DevleskoDrom_uk_onpu/49-GAL.usfm

\id GAL - Biblica® Open New Ukrainian Translation (New Testament and Psalms)
\rem Copyright © 2022 by Biblica, Inc.
\usfm 3.0
\ide UTF-8
\h Галатів
\toc1 Послання до Галатів
\toc2 Галатів
\toc3 Гал.
\mt1 Послання до Галатів
\c 1
\s1 Привітання
\v 1 Павло, апостол, \add покликаний\add* не людьми і не людиною, а Ісусом Христом і Богом Отцем, Який воскресив Його з мертвих,
\v 2 разом з усіма братами. Церквам Галатії.
\v 3 Благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і від Господа Ісуса Христа,
\v 4 \add Який,\add* віддавши Самого Себе за наші гріхи, визволив нас від нинішнього злого віку згідно з волею Бога й Отця нашого,
\v 5 Якому слава навіки-віків! Амінь.
\s1 Немає іншої Доброї Звістки
\v 6 Я здивований, що ви так швидко відвертаєтеся від Того, Хто покликав вас благодаттю Христа, заради іншої «доброї звістки».
\v 7 Насправді іншої немає, але існують деякі \add люди\add*, які бентежать вас і намагаються змінити Добру Звістку Христа.
\v 8 Але навіть якщо хтось із нас або ангел із неба буде проповідувати вам добру звістку, відмінну від тієї, яку ми вам проповідували, то нехай буде проклятий!
\v 9 Ми говорили вже раніше, і я ще раз повторюю: якщо хтось проповідує вам іншу добру звістку, а не ту, що ви прийняли, то нехай буде проклятий!
\v 10 Чиє схвалення я намагаюся завоювати: людей чи Бога? Хіба я намагаюся догодити людям? Якби я намагався догодити людям, я б не був рабом Христа.
\s1 Павло покликаний Богом
\v 11 Я хочу, щоб ви, брати, знали, що Добра Звістка, яку я проповідував, не від людей.
\v 12 Бо я отримав і вивчив її не від якоїсь людини, але через одкровення Ісуса Христа.
\v 13 Ви чули про мій попередній спосіб життя в юдействі, як я завзято переслідував Церкву Божу й намагався її зруйнувати.
\v 14 В юдействі я перевершив багатьох моїх однолітків зі свого народу і був надзвичайно ревним до звичаїв моїх предків.
\v 15 Але коли Бог, Який обрав мене ще до мого народження,\f + \fr 1:15 \ft \xt Див. Єр. 1:5\xt*.\f* покликав мене через Свою благодать, уподобав
\v 16 відкрити мені Свого Сина, щоб я проповідував Його Добру Звістку серед язичників, тоді я не пішов відразу радитися з кимось із людей,
\v 17 не ходив також і до Єрусалима, до тих, що були апостолами до мене, але пішов в Аравію і знову повернувся в Дамаск.
\v 18 Потім, через три роки, я вирушив до Єрусалима, щоб познайомитися з Кифою\f + \fr 1:18 \ft Кифа – Петро. \xt Див. Ів. 1:42\xt*.\f*, і пробув із ним пʼятнадцять днів.
\v 19 Інших же апостолів я не бачив, окрім Якова, брата Господнього.
\v 20 Я пишу вам і запевняю перед Богом, що не обманюю.
\v 21 Після того я пішов до земель Сирії та Килікії.
\v 22 Церкви Юдеї, що в Христі, мене особисто не знали.
\v 23 Вони лише чули, що той, хто раніше їх переслідував, зараз проповідує віру, яку колись намагався знищити,
\v 24 і прославляли Бога за мене.
\c 2
\s1 Павло прийнятий апостолами
\v 1 Потім, через чотирнадцять років, я знову пішов\f + \fr 2:1 \ft Буквально: \fqa піднявся до Єрусалима.\f* в Єрусалим разом із Варнавою, узявши із собою Тита.
\v 2 Я вирушив туди згідно з одкровенням і представив їм Добру Звістку, яку проповідую серед язичників, а особливо шановним виклав її окремо, на самоті, \add щоб упевнитися\add*, що не біг \add до цього\add* й не біжу \add тепер\add* даремно.
\v 3 Проте навіть Тита, який був зі мною, не примушували до обрізання, хоча він і був греком.
\v 4 Це через лжебратів, що проникли в наші ряди, аби спостерігати за нашою свободою, яку ми маємо в Ісусі Христі, і зробити нас рабами.
