DevleskoDrom_uk_onpu/47-1CO.usfm

\id 1CO - Biblica® Open New Ukrainian Translation (New Testament and Psalms)
\rem Copyright © 2022 by Biblica, Inc.
\usfm 3.0
\ide UTF-8
\h 1 Коринфян
\toc1 Перше послання до Коринфян
\toc2 1 Коринфян
\toc3 1 Кор.
\mt1 Перше послання до Коринфян
\c 1
\s1 Привітання
\v 1 Павло, покликаний з волі Божої бути апостолом Христа Ісуса, і брат Состен.
\v 2 Церкві Божій в Коринфі, тим, хто освячений у Христі Ісусі та покликаний бути Його святим \add народом\add*, разом з усіма, хто призиває в будь-якому місці імʼя нашого Господа Ісуса Христа – \add Господа\add* їхнього й нашого.
\v 3 Благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і від Господа Ісуса Христа.
\s1 Подяка
\v 4 Я завжди дякую моєму Богові за вас і за Його благодать, надану вам у Христі Ісусі.
\v 5 Бо в Ньому ви збагатились у всьому: і в усякому слові, і в усякому знанні,
\v 6 оскільки свідчення про Христа підтвердилося у вас.
\v 7 Тож вам, що очікуєте зʼявлення нашого Господа Ісуса Христа, не бракує жодного дару благодаті.
\v 8 Він зміцнить вас до кінця, \add щоб ви були\add* невинними в День нашого Господа Ісуса Христа.
\v 9 Вірний Бог, через Якого ви покликані до спільності з Його Сином Ісусом Христом, нашим Господом.
\s1 Розбіжності в церкві
\v 10 Закликаю вас, брати, іменем нашого Господа Ісуса Христа, щоб ви всі говорили одне й щоб не було між вами розділень, натомість майте цілковиту єдність у думках і розумінні.
\v 11 Адже, брати мої, \add люди\add* Хлої доповіли мені, що між вами існують сварки.
\v 12 Я маю на увазі, що одні з вас кажуть: «Я – Павла!», інші: «Я – Аполлоса!», ще інші: «Я – Кифи!\f + \fr 1:12 \ft Тобто Петра.\f*» або: «Я – Христа!»
\v 13 Невже Христос поділений? Чи, може, Павло був розіпʼятий за вас? Чи, може, ви в імʼя Павла були хрещені?
\v 14 Я дякую Богові за те, що не хрестив жодного з вас, окрім Криспа та Гая,
\v 15 щоб ніхто не сказав, що ви були хрещені в моє імʼя.
\v 16 \add Щоправда,\add* я охрестив і дім Стефана, але не знаю, чи хрестив я ще когось іншого.
\v 17 Бо Христос послав мене не хрестити, а звіщати Добру Звістку, причому не мудрістю красномовства, щоб хрест Христа не був позбавлений \add своєї сили\add*.
\s1 Розіпʼятий Христос – сила та мудрість Бога
\v 18 Адже звістка хреста\f + \fr 1:18 \ft Або: \fqa слово про хрест.\f* – це безумство для тих, хто гине, але для нас, спасенних, – це Божа сила.
\v 19 Бо написано: «Я знищу мудрість мудрих та відкину розум розумних»\f + \fr 1:19 \ft \xt Див. Іс. 29:14\xt*.\f*.
\v 20 Де мудрець? Де книжник? Де мислитель цього віку? Хіба Бог не обернув на безумство мудрість світу?
\v 21 Оскільки за великою мудрістю Бога світ, незважаючи на всю \add свою\add* мудрість, так і не зміг пізнати Бога, \add то\add* до вподоби було Богу спасти тих, хто вірить, через безумство проповіді \add Доброї Звістки\add*.
\v 22 Бо юдеї вимагають знаків, греки шукають мудрості,
\v 23 а ми проповідуємо розіпʼятого Христа – камінь спотикання для юдеїв і безумство для язичників.
\v 24 Але для покликаних – чи то юдеїв, чи то греків – Христос є силою та мудрістю Бога.
\v 25 Адже Боже безумство мудріше від людей і Божа слабкість сильніша від людей.
\v 26 Брати, зверніть увагу на ваше покликання: \add серед вас\add* небагато по-людському мудрих\f + \fr 1:26 \ft Буквально: \fqa мудрих за тілом.\f*, небагато сильних, небагато вельможних.
\v 27 Але Бог обрав безумне світу, щоб осоромити мудрих, і Бог обрав слабке світу, щоб осоромити сильних.
\v 28 Бог обрав низьке та зневажене світу, те, чого \add ніби\add* не існує, аби скасувати те, що існує,
\v 29 щоб жодна людина не вихвалялася перед Богом.
\v 30 Завдяки Йому ви знаходитесь у Христі Ісусі, Який став для нас мудрістю від Бога, праведністю, святістю та відкупленням,
\v 31 адже написано: «Той, хто вихваляється, нехай вихваляється в Господі»\f + \fr 1:31 \ft \xt Див. Єр. 9:24\xt*.\f*.
\c 2
\s1 Звіщання розіпʼятого Христа
\v 1 Так і я, брати, прибувши до вас, не прийшов звіщати Божу таємницю майстерністю слова або мудрістю,
\v 2 адже я вирішив не знати серед вас нічого, окрім Ісуса Христа, і то Його розіпʼятого.
\v 3 Я перебував серед вас у слабкості, у страху та у великому тремтінні.
\v 4 Моє слово та моя проповідь не \add полягали\add* в переконливих словах мудрості, а в прояві Духа та сили,
\v 5 щоб ваша віра \add ґрунтувалася\add* не на мудрості людей, а на силі Бога.
\s1 Мудрість через Божого Духа
\v 6 Усе ж таки ми говоримо про мудрість між довершеними, а не про мудрість цього віку й не про керівників цього віку, які проходять.
\v 7 Ми говоримо про Божу мудрість, заховану в таємниці, яку Бог заздалегідь призначив для нашої слави перед віками.
\v 8 І цієї мудрості не пізнав жоден із правителів цього віку, бо якби пізнали, то не розіпʼяли б Господа слави.
\v 9 Але як написано: «Око не бачило, та вухо не чуло, і до серця людського не підіймалося те,\f + \fr 2:9 \ft \xt Див. Іс. 64:4\xt*.\f* що Бог приготував тим, хто любить Його».
\v 10 А нам Бог відкрив це через Духа. Адже Дух усе досліджує\f + \fr 2:10 \ft Або: \fqa перевіряє.\f*, навіть Божі глибини.
\v 11 І дійсно, хто знає те, що є в людині, як не людський дух, який є в ній? Так само ніхто не знає те, що є в Бозі, окрім Божого Духа.
\v 12 Ми ж не маємо духа світу, але Духа від Бога, щоб знати те, що дароване нам Богом.
\v 13 І говоримо про це не словами, яких навчає людська мудрість, а \add словами,\add* вивченими в Дусі, пояснюючи духовне духовним.
\v 14 А плотська людина не приймає того, що від Божого Духа, бо для неї це безумство; і вона не може \add цього\add* пізнати, адже про це можна судити лише духовно.
\v 15 Духовний судить усе, а його ніхто не судить.
\v 16 Адже «Хто пізнав задум Господа, щоб порадити Йому?»\f + \fr 2:16 \ft \xt Див. Іс. 40:13\xt*.\f*
\m Ми ж маємо розум Христа.
\c 3
\s1 Божі вірні служителі
\v 1 Брати, навіть я не зміг говорити з вами як із духовними \add людьми\add*, а \add говорив\add* як із тілесними, як із немовлятами в Христі.
\v 2 І годував вас молоком, а не твердою їжею, бо ви не могли \add її їсти\add*. Та навіть зараз не можете,
\v 3 оскільки ви ще досі тілесні. Адже якщо між вами ще є заздрість, сварки та розділення, то хіба ви не тілесні й не поводитесь, як \add інші\add* люди?
