонкий льон означає праведність святих.)
\v 9 Тоді \add ангел\add* сказав мені: «Напиши \add це\add*: блаженні покликані на весільну вечерю Агнця!» І додав: «Це істинні слова Бога».
\v 10 Тоді я впав до його ніг, щоб поклонитися йому. Але він сказав мені: «Дивись, не \add роби цього\add*! Я такий же служитель, як і ти та твої брати, які дотримуються свідчення Ісуса. Богові поклоняйся! Бо свідчення Ісуса – це Дух пророцтва».
\s1 Явлення Ісуса Христа на білому коні
\v 11 Я побачив відкрите небо, і ось \add там був\add* білий кінь, і на ньому був Вершник, Якого називають Вірним і Правдивим. Він справедливо судить і воює.
\v 12 Його очі немов вогняне полумʼя, а на голові багато вінців. Він має написане імʼя, якого ніхто не знає, крім Нього Самого.
\v 13 Він одягнений в одежу, змочену в крові, Його імʼя – Слово Боже.
\v 14 Слідом за Ним верхи на білих конях їдуть небесні війська, одягнені в тонкий льон, білий і чистий.
\v 15 З Його вуст виходить гострий меч, щоб ним уражати народи. Він буде правити ними залізним жезлом і розчавить у давильні вино люті й гніву Бога Вседержителя.\f + \fr 19:15 \ft \xt Див. Пс. 2:9; Іс. 63:3; Йоїл. 3:13\xt*.\f*
\v 16 На Його одязі та на стегні було написано імʼя:
\pc \sc цар царів і володар володарів.\sc*
\v 17 І я побачив ангела, що стояв на сонці й кричав гучним голосом до всіх птахів, що літали серед неба: «Прийдіть, зберіться разом на велику вечерю Божу,
\v 18 щоб їсти тіла царів, полководців та могутніх, тіла коней та їхніх вершників і тіла всіх вільних та рабів, великих та малих».
\v 19 Тоді я побачив звіра, земних царів та їхні війська, що зібралися разом, щоб вести війну проти Вершника на коні та Його війська.
\v 20 Але звіра було схоплено, а разом із ним і лжепророка, що робив перед ним знамення, якими обманював тих, хто отримав знак звіра й поклонявся його образу. Обох живими кинули у вогняне озеро, що горить сіркою.
\v 21 А інші були вбиті мечем, що виходив з уст Вершника на коні, і всі птахи наїлися їхніми тілами.
\c 20
\s1 Тисяча років
\v 1 І я побачив ангела, що спускався з неба, маючи в руці ключ від безодні й великий ланцюг.
\v 2 Він схопив дракона, стародавнього змія, який є дияволом та сатаною, і звʼязав його на тисячу років.
\v 3 Він кинув його в безодню, замкнув і запечатав над ним \add вхід\add*, щоб більше не обманював народи, поки не закінчиться тисяча років. Після цього він має бути звільнений на короткий час.
\v 4 І я побачив престоли й тих, хто сидів на них, їм була дана \add влада\add* судити. Це душі тих, хто був обезголовлений за свідчення про Ісуса та за Слово Боже. Вони не поклонилися ні звіру, ні його образу й не отримали його знака на чоло чи руку. Вони ожили й царювали з Христом тисячу років.
\v 5 (Інші мертві не ожили, поки не закінчилася тисяча років.) Це перше воскресіння.
\v 6 Блаженні та святі \add всі\add*, хто має частку в першому воскресінні. Друга смерть не має над ними влади, але вони будуть священниками Бога та Христа й царюватимуть із Ним тисячу років.
\s1 Суд над сатаною
\v 7 Коли тисяча років закінчиться, сатана буде звільнений зі своєї вʼязниці.
\v 8 Він піде обманювати народи з чотирьох сторін світу, Гога й Магога, щоб зібрати їх для війни. Число їх буде як пісок на березі моря.\f + \fr 20:8 \ft \xt Див. Єз. 38–39\xt*.\f*
\v 9 Вони піднялися по \add всій\add* землі й оточили табір святих та улюблене місто. Але зійшов вогонь із неба й пожер їх.
\v 10 А диявола, який їх обманув, було кинуто у вогняне й сірчане озеро, де вже були звір і лжепророк. Вони будуть мучитися день і ніч навіки-віків.