\v 5 Але ми ні на мить не поступилися їм, щоб істина Доброї Звістки збереглася для вас.
\v 6 Щодо тих, кого вважають знатнішими, – хто вони й ким вони були, для мене це немає ніякого значення, \add адже\add* Бог неупереджений, – то вони нічого не додали мені.
\v 7 Навпаки, вони визнали, що мені було доручено проповідувати Добру Звістку необрізаним\f + \fr 2:7 \ft Тобто язичникам.\f*, як Петрові – обрізаним\f + \fr 2:7 \ft Тобто юдеям; також і у 8 та 9 віршах.\f*.
\v 8 Адже Бог, Який зробив Петра апостолом обрізаних, зробив також мене \add апостолом\add* язичників.
\v 9 Яків, Кифа та Іван, які вважаються стовпами \add церкви\add*, визнали надану мені благодать і потиснули мені й Варнаві руку як співучасникам \add служіння\add*, щоб ми \add пішли\add* до язичників, а вони – до обрізаних.
\v 10 Усе, що \add вони просили\add*, – це те, щоб ми памʼятали про бідних, що я й намагався робити.
\s1 Павло докоряє Петрові
\v 11 Коли ж Кифа прийшов до Антіохії, я протистояв йому відверто, бо він був неправий.
\v 12 Адже до того, як прийшли деякі люди від Якова, він їв разом з язичниками, а після цього почав ховатися й відокремлюватися від них, боячись обрізаних.
\v 13 До нього приєдналися також інші юдеї, так що й Варнава був втягнений в їхнє лицемірство.
\v 14 Побачивши, що вони не поводяться відповідно до істини Доброї Звістки, я сказав Кифі перед усіма: «Якщо ти юдей, але живеш як язичник, а не як юдей, чому ж тоді примушуєш язичників жити за юдейським звичаєм?»
\v 15 Ми ж – юдеї за народженням, а не грішні язичники.
\v 16 Однак, знаючи, що людина не може бути виправдана ділами Закону, а тільки вірою в Ісуса Христа,\f + \fr 2:16 \ft Або: \fqa через вірність Ісуса Христа.\f* навіть ми увірували в Христа Ісуса, щоб бути виправданими вірою в Христа,\f + \fr 2:16 \ft Або: \fqa через вірність Христа.\f* а не ділами Закону. Бо жодна людина не буде виправдана ділами Закону.
\v 17 Але якщо ми, \add юдеї,\add* шукаючи виправдання в Христі, і самі виявилися грішниками, то невже Христос є служителем гріха? Зовсім ні!
\v 18 Бо якщо я знову відбудовую те, що зруйнував, то роблю себе грішником.
\v 19 Адже через Закон я помер для Закону, щоб жити для Бога. Я був розіпʼятий з Христом,
\v 20 і більше живу не я, але Христос живе в мені. Нині я живу в тілі, і це життя вірою в Сина Божого,\f + \fr 2:20 \ft Або: \fqa вірністю Сина Божого.\f* Який полюбив мене й віддав Себе за мене.
\v 21 Я не відкидаю благодаті Божої, бо якщо праведність здобувається Законом, то Христос помер даремно!
\c 3
\s1 Віра чи Закон
\v 1 О нерозумні галати! Хто зачарував вас, щоб ви не корилися істині? Адже перед вашими очима був зображений розіпʼятий Ісус Христос.
\v 2 Я хотів би дізнатися від вас лише одне: ви прийняли Духа через діла Закону чи через віру в те, що почули?
\v 3 Невже ви такі нерозумні, що, почавши Духом, зараз закінчуєте тілом\f + \fr 3:3 \ft Або: \fqa людськими зусиллями.\f*?
\v 4 Невже ви даремно стільки страждали? Не може бути, щоб усе це було даремно!
\v 5 Хіба Той, Хто дарує вам Духа і творить серед вас чудеса, робить це тому, що ви дотримуєтеся Закону, чи тому, що ви повірили в те, що почули?
\v 6 Так само й «Авраам повірив Богові, і це було зараховано йому як праведність».\f + \fr 3:6 \ft \xt Див. Бут. 15:6\xt*.\f*
\v 7 Зрозумійте, що ті, хто має віру, – це сини Авраама.
\v 8 Писання, передбачивши, що Бог виправдає язичників вірою, заздалегідь проголосило Авраамові Добру Звістку: «Через тебе всі народи будуть благословенні».\f + \fr 3:8 \ft \xt Див. Бут. 12:3; 18:18; 22:18\xt*.\f*
\v 9 Тож ті, хто вірить, благословляються разом з Авраамом, який повірив.