\v 4 Ось коли хтось каже: «Я – Павла!», а інший: «Я – Аполлоса!», то хіба ви не поводитеся так, як \add інші\add* люди?
\v 5 Адже хто такий Аполлос? Чи хто такий Павло? Служителі, через яких ви повірили, як кожному дав Господь.
\v 6 Я посадив, Аполлос полив, але Бог зростив.
\v 7 Тому ні той, хто садить, ні той, хто поливає, не є кимось, а лише Бог, Який зрощує.
\v 8 Хто садить і хто поливає – одне, але кожен отримає нагороду згідно зі своєю працею.
\v 9 Адже ми Божі працівники, а ви – Божа нива, Божа будівля.
\v 10 За Божою благодаттю, даною мені, я, як мудрий будівельник, заклав основу, а інший будує на ній. Але нехай кожен дивиться уважно, як будує.
\v 11 Адже ніхто не може закласти іншої основи замість вже закладеної, якою є Ісус Христос.
\v 12 А якщо хтось будує на цій основі золотом, сріблом, дорогоцінним камінням, деревом, травою чи соломою,
\v 13 то праця кожного стане явною: День \add Ісуса Христа\add*\f + \fr 3:13 \ft \xt Див. 1 Кор. 1:8\xt*.\f* \add все\add* прояснить, бо вогонь виявить усе й перевірить роботу кожного.
\v 14 Якщо збудоване \add людиною\add* вистоїть, вона отримає нагороду,\f + \fr 3:14 \ft Буквально: \fqa Якщо діло, яку хтось збудував, залишиться, то він отримає оплату.\f*
\v 15 а якщо її праця згорить, вона зазнає збитків, хоча сама буде спасенна, але наче крізь вогонь.
\v 16 Чи не знаєте, що ви – Божий храм і Дух Бога проживає у вас?
\v 17 Якщо хтось зруйнує Божий храм, то його зруйнує Бог, тому що Божий храм святий, а ним є ви.
\v 18 Нехай ніхто не обманює себе! Якщо хтось із вас вважає себе мудрим у цьому віці, нехай стане безумним, щоб стати мудрим!
\v 19 Адже мудрість цього світу – це безумство перед Богом. Бо написано: «Він ловить мудреців їхньою ж хитрістю»\f + \fr 3:19 \ft \xt Див. Йов 5:13\xt*.\f*.
\v 20 І знову: «Господь знає думки мудрих, що вони – марнота»\f + \fr 3:20 \ft \xt Див. Пс. 93:11\xt*.\f*.
\v 21 Отже, нехай ніхто не вихваляється людьми, бо вам належить усе:
\v 22 чи Павло, чи Аполлос, чи Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи теперішнє, чи майбутнє – усе ваше,
\v 23 ви ж – Христові, а Христос – Божий.
\c 4
\s1 Служіння апостолів
\v 1 Нехай люди сприймають нас як слуг Христа й управителів Божих таємниць.
\v 2 А від управителів вимагається, щоб кожен був вірний\f + \fr 4:2 \ft Буквально: \fqa щоб були знайдені вірними.\f*.
\v 3 І мене найменше хвилює те, як мене судитимете ви чи людський суд\f + \fr 4:3 \ft Буквально: \fqa людський день.\f*. Навіть більше, я й сам себе не осуджую.
\v 4 Моє сумління чисте, але не через це я виправданий: Господь – Той, Хто судить мене.
\v 5 Тому нічого не судіть передчасно, поки не прийде Господь, Який освітить заховане в темряві та покаже наміри сердець. Тоді кожен отримає свою похвалу від Бога.
\v 6 Це, брати, я відніс до себе та Аполлоса задля вас, щоб від нас ви навчилися, \add що означає\add*: «Нічого понад те, що написано», аби ви не загордилися один перед одним.
\v 7 Адже хто робить тебе особливим? Що ти маєш такого, чого б не отримав? І якщо ти це отримав, чому вихваляєшся, ніби не отримав?\f + \fr 4:7 \ft Або: \fqa Що ти маєш такого, чого тобі не подаровано? І якщо подаровано, чому вихваляєшся тим, ніби воно не подароване?\f*
\v 8 Ви вже наситилися! Ви вже збагатилися! Ви почали царювати без нас! І хоч би дійсно почали царювати, щоб і ми царювали разом із вами!
\v 9 Адже я думаю, що Бог поставив нас, апостолів, останніми \add в черзі\add*, як призначених для смерті \add на арені\add*, бо ми стали видовищем\f + \fr 4:9 \ft Або: \fqa театром.\f* для світу, ангелів та людей.
\v 10 Ми безумні заради Христа, а ви ж мудреці в Христі! Ми слабкі, а ви сильні! Ви в пошані, а ми знеславлені!
\v 11 І досі ми відчуваємо голод та спрагу, ходимо в лахмітті, зносимо побої, не маємо житла,
\v 12 виснажуємося, працюючи важко своїми руками. Коли нас проклинають, ми благословляємо; нас переслідують, а ми терпимо;
\v 13 коли нас ганьблять, ми підбадьорюємо. Ми стали наче сміття для світу, наче нечистоти для всіх дотепер.
\v 14 Я пишу вам це не для того, щоб осоромити вас, а для того, щоб наставити як моїх любих дітей.
\v 15 Навіть якби ви мали десять тисяч наставників, батьків у вас небагато. Адже я породив вас у Христі Ісусі через Добру Звістку.
\v 16 Тож закликаю вас: станьте моїми послідовниками\f + \fr 4:16 \ft Буквально: \fqa наслідувачами.\f*!
\v 17 Тому я послав вам Тимофія, мою улюблену та вірну дитину в Господі. Він нагадає вам мої шляхи в Христі Ісусі, так як я навчаю повсюди, у кожній церкві.
\v 18 Деякі загордилися, наче б я не мав прийти до вас.
\v 19 Але, якщо Господь забажає, я скоро прийду до вас і побачу не тільки слова, а й силу тих, що загордилися.
\v 20 Адже Боже Царство не в слові, а в силі.
\v 21 Чого бажаєте: щоб я прийшов до вас із палицею чи з любовʼю та духом лагідності?
\c 5
\s1 Суд над розпустою
\v 1 Ходять чутки, що між вами \add чиниться\add* розпуста, та ще й така, якої \add немає\add* навіть серед язичників: хтось із вас живе з дружиною свого батька.
\v 2 А ви загордилися замість того, щоб сумувати й усунути з-поміж вас того, хто вчинив таке?
\v 3 Хоча я й відсутній тілом, \add але\add* присутній духом і вже осудив того, хто таке вчинив:
\v 4 коли ви зберетеся разом в імʼя нашого Господа Ісуса Христа, в єдності з моїм духом та силою Господа нашого Ісуса,
\v 5 передайте таку \add людину\add* сатані на знищення плоті, щоб його дух був врятований у День Господа.
\v 6 Недобре ваше вихваляння! Чи ви не знаєте, що трохи закваски заквашує все тісто?
\v 7 Позбудьтеся старої закваски, щоби бути новим тістом, без закваски\f + \fr 5:7 \ft Буквально: \fqa прісним.\f*, яким ви і є. Адже наша Пасха, Христос, був принесений у жертву.
\v 8 Тому святкуймо не зі старою закваскою й не із закваскою розпусти й зла, а з опрісноками\f + \fr 5:8 \ft Коржі, спечені з прісного тіста, тобто без дріжджів.\f* щирості та істини.
\v 9 Я писав вам у листі, щоб ви не звʼязувалися з розпусниками,
\v 10 \add але\add* не взагалі з розпусниками цього світу, чи жадібними людьми, чи здирниками, чи ідолопоклонниками, інакше ви мали б вийти з цього світу.
\v 11 Натомість я написав вам не звʼязуватися з тим, хто зветься братом, але є розпусником, жадібним до наживи, ідолопоклонником, наклепником, пʼяницею або шахраєм. З такою \add людиною\add* навіть не їжте!