\s1 Суд над мертвими
\v 11 Потім я побачив великий білий престол і Того, Хто сидів на ньому.\f + \fr 20:11 \ft \xt Див. Дан. 7:9-10\xt*.\f* Земля та небо втекли від Його присутності, бо не знайшлося для них місця.
\v 12 І я побачив мертвих, великих і малих, що стояли перед престолом. Були розгорнуті книги; і була розгорнута іще одна книга, яка є \add книгою\add* життя. Загиблих судили за їхніми вчинками згідно з тим, що записано в книгах.
\v 13 Море віддало мертвих, що були в ньому, а смерть та царство мертвих – тих, що були в них, і кожного судили за його вчинками.
\v 14 Потім смерть і царство мертвих були кинуті у вогняне озеро. Вогняне озеро – це друга смерть.
\v 15 І той, кого не було знайдено записаним у книзі життя, був укинутий у вогняне озеро.
\c 21
\s1 Нове Небо та Нова Земля
\v 1 Потім я побачив «нове небо та нову землю»,\f + \fr 21:1 \ft \xt Див. Іс. 65:17\xt*.\f* бо перше небо та перша земля проминули, і моря вже не було.
\v 2 Я побачив святе місто, новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога, підготовлений як наречена, прикрашена для свого чоловіка.
\v 3 І я почув від престолу гучний голос, який казав: «Ось Оселя Бога \add тепер\add* з людьми, і Він житиме з ними. Вони будуть Його народом, і Сам Бог буде з ними їхнім Богом.
\v 4 Він витре кожну сльозу з їхніх очей. Більше не буде смерті, жалоби, плачу чи болю, бо колишнє минуло».\f + \fr 21:4 \ft \xt Див. Іс. 25:8; 35:10; 65:19\xt*.\f*
\v 5 Той, Хто сидів на престолі, сказав: «Ось Я творю все нове!» І додав: «Запиши \add це\add*, бо ці слова надійні й правдиві».
\v 6 Він сказав мені: «Звершилося. Я – Альфа і Омега, Початок і Кінець. Спраглому дам пити даром з джерела живої води.
\v 7 Хто переможе, успадкує це \add все\add*, і Я буду його Богом, а він буде Мені сином.
\v 8 Що ж до боягузів, невірних, мерзотників, убивць, розпусників, чаклунів, ідолопоклонників та всіх брехунів, то їхня частка – вогняне й сірчане озеро. Це є друга смерть».
\s1 Новий Єрусалим,
\v 9 Один із семи ангелів, у котрих було сім чаш, наповнених сімома останніми карами, прийшов і сказав мені: «Прийди, я покажу тобі наречену, дружину Агнця».
\v 10 І він переніс мене в Дусі на велику й високу гору та показав мені святе місто Єрусалим, що сходило з неба від Бога.
\v 11 Воно мало Божу славу, а його сяйво було схоже на дорогоцінний камінь, наче камінь яшми, прозорий, мов кришталь.
\v 12 Він мав велику й високу стіну з дванадцятьма воротами та з дванадцятьма ангелами біля воріт. На \add воротах\add* були написані імена дванадцяти племен Ізраїля.
\v 13 Три брами були на сході, три – на півночі, три – на півдні й три – на заході.
\v 14 Стіна міста мала дванадцять основ, і на них були імена дванадцяти апостолів Агнця.
\v 15 \add Ангел\add*, який розмовляв зі мною, мав золоту тростину, щоб виміряти місто, його брами та стіну.
\v 16 Місто було чотирикутне, його довжина була така ж, як ширина. Він виміряв місто тростиною \add і виявив, що воно має\add* дванадцять тисяч стадіїв\f + \fr 21:16 \ft Тобто близько 2200 км.\f*. Його довжина, широта й висота – однакові.
\v 17 Він виміряв і стіну, і вона мала сто сорок чотири лікті за людською мірою, якою користувався ангел.
\v 18 Стіна \add міста\add* була збудована з яшми, а \add саме\add* місто – з чистого, як прозоре скло, золота.
\v 19 Основи міських стін були прикрашені різними видами дорогоцінного каменю. Перший був із яшми, другий – із сапфіру, третій – з агата, четвертий – зі смарагду,
\v 20 пʼятий – з оніксу, шостий – з рубіна, сьомий – з хризоліту, восьмий – з берилу, девʼятий – з топазу, десятий – з бірюзи, одинадцятий – з гіацинту й дванадцятий – з аметисту.