\v 10 Бо всі, хто покладається на діла Закону, знаходяться під прокляттям, як написано: «Проклятий кожен, хто не дотримується всього, що написано в Книзі Закону».\f + \fr 3:10 \ft \xt Див. Повт. 27:26\xt*.\f*
\v 11 Очевидно, що через Закон ніхто не виправданий перед Богом, оскільки «праведник житиме вірою»,\f + \fr 3:11 \ft \xt Див. Ав. 2:4\xt*.\f*
\v 12 а Закон не ґрунтується на вірі; навпаки, він говорить: «Хто виконуватиме його \add настанови\add*, буде жити ними».\f + \fr 3:12 \ft \xt Див. Лев. 18:5\xt*.\f*
\v 13 Христос викупив нас від прокляття Закону, ставши за нас прокляттям, бо написано: «Проклятий кожен, хто повішений на дереві».\f + \fr 3:13 \ft \xt Див. Повт. 21:23\xt*.\f*
\v 14 \add Він викупив нас\add*, щоб благословення, дане Авраамові, прийшло до язичників через Ісуса Христа й щоб через віру ми отримали обітницю Духа.
\s1 Закон та обітниця
\v 15 Брати, я говорю по-людському: навіть затверджений людьми заповіт ніхто не скасовує й не вносить у нього доповнень.
\v 16 Ці ж обітниці були дані Авраамові та його нащадку. Писання не говорить «нащадкам», як про багатьох, а «нащадку», як про одного,\f + \fr 3:16 \ft \xt Див. Бут. 12:7; 13:15; 24:7\xt*.\f* а Ним є Христос.
\v 17 Я кажу, що Закон, даний через чотириста тридцять років, не скасовує заповіту, встановленого раніше Богом, і не усуває обітниці.
\v 18 Бо якщо спадщина від Закону, то вже не за обітницею, але Бог дав її Авраамові через обітницю.
\v 19 Для чого тоді Закон? Він був доданий, щоб \add виявити\add* провини, доки не прийде Нащадок, Якому була дана обітниця. Закон був даний через ангелів рукою посередника.
\v 20 Посередник не потрібен там, де тільки одна сторона, а Бог один.
\v 21 Тож невже Закон суперечить обітницям Божим? Зовсім ні! Бо якби був даний Закон, який міг би дарувати життя, то праведність була б від Закону.
\v 22 Але Писання замкнуло все під гріхом, щоб обітниця через віру в Ісуса Христа\f + \fr 3:22 \ft Або: \fqa вірність Ісуса Христа.\f* була дана тим, хто вірить.
\s1 Діти Божі
\v 23 До приходу віри ми перебували під вартою Закону, замкнені доти, доки не обʼявиться віра.
\v 24 Отже, Закон був нашим опікуном, поки не прийшов Христос, щоб ми були виправдані вірою.
\v 25 Коли ж прийшла віра, ми вже не під \add наглядом\add* опікуна.
\v 26 Тож через віру в Ісуса Христа ви всі діти Божі,
\v 27 бо всі, хто був охрещений у Христі, одяглися в Христа.
\v 28 Нема більше ні юдея, ні язичника, ні раба, ні вільного, ні чоловіка, ні жінки, бо ви всі – одне в Христі Ісусі.
\v 29 Якщо ви належите Христу, то ви нащадки Авраама й, згідно з обітницею, – спадкоємці.
\c 4
\v 1 Тож я кажу: поки спадкоємець ще дитина, він нічим не відрізняється від раба, хоч і є володарем усього.
\v 2 Він підпорядковується опікунам і управителям до часу, встановленого батьком.
\v 3 Так само й ми, коли були дітьми, знаходилися у рабстві \add матеріальних і духовних\add* основ світу.\f + \fr 4:3 \ft Або: \fqa принципів світу.\f*
\v 4 Але коли настала повнота часу, Бог послав Свого Сина, народженого від жінки, народженого під Законом,
\v 5 щоб викупити тих, хто під Законом, і щоб ми отримали всиновлення.
\v 6 І, оскільки ви – Його сини, Бог послав Духа Свого Сина в наші серця, Духа, Який кличе: «\tl Авва\tl*!», \add тобто\add* «Отче».
\v 7 Отже, ти вже не раб, а син; а якщо син, то й спадкоємець через Бога.\f + \fr 4:7 \ft Або: \fqa спадкоємець через Ісуса Христа.\f*
\s1 Турбота Павла про галатів
\v 8 Раніше, коли ви не знали Бога, ви були рабами тих, що за своєю природою не є богами.