\v 12 Бо навіщо мені судити тих, хто зовні? Хіба ви не маєте судити тих, хто всередині?
\v 13 Сторонніх же судитиме Бог. «Виженіть лихого з-поміж себе!»\f + \fr 5:13 \ft \xt Див. Повт. 17:7; 19:19; 21:21; 22:21, 24; 24:7\xt*.\f*
\c 6
\s1 Вирішення суперечок
\v 1 Чи наважується хтось з-поміж вас, маючи суперечку з іншим, судитися в неправедних, а не у святих?
\v 2 Чи ви не знаєте, що святі будуть судити світ? Якщо ж світ буде судимий через вас, то хіба ви не спроможні судити більш незначні справи?
\v 3 Хіба ви не знаєте, що ми будемо судити ангелів? Чи не тим більше життєві справи?
\v 4 Ви ж, коли маєте вирішити якісь життєві справи, призначаєте суддями тих, хто не з церкви.
\v 5 Я кажу це вам на сором. Невже серед вас немає нікого мудрого, хто міг би розсудити між своїми братами?
\v 6 Натомість брат судиться з братом, та ще й перед невіруючими!
\v 7 Насправді те, що ви судитеся одне з одним, – це вже ганьба. Чому б вам краще не стерпіти несправедливості? Чому б вам краще не зазнати шкоди?
\v 8 А ви самі творите несправедливість і обманюєте, та ще й братів!
\v 9 Хіба ви не знаєте, що несправедливі не успадкують Царства Божого? Не обманюйтеся: ні розпусники, ні ідолопоклонники, ні перелюбники, ні катаміти, ні гомосексуалісти,
\v 10 ні грабіжники, ні жадібні до наживи, ні пʼяниці, ні наклепники, ні шахраї не успадкують Царства Божого.
\v 11 І такими були деякі з вас. Але ви були очищені, освячені та виправдані в імʼя Господа Ісуса Христа та через Духа нашого Бога.
\s1 Статева розпуста
\v 12 «Усе мені дозволено», але не все йде на користь. «Усе мені дозволено», але ніщо не повинно володіти мною!
\v 13 «Їжа – для шлунка, і шлунок – для їжі», але Бог знищить і те, і друге. Бо тіло не для розпусти, а для Господа, і Господь – для тіла.
\v 14 Адже Бог через Свою силу воскресив Господа й нас воскресить.
\v 15 Чи ви не знаєте, що ваші тіла – частини \add тіла\add* Христа? Тож як я можу взяти те, що належить Христові, та віддати розпусниці? Не бути цьому!
\v 16 Чи ви не знаєте, що той, хто єднається з розпусницею, стає \add з нею\add* одним тілом? Адже сказано: «І будуть двоє одним тілом».\f + \fr 6:16 \ft \xt Див. Бут. 2:24\xt*.\f*
\v 17 А той, хто єднається з Господом, стає \add з Ним\add* одним духом.
\v 18 Тікайте від статевої розпусти! Кожен гріх, який чинить людина, є поза тілом, але хто чинить розпусту, грішить проти власного ж тіла.
\v 19 Чи, може, ви не знали, що ваше тіло – це храм Святого Духа, Який у вас, Якого ви отримали від Бога, і що ви не належите собі?
\v 20 Адже ви куплені за \add високу\add* ціну. Тож тепер прославляйте Бога у вашому тілі та у вашому дусі, які належать Богові.
\c 7
\s1 Проблеми, повʼязані зі шлюбом
\v 1 Тепер про те, що ви писали: «Добре, якщо чоловік не торкається жінки».
\v 2 Однак через \add небезпеку\add* статевої розпусти нехай кожен \add чоловік\add* має свою дружину й кожна \add жінка\add* нехай має свого чоловіка.\f + \fr 7:2 \ft Тобто живе в подружній близькості зі своїм чоловіком або дружиною.\f*
\v 3 Нехай чоловік віддає належне дружині, а дружина – чоловікові.
\v 4 Не дружина володіє своїм тілом, а чоловік. Так само не чоловік володіє своїм тілом, а дружина.
\v 5 Не уникайте одне одного, хіба що за спільною згодою, тимчасово, щоб присвятити себе посту та молитві. І знову будьте разом, щоб сатана не спокусив вас через вашу нестриманість.
\v 6 Але я кажу вам це як поступку, а не як наказ.
\v 7 Мені б хотілося, щоб усі люди були такими, як я, але кожен має свій дар від Бога: в одного – такий, у другого – інший.
\v 8 Неодруженим і вдовам кажу: краще, якби вони залишилися, як я.
\v 9 Проте якщо вони не можуть стриматись, то нехай одружаться, адже краще одружитися, аніж розпалюватися \add бажанням\add*.
\v 10 А одруженим наказую, \add точніше\add* не я, а Господь: дружина не повинна розлучатися з чоловіком.
\v 11 А якщо й розлучиться, то нехай залишиться неодруженою або примириться з чоловіком. І чоловікові не слід розлучатися з дружиною.
\v 12 Іншим же кажу я, а не Господь: якщо якийсь брат має невіруючу дружину й вона згідна жити з ним, то нехай не розлучається з нею.
\v 13 Також якщо якась жінка має невіруючого чоловіка, який згідний жити з нею, то нехай не розлучається з ним.
\v 14 Адже невіруючий чоловік освячується через дружину, а невіруюча дружина освячується через чоловіка\f + \fr 7:14 \ft Або: \fqa брата.\f*. Інакше ваші діти були б нечисті, а тепер вони святі.
\v 15 Але якщо невіруючий розлучається, то нехай розлучається. У таких випадках брат чи сестра не звʼязані. Бог покликав вас до миру.
\v 16 Звідки знаєш, жінко, чи не врятуєш свого чоловіка? І звідки знаєш, чоловіче, чи не врятуєш своєї дружини?
\s1 Життя в новому статусі
\v 17 Нехай кожен поводиться, як наказав Господь, і так, як покликав Бог. Так я навчаю в усіх церквах.
\v 18 Був хтось обрізаний, коли був покликаний? Нехай не стає необрізаним! Був хтось необрізаний, коли був покликаний? Нехай не стає обрізаним!
\v 19 Обрізання – це ніщо, так само як і необрізання – це ніщо. \add Головне – це\add* зберігання Божих заповідей.
\v 20 Нехай кожен залишається в тому покликанні, в якому був покликаний.
\v 21 Ти був покликаний, будучи рабом? Не переймайся! Але якщо можеш стати вільним, скористайся \add нагодою\add*.
\v 22 Адже раб, покликаний у Господі, – вільний у Господі. Так само й той, хто був покликаний як вільний, є Христовим рабом.
\v 23 Ви куплені за \add високу\add* ціну, тож не ставайте рабами людей.
\v 24 Брати, нехай кожен залишається перед Богом у такому стані, в якому був покликаний.
\s1 Неодружені та вдови
\v 25 Щодо незайманих, то я не маю жодного наказу від Господа, але скажу свою думку як той, хто помилуваний Господом і гідний довіри.
\v 26 Я вважаю, що з огляду на теперішні утиски, людині краще залишитися так, \add як є\add*.
\v 27 Ти звʼязаний з дружиною? Не шукай розвʼязання\f + \fr 7:27 \ft Або: \fqa розлучення.\f*! Не звʼязаний з дружиною? Не шукай дружини!
\v 28 Але якщо ти й одружишся, то не згрішиш. І якщо незаймана вийде заміж, також не згрішить. Однак вони матимуть земні страждання, а я \add намагаюся\add* вас уберегти від них.
\v 29 Брати, я маю на увазі, що час скоротився. Відтепер ті, хто має дружину, нехай будуть як ті, хто її не має;
\v 30 а ті, хто плаче, \add нехай будуть\add* як ті, хто не плаче; ті, хто радіє, – як ті, хто не радіє; ті, що купують, – як ті, хто нічим не володіє;
\v 31 і ті, хто користується світом, – як ті, хто не користується \add ним\add*, адже образ цього світу минає.