\v 21 Дванадцять воріт були дванадцятьма перлинами, кожні ворота були з однієї перлини. Велика вулиця міста була з чистого золота, як прозоре скло.
\v 22 Я не бачив у місті храму, бо його Храм – це Господь Бог Вседержитель і Агнець.
\v 23 Місто не потребує сонця чи місяця, щоб світили в ньому, бо слава Божа освітлює його, а Агнець – його світильник.\f + \fr 21:23 \ft \xt Див. Іс. 60:19-20\xt*.\f*
\v 24 Народи будуть ходити в його світлі, і земні царі приноситимуть туди свою славу.
\v 25 Його ворота ніколи не будуть зачинені вдень, а ночі там не буде.
\v 26 І принесуть до нього славу й честь народів.
\v 27 У нього не ввійде ніщо нечисте і той, хто чинить ганебне та обманює, а лише той, хто записаний в книзі життя Агнця.
\c 22
\s1 Новий Єрусалим
\v 1 Тоді \add ангел\add* показав мені річку води життя, прозору, як кришталь, що, витікаючи з престолу Бога та Агнця,
\v 2 \add текла\add* посеред головної вулиці міста. По обидва береги річки росте дерево життя, що приносить врожай дванадцять разів на рік, щомісяця даючи свій плід. А листя дерева служить для зцілення народів.
\v 3 І не буде більше ніякого прокляття. Престол Бога та Агнця буде в місті, і Його раби служитимуть Йому.\f + \fr 22:3 \ft \xt Див. Зах. 14:11\xt*.\f*
\v 4 Вони будуть бачити Його обличчя й \add матимуть\add* на чолах Його імʼя
\v 5 Ночі більше не буде, і не матимуть потреби у світильнику чи у світлі сонця, бо Господь Бог буде світити над ними. І вони царюватимуть навіки-віків.
\s1 Ангел говорить про прихід Господа
\v 6 \add Ангел\add* сказав мені: «Ці слова вірні й правдиві. Господь Бог, Який надихає пророків, послав Свого ангела показати своїм рабам те, що незабаром має відбутися».
\v 7 «Ось Я скоро прийду! Блаженний той, хто дотримується слів пророцтва, \add записаних\add* у цій книзі».\f + \fr 22:7 \ft \xt Див. Об. 1:3\xt*.\f*
\v 8 Я, Іван, усе це чув і бачив. І, почувши й побачивши це, я впав до ніг ангела, який все мені показував, щоб поклонитись.
\v 9 Але він сказав мені: «Дивись, не \add роби цього\add*! Я такий же служитель, як і ти, твої брати-пророки та \add всі\add*, хто дотримується слів цієї книги. Богові поклоняйся!»
\v 10 Потім він сказав мені: «Не запечатуй слів пророцтва цієї книги, бо час уже близький.
\v 11 Неправедний хай і далі чинить неправду, нечестивий хай продовжує осквернятися, праведний хай і надалі живе праведно, а святий нехай освячується».
\s1 Закінчення: запрошення та попередження
\v 12 «Ось Я скоро прийду! Моя винагорода зі Мною, і Я віддам кожному згідно з його вчинками.
\v 13 Я – Альфа і Омега, Перший і Останній, Початок і Кінець.
\v 14 Блаженні ті, хто омиває свій одяг, щоб мати право \add споживати плоди\add* з дерева життя й увійти в місто через ворота.
\v 15 Зовні – пси, чаклуни, розпусники, убивці, ідолопоклонники та всі, хто любить і чинить неправду.
\v 16 Я, Ісус, послав Свого ангела, щоб він дав це свідчення для церков. Я – корінь і нащадок Давида, яскрава ранкова зоря».
\v 17 Дух і наречена кажуть: «Прийди!» І нехай той, хто чує, скаже: «Прийди!» І спраглий нехай прийде, і той, хто бажає, нехай візьме даром воду життя.
\v 18 Я свідчу кожному, хто чує слова пророцтва цієї книги, якщо хтось додасть до них щось, Бог додасть йому покарання, описані в цій книзі.
\v 19 І якщо хтось відійме слова з цієї книги пророцтва, Бог забере в нього частку в дереві життя та у святому місті, про які написано в цій книзі.
\v 20 Той, Хто свідчить про це, говорить: «Так, Я скоро прийду». Амінь! Прийди, Господи Ісусе!
\v 21 Благодать Господа Ісуса нехай буде з усіма. Амінь.