\v 9 Але тепер, коли ви пізнали Бога, точніше, коли Бог пізнав вас, то як ви можете повертатися назад до тих слабких і жалюгідних основ світу? Хочете себе знову поневолити?
\v 10 Ви дотримуєтесь \add особливих\add* днів, місяців, пір та років.
\v 11 Боюсь, що всі мої зусилля, витрачені на вас, були марні.
\v 12 Я благаю вас, брати: станьте такими, як я, бо я став таким, як ви. Ви нічим мене не скривдили.
\v 13 Як ви знаєте, уперше я проповідував вам Добру Звістку через хворобу.
\v 14 І, хоча моя хвороба була для вас випробуванням, ви не ставилися до мене з презирством чи зневагою, але прийняли як ангела Божого, як \add Самого\add* Христа Ісуса.
\v 15 Де ж тепер ваше блаженство? Я можу засвідчити, що якби ви тоді могли, то вирвали б свої очі й віддали їх мені.
\v 16 Невже тепер я став вашим ворогом, кажучи вам істину?
\v 17 \add Ті люди\add* ревно стараються переманити вас, але не з добрих \add спонук\add*. Вони хочуть розлучити нас, щоб ви були їхніми ревними прихильниками.
\v 18 Добре завжди бути ревним для доброї мети, а не лише тоді, коли я з вами.
\v 19 Діти мої, заради яких я знову терплю біль народження, аж доки Христос не відобразиться у вас.
\v 20 Як би я хотів бути з вами зараз і змінити мій тон, бо я здивований вами!
\s1 Аґар і Сара
\v 21 Скажіть мені, невже ви, що хочете бути під Законом, не слухаєте Закону?
\v 22 Адже написано, що Авраам мав двох синів: одного від рабині, а іншого від вільної жінки.
\v 23 Той, що від рабині, народився за тілом, а той, що від вільної жінки, народився згідно з обіцянкою.
\v 24 Це треба розуміти образно. Жінки представляють два завіти: один з гори Синай, що народжує в рабство, це – Аґар.
\v 25 Аґар – Синайська гора в Аравії, а також це нинішній Єрусалим, що перебуває в рабстві зі своїми дітьми.
\v 26 А небесний Єрусалим – вільний, і він є нашою матірʼю.
\v 27 Бо написано: «Радій, неплідна, яка не народжувала! Кричи та радій, ти, що не зазнала мук народження, бо більше дітей у покинутої жінки, ніж у тієї, яка має чоловіка».\f + \fr 4:27 \ft \xt Див. Іс. 54:1\xt*.\f*
\v 28 Ви ж, брати, подібно до Ісаака, є дітьми обітниці.
\v 29 Та як тоді син, народжений за тілом, переслідував сина, народженого за Духом, так і зараз.
\v 30 Однак що говорить Писання? «Вижени служницю разом з її сином, бо не буде син рабині співспадкоємцем разом із сином вільної жінки».\f + \fr 4:30 \ft \xt Див. Бут. 21:10\xt*.\f*
\v 31 Отже, брати, ми діти не рабині, а вільної жінки.
\c 5
\s1 Свобода в Христі
\v 1 Христос визволив нас, щоб ми були вільні. Тож стійте твердо й не підкоряйтеся знову ярму рабства.
\v 2 Ось я, Павло, кажу вам: якщо ви будете обрізані, то не буде вам користі від Христа.
\v 3 Я знову свідчу кожному чоловікові, який приймає обрізання, що він зобовʼязаний виконувати весь Закон.
\v 4 Ви, що намагаєтесь виправдатися Законом, стали відчуженими від Христа та відпали від благодаті.
\v 5 А ми через Духа палко очікуємо виправдання з віри, на яке сподіваємось.
\v 6 Бо в Христі Ісусі ні обрізання, ні необрізання не мають ніякого значення, важлива лише віра, яка діє через любов.
\v 7 Ви бігли добре. Хто завадив вам дотримуватись істини?
\v 8 Таке переконання не від Того, Хто покликав вас.
\v 9 \add Памʼятайте, що\add* трохи закваски заквашує все тісто.
\v 10 Я впевнений у Господі, що ви не будете мислити інакше. А той, хто бентежить вас, – хто б це не був, – буде покараний.
\v 11 Брати, якщо я все ще проповідую обрізання, чому мене досі переслідують? Адже тоді камінь спотикання – хрест – був би усунений.