\v 32 Я бажаю, щоб у вас не було турбот. Неодружений турбується про Господнє, як догодити Господеві.
\v 33 А одружений турбується земним, як догодити дружині,
\v 34 і він поділений. Незаміжня жінка й дівчина турбуються про Господнє, щоб бути святими тілом і духом. А заміжня турбується про світське: як догодити чоловікові.
\v 35 Я кажу це для вашої користі, а не для того, щоб обмежити вас, щоб ви гідно й завзято служили Господеві без відволікання.
\v 36 Але якщо хтось вважає, що поводиться неповажливо щодо своєї діви\f + \fr 7:36 \ft Або: \fqa незайманої дівчини.\f*, і вона в зрілих літах і повинна так залишитись, нехай робить, як хоче, він не згрішить. Нехай одружаться.
\v 37 Хто ж без будь-якого примусу стоїть непохитний у своєму серці, може контролювати власні бажання й вирішив у своєму серці зберегти свою діву, чинить добре.
\v 38 Отже, хто видає заміж свою діву, добре робить, а хто не видає заміж своєї діви, робить краще.
\v 39 Жінка звʼязана зі своїм чоловіком, доки він ще живий, але якщо чоловік засне\f + \fr 7:39 \ft Тобто помре.\f*, вона вільна одружитися, з ким бажає, аби лише в Господі.
\v 40 Проте, на мою думку, вона буде блаженнішою, якщо залишиться, \add як є\add*. Думаю, що і я маю Божого Духа.
\c 8
\s1 Про їжу, яка була принесена в жертву ідолам
\v 1 А тепер щодо того, що принесено в жертву ідолам: ми знаємо, що «всі маємо знання». \add Проте\add* знання робить гордим, а любов збудовує.
\v 2 Якщо хтось думає, що він щось знає, то він нічого не знає так, як належить знати.
\v 3 А якщо хтось любить Бога, той був пізнаний Ним.
\v 4 Отже, стосовно їжі, принесеної в жертву ідолам, ми знаємо, що «у світі ідол – це ніщо» і що «немає \add іншого\add* Бога, крім Єдиного».
\v 5 І навіть якщо є на землі чи в небі так звані «боги», адже існує багато «богів» і багато «володарів»,
\v 6 то для нас є лише один Бог – Отець, з Якого все \add походить\add* і для Якого \add існуємо\add* ми, і лише один Володар\f + \fr 8:6 \ft Або: \fqa Господь.\f* – Ісус Христос, через Якого все й через Якого ми.
\v 7 Але не в усіх є це знання. Деякі, призвичаївшись до ідолів, ще й досі їдять так, наче \add споживають\add* ідольські жертви, а їхнє сумління, будучи слабким, опоганюється.
\v 8 Однак не їжа приведе нас до Бога. Ми не стаємо гіршими, якщо не їмо, і не стаємо кращими, якщо їмо.\f + \fr 8:8 \ft Або: \fqa Ми нічого не втрачаємо, якщо не їмо, і нічого не набуваємо, якщо їмо.\f*
\v 9 Але будьте уважними, щоб якимось чином ваше право не стало каменем спотикання для слабких.
\v 10 Адже якщо хтось побачив, що ти, маючи пізнання, споживаєш їжу в ідольському храмі, хіба його слабке сумління не заохотить їсти те, що принесене ідолам?
\v 11 Отже, через твоє знання загине слабкий брат, за якого помер Христос.
\v 12 Коли грішите таким чином проти братів і вражаєте їхнє слабке сумління, то грішите проти Христа.
\v 13 Тому якщо їжа змушує мого брата спіткнутися, то повік не їстиму мʼяса, щоб не змушувати мого брата спіткнутися.
\c 9
\s1 Апостольські права
\v 1 Хіба я не вільний? Хіба я не апостол? Хіба я не бачив Ісуса, нашого Господа? Хіба ви не моє діло в Господі?
\v 2 І навіть якщо для інших я не апостол, то я \add апостол\add* для вас, адже ви є підтвердженням\f + \fr 9:2 \ft Або: \fqa печаттю.\f* мого апостольства в Господі!
\v 3 Це моя відповідь\f + \fr 9:3 \ft Або: \fqa відсіч, захист.\f* тим, що судять мене.
\v 4 Хіба ми не маємо права їсти та пити?
\v 5 Хіба не маємо права взяти з собою сестру – \add віруючу\add* дружину, як інші апостоли, брати Господа та Кифа?
\v 6 Чи це тільки я та Варнава не маємо права не працювати?
\v 7 Який воїн служить за власний рахунок? Хто садить виноградник і не їсть з його плодів? Або хто випасає отару та не пʼє її молока?
\v 8 Чи я \add лише\add* по-людському це кажу? Хіба Закон не каже так само?
\v 9 Адже в Законі Мойсея написано: «Не завʼязуй рота волові, що молотить»\f + \fr 9:9 \ft \xt Див. Повт. 25:4\xt*.\f*. Хіба це про волів турбується Бог?
\v 10 Чи Він каже про нас? Адже для нас написано, що той, хто оре, повинен орати з надією, і той, хто молотить, \add повинен молотити\add* з надією, що отримає частину \add врожаю\add*.
\v 11 Якщо ми посіяли між вами духовні \add блага\add*, хіба то велика справа, коли ми пожнемо ваші матеріальні?
\v 12 Якщо інші мають на вас право, то хіба ми не більше? Проте ми не скористалися цим правом, а зносимо все, щоб у чомусь не перешкодити Христовій Добрій Звістці.
\v 13 Хіба не знаєте, що ті, хто працює в Храмі, їдять \add їжу\add* з Храму, а ті, хто служить при жертовнику, отримують частку з жертовника?
\v 14 Так само й Господь наказав, щоб ті, хто звіщає Добру Звістку, жили з Доброї Звістки.
\v 15 Але я нічим з цього не скористався. І я не написав цього, щоб так сталося мені. Бо мені було б краще померти, ніж щоб хтось усунув мою причину для похвали!
\v 16 Адже якщо я проповідую Добру Звістку, то це для мене не причина для похвали, а обовʼязок, покладений на мене. І горе мені, якщо не буду звіщати Доброї Звістки!
\v 17 Якщо роблю це добровільно, то маю винагороду. А якщо недобровільно, то \add виконую\add* доручене мені служіння.
\v 18 Тож у чому моя винагорода? У тому, що, проповідуючи Добру Звістку, я проголошую її\f + \fr 9:18 \ft Буквально: \fqa Добру Звістку.\f* безплатно й не використовую мого права в Добрій Звістці.
\v 19 Будучи вільним від усіх, я підкорив себе всім, щоби здобути багатьох.
\v 20 Для юдеїв я був як юдей, щоб здобути юдеїв. Для тих, хто під Законом, \add я був\add* як під Законом, – хоча сам я не під Законом, – щоб здобути тих, хто під Законом.
\v 21 Для тих, хто без Закону, \add я був\add* як той, що без Закону, – хоча я не \add живу\add* без закону Бога, бо \add живу\add* під законом Христа, – щоб здобути тих, хто без Закону.
\v 22 Для слабких став слабким, щоб здобути слабких. Був усім для всіх, щоб неодмінно спасти деяких.
\v 23 Усе роблю заради Доброї Звістки, щоб бути її співучасником.
\s1 Потреба в самодисципліні
\v 24 Хіба ви не знаєте, що на арені біжать усі учасники, а винагороду отримує лише один? Тож біжіть так, щоб виграти.
\v 25 Кожен, хто бере участь у змаганнях, стримується в усьому. Вони це роблять, щоб отримати тлінний вінок, ми ж \add біжимо\add* заради нетлінного.
\v 26 Тому я не біжу безцільно та не бʼю кулаками, ніби в повітря,
\v 27 а виснажую своє тіло та підкоряю його собі, щоб, проповідуючи Добру Звістку, самому не стати непридатним\f + \fr 9:27 \ft Або: \fqa дискваліфікованим.\f*.
\c 10
\s1 Приклади з історії народу Ізраїля
\v 1 Адже я б не хотів, брати, щоб ви не знали, що всі наші прабатьки були під хмарою, усі проходили через море
\v 2 та всі були хрещені в Мойсея у хмарі та в морі,
\v 3 усі їли ту саму духовну їжу
\v 4 й усі пили той самий духовний напій, бо пили зі Скелі, Яка йшла за ними; а Скелею був Христос.
\v 5 Але Бог не уподобав більшості з них, тож \add їхні тіла\add* були розсіяні в пустелі.
\v 6 Усе це сталося для нашого прикладу, щоб ми не були тими, хто прагне зла, як прагнули вони.
\v 7 Не ставайте ідолопоклонниками, як деякі з них, адже написано: «Народ сів їсти й пити, а потім встали й почали веселитися»\f + \fr 10:7 \ft \xt Див. Вих. 32:6\xt*.\f*.
\v 8 Не піддаваймося розпусті, як піддалися розпусті деякі з них, через це одного дня їх полягло двадцять три тисячі.
\v 9 Не випробовуймо Христа\f + \fr 10:9 \ft У деяких рукописах: \fqa Господа.\f*, як зробили деякі з них та були вбиті зміями.
\v 10 І не нарікайте, як нарікали деякі з них та були знищені Згубником.
\v 11 Це трапилося з ними для нашого прикладу та було написано для того, щоб попередити нас, кого досягнуло сповнення віків.
\v 12 Тож хто вважає, що стоїть, нехай пильнує, аби не впав!
\v 13 Вас не спіткало жодне випробування, яке б не було людським. Але вірний Бог, Який не дозволить вам бути випробуваними понад те, що ви можете витримати\f + \fr 10:13 \ft Або: \fqa надміру вашої сили.\f*, а разом із випробуванням підготував і шлях для виходу, щоб ви могли витримати.
\s1 Жертви, принесені ідолам, і Господня Вечеря
\v 14 Тому, любі мої, тікайте від ідолопоклонства!
\v 15 Кажу вам як мудрим: самі судіть, що кажу!
\v 16 Хіба Чаша благословення, яку ми благословляємо, не є спільністю з кровʼю Христа? Хіба хліб, який ламаємо, не є спільністю з Христовим тілом?
\v 17 Оскільки хліб один, то ми, хоч нас і багато, становимо одне тіло, бо всі розділяємо один хліб.
\v 18 Подивіться на Ізраїль за тілом: хіба ті, що їдять жертви, не є спільниками жертовника?
\v 19 Тож що я маю на увазі? Чи принесене в жертву ідолам має якесь значення або чи якийсь ідол має значення?
\v 20 Ні, але \add я маю на увазі\add*, що жертви \add язичників\add* принесені демонам, а не Богу. Я не хочу, щоб ви були спільниками демонів!
\v 21 Ви не можете пити чаші Господа й чаші демонів! Не можете бути спільниками столу Господнього та столу демонів!
\v 22 Чи хочемо викликати Господні ревнощі? Хіба ми сильніші за Нього?
\s1 Усе на славу Бога
\v 23 «Мені все дозволено», але не все йде на користь. «Мені все дозволено», але не все збудовує.
\v 24 Нехай кожен шукає не свого \add блага\add*, а \add блага\add* іншого.
\v 25 Їжте все, що продається на мʼясному ринку, ні про що не розпитуючи задля власного сумління,
\v 26 адже «Господеві належить земля і все, що її наповнює»\f + \fr 10:26 \ft \xt Див. Пс. 23:1\xt*.\f*.
\v 27 Якщо хтось із невіруючих запросить вас \add до столу\add* й ви забажаєте прийти, то їжте все, що вам подадуть, ні про що не розпитуючи задля власного сумління.
\v 28 Але якщо хтось вам скаже: «Це було принесене в жертву ідолам!», тоді не їжте заради нього та заради сумління.\f + \fr 10:28 \ft Деякі рукописи повторюють фразу: \fqa «Земля – Господня і все, що на ній».\f*
\v 29 Я кажу не про ваше сумління, а про \add сумління\add* іншого. Адже чому моя свобода має визначатися сумлінням іншого?
\v 30 Якщо я їм із вдячністю, то чому б мені бути зневаженим через те, за що я подякував?
\v 31 Отже, чи ви їсте, чи пʼєте, чи робите щось – усе робіть на славу Бога.
\v 32 Не ставайте каменем спотикання ні для юдеїв, ні для язичників, ні для Церкви Божої,
\v 33 як і я в усьому всім догоджаю, не шукаючи не своєї користі, але \add користі\add* багатьох, щоб вони отримали спасіння.
\c 11
\nb
\v 1 Будьте моїми послідовниками, як і я \add наслідую\add* Христа.
\s1 Про покривання голови
\v 2 Хвалю вас за те, що ви в усьому згадуєте мене та дотримуєтесь настанов так, як я вам їх передав.
\v 3 Проте я хочу, щоб ви знали: Головою кожного чоловіка є Христос, головою жінки – чоловік, а Головою Христа – Бог.
\v 4 Кожен чоловік, що молиться або пророкує з покритою головою\f + \fr 11:4 \ft Або: \fqa маючи щось на голові.\f*, ганьбить свою Голову.
\v 5 І кожна жінка, що молиться або пророкує з непокритою головою, ганьбить свою голову, бо для неї це те саме, що бути з поголеною \add головою\add*.
\v 6 Адже якщо жінка не покриває \add голови\add*, то нехай і обстрижеться! Але якщо для жінки соромно бути обстриженою чи поголеною, то нехай покривається!
\v 7 Чоловік, будучи образом і славою Бога, не повинен покривати голову, а жінка – це слава чоловіка.
\v 8 Адже не чоловік \add походить\add* від жінки, але жінка – від чоловіка,
\v 9 і не чоловік був створений для жінки, але жінка – для чоловіка.
\v 10 Тому жінка повинна мати на голові \add знак\add* влади заради ангелів.
\v 11 Однак у Господі – ні чоловік без жінки, ні жінка без чоловіка.
\v 12 Бо як жінка – від чоловіка, так і чоловік – через жінку, але все \add походить\add* від Бога.
\v 13 Судіть самі: чи годиться жінці молитися Богу непокритою?
\v 14 Хіба сама природа речей не вчить вас, що для чоловіка ганебно мати довге волосся,
\v 15 а якщо жінка має довге волосся, то це слава для неї? Бо волосся дано їй замість покривала.
\v 16 Якщо ж хтось бажає посперечатися, то ні ми, ні Божі церкви такого звичаю не маємо.
\s1 Щодо Господньої Вечері
\v 17 Даючи вам ці настанови, я не хвалю \add вас\add*, бо ви збираєтеся разом не на користь, а на шкоду.
\v 18 Передусім я чую, що коли ви збираєтеся разом у церкві, то між вами існують розділення, і я частково \add цьому\add* вірю.
\v 19 Звісно, так треба, щоб між вами були різні угрупування, аби виявилися перевірені\f + \fr 11:19 \ft У значенні: ті, що були перевірені, виявилися справжніми віруючими.\f*.
\v 20 Коли ви збираєтеся разом, ви не споживаєте Вечері Господньої,
\v 21 адже, перш ніж споживати її, кожен їсть свою вечерю, тож хтось голодує, а хтось напивається.
\v 22 Хіба ви не маєте домів, щоб їсти й пити? Чи, може, ви зневажаєте церкву Божу та хочете осоромити тих, що не мають \add нічого\add*? Що мені вам сказати? Похвалити вас? За це я \add вас\add* не похвалю.
\v 23 Адже я прийняв від Господа те, чого вас навчив: Господь Ісус у ніч, коли був зраджений, узяв хліб
\v 24 та, подякувавши, розламав і дав їм, кажучи: «Це є тіло Моє для вас. Чиніть це на згадку про Мене».