\v 12 Хай ті, хто засмучує вас \add питанням обрізання\add*, взагалі себе скоплять!
\s1 Життя через Духа
\v 13 Брати, ви покликані до свободи. Тільки не використовуйте свободи, щоб догодити гріховній природі,\f + \fr 5:13 \ft Або: \fqa тілу \ft також і в 16, 17, 19, 24.\f* а краще з любовʼю служіть одне одному.
\v 14 Бо весь Закон міститься в одному слові, а саме: «Люби ближнього свого, як самого себе».\f + \fr 5:14 \ft \xt Див. Лев. 19:18\xt*.\f*
\v 15 Але якщо ви гризете й пожираєте одне одного, стережіться, щоб ви не знищили одне одного.
\v 16 Тож кажу вам: живіть Духом і не задовольняйте \add гріховних\add* бажань тіла.
\v 17 Бо воно бажає того, що суперечить Духові, а Дух – того, що суперечить \add гріховним\add* бажанням тіла. Вони ворогують одне з одним, так що ви не робите того, що хочете.
\v 18 Але якщо вами керує Дух, ви не під Законом.
\v 19 \add Гріховні\add* вчинки тіла відомі: це статева розпуста, нечистота, непристойність,
\v 20 ідолопоклонство, чаклунство, ворожнеча, сварка, ревнощі, гнів, егоїзм, розбрат, єресі,
\v 21 заздрість, пияцтво, гульня та подібні речі. Я попереджаю вас, як і раніше, що ті, хто так живе, не успадкують Царства Божого.
\v 22 А плід Духа – це любов, радість, мир, терпіння, доброта, добросердечність, віра,
\v 23 лагідність і стриманість. Проти цього немає \add осуду\add* Закону.
\v 24 Ті, хто належить Христу Ісусу, розіпʼяли своє тіло з його пристрастями та гріховними бажаннями.
\v 25 Оскільки ми живемо Духом, то й далі поводьмося духовно.
\v 26 Не будьмо зарозумілими, дратуючи одне одного та заздрячи одне одному.
\c 6
\s1 Різні застереження
\v 1 Брати, якщо хтось впаде в якийсь гріх, ви, духовно зрілі, виправляйте його в дусі лагідності. Але пильнуйте й себе, щоб ви не впали \add самі\add* в спокусу.
\v 2 Носіть тягарі одне одного і так виконаєте Закон Христа.
\v 3 Якщо хтось вважає себе \add кимось важливим\add*, хоча насправді він ніщо, той сам себе обманює.
\v 4 Нехай кожен перевірить власні дії і тоді зможе пишатися \add зробленим\add*, але тільки в собі, а не перед кимось іншим,
\v 5 бо кожний має нести свою ношу.
\v 6 Той, хто отримує настанови зі Слова, повинен ділитися всяким добром зі \add своїм\add* учителем.
\v 7 Не обманюйтеся: Бог не може бути осміяним. Бо що людина посіє, те й пожне!
\v 8 Хто сіє, \add щоб догодити\add* гріховним бажанням свого тіла, від тіла пожне загибель, а хто сіє, \add щоб догодити\add* Духові, від Духа пожне життя вічне.
\v 9 Не втомлюймося, роблячи добро, бо у свій час ми пожнемо, якщо не опустимо рук.
\v 10 Тож, поки є можливість, робімо добро всім людям, а особливо одновірцям.
\s1 Не обрізання, а нове творіння
\v 11 Подивіться, якими великими літерами я написав вам власноруч!
\v 12 Ті, хто прагне справити добре враження в тілі, намагаються змусити вас прийняти обрізання. Вони роблять це лише для того, щоб уникнути переслідувань за хрест Христа.
\v 13 Бо навіть ті, хто обрізаний, не дотримуються Закону, але хочуть, щоб ви прийняли обрізання, щоб вони могли похвалитися вашим тілом.
\v 14 Я ж ніколи не хвалюся, хіба що хрестом нашого Господа Ісуса Христа, через який світ розіпʼятий для мене, а я – для світу.
\v 15 Бо ні обрізання, ні необрізання не мають значення. Головне – бути новим творінням.
\v 16 Усім, хто дотримується цього правила, та Ізраїлю Божому нехай буде мир і милість.
\v 17 Відтепер нехай ніхто не турбує мене, бо я ношу на своєму тілі рани\f + \fr 6:17 \ft Імовірно, Павло має на увазі шрами від ран, які він отримав за проповідь Доброї Звістки.\f* Господа Ісуса.
\v 18 Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вашим духом, брати. Амінь.