\v 25 Так само після вечері взяв і чашу, кажучи: «Ця чаша – Новий Завіт у Моїй крові. Кожного разу, як пʼєте її, чиніть це на згадку про Мене».
\v 26 Адже щоразу, коли ви їсте цей хліб і пʼєте з цієї чаші, ви звіщаєте смерть Господа, поки Він не прийде.
\v 27 Той, хто їстиме цей хліб і питиме цю чашу недостойно, буде винний перед тілом та кровʼю Господа.
\v 28 Нехай людина перевірить себе й лише потім їсть із хліба та пʼє з чаші.
\v 29 Адже хто їсть і пʼє негідно, не розрізняючи тіла \add Господнього\add*, їсть і пʼє на власний осуд.
\v 30 Тому серед вас багато слабких і хворих, та чимало тих, що сплять\f + \fr 11:30 \ft У цьому контексті це слово може бути метафорою смерті.\f*.
\v 31 Але якби ми перевіряли самих себе, то не були б судимі.
\v 32 Проте коли Господь нас судить, то \add Він\add* повчає\f + \fr 11:32 \ft Або: \fqa дисциплінує.\f* нас, щоб ми не були судимі разом зі світом.
\v 33 Тож, брати мої, збираючись, щоб їсти, чекайте одне одного.
\v 34 Якщо хтось голодний, то нехай їсть вдома, щоб ви не збиралися для суду. Про інше я роздам указівки, коли прийду.
\c 12
\s1 Духовні дари
\v 1 Брати, я б не хотів, щоб ви були необізнані щодо духовних \add дарів\add*.
\v 2 Ви знаєте, що коли ви були ще язичниками, то були ведені до німих ідолів, ніби хтось тягнув вас.
\v 3 Тому запевняю вас, що ніхто, говорячи в Дусі Божому, не каже: «Ісус проклятий», і ніхто не може сказати: «Ісус – Господь», хіба тільки через Святого Духа.
\v 4 Є різні дари, але той самий Дух,
\v 5 і служіння є різні, але той самий Господь,
\v 6 є також різні дії, але той самий Бог, Який творить\f + \fr 12:6 \ft Або: \fqa діє.\f* усе й в усіх.
\v 7 Кожному дається прояв Духа для спільної користі.
\v 8 Одному через Духа дається слово мудрості, іншому – слово пізнання за тим самим Духом,
\v 9 іншому – віра тим самим Духом, іншому – дари зцілення тим самим Духом,
\v 10 іншому – сили \add робити\add* чудеса, іншому – пророцтво, іншому – розрізнення духів, іншому – різні мови\f + \fr 12:10 \ft Або: \fqa говоріння різними мовами.\f*, а ще іншому – тлумачення мов.
\v 11 Усе це робить один і той самий Дух, даючи кожному окремо, як Він хоче.
\s1 Одне тіло – багато частин
\v 12 Бо як тіло одне і має багато частин, а всі частини тіла, хоч їх і багато, є одним тілом, так само і з Христом.
\v 13 Адже всі ми хрещені в одному Дусі, щоби бути одним тілом: чи юдеї, чи греки, чи раби, чи вільні – усі ми напоєні одним Духом.
\v 14 Бо тіло складається не з однієї частини, а з багатьох.
\v 15 Якби нога сказала: «Оскільки я не рука, то не належу тілу», хіба через це не належала б до тіла?
\v 16 І якби вухо сказало: «Оскільки я не око, то не належу тілу», хіба через це не належало б до тіла?
\v 17 Якби все тіло було оком, то де був би слух? Якби все тіло було слухом, то де був би нюх?
\v 18 Правда в тому, що Бог розмістив частини, кожну з них, у тіло так, як Він того захотів.
\v 19 Та якби всі були одною частиною, то де було б тіло?
\v 20 А так тіло одне, проте частин багато.
\v 21 Не може око сказати руці: «Ти мені не потрібна», і тим більше голова своїм ногам: «Ви мені не потрібні».
\v 22 Навпаки, ті частини тіла, які здаються слабшими, насправді значно потрібніші,
\v 23 і ті, що, на нашу думку, не такі почесні, ми цінуємо більше. Тож наші непристойні \add частини тіла\add* одержують більше уваги,
\v 24 а пристойні \add цього\add* не потребують. Але Бог склав тіло так, що дав більше пошани тим, кому \add її\add* бракує,
\v 25 щоб у тілі не було розділення, але щоб \add усі\add* частини однаково піклувалися одна про одну.
\v 26 Якщо одна з частин страждає, то всі частини страждають разом \add із нею\add*; якщо одна з частин у пошані, то всі частини радіють разом \add із нею\add*.
\v 27 Ви – Христове тіло, і кожен окремо є \add Його\add* частиною.
\v 28 Бог призначив у церкві першими апостолів, другими пророків, третіми вчителів, потім дива, потім дари зцілення, допомоги, управління, різні мови\f + \fr 12:28 \ft Або: \fqa говоріння різними мовами.\f*.
\v 29 Хіба всі є апостолами? Хіба всі є пророками? Хіба всі є вчителями? Хіба всі є чудотворцями?
\v 30 Хіба всі мають дари зцілення? Хіба всі розмовляють мовами? Хіба всі перекладають?
\v 31 Прагніть же більших дарів. І я покажу вам неперевершений шлях.
\c 13
\s1 Гімн любові
\v 1 Якби я розмовляв людськими та ангельськими мовами, але не мав би любові, то був би як мідний гонг, що відлунює, або кимвал, що бряжчить.
\v 2 І якби я мав \add дар\add* пророцтва та розумів усі таємниці й знання, і якби мав таку віру, що міг би гори пересувати, але не мав би любові, – то я ніщо.
\v 3 І якби я роздав усе своє майно й віддав власне тіло на спалення, але не мав би любові, то не матиму жодної користі.
\v 4 Любов терпляча, любов лагідна, вона не заздрить, не вихваляється, не зазнається.
\v 5 Не поводиться непристойно, не шукає власної вигоди, не гнівається, не задумує лихого.
\v 6 Не радіє з неправди, а радіє істині.
\v 7 Завжди захищає, завжди вірить, завжди сподівається, завжди все перетерпить.
\v 8 Любов ніколи не згасає. Хоча пророцтва закінчаться, мови припиняться, а пізнання зникне.
\v 9 Адже ми знаємо частково й пророкуємо частково,
\v 10 але коли прийде те, що досконале, то часткове припиниться.
\v 11 Коли я був дитиною, то говорив як дитина, розумів як дитина й думав як дитина. А коли я став чоловіком, то позбувся того, що дитяче.
\v 12 Адже зараз ми бачимо, наче в дзеркалі\f + \fr 13:12 \ft У часи Павла ця аналогія була дуже зрозумілою для коринфян, адже саме в Коринфі вироблялися найкращі дзеркала з відполірованої бронзи. Звісно, вони не передавали чіткого зображення.\f*, нечітко, тоді ж \add побачимо\add* віч-на-віч. Зараз розумію частково, а тоді пізнаю повністю, як і я був пізнаний повністю.
\v 13 Нині ж залишаються ці три: віра, надія та любов. Але найбільшою з них є любов.
\c 14
\s1 Дар мови та пророцтва
\v 1 Прагніть любові, ревно бажайте духовних \add дарів\add*, а особливо пророкування.
\v 2 Адже той, хто говорить \add іншою\add* мовою, говорить не до людей, а до Бога, бо ніхто \add його\add* не розуміє, і він духом\f + \fr 14:2 \ft Або: \fqa Духом. \ft Може матися на увазі або дух людини, або Дух Божий.\f* говорить таємниці.
\v 3 А той, хто пророкує, говорить до людей для збудування, підбадьорення та втіхи.
\v 4 Той, хто говорить мовою, збудовує самого себе, а той, хто пророкує, збудовує церкву.
\v 5 Я бажав би, щоб усі з вас говорили \add іншими\add* мовами, але більше – щоб пророкували. Той, хто пророкує, більший за того, хто говорить \add іншими\add* мовами, хіба що хтось перекладає, щоб церква отримала \add духовне\add* збудування.
\v 6 Тепер, брати, якщо я прийду до вас, говорячи \add іншими\add* мовами, чим принесу вам користь, якщо не говоритиму через одкровення, або через пізнання, або через пророцтво, або через повчання?
\v 7 Бо й неживі предмети, що мають звучання, – чи то сопілка, чи то арфа\f + \fr 14:7 \ft Це слово може стосуватися багатьох видів струнних інструментів, а не лише арфи.\f*, – якщо не видають різних звуків, то як хтось дізнається, що на них грається?
\v 8 Адже якщо сурма видасть невиразний звук, то хто готуватиметься до бою?
\v 9 Так само й ви: якщо язиком скажете незрозуміле слово, то як вас хтось зрозуміє? Будете говорити на вітер.
\v 10 Звісно, у світі є багато всяких мов, і жодна \add з них\add* не є беззмістовною.
\v 11 Тож якщо я не розумію значення тієї мови, то буду чужинцем\f + \fr 14:11 \ft Або: \fqa варваром.\f* для того, хто говорить, а він буде чужинцем для мене.
\v 12 Так само й ви: якщо вже сповнені ревності щодо духовних \add дарів\add*, то намагайтеся мати їх вдосталь для збудування церкви.
\v 13 Тому той, хто говорить \add іншою\add* мовою, нехай молиться, щоб \add умів її\add* перекласти.
\v 14 Адже якщо я молюся \add іншою\add* мовою, то мій дух молиться, а розум безплідний.
\v 15 Що ж мені робити? Я молитимуся духом, але молитимуся й розумом, також я співатиму духом, але співатиму й розумом.
\v 16 Адже якщо ти дякуєш \add лише\add* духом, то хіба може на твої слова подяки казати «амінь» той, хто не розуміє, що ти кажеш?
\v 17 Ти добре дякуєш, але інший не збудується.
\v 18 Я дякую Богові за те, що розмовляю мовами більше, ніж усі ви,
\v 19 але в церкві краще скажу пʼять слів власним розумом, щоб навчити інших, аніж тисячу слів \add іншими\add* мовами.
\v 20 Брати, не будьте дітьми в думках! Навпаки, будьте немовлятами щодо зла, а в думках будьте дорослими.
\v 21 У Законі написано: «Іншими мовами та через інші вуста буду промовляти до цього народу, але й тоді не послухають, – каже Господь».\f + \fr 14:21 \ft \xt Див. Іс. 28:11\xt*.\f*
\v 22 Отже, мови – це знак не для віруючих, а для невіруючих. Пророцтво ж не для невіруючих, а для віруючих.
\v 23 Тож коли вся церква збереться разом і всі говоритимуть \add іншими\add* мовами, але зайдуть прості люди або невіруючі, хіба вони не назвуть вас божевільними?
\v 24 Проте якщо ви всі пророкуватимете й зайде хтось невіруючий або недосвідчений, то всі його викриватимуть та осуджуватимуть.
\v 25 Тоді виявляться таємниці його серця, а він впаде ниць та поклониться Богу, кажучи: «І справді, між вами Бог!»
\s1 Порядок у поклонінні
\v 26 Як же тоді бути, брати? Коли збираєтесь разом і в кожного з вас є псалом, повчання, одкровення, мова, переклад, – нехай усе буде на збудування \add церкви\add*.
\v 27 Якщо хтось говорить \add іншою\add* мовою, то нехай по черзі говорять двоє, щонайбільше троє, а один перекладає.
\v 28 А якщо немає перекладача, то такі нехай мовчать у церкві та говорять до себе та до Бога.
\v 29 Нехай двоє або троє пророків говорять, а всі інші розмірковують.
\v 30 Якщо ж іншому, який сидить, прийшло одкровення, то перший нехай мовчить.
\v 31 Адже всі ви можете пророкувати по черзі, щоб усі навчалися та втішалися.
\v 32 І духи пророків підкорюються пророкам,
\v 33 адже \add Бог\add* – Бог не безладу, а миру. Як і в усіх церквах святих,
\v 34 жінки повинні мовчати в церкві, адже їм не дозволено говорити, а лише підкорятися, як і говорить Закон.
\v 35 Якщо ж вони бажають чогось навчитися, то нехай спитають вдома у своїх чоловіків, адже соромно для жінки говорити в церкві.
\v 36 Хіба від вас походить Боже Слово? Чи лише вас досягнуло?
\v 37 Якщо хтось думає, що він пророк або духовно \add наділений\add*, то нехай зрозуміє, що те, про що я пишу вам, – це заповідь Господа.
\v 38 А коли хтось \add цього\add* не визнає, то і його не визнають.\f + \fr 14:38 \ft Деякі рукописи містять такі слова: \fqa А коли хтось не визнає, то хай не визнає.\f*
\v 39 Отже, брати мої, ревно бажайте пророкувати та не забороняйте \add інших\add* мов.
\v 40 Нехай усе буде пристойно й організовано.
\c 15
\s1 Воскресіння Христа
\v 1 Брати, я доношу до вашого відома Добру Звістку, яку я вам звістив, яку ви отримали та в якій ви стоїте.
\v 2 Нею ви також будете спасенні, якщо дотримуєте слова, яке я вам звістив; інакше ви повірили даремно.
\v 3 Адже найперше я передав вам те, що й сам отримав: Христос помер за наші гріхи згідно з Писанням,
\v 4 був похований і воскрес третього дня згідно з Писанням,
\v 5 і явився Кифі, а потім дванадцятьом.
\v 6 Після того Він явився одночасно понад пʼятистам братам, більшість з яких живе й досі, а деякі заснули.
\v 7 Потім Він явився Якову, а згодом – усім апостолам.
\v 8 А після всіх, наче якомусь недоноскові, явився мені.
\v 9 Адже я найменший з апостолів, не достойний називатися апостолом, оскільки переслідував Божу Церкву.
\v 10 Та благодаттю Божою я є тим, ким є. Його благодать щодо мене не була марною, \add бо\add* я працював більше за них усіх; утім, не я, а Божа благодать, що зі мною.
\v 11 Отже, чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і ви так повірили.
\s1 Воскресіння з мертвих
\v 12 Якщо про Христа проповідується те, що Він воскрес з мертвих, то як деякі з вас кажуть, що не існує воскресіння з мертвих?
\v 13 Якщо не існує воскресіння з мертвих, тоді й Христос не воскрес.
\v 14 А якщо Христос не воскрес, то наше проповідування даремне, як і ваша віра даремна.
\v 15 І виявляється, що ми брехливі свідки Божі, адже ми свідчимо, що Бог воскресив Христа, Якого насправді не воскресив, якщо дійсно мертвих не можна воскресити.
\v 16 Адже якщо мертвих не можна воскресити, то й Христа \add Бог\add* не воскресив,
\v 17 а якщо Він не воскресив Христа, то ваша віра марна, і ви досі перебуваєте у ваших гріхах.
\v 18 Тому й ті, що померли в Христі, загинули\f + \fr 15:18 \ft Або: \fqa втрачені.\f*.
\v 19 Якщо ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найжалюгідніші з усіх людей!
\v 20 Правда в тому, що Христос дійсно воскрес із мертвих. \add Він\add* – первісток серед тих, що заснули.
\v 21 Адже як через людину \add прийшла\add* смерть, так і через Людину \add прийшло\add* воскресіння з мертвих.
\v 22 Як в Адамі всі вмирають, так і в Христі всі оживуть\f + \fr 15:22 \ft Або: \fqa будуть оживлені.\f*,
\v 23 але кожен у своєму порядку: Христос – перший плід, а потім, коли Він повернеться, ті, хто Йому належить.
\v 24 Тоді \add настане\add* кінець, коли Він передасть Царство Богу Отцю, знищивши всяке начальство, усяку владу та силу.
\v 25 Бо Він має царювати доти, доки не покладе під ноги всіх Своїх ворогів.
\v 26 Останній ворог, якого буде знищено, – це смерть.
\v 27 Адже «Він усе підкорив Йому під ноги».\f + \fr 15:27 \ft \xt Див. Пс. 8:7\xt*.\f* І коли говориться, що все було підкорене, то ясно, що це за винятком Того, Хто підкорив усе Христу\f + \fr 15:27 \ft Буквально: \fqa Йому.\f*.
\v 28 Коли Христу все буде підкорено, тоді й Сам Син підкориться Тому, Хто все підкорив Йому, щоби Бог був усім в усіх.
\v 29 Інакше що робитимуть ті, що приймають хрещення за мертвих? Якщо мертві взагалі не воскресають, то чому хрестяться заради них?
\v 30 І чому ми маємо повсякчас наражатися на небезпеку?
\v 31 Я щодня перед лицем смерті. І це правда, як і те, брати\f + \fr 15:31 \ft У деяких рукописах цього слова немає.\f*, що я пишаюся вами в Христі Ісусі, Господі нашому.
\v 32 Якщо я лише з людських міркувань боровся з дикими звірами в Ефесі, то яка мені від того користь? Якщо мертві не воскресають, то «їжмо і пиймо, бо завтра помремо»\f + \fr 15:32 \ft \xt Див. Іс. 22:13\xt*.\f*.
\v 33 Не вводьте себе в оману: «Лихе товариство псує добрі звичаї»\f + \fr 15:33 \ft Тут Павло цитує Менандра, одного з давньогрецьких комедіографів.\f*.
\v 34 Отямтеся, як належить, та не грішіть, бо є деякі, що не мають пізнання Бога. Кажу \add це\add* на ваш сором.
\s1 Воскресіння в тілі
\v 35 Але хтось спитає: «Як воскресають мертві? В якому тілі прийдуть?»
\v 36 Нерозумний! Те, що ти сієш, не оживе, якщо \add спочатку\add* не помре.
\v 37 І ти сієш не тіло, яке настане, а звичайне зерно\f + \fr 15:37 \ft Або: \fqa насіння.\f* пшениці чи чогось іншого.
\v 38 Проте Бог дає йому тіло за Своїм бажанням; і кожному насінню – своє власне тіло.
\v 39 Не всяке тіло однакове: одне тіло у людей, інше у тварин, інше у птахів, інше у риб.
\v 40 Існують тіла небесні й тіла земні. Але в небесних слава одна, а в земних – інша.
\v 41 У сонця одна слава, у місяця інша слава, а в зірок ще інша, і зірка від зірки відрізняється славою.
\v 42 Так само й з воскресінням із мертвих. \add Тіло\add* сіється в тлінні, \add але\add* воскресає в нетлінні.
\v 43 Сіється в ганебності, \add але\add* воскресає в славі. Сіється в слабкості, \add але\add* воскресає в силі.
\v 44 Сіється в земному тілі, \add але\add* воскресає духовним тілом. Якщо існує земне тіло, то існує й духовне.
\v 45 Так і написано: «Перша людина, Адам, став живою душею»\f + \fr 15:45 \ft \xt Див. Бут. 2:7\xt*.\f*. Останній Адам – духом, що дає життя.
\v 46 Але перший не духовний, а тілесний; потім – духовний.
\v 47 Перша людина – із землі, земна, а друга Людина – з неба.
\v 48 Якою є земна \add людина\add*, такими є й інші земні, і Якою є небесна \add Людина\add*, такими є й інші небесні.
\v 49 І як ми носили образ земного\f + \fr 15:49 \ft Або: \fqa пороху.\f*, так само носитимемо й образ небесного.
\v 50 Брати, я кажу про те, що тіло й кров не можуть успадкувати Божого Царства, як і тлінне не успадковує нетлінного.
\v 51 Ось розкажу вам таємницю: не всі ми заснемо, але всі будемо змінені –
\v 52 умить, і оком не змигнеш, при останній сурмі. Вона засурмить – і мертві воскреснуть нетлінними, а нас буде змінено.
\v 53 Адже тлінне має зодягнутися в нетлінність і смертне – у безсмертність.
\v 54 Коли тлінне зодягнеться в нетлінність і смертне – у безсмертність, тоді сповниться слово, що було написане: «Смерть поглинута перемогою».\f + \fr 15:54 \ft \xt Див. Іс. 25:8\xt*.\f*
\v 55 «Смерте, де твоя перемога? Смерте, де твоє жало?»\f + \fr 15:55 \ft \xt Див. Ос. 13:14\xt*.\f*
\v 56 Жало смерті – це гріх, а сила гріха – це Закон.
\v 57 Але подяка Богові, Який дає нам перемогу через нашого Господа Ісуса Христа.
\v 58 Тому, мої улюблені брати, будьте непохитними, стійкими, завжди відзначайтеся в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця в Господі не даремна.
\c 16
\s1 Збирання пожертвувань
\v 1 А щодо збирання пожертв для святих, то робіть так само, як я наказав церквам із Галатії:
\v 2 першого дня тижня нехай кожен із вас відкладає \add щось\add*, збираючи відповідно до своїх можливостей, щоб, коли я прийду, не треба було \add збирати\add* пожертвувань.
\v 3 А коли прибуду, то тих, кого ви визнаєте гідними, пошлю з листом віднести ваш дар у Єрусалим.
\v 4 Якщо ж і мені треба буде туди піти, то вони підуть зі мною.
\s1 Плани подорожей
\v 5 Я прибуду до вас, коли пройду Македонію, бо проходитиму Македонію.
\v 6 Можливо, пробуду у вас якийсь час або навіть перезимую, щоб потім ви провели мене, куди б я не йшов.
\v 7 Адже цього разу я не хочу побачити вас лише мимохідь, а сподіваюсь якийсь час пробути з вами, якщо дозволить Господь.
\v 8 А до Пʼятдесятниці я пробуду в Ефесі,
\v 9 бо переді мною були відкриті широкі двері для плідного \add служіння\add*, хоча противників багато.
\v 10 Якщо прийде Тимофій, дивіться, щоб йому серед вас було нічого боятися, бо він, як і я, виконує діло Господнє.
\v 11 Тому нехай ніхто його не зневажає. Проведіть його з миром, щоб він прибув до мене, оскільки я чекаю його разом із братами.
\v 12 А щодо брата Аполлоса, то я дуже просив його прийти до вас із братами, але йому не хотілося приходити зараз. Він прийде, як буде нагода.
\s1 Привітання та заохочення
\v 13 Пильнуйте, стійте у вірі, будьте мужні та сильні!
\v 14 Нехай \add між\add* вами все робиться з любовʼю.
\v 15 Закликаю вас, брати: ви знаєте, що дім Стефана – перший плід Ахаї\f + \fr 16:15 \ft Римська провінція зі столицею в Коринфі.\f* і що вони віддали себе служінню святим,
\v 16 підкорюйтеся таким і всім, хто служить разом із ними й важко працює.
\v 17 Радію через прибуття Стефана, Фортуната й Ахаїка, бо вони заповнили вашу відсутність
\v 18 і заспокоїли мій та ваш дух. Цінуйте таких.
\v 19 Церкви з Азії вітають вас. Акила та Прискілла щиро вітають вас у Господі разом із їхньою домашньою церквою.
\v 20 Усі брати вітають вас. Вітайте одне одного святим цілунком.
\v 21 Привітання \add написане\add* моєю, Павловою, рукою.
\v 22 Якщо хтось не любить Господа, нехай буде проклятий! Марана та!\f + \fr 16:22 \ft У перекладі з арамейської: Прийди, Господи!\f*
\v 23 Нехай благодать Господа Ісуса буде з вами!
\v 24 Моя любов з усіма вами в Христі Ісусі. Амінь.